Пояси в тхеквондо

Тхеквондо – бойове мистецтво, відоме всьому світу. Воно з’явилося з об’єднання японського кареті і традиційних корейських видів боротьби. Перші згадки про тхеквондо датуються серединою двадцятого століття. Створив і популяризував цей вид боротьби генерал Чхве Хон Хі. Він заклав не тільки прийоми, але і багаті духовні практики.

Тхеквондо – це більше, ніж просто спорт, це філософія життя. За фізичними змаганнями по оволодінню певними навичками стоїть величезний інтелектуальний і духовний працю. Кожен учень повинен пройти шлях від нічого не розуміє новачка до майстра, який не тільки ідеально виконує прийоми, але також ідеально знає історію тхеквондо. В процесі відточування фізичних навичок людина повинна пройти шлях духовного розвитку, навчитися дисципліни, внутрішнього контролю і умиротворення.

Система поясів в тхеквондо

Для позначення ступеня, на якій знаходиться учень, використовуються спеціальні пояси, відповідне рівню навичок людини. Вони діляться на два типи:

Кольорові отримують учні, які ще пізнають і відточують свої фізичні навички. Після досягнення майстерності в техніках ударів людині належить більше тренувати свій дух, ніж тіло.

ДОВІДКА! Рівні кольорових поясів діляться на десять ступенів і називаються «куп» (або «кип», «гип». Слово утворено від корейського 급 – рівень). Ступінь чорного пояса визначається як «дан».

• Максимальний рівень майстерності позначається дев’ятим даном. Але досягти його у багато разів складніше, ніж рівня 10 куп. Існує також вікове обмеження.

ВАЖЛИВО! До досягнення 15 років учень не має права на чорний пояс.

• Вважається, що дитина в силу свого віку не здатний настільки глибоко зрозуміти духовні практики тхеквондо. У подібному випадку присуджується не “дано», а «пхум», максимальний рівень якого четвертий.
• Для позначення рівня «пхум» використовується червоний пояс з чорною рискою.

Пояси в ВТФ і ІТФ

Тхеквондо має непросту історію. Через внутрішні розбіжності бойове мистецтво розділилося на дві основні федерації.

• World Taekwondo Federation (Всесвітня тхеквондо федерація – ВТФ).
• International Taekwondo Federation (Інтернаціональна тхеквондо федерація – ІТФ).

ДОВІДКА! Зараз обидві ці федерації мають значний вплив в спортивному світі. Але в Олімпійських іграх бере участь тільки ВТФ.

Незважаючи на серйозні розбіжності на початку шляху, незмінними залишаються значення поясів і їх колір. Хоч зараз і можна зустріти безліч дрібних федерацій зі своїми поясами.

Основними кольорами вважаються розроблені Чхве Хон Хі ще на зародження тхеквондо. Кожна з федерацій може внести незначні зміни, наприклад, замінити кольорову смужку по краях, на двоколірний варіант забарвлення. Але духовний сенс залишається тим самим, незважаючи на розбіжності федерацій і пройшли десятки років.

Кольорові пояса по порядку

Ступінь, на якій знаходиться учень, і відповідний їй колір пояса був обраний не просто так. За кожним з них стоїть глибокий філософський зміст. Розповімо про всі поясах, які представлені на фото.

10 куп – білий пояс

Дається в самому початку шляху. Чи означає «Білий колір чистого аркуша, колір снігу, з яким ми зустрічам новий рік». Новий чистий шлях, на якому своєю працею буде вималюване тхеквондо.

9 куп – білий пояс з жовтою смужкою

Після досягнення деякого прогресу учень піднімається на наступну щаблі й отримує 9 куп. Його символізує пояс, який відрізняється від білого тільки наявністю жовтої смужки.

8 куп – жовтий пояс

Як сонце, що сходить над горизонтом починає висвітлювати землю і знаменує початок дня, так і учень починає бачити і розуміти шлях, який належить йому пройти і робить по ньому перші кроки. Колір сонця, обраний для 8 купа, освітить шлях і допоможе пройти по ньому.

7 куп – жовтий пояс із зеленою нашивкою

Проміжним ступенем до поясу нового забарвлення стає зелена нашивка. Вона виконана на жовтому полотні і доступна тому, хто заслужив 7 куп.

6 куп – зелений пояс

Бруньки розпускаються на гілках, знаменують початок весни. А природа, яка залишила білий сніг позаду, починає обростати фарбами і життям. Учень вже пройшов свої перші кроки і починає розуміти шлях тхеквондо. Але він ще слабкий і юний, і весь шлях ще попереду. Такий символічний сенс набуває зелень, обрана для 6 купа.

5 куп – зелений з синьою смужкою

Черговим маленьким, але важливим кроком вгору по сходах майстерності стає 5 куп. Його колір – зелений з синьою смужкою. Це точне відображення виконаного кроку.

4 куп – синій пояс

Безкрає небо і недосяжні глибини морів. Учень цьому ступені, починає пізнавати всю неосяжність світу, його глибину і красу. Відправляється в політ по небу і підноситься над світом. І опускаючись на глибини океану і філософії тхеквондо.

3 куп – синій окрас з червоною смужкою

Традиційно, непарний номер дана позначає перехідний ступінь і має, крім основного забарвлення, додатковий. Так на синьому тлі з’являється червоний відтінок.

2 куп – червоний пояс

Колір зрілості природи, колір осені і врожаю. Час, коли вибір вже зроблено і чекають останні підготовки до подорожі. Як червоніють плоди на деревах до моменту свого дозрівання, так і знання учня досягають зрілості і готовності до подальших випробувань.

1 куп – червоний з чорною нашивкою

Пройдено чималий шлях. Попереду тільки чорні ступені. Чорна нашивка говорить про зроблене першому кроці по шляху пізнання тхеквондо.

чорні пояси

Сходинки майстерності тхеквондистів, що досягли звання майстер, називають «дан». Як з об’єднання всіх кольорів отримують чорний, так і учень, постігнувшей всі аспекти, сягає чорного кольору.

ВАЖЛИВО! Це колір мудрості, що говорить не тільки про високі навичках в техніці, а й про такі ж високі моральні і духовні цінності.

У тхеквондо є 9 рівнів данів. Але навіть досягнувши першого дана, людина не стає майстром. Сходинки 1 по 3 дан вважаються рівнем початківців майстрів. Вони доступні для дітей до 14 років.

ВАЖЛИВО! Якщо тхеквондистів не виповнилося 15 років, він не може отримати чорний пояс. До 14-річчя спортсмен досягає рівня «пхум», який символізує чорний пояс з червоною смугою. Цей рівень має 4 ступені: з 1 по 4 пхум.

І лише до досягнення четвертого дана учень ставати частиною сонму майстрів.

• Для отримання 1-3 дана тхеквондистів проходить атестацію на рівень технічних навичок і знання прийомів. Але це не дозволяє комісії оцінити рівень духовного розвитку.
• Для досягнення 4 дана буде потрібно не тільки показати свої навички, а й здати письмовий іспит. Існують також тимчасові обмеження для отримання 4 дана. Щоб отримати лише можливість здати на 4 дан, потрібно займатися тхеквондо не менше 7 років. На практиці отримання 4 ступені чорного пояса займає набагато більше часу, нерідко більше 10 років.

ВАЖЛИВО! Такий тривалий проміжок часу необхідний, щоб дізнатися, чи дійсно майстер досяг духовного майстерності. Майстри будуть ретельно вивчати вчинки і досягнення тхеквондиста. І якщо їх не задовольнить результат, то вони відмовлять у присудженні 4-го дана.

Подальше просування буде набагато важче і займе значно більше часу. Але кожен крок буде мати величезну вагу. Кожна людина, що досягли 4-го дана, має вагу в світі тхеквондо. І вже може відкривати свої школи для тренування учнів.

Таеквондо або «бокс ногами»: введення до виду спорту

Таеквондо – бойове мистецтво, що народилося в Кореї і розійшлося усім світом. Характерною його особливістю є те, що ноги у поєдинку використовуються більш активно, ніж руки. Назва єдиноборства складається з трьох слів: «тае» – нога, «квон» – кулак (рука), «до» – мистецтво, шлях.

За визначенням засновника цього бойового мистецтва, військового генерала Чой Хон Хі, «таеквондо означає систему духовного тренування і техніку самооборони без зброї, поряд зі здоров’ям, а також кваліфікованим виконанням ударів, блоків і стрибків, що виконуються голими руками і ногами для ураження одного або кількох суперників».

Для Федерації таеквондо ІТФ України вступ до лав Спортивного комітету України – це черговий крок на шляху поступового руху вперед. З моменту свого створення Федерація не стоїть на місці, постійно розвивається. Нині вже щомісяця проводяться турніри міського, обласного, національного рівнів, які збирають більш як по пів тисячі учасників. На міжнародній арені ми закріпилися серед лідерів. В Європі – стабільно другі (суперничаємо з росіянами). У світі регулярно входимо до десятки, а то й до сімки, найкращих. І цього вже не вистачає – час зазіхнути на командний п’єдестал пошани.

Про єдиноборство, яке своєю енергетикою та енергійністю захоплює глядачів з перших секунд, про виконану роботу і плани щодо розвитку таеквондо, розповів Олександр Слепцов, генеральний секретар Федерації таеквондо ІТФ України, володар чорного поясу (6-й дан), майстер спорту України, суддя міжнародної категорії, інструктор міжнародного класу.

— Упор у своїй роботі ми робимо на розвиток дитячого спорту. У нас, як і в багатьох дисциплінах в Україні, дорослі, коли доходять до певного рівня, йдуть з любительського спорту. Хоча у нас, звісно, є і доросла команда, з якою рахуються на міжнародній арені. Український прапор на змаганнях піднімається дуже часто, нас поважають, вивчають, фотографуються з нашими спортсменами.

— Глядач любить ваш вид спорту?

— Таеквондо популярне в усьому світі, але особливо (окрім родоначальниці цього виду Кореї) потрібно виділити США, де воно просто поза конкуренцією. Мало того, що таеквондо – ефективне бойове мистецтво, воно ще й дуже барвисте, дуже ефектне. А люди це і цінують, їм цього і треба – як говориться, хліба і видовищ. Коли просто вдарити – це одне, а коли у красивому стрибку з розворотом – зовсім інше. Тому, до речі, прийоми таеквондо використовуються у багатьох кінофільмах.

— Як можна записатися до секції чи до клубу?

— Якщо раніше ми, здебільшого, клеїли об’яви на стовпах чи дошках оголошень, то зараз це вже не дуже ефективно. Нині нас знаходять через Інтернет. У Федерації є офіційний сайт – itf-taekwondo.org.ua. Там є перелік адрес клубів, тренерів, телефони у всіх обласних центрах України. Інформація постійно оновлюється. При цьому ми продовжуємо шукати і залучати до роботи федерації тренерів, які працюють індивідуально.

— Батьків, які обирають для сина чи доньки спортивну секцію, перш за все, цікавить безпечність занять…

— Наші змагання проходять за правилами лайт-контакту. Тобто завдання – набрати очки, а не «вирубити» суперника. Взагалі таеквондо починало своє існування як армійський рукопашний бій. З часом воно розділилося на спорт і на бойове мистецтво. У спортивному напрямку є багато обмежень, які введені для того, щоб до мінімуму скоротити ризик травматизму.

У цьому плані дуже грамотно і професійно працюють і наші судді, які постійно вдосконалюються, підвищують свій рівень за кордоном на міжнародних семінарах. Зараз на змаганнях розбитий ніс – це уже, можна сказати, нонсенс. Зовсім не так, як раніше, коли медпрацівник тільки і встигав надавати допомогу, все в крові… Росте не тільки рівень суддівства, але й рівень тренерів, а відтак – і спортсменів. Ось що значить грамотний підхід до розвитку спорту.

— Відповідно з ростом рівня змагань зростає популярність і самого виду спорту?

— Так, зараз все більше і більше дітей приходить займатися таеквондо. Батьки приводять дітей, буває, вже і з трьох років – дитина тільки ходити навчилася, а її вже на таеквондо. Я таких у себе в клубі відправляю на карате, там тренер бере займатися з чотирьох років. Але карате, на відміну від таеквондо, батьки чомусь бояться, мовляв, там все занадто жорстоко… Я з ними не згоден, сам починав з карате, це прекрасне бойове мистецтво, де так само можна проявити і м’якість, і жорсткість.

До речі, в чому найбільша цінність східних єдиноборств – вони несуть в собі прекрасну філософію, мораль, розвивають у людині найкращі якості, вчать поважати старших, виховують. Зараз, на жаль, часто для дітей просто немає авторитетів. У нас свого часу були герої, кумири – поети, письменники, спортсмени… Тому ми також повинні приділяти велику увагу вихованню молоді. Тренери мають завжди бути готовими дати підопічним не лише спортивну, але й життєву пораду, як діяти у тій чи іншій ситуації, відповісти на будь-яке питання. Їм потрібно постійно розвиватися і вдосконалюватися, щоб підтримувати в дітях постійний інтерес до занять.

— В чому різниця між таеквондо ІТФ і таеквондо ВТФ, яке входить до програми Олімпійських ігор?

— Одразу хочу сказати, що ідеально було б об’єднати федерації. Не для того, щоб керувала якась одна людина, а щоб об’єдналися спортсмени, зросла б конкуренція, а з нею підвищився б рівень змагань.

А так говоримо про особисті амбіції, про певні політичні причини… Раніше таеквондо було єдиним. Започаткував, розробив це єдиноборство корейський генерал спецназу Чой Хон Хі. Після громадянської війни у 50-х роках минулого століття, коли Корея розділилася на Північну і Південну, він опинився на півдні від нового кордону, де і створив таеквондо. Однак президент країни планував використати це єдиноборство у власних цілях, для встановлення повного контролю над населенням, фактично встановлення авторитарного режиму військових. Генерал Чой Хон Хі, зрозумівши, що таеквондо використовується проти народу, перейшов у відверту опозицію до президента, пробував організувати державний переворот, і з часом змушений був просити політичного притулку в Канаді. Там продовжила свою діяльність штаб-квартира Міжнародної федерації таеквондо ( ITF ) , яка була заснована у 1966-му році.

Природно, багато майстрів залишилися в Кореї. Влада не відмовилися від своїх намірів і в розвиток таеквондо, його нової версії, там було вкладено за досить короткий час до 4 мільярдів доларів. Була створена Рада Майстрів. Вони перевдягли спортсменів в іншу форму, відмінну від нашої, жилети (а пізніше і в шоломи), змінили комплекси (вони називаються «туль», це демонстрація базової техніки, як в карате «ката» чи в ушу «таолу»), змінили терміни – одні і ті ж елементи, позиції стали називатися по-різному. У 1973-му році було засновано Всесвітню федерацію таеквондо ( WTF ). Правила змагань під егідою цієї організації розроблені так, щоб більше балів нараховувалося за удари ногами (варто сказати, що ударів ногами у таеквондо набагато більше, акцент зроблено саме на них, так воно створювалося), заборонено удари руками в голову. Бокс ногами, якщо можна так сказати.

Наші ж правила наближають нас до кікбоксингу, багато ударів і ногами, і руками. Хоча, звісно, ноги мають значну перевагу, особливо удари зі стрибка, з обертанням, адже спортсмени мають демонструвати техніку саме таеквондо. До слова, багато наших вихованців виступають і в кікбоксингу, перемагають на чемпіонатах Європи і світу. Ми раді, що допомагаємо розвивати й інші види спорту, але нам це псує власну статистику – у Міністерстві, наприклад, можуть сказати, що кікбоксинг значно результативніший, тому заслуговує на більшу увагу… З недавніх пір, аби спортсменам було куди подіти надлишок енергії, ми збільшили кількість Всеукраїнських турнірів – вони проводяться щомісяця.

— В яких видах розігруються медалі?

— Змагання у нас проводяться у п’яти розділах програми (тоді як в таеквондо ВТФ – у двох). І все – в межах одного турніру. Спочатку йдуть комплекси, потім спаринги, потім самозахист, для юніорів – змагання зі стрибкової техніки. На станку встановлюються спеціальні мішені, які учасники повинні дістати у стрибку, завдати по ним удар, зрушити з місця. За вдало виконані прийоми нараховуються бали. Разом з різноманітними стрибковими ударами демонструється головна, козирна, риса таеквондо, його видовищність. І, насамкінець, спортсмени віком від 18-ти років змагаються у розбиванні дощок. Ставиться їх пачка, а спортсмен повинен розбити ударами кулаком, кистю, п’ятою, носком, ребром стопи. Таким чином, проявити себе можуть усі спортсмени – хтось, можливо, не дуже сильний боєць, або, як дівчата, просто не хоче битися, зате володіє прекрасною технікою і в комплексах показує клас; хтось не може стрибати високо, зате показує свою силу в розбиванні…

Втім, у нас є багато універсальних спортсменів, які проявляють себе в усіх видах програми. З одного боку це добре, адже наш спортсмен – справжній боєць таеквондо, він уміє все. Але з іншого – на чемпіонатах світу буває важко, накопичується втома. На кожен розділ за регламентом можна виставляти окремого учасника, возити на ЧС велику команду. Але все, як ви розумієте, впирається у фінанси… А, скажімо, корейці, які домінують у своєму рідному виді спорту, можуть собі дозволити заявити багатьох бійців – і мають блискучий результат. Ми прагнемо досягти їхнього рівня, показуємо себе дуже добре, і навіть самі корейці відзначають нашу команду як дуже сильну. До того ж, вона стає все чисельнішою – в Європі ми та росіяни найбільш масові збірні. Намагаємося знаходити можливості, резерви, щоб все ж возити якомога більше спортсменів.

Ось іще одна причина вступу до Спортивного комітету України. Хочеться, щоб держава приділяла нам більше уваги. Хоча уже є позитив – нещодавно ми отримали статус Національної федерації на безстроковій основі. Керівництво Міжнародної федерації веде переговори про вступ до лав Спорт Аккорд. Цілком вірогідно, що незабаром таеквондо буде включено до програми Всесвітніх ігор чи Всесвітніх ігор з єдиноборств, все до цього йде. Тобто перед нашим видом спорту відкриваються нові перспективи.

Тхэквондо

Тхэквондо или Таеквон-До («тхэ» — нога, «квон» — кулак (рука), «до» — искусство) – олимпийский вид спорта, корейское боевое искусство, особенностью которого является возможность использования в бою ног для ударов и бросков. В отличие от других корейских единоборств, в тхэквондо не используют оружия, считается, что человеческое тело само по себе очень грозное оружие. Тхэквондо занимаются как мужчины, так и женщины.

1. Честность – каждый должен уметь отличить правду от лжи.
2. Настойчивость – счастливый человек всегда настойчив и много трудится.
3. Самообладание – нельзя терять самоконтроль, иначе могут быть плохие последствия.
4. Неукротимый дух – должны быть честны и решительный в стрессовых ситуациях.
5. Почтительность (учтивость) – быть вежливым, избавится от дурных привычек и относится к людям с уважением.

Всемирная федерация тхэквондо (ВТФ, англ. World Taekwondo Federation, WTF) была создана 28 мая 1973 года, штаб квартира федерации находится в Сеуле (Корея).

История возникновения и развития тхэквондо

История корейских боевых искусств насчитывает более 2000 лет, тхэквондо из них является самым молодым.

На территории Корейского полуострова располагались три королевства: Когурё, Силла и Пэкчё. Кроме вражды между собой, данные королевства ещё отвечали на выпады внешних агрессоров. Именно поэтому им приходилось постоянно совершенствовать свои боевые искусства.

В начале XX века Корея находилась под властью Японии, и мастерам корейских боевых искусств приходилось уходить в подполье. После освобождения Кореи от японской оккупации в 1945 году, боевые искусства начали выходить из подполья. Но этот период не прошел бесследно, некоторые техники сохранились, но духовно-философская традиция была утрачена. Залов было много, и число инструкторов, преподающих разные виды боевых искусств, тоже множилось, но мало кто из них серьезно знал историю своей школы и мог объяснить содержательную сторону ее традиции. По окончании войны 1950-1953 годов в Корее существовало очень много школ, в которых практиковались боевые искусства с самыми разными названиями: тхэсудо, субак, субак-до, квонбоп, тэгён, тансудо, тэквонбоп и так далее. До начала 60-х годов государство никак не вмешивалось в их деятельность. Перелом в государственной политике по этому вопросу наступил с приходом к власти президента Пак Чон Хи. В этот период впервые возникает стремление поставить боевые искусства на службу режиму, создав единую систему единоборства, которая находилась бы под контролем государства, в отличие от разрозненных направлений.

Официального признания тхэквондо добилось лишь в 1955 году, после чего и начался его путь по спортивным аренам всего мира. За столь короткий срок тхэквондо приобрело невероятную популярность во всем мире. На сегодняшний день предпочтение этому виду спорта отдали более 40 млн. человек.

Кто придумал тхэквондо?

Генерал южнокорейской армии Чой Хон Хи.

Правила тхэквондо (WTF)

• Поединок состоит из трех раундов по три минуты с перерывом по одной минуте, для детей до 14 лет – три раунда по две минуты с перерывом тридцать секунд (возможно сокращение до двух раундов).
• К соревнованиям допускаются спортсмены, прошедшие подготовку по спарринговой технике в течение не менее трех месяцев.
• Спортсмены делятся по возрасту, весовым категориям, а также по полу.
• Возраст участников соревнований определяется годом рождения (в редких случаях датой рождения).
• Взвешивание участников проходит за день до начала соревнования. Участнику, взвесившемуся один раз и не прошедшему взвешивание первый раз, предоставляется право на еще одно взвешивание в пределах времени официального взвешивания.
• Технические приемы кулаком выполняются с использованием передней наружной части указательного и среднего пальцев крепко сжатого кулака.
• Технические приемы ногами выполняются с использованием части ноги ниже таранной кости-лодыжки.
• За каждое результативное действие в корпус спортсмену дается одно очко, в голову – 3 очка.
• Разрешается наносить удары кулаком и ногами в области, закрытые защитным жилетом. Однако запрещается нанесение ударов в позвоночник. Разрешается наносить удары в переднюю часть лица, исключая затылок (удары должны наноситься только ногами).
• Спортсменам могут присваиваться штрафные очки, при получении четырех штрафных очков – дисквалификация.

Решения:

• Победа нокаутом.
• Победа вследствие прекращения поединка Рефери или Доктором.
• Победа по счету или предпочтительности.
• Победа вследствие неявки.
• Победа вследствие дисквалификации.
• Победа вследствие объявленных Рефери мер взыскания.

Площадка для соревнований

Площадка для соревнования должна иметь размеры 10 на 10 метров, при этом она должна иметь плоскую поверхность и быть покрыта эластичными матами.
Площадка для соревнования может быть установлена на платформе высотой 0,5— 0,6 метра от основания, внешняя часть границы (за ограничительной линией) должна иметь уклон менее чем 30 градусов, для обеспечения безопасности соперников.

Экипировка для тхэквондо

Экипировка (форма) для тхэквондо:

• защитный жилет,
• шлем,
• паховая раковина,
• накладки на предплечья и на голень,
• степки – специальная обувь для тхэквондо,
• добок – кимоно для тхэквондо,
• перчатки для тхэквондо и капа перед выходом в область соревнования.

Паховая раковина, накладки на предплечья и голени (футы) должны быть одеты под костюм Тхэквондо. Разрешено использовать только одобренное ВТФ защитное обору­дование, так же как перчатки и капа, для его (ее) личного использования. Все иные виды защитных шлемов для головы запрещаются (кроме разрешенных ВТФ шлемов).

Судейство

• Рефери – должен объявить «Сичжак!», «Кыман!», «Кальо!», «Кесок!», «Шиган!» и «Кеси!», победителя и проигравшего, штрафные баллы, предупреждения и другие меры взысканий.
• Судьи.
• Судьи (2 или 3) ведут подсчет балов.
• Технический ассистент контролирует показания на табло в течение поединка, правильность баллов, наказаний и времени, и немедленно уведомляют рефери о любой проблеме связанной с поединком.

Пояса в тхэквондо по порядку

В тхэквондо пояса условно разделяются на «цветные» (в том числе и белый) и «черные». Принято придерживаться следующей классификации:

• 10 гып — белый пояс
• 9 гып —белый пояс с жёлтой полоской
• 8 гып — жёлтый пояс
• 7 гып —жёлтый пояс с зелёной полоской
• 6 гып — зелёный пояс
• 5 гып —зелёный пояс с синей полоской
• 4 гып — синий пояс
• 3 гып —синий пояс с красной полоской
• 2 гып — красный пояс
• 1 гып — красный пояс черной полоской
• черный пояс

У чёрных поясов есть свои уровни — даны. Всего в тхэквондо 9 данов. Владелец красного пояса с черной полоской (1 гып) должен тренироваться как минимум полгода, прежде чем он сможет сдавать на 1-й дан. Каждый может получить черный пояс (1-й дан) через 2,5 – 4 года, в зависимости от способностей, частоты тренировок и частоты проведения аттестаций.

Мы постарались максимально полно охватить тему, поэтому данную информацию можно смело использовать при подготовке сообщений, докладов по физкультуре и рефератов на тему “Тхэквондо”.