Тетрацикліни

Використовуються в клініці вже близько 50 років, проте не втратили свого значення, хоча в останній час спостерігаються випадки резистентності мікрофлори до цих препаратів.

Фармакомаркетинг

Кількість у світі

Перелік нових препаратів

Торговельні

Поновлеп-пя за INN (останні 5 років)

% понов– пеннявгрупі

Класифікація та препарати

Всі тетрацикліни кислотостійкі

Механізм дії

В основі механізму антибактеріальної дії тетрациклінів лежить процес пригнічення синтезу білка на рівні рибосом, вони порушують включення амінокислот до пептидних ланцюгів білків, що синтезуються. Крім того, препарати утворюють міцні комплексні сполуки (хелати) з двох- і ірьохвапентними катіонами металів – магнію, заліза та ін. Як наслідок відбувається усунення металів-кофакгорів з ферментних систем. У високих концентраціях тетрацикліни пригнічують процеси окислювального фосфорилування в мітохондріях і здатні порушувати синтез білка у макроорганізмі та сприяють виведенню з організму іонів натрію, деяких вітамінів (протианаболічна дія). Діють бактеріостатично.

Тетрацикліни мають здатність накопичуватись у мікробних клітинах.

Фармакодинаміка

Тетрацикліни – препарати широкого спекіра дії, добре всмокіуються.

Спектр антимікробної активності тетрациклінів включає стафілококи, стрептококи, пневмококи, лістерії, збудників чуми, бруцельозу, сибірської виразки, гонококи, менінгококи, бруцепи, кампіпобактерії, холерний вібріон, збудників туляремії, клостридії, спірохети, хламідії, ри- I кетсії, гемофільну паличку інфлюенци, фузобакіерїї, мікоплазми, актиноміцети, кашлюкову паличку, кишкову паличку, сальмонели, шигепи. Тетрациклін, доксициклін (юнідокс солютаб, вібраміцин) впливають на малярійного плазмодія та на дизентерійну амьобу (тетрациклін). Не діють на більшість штамів протея, синьогнійної палички, на грибки і віруси.

Показання до застосування та взаємозамінність

Ангіни, синусита, гострий отит, бронхіти, пневмонії (мікоплазмові, пневмококові, хламідійні) – всі тетрацикліни;

Актиномікоз, орнітоз, трахома, холера, чума, туляремія, бруцельоз, сибірська виразка, рикетсіози, сифіліс, малярія, лептоспіроз – тетрациклін, доксициклін (вібраміцин, юнідокс солютаб);

Компіпобакгеріоз – тетрациклін, доксициклін (вібраміцин, юнідокс солютаб);

Акне – тетрациклін, міноциклін, доксициклін (юнідокс солютаб).

Хламідійні інфекції сечостатевих органів, інфекції жовчовивідних шляхів- тетрациклін.

Рикетсіози (сипний тиф, плямиста гарячка, ку-гарячка, кліщова гарячка) – доксициклін (вібраміцин, юнідокс солютаб), міноциклін.

Гонорея, дизентерія, інфекції сечових шляхів, ецдоцервіцит, гнійний менипіт, діарея мандрівників, І стадія хвороби Лайма, кашлюк, псигакоз – доксициклін (вібраміцин).

Побічна дія

При застосуванні тетрациклінів можуть виникати алергічні реакції, диспепсичні розпади, дисбактеріоз та суперінфекція, порушення білкового синтезу (катаболічна дія), порушення утворення зубної та кісткової тканини, фотодерматит, гепатотоксичнісгь (окситеїрациклін); нефротоксичність (особливо у прострочених препаратів); синдром псевдопухлиyи мозку (підвищення внутрішньочерепного тиску); токсична дія на кровотворну систему; виражена тератогенна дія; перехресна стійкість; артеріальна гіпотензія, діарея, псевдомембранозный коліт, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія, синдром Стівенса-Джонсона.

При застосуванні тетрацикліну, окситетрацикліну, метациюшу можливі ерозії стравоходу.

Протипоказання

Тетрацикліни (крім доксицикліну) протипоказані при нирковій недостатності, системному червоному вовчакові, вагітності, лактації, дітям віком до 8 років.

Доксициклін (вібраміцин) протипоказаний при підвищеній чутливості до тетрациклінів, вагітності, лактації.

Фармакобезпека

Тетрацикліни добре всмокіуються і по-різному зв’язуються з білками плазми крові. Вони концентруються у жовчі, виводяться з сечею та калом у високих концентраціях у активній формі.

Тетрацикліни не застосовуються одночасно з ерготаміном, циклоспорином, вітаміном С, препаратами кальцію, стрегпомніином, пеніцилінами; препаратами, які містять дегідровані алкалоїди ріжків.

Оскільки тстрациюіїни можуть знижувати активність протромбіну плазми крові, хворим, які одержують антикоагулянту терапію, може знадобишся зниження дози антикоагулянтів.

Препарат бактеріостатичної дії можуть впливати на бактерицидну дію пеніциліну, тому рекомендується уникати одночасного застосування доксициюіїну з ним.

Всмоктування тетрациклінів порушують антациди, які містять алюміній, кальцій або магній, та препарат, що містять залізо та солі вісмуту. Алкоголь, барбітурат, карбамазепш та феніто’ш зменшуюіь період напіввиведення доксициюгіну (вібраміцину).

Одночасне застосування тетрациклінів та метоксифлурану інколи супроводжується нефротоксичною дією з летальним кінцем.

Одночасне застосування тетрациклінів може знизити ефективність пероральних контрацептивів.

Барбітурати, дифенін, карбамазепін посилюють метаболізм тетрациклінів; з аміноглікозидами, лінкозамідами тетрацикліни виявляють антагонізм.

Тетрацикліни рекомендується приймати разом з ністатином, вітамінами групи В, при порушенні травлення – з галаскорбіном, лактозою.

Катаболічна дія тетрациклінів може бути причиною підвищення рівня залишкового азоту. За даними проведених досліджень цей ефект під час застосування доксицикліну (вібраміцин) у хворих з порушеннями функції нирок не спостерігається.

Фотосенсибілізація, яка проявляється підвищеною реакцією на сонячне опромінення, спостерігалась у деяких осіб, які застосовували тетрацикліни.

При інфекціях, спричинених β-гемолітичними стрептококами групи А, лікування вібраміцином слід проводити щонайменше протягом 10 днів.

Як і інші тетрацикліни, доксициклін (вібраміцин) утворює стійкий комплекс із кальцієм у кістковій тканині.

Застосування препаратів групи тетрациклінів у другій половині вагітності та у дітей віком до 8 років може призвести до необоротної зміни кольору зубів (жовто-сіро- коричневе забарвлення). Цей побічний ефект частіше спостерігається при тривалому лікуванні, але можливий і після проведення повторних коротких курсів.

У разі стрептококових інфекцій, з метою профілактики ревматизму та гломерулонефриту, курс лікування вібраміцином повинен становити не менше ніж 10 днів.

Звичайно вібраміцин призначають дорослим у дозі 200 мг у перший день лікування (одноразово або по 100 мг кожні 12 год) та 100 мг/добу у наступні дні (одноразово). При лікуванні тяжких інфекцій (особливо хронічних інфекцій сечових шляхів) препарат призначають по 200 мг/добу протягом усього періоду лікування.

У разі виникнення симптомів подразнення шлунка вібраміцин рекомендується приймати під час іди або запивати молоком.

Вживання їжі чи молока не має суттєвого впливу на всмоктування доксицикліну (вібраміцин) на відміну від деяких інших тетрациклінів.

Після іди приймають тетрациклін, метациклін, доксициклін (вібраміцин, юнідокс солютаб).

Порівняльна характеристика препаратів

Тетрациклін – класичний представник тетрациклінів, його можна застосовувати для запобігання інфекційним ускладненням у хірургічних хворих. Добре проходить крізь плаценту, частково через ГЕБ.

Окситетрациклін добре всмоктується та тривало зберігається у крові в терапевтичній концентрації, що дозволяє знизити дозу і частоту введення препарату.

Метацикпін за спектром дії близький до інших препаратів цієї групи. Добре проникає в органи і тканини. Ефективний при лікуванні гонореї. Препарат тривалої дії, проте поступається за активністю доксицикліну.

Міноциклін при пероральному прийманні більш ефективний ніж інші тетрацикліни при лікуванні вираженого або стійкого до терапії вугревого висипу.

Доксициклин (вібраміцин) – антибіотик широкого спектра дії, напівсинтетичне похідне окситетрацикліну, спричиняє пролонговану дію, що дозволяє застосовувати препарат І раз на добу. Адсорбується в ШКТ краще, ніж усі тетрацикліни. Порівняно з тетрацикліном менш токсичний, довше затримується в організмі, його застосовують у менших дозах.

Доксициклин (юнідокс салютов) крім вищезазначених показань до застосування високо ефективний при лікуванні бруцельозу та акне. Розчинна лікарська форма забезпечує біодосіупність 95%. Побічна дія спостерігається рідше, ніж при прийманні тетрацикліну.

Перелік препаратів

INN, (Торговельна назва)

Форма випуску

Доксициклин (Вібраміцин, Юнідокс Солютаб Абадокс, Апо-Доксі, Басадо, Гранудоксі Цовіцин, Доксал, Доксі-Капс, Доксі-Табс, До рикс, Доксибене, Доксигєксал, Доксиміцин Цокст, Задорин, Моноклін, Ораміцин, Me- доміцин. Родоміцин. Супрациклін, Тенутан Гетрадокс, Етидоксин)

капс., табл. 0,05; 0,1; 0,2; 0,3 табл. дисп. 0,1; пор. д/і 0,1 0,2; сироп 0,5 мг/мл

капс. 0,15:0.3; сироп 15 мг/мл

капс., табл. 0,05; 0,1; сусп. 1C мг/мл

Окситетрациклін (Інолір, Тераміцин)

капс. 0.25: краплі оч. 10 мг/мл

Тетрациклін (Апо-Теїра, Імекс, Бримо-Ікапс. 0,25; мазь 1; 3%; табл цикли, Теграміг, Утера) 0,125; 0,25; сироп 25 мг/мл

Антибіотики тетрациклінового ряду – список, класифікація

Антибіотики групи тетрацикліну – хіміотерапевтичні препарати, що належать до загону полікарбонільних речовин (полікетідов). Незважаючи на великий спектр представників ліків даного ряду, тетрацикліни мають загальним механізмом дії на патогенну мікрофлору.

Терапевтичний ефект досягається за рахунок необоротних порушень процесів синтезу пептидів клітини прокаріотів. Тетрацикліни формують стійкий комплекс з малої рибосомальною субодиницею, блокуючи процеси трансляції, проте, механізм дії досі залишається предметом суперечок.

Тетрацикліни останнього покоління характеризуються високою активністю щодо штамів, що виробили стійку толерантність до дії природних антибіотиків.

Для подолання проблеми поширеною резистентності бактерій до антибіотиків слід застосовувати тетрациклін тільки за призначенням лікаря, а також не припиняти прийом ліків раніше встановленого лікарем терміну, на увазі ризику розвитку хронічної форми носійства.

Класифікація тетрацикліну

Антибіотики тетрациклінової групи відрізняються за фізико-хімічними критеріями, ступеня вираженості бактерицидної ефекту, деяким фармокінетіческім параметрам і чутливості пацієнтів до ліків. Сучасна класифікація препаратів гуманної медицини, що відносяться до групи тетрацикліну:

Коротка історія відкриття і впровадження в практику

Перший представник групи – хлортетраціклін® був відкритий з культуральної рідини стрептоміцетов в 1945 р В даний час застосовується виключно в ветеринарії. Через 4 роки в іншого виду стрептоміцетами була виявлена ​​здатність до синтезу окситетрациклина. Після клінічних випробувань препарат в 1950 році був допущений до використання в гуманній медицині.

Тетрациклін, що дав назву всій групі антибактеріальних речовин, вперше був отриманий хімічним шляхом в результаті відновної реакції хлортетрациклина в 1952 р Через рік очищена молекула тетрацикліну була виділена з середовища культивування актиноміцет (Streptomyces aureofaciens).

Пізніше, на рубежі ХХ і XXI століття, були синтезовані напівсинтетичні похідні основних представників класу: метациклин, міноціклін, тігеціклін. Тетрацикліни останнього покоління характеризуються здатністю проявляти терапевтичний потенціал щодо штамів, що виробили стійку толерантність до дії природних антибіотиків.

Повний список антибіотиків тетрациклінового ряду

Діюча речовинаТоргова назва ліківФорма препарату

Доксициклін Бассадо® капс * Вібраміцін® капс Відокцін® ліофілізат ** Довіцін® капс Доксал® капс Доксібене® капс / табл Доксілан® табл *** Доксіціклін® капс Доксициклин Нікомед® табл Доксициклин Штада® табл Доксициклин – АКОС® капс / табл / ліофілізат Доксициклин-Ферейн® ліофілізат Доксицикліну гідрохлорід® капс / табл Доксицикліну моногідрат® капс / табл Кседоцін® табл Моноклін® табл Юнідокс Солютаб® діспергіруемие табл Метациклин Рондоміцін® капс Міноциклін Мінолексін® капс М ноцікліна гідрохлорід® табл Міноциклін гідрохлориду дігідрат® табл Окситетрациклін Іннолір® краплі Окситетрацикліну гідрохлорід® р-р для ін’єкцій Тетрациклін Тетраціклін® мазь Тетрациклін – АКОС® мазь Тетрациклін-ЛекТ® табл Тетрациклина гідрохлорід® табл / ліофілізат Тігеціклін Тігаціл® ліофілізат

• * Капс – капсульна форма;
• ** ліофілізат – тетрациклін в ампулах у вигляді сухого порошку для приготування внутрішньовенних ін’єкцій;
• *** табл – таблетована форма.

Читайте далі: Дізнайтеся про сучасну класифікації антибіотиків по групі параметрів

Застосування в різних областях медицини

Медикаментозні препарати застосовують як для лікування людей, так і у ветеринарній практиці для лікування різних інфекційних захворювань, в тому числі особливо небезпечних пандемій. Людині ліки призначається після точної постановки діагнозу і виділення збудника. При цьому необхідно визначити рівень чутливості інфекційних агентів до різних груп антибіотиків. Помірна і висока чутливість до тетрацикліну є достатньою умовою для вибору ліків на основі даної групи.

Встановлено перехресна алергія між представниками однієї групи. В цьому випадку необхідно виключити будь-медикаментозний засіб на основі даних антибактеріальних молекул.

Відомо, що ліки з ряду тетрацикліну найбільш затребувані у ветеринарній практиці на увазі ефективності та цінової доступності. Більш того перший з отриманих представників класу – хлортетраціклін®, відноситься виключно до ветеринарним препаратам. Він застосовується для лікування і отримання штучного приросту маси сільськогосподарських тварин.

Показання до призначення

В ході лабораторних випробувань in vitro встановлена ​​чутливість наступних груп бактерій до препаратів з ряду тетрацикліну:

• сімейство Staphylococcaceae: S. aureus, S. albus, S. pyogenes, S. haemolyticus, S. viridans, S. faecalis;
• Streptococcus pneumoniae;
• сімейство Neisseriaceae: gonorrhoeae, N.meningitidis, N. catarrhalis;
• Corynebacterium diphtheriae;
• Сінна паличка (subtilis) і B. anthracis;
• Клостридії: C. tetani, C. perfringens, C. septicum, C. botulinum;
• Кишкова паличка;
• Сальмонели: typhi, S. paratyphi, S. typhimurium, S. enteritidis, і schottmuelleri;
• Шигелла Флекснера;
• Холерний вібріон;
• Прет: Proteus vulgaris;
• Синьогнійна паличка;
• Enterobacter aerogenes;
• паличка інфлюенци;
• Клебсієлла пневмонія;
• Бруцели: bronchiseptica, B. melitensis і abortus bovis;
• Внутрішньоклітинні паразити: амеби, рикетсії, лептоспіри і лістерії.

Важливо відзначити: всі представники класу характеризуються вищеописаним спектром дії з деякими особливостями. Максимальна активність відносно грампозитивних бактерій відзначається у хлортетрациклин, а мінімальна – окситетрациклін.

При цьому спостерігається найбільша чутливість грамнегативних штамів до антибактеріальних ефекту ліків на основі тетрацикліну. У свою чергу окситетрациклин проявляє найбільшу ефективність при терапії Амебна, риккетсіозних, псевдомонадних і мікобактеріальних інфекційних процесів.

Захворювання, при яких призначаються препарати ряду тетрацикліну:

• інфекційні процеси дихальних шляхів ( пневмонія , бронхіт , ангіна , Синусит);
• запалення сечостатевих органів ( цистит , пієлонефрит , простатит , Аднексит);
• ЗПСШ ( сифіліс , гонорея );
• патології органів зору (кон’юнктивіт, блефарит, трахома);
• хвороби опорно-рухового апарату (остеомієліт і гнійні ураження м’язової тканини);
• запальні ураження шкірних покривів і м’яких тканин (акне, фурункульоз, флегмони, абсцеси і. Д.);
• чума;
• холера ;
• бруцельоз
• профілактика малярії (доксициклін) і т.д.

Будь-які ліки відпускається виключно за рецептом, самолікування небезпечно на увазі неефективності і можливості поширення бактеріальної резистентності до представників даної групи речовин.

Читайте далі: Унікальні дані про сумісність антибіотиків між собою в таблицях

Обмеження до призначення

Ліки з діючою речовиною тетрацикліну заборонено призначати при наявності відміток в анамнезі хворого про індивідуальну непереносимість (алергії), порушення роботи печінки, а також при зниженому рівні лейкоцитів в крові і супутніх микотических інфекціях.

Пацієнтам у віці молодше 8 років препарати не призначають.

Важливо, що прийом тетрацикліну на стадії росту зубів призводить до незворотних змін їх кольору.

Вагітність і грудне вигодовування також є строгими протипоказаннями до призначення. Встановлено, що бактерицидні компоненти здатні дифундувати крізь плацентарний бар’єр і грудне молоко. Результатом є високий ризик розвитку аномалій в будові скелета плода і стеатозу печінки.

Особливості основних препаратів

Доксіціклін®

Відрізняється максимальним рівнем бактерицидної активності і тривалої терапевтичної активністю. Крім того, ліки менш інших пригнічує ріст і розвиток симбіотичного мікрофлори кишечника людини на увазі більш повного всмоктування. Мінімальна інгібуюча концентрація відзначається через 1 годину після внутрішньовенного введення.

Місцем депонування є кісткова тканина. З причини високого ризику підвищеної чутливості до сонячних променів рекомендується уникати УФ випромінювань під час і після терапії не менше 4 діб.

Доксіціклін® – представник групи тетрацикліну

Читайте далі: Інструкція по застосуванню доксіцікліна® + відгуки лікарів

Тетраціклін®

Абсорбується в травному тракті не більше 80% від загальної введеної дози. При цьому наголошується висока резистентність синьогнійної палички, протей і бактероїдів до даної речовини. Заборонено одночасне застосування тетрацикліну і молочних продуктів, так як відбувається різке зниження абсорбції чинного компонента.

Фото Тетрацікліна® в формі мазі для зовнішнього застосування

Читайте далі: Тетраціклін® в таблетках – інструкція, аналоги та відгуки, рецепт

Рондоміцін®

Призначається при прояві алергічних реакцій до бета-лактамних антибіотиків і вважається препаратом 2-й лінії. Встановлено, що при одночасному прийомі з залізовмісних засобами відбувається інактивація антибіотика. Хворим з патологією нирок потрібна корекція дози, що вводиться.

Тігаціл®

Володіє 100% біологічною доступністю для організму людини. Максимальна терапевтична ефективність досягається при лікуванні інтерабдомінальних інфекційних процесів, важких стадій гнійних уражень м’яких тканин і позалікарняної форми пневмонії.

Призначення препарату можливе виключно пацієнтам починаючи з 18 річного віку. Відзначається висока поширеність вірулентних штамів до дії тігаціла®, тому без тесту по визначенню чутливості збудника призначення заборонено.

окситетрацикліну гідрохлорид

Відрізняється бактеріостатичний ефект. Достовірно доведено кореляція між прийомом їжі і ліків, тому інтервал між ними повинен становити не менше 4 годин. Терапевтичний препарат призначають для лікування захворювань і профілактики післяопераційних інфекцій. Режим дозування для кожного пацієнта підбирається індивідуально з урахуванням тяжкості патологічного процесу і поширенню інфекційних агентів по організму.

Мінолексін®

Володіє високим ступенем проникнення в органи і тканини людини, мінімальна інгібуюча концентрація відзначається через 40 хвилин після введення. Прийом їжі не впливає на ступінь абсорбції діючої речовини. Депонується в кістковій тканині, з утворенням нерозчинних комплексів з іонами кальцію. Застосовується як самостійний препарат, так і в складі комплексної терапії в поєднанні з іншими ліками.

побічні реакції

Найбільш поширені прояви з боку:

• Шлунково-кишкового тракту: збої в роботі травних ферментів, порушення стільця, нудота блювота , Потемніння язика, болю в черевній області ;
• ЦНС: больовий синдром в скроневій і тім’яній області, помутніння свідомості і порушення орієнтації в просторі;
• ССС: зміна лабораторних показників рівня клітин крові;
• індивідуальна непереносимість: ангіоневротичний набряк, висипання на поверхні шкіри , Свербіж;
• шкіра: підвищена чутливість до сонячних променів;
• інше: кандидоз, дисбактеріоз , стоматит .

Відзначено, що при дотриманні інструкції і рекомендацій лікаря частота прояву негативних симптомів не перевищує 1 випадку на 10 00 пацієнтів.

Читайте далі: Винахідник антибіотиків або історія порятунку людства

На нашому сайті Ви можете познайомитися з більшістю груп антибіотиків, повними списками входять до них препаратів, класифікаціями, історією та іншої важливої ​​інформації. Для цього створено розділ « Класифікація »В верхньому меню сайту.

Юлія Пєшкова

Дипломований фахівець, в 2014 році закінчила з відзнакою ФГБОУ ВО Оренбурзький госудаственной університет за спеціальністю “мікробіолог”. Випускник аспірантури ФГБОУ ВО Оренбурзький ГАУ.
У 2015р. в Інституті клітинної та внутрішньоклітинного симбіозу Уральського відділення РАН пройшла підвищення кваліфікації за додатковою професійною програмою “Бактеріологія”.
Лауреат всеросійського конкурсу на кращу наукову роботу в номінації “Біологічні науки” 2017 року.
Автор багатьох наукових публікацій.