Лексикологія

мовознавча дисципліна / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia

Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Лексикологія?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Лексиколо́гія (від грецьк. lexikos — словесний, словниковий і logos — учення) — розділ мовознавства, що вивчає лексику (словниковий склад мови), лексеми як визначальні структурно-семантичні одиниці мови, їх функціональні можливості, висвітлює процес формування словникового складу в соціально-історичному, національному контексті [1] .

Лексикологія тісно пов’язана з лексикографією, семантикою, семасіологією, етимологією, діалектологією, стилістикою, фразеологією, стосується літературної практики, яка також є об’єктом її вивчення [1] .

Розрізняють загальну, конкретну, історичну, зіставну й прикладну лексикологію [2] :

• Загальна лексикологія встановлює загальні закономірності будови, функціонування й розвитку лексики.
• Конкретна лексикологія вивчає словниковий склад однієї мови.
• Історична лексикологія займається історією словникового складу, причинами й закономірностями його зміни.
• Зіставна лексикологія досліджує словниковий склад двох чи більше мов із метою виявлення структурно-семантичних подібностей і відмінностей між ними або з метою виведення спільних семантичних закономірностей.
• Прикладна лексикологія займається питаннями укладання словників, перекладу, лінгводидактики і культури мовлення.

Історія

Термін «лексикологія» обґрунтований у французькій енциклопедії Д. Дідро та Л. Д’Аламбера, що була написана між 1751 та 1772 роками [1] .

Лексикологія формувалася одночасно з етимологією, риторикою, поетикою, виокремилась як наука у XVII — на початку XVIII ст. Піднесення лексикології відбувалося на етапі домінування порівняльно-історичної школи в мовознавстві [1] .

Розділи лексикології

До лексикології в широкому значенні слова належать такі науки [2] :

• власне лексикологія — наука про словниковий склад мови.
• семасіологія — наука про значення слів.
• ономасіологія — наука, яка вивчає процеси найменування.
• етимологія — наука, яка досліджує походження слів.
• фразеологія — наука про стійкі словосполучення.
• ономастика — наука про власні назви. Ономастика в свою чергу поділяється на розділи:
  • антропоніміка — наука про імена людей.
  • топоніміка — наука про назви географічних об’єктів.
    • гідроніміка — наука про назви водоймищ.

    ✅Лексикологія – що вивчає, приклади, розділи

    Лексикологія – це наука, що займається вивченням словникового складу мови, тобто його лексики, основною одиницею якої є слово.

    Фактично лексикологія вивчає не тільки конкретні мовні одиниці – слова (вони ж лексеми), то і відносини між ними, сукупності слів, що знає кожен учень 5 класу. Таким чином, можна зробити висновок, що у цієї науки цілих два об’єкти.

    Слово як то, що вивчає лексикологія

    Попри те, що ця мовна одиниця є предметом вивчення декількох розділів науки про мову, лексикологія вивчає її з іншого боку. Для неї слово – це і форма, яку приймає значення (воно розглядається з точки зору предметно-понятійного змісту), і одиниця, що входить в таку цілісність, як словниковий склад мови.

    Слова можуть об’єднаються в групи на підставі не тільки загальних, але і протилежних ознак, а також різних семантичних зв’язків

    Зрозуміти, що мається на увазі, допоможуть прості приклади. Так, слово “зірка” буде розглядатися лексикологією як назва кількох предметів і явищ з одного боку і як одиниця лексичної системи, що входить в певні класи слів – назви небесних тіл, назви геометричних фігур і так далі.

    Розділи лексикології, її завдання

    Основне завдання лексикології – це вивчення слова в зазначених вище проявах, тобто як носія значення і як частина мовної системи. Коли загальна маса інформації про слова перестала бути цілісною, вона розділилася на кілька частин.

    Перша – це загальна лексикологія – вона вивчає словникові склади різних мов, в той час, як предмет приватної лексикології – це певна мова.

    Якщо говорити про науку в історичному розрізі, то вона ділиться на синхронічну, тобто вивчає сучасний стан мови, і історичну, яка займається вивченням лексики в розвитку.

    Що стосується поділу науки на розділи, то вона включає в себе:

    • семантику, присвячену якраз значенням слів;
    • ономастику, що вивчає власні імена;
    • етимологію, яка розглядає слова в історичному розрізі;
    • фразеологію, присвячену фразеологізмам;
    • лексикографію, що займається питаннями складання словників, як в теорії, так і на практиці.

    З семантичної точки зору слово може вивчатися в двох аспектах, тобто по шляху від значення формі і навпаки, від форми до значення.

    Що ми дізналися?

    Як і багато інших розділів науки про мову, лексикологія займається вивченням слова. Але вивчає вона його в особливому аспекті, точніше, аспектах – понятійному і системному, тобто як носій значення і як частина мовної системи.

    Лексикологія, своєю чергою, підрозділяється на п’ять розділів, кожен з яких займається вивченням своєї частини лексики або розглядає її тільки з якоїсь однієї точки зору.

    Водночас лексикологія як наука підрозділяється і на кілька частин – на загальну і приватну з точки зору того, вивчається тільки одна мова або все, а також на синхронічну і історичну, які вивчають мову в сучасному стані та історичному розрізі відповідно.

    ✅Лексикологія – що вивчає, приклади, розділи

    Лексикологія – це наука, що займається вивченням словникового складу мови, тобто його лексики, основною одиницею якої є слово.

    Фактично лексикологія вивчає не тільки конкретні мовні одиниці – слова (вони ж лексеми), то і відносини між ними, сукупності слів, що знає кожен учень 5 класу. Таким чином, можна зробити висновок, що у цієї науки цілих два об’єкти.

    Слово як то, що вивчає лексикологія

    Попри те, що ця мовна одиниця є предметом вивчення декількох розділів науки про мову, лексикологія вивчає її з іншого боку. Для неї слово – це і форма, яку приймає значення (воно розглядається з точки зору предметно-понятійного змісту), і одиниця, що входить в таку цілісність, як словниковий склад мови.

    Слова можуть об’єднаються в групи на підставі не тільки загальних, але і протилежних ознак, а також різних семантичних зв’язків

    Зрозуміти, що мається на увазі, допоможуть прості приклади. Так, слово “зірка” буде розглядатися лексикологією як назва кількох предметів і явищ з одного боку і як одиниця лексичної системи, що входить в певні класи слів – назви небесних тіл, назви геометричних фігур і так далі.

    Розділи лексикології, її завдання

    Основне завдання лексикології – це вивчення слова в зазначених вище проявах, тобто як носія значення і як частина мовної системи. Коли загальна маса інформації про слова перестала бути цілісною, вона розділилася на кілька частин.

    Перша – це загальна лексикологія – вона вивчає словникові склади різних мов, в той час, як предмет приватної лексикології – це певна мова.

    Якщо говорити про науку в історичному розрізі, то вона ділиться на синхронічну, тобто вивчає сучасний стан мови, і історичну, яка займається вивченням лексики в розвитку.

    Що стосується поділу науки на розділи, то вона включає в себе:

    • семантику, присвячену якраз значенням слів;
    • ономастику, що вивчає власні імена;
    • етимологію, яка розглядає слова в історичному розрізі;
    • фразеологію, присвячену фразеологізмам;
    • лексикографію, що займається питаннями складання словників, як в теорії, так і на практиці.

    З семантичної точки зору слово може вивчатися в двох аспектах, тобто по шляху від значення формі і навпаки, від форми до значення.

    Що ми дізналися?

    Як і багато інших розділів науки про мову, лексикологія займається вивченням слова. Але вивчає вона його в особливому аспекті, точніше, аспектах – понятійному і системному, тобто як носій значення і як частина мовної системи.

    Лексикологія, своєю чергою, підрозділяється на п’ять розділів, кожен з яких займається вивченням своєї частини лексики або розглядає її тільки з якоїсь однієї точки зору.

    Водночас лексикологія як наука підрозділяється і на кілька частин – на загальну і приватну з точки зору того, вивчається тільки одна мова або все, а також на синхронічну і історичну, які вивчають мову в сучасному стані та історичному розрізі відповідно.