Сичуг у корів найчастіше зміщується ліворуч

Зміщення сичуга у корів спричиняє низка чинників. Насамперед зоотехнічні – здебільшого умови утримання, склад раціону, зокрема різка його зміна.

Про це розповів лікар ветеринарної медицини ТДВ «Терезине» Ігор Іваниця, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Ще один чинник – технологічні недоліки, як-от відсутність індивідуальних боксів для отелення.

«Вважаю неправильним практикувати отелення серед сухостійної групи, як це роблять багато фермерських господарств, – зазначив Ігор Іваниця. – Адже визначити причину зміщення сичуга можна тільки за ретельного моніторингу й індивідуального підходу до тварини, а зробити це можна лише в індивідуальному боксі».

Також важливу роль відграє генетичний чинник, додав він. Наприклад, недостатня кількість гормону мотиліну, який виділяється у тонкому кишківнику й відповідає за правильну скоротливість сфінктерів сичуга.

«За дефіциту цього гормону в організмі виникає синдром Гофлюнда, що порушує моторику й функції передшлунків і сичуга, – пояснив ветлікар. – Через нерівномірне накопичення газів, які зазвичай виводяться відригуванням, кишківник змушений виводити діарею назовні. Сичуг лишається у центрі, тому закриває свої клапани – кардіальний і пілоричний, унаслідок чого переповнюється газами й зміщується».

Зміщення відбувається переважно ліворуч, хоча у новотільних корів фіксується і правостороннє.

Унаслідок гіпотонії (атонії) рубця у корів, які мають період лактації понад 60 днів після отелення, сичуг починає шукати собі місце, і, оскільки великий об’єм рубця заважає йому зміститися ліворуч, він зміщується праворуч.

«У нашому господарстві правостороннє зміщення сичуга реєструється у близько 3% випадків захворювання, до того ж у корів із тривалим періодом лактації», – зауважив Ігор Іваниця.

Які основні чинники виникнення зміщення сичуга у корів

Сьогодні зміщення сичуга у корів втратило всі закономірності розвитку і патогенезу. Захворювання провокують зоотехнічні й ветеринарні чинники.

Основні зоотехнічні чинники, що призводять до зміщення сичуга:

– Склад раціону, зокрема різка зміна раціону.

– Технологічні недоліки, зокрема відсутність індивідуальних боксів для отелення.

«Багато господарств використовують отелення серед сухостійної групи для мінімізації стресу у новотільної чи сухостійної корови, – зазначив Ігор Іваниця. – На мою думку, це неправильно. Адже моніторинг корови в індивідуальному боксі дозволить швидше визначити зміщення сичуга».

– Генетичний чинник – недостатня кількість гормону мотиліну.

Цей гормон відповідає за правильну скоротливість сфінктерів сичуга. «Переважно сичуг зміщується вліво у новотільних корів. Також у них буває правостороннє зміщення, але в нашому господарстві таких корів приблизно 10%, – підкреслив ветлікар. – Правостороннє зміщення буває і в корів, які мають довший період лактації».

– Передумови родів: крупнопліддя, двійні.

Основні ветеринарні чинники, що призводять до зміщення сичуга:

– Гіпотонія (атонія) шлунку – головний чинник зміщення сичуга.

«Навіть якщо раціон і умови утримання корови ідеальні, але в сухостій вона заходить кульгавою, то не зможе спожити достатньо сухої речовини», – пояснив Ігор Іваниця.

– Гіпокальціємія і, як наслідок – затримка посліду (метрит).

– Кетоз на початку лактації, кетоацидотичний стан навіть після проведеної операції, захворювання печінки.

«Якщо кетоз можна легко побороти, то кетоацидотичний стан, який залишається навіть після зміщення сичуга, безпосередньо впливає не тільки на кінцівки, шлунок і вим’я, а й на репродуктивні органи», – наголосив ветлікар.

– Стрес: розчищення ратиць, больова реакція, перегрупування, статева охота.

«Так, якщо у корови надмірне лібідо, у неї може виникнути гіпотонія (атонія) рубця і згодом – зміщення сичуга, – зазначив Ігор Іваниця. – Тому це – проблема не лише корів у післяотельний період. Зокрема, ми реєстрували в своєму господарстві випадки зміщення сичуга у корів після статевої охоти».

Довідка

Зміщення сичуга – захворювання корів, що характеризується здуттям сичуга та зміщенням його вліво (між лівою черевною стінкою та рубцем) або вправо (між правою черевною стінкою та кишечником).