Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

• 1 Нормативна база
• 2 Поняття спрощеної системи оподаткування
• 3 Порядок переходу на спрощену систему оподаткування
• 4 Ставки єдиного податку для ФОП та суб’єктів господарювання
• 5 Обмеження для першої – третьої групи спрощеної системи оподаткування
• 6 Податковий (звітний) період
• 7 Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку
• 8 Відповідальність платника єдиного податку
• 9 Див. також

Нормативна база

15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”, відповідно до якого передбачаються особливості справлення податкових зобов’язань, у тому числі й щодо платників спрощеної системи оподаткування, а саме:

◆ З 1 квітня 2022 року та на період дії воєнного стану для фізичних осіб-підприємців (ФОП), платників єдиного податку І та ІІ групи, сплата єдиного податку – добровільна. Той, хто не бажає сплачувати податок у період воєнного стану, просто не заповнює декларацію за вказаний період.

◆ Під час мобілізації ФОП, які належать до ІІ та ІІІ груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до ІІІ групи, можуть за власним рішенням не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

◆ З 1 квітня 2022 року ФОП та юридичні особи, в яких упродовж минулого календарного року дохід не перевищує 10 мільярдів гривень, можуть перейти на сплату єдиного податку ІІІ групи за ставкою 2% із урахуванням такого:

1. до таких платників єдиного податку не застосовуються будь-які обмеження щодо кількості найманих працівників;
2. платники єдиного податку не є платниками податку на додану вартість;
3. авансовий внесок єдиного податку сплачуються щомісячно до 15 числа за підсумками попереднього місяця;
4. податкова звітність подається щоквартально у строки, передбачені для квартальної звітності.

◆ Не зможуть стати платниками єдиного податку ІІІ групи суб’єкти господарювання, які:

1. організовують та проводять азартні ігри, лотереї та парі;
2. займаються обміном іноземної валюти;
3. виробляють, експортують, імпортують та продають підакцизні товари;
4. здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин;
5. займаються певними видами фінансової діяльності, зокрема страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, страхові компанії, інвестиційні фонди і компанії тощо.

Платник податків повертається на систему оподаткування, яка використовувалася до переходу на систему єдиного податку за ставкою 2% з початку наступного календарного місяця, після припинення воєнного стану.

Поняття спрощеної системи оподаткування

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності (далі – спрощена система оподаткування) – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою І Розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування

Юридична особа чи фізична особа – підприємець (далі – ФОП) може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою I Розділу XIV ПКУ (пункт 291.3 статті 291), та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування ФОП подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено статті 298 ПКУ, в один з таких способів:

→ особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

→ надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

→ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

→ державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заяви або відомості передаються до контролюючого органу у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 пункту 298.2. статті 298 ПКУ.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (підпункт 298.2.1. пункту 298.2. статті 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (підпункт 298.2.2. пункту 298.2. статті 298 ПКУ).

Ставки єдиного податку для ФОП та суб’єктів господарювання

ЄСВ “за себе” для пенсійного стажу: 22% від мінімальної заробітньої плати (1474 грн. з 01 січня 2023 року);

1. здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
2. провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
3. не використовують працю найманих осіб;
4. членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;
5. площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Обмеження для першої – третьої групи спрощеної системи оподаткування

I. Обмеження за суб’єктним складом:

• Суб’єкти господарювання (ФОП та юр. особи), які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник у результаті дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Податковий борг виникає у разі несплати платником податків суми погодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) у встановлені ПКУ строки, а також нарахованої на суму такого грошового зобов’язання пені (підпункт 14.1.175 пункту 14.1. ПКУ). Необхідно звернути увагу, що: наявність неподаткового боргу не є перешкодою для одержання статусу єдиноподатника (наприклад, не вважається податковим боргом заборгованість з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

• Фізичні та юридичні особи – нерезиденти:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.

• Юр. особи, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.
• Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юрособи, яка не є платниками єдиного податку.

• Суб’єкти господарювання, а саме:
• страхові (перестрахові) брокери;
• банки; кредитні спілки; ломбарди;
• лізингові компанії; довірчі товариства;
• страхові компанії;
• установи накопичувального пенсійного забезпечення;
• інвестиційні фонди і компанії;
• інші фінансові установи, визначені законом;
• реєстратори цінних паперів.

• Інші суб’єктні обмеження. Наприклад, приватні нотаріуси не мають права займатися підприємницькою діяльністю відповідно до Закону України “Про нотаріат”, фізичні особи, які здійснюють адвокатську діяльність або діяльність арбітражного керуючого, не можуть провадити підприємницькою діяльністю та обрати спрощену систему оподаткування, враховуючи положення Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Кодексу України з процедур банкрутства.

II. Обмеження за видами діяльності:

• Діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім поширення лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).

До азартних ігор не належать, зокрема, гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, що проводяться без отримання гравцем призу (виграшу), гра на ігрових автоматах типу «кран-машина», де як виграш гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо) (Закон України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”).

• Обмін іноземної валюти.

• Виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин). Роздрібна торгівля передбачає реалізацію товару для особистого споживання та домашнього використання (тобто кінцевому споживачу). Водночас, не можуть бути єдиноподатниками суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію талонів на паливо (реалізація талонів за своєю суттю є продажем палива). Cуб’єктів господарювання, які здійснюють заміну мастила (оливи) під час надання послуг з техобслуговування транспортного засобу, це обмеження не стосується, оскільки така діяльність не належить до продажу паливно-мастильних матеріалів.

• Видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
  Дорогоцінними металами є золото, срібло, платина та метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді і стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).
  Дорогоцінне каміння — це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах), перелік яких наведено у Законі України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”.
  До дорогоцінного каміння органогенного утворення відносяться перли та бурштин у сировині, необробленому та обробленому вигляді.
  У групах 1 і 2 підприємцям можна здійснювати тільки надання «ювелірних» послуг (і то окремим особам), наприклад: з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням, ремонту годинників та ювелірних виробів.

• Видобуток, реалізація корисних копалин (крім реалізації корисних копалин місцевого значення).

Корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного та неорганічного походження в надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва і втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва та споживання безпосередньо або після первинної переробки ( підпункт 14.1.91 ПКУ). Перелік корисних копалин міститься в постанові Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 “Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення”.

• Діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, що здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України “Про страхування”, сюрвейєрами, аварійними комісарами і аджастерами.

• Діяльність з управління підприємствами.

• Діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

• Діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування чи антикваріату.

• Діяльність з організації, проведення гастрольних заходів. Забороні підлягає та діяльність, що охоплена поняттям «гастрольні заходи» відповідно до Закону України “Про гастрольні заходи в Україні”.

III. Додаткові обмеження у здійснення діяльності ФОП:

• Технічні випробування та дослідження ( підпункт 291.5.2 ПКУ).

• Діяльність у сфері аудиту.

• Надання в оренду:

1. земельних ділянок, загальна площа яких перевищує 0,2 га;
2. житлових приміщень та/або їх частин, загальна площа яких перевищує 400 кв. м;
3. нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин, загальна площа яких перевищує 900 кв. м.

Податковий (звітний) період

• Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
• Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
• Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
• Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
• Для зареєстрованих в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
• Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, а також четвертої групи (фізичні особи), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
• Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.
• У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.
• У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПКУ.

Щодо звільнення від сплати ЄСВ – платники єдиного податку І групи звільняються від сплати ЄСВ «за себе» за період з 1 грудня 2020 року по 31 травня 2021 (на шість календарних місяців).

Якщо ж ФОП І групи вже сплатив єдиний податок (за грудень 2020 року), то така сума може бути повернута платнику податків за його заявою, або бути автоматично (без заяви) врахована в рахунок сплати єдиного податку за наступні періоди (наприклад, за червень 2021 року).

Проте є виключення, у разі порушення умов застосування І групи платників єдиного податку звільнення не застосовується. Якщо у період дії пільги платник єдиного податку порушить умови перебування на І групі – перевищить річний обсяг доходу (у 2020 році – 1 млн. грн., а у 2021 році – 1 млн. 2 тис. грн.) тощо, він буде зобов’язаний сплатити єдиний податок за увесь період дії пільги.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 295.1 і пункту 295.5 статті 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Платники єдиного податку четвертої групи: самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ; сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

• у I кварталі – 10 відсотків;
• у II кварталі – 10 відсотків;
• у III кварталі – 50 відсотків;
• у IV кварталі – 30 відсотків.

Відповідальність платника єдиного податку

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Див. також

Оподаткування підприємств

Основні принципи оподаткування підприємства на території України 2023

24.02.2022 року Указом Президента України було внесено зміни до Податкового кодексу України щодо сплати податків, правил провадження господарської діяльності, а також скориговано правила звітності на період воєнного стану. Усі виправлення до пунктів законів Податкового Кодексу України вносяться з однією метою – забезпечити стабільність системи оподаткування та підтримати бізнес у воєнний час.

Зміни в системі оподаткування

2023 рік не став винятком щодо зміни в оподаткуванні доходів фізосіб, бізнесу, а також низки новацій для працівників та їх роботодавців. Це та Е-президентство, нові форми звітності, зміни розмірів податків, зміни мінімальної заробітної плати (МЗП) та прожиткового мінімуму (ПМ), зміни єдиного податку, річного доходу для ФОПа та його лімітів. Багато показників – податки, збори, ліміти для ФОП залежать від розміру встановленої мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, які закріплені у Законі України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 р. № 2710-IX.

МЗП у 2023 році становитиме 6 700 грн протягом усього року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2 684 грн.

Сьогодні в Україні система оподаткування підприємств існує у двох видах:

Увага!

Вибираючи види оподаткування – важливо звернути увагу насамперед їх особливості, оскільки від вибору залежатиме вся подальша діяльність зареєстрованого підприємства чи організації. По-друге, звернути увагу на суму доходу.

Спрощена система оподаткування

Спрощена система оподаткування (ССО), те саме що єдиний податок, значно відрізняється від загальної системи. Вибрати спрощену систему можуть як юридичні особи, так і фізособи. Суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують її, сплачують податки від загальних доходів, а витрати при цьому не враховуються. У зв’язку з цим зменшується податкове навантаження та витрати на ведення бухгалтерії значно скорочуються. Завдяки такій особливості ведення податкового та бухгалтерського обліку спрощується.

Підприємці, які користуються ССО, сплачують менші податки внаслідок низьких ставок на них. Це, своєю чергою, дозволяє у рази підвищити прибуток. Користуватися подібним привілеєм тепер може більше підприємців, оскільки з 2013 року використання ССО та єдиного податку (ЕП) поширюється відразу на кілька груп. Головним обмеженням роботи на спрощеній системі є – перевищення своїх лімітів при отриманні доходів, наймання більшої кількості працівників, ніж належить або отримання доходу за забороненим для певної групи КВЕД. За порушення норм законодавства податкова автоматично переказує на загальну систему.

Хто може стати платником єдиного податку?

Спрощена система оподаткування України передбачає різні варіанти ставок на податки. Але, щоб чітко визначити платників єдиного податку, важливо розуміти, що існують:

• 1, 2 та 3 групи – фізичні особи-підприємці та деякі підприємства;
• 4 група – підприємства, платники сільгоспподатку.

Використовувати єдиний податок не можуть організації та підприємства, які займаються:

• лотерейним та букмекерським бізнесом;
• наданням комунікаційних послуг;
• діяльністю, що спрямована на керування підприємствами;
• обмінами валют;
• видобутком і продажем корисних копалин;
• видобутком, виготовленням і продажем дорогоцінних матеріалів та органіки;
• торгами (аукціонами) предметів мистецтва, антикваріату й т. д.;
• виготовленням і продажем підакцизної продукції;
• фінансовим посередництвом (не рахуючи страхової діяльності);
• організацією гастрольних заходів.

Крім вищевказаного, застосування спрощеної системи оподаткування обмежується:

• на лізингові, страхові та фінансово-кредитні організації, пенсійні й інвестиційні фонди і т. д.;
• на осіб, які займаються реєстрацією цінних паперів;
• на організації, частка капіталу юр. осіб платників єдиного податку в яких становить 25 % або менше;
• на представництва й відділення організації особи, що не сплачує єдиний податок;
• на іноземні організації.

Розмір ставки єдиного податку:

• для платників 1 групи – 268,4 грн (10% від прожиткового мінімуму – 2684 грн);
• для платників 2 групи – 1340 грн (20 % від мінімальної заробітної плати);
• для платників 3 групи – сума не змінилася з 2022 року:

1. 3% доходу для платників ПДВ;
2. 5% від суми доходу для неплатників ПДВ;
3. 2% спеціальний режим на період дії воєнного стану для неплатників ПДВ.

Увага!

З 1 липня 2023 року рішенням уряду вносяться зміни до Податкового Кодексу України щодо скасування для ФОП та юросіб 3 групи із застосуванням ставки у розмірі 2% від суми доходу.

• для платників 4 групи – залежно від площі та характеристик земельної ділянки сума може змінюватись.

Визначити прибуток організації або підприємства можна за допомогою наступних складових:

• кредиторська заборгованість, у якої закінчився термін давності;
• виторг від продажу продукції.

У дохід особи, що оплачує єдиний податок, не входить:

• сума кредиту;
• будь-яка фінансова допомога, котру повернули протягом року;
• податок на додану вартість;
• внески в статутний фонд;
• будь-який дивіденд, який отримала особа;
• будь-яка транзитна сума (наприклад, комісія, договір доручення й ін.);
• повернення продукції або коштів відповідно до договору (його розірвання, повернення по гарантії й ін.);
• ліцензійна винагорода;
• страхова виплата;
• прибуток, отриманий від продажу некомерційного майна.

Але крім цього, ще є ряд особливостей, які визначають прибуток. Приміром, доходом є різниця між балансовою вартістю й вартістю продажу, якщо мова йде про продаж основних засобів.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування (далі – ЄСВ)

У 2023 році розмір затверджений розмір ЄСВ:

• мінімальний ЄСВ – 1 474 грн (22% від мінімальної зарплати);
• максимальний – 22 110 грн за місяць (22% від 15 мінімальних зарплат).

Податок на додану вартість (ПДВ)

Підприємець має бути зареєстрованим як платник ПДВ, якщо він обирає ставку для єдиного податку у 3% (3 група). У цьому випадку поширюватиметься правило оподаткування ПДВ, яке властиве загальній системі оподаткування.

Строки для складання звітів і оплати податку

1. Звіт, а також оплата єдиного податку проводитися до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
2. Нарахування зарплати й відповідні звіти – щомісяця.
3. ПДВ – оплачується кожного місяця, але можна перейти й на щоквартальну оплату.

Обов’язковий збір із заробітної плати співробітника

Суб’єкти підприємницької діяльності на ССО зобов’язані розраховувати та утримувати обов’язковий збір із заробітної плати працівника згідно з правилами загальної системи.

Загальна система оподаткування підприємств

Для того, щоб зрозуміти, що є загальною системою оподаткування в Україні, необхідно ближче ознайомитися з основними ставками та податками, які сплачують підприємства, що знаходяться на даній системі:

1. Податок з прибутку. Платником податку може виступати лише юрособа, як резиденти, так і нерезиденти. База оподаткування розраховується як різниця між доходом від діяльності підприємства та сумою всіх витрат платника податків. Він може бути як позитивним – дохід, так і негативним – збиток.

На ставку податку підприємств у 2023 році впливає вид діяльності та належність до певної категорії платника податку. Базова ставка складає 18% (п. 136.1).

Сплачується податок на прибуток у звичайні терміни:

• квартальні платники протягом 40 к. днів після закінчення кварталу. За 4 квартал – 60 к. днів;
• річні платники податку на прибуток декларують протягом 60 к. днів після закінчення року. Останній день звітності 01.03.2024.

Єдиноподатники, які перейшли на загальну систему оподаткування, мають звітний період з дати переходу на ЗСО до 31 грудня такого року.

На сплату податку на прибуття всім платникам визначено строк 10 к. днів від останньої дати подання декларації.

З 01.01.2023 року підприємства, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у грошовій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток за кожен обмінний пункт станом на 1 число поточного місяця. Розмір авансового платежу фіксований:

• три мінімальні зарплати (20 100 грн), якщо обмінний пункт знаходиться у населеному пункті, де мешкає більш як 50 000 осіб;
• одну мінімальну зарплату (6 700 грн), якщо обмінний пункт знаходиться у населеному пункті, де мешкає менш як 50 000 осіб;

2. Податок на дивіденди. Ставка цього податку становить:

• 5% – у разі виплати дивідендів юрособою – платником податку на прибуток;
• 5% – у разі виплати дивідендів юрособою – платником податку на прибуток;

3. ПДВ. Вилучається із частини вартості продукції, роботи чи послуги, що створюється на кожній стадії процесу виготовлення продукції, роботи чи послуги. Розраховується як різниця між сумою доданої вартості для особи, яка купує товар і сумою доданої вартості, яку отримує підприємство після продажу. Базова ставка складає 20%.

Зареєструватись платником ПДВ можна добровільно, якщо річний дохід не перевищує 1 млн. гривень. В іншому випадку процедура є обов’язковою.

Звіти про оплату даного податку подаються щомісяця в електронному вигляді, як і сама оплата. Деякі підприємства та організації можуть домогтися того, щоб подавати звітність та сплачувати податок щокварталу.

4. Єдиний соціальний внесок (ЕСВ). Оплачується з чистого доходу – 22%, але не більше 15 мінімальних зарплат.

5. ПДФО. Утримується із зарплат працівників на підприємстві у вигляді 18%. Подання звітів поквартально, сплата – у момент виплати зарплати.

6. Військовий збір. Із зарплати співробітника утримується обов’язковий військовий збір. Його ставка складає 1,5%.