Скільки живуть європейці та українці: цифри, які дивують

Підвищення тривалості життя розпочалось лише у 2007 році. З часу незалежності показник тривалості життя збільшився на 2,6 роки. Середня тривалість життя у Європі – 81 рік.

Українські чоловіки живуть на 15 років менше ніж шведи, і на сім ніж у сусідній Польщі.

Загалом Європа старіє. До 2060-го року 30% її населення виповниться 65 і більше років. Читайте також: Наскільки збідніли українські сім’ї за минулий рік: жахливі підрахунки

Війна з Росією

Фронт

Мобілізація в Україні

Зброя та авіація

Комунальні послуги

Економіка

Погода

Спорт

Новини Шоубізу

Лайфхаки і дозвілля

Всі комерційні рекламні матеріали позначені словами “Спецпроєкт” чи “Партнерський матеріал”. Матеріали з позначкою “Експерт”, “Позиція” відображають позицію авторів та героїв. Редакція може не поділяти їхніх поглядів. Детальніше щодо реклами та правил цитування можна ознайомитись в правилах користування сайтом. Усі права захищені. © 2005—2024, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», 24 Канал.

Індекс гендерної нерівності в Україні та Європі

Перспектива гендерної рівності у світі стає дедалі більш віддаленою: за словами генсека ООН Антоніу Гутеріша, для її досягнення потрібно близько 300 років. Серед негативних тенденцій, які уповільнюють прогрес – обмеження прав жінок в країнах сходу, насильство у зонах воєнних конфліктів (зокрема, в Україні), обмеження репродуктивних прав. Важливо розуміти, що гендерна рівність потрібна не тільки для гармонії в суспільстві та реалізації потенціалу всіх людей, а й для сталого економічного розвитку країн.

Наприклад, в індексі прав та можливостей жінок і чоловіків враховується, по-перше, відсоток громадян віком від 25 років, які здобули як мінімум середню освіту. У 1991 році 76,5% жінок та 84,4% чоловіків мали хоча б середню освіту.

Наразі ситуація обернулася на користь жінок: станом на 2021 рік 96,2% українок мали як мінімум середню освіту проти 95,8% чоловіків.

Крім того, у другій категорії враховується частка місць жінок та чоловіків у парламенті. Цей показник залишається доволі низьким протягом усієї Незалежності України. Наприклад, у 1991-1998 роках у Верховній раді було лише 3,8% жінок-нардепок. Далі ситуація покращувалась, але прогрес у досягненні гендерної рівності в парламенті не можна назвати стабільним.

Наразі у Верховній раді рекордна кількість жінок-депутаток – 20,8%.

Індекс економічної активності оцінюється рівнем зайнятості жінок та чоловіків віком від 15 років. В Україні цей показник завжди був приблизно на одному, невисокому рівні. Так, у 1991-1999 роках працювало 53% і більше жінок працездатного віку.

У 2000-2009 роках цей показник опустився нижче за 53%, після 2013 року – нижче за 51%. Станом на 2021 рік в Україні працювали 48,1% жінок працездатного віку проти 63,6% чоловіків.

Таким чином, за роки незалежності Україна вдвічі покращила ситуацію з Індексом гендерної нерівності: в 1991 році він становив 0,472, а в 2021 році – 0,200. Найгірша ситуація з рівністю статей в Україні була у 1993-1994 роках (0,474), найкраща – у 2020 році (0,198).

За матеріалами аналітичного порталу «Слово і діло»

Скільки чоловіків та жінок у Європі

Київ, 8 березня 2021 р. — Україна посідає друге місце в Європі за часткою жінок серед менеджерів та підприємців (самозайнятих), відношення чоловіків до жінок серед керівників юридичних осіб та приватних підприємців становило 59,5 відсотка чоловіків до 40,5 відсотків жінок у 2020 році — значно вище від середньосвітового показника.

Це було серед висновків звіту «Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні: 2017-2020 роки», який ПРООН планує опублікувати у квітні 2021 року.

У доповіді, підготовленій Українським центром суспільних даних (УЦСД) на замовлення Програми розвитку ООН в Україні (ПРООН) та уряду Швейцарії, вивчалися відкриті дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, приватних підприємців та громадських об’єднань України (ЄДРПОУ).

Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева відзначила, що просування гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок є потужним рушієм прогресу. Важливим для мандату ПРООН та пропозиції щодо надання інтегрованих послуг є досягнення Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року.

«Результати цієї доповіді демонструють невелике поліпшення ситуації у сфері гендерної рівності в Україні, однак для забезпечення гендерного паритету і розширення прав і можливостей жінок потрібно докласти значно більше зусиль», — наголосила Ґерчева.

«За останні три роки загальна частка жінок на керівних посадах в Україні зросла майже на пів відсотка — до 40,48 відсотка. Це значно вище від середньосвітового показника у 29 відсотків».

Донедавна в Україні не збирали дезагрегованих за гендерною ознакою статистичних даних, і це ускладнювало повноцінну оцінку відмінностей у становищі чоловіків та жінок в економічній сфері в Україні або в органах управління організацій та підприємств країни.

Ніколь Рудер, керівниця відділу співпраці Посольства Швейцарії в Україні, зазначила, що дані про жінок як підприємців та організаційних керівників в Україні є не просто зрізом гендерного виміру в приватному секторі: «При правильному використанні це дослідження може мати важливе значення для створення відповідної підтримки жіночого підприємництва та розвитку жіночих бізнес-асоціацій», — сказала Рудер.

«Ми сподіваємось, що результати цього дослідження будуть корисними для тих суб’єктів та зацікавлених сторін, як урядових, так і неурядових, які працюють над розширенням можливостей жінок та досягненням повної гендерної рівності в Україні».

УЦСД проаналізував дані ЄДРПОУ, опубліковані на єдиному державному порталі відкритих даних Міністерства юстиції України. Для аналізу був використаний набір даних станом на 7 серпня 2020 року — найостанніший із доступних. Це дослідження є продовженням першого масштабного дослідження «Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні», яке було проведене в рамках проєкту ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств» у 2017 році.

Дослідження продемонструвало, що:

• Гендерний дисбаланс серед менеджерів і підприємців у столиці Києві значно більш виражений порівняно з середнім національним показником. Київ також входить у першу десятку районів і міст з найнижчою часткою жінок серед керівників і приватних підприємців.
• Керівниками і приватними підприємцями в більшості секторів економіки, як і раніше, є переважно чоловіки.
• Частка жінок у цілому збільшилася з 2017 по 2020 рік на 0,5 відсотка.
• Україна посідає друге місце в Європі за часткою жінок серед менеджерів і підприємців (самозайнятих).
• Жінки переважають у сферах «Проживання та харчування», «Державне управління та оборона», «Охорона здоров’я та соціальна робота», а найбільше переважають в «Освіті» та «Діяльності домогосподарств як роботодавців».

Дослідження «Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні: 2017-2020 роки» було проведене експертами УЦСД в рамках проєкту «Зміцнення ділових асоціацій мікро-, малих та середніх підприємств», який реалізується ПРООН в Україні у співпраці з Міністерством економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України та за підтримки уряду Швейцарії. Фахівці УЦСД розробили унікальні інтерактивні інструменти для аналізу відкритих даних ЄДР, які доступні тут.

Юлія Самусь, очільниця відділу комунікацій ПРООН, [email protected]