Погодинна оплата праці: скільки годинна ставка у 2023 році і як її розрахувати

Ще у травні 2023 року Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці зробило роз’яснення щодо погодинної оплати праці в Україні. Delo.ua нагадує скільки становить погодинна оплата праці в Україні у 2023 році, в яких випадках вона застосовується і як її розрахувати.

Так, Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023” встановлено мінімальну заробітну плату:

• у місячному розмірі – 6700 гривень;
• розмір погодинної оплати – 40,46 гривні.

Також Держпраці визначило випадки, в яких застосовується мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі, зокрема:

• на підприємствах незалежно від форми власності у разі встановлення у колективних договорах або за погодженням з профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу;
• фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці;
• в установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про встановлення працівникам погодинної оплати праці .

Таким чином для людей, які працюють з місячними окладами, має дотримуватись мінімальна державна гарантія у вигляді мінімальної місячної заробітної плати, а для працівників з погодинною оплатою (годинними тарифними ставками) – мінімальна заробітна плата в погодинній формі оплати праці.

Читайте також

Скільки в середньому заробляє українець та чи будуть роботодавці збільшувати зарплату – дослідження

Слід зазначити, що постановою № 330 передбачено гарантії працівникам з погодинною оплатою праці.

Так, підвищення мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі не є підставою для збільшення нормованих завдань, установлених на годину праці. Крім того, встановлення погодинної оплати праці не є підставою для скорочення нормальної тривалості робочого часу.

При погодинній формі оплати праці норма тривалості робочого тижня складає 40 годин. Для окремих бюджетників передбачена традиційна для них скорочена тривалість робочого тижня, наприклад 36 годин. Перевищувати цю норму можна до 4 годин протягом 2-х днів та 120 годин на рік. Це граничні норми надурочних робіт. Відпрацьовані понад встановлений робочий час години мають оплачуватися у подвійному розмірі.

Проте, як правило, у бюджетників погодинна оплата праці не використовуються. Погодинну оплату праці бюджетникам застосовують для оплати певних додаткових видів робіт, які не входять в норму навантаження за посадою.

Водночас погодинна оплата праці в обсязі 240 годин на рік може використовуватися при оплаті за викладацьку роботу чи занять з гуртками, виконані, як виняток, у зв’язку з виробничою необхідністю понад норми часу. Йдеться про про норми ведення викладацької роботи чи занять з гуртками в цьому закладі, на які мають право:

• керівні працівники закладів освіти – не більше 9 год/тиждень (360 год/рік);
• інші працівники – не більше 12 годин на тиждень (480 годин на рік).

Вищеназвану роботу в межах названих норм часу можна виконувати одночасно з основною роботою без коригування графіку. Таким працівникам за зазначені норми погодинна оплата проводиться понад основний посадовий оклад. Додатково, понад ці норми, можна оплачувати погодинну заробітну плату в межах 240 годин.

Як оформити погодинну оплату праці

Щоб документально оформити погодинну оплату праці співробітникам, треба:

• мати величину погодинної тарифної ставки, яка має бути затверджена в колективному договорі або контракті;
• мати факт встановлення погодинної оплати праці, який треба прописати у колективному договорі, контракті, положенні про оплату праці;
• якщо раніше в компанії не була встановлена погодинна оплата праці , треба підготувати наказ про її встановлення;
• затверджені нормовані завдання, зокрема, які саме види робіт та скільки годин потрібно для виконання, або які саме роботи за годину має виконувати працівник;
• тарифну сітку. Держпраці рекомендує дотримувати коефіцієнтів співвідношень тарифних ставок для різних посад, робіт різного кваліфікаційного рівня. Не рекомендується робити для всіх працівників однакову годинну тарифну ставку, адже це буде порушенням трудового законодавства.

Розрахунок погодинної заробітної плати

Для розрахунку погодинної оплати праці в Україні можна використовувати дві формули – просту без премій та з урахуванням премій. У випадку запровадження на підприємстві погодинної оплати з преміями треба прийняти положення про преміювання. У випадку, якщо на підприємстві встановлена погодинна оплата праці без премій, для її розрахунку треба використовувати таку формулу:

Погодинна оплата праці та мінімальна зарплата в Україні

Варто зазначити, що для забезпечення мінімальних державних гарантій годинна тарифна ставка не має бути менше, ніж годинна мінімальна оплата за годину.

У 2023 році мінімальна зарплата за годину розраховується за такою формулою:

Якщо працівник з погодинною тарифною ставкою виконав місячну норму праці і розмір його зарплати вийшов меншим за мінімальну місячну зарплату, то доплачувати не потрібно. Мінімальна зарплата в Україні за годину у 2023 році складає 40,46 грн і є тією мінімальною гарантією від держави.

Читайте також

Наскільки (не) готові роботодавці до повернення військових на посади – дослідження

ЄСВ та погодинна оплата праці в Україні

Якщо зарплата при погодинній оплаті вийшла меншою при виконанні всіх норм, то ЄСВ слід нараховувати з 6700 грн у січні-грудні 2023 року. Але це стосується тільки працівників, для яких робота за погодинною оплатою є основним місцем роботи. Якщо працівник працює не за основним місцем роботи і за цю роботу отримує погодинну оплату праці, то ЄСВ нараховується на фактичну базу.

У яких регіонах України раніше були найвищі ставки

У четвертому кварталі 2019 року українці за годину роботи в середньому заробляли 75 гривень та 36 копійок. Про це повідомляє телеканал новин “24” із посиланням на дані Держстату.

Вже традиційно найвища ставка у Києві — 110 гривень 36 копійок. В решті регіонів України показники нижчі ніж 85 гривень за годину.

Між першим та четвертим кварталами 2019 року середня зарплата за годину в Україні зросла майже на вісім гривень – від 67,47 до 75,36 грн. Найбільш відчутно зростання заділу Київ та Київську область — більш ніж на 10 гривень на годину.

Рейтинг регіонів виглядав так:

1. Київ – 110 гривень 36 копійок;
2. Донецька область – 84 гривні 30 копійок;
3. Київська область – 79 гривень 87 копійок;
4. Дніпропетровська область – 76 гривень 16 копійок;
5. Запорізька область – 74 гривні 94 копійки;
6. Миколаївська область – 73 гривні 11 копійок;
7. Полтавська область – 69 гривень 61 копійка;
8. Закарпатська область – 69 гривень 57 копійок;
9. Рівненська область – 68 гривень 90 копійок;
10. Вінницька область – 67 гривень 46 копійок;
11. Одеська область – 66 гривень 32 копійки;
12. Львівська область – 66 гривень 29 копійок;
13. Луганська область – 66 гривень 26 копійок;
14. Івано-Франківська область – 65 гривень 13 копійок;
15. Хмельницька область – 64 гривні 9 копійок;
16. Харківська область – 63 гривні 67 копійок;
17. Черкаська область – 62 гривні 69 копійок;
18. Житомирська область – 62 гривні 60 копійок;
19. Тернопільська область – 62 гривні 55 копійок;
20. Волинська область – 62 гривні 43 копійки;
21. Сумська область – 62 гривні 12 копійок;
22. Чернівецька область – 59 гривень 96 копійок;
23. Кіровоградська область – 59 гривень 46 копійок;
24. Херсонська область – 58 гривень 60 копійок;
25. Чернігівська область – 57 гривень 92 копійок.

Нафтовик

Нафтовиком у сенсі слова прийнято називати людей, діяльність яких у певною мірою пов’язані з видобутком і переробкою нафти.

У вузькому значенні нафтовик – це фахівець із розвідки родовищ нафти та газу.

ЗМІСТ:

• Історія професії
• Особливості професії
• Обов’язки
• Важливі якості
• Навички та знання
• Перспективи та кар’єра
• Навчання

Історія професії

Археологам вдалося виявити сліди нафтових промислів, датовані 4000 роком до н. Отже, вже тоді існували навчені люди, діяльність яких була пов’язана з нафтовидобуванням.

У середині XIX століття з’явилися перші свердловини для видобутку нафти. Професія нафтовик стала дуже затребуваною в XX столітті, люди навчилися виробляти гас на основі очищеної нафти і почали активно використовувати зазначений вид палива.

Особливості професії

Нафтовики як вивчають стан гірських порід, а й аналізують методи пошуку покладів, вибираючи найефективніші. Також спеціалісти відповідають за техніку безпеки на довіреній ділянці, заповнюють технологічну документацію.

Переваги професії:

• подорожі до різних куточків країни та за її межі;
• відсутність рутини;
• висока зарплата.

Недоліки:

• некомфортні умови праці;
• часті відрядження;
• ризик травматизму;
• значна конкуренція серед претендентів.

Професія нафтовик не підходять людям із захворюваннями серцево-судинної системи або органів дихання, а також – схильністю до алергії або частої застуди. Люди з порушеннями функціонування опорно-рухового апарату чи наявністю психічних та нервових розладів не можуть претендувати на працевлаштування у сфері нафтопромисловості.

Обов’язки

Робота нафтовиком включає наступне:

• пошук та подальше вивчення родовищ газу/нафти;
• здійснення об’єктивної оцінки потенціалу наявних покладів;
• проведення робіт, цілеспрямованих на визначення рентабельності та рівня витрат на розробку конкретного родовища;
• здійснення робіт з буріння свердловин згідно з планом розробки покладів;
• правильна експлуатація спецобладнання, виконання дрібних ремонтних робіт.

Важливі якості

Необхідні якості, якими повинен мати нафтовик:

• відповідальність;
• фізична сила та витривалість;
• уважність;
• акуратність;
• дисциплінованість;
• пунктуальність;
• аналітичний склад розуму;
• цілеспрямованість;
• навички командної роботи;
• активність;
• хороша пам’ять;
• швидкість реакції;
• стресостійкість;
• комунікабельність.

Навички та знання

Робота нафтовиком неможлива без знання математики, фізики, хімії, географії, біології, основ екології. Важливо знати будову земної кори, літосфери, геологічні процеси, еволюцію органічного світу та ін. Фахівцю не обійтися без знання різних способів розвідки родовищ, особливостей технологій буріння та експлуатації свердловин.

Нафтовик має вміти користуватися спеціальним обладнанням, бути впевненим користувачем ПК. Зокрема, обов’язковим є вміння працювати із низкою програм геологічного моделювання. Також фахівець має вільно володіти технічною англійською мовою, адже інакше він не зможе читати документацію та спецлітературу.

Перспективи та кар’єра

Місцем роботи нафтовиків є компанії з видобутку газу та нафти, НДІ. Спостерігається попит на послуги фахівців, які добре знаються на проектуванні та промисловому будівництві, інженерів для роботи на підприємствах з переробки нафтопродуктів та утилізації відходів.

Нафтовик – це перспективна професія. Досвідчений фахівець із вищою освітою в майбутньому може обійняти керівну посаду. За бажанням можна освоїти одну із суміжних спеціальностей. Розмір заробітної плати працівників нафтопереробної варіюється в залежності від місця роботи та кваліфікаційного рівня спеціаліста.

Навчання

Для того щоб стати нафтовиком, треба закінчити вуз за профілем: «Нафтогазова справа», «Геологія нафти та газу», «Геофізичні методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин», «Геологія та геохімія горючих копалин». Також можна здобути середню спеціальну освіту за одним із напрямків: «Буріння нафтових та газових свердловин», «Геологія та розвідка нафтових та газових родовищ», «Оператор нафтопереробки».