Термінал ЗПГ Зеєбрюгге

Термінал ЗПГ Зеєбрюгге — інфраструктурний об’єкт для прийому та регазифікації зрідженого природного газу в порту Зеєбрюгге (Бельгія).

Термінал, проект якого реалізовано бельгійським оператором газотранспортної мережі Fluxys LNG, став до роботи у 1987 році. Первісно його потужність становила 4,5 млрд м 3 на рік, а зберігання ЗПГ забезпечували три резервуари по 80 000 м 3 кожен. Зростання попиту на блакитне паливо призвело до розширення об’єкту. У період 2004—2008 років додали четвертий резервуар об’ємом 140 000 м 3 , тоді як річна потужність зросла вдвічі до 9 млрд м 3 . В 2015-му приступили до наступної фази модернізації вартістю 200 млн євро, яка передбачала встановлення п’ятого сховища та збільшення обсягу поставок ще на 2—3 млрд м 3 на рік. [1] [2]

Після проведеної на початку 2010-х модернізації причального комплексу термінал може приймати газовози як розміру Q-Flex (ємність до 217 000 м 3 ), так і ще більші Q-Max (до 266 000 м 3 ). [3]

З початку своєї діяльності та до середини 2010-х років термінал прийняв більше 1500 танкерів з вантажем ЗПГ. [4]

Окрім регазифікації та постачання газу до мережі, у Зеєбрюгге почали розвивати також бункерування суден, двигуни яких можуть використовувати ЗПГ. Спочатку це здійснювалось за допомогою автоцистерн, проте останні не могли обслуговувати великі кораблі. У 2017 році на терміналі ввели в експлуатацію другий причальний комплекс, призначений для обслуговування (як розвантаження, так і завантаження) широкого спектра суден з ємністю від 2000 до 217 000 м 3 . Це дозволяє організувати відправку малих партій ЗПГ водним шляхом, а також забезпечувати ресурсом спеціальні бункеровочні судна, перше з яких — Engie Zeebrugge — вже стало до роботи. [5]

Іншим напрямом диверсифікації схем роботи із ЗПГ став його відпуск автомобільним транспортом. Термінал може навантажувати до 4000 автомобілів-газовозів на рік. Щоправда, за період з 2010 по 2016 рік цей показник в сукупності склав лише 5000 партій, проте його динаміка показує істотне зростання. [6]

Oops something went wrong:

Як встановити POS-термінал у магазині – інструкція

Сьогодні POS-термінал – важлива складнова бізнесу. Тільки через термінали «Приватбанку» власники банківських карток оплачують 4,3 млн покупок щодня. За останні п’ять років кількість таких пристроїв в Україні збільшилася майже вдвічі.

Редакція AIN.Business розповідає, як встановити POS-термінал у магазині, хто зобов’язаний це зробити і скільки коштує обслуговування пристрою.

Що таке POS-термінал

Це пристрій для проведення торговельних операцій. POS-термінал, дослівно з англійської Point of Sale – точка продажу, нагадує невеликий комп’ютер. У нього є спеціальне програмне забезпечення, кольоровий або чорно-білий дисплей, клавіатура (пінпад), зчитувач карток (картрідер) і чековий принтер.

Головна функція пристрою – провести безготівкову оплату. POS-термінал зчитує інформацію з банківської карти та передає її в банк через інтернет. Банк знімає кошти з покупця і переказує їх на рахунок продавця. Цей процес називається торговельний еквайринг. Є й інші функції. Через термінал на платформі Android можна сканувати штрих- і QR-код, налаштовувати знижки, користуватися вбудованими додатками.

Щоб термінал працював, його треба під’єднати до електрики та до інтернету – через SIM-карту, вай-фай або провід. Хоча є моделі на акумуляторах. Наприклад, мобільні мінітермінали, які прив’язують до телефона чи планшета.

Існують також модульні POS-термінали. Вони мають сенсорний екран і кілька USB-виходів, щоб можна було підключити касовий ящик, сканер або ваги для продуктів. Різні моделі терміналів можуть приймати картки з магнітною смугою, чіпом та NFC-мітками для безконтактних платежів.

У середньому пристрій коштує 10 000 гривень, але найчастіше його здають в оренду банки-еквайри.

Кому треба встановлювати POS-термінал

Усі ФОП, які використовують РРО (реєстратор розрахункових операцій), повинні приймати оплату карткою. Передусім, це підприємці з річним доходом понад 1 млн гривень. Є тільки три категорії ФОП, які можуть користуватися РРО і не встановлювати платіжний термінал:

• підприємства в населених пунктах, де мешкає менше 25 000 людей;
• торговельні підприємства з площею до 20 кв. м (крім АЗС);
• заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певну категорію споживачів (збройні сили, студентів, учнів, викладачів, працівників промислових підприємств).

Кількість необхідних платіжних терміналів повинна перевищувати половину кількості РРО. Простими словами, на один-два РРО – один POS-термінал. На три PPO треба вже два платіжні пристрої.

Якщо POS-терміналу немає, а повинен бути, перший штраф до 3400 гривень, а другий протягом року – до 17 000 гривень.

Інші ФОП встановлюють POS-термінал за бажанням. Та якщо вже встановили, то зобов’язані його використовувати. Часто підприємці приховують доходи і відмовляються приймати оплату карткою, мовляв, термінал зламався або немає зв’язку з банком. За надумані технічні збої податкова виписує штраф.

Інколи продавці просять переказати кошти через мобільний банкінг на особисту картку. Так теж не можна. Доходи треба отримувати тільки на підприємницький рахунок. Якщо податкова дізнається, доведеться сплатити 18% ПДФО і 1,5% військового збору як із непідприємницького доходу.

Як встановити платіжний термінал

В Україні послуги еквайрингу надають 54 банки. За даними Нацбанку, найпопулярніші – «ПриватБанк», «Ощадбанк» і «Райффайзен Банк Аваль». У кожного різний пакет послуг і тарифи.

Для цього потрібна копія паспорта та ідентифікаційного номера, довідка про наявність поточного рахунку в банку та документи на право власності або оренди приміщення, у якому встановлюватимуть термінал. Решта документів – за запитом.

У договорі прописують права й обов’язки сторін, порядок розрахунків, умови зміни та розірвання угоди.

Пристрій надає в оренду і встановлює сам банк протягом двох тижнів. Вам треба підготувати робоче місце – краще поблизу розетки й роутера. Співробітники банку пояснять, як працювати з терміналом. До слова, у «ПриватБанку» є відповідний онлайн-курс для персоналу, а в «Ощадбанку» – мініпосібник.

Прослідкуйте, щоб вам присвоїли Merchant Category Code – так звану категорію продавця: продукти, кафе і ресторани, одяг, розваги. Це важливо, адже в окремих категоріях банки повертають відсоток з покупок і нараховують клієнтам кешбек.

Скільки коштує підключення й обслуговування POS-терміналу

Банки встановлюють термінал здебільшого безкоштовно. Натомість треба платити абонплату за користування та комісію за кожен платіж. У трійки найбільших українських еквайрів тарифи однакові: абонплата – 400 гривень за місяць, комісія – 2% з трансакції за всіма картками.

«ПриватБанк» дає 100 грн знижки на абонплату за користування послугами «Оплата частинами» або «Миттєва розстрочка». В «Ощаді», крім базового тарифу, є інші схеми обслуговування.

Наприклад, за операції через один термінал до 10 000 гривень на місяць комісії платити не треба, але абонплата – 450 гривень. Заощаджуємо 150 гривень. Оборот до 20 000 – абонплата 650 гривень і так далі.

Як рахувати дохід з платежів через POS-термінал

Гроші на рахунок підприємця надходять не одразу, а протягом трьох днів. Припустимо, у вашому магазині купили шоколадку 29 грудня, а банк переказав кошти 2 січня. ФОП на єдиному податку позначають датою отримання доходу день, коли гроші фактично надійшли на рахунок. Це 2 січня, тому суму слід включити у звітність уже за новий рік.

Водночас ФОПам на загальній системі податківці рекомендують заповнювати книгу обліку доходів і витрат за підсумками дня – тобто брати 29 грудня.

Підтверджує доходи банківська виписка, а розрахунковим документом вважають квитанцію з назвою товару, наприклад, чек РРО. Квитанція самого POS-терміналу такої інформації не містить: вона просто підтверджує, що продавець розрахувався без готівки.

Контраверсійне питання – чи враховувати комісію банку-еквайра. З одного боку, дохід – це фактична сума, яка надійшла на рахунок підприємця. Комісію банк уже з’їв. З іншого – слід орієнтуватися на повну суму продажу. Єдиної думки немає. Краще індивідуально консультуватися з податковою.

Чому варто встановити POS-термінал, якщо у вас його ще немає

Готівка здає позиції, адже Україна йде до cashless-економіки. Для Нацбанку це стратегічний напрямок розвитку банківської системи. Кілька цифр:

• Нацбанк нарахував в Україні 73 млн платіжних карток. У минулому році через них здійснили 6 більйонів операцій на 4 трильйони гривень.
• 87% складають безготівкові операції. За 2020 рік їх кількість зросла на чверть.
• Половину безготівкових операцій здійснили через платіжні термінали. Мережа POS-терміналів в Україні за минулий рік виросла на 12% – до 375 000.

Крім того, люди купують більше, коли розраховуються без готівки. Просто ми по-різному сприймаємо готівку та електронні гроші. Про це пише BBC з посиланням на дослідження психолога Еріка Ульмана із Паризької школи менеджменту:

«Існує таке ірраціональне відчуття: якщо гроші фізичні, ви начебто більше ними володієте. Долар стає вашим, коли ви його торкаєтеся», – говорить Ерік.

Таким чином, POS-термінал у магазині може збільшити середній чек на третину. Плюс покращується прохідність точки – покупці швидше розплачуються на касі та не створюють черги.