Саркоїдоз

Системне гранульоматозне захворювання невідомої етіології, яке найчастіше маніфестується лімфаденопатією коренів легень та паренхіматозними змінами у легенях, а також ураженням інших органів. У вогнищах активного патологічного процесу нагромаджуються Th1-лімфоцити і макрофаги, які утворюють неказеозні гранульоми.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Зазвичай, розвивається у осіб молодого віку. Часто спостерігається безсимптомний перебіг.

1. Симптоми, що пов’язані з ураженням різних органів:

1) задишка, кашель і біль у грудній клітці (зазвичай стискання за грудиною, що інколи нагадує стенокардію);

2) болі у суглобах (зазвичай, рук та ніг) та міалгія;

3) збільшені, рухомі і неболючі лімфатичні вузли;

4) гепатомегалія, рідше — спленомегалія;

5) зміни з боку шкіри — вузлова еритема, lupus pernio (щільні, деформуючі інфільтрати, які супроводжуються зміною забарвлення на носі, щоках губах та вушних раковинах; спостерігається при хронічному саркоїдозі), папульозні або плямисто-папульозні висипання, підшкірні вузлики, дрібні виразки, депігментація або гіперемія, зміни по типу іхтіозу, алопеція, саркоїдальні зміни у старих рубцях;

6) ураження серця — симптоми порушень ритму або провідності, прояви серцевої недостатності, раптова серцева смерть;

7) ураження органу зору — найчастіше, увеїт (біль і почервоніння ока, іноді порушення зору), кон’юнктивіт та дакріоаденіт (симптоми «сухого ока»);

8) ураження ЦНС — часто спостерігається ураження черепно-мозкових нервів, особливо, лицьового нерва, рідше — зорового (може призвести до сліпоти) та окорухового нерва, нейропатія дрібних волокон (сильний біль і порушення вегетативної системи, рідше менінгіт, ураження спинного мозку, розлади гіпоталамо-гіпофізарної осі;

9) одно- або двобічне збільшення привушної слинної залози з болючістю та набряком залози (синдром Хеєрфордта: збільшення привушних слинних залоз, гарячка, ураження лицевого нерва і передній увеїт).

У ≈1/3 пацієнтів спостерігаються неспецифічні симптоми — втома, загальна слабкість, втрата апетиту, зниження маси тіла і підвищення температури тіла. Хвороба може мати гострий початок — гарячка, арталгія, вузлова еритема і двобічна лімфаденопатія коренів легень (синдром Лефгрена).

2. Типовий перебіг: у ≈85 % пацієнтів впродовж 2 років після діагностування захворювання настає спонтанна ремісія, у решти пацієнтів захворювання має хронічний або прогресуючий перебіг. На загал, гострий початок та наявність вузлової еритеми, або безсимптомна двобічна лімфаденопатія коренів легень свідчать про сприятливий прогноз. Існує кореляція між перебігом захворювання та характером її початку: у >80 % пацієнтів із синдромом Лефгрена спостерігається самовилікування (вузлова еритема і гарячка зникають впродовж 6 тиж., а лімфаденопатія — впродовж року або пізніше). При ІІ стадії (→нижче) зворотній розвиток змін спостерігається у 60 % випадків, а при ІІІ стадії — у 10–20 %. Симптоми легеневої гіпертензії спостерігаються у 5–15 % пацієнтів, у маніфестних випадках — у 50 %, а в групі пацієнтів, які очікують на трансплантацію легені, — у 70 %. Смертність становить 1–5 %; найчастішою причиною смерті при саркоїдозі є прогресуюча дихальна недостатність, ураження ЦНС або серця.

Допоміжні дослідження

1. Лабораторні дослідження: анемія (зазвичай, незначна), лейкопенія, гіперкальціємія і гіперкальційурія, збільшена активність ангіотензин-конвертази у сироватці, гіпергамаглобулінемія.

2. ЕКГ: порушення ритму або провідності у випадку ураження серця.

3. Візуалізаційні дослідження:

1) РГ грудної клітки — найчастіше двобічна лімфаденопатія (прикоренева та паратрахеальна), часом — збільшення також інших груп лімфовузлів, через декілька років у вузлах можуь з’явитися кальцифікати; паренхіматозні нодулярні і ретикуло-нодулярні зміни переважають в середніх і верхніх легеневих полях, а на стадії розвитку фіброзу — картина «стільникової легені». Трапляються і нетипові зміни: однорідні нодулярні зміни, інфільтрація і порожнини. Стадії хвороби, на підставі РГ грудної клітки: 0 — картина не змінена, І — лише збільшення прикореневих і медіастінальних лімфатичних вузлів, ІІ — збільшення прикореневих, медіастінальних лімфатичних вузлів та зміни в паренхімі легеневої тканини, ІІІ — зміни в паренхімі легеневої тканини без збільшення лімфатичних вузлів, IV — фіброз легень.

2) КТВР грудної клітки — дисеміновані дрібнонодулярні зміни, що розташовані перибронхіально, периваскулярно і субплеврально, вздовж міжчасткових щілин, вузлове потовщення міжчасточкових перетинок, ретикулярні зміни, збільшення прикореневих і медіастинальних лімфатичних вузлів;

3) МРТ — оцінка залучення ЦНС і серця;

4) ПЕТ із використанням 18 F-фтордезоксиглюкози у комбінації з КТ (рідше сцинтиграфія всього тіла із застосуванням 67Ga) — оцінка активності захворювання.

4. Функціональні дослідження: найчастіше зменшення TL CO та еластичності легень, рестриктивні зміни, рідше — ознаки обструкції.

5. Бронхоскопія: з метою проведення біопсії лімфатичних вузлів (найліпше під контролем ендобронхіального УЗД), біопсії слизової оболонки бронху, трансбронхіальної біопсії легені або БАЛ (збільшений вміст лімфоцитів до ≥40 %, співвідношення кількості лімфоцитів CD4 + до CD8 + >3,5).

6. Гістологічне дослідження: у біоптатах слизової оболонки бронху, легеневої тканини або лімфатичного вузла виявляють саркоїдальні гранульоми.

7. Інші дослідження:

1) офтальмологічне обстеження з використанням щілинної лампи (проведіть у кожного пацієнта);

2) дослідження спинномозкової рідини — у 80 % випадків ураження ЦНС — лімфоцитоз і підвищений рівень білка;

3) туберкулінова проба — зазвичай негативна, навіть у випадку інфікування хворого збудником туберкульозу.

Діагностичні критерії

Типова клінічна та радіологічна картина (ураження ≥2 органів) + результат біопсії (слизової оболонки бронху, лімфатичних вузлів або легеневої тканини, що були забрані під час бронхоскопії). Рідко виникає потреба у проведенні медіастиноскопії або хірургічної біопсії легені. Якщо провести біопсію під час бронхоскопії неможливо, діагноз у пацієнтів із І або ІІ стадією ставиться на підставі типової клінічної і радіологічної картини.

Диференційна діагностика

1. Збільшення прикореневих та медіастинальних лімфатичних вузлів: злоякісні захворювання лімфоїдної тканини та метастази інших пухлин.

2. Дифузні зміни легеневої тканини: інші інтерстиціальні хвороби легень.

3. Захворювання, при яких гістологічно можна виявити гранульоми: туберкульоз, бериліоз, мікобактеріози, мікози (у т. ч. аспергільоз), екзогенний алергічний альвеоліт (ЕАА), гранулематоз із васкулітом (Вегенера), лімфома Ходжкіна і неходжкінські лімфоми, саркоїдальний ріст у регіональних до злоякісної пухлини лімфатичних вузлах, хвороба Крона, некротичний саркоїдозний гранулематоз, лімфоцитарна інтерстиціальна пневмонія, гранулематозно-лімфоцитарна інтерстиціальна хвороба легень у хворих із загальним варіабельним імунодефіцитом.

4. Шкірні зміни: у т. ч. червоний вовчак, алергічні захворювання шкіри, туберкульоз.

1. Покази до лікування:

1) ІІ та ІІІ стадія при наявності прогресуючих змін у паренхімі легень або наростаючих порушень функції зовнішнього дихання;

2) ураження серця, ЦНС або органу зору, гіперкальцемія.

2. ЛЗ першого вибору: ГК п/о — преднізон, початкова доза 0,5 мг/кг або 20–40 мг/добу, після досягнення покращення поступово зменшуйте дозу до 5–10 мг/добу або через день; тривалість лікування ≥12 міс. У випадку саркоїдозу очей — топічні ГК; при відсутності ефекту — преднізон 1 мг/кг. Якщо не вдається зменшити дозу преднізону до 10 мг/добу, досягніть цього інакше — шляхом додавання другого ЛЗ (метотрексат, у наступній послідовності азатіоприн, лефлуномід, мікофенолату мофетил). При прогресуванні захворювання або ураженні життєвоважливих органів зважте застосування антитіл анти-ФНО-α (інфліксимаб або адалімумаб). У разі стійкого кашлю зважте необхідність призначення інгаляційного ГК. ГК неефективні при нейропатії дрібних нервових волокон.

3. При тяжкій дихальній недостатності, що виникла на пізній стадії саркоїдозу, а також у випадках легеневої гіпертензії слід зважити можливість трансплантації легені.

Впродовж перших 2 років після встановлення діагнозу контрольні обстеження (РГ грудної клітки, спірометрія і TL CO ; інші, залежно від уражених органів) проводяться кожні 3–6 міс., в подальшому — щорічно (частіше, якщо ремісія наступила після застосування ГК) впродовж ≥3 років після припинення лікування.

Залежать від уражених органів: дихальна недостатність, легенева гіпертензія, серцева недостатність, раптова серцева смерть, аспергілома легень, спайки між райдужкою і кришталиком (які призводять до глаукоми, катаракти і втрати зору), нефрокальциноз, нирково-кам’яна хвороба, ниркова недостатність, нецукровий діабет, гіпофункція щитовидної залози та наднирників.

Як правильно приймати вітамін Е і коли це потрібно?

Жиророзчинний вітамін Е – один із найважливіших корисних елементів для організму людини. Він містить у собі найціннішу активну сполуку — токоферол, представлений кількома групами. Токоферол є потужним антиоксидантом, захищає від руйнування лейкоцити в крові, сприяє зміцненню імунної системи, підтримує нормальне функціонування тканин та всього організму, а також благотворно впливає на статеві функції. Завдяки токоферол вітамін Е не випадково називають «вітаміном молодості» – це один з головних помічників нашого організму в боротьбі зі старінням.

Що являє собою вітамін Е?

Вітамін Е (токоферол) представлений групою подібних до будови хімічних речовин — токоферолів і токотрієнолів. Розчиняється у жирах. Має надзвичайно сильні антиоксидантні властивості, які і забезпечують його позитивний вплив на організм.

Токоферол бореться з процесом перекисного окислення ліпідів, перешкоджає утворенню вільних радикалів та руйнуванню ними мембран клітин.

Вітамін Е та наявність у нього корисних властивостей було виявлено понад 90 років тому. З того часу доброзичливе ставлення медиків до токоферолу лише посилилося, бо його цінні ефекти справді значні та помітні.

Як зрозуміти нестачу токоферолу в організмі?

Це стає майже одразу помітно. Головними ознаками є погіршення пам’яті та втрата уважності. З цим на тлі проявляється м’язова слабкість, яка може привезти до м’язової дистрофії. З’являється сильна нервозність та депресія. У чоловіків знижується якість і кількість виробітку сперматозоїдів, а у жінок збивається менструальний цикл і зникає бажання до сексуального життя. Шкіра стає в рази гіршою, що стає помітно через невелику кількість часу. Клітини починають старіти, а це призводить до поганого дихання та недоумства. Щоб вживати вітамін е, де знаходиться

? Обов’язково потрібно додати до списку щоденного раціону такі продукти:

• рослинні олії (кукурудзяна, соєва, соняшникова),
• олійні культури (волоські та лісові горіхи, мигдаль),
• насіння (соняшник).

До речі, люди, які перехворіли на ковід, також відчувають на собі неприємні симптоми. Їм слід додати до раціону вищеперелічені продукти.

Збільшення потреби у вітаміні Е

Різке збільшення потреби у вітаміні відбувається у вагітних жінок. До того ж гінекологи рекомендують майбутнім мамам додаткове застосування вітаміну Е протягом усього терміну вагітності, а також до закінчення грудного вигодовування.

Підвищене споживання токоферолу потрібно при інтенсивних фізичних навантаженнях, заняттях спортом, після 40 років, при проживанні в екологічно несприятливих зонах, при впливі стресів.

Жінкам також обов’язково приймати цей вітамін при наближенні менопаузи та після неї. Дівчатам підліткового віку при становленні менструального циклу він також рекомендований.

Показання для застосування. Вітамін Е

Гіповітаміноз Е; порушення менструального циклу; загроза переривання вагітності; дисфункція чоловічої статевої системи; клімактеричний період; дегенеративно-дистрофічні зміни у м’язах (міопатія), суглобах, сухожиллях; системні захворювання сполучної тканини (склеродермія, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит та інші); шкірні захворювання (дерматит, псоріаз, трофічні виразки, екзема); очні хвороби; період реконвалесценції після травм, тяжких соматичних захворювань; у період підвищеного фізичного навантаження; гіпервітаміноз А та D; захворювання, у яких необхідна антиоксидантна терапія.

Засвоєння вітаміну Е з їжі

Як і вітамін D, токоферол найкраще всмоктується у присутності жовчних кислот та жирів. Якщо Ви їсте рослинну їжу, наприклад, салат зі свіжих овочів, не забудьте заправити його олією. Також використовуйте спеції, вони посилюють викид панкреатичного соку та жовчі, що покращує травлення та всмоктування вітаміну.

Вітамін С захищає вітамін Е від окислення і потенціює його ефекти, тому поряд з джерелами токоферолу корисно вживати їжу, що містить аскорбінову кислоту. Їжте більше фруктів та овочів, в них знаходяться обидва вітаміни.

Принцип засвоєння

Максимальна допомога від вітамінів досягається у разі, коли вони правильно комбінуються і оптимальних пропорціях. Щоб досягти максимального ефекту, варто вдатися до наступних комбінацій продуктів:

• горіхове масло зі свіжою морквою;
• авокадо із помідором;
• салат, свіжа зелень, заправлені оливковою олією;
• волоський горіх з бататом;
• солодкий перець, доповнений гуакомолі;
• припущений шпинат із олією.

Вітамін Е натурального походження представлений цілою серією різноманітних сполук. З них виділяються токотрієноли та токофероли (по 4 найменування). З цього випливає, що при вживанні корисних продуктів усі ці сполуки надходять в організм. При цьому синтетичний елемент представлений лише одним із зазначених сполук.

Стає зрозумілим, що таблетка подібної речовини завжди містить оптимальний набір сполук і є добрим варіантом. У цьому слід пам’ятати, що немає синтетичних препаратів, які можуть замінити натуральні джерела корисного елемента. У деяких лікарських препаратах також міститься вітамін E у вигляді сукцинату та ацетату.

Біологічна роль вітаміну Е

Функції вітаміну Е в організмі дуже значні. Біологічна роль токоферолу полягає в наступному:

• За рахунок антиоксидантної дії підвищує загальний рівень здоров’я, протистоїть захворюванням
• Поліпшує стан шкіри, своєчасне оновлення її компонентів
• Чинить омолоджуючий вплив
• Захищає судини від атеросклерозу, уповільнює розвиток серцево-судинних захворювань
• Покращує вироблення статевих гормонів, збільшує ймовірність настання вагітності, бореться із безпліддям. Через це вітамін Е також рекомендують використовувати чоловікам та жінкам при плануванні дитини, а також при захворюваннях статевих залоз.
• Нормалізує згортання крові
• Прискорює загоєння пошкоджених тканин
• Підсилює ефекти вітаміну А та селену.

Передозування препарату Вітамін Е, симптоми та лікування

При прийомі препарату в дозах, що рекомендуються, побічні ефекти не розвиваються. При прийомі препарату у високих дозах (400 мг на добу протягом тривалого часу) можливі диспепсичні розлади, відчуття втоми, загальна слабкість, біль голови; креатинурія, підвищення активності креатинкінази, підвищення концентрації ХС, ТГ, зниження концентрації тироксину та трийодтироніну у сироватці крові, підвищення концентрації естрогенів та андрогенів у сечі. Специфічного антидоту немає, симптоматичне лікування.

Ознаки нестачі вітаміну Е

Найчастіше люди не підозрюють про необхідність додаткового застосування вітаміну Е, списуючи ознаки його дефіциту на якісь сторонні причини. Тим часом симптоми нестачі токоферолу можуть бути досить серйозними. До них відносяться:

• Порушення менструацій у жінок, зниження потенції у чоловіків
• Безпліддя, спонтанні викидні
• Анемія
• Блідість та жовтушність шкіри
• Почастішання простудних захворювань
• Порушення роботи печінки
• Слабкість та ін.

Правила та рекомендації щодо прийому

У фармакології токоферол випускається у двох формах:

У складі речовини містяться три основні компоненти – водень, вуглець і кисень. Найбільш популярна форма – капсули, які містять 0,1 або 0,2 г діючої речовини.

Навіщо п’ють вітамін Е в капсулах? Призначення такого препарату медики пояснюють його антиоксидантною та радіопротекторною дією. Вже доведено, що токоферол бере участь у виробництві білків та метаболічних процесах організму. Після надходження в шлунок речовина швидко надходить у кров, а далі – до найвіддаленіших клітин.

Існує думка, що краще пити токоферол у рідинній формі. Але це зовсім так. Якщо порівнювати капсули та рідина за ефективністю, то різниця практично відсутня.

Як пити вітамін Е у капсулах? Тут варто врахувати низку нюансів:

• Прийом добавки має здійснюватись після консультації з лікарем. Показанням до застосування може бути вагітність, біль у м’язах, хвороби очей, захворювання будівельної тканини і так далі.
• Скільки його потрібно за день? Разова порція – 0,1-0,4 грама. Гранична норма, перевищувати яку заборонено – 1 грам. Дітям добавка призначається з 12 років у дозуванні, що дорівнює 0,1 г.

Друга за популярністю форма токоферолу – рідина. Випуск речовини проводиться у флаконах, що мають ємність до 20 мл (1 мл міститься 100 мг елемента). Головний діючий компонент – токоферол ацетат. Показання до призначення:

• загроза викидня;
• порушення роботи статевих залоз;
• ревматизм чи артрит;
• м’язова дисфункція;
• ураження спинного мозку і таке інше.

За наявності проблем зі шкірою, артеріальним тиском, а також при цукровому діабеті та псоріазі проводиться комплексна терапія із застосуванням інших препаратів.

Як правильно приймати вітамін Е у рідині з позиції дозування? Тут багато залежить від виду захворювання:

• при проблемах із судинами – 100 мг;
• при хворобах шкіри – 20-100 мг;
• при збоях у роботі статевих залоз – 200-300 мг.

Часто токоферол призначається:

• При вагітності. Цей препарат по праву вважається вітаміном дітонародження. Ось чому він рекомендується для прийому обом батькам. Так, у жінок елемент сприяє якісному закріпленню ембріона до яйцеклітини, а у чоловіків – до прискорення виробництва сперми, зростання активності сперматозоїдів. Головне, чому має приділятись увага — дозування. Під час вагітності денна норма встановлюється лише лікарем. У цьому приймати добавку рекомендується у другій фазі циклу менструації.
• При клімаксі. Вже доведено, що прийом токоферолу позитивно діє на яєчники за допомогою стимулювання їх активності. Крім того, препарат знижує тиск, зміцнює судини та нормалізує процеси вироблення естрогену. Дозування при клімаксі – 150-200 мг на день. Тривалість лікування – 2 тижні. Загальна кількість курсів на рік – 4-5.

Тепер розглянемо, як і коли приймати вітамін Е. Тут варто врахувати такі секрети:

• Доведено, що токоферол найкраще засвоюється у разі прийому на ситий шлунок, але за деякий час до прийому їжі.
• Ідеальний варіант, якщо за годину до їжі з’їсти фрукти та горіхи, після чого випити вітамін. Через 50-60 хвилин можна сідати за стіл.
• Щоб гарантувати краще засвоєння, рекомендується пити капсули одночасно з шипшиною, зеленою цибулею, апельсинами та іншими продуктами, у складі яких є аскорбінова кислота.
• Оптимальний час для прийому – ранок.
• Багато хто цікавиться, чи можна приймати вітаміни А та Е одночасно. Це навіть корисно. Вважається, що спільний прийом прискорює процеси розщеплення елементів та їх засвоєння в організмі.
• Не рекомендується поєднувати токоферол з жировмісними продуктами, які збагачені залізом. Вже доведено негативну дію цієї речовини та її здатність руйнувати вітамін Е.
• Антибіотики та токоферол поєднувати не можна. В іншому випадку дія останнього буде нівельована.
• Дозування добавки завжди індивідуальне і залежить від наявності хронічних захворювань та інших факторів.
• Лише системний прийом добавки гарантує результат.

Ознаки надлишку вітаміну Е

При регулярному прийомі препаратів вітаміну Е в дозах від 800 МО і вище спочатку не виникає жодних симптомів – в організмі зайвий токоферол просто відкладається в жировій тканині, також його надлишок виводиться з жовчю.

Однак надалі можливе погіршення з боку здоров’я: нудота, блювання, діарея тощо. Ймовірно підвищення артеріального тиску, зростання рівня шкідливих ліпідів у крові та прискорення розвитку атеросклерозу.

При отруєнні одноразово прийнятою надвисокою дозою вітаміну порушується функція печінки, може розвинутись недостатність функції нирок та інші тяжкі наслідки.

Особливості застосування препарату Вітамін Е

З обережністю призначають при підвищеному ризик розвитку тромбоемболії, хворим з вираженим кардіосклерозом і при інфаркті міокарда. При прийомі препарату необхідно дотримуватись дозування та тривалість курсу лікування, призначені лікарем, для попередження передозування та розвитку гіпервітамінозу Е. При тривалому застосуванні препарату у високих дозах необхідно контролювати час згортання крові. Застосування у період вагітності та годування груддю. У зазначені періоди застосовують лише за призначенням лікаря. Діти. Вітамін Е не застосовують у дітей віком < 12 років. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами. Данних нема.

Норми споживання токоферолу

Рекомендована для вітаміну E добова доза в різних країнах може значно відрізнятися від 8 до 15 мг на добу для дорослих людей. Труднощі у визначенні дозування полягають у тому, що дані про те, скільки токоферолу потрібно для нормальної роботи організму, останній раз переглядалися близько 20-25 років тому і ґрунтувалися на старих дослідженнях. Європейське агентство з безпеки продуктів харчування на підставі більш сучасних даних визначило денну потребу в альфа-токоферолі на рівні 13 мг на добу для чоловіків та 10 мг/добу для жінок. У Скандинавських країнах у 2014 році було прийнято клінічні рекомендації, в яких жінкам наказується приймати по 8 мг вітаміну Е, а чоловікам – 10 мг.

Загальноприйняті в Україні норми споживання токоферолу наближені до офіційних рекомендацій Американського інституту медицини. Вони припускають, що здорові дорослі повинні отримувати по 15 мг вітаміну на день, що відповідає 22,5 МО натуральної речовини або 33 МО синтетичного препарату.

Таблиця. «Добова потреба в токоферолі»

Існує ще один простий спосіб розрахунку індивідуальної дози: для дорослих людей потреба у токоферолі становить 0,3 мг на кілограм маси тіла. Для немовлят цей показник більший – 0,5 мг/кг.

Де взяти вітамін Е взимку (відео):

Де взяти вітамін Е взимку? Жити здорово! (11.01.2018)

Ознаки дефіциту та надлишку

Речовина відноситься до жиророзчинних сполук, тому воно може накопичуватися в організмі людини. Тривале перевищення норми вітаміну Е до 400-800 мг на добу характеризується клінічним синдромом гіпервітамінозу. У пацієнтів виникають порушення зору, сильні болі та спазми в животі, багаторазове блювання та діарея. Також спостерігається запаморочення, м’язова слабкість, зниження працездатності. При щоденному вживанні надвисоких доз нутрієнта збільшується ризик інсультів, профузних кровотеч.

Дефіцит токоферолу також має характерні клінічні прояви:

• сухість та лущення шкіри, ламкість нігтьових пластин;
• зниження лібідо; еректильна дисфункція у чоловіків;
• безпричинне погіршення зору;
• скорочення тривалості життя еритроцитів, анемія;
• дистрофічні зміни скелетних м’язів та міокарда;
• неможливість завагітніти, викидні на ранніх термінах.

Як визначити рівень вітаміну

При підозрі на нестачу чи передозування токоферолу лікарі зазвичай призначають специфічний аналіз крові методом рідинної хроматографії. Нормальні показники для дорослих перебувають у діапазоні від 4 до 17 мкг/мл. Щоб отримати точні результати, за 3 години до здачі крові заборонено їсти.