Тютюнова ПДВ-пільга: що у роздробі?

Закон № 1914* приніс чимало сюрпризів. Не обійшов він і ПДВ. Зокрема, з 1 січня 2022 року пільгуються друге і подальші постачання тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну і рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Про наслідки такого ПДВ-звільнення операцій з постачання тютюнової продукції для оптових і роздрібних торговців наша розмова.

Для кого 20 % ПДВ?

Завдяки нововведеному в ПКУ п. 197.27, як і раніше, оподатковують ПДВ лише перше постачання (1) тютюнових виробів, (2) тютюну, (3) промислових замінників тютюну і (4) рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі — тютюнова продукція), для яких установлені максимальні роздрібні ціни (МРЦ). А саме з 1 січня 2022 року ПДВ-оподаткуванню підлягають суто операції:

1) з першого постачання таких товарів їх виробниками;

2) з першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками в розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-ІІІ — торговими домами таких виробників (див. tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/544711.html). Перелік таких торгових домів виробників затверджений постановою КМУ від 29.12.2021 № 1423. У їх числі всього 4 компанії: ТОВ «Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб’юшн», ТОВ «Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна», підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» і ПрАТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна»;

3) із ввезення таких товарів на митну територію України та їх першого постачання імпортером на митній території України.

Тож постачання тютюнової продукції

оподатковують ПДВ виключно виробники і їх торгові доми

а ввезену на територію України — імпортери таких товарів.

А ось на всіх подальших етапах постачання тютюнової продукції, на яку встановлені МРЦ, діє пільговий режим ПДВ-оподаткування — звільнення (п. 197.27 ПКУ). Якщо ж МРЦ не встановлені, то на всіх етапах постачання таких товарів ПДВ стягується за ставкою 20 %.

Макс-ціни

З 01.01.2022 Законом № 1914 перелік підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ виробниками або імпортерами шляхом їх декларування, доповнений рідинами для електронних сигарет (п.п. 14.1.106 ПКУ). При цьому роздрібні торговці не можуть продавати підакцизні товари, на які встановлюються МРЦ, за цінами вище за макс-ціни, збільшені на суму роздрібного акцизного податку.

На виробників та імпортерів покладається податковий обов’язок зі сплати ПДВ (з 01.01.2022) і акцизного податку з роздрібного продажу (з дня набуття чинності змінами до БКУ) із застосуванням МРЦ. Макс-ціни з 01.01.2022 установлюють, зокрема, на (див. БЗ 114.10, tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/544414.html):

— сигари, включаючи сигари з відрізними кінцями, із вмістом тютюну — код УКТ ЗЕД 2402 10 00 10;

— тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) з електронним управлінням підігрівача — код УКТ ЗЕД 2403 99 90 10;

— тютюн і замінники тютюну, інші промислового виробництва; тютюн «гомогенізований» або «відновлений»;

— тютюнові екстракти та есенції (крім ТВЕН з електронним управлінням підігрівача) — код УКТ ЗЕД 2403 (крім 2403 99 90 10);

— рідини, що використовуються в електронних сигаретах, — код УКТ ЗЕД 3824 99 96 20.

ПДВ-база

Відтепер базою оподаткування ПДВ при постачанні тютюнової продукції, для якої встановлені макс-ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ. Так свідчить нововведений п. 189.18 ПКУ. Аналогічно макс-ціна (без ПДВ) слугує ПДВ-базою для імпорту тютюнової продукції (п. 190.1 ПКУ).

Уточнено також визначення бази ПДВ-оподаткування в п. 188.1 ПКУ. Там тепер сказано, що в ПДВ-базу не входять, зокрема, суми акцизного податку, нараховані не лише на реалізацію у роздріб підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 ПКУ), але й на реалізацію виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнової продукції (п.п. 213.1.14 ПКУ). Але сплату роздрібного акцизу від продажу тютюнової продукції перекладуть з роздрібних продавців на виробників і імпортерів тільки з дня набуття чинності змінами до БКУ. Поки що такі зміни застрягли на стадії законопроєкту (від 01.07.2021 № 5719 // w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72392).

Як підкреслюють податківці (див. лист № 28723**, cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/547954.html), регламентований п. 189.18 ПКУ порядок визначення ПДВ-бази виходячи з МРЦ застосовують виключно три категорії платників:

** Лист ДПСУ від 30.12.2021 № 28723/7/99-00-21-03-02-07.

— виробники тютюнової продукції;

— торгові доми таких виробників;

— імпортери тютюнової продукції.

ПДВ-платники таких категорій (виробники і їх торгові доми) для визначення бази оподаткування ПДВ повинні використовувати МРЦ, які були встановлені станом на дату виготовлення такої продукції (у тому числі і до 1 січня 2022 року), незалежно від дати її постачання (див. лист № 28723). Причому ПДВ-базу з постачання тютюнової продукції такі платники визначають виходячи з макс-цін, задекларованих на дату її виготовлення, незважаючи на те, чи була така МРЦ зазначена на споживчій упаковці на дату виготовлення такої продукції.

А якщо постачальники тютюнової продукції не належать ані до виробників, ані до торгових домів, ані до імпортерів? Тоді на ПДВ-базу з п. 189.18 ПКУ вони не орієнтуються.

До постачання тютюнової продукції, для якої встановлені МРЦ, торговці з 01.01.2022

застосовують режим ПДВ-звільнення з п. 197.27 ПКУ незалежно від дати придбання ними такої продукції

Тож задекларовані виробниками і імпортерами МРЦ на тютюнову продукцію будуть ПДВ-базою лише на першому етапі їх постачання (див. лист № 28723). Такий виробник/імпортер вкаже їх у складеній ним податковій накладній (ПН) на перше постачання.

ПН на перше постачання

З 1 січня 2022 року на постачання тютюнової продукції, для якої встановлені МРЦ, виробники і торгові доми складають ПН з урахуванням таких особливостей (див. лист № 28723, cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/547954.html):

— на ці операції доцільно, за заявами податківців, складати окрему ПН;

— у графу 7 ПН заносять МРЦ такої тютюнової продукції;

— у графі 10 ПН зазначають добуток кількості такої тютюнової продукції та МРЦ.

ПН на подальші постачання

Для оподатковуваних і пільгових операцій складають окремі ПН (п. 17 Порядку № 1307***). Тобто при одночасному постачанні одному покупцю як оподатковуваних товарів, так і звільнених від ПДВ, продавець складає окремі ПН. Тож на пільгове постачання тютюнової продукції завжди оформляють окрему ПН. Причому це може бути й окрема підсумкова ПН (див. БЗ 101.16).

У графі «Складені на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини такої ПН роблять помітку «Без ПДВ».

При складанні ПН за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) в її рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» роблять позначку «Х» і зазначають тип причини 11. При цьому в рядку «Отримувач (покупець)» зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «100000000000». Рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють.

Оскільки пільгова ПН без нарахування ПДВ, то в розділі А рядки II — Х не заповнюють.

Є свої особливості в заповненні розділу Б такої ПН. У графу 3.1 вписують код УКТ ЗЕД поставленої тютюнової продукції. У графі 7 зазначають договірну ціну на постачання тютюнової продукції (див. лист № 28723).

Враховуючи, що операція пільгова, у графі 8 наводять код ставки 903, а в графі 9 — код пільги згідно з Довідником податкових пільг (14060554 — згідно з Довідником № 106/1 податкових пільг, лист ДПСУ від 24.12.2021).

У графі 10 проставляють обсяг пільгового постачання, а графу 11 не заповнюють — нулі, прочерки, інші позначки або символи в цій графі не ставлять (див. БЗ 101.16).

І ще один важливий момент. У разі ПДВ-пільгового постачання нижче МРЦ (а саме її вкаже у своїй ПН виробник/торговий дім/імпортер) дотягувати обсяг постачання до МРЦ за п. 188.1 ПКУ не потрібно. Як пояснюють податківці, при пільговому постачанні за ціною нижче мінбази складають тільки одну пільгову ПН — виходячи з фактичної ціни продажу (див. БЗ 101.16).

У декларації з ПДВ пільгове постачання тютюнової продукції відображають у ряд. 5 і 5.1.

Крім того, такі пільгові операції заносять в окремий рядок таблиці 2 додатка Д5 до ПДВ-декларації: у графі 2 зазначають найменування податкової пільги згідно з Довідником податкових пільг, у графі 3 — код пільги, у графі 4 — суму ПДВ, не сплачену до бюджету у зв’язку з пільгою, у графі 5 — обсяг пільгової операції, у графі 6 — обсяг операцій з придбання в минулих і поточному періоді товарів, використаних у пільговому постачанні тютюнових виробів у звітному місяці. Детальніше про розрахунок пільги в додатку Д5 див. «Податки & бухоблік», 2020, № 64, с. 3, 2021, № 24, с. 27.

Компенсуючі ПЗ

Сплачені при придбанні тютюнової продукції, ПДВ-база якої визначається виходячи з МРЦ, суми ПДВ включають до складу податкового кредиту (ПК) на підставі зареєстрованої ПН (див. лист № 28723).

Але наявність пільгових операцій з постачання тютюнової продукції призводить до необхідності нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ і розподіляти вхідний ПДВ за ст. 199 ПКУ.

Не нараховують компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ, якщо тютюнова продукція спочатку:

— придбана без ПДВ (на другому чи подальшому етапі постачання) або

— придбана з ПДВ, але право на ПК у покупця так і не виникло (постачальник не зареєстрував ПН або ж припустився в ній суттєвих помилок в обов’язкових реквізитах, які заважають ідентифікувати операцію).

В усіх інших випадках за придбаною з ПДВ тютюновою продукцією для пільгового постачання

показують ПК й одразу нараховують компенсуючі ПЗ (п. 198.5 ПКУ)

При цьому п. 189.1 ПКУ вимагає нараховувати компенсуючий ПДВ на вартість придбання. Вважаємо, у нашому конкретному випадку той ПДВ, який був обчислений виробником/імпортером тютюнової продукції виходячи з МРЦ і сплачений йому торговцем, сформував ту саму вартість придбання. Тому рекомендуємо нараховувати компенсуючі ПЗ у тій сумі ПДВ, яка була на вході, — на рівні сформованого ПК.

ПН. Компенсуючі ПЗ з ПДВ за тютюновою продукцією нараховують за допомогою зведеної ПН з ознакою зведеності «1» і типом причини «09» — постачання для ПДВ-звільнених операцій. Складають її не пізніше останнього дня відповідного звітного періоду (див. «Податки & бухоблік», 2018, № 96, с. 32).

Завдання компенсуючих ПЗ — урівноважити відображений ПК. У результаті сума ПДВ, сплачена/нарахована при покупках для пільгової діяльності, перетворюється на невідшкодовувану. Тому роздрібному торговцеві доведеться загасити ПК, відображений виходячи з МРЦ.

Бухоблік. Компенсуючі ПЗ за тютюновою продукцією, придбаною для пільгового постачання, формують її первісну вартість (п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси).

З огляду на те, що первісна вартість товарів формується вже на дату їх придбання, а компенсуючі ПЗ нараховуємо тільки в кінці місяця, для обліку такої тимчасової розбіжності використовують субрахунок — 643/1/1 «ПЗ, що підлягають коригуванню за п. 198.5 ПКУ». Тобто у бухобліку робимо записи: Дт 281 — Кт 643/1/1 (у момент оприбуткування тютюнової продукції) і Дт 643/1/1 — Кт 641/ПДВ (при складанні зведеної компенсуючої ПН).

Залишки тютюну на 01.01.2022

Тютюнову пільгу з п. 197.27 ПКУ торговці застосовують з 1 січня 2022 року. При цьому дата придбання ними тютюнової продукції жодної ролі не відіграє (див. лист № 28723). Відповідно на дату фактичного використання (по суті, продажу) таких товарів у пільговій операції треба нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ виходячи з вартості їх придбання (!).

Чи додавати суму ПДВ, що стала невідшкодовуваною, до сформованої в минулому первісної вартості тютюнової продукції? На наш погляд, при зміні напряму використання тютюнової продукції (тобто при її продажу) визначену при її визнанні первісну вартість збільшувати на суму ПДВ не можна. Адже сформована при оприбуткуванні первісна вартість може змінюватися тільки в чітко визначених НП(С)БО 9 випадках. Наша ситуація ніяк із коригуванням первісної вартості не пов’язана. Тому донарахований у момент фактичного продажу тютюнової продукції ПДВ логічно відносити на витрати звітного періоду записами: Дт 949 — Кт 643/1/1; Дт 643/1/1 — Кт 641/ПДВ (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 88, с. 6).

Але фішка в тому, що п. 197.27 ПКУ звільняє від ПДВ тютюнову продукцію, для якої встановлені МРЦ. А до 01.01.2022 вимога про декларування МРЦ поширювалася не на всю тютюнову продукцію, що підпадає зараз під пільгу.

Мабуть, тому податківці в листі № 28723 пропагують різний підхід до оподаткування постачання з 01.01.2022 залишків тютюнової продукції, виготовленої до 31.12.2021, залежно від того, декларувалися на неї МРЦ або ні.

Так от залишки тютюнової продукції, за якою до 01.01.2022 встановлювалися і декларувалися МРЦ (сигарети без фільтру, з фільтром, сигарети, сигарили), підпадають під дію п. 197.27 ПКУ — усі подальші постачання (крім першого) звільняються від ПДВ (пільгуються).

Постачання ж з 01.01.2022 залишків тютюнової продукції, на яку МРЦ не встановлювалися до цієї дати, оподатковуються в загальному порядку за ставкою 20 % від виробника до кінцевого споживача. При цьому базу оподаткування ПДВ визначають виходячи з договірної вартості такої продукції (а не МРЦ). ПН з постачання таких залишків складають у загальновстановленому порядку. Виходить,

торговцям треба виокремити із залишків тютюнової продукції на 01.01.2022 сигарети без фільтру, з фільтром, сигарети, сигарили

і застосовувати тютюнову пільгу з п. 197.27 ПКУ виключно до їх постачань. А залишки усієї іншої тютюнової продукції оподатковувати ПДВ за ставкою 20 %.

Розподільчі ПЗ

Якщо торговець (зокрема роздрібний) продає тютюнову продукцію, то з 1 січня 2022 року він фактично одночасно здійснює і оподатковувані, і не оподатковувані ПДВ постачання. Тобто за придбаннями подвійного призначення у нього виникає необхідність розподіляти вхідний ПДВ за правилами ст. 199 ПКУ (ср. ). Тобто якщо придбані (з ПДВ) товари/послуги/необоротні активи для одночасного використання і в оподатковуваній, і в неоподатковуваній діяльності (які безпосередньо поділити між ними неможливо). І за такими придбаннями подвійного призначення виникло право на ПК — тобто отримані зареєстровані ПН. Детальніше про те, коли розподіляють ПДВ, читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 1-2, с. 2.

Як правило, такими придбаннями подвійного призначення, призначеними для одночасного використання і в оподатковуваній, і в неоподатковуваній діяльності, є оренда офісу та/або торгових площ, комунальні платежі за будівлею офісу або приміщеннями, в яких ведуть подвійну діяльність, витрати на послуги зв’язку (телефон, Інтернет), канцелярські витрати тощо.

Зверніть увагу! Якщо за подвійним призначенням стали використовувати минулі придбання, які раніше призначалися для оподатковуваної діяльності (і за якими у минулому виникло право на ПК), то розподілити ПДВ (нарахувати розподільчі ПЗ) за ними треба в періоді фактичного використання таких придбань за подвійним призначенням. Наприклад, якщо в 2021-му сплатили наперед оренду/комуналку, то розподіляти ПДВ (нараховувати розподільчі ПЗ) треба в тих місяцях, в яких була подвійна діяльність і здійснювалися оподатковувані та неоподатковувані операції (див. «Податки & бухоблік», 2022, № 1-2, с. 9). При цьому базу оподаткування визначають з урахуванням п. 189.1 ПКУ, тобто: для товарів/послуг — виходячи з вартості їх придбання, а для необоротних активів (НА) — виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася на початок місяця фактичного використання НА за подвійним призначенням (БЗ 101.24).

Тому при здійсненні в січні 2022 року (разом з оподатковуваною діяльністю) пільгових тютюнових постачань (якщо в попередньому календарному році неоподатковуваних операцій не було) торговцеві, по суті, доведеться:

— уперше розрахувати антиЧВ (частку використання) виходячи з обсягів постачань січня 2022 року (п. 199.3 ПКУ);

— разом із декларацією з ПДВ за січень подати додаток Д6 (у ряд. 2 таблиці 1 якого навести розрахунок антиЧВ). Розраховане і задеклароване таким чином (за результатами першого місяця появи неоподатковуваних операцій) значення антиЧВ надалі використовується для розподілу ПДВ (за придбаннями подвійного призначення) до кінця року;

— нарахувати розподільчі ПЗ за придбаннями подвійного призначення в періодах здійснення пільгових постачань (у січні — грудні 2022 року);

— провести річний перерахунок за підсумками 2022 року.

ПН. На розподільчі ПЗ складають зведену ПН не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому ПЗ виникли (п. 199.1 ПКУ). Як правило, таку ПН складають останнім днем місяця. Хоча ніщо не заважає скласти її і раніше. Зведену розподільчу ПН складають з ознакою зведеності «2» і типом причини «09» — постачання для операцій, звільнених від оподаткування ПДВ (див. «Податки & бухоблік», 2022, № 1-2, с. 5).

Бухоблік. Нараховують розподільчі ПЗ проводкою: Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ. Якщо це відбувається не одразу при придбанні, а пізніше, на дату початку подвійного використання, на цю ж дату (дату складання ПН) роблять запис: Дт 949 — Кт 643/1. Якщо ж розподільчі ПЗ підлягають включенню до складу первісної вартості товарів/необоротних активів або вартості послуг, тоді вже при їх оприбуткуванні роблять проводку: Дт 15/20/23/28/91/92/93 — Кт 643/1.

Приклад. Роздрібне підприємство в січні 2022 року здійснило пільгове постачання сигарет із фільтром згідно з п. 197.27 ПКУ.

Загальний обсяг постачань (без ПДВ) за січень 2022 року склав 90000 грн, у тому числі: оподатковувані ПДВ операції — 83700 грн, пільгові — 6300 грн.

За січень 2022 року підприємством спожиті такі товари/послуги подвійного призначення:

— оренда — 36000 грн (ПН від 31.01.2022 № 17, ПК — 6000 грн);

— комунальні послуги — 18000 грн (ПН від 31.01.2022 № 415, ПК — 3000 грн);

— оприбутковані і передані для використання канцтовари — 1020 грн (ПН від 18.01.2022 № 87, ПК — 170 грн).

Для розрахунку розподільчих ПЗ розраховуємо коефіцієнт антиЧВ (див. табл. 1). Тоді коефіцієнт ЧВ = 0,93 (83700 : 90000), антиЧВ — 0,07 (1 – 0,93), або 7 %.

Таблиця 1. Розрахунок антиЧВ за січень 2022 року

Застосовуємо отриманий антиЧВ (7 %) до товарів/послуг подвійного призначення і складаємо розподільчу ПН.

Фрагмент заповненого розділу Б зведеної розподільчої ПН від 31 січня 2022 року виглядатиме так, як показано в табл. 2.

Таблиця 2. Розділ Б зведеної розподільчої ПН за січень 2022 року

висновки

• З 1 січня 2022 року оподатковують ПДВ лише перше постачання тютюнової продукції, на яку встановлені МРЦ. Усі подальші постачання пільгуються — звільнені від ПДВ за п. 197.27 ПКУ.
• Базою оподаткування ПДВ при постачанні тютюнової продукції, для якої встановлені макс-ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.
• Наявність тютюнової ПДВ-пільги з постачання призводить до необхідності нараховувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ і розподіляти ПДВ за ст. 199 ПКУ.
• Постачання з 01.01.2022 залишків тютюнової продукції, на яку МРЦ не встановлювалися до цієї дати, оподатковують ПДВ за ставкою 20 % від виробника до кінцевого споживача.

Роздрібна торгівля тютюном у 2023 році: нові правила оподаткування

В Україні змінилося адміністрування акцизу з тютюнових виробів, і 2022 рік був перехідним періодом для нових правил. А у 2023 році акциз з тютюну справляється вже по-новому!

2022 рік – перехідний період

Війна, звісно, відтермінувала чимало змін, які було заплановано на 2022 рік. Спочатку планувалося запровадити новий механізм справляння роздрібного акцизу з тютюнових виробів з 1 січня 2022 року. Але до війни його запустити не встигли, оскільки лише на 1 травня 2022 року депутати внесли необхідні зміни до Бюджетного кодексу.

Тому новий механізм запустили із зауваженням (п. 40 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ): сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 1 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 1 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 1 квітня 2022 року. З 1 січня 2023 року цей пункт перестав діяти.

Суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі у період з 1 травня і до кінця 2022 року залишалися у порядку та на умовах, що діяли до 1 квітня 2022 року, платниками 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 1 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 1 квітня 2022 року (пп. 40 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ).

Іншими словами, з 1 травня до 31 грудня 2022 року акцизний податок з продажу тютюнових виробів за ставкою 5% сплачували:

• виробники та імпортери тютюнових виробів – під час першого продажу тютюнових виробів у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами – п. 216.14 ПКУ, який набрав чинності з 1 травня 2022 р. Докладніше про цей механізм ми писали тут;
• роздрібні торговці тютюновими виробами сплачували 5% акциз лише з тих виробів, що вироблені до 1 квітня 2022 року та не реалізовані кінцевим споживачам до 1 квітня 2022 року.

Виробникам та/або імпортерам, СГ оптової торгівлі – разом із даними щодо кількості та вартості продукції, реалізованої починаючи з 1 травня 2022 року, у первинних супровідних документах (товарно-транспортні накладні та інші) потрібно було зазначати дату її виробництва (або відмітку щодо вироблення продукції до або після 1 квітня 2022 року) та максимальну роздрібну ціну.

Щодо цін, за якими потрібно реалізовувати тютюнові вироби: визначаючи ціну, за якою роздрібні торговці здійснюють продаж тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно враховувати 5% акциз з реалізації таких підакцизних товарів. Це стосується всіх товарів (вироблених до та після 1 квітня 2022 р.), адже визначення МРЦ у пп. 14.1.106 ПКУ не змінилося: максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Тож роздрібні торговці, як і раніше, формують ціну таким чином: МРЦ + 5%.

Але сума акцизного податку в 2022 році визначалася тільки за тими товарами, що були вироблені до 1 квітня 2022 року. Відповідно, і в чеку РРО зазначався акциз тільки щодо цих товарів (окремим рядком літерне позначення, розмір ставки акцизу, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами). Нарахування акцизу зумовлювало і необхідність подання декларації з акцизного податку тими роздрібними торговцями, які продавали товари, вироблені до 1 квітня 2022 року.

Тютюнові товари, вироблені після 1 квітня 2022 року, в 2022 році продавалися за ціною МРЦ + 5%, але без нарахування акцизного податку – ми про це писали тут.

За ті місяці, коли не було продажів тютюнових виробів із нарахуванням 5% акцизу, акцизну декларацію не подають — так консультують податківці в ЗІР, підкатегорія 114.07.

Отже, у 2022 році роздрібний торговець тютюновими виробами, який мав ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, був зобов’язаний подавати декларацію акцизного податку за звітні місячні періоди:

• до квітня 2022 року включно — з усього обсягу реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;
• травень — грудень 2022 року — лише за ті місячні звітні періоди, в яких він провадив роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими до 1 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованими кінцевим споживачам до 1 квітня 2022 року, з яких відповідно мало бути обчислено податкове зобов’язання.

2023 рік: роздрібні торговці тютюном вже не є платниками акцизу

1 січня 2023 року зазначений вище перехідний період закінчився і роздрібні торговці тютюновими виробами перестали бути платниками роздрібного акцизу.

Тепер платники акцизу за ставкою 5% з тютюнових виробів – це виробники та/або імпортери тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють їх реалізацію – пп. 212.1.17 ПКУ. Ці платники нараховують акцизний податок за ставкою 5% у разі реалізації ними виробів у роздрібній торгівлі або тим СГ, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами (п. 221.7 ПКУ).

У 2023 році роздрібних торговців тютюновими виробами вже остаточно звільнено від роздрібного акцизу незалежно від дати виготовлення тютюнових виробів. Тож навіть якщо у СГ – роздрібного торговця є залишки тютюнових виробів, вироблених до 1 квітня 2022 року, їх вже продають без акцизу.

Позаяк роздрібні торговці тютюновими виробами вже не є платниками акцизу за ставкою 5%, то вони вже не мають обов’язку подавати декларацію з акцизу, бо декларацію подають тільки платники акцизного податку (слово «платники» у п. 223.2 ПКУ означає платників саме акцизного податку – пп. 14.1.187 ПКУ).

Отже, якщо СГ торгує лише тютюновими виробами, то у 2023 році він вже не зобов’язаний нараховувати акциз та подавати декларацію. А якщо СГ торгує не лише тютюновими виробами, а ще й алкоголем, то у нього залишається обов’язок подавати акцизну декларацію – розділ Д та Додаток 6. Але вже тютюнові вироби туди не включають і рядок Д2 у розділі Д декларації та рядок 1.4 Додатка 6 та, відповідно, Додаток 6-1 не заповнюють. У рядку Д1 Додатка 6 наводять лише обсяг продажу алкогольних напоїв у розрізі кодів територій, на яких здійснюється продаж алкогольних напоїв.

Відображення в чеку РРО тютюнових виробів без акцизу

Оскільки з 1 січня 2023 року роздрібні торговці тютюновими виробами не сплачують акциз за ставкою 5%, то вони не відображають цей акцизний податок у чеку РРО під час продажу таких виробів.

Увага! З 1 січня 2023 року тютюнові вироби відображаються у фіскальних чеках без нарахування акцизного податку за ставкою 5%. А помилкове відображення акцизу в чеку не спричиняє обов’язку СГ сплачувати цей акциз і подавати декларацію.

На нашу думку, навіть якщо в чеку буде нараховано акциз за ставкою 5% на вартість тютюнових виробів і ця сума потрапить до Z-звіту, це не є причиною подавати декларацію з акцизу за той місяць, коли були видані такі чеки.

Також ми вважаємо, що фіскальний чек, у якому буде зайво нарахований акциз, але який містить всі обов’язкові реквізити фіскального чека, передбачені Положенням № 13, повинен вважатися таким, що відповідає встановленій формі. Хоча, звісно, податківці можуть мати власну думку з цього приводу. І чи не буде таке додавання 5% акцизу в чеку вважатися перевищенням максимальних роздрібних цін?

Застосування максимальних роздрібних цін у 2023 році

Продаж СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 14.1.106 ПКУ).

Відповідно до п. 220.1 ПКУ встановлення МРЦ на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін. Встановлені виробником або імпортером МРЦ на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва (п. 220.11 ПКУ).

Отже, у 2023 році платники акцизу – імпортери та виробники декларують максимальні роздрібні ціни. Але вони не містять акцизу. Тому роздрібні продавці тютюнових виробів можуть торгувати ними за ціною, яка не перевищує МРЦ + 5% акцизного податку. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати, помноживши МРЦ на 1,05.

На практиці вже трапляються випадки, коли закупівельна (оптова) ціна тютюнових виробів більша від задекларованих виробником чи імпортером МРЦ. У тому випадку, коли ціна закупівлі перевищує МРЦ більше ніж на 5%, немає можливості отримати прибуток від роздрібного продажу таких тютюнових виробів. Тож під час укладання договорів із постачальниками будьте уважними.

Нагадаємо, що у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від МРЦ + 5% акцизного податку, передбачено штраф 100 % вартості наявних у СГ тютюнових виробів, але не менше 10000 грн (ст. 17 Закону № 481).

Ліцензування роздрібної торгівлі тютюновими виробами у 2023 році

Зміни щодо справляння акцизного податку з тютюнових виробів жодним чином не пов’язані з правилами ліцензування роздрібної торгівлі такими виробами. Тож обов’язок отримувати ліцензію залишається без змін.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їхніми виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю такими товарами.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, становить 780 грн на кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що розташовані у межах території міст – 250 гривень на кожне місце торгівлі.

Проте СГ, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, мають право продавати рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без отримання окремої ліцензії.

У 2023 році роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється з урахуванням такого:

• всі залишки тютюнових виробів продаються без акцизу незалежно від дати їх виробництва;
• у декларації з акцизного податку (розділ Д + додаток 6, 6-1) відомості про роздрібну торгівлю тютюновими виробами не зазначають;
• помилкове (зайве) зазначення акцизу у фіскальному чеку, на нашу думку, не тягне за собою штрафів;
• ціна реалізації не повинна перевищувати МРЦ х 1,05;
• ліцензію на роздрібний продаж тютюнових виробів потрібно отримувати, як і раніше.

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «Акцизи»

У заяві у розд. 2 «Дія та вид діяльності» – проставляються позначки «Анулювання реєстрації платника податку» та щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»), а розд. 5 «Відомості про акцизні склади» – не заповнюється

Суб’єкт господарювання повинен вилучити з обігу алкогольні напої та тютюнові вироби, строк придатності яких до споживання або використання закінчився

У разі переміщення пального або спирту транспортом, не зазначеним в АН, чекає відповідальність у вигляді штрафу від 17000 до 34000 грн з конфіскацією пального або спирту етилового та транспортних засобів

На цьому наголосив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцев під час пресконференції щодо детінізації тютюнового ринку 20 лютого

Поправка стосовно вилучення з обігу марок акцизного податку попереднього зразка загрожує легальному бізнесу мільярдними збитками. Докладніше – у новині