Скоріш за все, на прикордонників напали з України – ДПСУ

Нападники на українських прикордонників біля кордону з Росією після нападу втекли вглиб території України.

Джерело: речник Держприкордонслужби Андрій Демченко у коментарі “Українській правді”

Пряма мова: “Вони втекли вглиб території України. Ознак порушення кордону на тому місці немає”.

Деталі: На питання, чи вважають у Держприкордонслужбі, що напад було скоєно саме з території України, а не РФ, Демченко сказав: “Скоріш за все, так і було”. Водночас він підкреслив, що всі “крапки над і” розставить слідство.

Речник ДПСУ уточнив, що напад на прикордонний наряд Сумського прикордонного загону стався близько 2 години ночі в межах Краснопільського району.

Він також повідомив, що стан здоров’я постраждалих прикордонників – задовільний.

“На щастя, стан здоров’я військових задовільний, хоча вони отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вони почуваються більш-менш нормально. Вони були оглянуті лікарями”, – сказав Демченко.

Що передувало: В ніч на 18 липня на українсько-російській ділянці державного кордону троє невідомих напали на прикордонний наряд, двом прикордонникам було завдано тілесних ушкоджень. Правопорушникам вдалося заволодіти табельною зброєю військових, однак пізніше зброю було знайдено.

Скільки росіян загинуло на Донбасі?

Міністерство оборони, Служба безпеки України, волонтерські і правозахисні організації в Україні та Росії визнають, що порахувати точну кількість загиблих за самопроголошені республіки “ДНР-ЛНР” за понад три роки бойових дій на Донбасі неможливо. Як і сказати, скільки серед загиблих громадян Росії.

Цифри, що лунають з офіційних та неофіційних джерел, суттєво відрізняються – від однієї до понад трьох тисяч вбитих.

ВВС Україна намагалася порівняти статистику офіційних органів і волонтерських організацій і знайти відповідь на запитання: чи можливо в принципі коли-небудь встановити точну цифру вбитих громадян Росії і назвати усі їхні імена.

“Немає шансів”?

“Ви що, не знаєте чи забули, що з часів СРСР ніколи ніякі відомості про загиблих не розголошувалися? Росія цю практику продовжила. Немає шансів порахувати зараз загиблих на Донбасі”, – каже Валентина Мельникова, керівник Комітету солдатських матерів Росії – організації, що майже 20 років опікується правами російських призовників та військовослужбовців.

Ситуацію зі встановленням жертв прихильників “ДНР-ЛНР” на Сході України, у тому числі російських громадян, вона називає “страшною”.

Офіційні дані про втрати особового складу міністерства оборони РФ мають гриф “таємно” після указу президента Володимира Путіна, підписаного у 2015 році.

Правозахисники і волонтери можуть вести лише приблизний облік, користуючись відкритими джерелами – передусім, соціальними мережами та публікаціями сепаратистських інтернет-ЗМІ.

Міноборони України твердить, що понад чотири тисячі російських військових та 35-40 тисяч озброєних сепаратистів зараз є на Донбасі. Росія заперечує присутність там регулярних військ

Дані розвідки

Головне управління розвідки міністерства оборони України збирає інформацію про втрати двох армійських корпусів “ДНР” та “ЛНР”.

За даними СБУ та ГУР міноборони, до складу цих корпусів входить 35-40 тисяч озброєних сепаратистів самопроголошених “республік” і від чотирьох до п’яти тисяч – російських військових.

“Ми збираємо дані про загиблих, які підтверджені нашими засобами розвідки: радіоелектронними, технічними, агентурними. Тобто, ми знаємо імена, прізвища людей, звідки вони. Повірте, цих засобів нам цілком достатньо, вони ті самі, що їх мають розвідки усіх провідних країн світу”, – розповідає ВВС Україна представник ГУР міноборони Вадим Скібіцький.

За його словами, ГУР має документально підтверджені дані про загибель понад 1700 людей, що воювали на боці “ДНР-ЛНР”.

За п’ять місяців цього року – 280 осіб, у 2016 році – 850, за 9 місяців 2015-го року – 627 осіб.

У 2014 році ГУР МО облік загиблих противника не вів, тому у загальній цифрі вони не враховані. Проте саме у 2014-му тривали бої за Донецький аеропорт, а також під Іловайськом, де обидві сторони зазнали суттєвих втрат.

Вадим Скібіцький водночас наголошує, що кількість загиблих, чиї дані лишаються не встановленими, не менша, ніж документально підтверджених.

Він опирається на наявну інформацію розвідки про безіменних, або тих, про кого відомо лише “позивні”.

Представник ГУР визнає, що точно сказати, хто із загиблих – громадянин Росії, хто – житель Донбасу, вкрай тяжко.

“Дуже складно визначити, хто загинув: сепаратист із українським громадянством, найманець з території Росії чи кадровий військовослужбовець Збройних Сил РФ. Бо ж “их там нет”. Російські військові потрапляють на територію України з “легендами”, змінюють прізвища, отримують позивні. Нам, приміром, відомі випадки, коли за одним і тим же позивним три роки криються різні командири, і ми знаємо, що вони – росіяни”, – каже Вадим Скібіцький у коментарі ВВС Україна.

Автор фото, http://publication.pravo.gov.ru

Копія указу президента Росії про встановлення державної таємниції про втрати особового складу міноборони РФ

“Фольклорні методи”

Про складнощі встановлення громадянства каже також керівник Союзу комітетів солдатських матерів Росії Валентина Мельникова.

“З самого початку бойових дій туди відправляли російських військових без документів, без смертельних жетонів, знеособлених, за невідомими наказами і з невідомим статусом. Щось точно порахувати неможливо в принципі, це можуть бути лише фольклорні методи підрахунку”, – зазначає вона у коментарі ВВС Україна.

У той же час, Валентина Мельникова розповідає, що їхня організація послуговується формулою, згідно із якою загальні людські втрати самопроголошених “республік” мають становити як мінімум половину від кількості загиблих військових Збройних Сил України, тобто, не менше 1,3 тис людей, оскільки за даними міноборони України, за три роки бойових дій на Донбасі загинуло понад 2,6 тис силовиків Збройних Сил України, Нацгвардії, МВС та поліції.

Але військові в Україні, а також волонтерські організації, які шукають підтверджень загибелі російських громадян, вважають таку оцінку бойових втрат прихильників “ДНР-ЛНР” некоректною і заниженою.

Найбільшу цифру загиблих сепаратистів, російських військових та найманців за три роки конфлікту на Донбасі – понад три тисячі – називають волонтери проекту “Груз 200 из Украины в Россию”. Цей ресурс є найвідомішим в інтернеті, але правозахисників та волонтери ставляться до нього критично.

Список поділений на кілька розділів: військові і найманці – громадяни Росії; зниклі безвісти; особи із невстановленим громадянством; особи із неповними даними.

Керівник проекту Олена Васильєва розповіла ВВС Україна, що інформацію із відкритих джерел – преси, соціальних мереж, а також використовуючи звернення родичів і близьких – збирає близько десятка волонтерів.

Їхня група існує у Facebook, інформацію волонтерам може надати кожен. Олена Васильєва каже, що прізвище потрапляє у список лише тоді, коли вдається підтвердити загибель із кількох джерел.

Кремль запевняє, що не постачає зброю у “ДНР-ЛНР”. Фото зроблене у Донецьку

Російська служба Бі-бі-сі та ВВС Україна вибірково перевірили за тією ж методикою десятки прізвищ розділу, де вказується, що загиблі – російські громадяни.

Загалом там понад 1000 прізвищ. Виявилося, що із понад 50-ти, перевірених ВВС, близько третини були громадянами України, які воювали за самопроголошені “республіки”. Решта – російські громадяни.

Олена Васильєва у коментарі ВВС Україна сказала, що не виключає помилок у своєму списку, тому він постійно оновлюється.

Вона також твердить, що “коли росіяни знімають погони, беруть позивні” і перебувають на території Донбасу як місцеві мешканці, довести, звідки вони насправді, важко.

Сумніви щодо достовірності списку Олени Васильєвої висловлювалися і раніше як в Україні, так і Росії.

З цієї причини частина волонтерів вийшла із проекту “Груз 200 из Украины в Россию” і створила власний проект, “Груз-200”.

Його метою було встановити імена тільки російських військових та найманців, загиблих на Донбасі.

На початку цього року керівники сайту вирішили його закрити. На момент припинення діяльності цього ресурсу у списку, каже керівник проекту Оксана Горєлова, було понад 500 імен російських кадрових військових та добровольців-найманців.

Вона розповіла ВВС Україна, що збирали інформацію не лише із відкритих джерел, а також переписуючись із рідними і близькими загиблих. Частина цього списку збереглася у сховищі Google.

“Наше розслідування було непростим. З великими труднощами ми встановлювали кожне прізвище. І ця робота дала нам підстави говорити про те, що реальна кількість загиблих росіян на Донбасі більша у рази”, – сказала вона ВВС Україна.

І Олена Васильєва, і Оксана Горєлова кажуть те саме, що і представник ГУР міноборони Вадим Скібіцький та керівник Союзу комітетів солдатських матерів Росії Валентина Васильєва: не у всіх випадках довести громадянство можливо, оскільки російські військові перебувають на Донбасі під вигаданими іменами і з підробними документами.

Автор фото, Ukrinform

Фото, зроблене у Луганську у 2014 році. Рефрижератори, до яких прикріплена медична атрибутика, а також фургони. Волонтери кажуть, що цей транспорт використовувався для перевезення тіл загиблих до Росії

Труднощі пошуку

У грудні 2015 року Володимир Путін заявив, що на сході України є росіяни, які “вирішують певні питання, в тому числі і у військовій сфері”. При цьому він підкреслив, що вони не належать до регулярної армії.

Розвідка міноборони України і волонтери доводять, що це не так.

Один із перших доказів з’явився ще у 2014 році. Російська служба Бі-бі-сі розповідала, як у Росії намагалися приховати загибель на Донбасі російських десантників.

Блогери і журналісти встановили, що спочатку на сторінках у соцмережах були повідомлення про їхню загибель, потім ці записи зникли.

Журналісти встановили дату і місце поховань десантників у Псковській області, але рідні відмовлялися говорити зі ЗМІ, а згодом із хрестів на могилах були зняті таблички з іменами похованих. Самих журналістів, які розслідували обставини загибелі, залякували.

Після трьох років бойових дій на Донбасі Служба безпеки України називає 26 військових підрозділів Збройних Сил Росії, які у різний час воювали на боці “ДНР-ЛНР”.

Експерт російського товариства “Меморіал”, член ради з прав людини при президенті Росії Сергій Кривенко розповів ВВС Україна, як правозахисники намагалися з’ясувати інформацію про загиблих військовослужбовців Збройних Сил Росії на Донбасі.

Спочатку – з відкритих джерел. Моніторили ЗМІ та інтернет за 2014 – першу половину 2015 років. Правозахисників зацікавили ті прізвища, щодо яких не було ніякого розслідування про причини смерті.

Загалом “Меморіал” знайшов повідомлення про 180 загиблих і з’ясував, що половина з них загинула у “мирних” військових частинах, на території Росії.

“Але щодо іншої половини, то інформації про розслідування цих смертей не було, хоча – згідно із російським законодавством, за кожним випадком загибелі військового має порушуватися кримінальна справа”, – розповів він.

Запити до Слідчого комітету РФ не допомогли з’ясувати, де і за яких обставин вони загинули, хоча у пресі і соцмережах правозахисники знаходили повідомлення про те, що це сталося в Україні.

Сергій Кривенко, як й інші співрозмовники ВВС Україна, визнає, що зібрана інформація не може вважатися повністю достовірною і лише демонструє закритість державних структур у цій темі.

Рідні мовчать

Російський правозахисник порівнює ситуацію із колишнім СРСР.

“Ситуація мені нагадує практику СРСР під час війни в Афганістані. Тоді інформація про загиблих і поранених нікому не була відома, аж поки не розпався Союз. Сподіваюся, що у ситуації із Донбасом історія усе розставить на свої місця”, – сказав він ВВС Україна.

Голова правління Союзу комітетів солдатських матерів Росії Валентина Мельникова каже, що підтвердити жертви серед росіян на Донбасі можна було б, якби родичі загиблих оприлюднювали ці факти, зверталися до державних органів, преси чи правозахисних організацій. Але цього не відбувається.

“Це перша війна, коли жодна мама до нас не зверталася, жодна не повідомила, що втратила зв’язок із чоловіком чи сином. Тільки на початку війни, у 2014-му було кілька звернень”, – додає вона.

“Коли ми починали свій проект, ми ставили за мету довести присутність російських військових на Донбасі, – розповідає волонтер Оксана Горєлова. – Але тепер, коли є багато інформації про це, яку важко спростувати, бо ж не можна мертву людину зробити живою, ми кажемо: шукайте самі, це ваші загиблі і тому це ваша справа”.

Однак усі співрозмовники ВВС Україна визнають, що з кожним днем і кожним роком надій на те, що будуть встановлені усі імена загиблих росіян на Донбасі, усе менше.