Зміст:
Володимир Даль. Тлумачний словник. 1978
словник названий толковим’, тому що он ‘не тільки переводіт’ одне слово другім’, але толкует’, об’ясняет’ подробиці значенiя слов’ і понятiй, їм подчіненних’. Слова: Живого велікорускаго мови, указивают’ на об’ем’ і направленiе всього праці.
У 1976 році виповнилося 175 років від дня народження В. І. Даля . Це видання присвячується знаменній даті та є сьомим (7) з часу виходу в світ в 1863-1866 рр. першого видання Тлумачного словника живої великоросійської мови. Дане видання – повторення видання 1955 р яке, в свою чергу, було набрано і надруковано з другого видання 1880-1882.
Том перший. А -З. 1978. 699 с., 1 порт.
Том другий. І – О. 1979. 779 с.
Том третій. П. 1980. 555 с.
Том четвертий. Р – V. 1980. 683 с.
У словнику міститься близько 200 тис. Слів. Поряд з лексикою літературної мови першої половини 19 століття, т. Е. Мови Пушкіна і Гоголя, в словнику представлені обласні слова, а також термінологія різних професій і ремесел. Словник містить величезний ілюстративний матеріал, в якому перше місце належить прислів’ями та приказками , Їх в словнику близько 30 тис.
За оцінкою академіка В. В. Виноградова, «як скарбниця влучного народного слова, Словник Даля буде супутником не тільки літератора, філолога, але і всякої освіченої людини, що цікавиться російською мовою».
Тираж 200 000 прим. Ціна 8 р. 30 к.
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВАРЬ В. І. ДАЛЯ
«Тлумачний словник живої великоросійської мови» Володимира Івановича Даля – явище виняткове і, до певної міри, єдине. Він своєрідний не тільки за задумом, але і по виконанню. Іншого подібного праці лексикографія не знає. Творець його ні мовознавцем за фахом. Про себе і своє словнику В. І. Даль каже: «Писав його не вчитель, що не наставник, не той, хто знає справу краще за інших, а хто перед многими над ним працював біля нього учень, який збирав весь вік свій по крупинці те, що чув від учителя свого, ж і в о г о р у с с ь к о г о я з и к а »1. Видатний знавець російського слова, В. І. Даль був чуйним цінителем і турботливим збирачем російської мови в найбільш різноманітних її проявах: влучна самобутня прислів’я, приказка , Загадка, казка знаходили в ньому уважного збирача і дбайливого зберігача. Звідси і та незвичайна повнота, з якою відбивається народне мовне творчість в складеному ним словнику.
Народився В. І. Даль 10 листопада 1801 році, помер 22 вересня 1872 року. П’ятдесят три роки він збирав, складав і удосконалював свій словник. Почавши роботу юнаків, він продовжував її до самої смерті. У «Автобіографічній замітці» він згадує: «3 березня 1819 года . ми випущені в мічмани, і я за бажанням написаний в Чорне море в Миколаїв. На цій першій поїздці моєї по Русі я поклав несвідомо підставу до мого словника, записуючи кожне слово, яке досі не чув »2. А за тиждень до смерті, прикутий до ліжка, В. І. Даль доручає дочки внести в рукопис словника, друге видання якого він готував, чотири нових слова , почутих їм від прислуги 3. В. І. Даль мав винятковий інтересом до російського народної мови, творчості та побуті, а особиста доля його склалася так, що йому довелося побувати в різних частинах великого російського держави, прийти в тісне зіткнення з численними і різно образними представниками російського народу, переважно селянства. В. І. Даль народився в місті Луганську (тепер Ворошиловград) в сім’ї лікаря , Його дитинство пройшло в Миколаєві, звідки тринадцяти років він переїхав навчатися в петербурзький Морський корпус. Після закінчення навчального закладу, отримавши перший офіцерський чин, В. І. Даль близько п’яти років прослужив у флоті, спочатку на Чорному, а потім на Балтійському морях. Не володіючи відповідним для морської служби здоров’ям, В. І. Даль, відслуживши обов’язковий для виховувався на казенний рахунок у військово-навчальному закладі термін, вийшов у відставку і вступив до Дерптський університет на медичний факультет. У 1829 році він витримав іспит, захистив дисертацію і був направлений лікарем в діючу армію в Туреччину, а потім брав участь у війні 1831 року зі Польщею , А в 1832 році був переведений в Петербург на посаду ординатора військово-сухопутного госпіталю. Але через рік він знову змінив професію і вступив чиновником особливих доручень до Оренбурзькому губернатору. Нове службове терені зажадало від В. І. Даля частих і великих роз’їздів по краю і дало йому можливість дізнатися природні та етнографічні багатства і нової для нього околиці Росії . Кипуча і діяльна натура Даля не обмежується в цю пору збиранням матеріалів з мови та народної словесності. В. І. Даль вступає в живий зв’язок з Академією наук, її відділенням (класом – за тодішньою термінологією) природничих наук, посилає для поповнення колекцій Академії різноманітні експонати, що характеризують природні багатства і природу Оренбурзького краю. Відзначаючи цю громадську діяльність В. І. Даля, Академія наук обирає його 21 грудня 1838 року своєю членом-кореспондентом. У відповідь на це обрання в листі на ім’я неодмінного секретаря Академії наук П. Н. Фуса Даль зі звичайною для нього скромністю в оцінці своєї праці писав: «Не користуючись достатнім вченим освітою, щоб відзначитися в будь-якій галузі наук самостійними працями, вважатиму себе щасливим, якщо буду в змозі сприяти скільки-небудь вченим дослідникам доставлянням запасів або предметів для їх загальнокорисних занять »4. У 1841 році В. І. Даль знову в Петербурзі, служить великим міністерським чиновником, а й тисяча вісімсот сорок дев’ять голу його переводять в Нижній-Новгород управителем удільної контори. Десять років Даль пробув на цій посаді, і лише з 1859 року, вийди у відставку і оселившись в Москві, він отримує можливість
————————————————– ———-
1 В. І. Д а л ь. Напутнє слово, стор. XV.
2 Повне зібрання творів Володимира Даля. 1897-1898. Т. l, стор. ХСI-ХСV.
3 Там же, стор. L-ХС: П. І. М е л ь н і к о е. В. І. Даль. Критико-біографічний нарис.
4 Лист В. І. Даля П. Н. Фусу від 24 вересня 1839 року (німецькою мовою). Архів AH СРСР, Ф. 1, оп. 2-1839, § 569.
IV
цілком віддатися завершення найбільшого праці свого життя – «Тлумачного словника». У тридцяті роки ім’я Козака Луганського (літературний псевдонім В. І. Даля) отримує широку популярність як популярного письменника з народного побуту. Пушкін, високо оцінюючи перший літературний досвід Даля – написані ним казки, – заохочував Даля продовжувати в цьому ж роді. Бeлінскій був високої думки про талант Даля. Але чим би В. І. Даль не займався, він перш за все залишався збирачем мовного і етнографічного матеріалу, В результаті у нього накопичилися величезні запаси слів, виразів, прислів’їв, приказок, казок, пісень та інших творів народної словесності і виникло бажання впорядкувати ці матеріали і оприлюднити їх. В. І. Даль спробував запропонувати свої «запаси», а разом з ними і себе для розробки цих запасів в розпорядження «імператорської» Академії наук, але ця пропозиція не була прийнята. Залишалося на вибір: або закинути те, що збиралося не один десяток років, або на свій страх і ризик приступити до обробки матеріалів, користуючись лише моральної підтримкою ентузіастів-однодумців. В. І. Даль пішов другим шляхом. В результаті і виник чотиритомний словник, який пізніше зграя справедливо називатися «Далев словник» і по праву зайняв почесне і міцне місце в історії російської культури.
I.
В. І. Даль гаряче нарікав иа відрив книжково-писемної мови його часу від народної основи, від живого російської мови, на рясне засмічення книжкової мови «чужесловамі», тобто словами, запозиченими нз західноєвропейських мов. «Прийшла пора поворожити народною мовою і виробити з нього мову освічений», – писав В. І. Даль 5. становить їм словник, за його задумом, повинен був відповісти цьому завданні. Автор укладач розумів, що шлях перетворення літературної мови довгий і складний, посильний лише прийдешньому поколінням письменників і вчених. Свою роль він усвідомлював як роль зачинателя великого н важливої справи. Переконана впевненість В. І. Даля в високих достоїнствах російської мови, в безмежній здатності його до вдосконалення, в повній можливості своїми національними засобами висловити будь-яку думку не покидала його протягом усього творчого шляху і визначила характер складеного ним словника. Своїм словником і рясно введеними в нього матеріалами народного мовлення В. І. Даль прагнув вказати сучасникам кошти народного поновлення російської літературної мови XIX століття. І, дійсно, «Тлумачний словник» Даля зіграв дуже велику роль в підйомі інтересу до живих говірок російської мови і до народній основі літературної мови.
Розпорошеність теоретичних висловлювань В. І. Даля за різними його статтями 6, гостро-полемічний характер їх поряд з протиріччями між окремими висловлюваннями, велика частка наївності в рішенні чисто практичних питань мовознавства, з одного боку, і «вчені вироки» критиків, представників кафедральний науки , кілька несерйозно відносяться до «самоука-філологу» Далю, – з іншого, завадили оцінити теоретичне літературна спадщина В. І. Даля, критичного розбору якого, по суті, в російській філології немає 7. В. І. Даль оцен ен лише як практик-збирач і укладач капітального словника. За це йому була присуджена Академією наук Ломоносовська премія, за це він був обраний почесним академіком. Але грунтовний і серйозний розбір, якому піддав В. І. Даль випущений Академією наук «Досвід обласного словника», цілий ряд критичних зауважень, попутно висловлених ним з приводу російської граматики, російського правопису, і особливо диалектологические судження В. І. Даля показують, що за своїм науковим кругозору і рівню, у всякому разі в області лексикографії та діалектології, він був не нижче багатьох визнаних вчених, його сучасників. Думка В. І. Даля про нове видання російського словника, який проектувала Академія наук в 1854 році, показує широту його лексикографічних уявлень поряд з їх практичністю.
Після виходу в світ «Тлумачного словника» в Академії наук неодноразово піднімалося питання про обрання В. І. Даля академіком. За офіційною версією, тільки причини зовнішнього порядку могли перешкодити такому обрання, «II Відділення охоче обрало б його (В. І. Даля) в дійсні члени свої, якби тому не перешкоджало постійне перебування його в Москві» 8. За тодішнім статутом Академії наук її дійсні члени повинні були неодмінно жити в Петербурзі, де знаходилася і сама Академія. Цим же статутом обмежувалося число академіків. Неможливість вибрати нового академіка, поки не звільнилося
————————————————– ——-
5 В. І. Даль. Напутнє слово, стор. XIII.
6 В. І. Далем написаний ряд статей, в яких він торкнеться питань теорії та практики культури російської мови: «Напутное слово», «Про російською словнику», «Про говірками великоруської мови», «Відповідь на вирок». Ці статті поміщаються в настоащем виданні при першому томі «Тлумачного словника». Стаття «Півтора слова про російською мовою», «Недовесок до статті« Півтора слова про російською мовою »і ряд полемічних листів про іноземні словах до Погодіну надруковані в X томі Пoлн. зборів склали. Володимира Даля.
7 В. І. Далю як лексикографові пocвящена дисертація М. В. Канкава. Автореферат. Тбілісі, 1952.
8 Архів АН СРСР, Ф. Е, оп. 1, № 358.
V
для нього місце, привела до екстравагантного пропозицією академіка М. П. Погодяна: «Словник Даля скінчено. Тепер російська академія наук без Даля немислима. Але вакантних місць ординарного академіка немає. Пропоную: усім нам, академіком, кинути жереб, кому вийти з академії геть, і скасувати місце надати Далю. Вибув займе перший, яка відкриється, вакансію »9.
В. І. Даль не помилявся в тій високій оцінці, яку він давав російської народної мови: «Живий народну мову, сберёгшій в життєвій свіжості дух, який додає мові стійкість, силу, ясність, цілість н красу, повинен послужити джерелом і скарбницею для розвитку утвореної російської мови »10. Цей його заповіт незаперечний, і той шлях, яким йшли і йдуть кращі майстри художнього слова, творці великої російської літератури, підтверджує правильність його думки. В. І. Даль зовсім не вважав за обов’язок переносити все з народної мови в мову літературно-книжковий. В цьому відношенні він цілком недвозначно характеризує свій словник як збори матеріалів, які можна переробити під пером письменника: «Я ніколи і ніде не схвалював безумовно всього, незалежно від, що зобов’язаний був включити в словник: вибір надано письменникові» 11. Більше того, він застерігає від внесення в літературну мову різко виражених обласних слів і зворотів, які призводять до псування літературної мови, засмічення його. «Ні, мовою грубим і неосвіченим писати не можна, це довели все, що зважилися на таку спробу, н в тому числі, може бути, сам укладач словника» 12. Між цією заявою і однією зі спроб зближення літературної мови з народним, яку демонстрував Даль Жуковському за двадцять п’ять років до того, існує помітна різниця. Погляди і взагалі світогляд В. І. Даля, безсумнівно еволюціонували, почасти й під впливом критики, якої вони піддавалися. У 1837 році, зустрівшись в Уральську з Жуковським, Даль представив йому зразок двоякого способу вираження: загальноприйнятого книжкового і народного. Фраза на книжній мові мала такий вигляд: «Козак сідлали коня якомога поспішніше, взяв товариша свого, у якого не було верхового коня, до себе на круп і слідував за ворогом, маючи його завжди на увазі, щоб за сприятливих обставин на нього напасти» . На народному ж – «Козак сідлали Уторопи, посадив бескон товариша на забедри і стежив ворога в назерку, щоб при спопутності на нього вдарити». У відповідь на характеристику В. І. Далем народного способу викладу як більш короткого і виразного В. А. Жуковський зауважив, що, другим способом можна говорити тільки з козаками і притому про близьких їм предметах. Справедливість відповіді Жуковського, очевидно, спонукала Даля до перегляду своїх переконань. У всякому разі, від крайнощів він поступово звільнявся. Особистий досвід обробки Далем народної мови з метою перетворення його в мову книжково-літературний виявився невдалий. Боротьба ЕА створення літературної мови на народній основі, зближення літературної мови з живим, розмовною мовою широких демократичних верств суспільства – це завдання було продиктована епохою Даля і вирішувалася його великими сучасниками Пушкіним і Гоголем.
В. І. Даля глибоко хвилювало питання про іншомовних запозиченнях в російській літературній мові; в його висловлюваннях з цього приводу міститься чимало і слушних думок, хоча в цілому його теорія явно непереконливо і носить плутаний характер. В. І. Даль оголошує війну далеко не всім іншомовних словами, проникли в російську мову: «Ми не женемо загальної анафемою всі іноземні слова з російської мови, ми більше стоїмо за російський склад і мовний зворот, але до чого вставляти в кожну строчку; моральний, оригінальний, натура, артист, грот, прес, гірлянда, п’єдестал, і сотні інших подібних, коли без найменшої натяжки можна сказати те ж саме по-російськи? Хіба: моральний, справжній, природа, художник, печера . гірше? Наскільки, але погана звичка ходити за російськими словами у французьку та німецьку словник робить багато зла. Ми дуже часто видом, що письменники вставляють найдивнішим чином французьке слово, явно проти волі і бажання свого тільки тому, що не могли в швидкості знайти російського, або навіть не знали його – невже і це добре і ізвінітельнo »13. Не завжди пропозиції В . І. Даля щодо заміни є щасливою знахідкою і прийнятні; навряд чи кому-небудь прийде в голову замінювати іншомовне за походженням слово п’єдестал рекомендованим Далем російським словом стояло, але сама ідея заміни непотрібних іншомовних слів, особливо в області спеціальної наукової і технічної термінології, близька нашому часу.
Коли В. І. Даль пише: «читачі та письменники, сподіваюся, погодяться, що між словами: чобіт, пояс, журнал – і якими-небудь газонами, кадавер, кавернами, є різниця» 14, – він прагне відмежувати іншомовні запозичення, засвоєні під впливом дійсної потреби, з одного .
————————————————– ——–
9 Н. Н. Модестов, Вл. Ів. Даль в Оренбурзі, Оренб., 1913, стор. 82.
10 В. І. Даль. Напутнє слово. стр. XIV.
11 В. І. Даль. Відповідь на вирок, стор. LXXXVII, Ср. Напутнє слово, стор. XVII – ХХ.
12 В. І. Даль. Напутнє слово, стор. XlV.
13 Повна. збори склали. Вл. Даля. Т. Х, стор. 551.
14 Там же, стор. 576.
Титульний лист другого видання (1880)
Даль, Володимир Іванович; в 3-му вид. доп. І. А. Бодуена-де-Куртене
1863-1866 (1-е изд.),
1880-1882 (2-е изд.),
1903-1909 (3-е изд.)
Приклад статті (оригінальна орфографія)
Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії
Тлумачний словник живої велікоросійської мови ( рус. дореф. Тлумачний словник Живого велікорускаго мови, в 3-му віданні рус. дореф. Тлумачний словник живої велікорусскаго мови Владімiра Даля) – словник, Складення Володимиром Івановічем Далем в середіні XIX століття. Один з найбільшіх Словників російської мови. Містить близько 200 000 слів і 30 000 прислів’їв, приказок, загадок і прислів’їв, службовців для пояснення сенсу приводяться слів.
В основі словника лежить живу народну мову з його обласними видозмінами, він включає лексику письмової та усної мови XIX століття, термінологію і фразеологію різних професій і ремесел.
Словник не тільки дає інформацію про мову, а й про народний побут, повір’я, прикмети та інших етнографічних відомостях. Так, наприклад, в статті про слово «лапоть» не тільки охарактеризовані всі типові види личаків, але і зазначені способи їх виготовлення; при словах «щогла», «парус» даються не тільки назви різних видів щогл і вітрил, але пояснюється і їх призначення; поряд з флотськими назвами, запозиченими з голландського й англійської мов, даються і назви, що виникли і вживалися на Каспійському і Білому морях. У статті про слово «рукобитье» пояснюється складний весільний обряд і цілий ряд пов’язаних з ним звичаїв, характерних для весілля в старому селянському побуті.
За перші випуски словника Даль отримав в 1861 році Костянтинівську медаль , А в 1868 році він був обраний почесним членом Академії наук і удостоєний премії Ломоносова .
Структура і склад
Приклад статті (оригінальна орфографія)
Словник не є нормативним, в ньому практично відсутня стилістична характеристика лексики (тільки послід діалектизмів місцевого вживання), граматичні вказівки, немає відбору лексики. Даль наводить безліч прикладів використання слів, але не дає розгорнутих визначень.
Словник складений за алфавітно-гніздовим принципом. Такий метод сприяє розкриттю словотворення, але викликає і труднощі: часом не ясно, де саме слід шукати якесь конкретне слово. Гніздова система, втім, проведена недостатньо акуратно: деколи зведені разом слова лише співзвучні, а не родинні; І бувало, що родинні розділені на кілька статей.
- В одне гніздо були об’єднані слова:
- акт, актор, акциз, акція
- дикий і дичину
- знак і значок
- коло і кружляти
У 3-му і 4-му виданнях редактор ( Бодуен де Куртене ) Частково перебудував структуру подачі матеріалу, що полегшило користування словником, але порушило авторську систему.
Даль включив також в словник кілька слів, які він сам придумав для заміни запозичень: «сглас» замість слова «гармонія», «жівуля» – «автомат», «ловкосілье» – «гімнастика». Після виходу словника така «підробка» була виявлена. У статті під назвою «Відповідь на вирок» Даль змушений був зізнатися, що в його словнику присутні «слова, що не були досі в побуті».
Історія створення
3 березня 1819 года . ми випущені в мічмана, і я за бажанням написаний в Чорне море в Миколаїв. На цій першій поїздці моєї по Русі я поклав несвідомо підставу до мого словника, записуючи кожне слово, яке досі не чув.
Один з колишніх міністрів освіти (Кн. Шихматов), за що дійшли до нього чутками, запропонував мені передати академії запаси свої, за прийнятою в той час розцінки: за 15 коп. за кожне слово, пропущене в словнику академії, і по 7½ коп. за доповнення та виправлення. Я запропонував, замість цієї угоди, іншу: віддатися зовсім, і з запасами, і з посильними працями своїми, в повне розпорядження академії, не вимагаючи і навіть не бажаючи нічого, крім необхідного змісту; але на це не погодилися, а повторили перша пропозиція. Я змогу відправити 1000 прибавочний слів і 1000 доповнень, з написом: тисяча перша. Мене запитали, чи багато їх ще в запасі? Я відповідав, що вірно не знаю, але у всякому разі десятки тисяч. Купівля такого складу товару, сумнівною доброти, мабуть не входила в розрахунок, і угода обірвалася на першій тисячі.
– Цитата по 1-му виданню словника
За тиждень до смерті, прикутий хворобою до ліжка, В. І. Даль доручає дочки внести в рукопис словника, друге видання якого він готував, чотири нових слова, почутих їм від прислуги.
53 роки життя Володимир Даль становив словник.
Словник Даля в сучасному мистецтві
У листопаді 2013 року в Луганську на батьківщині В. І. Даля в рамках першого етапу арт-проекту українського художника Андрія Достлєва «Луганськ – місто-словник», присвяченого 150-річчю виходу першого тому першого видання словника, на 300 міських об’єктах були розміщені таблички з відповідними статтями зі словника Даля.
видання
- 1-е видання Товариства любителів Російської словесності, М., в друкарні А. Насіння, 1863 (т. 1), в друкарні Лазаревського інституту східних мов, 1865 (тт. 2, 3), в друкарні Т. Рис, 1866 (т . 4).
- 2-е, «виправлене і значно помножене по рукописи автора» «видання книгопродавца-типографа М. О. Вольфа», Спб.-М., 1880, 1881, 1882, 1882.
- 3-е, «виправлене і значно доповнене видання, під редакцією проф. І. А. Бодуена-де-Куртене », видання« постачальників Двору ЙОГО Імператорської Величності »(так зазначено тільки в т. 1) товариства М. О. Вольф, Спб.-М., 1903, 1905, 1907, 1909. В словник було введено не менше 20 000 нових слів, в тому числі вульгарно-лайлива лексика (в четвертому томі). За свої доповнення редактор був підданий жорсткій критиці, за радянських часів «Бодуеновскіе словник Даля” не перевидавався.
- 4-е, під редакцією І. А. Бодуена де Куртене, Спб., 1912-1914 (повторення попереднього видання).
- 7-е, присвячене 175-річчю від дня народження В. І. Даля, видрукувано фотомеханічним способом з видання 1955 року народження, який, в свою чергу, було набрано і надруковано з другого видання 1880-1882 рр. Тираж 200 000 прим. Т. 1-4.- М .: Російська мова, 1978.
У Росії видання словника перевидавалися до 2004 року близько 40 разів, і, за деякими даними, з 2005 по 2014 перевидавалися близько 100 разів, – крім як репринт оригіналів, так і змінені версії. В електронному вигляді поширення набуло перевидання 1998 (в сучасній орфографії і без графічного оформлення) 2-го видання, перекладене в комп’ютерний формат, і опубліковане, зокрема, як словник для словникової системи Lingvo , А також на різних сайтах з частковим відновленням оформлення.
Примітки
додаток
«РОСІЙСКA МОВА» сов. вид-во, осн. в 1974, Москва. Літ-ра для іноземців, що вивчають рус. яз., філологіч. словники та ін. В 1977 – 187 книг і брошур тиражем 7,5 млн. прим.
Радянський Енциклопедичний Словник. 1980
Умови використання матеріалів
Словники у фонді відділу довідково-бібліографічного обслуговування: нові надходження
Усе багатство і різноманіття лексичних запасів мови накопичено у словниках. Словники – це зібрання слів, розташованих у певному порядку (алфавітному, тематичному, гніздовому тощо). Вони є одним із засобів зберігання результатів пізнавальної діяльності людства, показником культури народу.
Створення словників – завдання особливої галузі лінгвістичної науки – лексикографії. Сучасна лексикографія є цілою індустрією, яка, задовольняючи потреби в найрізноманітніших видах інформації про слово, активно використовує можливості сучасних інформаційних технологій.
Укладання словників вимагає глибоких знань і великих зусиль. Словників багато й вони різноманітні. Деякі з них широко відомі, інші являють собою справжню рідкість. Словники виконують інформативну та нормативну функції.
Існують академічні словники, які містять найповнішу інформацію про слово, та навчальні, які мають на меті навчити людину, яка оволодіває мовою, правильно використовувати слово. Є словники-довідники, призначені для людей певних професій. Зокрема, словники-довідники з культури мови допомагають закріпити лексичні, морфологічні та інші норми української літературної мови, адже подають проблемні випадки слововживання. Окремі з них мають форму посібника, оскільки вміщують широкі коментарі, наукові і науково-популярні статті.
Усі словники залежно від призначення, змісту матеріалу і способу його опрацювання поділяють на два типи: енциклопедичні і лінгвістичні (філологічні). Суттєва відмінність між ними саме в характері матеріалу, який описують: об’єктом в енциклопедичному словнику є поняття, у лінгвістичному – слово.
Енциклопедичні словники за характером матеріалу поділяють на загальні та спеціальні, або галузеві та тематичні. Цей тип словників в концентрованому вигляді подає відомості про предмети, явища, події з найрізноманітніших галузей, розповідає про видатних діячів історії, науки, культури, також, пояснює загальні і власні назви. Для повноти опису подають схеми, таблиці, карти, діаграми, малюнки, репродукції, фото тощо.
У лінгвістичних словниках по-різному пояснюється слово: з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, наголосу тощо. Їх поділяють на тлумачні, історичні, орфографічні, орфоепічні, термінологічні, перекладні, фразеологічні, діалектні, етимологічні, частотні, інверсійні, ономастичні, словники наголосів, іншомовних слів, словники: синонімів, омонімів, антонімів, паронімів, а також словники мови письменників та ін.
Найдавнішу лексикографічну традицію мають тлумачні та ідеографічні словники. І в тих, і в інших пояснюється значення слова. Але в тлумачному словнику слова розміщені в алфавітному порядку, а в ідеографічному – за групами, які виділяються на підставі деяких спільних властивостей речей та понять.
Ідеографічний словник має ономасіологічне спрямування від понять – до слів. Його реєстровими одиницями є поняття, кожному з яких підпорядкована словникова стаття – множина слів, які виражають це поняття у мові.
Тлумачні словники пояснюють, розкривають значення слова та його відтінки, вказують на граматичні й стилістичні властивості, подають типові словосполучення і фразеологічні звороти з цим словом. Різновидами тлумачного словника є історичний та словник іншомовних слів.
Історичні словники подають слова певної історичної епохи, зафіксовані в тогочасних писемних пам’ятках, з’ясовують їх значення, наводять ілюстрації.
Словники іншомовних слів пояснюють значення слів, запозичених з інших мов: вказується, з якої мови прийшло слово. Якщо значень декілька – наводяться усі.
Орфографічні словники надають зразок правильного написання слова у всіх формах, перелік слів, а також словоформи у їх нормативному написанні. Залежно від частини мови слово має певний граматичний коментар, додаткові граматичні форми змінюваних слів тощо.
Словник наголосів містить складні випадки наголошення в українській мові.
Орфоепічні словники є довідниками з правильної літературної вимови і нормативного наголосу. У словниках цього типу слова або їх частини, вимова яких не збігається з написанням, подаються у транскрипції.
Акцентологічні словники – це словники, у яких подано нормативне наголошування слів.
Термінологічні словники відображають лексику спеціальної сфери, мають чітко окреслене функціональне призначення – відображати поняттєво-термінологічний апарат різних галузей науки й техніки та забезпечувати наукову, навчальну, виробничу діяльність.
Перекладні словники – найпоширеніший тип сучасних термінологічних словників. До того ж більшість із них – російсько-українські видання, що зумовлено як об’єктивними потребами професійного спілкування, так і синдромом залежності, виробленим у попередніх століттях: намаганням довести, що українська мова здатна називати всі наукові поняття не гірше за іншу (в різні історичні періоди – російську, німецьку або польську). Деякі з перекладних словників мають тематичний характер, особливо часто стосуються ділової сфери і можуть стати корисними для поліпшення культури ділового мовлення.
В Україні існують різноманітні перекладні словники з англійської, французької, німецької, болгарської, польської, чеської, іспанської, італійської, турецької, китайської та ін. мов.
Фразеологічні словники містять фразеологічні одиниці мови, пояснюють їхнє значення, особливості вживання, походження, можливі варіанти у живому мовленні. Фразеологічні словники бувають одномовні тлумачного характеру (тлумачать значення стійкого вислову) і перекладні (подають фразеологічні одиниці певної мови і фраземи-відповідники з іншої мови).
Діалектні словники з’ясовують значення і межі поширення лексики територіальних діалектів, особливості вимови і вживання слів певного діалекту чи групи діалектів.
Для того, щоб дізнатися про походження слова, користуються етимологічним словником. Етимологічний словник подає інформацію про походження слова, його первісне значення, найдавнішу форму: вказує, чи слово споконвіку належало мові-основі, чи воно запозичене, яким шляхом відбувалося запозичення, містить наукові припущення щодо того, як слово утворилося і яка ознака покладена в основу назви.
Активна поява великої кількості нових абревіатур, їх поширення у пресі ускладнювала сприйняття тексту, правильне розуміння. Тому і з’явився словник, у якому вміщено найновіші абревіатури та скорочення і їх розшифрування. Словники скорочень подають складноскорочені слова та абревіатури, розшифровують їх, вказують на граматичні ознаки роду та числа, подають відмінкові закінчення при змінних формах.
Граматичні словники містять інформацію про морфологічні та синтаксичні властивості слова.
У зворотних словниках слова розміщено за алфавітом їх кінцевих літер (іноді це потрібно для деяких лінгвістичних досліджень).
Морфемні словники – словники, в яких розглядається будова слова.
Частотні словники – словники, у яких кожне слово характеризується певним числом, що вказує на кількість вживань цього слова в обстеженому масиві текстів, тобто на його абсолютну частоту у цих текстах. У багатьох словниках частота кожного слова в обстежених текстах оцінюється статистично: обраховується відносна похибка, коефіцієнт стабільності чи інші статистичні показники.
Інверсі́йний або зворотний словник – словник, в якому слова розташовуються з урахуванням алфавіту не від початку слова до кінця (як у більшості словників), а від кінця до початку. Для зручності пошуку вирівнювання списку слів у такому словнику йде не за лівим, а за правим краєм (для мов з читанням зліва направо).
Словники мови письменників фіксують лексичний склад творів певного письменника.
Існують також біографічні словники, словники власних імен, прізвищ, словники мовленнєвих помилок та труднощів, словники помилкового слововживання у сучасних медіа. Словник може охоплювати не всю лексику мови, а певні групи слів: такими є словники синонімів, антонімів, омонімів або паронімів.
Наведені види словників не вичерпують усього багатства української лексикографії, а є лише основними сучасними зразками опрацювання слова.
Список використаних джерел
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / керівники проекту: П. М. Мовчан, В. В. Німчук, В. Й. Клічак ; Ін-т укр. мови НАН України, Ін-т мовознавства НАН України, Всеукр. т-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка. – Київ : Дніпро, 2009. – 1332 с.
2. Максим Рильський про мову (до 90-річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / вступ. ст. і підбір текстів Г. М. Колесник. – Режим доступу : http://www.kulturamovy.univ.kiev.ua. – Назва з екрана.
3. Роль словників у підвищенні мовної культури [Електронний ресурс] // StudAll.org. Вам в помощь! – Режим доступу : http://www. studall.org/all–79720.html. – Назва з екрана.
4. Словник української мови / керівник В. В. Німчук [та ін.] ; Ін-т укр. мови НАН України, Всеукр. т-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка. – Київ : Просвіта, 2012. – 1320 с.
5. Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури [Електронний ресурс] // Моя библиотека. – Режим доступу : http://www. mybibl ioteka . su /3-69005. html . – Назва з екрана.
6. Тлумачний словник термінів з освіти, наукознавства, стилістики та красномовства / уклад.: І. Є. Намакштанська, О. В. Романова, В. М. Левченко [та ін.] ; за заг. ред. І. Є. Намакштанської, В. М. Левченка. – Донецьк : Донбас, 2014. – 507 с.
Біографічні словники
1. Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии: 1819 – 1920-е гг. : материалы из собраний проф. протоиерея Ф. И. Титова и арх. КДА : в 4 т. / Укр. Православ. Церковь, Киев. духов. акад. и семинария ; сост. В. И. Ульяновский ; отв. ред. В. Савельев ; ред.: мон. Евтропия (Бобровникова), С. И. Антонюк, В. Н. Гайдай, В. В. Костюк. – Киев : Изд. отд. Укр. Православ. Церкви, 2014.
Т. 1 : А–Й. – 2014. – 576 с. : ил.
Т. 2 : К–П. – 2015. – 624 с. : ил.Видання підготовлене з нагоди 300-річчя Київської духовної академії (1915 р.). Вміщено відомості про випускників Київської духовної академії з першого набору після академічної реформи, проведеної у 1817 – 1819 рр.
В основу словника покладені матеріали зібрані професором протоієреєм Ф. І. Титовим в 1910 – 1915 рр., які зберігаються в його особовому архівному фонді в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (Ф. 175).
До складу словника увійшли біограми – набір потенційних можливостей та обмежень (насамперед це стосується поведінки), які належать людині. Вважається, що саме наявність біограм визначає ряд інваріантних мотивів, властивих представникам різних культур.
Шифр зберігання НБУВ : С11452
Шифр зберігання ВДБО : Э37(4Укр)д.я2 Б 63Енциклопедичні словники
2. Українсько-латинсько-англійський медичний енциклопедичний словник / М-во охорони здоров’я України, Львів. нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького ; уклад.: Л. І. Петрух, І. М. Головко. – Київ : ВСВ «Медицина», 2015. – 968 с. – Бібліогр.: с. 964–966.
У підготовці видання брали участь фахівці з 36 основних медичних і фармацевтичних спеціальностей. Метою праці було вибрати з усіх наявних українських медичних термінів найвідповідніші і найпоширеніші в науковій і практичній медицині в Україні та за її межами, щоб вони могли стати згодом підставою для остаточної уніфікації. В основу словника покладені терміни, зібрані з найрізноманітніших медичних видань, які виходили в Україні та за її межами з початку ХХ ст. У реєстрі українсько-латинсько-англійського медичного енциклопедичного словника (УЛАМЕС) подані синонімічні варіанти багатьох термінологічних одиниць. Українські медичні терміни унормовані з урахуванням міжнародних стандартів.
Мовна система в словнику представлена у вигляді двох взаємопов’язаних частин: лексики і граматики. Словник містить основні одиниці мови (семантику, граматику, стилістичну інформацію про слово), а також зв’язки між ними (лексичні, синтаксичні, словотворчі).
Структура словника: передмова; літературні джерела, використані у передмові; як користуватися словником; латинська частина словника; англійська частина словника; умовні скорочення; латинські умовні скорочення; кінцеві терміноелементи грецько-латинського походження; алфавіти; крилаті вислови (українські); крилаті вислови (латинсько-українські); список епонімів; список літератури.
Шифр зберігання НБУВ : Со 33929
Шифр зберігання ВДБО : Ш12-4я2 У 45Перекладні словники
3. Дудар Т. В. Українсько-англійський та англо-український словник з екологічної безпеки / Т. В. Дудар, О. О. Письменна, В. П. Заскалена ; М-во освіти і науки молоді та спорту України, Нац. авіац. ун-т. – Київ : Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2011. – 244 с. – Бібліогр.: с. 235.
Словник містить близько 5000 термінів і терміносполучень з питань екологічної безпеки та впливу антропогенної діяльності на довкілля, взятих із сучасної науково-технічної літератури, міжнародних і державних стандартів та іншої документації. До реєстру словника входять лексеми, що використовуються в науковій і навчальній літературі з ландшафтної екології, біогеохімії, заповідної справи, радіоекології, а також деякі загальновживані лексеми, якщо вони вживаються зі спеціальним значенням чи входять до складу термінів. Українські та запозичені терміни, подані за алфавітно-гніздовим принципом. Реєстр містить також їх переклад англійською мовою.
У додатку подано переклад назв установ, організацій тощо.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 786364
Шифр зберігання ВДБО : Б1я2 Д 814. Макар Ю. І. Словник українсько-польський, польсько-український = Słownik ukraińsko–polski, polsko– ukraiński / Ю. І. Макар, О. Ф. Слюсар ; ред. Л. Д. Бугера. – Вид. 2-ге. – Чернівці : Букрек, 2015. – 736 с.
Містить близько 40 тисяч найуживаніших слів сучасної польської та української мов загальнолітературного та розмовного характеру. Наведено фразеологічні звороти, часто вживані в художніх творах, періодиці, науково-популярній літературі та спорті. До лексичного матеріалу словника додано політологічну термінологію та лексику для фахівців-міжнародників. Додатками до словника є основні географічні назви.
Шифр зберігання НБУВ : Ао 273190
Шифр зберігання ВДБО : Ш141.5я2 М 155. Словник українсько-англійський, англо-український. 120000 слів / уклад.: О. М. Сидоренко, В. М. Тесленко, А. А. Заворона, І. С. Сидоренко ; гол. ред. С. С. Скляр. – Харків : Кн. Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. – 640 с. – Бібліогр.: с. 7.
Довідкове видання містить загальновживані слова і словосполучення англійської та української мов. У словнику подано сучасну сленгову лексику (наприклад, VIP, out, сrazy), якою нині активно послуговуються у повсякденному мовленні та соцмережах, і неологізми (наприклад, браузер, піар, РДF-файл, факс, менеджер, ваучер, кіднепінг тощо), що робить книгу актуальною і сучасною. Під час укладання словника за основу взято єдиний реєстр статей, розташованих за алфавітом.
Перекладну частину видання укладено за останньою редакцією правопису й результатами новітніх мовознавчих досліджень.
Додатками до основної частини є короткий словник ідіом, перелік лексем, що змінюються не за загальними правилами, правила транслітерації української абетки латиницею, найуживаніші абревіатури англійської мови (DVD; SOS, NASA), топоніми (USA, FRG), а також популярні акроніми (BB (bye-bye); NP (no problem); GL (good luck); OMG (oh my God!)).
Шифр зберігання НБУВ : Ва 795429
Шифр зберігання ВДБО : Ш143.21я2 С 486. Субх А. Сучасний арабсько-український словник: всеохоплюючий розгорнутий алфавітний словник, близько 120000 слів і виразів : у 2 т. Т. 1 / упоряд.: А. Субх, Ю. Кочержинський, І. Ковальов, А. Честнійша ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка ; ред.: М. А. Субх, О. Г. Хоміцька. – Київ : Ун-т «Україна», 2015. – 786 с. – Бібліогр.: с. 11–12.
Перший арабсько-український словник базується на засадах тематично-частотного принципу. Слова та вирази сучасної арабської мови та їхні українські відповідники у виданні розміщені за алфавітом. Словник містить широкий спектр слів, де представлена суспільно-політична, побутова та ділова лексика, а також стійкі словосполучення, ідіоми, прислів’я та приказки. Переклади арабських слів вивірялися за арабомовними джерелами. Під час роботи над цим виданням були залучені арабсько-російські та арабсько-західноєвропейські словники.
Шифр зберігання НБУВ : В355809/1
Шифр зберігання ВДБО : Ш161.1я2 С 917. Українсько-угорський та угорсько-український словник = Ukràn–magyar és magyar–ukràn szótàr / упоряд. Іштван Палко ; зав. ред. А. А. Варга. – Львів : Світ, 2015. – 320 с.
Словник налічує близько 5600 слів в українській частині і приблизно стільки ж – в угорській. Видання містить загальновживану лексику, властиву для повсякденної мовленнєвої практики. Окрім перекладу подано граматичну форму слова та наголос.
Створений на виконання Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, словник сприятиме зближенню двох націй, їх взаєморозумінню, взаємозбагаченню культур, поглибить інтерес до них з боку читачів.
Шифр зберігання НБУВ : Ао 273113
Шифр зберігання ВДБО : Ш166я2 У 45Словники діалектів, говірок
8. Крохмалюк Д. Словник говірки села Шендерівка та інших населених пунктів Могилівського Придністров’я / Д. І. Крохмалюк. – Київ : ТОВ ВПЦ Літопис-ХХ, 2015. – 248 с. – Бібліогр.: с. 168–172.
Словник містить близько 2500 діалектних слів, деяких їхніх фонетичних варіантів та сталих виразів, записаних автором у своєму рідному селі Шендерівка та інших населених пунктах Могилівського Придністров’я протягом майже 40 років. У національному відношенні населення Шендерівки було і залишається однорідним: майже всі – українці.
Як ілюстрації використано речення зі зв’язного мовлення[i], художні твори самобутніх письменників-земляків, матеріали місцевих газет та зразки усної народної творчості, зокрема прислів’я, приказки, тощо. Автор намагався максимально точно передати фонетичні особливості місцевого говору, залишивши для нащадків цінний першоджерельний матеріал. Словник охоплює лише невелику частину багатющої говірки окресленого регіону.
У додатку до словника вміщено дослівну фонетичну розшифровку записаних у 1991 році на магнітофонну плівку спогадів жителів села Шендерівка подружжя Крохмалюк Ірини Максимівни і Крохмалюка Пилипа Матвійовича. Відомості про населені пункти й інші адміністративні одиниці у «Списку носіїв говірки. » подано за нинішнім адміністративно-територіальним устроєм.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 791504
Шифр зберігання ВДБО : Ш141.4-314я2 К 839. Матіїв М. Д. Словник стійких зворотів бойківських говірок / М. Д. Матіїв. – Київ ; Сімферополь : Доля, 2014. – 176 с. – Бібліогр.: с. 13.
Словник містить фразеологічні та інші стійки звороти, а також лексикалізовані сполучення слів, які зібрав автор у 32-х населених пунктах Львівської області протягом 28-ми років особисто шляхом багаторазового опитування старожилів, представників середнього та молодшого поколінь безпосередньо на місцях їхнього постійного проживання. При складанні наукового видання увага зосереджена на спонтанному мовленні носіїв говірок – основному джерелі формування реєстру словника.
Видання розпочинається передмовою, далі подано умовні скорочення, умовні знаки, список населених пунктів та літератури.
На початку основної частини видання вміщено довідковий перелік з відповідними відсиланнями: покажчик фразеологізмів, термінологічних та інших лексикалізованих сполучень слів; покажчик паремійних та інших стійких зворотів. Далі подаються словникові статті, розташовані в алфавітному порядку чинного правопису.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 796018
Шифр зберігання ВДБО : Ш141.4-314я2 М 3410. Тріщук О. В. Словник помилкового слововживання в сучасних медіа / О. В. Тріщук, Н. М. Фіголь ; НТУУ «КПІ». – Київ : Політехніка, 2015. – 300 с.
У словнику подано типові мовні помилки, які трапляються на телебаченні, радіо та сторінках різних періодичних видань. Увагу зосереджено на порушенні фонетичних, морфологічних, лексичних норм, на недоречному вживанні запозичень: слів та словосполучень.
Словник покликаний сформувати необхідні знання загальноприйнятих літературних норм української мови та навички передавання мовлення на письмі, використання всього різноманіття мовних засобів для створення влучного тексту, який би привернув увагу читача. Праця має рекомендаційний характер. Найбільш доречні, правильні форми запропоновано після ретельної їх перевірки за сучасними виданнями провідних мовознавців і редакторів, зокрема Б. Антоненка-Давидовича, О. Пономарева, С. Головащука, С. Єрмоленко, Н. Непийводи, М. Пилипинської, І. Вирган та ін.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 796716
Шифр зберігання ВДБО : Ш141.4-49я2 Т 6911. Яцій В. О. Ойконімія Івано-Франківської області : іст.-етимолог. слов. / В. О. Яцій ; НАН України, Ін-т укр. мови ; відп. ред. В. П. Шульгач, ред. О. Л. Гречанюк. – Київ : Наук. думка, 2015. – 390 с. – Бібліогр.: с. 353–388.
У словнику запропоновано історико-етимологічний аналіз назв населених пунктів Івано-Франківської області, з’ясовано дериваційні та семантичні моделі творення ойконімів, обґрунтовано зв’язок назв поселень із географічними особливостями досліджуваного регіону, матеріальною і духовною культурою місцевого населення. Цінність ойконімів у тому, що вони доносять до сучасності інформацію про час і причини закладення поселень на певній території, належність населеного пункту засновникові чи власникові, родову, племінну чи етнічну ознаку перших мешканців, їхнє заняття. Ойконімія Івано-Франківської області до сьогодні не була об’єктом системного наукового дослідження. Джерельною базою для дослідження послугували територіальні довідники, краєзнавчі енциклопедії, різноманітні географічні, діалектні, тлумачні словники та інші історичні джерела. У словнику проаналізовано 804 ойконіми. Працю побудовано у формі словникових статей, розміщених за абеткою. Реєстрове слово словникової статті (ойконім) подається за адміністративно-територіальним устроєм (станом на 1 січня 2012 р.).
Допоміжний апарат складають: список скорочень назв мов, наріч і діалектів; список умовних скорочень; скорочення назв адміністративних одиниць (районів); український алфавіт; список використаних джерел; список використаної літератури; список додаткової літератури.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 797628
Шифр зберігання ВДБО : Ш141.4-314я2 Я 93Словники-довідники
12. Англо-український тематичний словник / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; уклад.: Є. І. Гороть, І. М. Калиновська, Т. А. Крисанова [та ін.] ; за заг. ред. Є. І. Гороть. – Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 284 с. – Бібліогр.: с. 279–281.
Це лексикографічний довідник тезаурусного типу, що відображає лексичну систему англійської мови й зіставляє її з системою української мови. Тезаурусні словники є наближеною інтерпретацією лексичної системи, її усередненою моделлю, яка фіксує семантичні відношення між своїми складниками і є лексичним інструментом інформаційно-пошукових систем.
Реєстр словника включає понад 50 тисяч термінів, термінологічних словосполучень та загальнонаукових лексичних одиниць, згрупованих у чотири семантичні блоки: «Всесвіт», «Людина», «Природа», «Економіка», які включають лексику з таких тем, як «Астрономія», «Атмосфера», «Метеорологія», «Кліматологія», «Будова людського тіла», «Зовнішність і риси характеру людини», «Житло», «Їжа», «Трудова діяльність», «Відпочинок і дозвілля», а також лексику з опису виробничої сфери економіки (сільське господарство, промисловість, будівництво, транспорт та комунікація) і невиробничої сфери (фінансова діяльність, мистецтво, спорт, освіта, медицина, суспільний та державно-політичний устрій країни).
Для зручності користування на початку видання надано пам’ятку «Як користуватися словником», перелік прийнятих скорочень. У кінці словника вміщено список лексикографічних джерел.
Шифр зберігання НБУВ : Вс 59631
Шифр зберігання ВДБО : Ш143.21я2 А 6413. Lingvistika terminneri danişma sözlüü gagauzça–rusça–rominca = Русско-гагаузско-румынский словарь-справочник лингвистических терминов = Dicţionar-îndrumar de termeni lingvistici român–rus–gǎgǎuz / Ин-т культур. наследия Акад. наук Молдовы Гос. ун-та Молдовы, Глав. упр. образования АТО «Гагаузия» ; сост.: Е. Сорочяну, Т. Шаршов ; науч. ред. К. Чемыртан. – Кишинёв, 2015. – 312 с. – Библиогр.: с. 306–310.
Видання є перекладним трьохмовним словником. До нього увійшли лінгвістичні терміни гагаузької, російської та румунської мов. Словник складається з трьох частин, кожна з яких є самостійним словником зі своїми мовними витоками, до термінів яких надано переклад. Це видання – дослід систематизації та уніфікації лінгвістичної термінології гагаузької мови і може стати нормативною базою, на яку можуть спиратися лінгвісти при складанні підручників, словників.
Словник складений за принципом тематичних словників. Базою для його створення слугували шкільні підручники, куррікулуми (від англ. [kə’rikjuləm] – «curriculum»: курс навчання, навчальний план, програма) і праці видатних знавців з гагаузької мови, матеріали лінгвістичних термінів російської та румунської мов. Допоміжний апарат включає список джерел.
Шифр зберігання НБУВ : Вс 59890
Шифр зберігання ВДБО : Ш12-4я2 Р 8914. Словник-довідник із соціальної роботи : навч. посіб. / М-во освіти і науки України, Київ. славіст. ун-т ; уклад.: М. М. Букач, Н. В. Клименюк, В. В. Горлачук ; ред. М. М. Букач. – Миколаїв : ФОП Швець В. Д., 2015. – 384 с. – Бібліогр.: с. 381–383.
Словник-довідник містить 6000 слів та статей, у яких дається визначення і розкривається зміст відповідних термінів і понять. Статті розташовані за алфавітом. У термінах, які складаються з двох або більше слів, на перше місце ставиться слово, яке несе логічний наголос. Побудова видання дає можливість швидко знайти інформацію і глибше розібратися у терміні, який зацікавив. При підготовці словника-довідника були використані матеріали з різних джерел, які не втратили актуальності, зокрема соціологічні, психологічні, медичні, юридичні та педагогічні енциклопедії і словники, які вказані в переліку використаної літератури.
Шифр зберігання НБУВ : Со 33658
Шифр зберігання ВДБО : С5я2 С 4815. Фокін С. Б. «Хибні друзі» перекладача: іспанська, українська мови : словник-довідник / С. Б. Фокін. – Київ : УВОІ «Допомога» ; УСІ «КАПРІ», 2015. – 112 с. – Бібліогр.: с. 111.
Завдання словника – застерегти учня від типових помилок, пов’язаних з впливом іноземних мов на рідну мову.
У словнику представлено 500 проблемних з погляду перекладу лексем іспанської мови, відібраних на підставі аналізу викладацького досвіду, узагальнення типових помилок студентів, перекладачів-початківців; враховано й виправлено деякі неточності, виявлені в опублікованих українсько-іспанських словниках.
За все життя жоден перекладач не вивчає напам’ять весь лексикон робочих мов. Після досягнення гідного рівня володіння, добре «відчуваючи» мову, перекладач не перевіряє себе на кожному кроці, а періодично послуговується інтуїтивно засвоєними типовими моделями переходу з однієї мови на іншу. І саме під час використання таких інтуїтивних стратегій, мовець періодично натрапляє на деякі несподіванки, які не вписуються у звичні шаблони.
Словник містить 1370 позицій (520 – в українсько-іспанському словнику і 850 – в покажчику іспанських лексем).
В українсько-іспанській частині словника, окрім перекладу, подано коментарі щодо причини розбіжностей та/або застереження щодо можливих схожих слів з відмінним значенням, а також особливості вживання слів.
Пропонується додаток з детальнішим науковим обґрунтуванням характеру й причин розбіжностей, сформульовано деякі закономірності щодо розбіжностей українського та іспанського словотвору, врахування яких допоможе уникнути значної кількості помилок.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 791310
Шифр зберігання ВДБО : Ш147.21я2 Ф 75Термінологічні словники
16. Герчанівська П. Е. Культурологія : термінолог. слов. / П. Е. Герчанівська ; відп. ред. С. М. Суходольська. – Київ : Нац. акад. кер. кадрів культури і мистецтв, 2015. – 439 с. – Бібліогр.: с. 436–438.
Словник орієнтує читача у сучасних тенденціях дослідження культури й пов’язаних з ними найважливіших понять, що створюють основу культурологічного аналізу. Головна увага приділяється термінам і поняттям (українською та російською мовами), що відображають провідні наукові напрями культурології ХХІ ст.
Термінологічний словник підготовлений на основі словників з культурології, філософії, соціології, антропології, психології, мистецтвознавства. Видання складається з двох автономних розділів, що відбивають основні проблемні поля культурологічного знання.
Розділ 1 «Глосарій» написаний українською мовою й складається з: українського алфавіту, списку скорочень, блоку термінів і понять, що розташовані за алфавітом, та іменного покажчика. Блок «Терміни і поняття» містить терміни (термінологічні словосполучення), що в останні десятиліття міцно закріпилися в культурології. У словнику пояснюються слова, запозичені з інших мов або утворені з елементів давньогрецької та латинської мов.
Другий розділ «Глоссарий», викладений російською мовою, є еквівалентним перекладом першого розділу.
У словнику подано «Алфавітний покажчик термінів» (українською та російською мовами) і «Список використаної літератури».
При підготовці видання були враховані зміни у тлумаченні термінів гуманітарних дисциплін, що були детерміновані перетвореннями в сучасному соціокультурному житті суспільства.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 797868
Шифр зберігання ВДБО : Ч11я2 Г 4117. Гладун Г. Б. Лісові меліорації агроландшафтів : термінолог. слов. / Г. Б. Гладун, Т. О. Бойко, Л. М. Стрельчук ; М-во освіти і науки України, Херсон. держ. аграр. ун-т, Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва ; ред. Т. О. Фітісова. – Вид. 3-тє допов. – Херсон : вид. Грінь Д. С., 2015. – 232 с. – Бібліогр.: с. 229–230.
Термінологія лісової меліорації відображає поняттєвий апарат науково-прикладної дисципліни, яка сформована на межі кількох наук, використовує термінологічний апарат кількох суміжних міжгалузевих та загальнонаукових дисциплін. Термінологічний словник розроблений з метою уніфікації та узагальнення спеціальних термінів за спеціальністю «Лісове та садово-паркове господарство».
Шифр зберігання НБУВ : Ва 795368
Шифр зберігання ВДБО : П3я2 Г 5218. Державне право зарубіжних країн : слов. термінів і визначень / Хмельн. ін-т МАУП ; уклад. А. М. Трембіцький. – Хмельницький : ІРД, 2015. – 90 с. – Бібліогр.: с. 85–88.
Словник складено як навчальний посібник. Його особливість полягає в тому, що словник представляє предмет вивчення у повному обсязі і в певній послідовності, за алфавітом відображає практично усі терміни та визначення з курсу «Державне право зарубіжних країн». У виданні розкривається зміст основних наукових понять і правових категорій, тобто понятійний апарат, що розробляється у межах курсу державного права зарубіжних країн. Словник допоможе систематизувати та конкретизувати знання, отримані у процесі вивчення дисципліни і зосередити увагу на основних поняттях, їх ознаках та особливостях, сформулювати приблизний план відповіді на можливі питання. У посібнику подається перелік рекомендованої літератури, до якої можна звернутися за додатковою інформацією.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 795020
Шифр зберігання ВДБО : Х80я2 Д 3619. Краткий учебный словарь экономических терминов: русско-немецко-польский : справ. изд. / сост.: В. В. Дубичинский, С. Лаудин, Й. Лешкович ; М-во образования и науки Украины, Нац. техн. ун-т «Харьк. политехн. ин-т». – Харьков : Изд-во «Підручник НТУ «ХПІ», 2015. – 148 с. – Библиогр.: с. 141–142.
Словник є термінологічним мінімумом і містить 2500 найбільш використовуваних термінів і термінологічних словосполук. Уперше в лексикографічній практиці в комплексі представлено: дефініції термінів, переклад їх німецькою та польською мовами, термінологічна сполучуваність з перекладними еквівалентами та словотвірні можливості наведених термінологічних одиниць. Термінологічні словосполуки всіх чотирьох видів сполучуваності та словотвірні словосполучення з перекладними еквівалентами розташовані після дефініції за алфавітом.
Пропонована у словнику комплексна процедура опису термінологічних одиниць об’єднує алфавітний та ідеографічний принципи відображення термінів, що дає змогу не тільки визначити значення слова, але і знайти його виходячи зі змісту.
Подібні навчальні, перекладні, тлумачно-співвідносні, термінологічні мінімуми є основою для створення великих навчальних словників за даною спеціальністю, текстових навчальних комплексів, збірників вправ, складають методичну базу для подальших лінгвістичних і лексикографічних досліджень мови економічних спеціальностей.
Допоміжний апарат складають: лексикографічні джерела, термінологічні співвідношення в російській мові.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 793374
Шифр зберігання ВДБО : Ш12-4я2 К 7820. Словник термінів у військово-технічній сфері стосовно озброєння та військової техніки / уклад.: М. І. Васьківський, С. М. Гімбер, О. О. Головін [та ін.] ; М-во оборони України, ЦНДІ озброєння та військ. техніки Збройних Сил України ; за заг. ред. І. Б. Чепкова. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2015. – 616 с.
За своїм складом видання є тлумачним словником. При створенні словника основна увага надавалася термінам та їх визначенням щодо будови, технічного обслуговування, експлуатації, ремонту, модернізації, створення, виробництва, випробування та утилізації озброєння та військової техніки (ОВТ), технічного та тилового забезпечення військ. Опрацьовані основні нормативно-правові та науково-технічні джерела інформації щодо визначення термінів у військово-технічній сфері стосовно ОВТ. Укладачами враховано зауваження, пропозиції та доповнення до проекту словника, що були надані органами військового управління, науково-дослідними установами та військово-навчальними закладами Міністерства оборони України. Для полегшення сприйняття матеріалу на початку книги вміщено список скорочень.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 796189
Шифр зберігання ВДБО : Ц(4Укр)я2 С 4821. Термінологічний словник: тележурналістика / уклад. В. І. Шульгіна ; Київ. міжнар. ун-т, Ін-т журналістики, Каф. соц. комунікацій. – Київ, 2015. – 157 с.
У виданні зібрано основні терміни, які використовуються спеціалістами з тележурналістики. Словник має характер навчального видання. Принцип укладання – алфавітний.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 792353
Шифр зберігання ВДБО : Ч63я2 Т 3522. Чижевська Л. В. Словник економічних термінів: бухгалтерський облік, фінанси / Л. В. Чижевська, А. Ю. Масловська ; М-во освіти і науки України, Житомир. держ. технолог. ун-т. – Житомир : ЖДТУ, 2014. – 196 с. – Бібліогр.: с. 194.
Головне завдання і перевага словника – не тільки ознайомлення з категоріальним апаратом бухгалтерського обліку та фінансів, але й спроба їх зіставлення та порівняння. Авторами виявлено найбільш важливі категорії фінансів та зроблена спроба їх порівняння з метою мінімізації термінологічної плутанини. Розглянутий у словнику термінологічний перелік є неповним, його основним завданням є формування найбільш поширених термінів. Словник містить основні поняття бухгалтерського обліку та фінансів, по кожному з яких наведено визначення сутності.
Видання має на меті частково вирішити завдання встановлення адекватних, стійких термінологічних уявлень, роз’яснення спеціальних термінів бухгалтерського обліку і фінансів. Словник є засобом розвитку лексичних знань, може використовуватись як довідкова література з дисциплін, передбачених навчальними планами підготовки бакалаврів економічних спеціальностей.
Допоміжний апарат складають: предметний покажчик, список використаної літератури.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 793939
Шифр зберігання ВДБО : У8(4Укр)26я2 Ч 59Тлумачні словники
23. Баришполець О. Т. Український словник медіакультури / О. Т. Баришполець ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т соц. і політ. психології ; літ. ред. Т. А. Кузьменко. – Київ : Міленіум, 2014. – 196 с. – Бібліогр.: с. 193–194.
Автором здійснено спробу дати тлумачення термінів, які виникли у зв’язку з глобалізаційними процесами у період розвитку інформаційного суспільства. Видання складається з трьох розділів: «Медіакультура особистості та суспільства», «Інтернет-та кіберкультура», «Медіаосвіта. Медіапсихологія», в яких об’єднано понятійні апарати цих сфер суспільного життя. Вміщено перелік використаної літератури.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 795197
Шифр зберігання ВДБО : Ч61/63я2 Б 2424. Литвинникова О. И. Толково-словообразовательный словарь субстантивов лица русского языка / О. И. Литвинникова, Е. И. Главацкая ; М-во образования и науки Рос. Федерации, Федер. гос. бюджет. образоват. учрежд. высш. профессион. образования «Елец. гос. ун-т им. И. А. Бунина». – Елец, 2012. – 647 с. – (Филологические словари русского языка). – Библиогр.: с. 13–14.
Це – лексикографічна праця нового типу, яка об’єднує у собі параметри тлумачного та словотворчого словників. У ньому сконцентрована похідна субстантивна лексика, яка характеризує людину в її значеннях, словотворчих структурах, граматичній, акцентній та стилістичній кваліфікаціях.
Матеріалом для створення видання слугували дані авторитетних лексикографічних витоків, твори художньої та наукової літератури, статті періодичної преси, записи живої російської мови різних років.
Для кращого сприйняття матеріалу після передмови подано структуру словника та словникових статей, перелік умовних скорочень, умовних позначень, першоджерела словника: друковані, рукописні. Основну частину складають словникові статті від А до Я. Склад і структура словника обумовлена його призначенням: ознайомити читача та надати дослідникам частину похідної субстантивної лексики особистості, у тому числі і представленій в текстових ілюстраціях, що можуть стати предметом подальших досліджень та спеціального лексикографування.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 795368
Шифр зберігання ВДБО : Ш141.2-42я2 Л 6425. Яцко Н. РR та маніпуляції : практ. слов. / Н. Б. Яцко ; ред.: В. М. Карпенко, К. Кузьменко. – Київ : Вадим Карпенко, 2015. – 472 с. – Бібліогр.: с. 467–470.
У книзі вдало поєднана інформація з багатьох дотичних до людської комунікативної діяльності сфер. Словник включає визначення та пояснення базових термінів з комунікації, психології, логіки, політології, управління, маркетингу та реклами, а також різного роду маніпулятивних практик. Знайомство з виданням допоможе читачеві зорієнтуватися в сучасних інформаційних потоках, зрозуміти їх витоки та призначення і відчути впевненість у спілкуванні з зовнішнім світом.
Для полегшення сприйняття різногалузевого матеріалу до словника включено практичні поради, інформацію щодо загальної статистики і фізичних та психологічних можливостей людини, короткі англо-українські словники, адреси світових та національних мережевих пошукових систем.
Допоміжний апарат включає: список використаної літератури до вступної статті, перелік основних джерел, інтернет-ресурси.
Шифр зберігання НБУВ : Ва 796526
Шифр зберігання ВДБО : У5я2 Я 93[i] Зв’язне мовлення – мовлення, що спрямоване на задоволення потреби висловлення, передає тему (тобто представляє єдине ціле), організоване за законами логіки й граматики, має самостійність, закінченість й ділиться на частини, зв’язані між собою.
Підготувала провідний бібліограф А. В. Шумілова.