Маркарова прокоментувала провальне голосування у Сенаті США за законопроєкт про допомогу Україні

Про це посол України в США Оксана Маркарова написала у Facebook.

США нестимуть відповідальність за поразку України, якщо Конгрес не схвалить допомогу – Єллен Міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що Штати будуть відповідальні за поразку України, якщо Конгрес не схвалить нову допомогу. 6 грудня 2023, 08:32

«Як ми і прогнозували Сенат не підтримав припинення дебатів по законопроекту про пакет міжнародної допомоги. Сьогодні 51 сенаторів (49 республіканців, 1 незалежний (Б.Сандерс) та 1 демократ (лідер демократів Ч.Шумер, який голосував останнім, коли результат був зрозумілий) проголосували проти припинення дебатів по законопроекту про пакет міжнародної допомоги, оприлюднений напередодні, який включав Україну, Ізраїль, Тайвань та держави індо-тихоокеанського регіону», – наголосила посол.

Згідно з її словами, при необхідних для прийняття рішення 60 голосах, за початок роботи над законопроектом проголосували 49 сенаторів (47 демократів та 2 незалежних).

Маркарова зазначила, що це не позбавляє можливості повторного внесення законопроекту голосування найближчим часом. Представники Республіканської партії, які наперед анонсували негативне голосування по міжнародній допомозі, раніше заявляли, що не можуть підтримати законопроект, в якому не буде питання південного кордону США та змін в міграційній політиці.

Також зазначається, що українські дипломати продовжують активну роботу і сподіваються, що що ще до Різдва Конгрес США підтримає узгоджений пакет, в якому буде оборонна, бюджетна, гуманітарна та енергетична допомога для України на 2024 рік.

Нагадаємо, законопроект про виділення великого пакету фінансової допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню не пройшов процедурне голосування в Сенаті США.

Чого чекати Україні, якщо республіканці отримають більшість у Конгресі США

Їхні результати неминуче сильно вплинуть на наступні два роки президентства Джо Байдена та його політику, включаючи протидію російській агресії в Україні.

8 листопада – це не просто вівторок, а день, коли у Сполучених Штатах відбудуться вибори. Так встановлено законом, ухваленим у 1845 році.

Ці вибори заведено називати проміжними, хоча їхня англійська назва – midterm elections, тому що вони проходять буквально в середині терміну президента.

Але від президента в американській політичній системі залежить не все. Виборці вирішують, хто обійме інші виборні посади у країні – у Конгресі та Сенаті, хто стане губернатором.

Пояснюємо, хто має більше шансів у цій боротьбі і до чого це може призвести у наступні два роки.

Палата представників

Усі 435 членів Палати представників переобираються кожні два роки.

Останні два роки більшість у палаті мали демократи. Це типово: під час обрання нового президента його партія найчастіше отримує контроль над обома палатами Конгресу. Це пов’язано з тим, що на президентських виборах явка буває набагато вищою, а більшість американських виборців голосують за кандидатів від однієї партії на всі посади.

Але на нинішніх виборах шансів зберегти більшість у Палаті представників в Демократичної партії відверто мало (агрегатор 548 опитувань дає їм 16 шансів зі 100). На це працюють аж три фактори.

По-перше, є стала історична тенденція: на першому терміні президента його партія зазвичай програє проміжні вибори.

По-друге, Республіканська партія має структурну перевагу. За Конституцією, у кожному виборчому окрузі має проживати приблизно рівна кількість виборців, але при цьому у кожному штаті має бути хоча б один округ (у малонаселених штатах так і є – наприклад, штат Аляска представляє лише один конгресмен). Решта залишається на розсуд штатів, і в багатьох із них це означає, що виборчі округи нарізають ті, хто має більшість у законодавчих зборах штату (іноді з правом вето у губернатора).

Демографія виборців обох партій вивчається досконало: де вони живуть, їхній віковий, ґендерний та расовий склад, рівень доходів, рівень освіти. Всі ці характеристики складно корелюють між собою, але якщо нанести їх на карту, то виходить, що у великих містах переважають демократи, у сільській місцевості домінують республіканці, а передмістя – це поле битви.

Озброєні цим знанням американські політики прагнуть встановлювати межі виборчих округів максимально вигідно для своєї партії.

Ці межі можуть проводитися як завгодно: у консервативному штаті можна, наприклад, розрізати велике місто на кілька округів та приєднати їх до великих ділянок сільської місцевості – так, щоб голоси городян розчинилися.

У ліберальному штаті можна навпаки приєднати до міського округу смугу сільської місцевості, але так, щоб голоси селян не могли переважувати міський електорат.

За даними Cook Political Report, демократи гарантовано перемагають у 159 округах, а республіканці – у 188. Ще у 29 округах ймовірність перемоги демократів оцінюється як висока.

Далі, щоб дотягнути до більшості (це 218 місць), демократам потрібно взяти ще щонайменше 30 округів. Округів, у яких результат боротьби непередбачуваний, за даними того ж дослідницького центру, всього 35, причому 10 з них схиляються у бік республіканців.

Але все це тьмяніє на фоні ще однієї проблеми – інфляції, якої американське суспільство не знало два покоління.

За даними за вересень, інфляція в США склала 8,2% за рік, таке зростання цін востаннє спостерігалося наприкінці 70-х-початку 80-х років. Навіть далекі від політики люди відчувають зростання вартості життя щодня.

Інфляція має складні причини, на неї сильно вплинули спочатку порушення логістичних ланцюжків під час пандемії, а потім зростання світових цін на нафту, на що американська адміністрація може впливати дуже обмежено.

Але факт залишається фактом: ціни почали зростати, коли демократи контролювали Білий дім та обидві палати Конгресу та витратили трильйони доларів на свої соціальні, інфраструктурні та екологічні програми. Республіканці стверджують, що це додатково призвело до інфляції.

Демократи намагалися грати на інших темах – наприклад, на абортах. Після того, як республіканська більшість у Верховному суді, всупереч думці багатьох американців, ухвалила, що Конституція не гарантує право на переривання вагітності, консервативні штати змогли заборонити їх у своїх кордонах. Також демократи виступають за обмеження торгівлі зброєю.

Влітку та на початку осені опитування показували, що ставка на ціннісні питання може спрацювати. Однак, останні опитування показують, що на перше місце для більшості американців повернулися економічні проблеми. Це республіканцям тільки на руку.

У разі перемоги республіканці отримають усі керівні посади у Палаті представників та повністю визначатимуть її порядок денний.

Сенат

Про результат боротьби за Сенат, де переобирається 35 сенаторів, можна говорити зі значно меншою впевненістю. Агрегатор опитувань 538 зараз прогнозує, що контроль над палатою може як залишитися за демократами, так і перейти до республіканців.

У нинішньому складі палати у них по 50 місць. Демократи мають більшість лише в тому сенсі, що коли голоси розподіляються порівну, то вирішальний голос отримує віцепрезидент, демократка Камала Гарріс.

Найжорсткіша боротьба розгортається за чотири штати: Пенсільванію, Джорджію, Неваду та Аризону. Щоб зберегти хоча б 50 місць, демократам потрібно перемогти у трьох із чотирьох цих штатів, але це не виглядає неможливим: у Пенсільванії та Аризоні, за опитуваннями, кандидати від демократів зараз лідирують із невеликим відривом.

Вибори у штатах

Багато штатів обирають свої законодавчі збори, губернаторів та держсекретарів. Це важливий момент для наступних виборів 2024 року, коли США обиратиме президента.

Автор фото, Reuters

Кері Лейк балотується на посаду губернатора Аризони. Її підтримує Трамп, вона не визнає перемоги Джо Байдена. У 2020 році Байден переміг в Аризоні з мінімальною перевагою

Вибори президента США, як відомо, двоступеневі: безпосередньо за президента голосують виборники. Виборників у кожного штату стільки ж, скільки у нього членів Палати представників (мінімум один, але чим чисельніше населення штату, тим більше) плюс сенаторів (від кожного по два) – тобто щонайменше три.

Виборників формально призначає губернатор штату, виходячи з того, за якого кандидата проголосувала більшість виборців у цьому штаті. У більшості штатів (виняток становлять Мен та Небраска) кандидату, який набрав більшість навіть в один голос на виборах, дістаються голоси всіх виборців від відповідного штату.

Але порядок призначення виборців не прописаний у Конституції, він встановився пізніше і, в принципі, може його можуть змінити законодавці штатів.

У 2020 році, коли Дональд Трамп відмовлявся визнавати свою поразку на виборах, він та його прихильники намагалися вплинути на різні ланки цього ланцюжка, щоб, наприклад, зірвати підбиття офіційних підсумків голосування, заблокувати призначення виборників або призначити альтернативну делегацію виборників рішенням законодавців.

На нинішніх виборах республіканці висунули на посади законодавців, губернаторів та держсекретарів кандидатів, які заперечують перемогу Байдена, зважаючи на те, що на наступних виборах ті діятимуть на користь Трампа.

Це саме те, що мають на увазі демократи, коли говорять про наростаючий авторитаризм у Республіканській партії. Загалом, за розрахунками ВВС, близько 35% кандидатів-республіканців на цих виборах відкрито та публічно заперечують легітимність президента Байдена.

Дональд Трамп офіційно ще не оголошував про висунення своєї кандидатури на виборах 2024 року, але, за даними американських ЗМІ, він це зробить 14 листопада.

Що буде з американською підтримкою України, якщо республіканці переможуть?

Буквально 4 листопада конгресвумен із Джорджії Марджорі Тейлор Грін, республіканка, трампістка і послідовниця культу QAnon, заявила, що від республіканського Конгресу Україна не отримає “ні копійки”.

Автор фото, Reuters

Марджорі Тейлор Грін вважає, що треба виділяти гроші не на Україну, а на перекриття південного кордону

Її погляди у Республіканській партії аж ніяк не маргінальні: у жовтні лідер (поки що) меншості в Палаті представників та її ймовірний майбутній спікер Кевін Маккарті заявив, що жодних “чеків без зазначення суми” Конгрес адміністрації виписувати більше не буде.

Скептично до підтримки України ставляться такі популярні у партії діячі, як Дональд Трамп, його сини та телеведучий Fox News Такер Карлсон.

Водночас не всі республіканці поділяють цю позицію. Лідер республіканської фракції у Сенаті Мітч Макконнелл підтримує Україну, у травні він навіть їздив до Києва.

У будь-якому випадку очікується, що республіканська більшість ставитиметься до нових бюджетних асигнувань на військову та економічну допомогу Україні більш прискіпливо.

Що буде із виборами 2024 року?

Дональд Трамп, швидше за все, балотуватиметься у 2024 році. У нього можуть з’явитися конкуренти всередині Республіканської партії – найперспективнішим серед них зараз вважається губернатор Флориди Рон Десантіс. Також називають колишнього віцепрезидента (при Трампі) Майка Пенса та його ж держсекретаря Майка Помпео.

Але якщо Трамп висуне свою кандидатуру, вони можуть не наважитися конкурувати з ним.

Джо Байден також кілька разів казав, що має намір висуватися на другий термін. Не всі йому вірили; багатьох бентежить, що у 2024 році, незабаром після виборів, політику виповниться 82 роки. Якщо результати нинішніх виборів виявляться дуже невдалими для демократів і якщо рейтинг Байдена в наступні місяці не відновиться, він зазнає сильного тиску всередині партії, щоб поступитися дорогою більш перспективним кандидатам.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!