Реєстрація за місцем проживання через МФЦ, чи можна прописатися в МФЦ і як це зробити

З’явилися в містах та районних центрах МФЦ (багатофункціональні центри) надають дуже важливі послуги для населення. Чи можна з їх допомогою прописатися, оформити реєстрацію за місцем проживання і скільки це буде коштувати, спробуємо розібратися.

Чи можна прописатися за новим місцем проживання через МФЦ

Постійна прописка (реєстрація громадянина за місцем проживання) зазвичай оформляється в ФМС (ГУМВ). Для того, щоб трохи розвантажити міграційну службу, підвищити оперативність у наданні державних послуг населенню, були створені багатофункціональні центри або МФЦ. Тільки в Москві близько двохсот центрів, в Санкт-Петербурзі – близько ста.

Реєстрація в МФЦ проходить швидше, ніж прописка в інших інстанціях!

Ця організація надає послуги, які люди звикли отримувати в інших установах. При цьому не береться ніякої плати, що дуже зручно, оскільки МФЦ бере на себе функцію посередника між державними і муніципальними організаціями та громадянами.

Наприклад, прописка через МФЦ не відрізняється від аналогічної, тільки отриманої в ЖЕУ або ФМС. А принцип звернення людини тільки в «одне вікно» істотно скоротить час, який зазвичай витрачається на подорож по кабінетах.

Дані, отримані від відвідувача працівниками центру направляються в службу міграції, та інші інстанції. Таким чином виконати реєстрацію за місцем проживання через МФЦ простіше, ніж іншими способами. Дуже важливо, що клієнт не бере участі в цій процедурі, а отримує швидку допомогу в своєму питанні і грамотну консультацію. Отримати постійну реєстрацію в МФЦ не складе труднощів, тому що в порівнянні з іншими організаціями багатофункціональний центр має кілька переваг:

• зручні години прийому;
• відвідувач вирішує всі питання у «одного вікна», починаючи з подачі документів, закінчуючи отриманням результату;
• надаються послуги з консультування громадян.

Які документи потрібні

Для прописки через МФЦ потрібні наступні документи:

• паспорт, який підтверджує громадянство Російської Федерації і його ксерокопія;
• документ, що підтверджує законне право на житлову (тільки!) площа (наприклад, свідоцтво про держреєстрацію) і його ксерокопію;
• заяву в залежності від вимог співробітника (від того, хто прописується, в деяких випадках – і від власника);
• при необхідності – письмову згоду інших власників житлоплощі.

Послідовність дій

Щоб прописатися через МФЦ якомога швидше, потрібно діяти грамотно, послідовно:

1. для початку підібрати і скопіювати всі потрібні документи;
2. дізнатися, де у вашому місті працює багатофункціональний центр;
3. з’ясувати години роботи, список послуг;
4. записатися на прийом;
5. з’явитися в МФЦ і подати документи співробітнику багатофункціонального центру;
6. співробітник, зрозуміло, приймає документи, перевіряє всі копії та оригінали, зіставляє їх;
7. повертає документи власнику (залишає собі тільки паспорта), так як в ньому буде відмітка про реєстрацію;
8. співробітник видає розписку в отриманні документів;
9. через кілька днів, в термін, призначений співробітником центру, можна отримати документ про реєстрацію, або відмітку у паспорті.

Особливості реєстрації дітей і новонароджених

Згідно із законом, новонародженого і дитини до 14 років можна прописати тільки за місцем реєстрації батьків.

Після отримання паспорта дитина може прописатися за новим місцем проживання, не обов’язково з батьками. Прописка в МФЦ буде така ж за формою, як і для дорослих. Тільки за свою неповнолітню дитину, поки йому не виповнилося 18 років підпис на заяві ставлять батьки (адже вони несуть за нього відповідальність!), А сам не дитина.

Оформити реєстрацію тільки що народженої дитини також можна через багатофункціональний центр. Згідно із законом батьки зобов’язані протягом семи днів після отримання Свідоцтва про народження, подати документи. Виписатися з квартири неповнолітній дитині можна тільки за згодою органів опіки.

Терміни та вартість послуги

Для того, щоб оформити реєстрацію в МФЦ не буде потрібно багато часу, тому що принцип «одного вікна» замінить всі процедури поневіряння по кабінетах. Консультант центру зможе дати раду з різних питань, що замінить кілька фахівців. Всі послуги центр надає безкоштовно.

У разі відсутності у вас будь-якого документа, співробітник МФЦ зможе зробити запит до державної служби. Правда, в цьому випадку доведеться почекати деякий час.

Постійна прописка в МФЦ оформляється в ті ж терміни, що і в державних установах – від трьох до 10 днів.

Термін постійної реєстрації буде починатися з моменту отримання власником свідоцтва про реєстрацію права власності. Якщо ви хотіли змінити прописку, то відлік часу йде з моменту виписки з колишнього житла.

До речі, послугами МФЦ можна скористатися не тільки в двох столицях, а й у багатьох інших містах.

А чи можна зробити тимчасову реєстрацію в такому центрі? Так, це можливо, в тому числі для іноземних громадян. Процедура оформлення займе стільки ж часу, як і в інших держустановах.

До речі, чи знаєте ви, які права дає тимчасова або постійна прописка (реєстрація) в квартирі ?! ⇐
Це дуже важливо знати! Особливо, якщо Ви – власник житла!

Інші варіанти

Зараз, щоб прописатися самим або прописати своїх дітей і родичів в квартиру, будинок або інше житло, існує кілька альтернативних варіантів установ, які мають право займатися оформленням документів для реєстрації. Розглянемо всі:

• паспортний стіл в житлово-експлуатаційному управлінні (ЖЕУ);
• відділення ФМС (Федеральна міграційна служба, а нині – ГУВМ РФ) за місцем проживання;
• МФЦ (багатофункціональний центр);
• інтернет-портал Державних послуг.

Всі варіанти абсолютно безкоштовні, окрім того, держава, як і інші організації і приватні особи, не має права втручатися у вибір громадянина місця оформлення своїх документів.

Вам також добре б знати закони про прописку а також про реєстрацію за місцем вашого проживання або тимчасового перебування . ⇐

Висновок: Дослідивши всілякі варіанти прописки, можна прийти до висновку, що МФЦ на сьогоднішній день самий зручний і ефективний варіант, де без тяганини і ходіння по кабінетах оформлять документи і проведуть консультацію.

Важлива інформація для органів реєстрації

1 грудня 2021 року набрав чинності Закон України від 5 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі – Закон № 1871-IX), який регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, а також встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

З метою реалізації положень Закону № 1871-IX, 7 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (набрання чинності 14 березня 2022 року), якою затверджено:

• Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування);
• Порядок створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад;
• Порядок електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.

Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/ реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Порядком створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад визначаються засади створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, а також процедура надання та передачі інформації з/до такого реєстру.

Порядок електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру визначає механізм та строки передачі інформації про декларування/реєстрацію місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування реєстраційних дій виконавчих органів сільської, селищної або міської ради (далі – орган реєстрації), що здійснюють декларування/реєстрацію, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування реєстраційних дій фізичних осіб на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження сільської, селищної або міської ради, для внесення її до відомчої інформаційної системи ДМС, зокрема засобами єдиної інформаційної системи МВС, та подальшої передачі відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.

Основні новели у сфері декларування місця проживання та реєстрації місця проживання (перебування) на території України.

• У зв’язку з прийняттям Урядом 7 лютого 2022 року постанови № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».

Так, зокрема, довідка про реєстрацію місця проживання особи, а також довідка про зняття з реєстрації місця проживання, форми яких були наведені у додатках 13, 16, відповідно, до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, також втратили чинність.

На теперішній час, документом, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час його формування, є витяг із реєстру територіальної громади (видається органом реєстрації або центром надання адміністративних послуг у паперовій формі за зверненням особи, яка декларує/реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласників) житла, законного представника (представника) особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника (далі – суб’єкт звернення).

Суб’єкт звернення може звернутися за отриманням витягу через Єдиний державний вебпортал електронних послуг після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації.

Витяги з реєстру територіальної громади, отримані в електронній або паперовій формі, мають однакову юридичну силу.

• Місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності Законом№ 1871-IX, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню).

Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності Законом № 1871-IX, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до:

1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки;

2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон;

3) витягу з реєстру територіальної громади.

• Положеннями Закону № 1871-IX, зокрема, вводяться нові терміни – «декларування місця проживання особи», «реєстраційна дія».

Так, декларування місця проживання особи – це повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади. Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою такою особою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг здійснюється виключно у житлі приватної форми власності за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Тоді як, реєстрація місця проживання (перебування) особи – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи. Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.

Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Виняток: на період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя зазначені положення не поширюються на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

У цьому випадку до реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

• 4. З моменту набрання чинності Законом № 1871-IX відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)/зняте із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи під час здійснення органом реєстрації відповідної реєстраційної дії до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, не вносяться.

• Законом № 1871-IX запроваджено більш спрощену процедуру зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), у тому числі, власниками житла.

Так, на законодавчому рівні закріплено право власника житла приватної форми власності звертатися до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг для здійснення зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) повнолітньої особи, а також дитини, у разі якщо така реєстраційна дія здійснюється разом з її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

Не може бути здійснено зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини або виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини, окремо без її батьків або інших законних представників чи одного із них.

При цьому слід зазначити, що місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до дня набрання чинності Законом № 1871-IX, обліковується в реєстрі територіальної громади, знімається з реєстрації/скасовується у порядку, встановленому для зняття/скасування зняття з реєстрації місця проживання, визначеного цим Законом.

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ!

В умовах дії режиму воєнного стану, з метою збереження персональних даних громадян, запобігання їх втраті, знищенню, спотворенню, недопущення випадків несанкціонованого доступу до таких даних (відповідно до постанови Уряду від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану»), роботу реєстрів територіальних громад було тимчасово призупинено, що унеможливлювало надання органами реєстрації з 24 лютого 2022 року адміністративних послуг з декларування/реєстрації місця проживання (перебування) осіб, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) осіб, видачі витягів з відповідного реєстру територіальної громади тощо.

На теперішній час, ДМС відновлено електронну інформаційну взаємодію відомчої інформаційної системи ДМС з реєстрами територіальних громад, які ведуться відповідними органами реєстрації засобами власних інформаційно-комунікаційних систем, а також забезпечено відновлення функціонування реєстрів територіальних громад, що ведуться органами реєстрації засобами відомчої інформаційної системи ДМС із доступом через офіційний веб-сайт ДМС, виключно за умови реалізації органами реєстрації своїх повноважень в межах областей, всі територіальні громади яких знаходяться на підконтрольній Уряду України території та відсутні в Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації,оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 4531/37789 (у редакціях, чинних на момент відновлення електронної інформаційної взаємодії відомчої інформаційної системи ДМС з реєстрами територіальних громад, та на момент відновлення функціонування реєстрів територіальних громад, які ведуться органами реєстрації засобами відомчої інформаційної системи ДМС із доступом через офіційний веб-сайт ДМС).

Відключення доступу до реєстрів територіальних громад, а також відновлення їх роботи, здійснюється ДМС з урахуванням змін, які періодично вносяться до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75.

31 грудня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. №1362 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1362-2020-%D0%BF#Text ).

Згідно з внесеними змінами, з 1 квітня 2021 року органи реєстрації (виконавчі органи сільських, селищних або міських рад, сільські голови, які здійснюють реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради) здійснюють ведення реєстрів територіальних громад виключно в електронній формі.

Водночас вказаною постановою, зокрема, затверджено, що з 1 квітня 2021 року передача інформації про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб від органів реєстрації до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби з подальшою її передачею до Єдиного державного демографічного реєстру буде здійснюватися виключно в електронній формі.

Також звертаємо увагу органів реєстрації на те, що з 1 квітня 2021 року втрачають чинність, зокрема, додатки до Порядку передачі органами реєстрації інформації до ЄДДР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, згідно з якими наразі інформація про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб від органів реєстрації передається до відповідного територіального підрозділу ДМС в паперовій формі. А саме йдеться про додаток 2 (відомості про реєстрацію місця проживання фізичних осіб), додаток 3 (відомості про зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб) та додаток 4 (відомості про реєстрацію місця перебування фізичних осіб).

ВАЖЛИВО: враховуючи викладене, звертаємо увагу на те, що з 01 квітня 2021 року ДМС не прийматиме інформацію про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб від органів реєстрації в паперовій формі!

Відтак, ті органи реєстрації, які запровадили та ведуть реєстр територіальної громади засобами власної інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням програмного інтерфейсу взаємодії з відомчою інформаційною системою ДМС, повинні укласти Договір про інформаційну взаємодію між відповідним органом реєстрації, МВС та Мінцифри для забезпечення передачі інформації про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання до ВІС ДМС. Зразок такого договору можна отримати в ДМС.

Реєстрація торгової марки. Відповіді на найбільш поширені запитання

У всіх бізнесменів чи власників бізнесу рано чи пізно виникає питання як зареєструвати торгову марку. На кого можна зареєструвати торговельну марку, яку краще реєструвати, скільки часу триває реєстрація і з якого моменту можна використовувати торговельну марку? У статті ми дамо відповіді на найбільш поширені запитання щодо реєстрації торговельної марки.

На кого проводиться реєстрація торгової марки?

Цивільний кодекс України визначає, що суб’єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Таким чином, власниками торгової марки можуть бути одна або декілька фізичних осіб, одна або декілька юридичних осіб, або ж навіть і фізичні, і юридичні особи. На що важливо звернути увагу – фізична особа НЕ може зареєструвати на себе торговельну марку як на фізичну особу – підприємця. В такому випадку фізична особа реєструє на себе (як на фізичну особу) торговельну марку, яку вона відповідно до чинного законодавства вправі використовувати у своїй підприємницькій діяльності.

Також частим є запитання на кого краще зареєструвати торговельну марку – на фізичну особу чи на юридичну особу? На нашу думку, варіант реєстрації торговельної марки на фізичну особу є більш оптимальним. Так, юридична особа може бути реорганізована у різні способи необмежену кількість разів, а у разі реєстрації торговельної марки на фізичну особу, власник свідоцтва не змінюватиметься. Проте у разі, якщо торговельну марку зареєстровано на фізичну особу, але вона фактично використовується юридичною особою, ми рекомендуємо укласти ліцензійний договір між такими особами. Для чого це потрібно?

Професійна Юридична консультація

Наші спеціалісти нададуть професійну консультацію.

Відповідно до чинного законодавства України, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом п’яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. Таким чином, аби унеможливити ризики припинення дії свідоцтва у зв’язку з невикористанням заявником зареєстрованого позначення, рекомендуємо укладати ліцензійний договір про використання знака з його подальшою реєстрацією в Укрпатенті. Важливий нюанс – у разі, якщо фізична особа-підприємець використовує знак, зареєстрований на нього як фізичну особу, в такому випадку жодних ліцензійних договорів укладати не потрібно.

Яку краще зареєструвати торгову марку – кольорову чи чорно-білу?

Перш за все, варто зазначити, що торговельну марку можна реєструвати із зазначенням кольору (це кольорова торговельна марка), або без зазначення кольору (тобто не чорно-білою, оскільки в такому випадку ми зазначаємо, що кольорами, в яких виконано знак, є чорний та білий). Сьогодні практика іде таким шляхом, що у разі реєстрації торговельної марки без зазначення кольору, її можна використовувати у будь-якому кольорі. Також реєстрація знаку без зазначення кольору надає можливість його власнику забороняти неправомірне використання цього знаку у будь-якому кольорі.

Окрім цього, у разі реєстрації знаку без зазначення кольору, сума збору буде дещо меншою, оскільки не потрібно буде сплачувати додатковий збір за реєстрацію в кольорі.

Коли ж доцільно реєструвати торговельну марку в кольорі? Для прикладу у разі, якщо вже є зареєстровані схожі торговельні марки і існує потреба індивідуалізувати власну.

Ідеальним варіантом є реєстрація однієї торговельної марки із зазначенням кольору та без такого. Проте в такому разі рекомендується провести оцінку вартості такого об’єкту інтелектуальної власності, а також врахувати інші фактори (для прикладу, конкуренцію на ринку), з метою з’ясування доцільності фінансування по-суті подвійної реєстрації.

Скільки часу триває реєстрація торгової марки в Україні ?

Реєстрація торговельної марки за стандартною процедурою триває приблизно дванадцять – вісімнадцять місяців. Проте на практиці реєстрація стає все більш часозатратною, оскільки кількість заявок, що подаються на реєстрацію торговельної марки, щороку збільшується, і, як наслідок, навантаження на експертів теж зростає. Тому, якщо ви вже реєстрували торговельну марку, і вам вдалося це зробити скоріше – не варто дивуватися такій ситуації, вона є цілком закономірною.

Якщо ж отримання свідоцтва для вас є дуже нагальним питанням, в такому разі можна скористатися послугою Укрпатенту з прискореної реєстрації торговельної марки. В такому випадку, строк реєстрації торговельної марки становитиме приблизно сім – вісім місяців. Проте така послуга є платною, і за це додатково потрібно сплатити збір.

З якого моменту можна використовувати торговельну марку?

Торговельну марку можна використовувати з моменту її створення. Проте слід пам’ятати, що торговельна марка охороняється лише за умови її реєстрації. Таким чином, якщо ви використовуєте певний знак для позначення власних товарів та/або послуг без реєстрації, інша особа може зареєструвати ваш знак на власне ім’я. В такому випадку ви зможете лише набути статус попереднього користувача. Тобто ви зможете самостійно використовувати ваш знак для товарів та послуг, проте ви не зможете дозволяти або забороняти таке використання іншим особам.

Задля уникнення такої ситуації ми рекомендуємо подавати документи на реєстрацію торговельної марки до моменту виходу на ринок. Для прикладу, з моменту, коли ви отримали документ від Укрпатенту з зазначенням дати одержання матеріалів заявки, ви можете бути впевнені, що з вказаної дати за вами закріплено пріоритет, і у разі, якщо інша особа подасть на реєстрацію аналогічний знак, свідоцтво буде видано саме вам, а не іншій особі.

Підготувала: Петренко Олександра
Старший юрист практики IT-права
АО “Бачинський та партнери”