Ключові ідеї та образи Старого і Нового Заповітів. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей) – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’‎ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ

Конспекти уроків – ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 8 клас – Куцінко О. Г. – 2017 рік

• навчальна: продовжити ознайомлення з Біблією, ознайомити учнів з історією її виникнення та структурою; поглибити знання з теорії літератури (притча, легенда); виявити гуманістичні цінності, втілені на сторінках Старого Заповіту; ознайомити учнів з окремими міфологічними сюжетами (зазначеними в темі уроку), розкрити їхній морально-філософський зміст;

• розвивальна: розвивати уміння самостійно здобувати знання, логічно мислити та робити правильні висновки;

• виховна: виховувати людяність, формувати уявлення учнів про справжні духовні цінності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок учнів.

Обладнання: Біблія (видання для дітей); ілюстрації до біблійних оповідей; відеоматеріали (за можливості).

І побачив Бог усе, що вчинив.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

— Біблія має дві основні частини — Старий Заповіт і Новий Заповіт. В основу назви «Заповіт» покладено ідею угоди Бога з усім людством: у Старому Заповіті розповідається про союз Бога із єврейським народом; у Новому Заповіті — про союз Бога з людством через Ісуса Христа. Для християн священними є обидві частини Біблії. Проте для євреїв, прихильників іудаїзму, священною є лише перша частина, і тому вони взагалі не користуються терміном «Старий Заповіт». Старий Заповіт, або Старий Завіт, — перша частина Біблії, що за обсягом становить близько трьох чвертей усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 46 книг, написаних переважно староєврейською мовою. У них йдеться про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з обраним ним народом Ізраїлю. У Старому Заповіті наскрізною є обіцянка Бога відновити через посередництво Месії (Спасителя) поруйновані гріхом відносини з Богом. Загальновідомо, що за змістом християнський канон поділяється на книги, як-от: Буття, Вихід, Левіт, Числа, Второзакония. Ми сьогодні зупинимося тільки на окремих оповідях, взятих із цих книг.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Ґронування за темою «Біблія»

(Учні заповнюють «ґроно» на дошці та в зошитах.)

2. Повторення понять з теорії літератури

Легенда — народна оповідь про життя якоїсь особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю.

Притча — короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

— Окрім п’‎яти книг, написаних Мойсеєм, історичних, повчальних та поетичних творів і Книги пророків, існували й інші писання, які було втрачено (про них відомо через цитування в Старому Заповіті). Є ще 11 книг, які хоч і не увійшли до Старого Заповіту (не є канонічними), проте вважаються дуже корисними для християнства. Існує понад 1700 давніх копій різних частин писань, які доводять тотожність переказів тексту Біблії протягом століть. Більше того, вони підтверджують, що пророцтва були написані до їх здійснення.

2. Оповідь про створення світу

(Прочитання (вчителем або заздалегідь підготовленим учнем) уривка зі Старого Заповіту про створення світу.)

• Яким, за Старим Заповітом, було перше діяння Бога?

• Що Він робив надалі? Яка послідовність дій Бога?

• Скільки днів працював Бог над створення світу?

3. Оповідь про Каїна та Авеля

— У Біблії є легенда про породження зла та покарання за нього. Сьогодні ми ознайомимося з нею і разом знайдемо відповідь на запитання: «Що породжує зло?»

(Прочитання (вчителем або заздалегідь підготовленим учнем) уривка зі Старого Заповіту про Каїна та Авеля.)

• Про що ви дізналися з цього тексту?

• Знайдіть слова, які свідчать про ставлення Каїна до всього, що його оточувало.

• Назвіть причину такого ставлення.

• Як ставилася природа до братів?

• У чому був переконаний Каїн, вчинивши кривавий злочин? У яких рядках тексту про це сказано?

• Що прославлено, а що засуджено в легенді?

(Прочитання (вчителем або заздалегідь підготовленим учнем) уривка зі Старого Заповіту, де йдеться про 10 заповідей Божих.)

• Що таке 10 заповідей Божих?

• 3 якою метою було записано дані заповіді?

• Які правила поведінки вони стверджують?

• Чи можемо ми говорити, що вони є основою існування людського соціуму?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Завершення роботи з ґронування

Написати невелике есе за темою «Заповіді Божі» або твір-мініатюру «Найважливіша для мене заповідь» (для всіх учнів).

Старий Заповіт: головна ідея, основні сюжети, структура книг – Старий Заповіт як історико-культурна пам’ятка. Його структура і короткий зміст

“Біблія” – термін, який почали вживати еллінізовані євреї, є калькою з єврейської “хасфарим” (книги). Згодом іудейську Біблію стали позначати словом-абревіатурою Танах, За першими буквами назви трьох її головних розділів Тора (Вчення), Небиш (Пророки), Кетубим (Писання) Всього у Бібли, яка у християнській традиції складається із Старого і Нового Заповітів, 66 книг канонічного змісту 39 – у Старому Заповіті, 27 – у Новому Заповіті У православних і католицьких перекладах Біблії інколи додаються ще 11 книг до Старого Заповіту, які не вважаються повністю канонічними (тобто правильними з точки зору їх завершеної і абсолютної канонічності), а “канонічними другого порядку” (у католицькій Біблії) і “корисними для читання”, але не канонічними (у православній Біблії), і цілком відкидаються як “неканонічні”, “фальшиві”, “додані” до канонічних книг Старого Заповіту, у протестантських перекладах Біблії.

Таким чином, до 39 канонічних книг Старого Заповіту додаються 11 Апокрифічних (грец. – таємний, фальшивий) книг.

Авторство і датування більшості книг Біблії не має точного визначення Установлено, що найдавніші тексти єврейської Бібли Танах вносяться до ХІІІ-ХІІ ст. до н. е., а найпізніші-до ІІІ-ІІ ст. до н. е. Мова більшості книг Старого Заповіту – давньоєврейська, що була загальновживаною, розмовною у Палестині до вавилонського полону (VІ ст. до н. е.).

У ІІ-ІІІ ст. до н е. в Єгипті за розпорядження царя Птоломея був здійснений переклад єврейської Бібли грецькою мовою.

Його виконали, за переданням, 72 перекладачі (по шість від кожного “коліна”, тобто племені, яких в Ізраїлі було 12) Тому цей грецький переклад отримав назву “Септуапнта” (сімдесят) Найдавніші Манускрипти (рукописи) Септуапнти датуються ІV ст. не Саме у грецькій Септуапнті з’явилися 11 апокрифічних книг Старого Заповіту, яких не знає єврейська Біблія – Танах Це такі апокрифи книги Премудрості Соломона й Ісуса, сина Сірахового, друга і третя книги Ездри, Послання Єремп і книга пророка Баруха (особистого писаря Єремп), книги Юдиф і Товіта, три книги Маковейські.

На основі Септуапнти здійснено ранній латинський переклад у ІІ-ІІІ ст., з якого на сьогодні збереглися окремі уривки Новий переклад латинською мовою зроблено в кінці ІV – на початку V ст. Блаженним Ієронімом Цей переклад відомий під назвою Вульгата (лат – народна), оскільки на той час латинська мова була загальновживаною, народною мовою У середині XVІ ст. Триденський собор (1545-1563) Католицької церкви визнав Вульгату богонатхненною, канонічною версією Біблії.

Старий Заповіт християнської Біблії грунтований на єврейській Танахі, але відрізняється від неї найменуванням і порядком розташування низки книг, заміною імені Бога Яхве загальним іменем Господь, а також особливим християнським прочитанням єврейських текстів.

Головна ідея Старого Заповіту – Договір Бога Яхве з обраним єврейським народом. Умови цього договору зводяться до двох положень.

1) “Я – Бог Яхве, нехай не буде інших богів переді мною”, тобто йшлося про те, щоб обраний єврейський народ не зраджував своєму національному Богові Яхве, не визнав інших язичницьких богів, релігійний культ яких був надто принадливим, орпастичним, сексуальним, театральним. 2) не змішуватися з іншими народами, тобто дотримуватися “етнічної чистоти”, “чистоти крові”, щоб протидіяти асиміляційним тенденціям, впливу язичницьких релігійних культів. біблія бог заповіт

Першими особами, з якими Яхве уклав цей договір, були патріархи, родоначальники євреїв – Авраам, Ісаак, Яків Згодом цей договір був підтверджений Мойсеєм, який вивів євреїв (ізраїльський народ) з єгипетського рабства і на горі Сінай отримав від Яхве 10 заповідей та інші закони й установлення (Вихід, 20-22 розділи) Давид і Соломон – царі Ізраїля – також були у договірних стосунках з Яхве Суть договору Яхве з “обраним народом” Ізраїля полягав у тому, що цей народ мав отримати “обітовану землю”, обіцяну Аврааму і наступним спадкоємцям договору землю, яка “тече молоком і медом”, – родючу, високоврожайну, щедру землю Суть договору Яхве з “обраним народом” Ізраїля, умови договору і відповідні до нього застереження викладені і повторені в багатьох текстах Старого Заповіту, зокрема у книзі Повторення Закону (П’ята книга Мойсея), 7 1-26.

Усі 39 книг Старого Заповіту можна структурувати на 4 головні групи:

1) Доісторичні книги (П’ятикнижжя Мойсея і книга Ісуса Навина, 2) Історичні книги (книга Суддів Ізраїльських, Перша і Друга книги пророка Самуїла, Перша і Друга книга Царів, Перша і Друга книга Паралипоменон (Хронік), книга Ездри і книга Нееми, 3) Повчальні (Притчі Соломона), Поетичні (Псалми і Пісня Пісень), Філософські книги (Йова, Еклезіаста, або Проповідника), 4) Пророчі книги (Ісайя, Єремія, Єзекиля та 13 “малих пророків”).

Похожие статьи

• Історичні книги Старого Заповіту – Старий Заповіт як історико-культурна пам’ятка. Його структура і короткий зміст Історичні книги Старого Заповіту Охоплюють період від завоювання “обітованої землі” до зруйнування Ізраїльського царства (722 р до н. е.) і Іудейського.
• Пророчі книги Старого Заповіту – Старий Заповіт як історико-культурна пам’ятка. Його структура і короткий зміст Класичні біблійні пророки – релігійно-політичні проповідники – проголошували наміри Яхве щодо єврейського народу пси щеплювали в племені ідею визначеної.
• Доісторичні книги Старого Заповіту – Старий Заповіт як історико-культурна пам’ятка. Його структура і короткий зміст Доісторичні книги Старого Заповіту Грунтуються на сакральній санкції, сакральному переданні Ключовою фразою в них править афоризм “Господь сказав”.
• Книги повчальні, поетичні, філософські – Старий Заповіт як історико-культурна пам’ятка. Його структура і короткий зміст До повчальних насамперед належать Притчі Соломона. Різні теми обговорює Соломон: сутність і природа мудрості та розуму, взаємовідносини подружжя та.
• Становлення українського книгодрукування, Архітектура України литовсько-польської доби (XIV – середина XVII ст.) – Основні етапи розвитку та здобутки української культури Одним з перших друкарів і засновником друкаркарства на Україні і Росії являється Іван Федоров. Особливістю російського друкарства було те, що воно з.
• “Велесова книга” как артефакт. Русские эпосы, письменность, летописание – Культура Древней Руси Одной из самых больших сенсаций в области исторических открытий нашего века является находка “Велесовой книги” — языческой летописи доолеговой Руси.
• Слов’янство та його історична доля – Слов’янство та його історична доля Звідки ж узялися слов’янські племена? Їхні корені знаходять ще серед скіфських племен, наприклад, Геродот називає неврів, що мешкали на північ від.
• Культура України у другій половині XVII-XVІІI ст – Основні етапи розвитку та здобутки української культури Релігійна полеміка з католицизмом та уніатством відображена в літературі другої пол. XVII ст. (Л. Баранович). Ораторсько-проповідницьку прозу розвинув К.
• Основні проблеми національних меншин та етнічних груп в Україні – Національний склад населення сучасної України Україна належить до тих країн світу, яка має чи не найстрокатішу в етнічному плані палітру населення-сьогодні на її території мешкають представники понад.
• Фізичний та психічний вплив колискових пісень на розвиток дитини – Регіональні традиції в народній педагогіці як засоби виховання дітей Український народ шукав і знаходив зерна педагогічної мудрості, фіксуючи їх у різних народнопоетичних формах. Так, наприклад, основним засобом виховання.
• Тенденції розвитку української літератури у першій половині ХІХ ст – Періодизація української культури На початку ХІХ ст.. панівні кола як Російської, так і Австрійської імперії, щоб повністю денаціоналізувати український народ, усіма засобами намагалися.
• Про історичне безпам’ятство слов’янства Вже досить давно визрівав план підготовки циклу новітніх історико-графічних наукових матеріалів на шпальтах часопису ” За Вільну Україну ” на тему.
• Давність мови – Історія становлення та розвитку української мови В історіографії широко відома думка М. Маркевича, за якою великороси – народ, похідний від українців: український народ сформувався в незапам’ятні часи.
• Особенности оформления и иллюстрирования книги – Книжная графика как самостоятельное явление в искусстве История иллюстрации уходит далеко вглубь веков. Еще в Древнем Египте заклинания и гимны, написанные на папирусах, сопровождались иллюстрациями. Они.
• Понятие и термин “культура”. Структура культуры – Структура культуры Культура – Латинское слово cultura вошло в обиход европейской мысли лишь во второй половине XVIII века, когда латынь перестала быть живым языком и даже -.
• Основні види впливу на ментальність народу – Український менталітет, як прояв самобутності Головні причини слабкості чи сили українських державницьких чинників полягають не в особливостях нашої країни та в специфіці її географічного положення.
• Античні міста-держави Північного Причорномор’я – Основні етапи розвитку та здобутки української культури VIII — кінець VI ст. до н. є. — це період “Великої грецької колонізації”, одним з напрямів якої було освоєння Північного Причорномор’я. Деякі фахівці.
• Зміни в етнічній структурі суспільства Зміни в етнічній структурі суспільства У другій половині ХХ ст. етнічна карта України суттєво змінилася. Зокрема, до складу УРСР увійшли майже всі.
• Історія українського менталітету та його формування – Український менталітет, як прояв самобутності Аналіз сталих структур української ментальності до певної міри дозволяє виявити особливості історичної долі народу та перспективи його розвитку. В той же.
• Зміст та завдання морально-етичного виховання дітей – Регіональні традиції в народній педагогіці як засоби виховання дітей У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню. Моральне виховання – Виховна діяльність школи.
• Элементы оформления книги – Книжная графика как самостоятельное явление в искусстве Особое место в дизайне книги занимает ее внешний облик. К внешним элементам книги относят переплет, обложку, суперобложку, титульный лист, иллюстрации.
• Висновки – Слов’янство та його історична доля 1. Християнство здійснювало зовнішній тиск і зовнішнє втручання у внутрішні справи язичницьких держав, підкоряючи їх духовно і політично і було.
• Основний зміст роботи, Вступ, Історіографія проблеми (джерельна база, термінологія та методика дослідження) – Творчість і мистецько-педагогічна діяльність Михайла Жука в контексті становлення української школи художників фарфору (перша половина ХХ століття) Вступ У Вступі обгрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження та його актуальність, визначаються основна мета, завдання, предмет, об’єкт, методика.
• Втрата слов’янської етнічної релігії та її наслідки – Слов’янство та його історична доля Охрищення окремих слов?ян почалося не раніше початку ІХ ст.: у 821 р. – охристився князь ободритів Славомир, у 831 р. – частина населення Моравії.
• Церемония и ритуал – Структура культуры Церемония — последовательность действий, имеющих символическое значение и посвященных отмечанию (празднованию) каких-либо событий или дат. Функция этих.
• Культурные нормы. Основные виды культурных норм, Привычки и манеры – Структура культуры Наши действия только отчасти являются продуктом природы. Все человеческое поведение прежде всего результат обучения. Нас с детства учат правилам.
• Культура, Определение культуры – Структура культуры Определение культуры Предметом культурологии выступает понятие культуры. Объектом культурологии являются живые люди, творцы и носители культуры, а также.
• Правові сюжети в українській обрядово-звичаєвій культурі Кандидат юридичних наук, доцент кафедри правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка У.
• Національна структура населення України – Національний склад населення сучасної України Україна – одна з найбільших країн Європи, яка за чисельністю посідає шосте місце на континенті. Її населення становило майже п’яту частину всіх жителів.
• Етнос – Україна, етнос та основні етапи розвитку Українознавства Чи можемо ми вважати, що племена, які заселяли прабатьківщину слов’ян, були праслов’янськими? Протягом століть одні племена змінювали чи витісняли інших.
• Напрямки і форми українознавства – Україна, етнос та основні етапи розвитку Українознавства У вже згадуваних “Матеріалах. “, підготованих І. Стешенком таО. Дорошкевичем, рекомендувалися такі напрямки й форми українознавства: Історія України.
• Творчість та культурне значення І. Я. Франко(1856, с. Нагуєвичі, 1916,) – Основні етапи розвитку та здобутки української культури 1888 р. Франко деякий час працював у часописі “Правда”. Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889 р.). 1890 р. за підтримкою М. Драгоманова.
• Творчість та культурне значення Т. Г. Шевченка(1814-1861) – Основні етапи розвитку та здобутки української культури Культурний архітектура український шевченко Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного.
• Откуда мы знаем о культуре древних славян, Велесова книга, Велесова книга о происхождени славян – Материальная и духовная культура древних славян Велесова книга В настоящее время проделана большая работа по реставрации славянских мифов на базе фольклора и текстов дощечек Велесовой книги1. История.
• Наступ сталінізму на українську культуру в 1930-х рр – Основні етапи розвитку та здобутки української культури Незважаючи на великий моральний стимул, який дала більшовикам перемога у другій світовій війні, Сталін був переконаний, що війна завдала радянському.
• Ідея рівноправності культур у сучасному світі – Типологія культури Сучасні гуманітарні науки, в тому числі й культурологія, все більше спрямовують свої дослідження в русло виявлення тенденцій суспільного розвитку.
• Культурне і духовне життя доби “застою” (середина 1960-х – середина 1980-х рр.) – Основні етапи розвитку та здобутки української культури У 1970 – першій половині 1980-х рр. культура України продовжувалась розвиватись в атмосфері впливу на життя суспільства. Провідним науковим центром в.
• Культурне життя України в 1950-х – середині 1960-х рр – Основні етапи розвитку та здобутки української культури Після смерті Й. Сталіна (1953 р.) у суспільному житті народів СРСР відбуваються якісні зміни. Розпочинається процес десталінізації. Біля керма партії, а.
• Культура Західної України в першій половині XX ст, Культура України в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.) – Основні етапи розвитку та здобутки української культури За Ризьким миром (березень 1921 року), між радянськими республиками і Польщею Західна Волинь, Полісся, Холмщина і Підляшшя увійшли до складу польської.
• Культурне будівництво в 1920-х – на початку 1930-х рр – Основні етапи розвитку та здобутки української культури Політика радянського керівництва в галузі культури офіційно була названа “культурною революцією”. У короткий строк планувалося ліквідувати.

Старий Заповіт: головна ідея, основні сюжети, структура книг – Старий Заповіт як історико-культурна пам’ятка. Його структура і короткий зміст