1. Усе про голосні й приголосні звуки

Графіка (від грец. grapho — пишу) — це розділ мовознавства, що вивчає cукупність умовних знаків (букв та символів) для передачі звуків на письмі.

Орфоепія (від грец. orthos — правильний, epos — мова, мовлення) — це розділ мовознавства, що вивчає правила літературної вимови .

Орфографія (від грец. orthos — правильний, grapho — пишу) — це розділ мовознавства, що вивчає правила написання слів.

Звук — найменша одиниця мови та мовлення . Один звук не дає нам потрібної інформації, та коли об’єднати їх, матимемо слово з певним значенням.

Розрізняємо наголошені й ненаголошені голосні . Якщо на голосний звук при вимові падає наголос, то він наголошений. Якщо наголос не падає, то звук ненаголошений.

Щоб дізнатися, як правильно наголошувати слова, потрібно користуватись словниками: орфоепічним, орфографічним, тлумачним.

Голосні звуки є складотворчими: скільки у слові голосних , стільки й складів.

У слові «кориця» два ненаголошені голосні: [о], [а]. Наголошений один звук: [ и ]. Слово має три склади: ко-ри-ця.

Приголосні звуки утворюємо за допомогою голосу і шуму або тільки шуму. Усього є 32 приголосні звуки: [б], [в], [г], [ґ], [д], [д’], [ж], [дж], [з], [з’], [дз], [дз’], [й], [к], [л], [л’], [м], [н], [н’], [п], [р], [р’], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [х], [ц], [ц’], [ч], [ш].

Слід розрізняти звуки [дж], [дз], [дз’], які на письмі передаємо буквосполученням дж , дз , і збіг приголосних [д] і [ж ], [д] і [з] на межі префікса і кореня.

Порівняй: 1. Пі дж ак [п’і дж ак], по дз вонити [по дз вонити]; 2. Від ж ити [в’ід ж ити], під з емний [п’ід з емний].

У першому випадку [дж], [дз] є частиною кореня, у другому — [д] є частиною префікса, а [ж] і [з]— частиною кореня.

Звук мови — це звук, що не взаємодіє з іншими звуками у процесі мовлення, так би мовити, «чистий» звук.

Звук мовлення контактує з іншими звуками, впливає на них або зазнає впливу інших звуків: уподібнюється до сусіднього звука, стає нечітким у ненаголошеній позиції, інколи навіть зникає.

У слові «село» ненаголошений звук [ е ] вимовляємо з наближенням до [ и ] — [ се и ло ]. У слові «футбол» глухий звук [ т ] під впливом дзвінкого [ б ] наблизився у вимові до парного [ д ], тому чуємо [ фудбол ].

Отже, саме від місця звуку в слові залежить його вимова. У такій ситуації можемо говорити про звуки мовлення . Варіантів поєднання звуків дуже багато, тому звуків мовлення більше, ніж звуків мови .

Голосні та приголосні звуки української мови

Голосні та приголосні звуки української мови мають перелік особливостей, які не варто оминати увагою. Насамперед, варто звернути увагу на їхні властивості та класифікацію. Перша частина матеріалу буде корисною для всіх школярів, тому радимо уважно її проаналізувати. Друга частина орієнтована на тих, хто хоче знати з теми трохи більше, ніж треба.

Звукова система сучасної української мови нараховує 38 звуків – 6 голосних і 32 приголосні.

Голосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу. їхнім джерелом є коливання розташованих у гортані голосових зв’язок.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В українській мові шість голосних звуків: [а], [е], [и], [і], [о], [у].

Зверніть увагу! Для передавання на письмі шести голосних звуків використовують десять літер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї.

Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними.

Приголосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму. При їх вимові струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони органів мовлення (наприклад, язик, зуби, губи), унаслідок чого виникають шуми, які є основою саме приголосних звуків.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В українській мові 32 приголосні звуки:

Зверніть увагу! Тверді і м’які приголосні – це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [сад] сад – [с’ад’] сядь.

Тверді і м’які приголосні

Творення приголосних звуків супроводжується рухом язика в ротовій порожнині. Звуки, при вимові яких спинка язика піднімається до верхнього твердого піднебіння, є м’якими.

В українській мові є такі м’які приголосні: [д’], [ті, [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [де], [р’]. Звук [й] завжди м’який.

Запам’ятайте графічні засоби позначення м’якості приголосних:

• м’який знак (ь): [бат ко] батько, [вожд’] вождь, [воловйй] вольовий;
• літери я, ю, є: [р’аст] ряст, [л’убйсток] любисток, [сйн’с] синє;
• літера і: [л’іто] літо, [д’іти] діти, [річка] річка, [д’н’іпро] Дніпро.

Примітка. У деяких випадках м’якість приголосного не має писемного вираження, зокрема це стосується такого фонетичного явища, як уподібнення приголосних за м’якістю: [п’іс’н’а] пісня, [мудрїс’т’] мудрість, [с’в’ато] свято.

Зверніть увагу! Усі м’які звуки, крім [й], мають тверді відповідники та утворюють із ними пари за твердістю – м’якістю: [д] – [д’], [т] – [т’], [л] – [л’] тощо. Порівняйте:

• [тин] тин – [т’ін’] тінь;
• [лин] лин – [л’ін’] лінь;
• [раса] раса – [р’аса] ряса;
• [рад’] радь – [р’ад] ряд;
• [л’із] ліз – [л’із’] лізь.

Як видно, за цією ознакою слова теж можуть розрізнятися лексичним і граматичним значеннями.

Приголосними, що не бувають м’якими, є:

1. губні: [б], [п], [в], [м], [ф];
2. шиплячі: [ж], [док], [ч], [ні];
3. задньоязикові: [ґ], [к], [х];
4. гортанний [г].

Ці звуки лише перед голосним [і] та зрідка перед голосними [а], [е], [у] можуть бути пом’якшеними (напівм’якими). На це вказують букви і, я, є, ю, наприклад: [в’ітамі’ни] вітаміни, [веч’ір] вечір, [зб’1ж’:а] збіжжя, [к’увёт] кювет. Не забувайте, що пом’якшені є відтінками твердих звуків.

Таким чином, в українській мові є 22 тверді й 10 м’яких приголосних звуків.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Приголосні звуки залежно від позиції (зокрема наступного звука в слові) бувають:

а) тверді;
б) м’які;
в) пом’якшені (напівм’які).

При фонетичному записі м’якість приголосного позначають знаком [‘] – скісною рисочкою зверху праворуч від літери [с’іл’], а пом’якшеність – графічним знаком апостроф [дв’іч’і].

Існують словесні формули, які полегшують запам’ятовування класифікації приголосних звуків:

• Буде гоже Ґедзю у джаз – дзвінкі приголосні.
• Усе це кафе «Птах і чаша» – глухі приголосні.
• Мавпа Буф – губні приголосні.
• Щ(шч)е їжджу – шиплячі приголосні.
• Де ти з ‘їси цілини? – м’які приголосні.

Зверніть увагу! Літера ї ніколи не позначає м’якості приголосного звука, тому що стоїть або на початку слова ([йіжак] їжак), або після голосного ([круйіз] круїз). Якщо займає позицію після приголосних (зокрема губного, [р] та кінцевого префікса), то за орфографічним правилом перед нею слід ставити апостроф і трактувати попередній звук як твердий: [солоувйі] солов’ї, [п’ірйіна] пір’їна, [рсРзтзд,]роз’їзд.

Дзвінкі й глухі приголосні

Залежно від наявності голосу розрізняють:

• дзвінкі (шум переважає над голосом): [б], [г], [ґ], [д], [д’], [ж], [док], [з], [з’], [дз], [дз’];
• глухі (складаються тільки з шуму): [к], [п], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [х], [ц], [ц’], [ч], [ш].

Приголосні звуки, схожі за артикуляцією, утворюють пари: дзвінкий – глухий. Наприклад, [д] – [т], [г] – [х].

Вони розрізняють лексичне значення слів: казка – каска, ґава – кава, плід – пліт, гриб – грип.

При швидкому мовленні парні звуки артикулюються нечітко, тому й виникають труднощі при передаванні їх на письмі. Правопис літери, що позначає сумнівний приголосний звук (дзвінкий чи глухий), визначають орфографічним правилом чи з’ясовують за словником.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В українській мові 11 співвідносних пар приголосних за дзвінкістю – глухістю:

• Дзвінкі б г г Д д’ ж 3 з’ ДОК ДЗ дз
• Глухі п X к т т’ ш с с’ ч п ц’

Не мають парних глухих такі дзвінкі приголосні: [в], [й], [л], [л’], [м], [н], [н], [р], [р’].

Зверніть увагу! Запозичений із грецької мови глухий звук [ф], що вживається лише у словах іншомовного походження та зрідка у звуконаслідувальних, парного дзвінкого не має.

Класифікація голосних звуків в українські мові

Класифікація приголосних звуків

Related Posts:

Склад. Поділ слів на склади

44. 1. Прочитайте. Визначте, що ви прочитали:

2. Як варто промовляти слова в лічилці? Коли й де людям доводиться промовляти слова складами?

45. 1. Назвú одним словом хлопчика і дівчинку. Вимов слово діти протяжно по складах. Скільки голосних звуків у слові діти? Скільки складів у цьому слові? Що ти помітив (помітила)?

У слові стільки складів, скільки голосних звуків.

2. Пригадай! Підстав під підборіддя долоньку і скажи слово. Скільки разів торкнеться підборіддя долоньки, стільки й складів у слові.

46. 1. Прочитай. Поділи слова на склади.

2. Чи всі слова ти поділив (поділила) на склади? Чому? Досліди, чи може склад складатися з одного голосного звука? А з одного приголосного звука?

Склад може складатися з одного голосного звука.

47. 1. Назвіть звуки в словах оса, жук. Скільки звуків у кожному слові?

2. Дослідіть, чи однакова кількість складів у цих словах. Чому?

48. 1. Прочитай. Визнач, де слово, а де склад.

Учень, -чень, осінь, -сінь, школа, шко-, кла-, класи.

2. Спиши слова, підкреслюючи дужками склади.

49. Виконай завдання на вибір.

· Прочитай слова. Визнач, скільки голосних звуків у кожному слові. Визнач, скільки складів у кожному слові. Спиши слова, поділяючи їх дужками на склади.

Дуб, береза, сосна, вишня, яблуня, осокір, груша, кедр, граб.

· Прочитай та запиши слова, у яких останній склад попереднього слова є першим складом наступного слова. Поділи дужками записані слова на склади.

50. 1. Прочитай слова. Устав пропущені склади.

Склади для довідок: го, ро, ва, ла, дя.

2. Запиши слова в зошит, підкреслюючи дужками склади.

51. 1. Знайди і прочитай слова.

2. Що означають ці слова? Запиши назву першого осіннього місяця.

52. 1. Прочитай і поясни прислів’я.

Вересень червоне літо проводжає, золоту осінь зустрічає. У вересні синиця просить осінь в гості. У вересні одна ягода, та і та — гірка горобина.

2. Що робити, коли слово не поміщається в рядку? Як правильно його перенести?

3. Дослідú, як потрібно переносити слова з рядка в рядок. Склади правила переносу.

· Для переносу слова ділять на дві частини.

· Ділити слова для переносу можна лише по складах.

· Склад з однієї букви не залишається в рядку і не переноситься в інший рядок.

· Слова, які складаються з одного складу, не переносяться.

53. 1. Прочитайте слова. У яких словах букв менше, ніж звуків?

2. Запишіть лише ті слова, які можна перенести.

54. 1. Розглянь малюнки. Назвú плоди.

2. Запиши слова, поділяючи їх рисками для переносу.

Слова для довідок: ананас, банан, буряк, огірок, цибуля, патисон.

55. 1. Прочитай речення. Устав на місці крапок двоскладові слова.

. готує їжу. . лікує людей. . працює в магазині. . вирощує ліс.

Слова для довідок: кондитер, кухар, терапевт, лікар, продавець, касир, лісник, мисливець.

56. 1. Прочитай слова.

Дарунок, усмішка, жарт, мрія, друг, свято, сувенір, обід, лад, клоун.

2. Виконай завдання на вибір.

· Запиши слова, які не можна перенести з рядка в рядок.

· Запиши слова, які можна переносити з рядка в рядок. Поділи їх рисками для переносу.

57. 1. Прочитай слова «навиворіт».

2. Яке слово «зайве»? Чому ти так вважаєш?

3. Назвú ланцюжок звуків у слові морква. Назвú приголосні звуки, які стоять у слові підряд, тобто є збіг приголосних.

58. Досліди, як потрібно переносити слово, у якому є збіг приголосних звуків.

Крок 1. Уважно подивися на слова, поділені для переносу:

Крок 2. Зверни увагу, чи розриваються сполучення приголосного з голосним.

Крок 3. Склади правило переносу.

В українській мові є слова, у яких виникає збіг приголосних звуків. Ці слова переносяться по-різному. Сполучення приголосного і голосного не розривається.

59. 1. Прочитай. Випиши лише ті слова, які правильно поділені для переносу. Поясни свій вибір.

Ба-бка, баб-ка, бабк-а, цві-ркун, цвірк-ун, цвір-кун, сон-ечко, соне-чко, сонеч-ко.

2. Виконай завдання на вибір.

· Назви ланцюжок звуків у будь-якому слові.

· Склади речення з будь-яким словом.

60. 1. Прочитай. До чого закликає поет у вірші?

2. Як можна по-різному перенести виділені слова? Спиши вірш, поділяючи для переносу виділені слова.

61. 1. Склади і прочитай слова.

2. Запиши слова, поділяючи їх для переносу в місцях збігу приголосних.

Зразок. Допи-тливий, допит-ливий.

62. 1. Прочитай і відгадай загадки.

Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках. Стоїть хатка без вікон, без дверей, а в тій хатці багато людей.

2. Виділені слова поділи для переносу різними способами.

63. 1. Устав пропущені букви і прочитай слова. Які слова можна скласти з пропущених букв?

Бабу?я, п?друга, ліні?ка, ґудзи?, лелек?.

Гу?ка, їж?к, бджо?а, джміл?, олі?ець, дз?ґа.

Проскануйте QR-код та перегляньте відеоролик про різні види мальв.

Проскануйте QR-код та прослухайте спів сойки.

2. Склади речення зі словом (на вибір).

64. Досліди, як потрібно переносити слово з буквами ь, й усередині.

Крок 1. Уважно розглянь слова, які поділені для переносу:

Крок 2. Зверни увагу, чи відриваються ь та й від попередньої букви.

Крок 3. Склади правило переносу.

При переносі слів букви ь та й не відриваються від попередньої.

65. Утворіть і запишіть слова, поділяючи їх для переносу всіма способами. Порівняйте, чи правильно ви виконали роботу.

66. 1. Прочитай народну пісню. Які слова не можна поділити для переносу? Поясни чому.

2. Спиши виділені слова, поділяючи їх для переносу за вивченими правилами.

Зразок. Мо-лоденький, молоде-нький, моло-денький, молодень-кий.

67. Прочитай і відгадай загадки.

слово «мама» написали. (адйерК)

2. Спиши одну загадку (на вибір). Виділене слово і слово-відгадку поділи для переносу за вивченими правилами.

68. 1. Прочитай і спиши речення.

Гафійка гладить кішку. У Василька живе морська свинка. Матвійкові купили папугу.

2. Виконай завдання на вибір.

· Випиши слова з буквою й, поділи їх для переносу.

· Випиши слова з буквою ь, поділи їх для переносу.

69. Утвори слова з перших складів слів.

70. 1. Прочитай вірш.

Слова прийшли до Переносу.

«Перенеси нас!» — дуже просять.

Цю справу й ми зробити можемо,

2. Усно поділи слова для переносу. За яким правилом можна переносити слова кожного рядка? Слова якого рядка не можна переносити з рядка в рядок?

Липа, собака, кошеня, дарувати, дякувати.

Казка, дружній, бігти, лізти, мудрий.

Пильний, пальчик, сяйво, мрійник, райдуга.

71. 1. Прочитайте текст та підготуйся писати під диктовку.

Федькота Настунька садили яблуньки, вишеньки. Андрійко та Соломійка в шкільній майстерні виготовляли годівнички.

2. Звірте написаний текст із підручником. Порадьтеся, чи правильно ви перенесли слова.

72. 1. Прочитай слова. Знайди помилки в поділі слів для переносу. Поясни, як треба поділити слова.

Лі-йка, ліній-ка, лял-ька, гай-ка, жа-йворонок.

Гай-ка, паль-ма, парасол-ька, май-ка, Бать-ків-щина.

2. Запиши слова одного рядка (на вибір), правильно поділяючи їх для переносу.

73. 1. Розглянь малюнки. Назвй зображені предмети.

2. Запиши слова за алфавітом, поділи їх для переносу. За потреби пригадай алфавіт.

Слова для довідок: праска, ліхтарик, кошик, абажур, холодильник.

“Нова українська школа” матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.