Тема 4. Різноманітність рослин
МОХИ. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ МОХІВ, ПРИСТОСУВАЛЬНІ РИСИ БУДОВИ І ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Мета: сформувати знання про характерні особливості мохів, їх життєвий цикл; вивчити ознаки ускладнення їхньої організації (порівняно з водоростями) і риси пристосованості до умов життя; ознайомити з різноманітністю мохів.
Основні поняття і терміни: мох, життєвий цикл, гаметофіт, спорофіт, спорогон, однодомна рослина, дводомна рослина.
Обладнання: таблиця «Мохи», гербарій «Мохи», живі екземпляри деяких мохів.
Структура уроку, основний зміст і методи роботи
I. Перевірка домашнього завдання. (Самостійна робота учнів).
Із переліку слів вибрати ті, які відповідають характеристикам вищих спорових рослин: ризоїди, спори, слань, корінь, квітка, спорофіт, тканина, клітина, гаметофіт, архегоній, яйцеклітина, насіння, брунька, плід, сперматозоїд, запліднення, зигота, зародок.
II. Актуалізація опорних знань учнів. (Бесіда).
1. Які відділи рослин належать до спорових рослин?
2. Які з цих рослин є вищими споровими рослинами? Чому?
3. Де в природі ви зустрічали мох?
4. Яка умова є необхідною для існування мохів? Чому?
III. Закріплення знань учнів. (Самостійна робота учнів на основі здобутих знань про водорості та вищі спорові рослини).
Заповнити таблицю «Порівняльний аналіз будови водоростей і вищих спорових рослин».
1. Будова рослинного організму
2. Наявність рослинних тканин
Підготувати міні-проект «Як утворився торф і кам’яне вугілля».
Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування
Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.
Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.
У чому полягає ускладнення будови мохів порівнянно з водоростями?
Ответ: ускладнення будови мохів порівняно з водоростями полягає у більш високому рівні диференціації органів та спеціалізації клітин для виконання конкретних функцій. Объяснение: Мохи та водорості – це дві різні групи рослин, які відрізняються своєю будовою та способом життя. Однак, якщо порівнювати будову мохів та водоростей, можна відзначити такі основні відмінності: 1.Мохи мають спеціалізовані органи – стебла, листки та коріння, що дозволяє їм займати більш високу позицію в ієрархії рослинної організації. У водоростей немає такої диференціації органів. 2.Мохи мають відносно складну будову листків, які містять клітини з різними функціями. У водоростей листки зазвичай не мають такої складної структури. 3.У мохів є спеціальні органи розмноження – гаметангії, які дозволяють їм розмножуватися безпосередньо з індивідуумів протилежної статі. У водоростей розмноження зазвичай відбувається за допомогою спор.
Урок: Мохи. Лабораторне дослідження: будова моху.
Тема: Мохи. Лабораторне дослідження: будова моху.
- сформувати в учнів знання про поширення, місцезростання, життєдіяльності, особливостей розмноження; звернути увагу на ознаки ускладнення в організації мохів у порівнянні з водоростями; сформувати поняття: «статеве покоління», «нестатеве покоління»;
- продовжити формування в учнів наукового світогляду, ціннісного ставлення до природи;
- продовжити формування умінь працювати з підручником, розпізнавати представників мохів, порівнювати їх між собою; виконувати лабораторне дослідження, працювати з лабораторним обладнанням, робити відповідні висновки і малюнки.
Тип уроку: комбінований урок.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий, репродуктивний.
Обладнання: гербарні екземпляри різних мохів, живі рослини, постійні мікропрепарати, таблиці, картини з альбому.
1.Організаційний момент.
Привітання учнів, перевірка відсутніх.
2. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань.
Заслухати декілька презентацій, на тему «Як утворився торф».
Виконання декількох вправ для повторення.
Картка самоконтролю «Занурення у світ водоростей» . Заповніть пропуски.
- водорості, у хлоропластах яких, окрім хлорофілу, є ще жовті та бурі пігменти. (Бурі водорості).
- найвідомішими Бурими водоростями є. (Саргас, ламінарія).
- до цих водоростей належить близько 4000 видів, вони високорозвинені, мають розгалужений талом червонуватого кольору. (Багрянки, або Червоні).
- глибоководні водорості, які збагачують водойми киснем і є джерелом живлення для водних тварин, використовуються для отримання йоду та агар-агару, в їжу. (Червоні).
Гра «Впізнай водорость» ( на дошці записані назви водоростей: червоні, бурі, зелені, учні повинні розмістити представників на ці групи)
Представники: макроцистис, порфіра, спірогира, улотрикс, філофора, церамія, ламінарія, хлорела, кароліна, телесерія, фукус, хламідомонада, дикті ота.
Бурі: макроцистис, ламінарія, саргас, фукус, дикті ота.
Червоні: порфіра, філофора, церамія, кароліна, телесерія.
Зелені: спірогира, улотрикс, хлорела, хламідомонада.
Вправа «згоден – не згоден». З якими твердженнями ви згодні, а з якими ні. Відповідь обґрунтуйте.
1.Спільна ознака всіх водоростей – наявність у клітинах хлорофілу.
2. Водорості мешкають тільки у солоних водоймах.
3. Усі водорості ведуть прикріплений спосіб життя.
4. Улотрикс – нитчаста бура водорость.
5. Спірогіра – мешканець солоних водойм.
6. Ламінарія – представник бурих водоростей.
7. Діатомові водорості належать до багатоклітинних водоростей.
8. З решток діатомових водоростей утворилися осадові породи діатоміти.
9. Морська капуста – представник червоних водоростей.
10. Червоні водорості ростуть на глибині до 250 м.
3.Повідомлення теми, мети, задач уроку, мотивація навчальної діяльності.
У горах Європи, у тому числі й у Карпатах, на скелях та в печерах росте особливий вид мохів. Зелена нитка, що проростає зі спор цього моху, живе тривалий час і досягає значних розмірів. Здатна вона й до світіння в темряві — особливі лінзоподібні клітини вловлюють слабке світло й спрямовують його на хлоропласти, створюючи умови для фотосинтезу. Світло проходить крізь мох, і стінка клітини відбиває його вже як зелений промінь. Світіння цього моху породило народні легенди про гномів, які вночі в печерах із ліхтарями охороняють скарби.
Про різні види мохів та особливості їхньої будови ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.
4.Вивчення нового матеріалу.
Розповідь учителя. Мохоподібні (Briophyta ) – це відділ вищих спорових рослин, у життєвому циклі яких переважає статеве покоління. Відділ Мохоподібні об’єднує близько 35 тис. видів. Бріологія — вчення про мохи, тобто наука, що займається вивченням мохів (з грецької logos означає “вчення”, а bryon — “мох”).
Мохоподібні – це невисокі, переважно багаторічні, рідко – однорічні рослини, які за своєю організацією близькі до водоростей. Вони не мають чітко виражених провідних тканин і коренів. Доросла рослина, статевого покоління, має пластинчасту або листостеблову будову, деякі види можуть мати поодинокі прямостоячі стебла, в той час як інші мають розгалужені стебла і нагадують м’який зелений килим, що покриває ґрунт. П рикріплюється до ґрунту за допомогою ризоїдів, які є виростами нижньої частини рослини і виконують функцію коренів, а саме, закріплення рослини у ґрунті.
Мохи витримують висушування навіть протягом кількох років, швидко оживаючи при зволоженні. Разом з тим вони спроможні переносити і довготривале затоплення, і значні температурні коливання. Наприклад, мохи знаходили у гарячих джерелах Камчатки, де температура підвищується до +40 °С . +45 °С. Інші види трапляються в антарктичній пустелі, де морози сягають —50 °С. Мохи невибагливі й до освітлення: вони добре почуваються як при повному сонячному освітленні у піщаних пустелях, так і при світлі у нетрях лісів та в печерах, де у 150-200 разів темніше, ніж на поверхні. Багато мохів, використовуючи розсіяне світло, відновлюють свою життєдіяльність після зимового стану спокою ще під сніговою ковдрою.
Розмноження мохів можна розглянути на прикладі зозулиного льону, у нього як і у всіх мохів послідовно змінюються статеве та нестатеве покоління.
Рослини статевого покоління можуть утворювати подушку із щільно розташованих пагонів зі стеблом і листками (власне ті рослини, які у побуті називають мохами). На стеблі при основі пагона розвиваються волоски – ризоїди. На верхівці пагонів зозулиного льону між листками утворюються статеві органи: або чоловічі, або жіночі.
Коли падає дощ, його краплі потрапляють на верхівки пагонів і розбризкуються. Разом з бризками чоловічі статеві клітини із джгутиками – сперматозоїди – потрапляють на жіночі пагони, потрапляють у жіночі статеві органи і запліднюють яйцеклітину, в результаті цього утворюється зигота.
Із зиготи всередині статевого органа розвивається нестатеве покоління моху – спорофіт.
Нестатеве покоління формується на верхівці материнської рослини, від якої отримує поживні речовини, і тому розвиток спорофіта як самостійного організму не відбувається. Спорофіт, який у мохоподібних називається спорогоном, складається, зазвичай, із присоски, ніжки і коробочки, у якій утворюються спори.
Після дозрівання спори висипаються з коробочки і вітер розносить їх на велику відстань. Спора зозулиного льону проростає на поверхні ґрунту у сильно розгалужену багатоклітинну зелену чоловічу або жіночу нитку.
Сукупність статевого і нестатевого поколінь становить цикл відтворення, він забезпечує безперервність життя певного виду організмів. В одних вищих спорових рослин переважає гаметофіт, а в інших спорофіт.
Саме завдяки домінуванню гаметофіта мохоподібні розглядаються як самостійна гілка в історичному розвитку вищих рослин.
Загальна схема розмноження моху на прикладі зозулиного льону
У мохоподібних дуже добре розвинене вегетативне розмноження, яке можна розділити на два види залежно від участі в ньому самої рослини: 1) розмноження частинами тіла – фрагментами стебел, бруньками, гілочками, листочками, частинами протонеми; 2) спеціалізованими утворами розмноження – вивідковими тільцями , які можуть формуватися на будь-яких частинах рослини.
Для окремих видів мохів вегетативне розмноження є одним із найважливіших способів виживання. Наприклад, у сарконеурума льодяного, який мешкає в Антарктиді, вегетативне розмноження відбувається частинками тіла, які поширюють на своїх лапках та пір’ї пінгвіни.
Самостійна робота учнів з підручником. Опрацюйте текст підручника та дайте відповіді на наступні питання:
2. Чому у болотній воді майже не розвиваються мікроорганізми?
3. Як людина використовує торф?
4. Як використовують торф у хімічній промисловості?
5. Завдяки яким особливостям сфагнуму його можна використовувати як перев’язувальний матеріал?
5. Виконання лабораторного дослідження.
Мета: Ознайомитися з особливостями будови мохоподібних.
Обладнання й матеріали: гербарні зразки зозулиного льону, мікроскоп, предметне та накривне скло, піпетки, пінцети, паперові серветки, тимчасовий мікропрепарат «Спорогон зозулиного льону», таблиці.
І.Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторного дослідження.
ІІ. Повторення правил роботи з мікроскопом і виготовлення мікропрепаратів.
ІІІ. Виконання учнями лабораторного дослідження:
1. Уважно розгляньте гербарний зразок зозулиного льону. Знайдіть у нього ризоїди, стебло і листки. Схематично замалюйте будову зозулиного льону. Позначте на малюнку гаметофіт і спорофіт, ризоїди, стебло, листки.
2. На верхівці стебла моху знайдіть спорогон, що складається з довгої, тонкої ніжки й коробочки. На попередньому малюнку позначте спорогон, його ніжку та коробочку.
3. За допомогою мікроскопа на мікропрепараті «Спорогон зозулиного льону» роздивіться поздовжній розріз спорангія. Усередині знайдіть спори. Побачене намалюйте.
Зробіть висновки за результатами виконаної роботи.
У висновку дайте відповідь на запитання: Яку будову мають мохоподібні? Які ознаки у зовнішній будові свідчать про те, що ці рослини пристосовані до життя на суходолі?
6. Закріплення матеріалу.
Гра «Бріологія» (розгадайте всі плутанки).
- Вчення про мохи? …..(Л О Б Р І О І Г Я)
- Мохи не вибагливі до ….. ( Т І В С О Е Н Л Я Н)
- Фотосинтезуючий орган мохів? ….. ( А Л С Ь Н)
- У життєвому циклі переважає ….. (А Г Е М Т Ф І О Т)
- Представник Мохоподібних ….. ( І А Ш Р А М Н И Ц Я)
- Мохи утворюють ….. ( Р О Т Ф)
Відповіді: 1.Бріологія. 2. Освітлення. 3. Слан. 4. Гаметофіт. 5. Маршанція. 6. Торф.
Бесіда за запитаннями:
1. Чому мохи відносяться до вищих рослин?
2. Яку будову має мох зозулин льон?
3. Чому його відносять до дводомних рослин?
4. Чим відрізняються чоловічі і жіночі особини моху зозулиного льону?
5. За яких умов можливе запліднення мохів?
6. Що утворюється після запліднення?
8. Чим мох сфагнум відрізняється від зозулиного льону за своєю будовою?
10. Як людина використовує торф?
11. Що спільного та відмінного між водоростями та вищими рослинами, які розмножуються спорами?
7. Підведення підсумків уроку.
8. Рефлексія.
9. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати параграф підручника, підготувати кросворд.