§ 22. Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства. Держава Феодоро в Криму

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: яку політику проводили Кримське ханство та Османська імперія щодо українських земель; які наслідки мали татаро-турецькі набіги на українські землі.

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Коли монголи вперше з’явилися на Кримському півострові? 2. Які держави мали володіння в Криму на початку XIII ст.? 3. Яку роль відігравав Крим у Чорноморському регіоні? 4. Що таке факторії?

1. Утворення Кримського ханства та його входження до складу Османської імперії. Монгольська навала та захоплення степових просторів Причорномор’я і Криму суттєво змінили склад населення цих земель. Панівною етнічною групою стали монголи, що змішалися з половцями та іншими місцевими етнічними групами, до яких переважно застосовували назву «татари».

Поступово центр Золотої Орди зміщувався до Криму. Від кінця XIII ст. монгольські хани дедалі частіше обирали Крим для постійного проживання. Одним із таких місць було місто Солхат (тепер Старий Крим).

Утвердження монголів на кримських землях згодом спричинило й поширення там ісламу. У середині XV ст. Золота Орда розпалася, і на її території виникло кілька самостійних держав: Велика Орда, Астраханське, Казанське, Сибірське ханства, Ногай і Кримське ханство.

Виникнення Кримського ханства пов’язане з ім’ям хана Хаджі-Гірая (1428—1466 рр.).

Походження Хаджі-Гірая остаточно не з’ясовано. На думку деяких істориків, його справжнє ім’я — Даулет-Бірді. Він був сином кримського хана Таш-Тимура (кінець XIV ст.). Інші стверджують, що Хаджі-Гірай був представником двох могутніх кримських родів Ширинів і Баринів. У юнацькі роки він жив при дворі литовського князя Вітовта, який і допоміг йому утвердитися на престолі. Хаджі-Гірай прагнув перетворити свою державу на важливий центр торгівлі й навіть збудував великий торговельний флот. Поляки його називали «стражем українських земель».

Хаджі-Гірай зміг, спираючись на Литву, відстояти незалежність свого ханства від зазіхань хана Великої Орди. Це сталося, за різними джерелами, у 1449 або 1455 р. Після смерті Хаджі-Гірая в результаті міжусобиці влада перейшла до його молодшого сина Менглі-Гірая (1467—1515 рр.).

Менглі-Гірай на прийомі в султана. Середньовічна мініатюра

Кримські хани зберігали формальну зверхність над українськими землями у складі Великого князівства Литовського та видавали великому князю ярлик на княжіння на цих землях. Останній був виданий у 1472 р.

Проте влада Менглі-Гірая була хиткою. На ханський престол претендували представники інших знатних родів. Менглі-Гірай був позбавлений влади й ув’язнений. Бунтівний бей Емінех звернувся по допомогу до турецького султана Мехмеда II. Останній, скориставшись цим, у 1475 р. оволодів усім південним узбережжям Криму та фортецею Азов у гирлі річки Дон.

Менглі-Гірай, що опинився на волі, був змушений визнати зверхність султана, а Кримське ханство від 1478 р. стало васалом Османської імперії.

2. Політичний устрій і соціально-економічний розвиток Кримського ханства. На чолі держави стояв хан — «Великий хан Великої Орди та престолу Криму і степів Кипчаку». Як спадкоємець Мехмеда він користувався правом верховного володіння землею. Частина землі була в безпосередній власності хана, яку він міг передати в спадок. Крім цього, хану належали всі соляні озера, а також необроблювані землі. Основну частину його прибутку становили надходження від торгівлі здобиччю та невільниками, що були захоплені в полон під час походів.

Важливу роль у владній верхівці відігравали офіційно оголошені спадкоємці хана — калга-султан та нуреддін-султан. Вони мали окремі палаци, і їхня влада відрізнялася від ханської лише тим, що вони не могли карбувати власну монету.

Султан — титул монархів у деяких країнах Сходу.

Особливе місце в управлінні ханством посідав великий бей — «очі та вуха хана». Він командував особистим військом, стежив за порядком у столиці — Бахчисараї, затверджував усі судові справи. За зовнішню безпеку ханства й відносини з ордами, що кочували за межами Криму, відповідав op-бек. Усі найважливіші питання в житті ханства (війни і миру, витрат на утримання ханського двору тощо) вирішувалися на державній раді — дивані, до якого входили найвищі посадовці ханства. Важливу роль в управлінні ханством відігравав релігійний лідер — муфтій, який завідував судами, церковними володіннями, освітою.

Вирощування зерна в степах Криму було поєднано з відгінним скотарством. Сутність цієї системи господарювання: навесні ділянку землі засівали, а поки хліб дозрівав, улус ішов зі своєю худобою на далекі пасовища. Восени він повертався та збирав достигле зерно.

Більшість населення ханства складали вільні люди. Чимало з них були християнами. Основу господарства становило скотарство (коні, велика рогата худоба, вівці). У передгір’ях Криму також було розвинене землеробство. Тут вирощували злакові, городні культури; поширювалися виноградарство й садівництво. Стрімко розвивалося ремесло: гончарство, килимарство, виготовлення мідного й олов’яного посуду, кінської збруї, зброї тощо.

3. Формування культури Кримського ханства. Центрами зародження культури Кримського ханства стали резиденції ханів: спочатку це був Солхат, згодом — Кирк-Ор, а на початку XVI ст. — Бахчисарай.

До найдавніших архітектурних пам’яток ханства належать купольні усипальниці правителів, знатних людей і духовних лідерів — дюрбе. Їх будували з тесаного каменю, скріпленого міцним вапняним розчином. Найдавніше дюрбе розташоване в Чуфут-Кале. Найбільш відомим є Ескі-дюрбе XV ст., що розташоване в межах сучасного Бахчисарая.

Дюрбе (гробниця) Хаджі-Гірая в Бахчисараї. Сучасний вигляд

Значне місце в архітектурі ханства посідали мечеті. Однією з перших мечетей була шестистовпна базиліка під двосхилим дахом, закладена в 1314 р. в Солхаті на честь хана Узбека. Храм добре зберігся до наших днів.

Мечеть хана Узбека в Старому Криму. Сучасний вигляд

У XVI ст. почалася розбудова Бахчисарайського палацу, який став перлиною культури кримських татар.

Бахчисарайський палац. Сучасний вигляд

4. Татаро-турецькі набіги на українські землі. Дике Поле. Після розпаду Золотої Орди, яка була одним із головних противників Великого князівства Литовського, литовські князі втратили інтерес до союзу з Кримом. Цією ситуацією скористався великий князь московський Іван III: після наполегливих домагань він зміг схилити Менглі-Гірая до союзу, який був спрямований як проти Великої Орди, так і проти Великого князівства Литовського. Завдяки цьому союзу Менглі-Гірай завдав остаточної поразки Великій Орді, захопивши й знищивши в 1502 р. місто Сарай.

Московсько-татарський союз трагічно позначився на долі українського народу. Перший великий напад кримських татар на українські землі відбувся в 1474 р.

Особливо спустошливим був похід татар 1482 р. на Київ. Місто та навколишні міста було розорено й спалено. Хан Менглі-Гірай узяв багатий ясир. Після походу на знак дотримання своїх союзницьких зобов’язань хан надіслав московському великому князю Івану III золоту чашу й таріль із пограбованого Софійського собору.

У цей самий період на українських землях з’явилися турки, які в 1476 р. спустошили Буковину, а в 1498 р. — Галичину та взяли в полон близько 100 тис. осіб. У результаті великого походу 1500 р. був зібраний 50-тисячний ясир.

За підрахунками істориків, протягом другої половини XV — XVI ст. було здійснено близько 110 великих татаро-турецьких набігів, у результаті яких українські землі на південь від Києва були майже знелюднені й спустошені. Ці землі дістали назву Дике Поле, або просто Поле.

Опір українського населення став одним із важливих чинників формування українського козацтва, перші згадки про яке в писемних джерелах з’явилися у 1489 та 1492 рр.

Ясир — полонені, яких захоплювали турки й татари під час нападів на Велике князівство Литовське, Польщу, Московську державу.

Козак — слово тюркського походження, що означає вільну озброєну людину. Спочатку застосовувалося для назви жителів Дикого Поля, які на свій страх і ризик на цій території займалися різними промислами. Згодом стало позначати соціальну верству.

Татари ведуть ясир. Фрагмент гравюри XV ст.

5. Генуезькі колонії. Князівство Феодоро. За Німфейським договором між Візантією і Генуєю (1261 р.) генуезці отримали виключне право на торгівлю в Чорному морі. Генуезці на місці стародавньої Феодосії заснували торговельну факторію Кафа, яка стала важливим торговельним пунктом між Сходом і Заходом. Також їм удалося витіснити з Криму своїх суперників — венеціанців.

У генуезців складалися непрості відносини з монголами, а згодом і з кримськими татарами: війни чергувалися з укладанням союзів. Поступово до початку XV ст. генуезці оволоділи всім південним узбережжям Криму від Кафи до Херсонеса. У Сугдеї та Чембало (нині Балаклава) вони збудували міцні фортеці.

Поряд із генуезькими факторіями від кінця XII ст. в гірських районах Криму розвивалося князівство Феодоро. Його столицею було місто Феодоро, відоме також під назвою Мангуп. Феодорити змогли знайти спільну мову з монголами й мирно співіснувати з ними.

Розквіт князівства припав на XV ст. Воно мало розвинені сільське господарство й ремесла, його населення становило 200 тис. осіб. У 30-ті рр. XV ст. розпочалася боротьба з генуезцями за вихід князівства до морського узбережжя, яка тривала з перемінним успіхом аж до підкорення Кафи й Мангупа турками в 1475 р.

Запам’ятайте дати

Кінець XII — 1475 р. — існування князівства Феодоро.

Середина XV ст. — утворення Кримського ханства.

1474 р. — перший великий напад кримських татар на українські землі.

1478 р. — установлення васальної залежності Кримського ханства від Османської імперії.

1489, 1492 рр. — перші писемні згадки про українських козаків.

Кафа (Феодосія). Район гавані. Середньовічна гравюра

Емблеми князів Феодоро з напису на стінах фортеці Фуна. 1459 р.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що. Чому?

• У причорноморських степах і Криму сформувалася держава кримських татар — Кримське ханство, яке разом із Молдавським князівством потрапило у васальну залежність від Османської імперії.

• Наприкінці XV — на початку XVI ст. через татаро-турецькі набіги було спустошено значні території України на південь від Києва.

• Із кінця XII до кінця XV ст. у гірських районах Криму існувало князівство Феодоро, яке поєднало в собі традиції Візантійської імперії та народів, що заселяли гірські райони Криму. Князівство вело боротьбу з генуезцями за вихід до портів Чорного моря. Проте в 1475 р. воно було підкорене Османською імперією.

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Знавці хронології». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в пари. Один(-на) учасник(-ця) гри називає дату за змістом параграфа, інший(-а) вказує подію, яка відповідає цій даті. Через деякий час вони міняються ролями.

2. Як і коли утворилося Кримське ханство? 3. Визначте головну мету набігів татар на українські землі. 4. До яких наслідків призвели татаро-турецькі набіги на українські землі? 5. Під впливом яких культур розвивалася культура Кримського ханства? 6. Укажіть особливості розвитку князівства Феодоро. Чи могло воно за тих умов зберегти незалежність? 7. Робота в малих групах. Що впливало на розвиток господарства Криму?

8. Колективне обговорення. Чому Кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії? Які це мало наслідки? 9. Складіть схему державного устрою Кримського ханства. 10. Покажіть на карті: 1) напрямки набігів татарських орд на українські землі; 2) територію Дикого Поля; 3) територію Кримського ханства.

11. Українські історики другої половини XIX — початку XX ст. В. Антонович, М. Костомаров, Д. Яворницький, М. Грушевський окреслювали відносини тогочасної України із Кримським ханством як ворожі. З’ясуйте, чи відповідає це твердження реаліям часу. 12. Робота в парах. Складіть історичний портрет одного з правителів Кримського ханства XV — першої половини XVI ст. або князівства Феодоро (за вибором).

§ 24. Королівство Руське за Данила Романовича (Галицького) (1238—1264 рр.)

У 1238 р. сини Романа Мстиславича Данило й Василько відновили єдність батькової держави. Василько залишився на Волині, Данило зміг утвердитися на галицькому столі, протиставивши боярству підтримку городян. Обидва князівства існували як одне ціле під зверхністю старшого й діяльнішого Данила. Цього ж року відбулася битва під Дорогочином, яка поклала край зазіханням німецьких лицарів-хрестоносців на руські землі.

Пам’ятник молодим князям Данилу і Васильку в м. Володимирі-Волинському на Волині (робота скульпторки Теодозії Бриж)

Розгромлення загонів хрестоносців військом Данила Галицького під Дорогочином у 1238 р. (картина художника Станіслава Серветника)

Чим, на вашу думку, можна пояснити звернення митців до історії України тих далеких часів?

Цього ж 1238 р. князь Данило Галицький оволодів Києвом, проте не зміг його захистити від монгольської навали 1240 р.

У 1245 р. військо Данила Галицького здобуло перемогу в битві проти приведеного Ростиславом (чернігівська князівська династія) війська угорського короля і його союзників біля м. Ярослава над річкою Сян. Боярська опозиція усередині держави також була остаточно знищена, Данило став володарем Галицького і Волинського князівств.

2. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ДАНИЛА РОМАНОВИЧА

Князь Данило зміцнював і розбудовував нові міста (Львів, Холм і багато інших), укріплював православну церкву, сприяв розвиткові культури.

Свідчать документи

З Галицько-Волинського літопису про заснування Данилом Романовичем м. Холма

. Місто же Холм було споруджено за Божим велінням. [. ] коли Данило їздив по полю і діяв лови (полювання), то побачив він на горі гарне і лісисте місце, оточене навкруги його полем, і запитав тамтешніх жителів: «Як іменується це місце?» І вони сказали: «Холм його ім’я є». І [. ] надумав він, що поставить на ньому невеликий город. [. ] побачивши, що Бог помічником йому є, спорудив він інше місто, що його татари (монголи) не змогли взяти, коли Батий всю землю Руську захопив. Тоді й церква Святої Трійці запалена була і знову була споруджена. Коли ж побачив це князь Данило, що Бог сприяє місцю тому, почав він закликати приходнів — німців і русів, іноплемінників і ляхів. Ішли вони день у день.

• 1. Як літописець оповідає про заснування м. Холма? Чим можна пояснити вибір місця для його спорудження?
• 2. Що сприяло піднесенню і розквіту міста?

У внутрішній політиці князь зміцнював державне управління, спираючись на вірних йому бояр. Серед досягнень Данила Галицького, окрім приборкання бояр, було також реформування війська. Він заклав основи постійного війська, яке складалося з важкої і легкої кінноти, важкої піхоти й піших стрільців. З озброєння було введено масове використання арбалетів і метальної артилерії. Відпрацьована взаємодія різних частин війська у ході бою.

• 1. Пригадайте, що таке шлюбна дипломатія.
• 2. З якою метою до неї вдавалися князі Русі-України?

Данило продовжив традицію укладання династичних шлюбів. Його син Лев одружився з донькою угорського короля, Шварно — литовського князя Міндовга. Донька Данила Преслава була заміжня за мазовецьким князем Земовитом.

Важливим напрямом зовнішньої політики Данила Романовича були відносини з монгольськими володарями.

Писемні джерела свідчать: «. Хан Батий прислав посла свого до Данила й Василька: «Дай Галич!» І Данило був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї городами. І, порадившися з братом своїм, поїхав він до Батия. ».

Думки істориків

Монгольська навала стала для Данила випробуванням його як полководця і правителя. Що ще більш важливо, він показав свій талант дипломата. Коли монгольський воєначальник зажадав, щоб Данило передав свою столицю Галич монголам, той поїхав до Батия, у його столицю Сарай на Волзі. Візити такого роду вже здійснювали інші руські князі, щоб присягнути на вірність монголам й отримати ханський ярлик — письмовий дозвіл на умовне право керувати своїми князівствами. «Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис?» — спитав хан Данила, як стверджує літописець. «Досі я не пив. А нині ти велиш — я п’ю», — відповів Данило, демонструючи ханові повагу та покору.

. Присягнувши на вірність Батию, він не збирався надто довго дотримуватися цієї присяги. Данило отримав ярлик Батия на Галичину та Волинь в обмін на обіцянку платити данину та брати участь у монгольських воєнних кампаніях у регіоні. Монгольський сюзеренітет захищав його від претензій на його територію не лише з боку князів-суперників, а й агресивних західних і північних сусідів. Данило скористався новою атмосферою політичної стабільності, щоб почати економічне відродження своєї держави.

Сергій Плохій «Брама Європи»

• 1. Як історики оцінюють поїздку князя Данила до Золотої Орди?
• 2. Які наслідки для Галицько-Волинського князівства мала зустріч Данила Романовича з ханом Батиєм?

Зумівши шляхом тонких дипломатичних маневрів і ціною приниження добитися права на княжіння у Батия, Данило Романович розгорнув широку підготовку до боротьби з поневолювачами. Із цією метою він укладає військові союзи з недавніми ворогами: польськими князями, угорським королем.

Корона Данила Галицького (реконструкція)

Щоб здобути допомогу католицької Європи в боротьбі з монголами, Данило дав згоду на пропозицію Папи Римського прийняти королівську корону. Папа Іннокентій IV оголосив хрестовий похід проти Орди.

Данило Романович Галицький (сучасна поштова марка України)

1253 р. у Дорогочині відбулась урочиста коронація Данила Галицького. У джерелах державу Данила почали називати Королівство Руське.

Протягом 1253-1256 рр. Данило Романович завдав поразок монгольському війську правителя сусіднього улусу Куремси.

Занепокоєні зростанням могутності Галицько-Волинського королівства, правителі Золотої Орди вислали проти нього численне й сильне військо.

Під тиском несприятливих обставин Данило Романович змушений був пристати на вимоги монгольського воєводи Бурундая і зруйнувати найбільші фортеці князівства: Львів, Луцьк та ін. Холм залишився недоторканим завдяки зусиллям і хитрощам князя Василька Романовича та воєвод.

У 1264 р. князь Данило помер. В історію він увійшов під ім’ям Галицький, оскільки вся його діяльність здебільшого була пов’язана з Галичиною.

Думки істориків

Доля цього князя мала в собі щось трагічне. Багато чого досяг він, чого не досяг жоден з князів, та ще з таким напруженням, якого не виніс би інший, . весь край був під його владою. Але не встигнувши визволитись з-під татарського ярма й дати своїй державі самостійне значення, Данило тим самим не залишив твердої запоруки цієї самостійності на майбутнє. Особа Данила зостається благородною, найбільш симпатичною постаттю в цілій старій українській історії.

Микола Костомаров «Князь Данило Галицький»

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

2. Кому було завдано нищівної поразки в битві під Дорогочином?

3. У якому році відбулася битва під Ярославом?

4. Коли і від кого отримав Данило Галицький корону?

5. Виконайте тренувальну онлайн-вправу:

«Королівство Руське за Данила Романовича»

https://cutt.ly/zyCM0Vx

Досліджую і аналізую

• 1. Чому сини Романа Мстиславича були змушені силою доводити своє право на батьківську спадщину?
• 2. Як ви думаєте, чому Данило Галицький переніс свою столицю до м. Холма?
• 3. Як пов’язані в зовнішній політиці Данила Романовича відносини із Золотою Ордою та Папою Римським?
• 4. Перегляньте відео та визначте головні етапи історії титулу «Король Русі». Позначте їх на шкалі часу. З’ясуйте, які події впливали на появу королівської корони в Русі-Україні в XI та XIII ст.

Відео «Король Данило Галицький і його корона» (тривалість 07 хв 49 с)

https://cutt.ly/sodx2My

Мислю творчо

• 1. Виконайте творчий проект «Пам’ятки, пов’язані з Данилом Романовичем, та пам’ятники йому на сучасній карті України».
• 2. Створіть сторінку Данила Романовича в соціальних мережах.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1238 р. утвердження Данила Романовича в Галичі

1245 р. битва під Ярославом

1253 р. коронація Данила Романовича