Ветеринарно-санітарні правила для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин (45221)

Відповідно до Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” з урахуванням вимог “Соглашения о сотрудничестве в области ветеринарии” країн-учасниць СНД і необхідності гармонізації вимог ветеринарної медицини нашої держави з вимогами Міжнародного епізоотичного бюро, країн СНД і ЄС та у зв’язку з потребою здійснення державного

ветеринарно-санітарного нагляду та контролю за забоєм тварин, переробкою, зберіганням, транспортуванням й реалізацією продукції тваринного походження на всіх ділянках виробництва і зберігання та дотриманням ветеринарно-санітарних вимог на бойнях, забійно-санітарних пунктах господарств та при подвірному забою тварин Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Ветеринарно-санітарні правила для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин (далі – Правила), що додаються.

2. Начальникам управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах здійснювати ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб’єктів

господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження відповідно до чинного законодавства та цих Правил.

3. Зареєструвати ці Правила в Міністерстві юстиції України.

4. Уважати такими, що не застосовуються на території України, “Ветеринарно-санитарные правила внутрихозяйственного убоя скота на мясо”, затверджені Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР, погоджені з Міністерством охорони здоров’я СРСР та правлінням Центрспілки 27 серпня 1971 року.

5. Управлінню забезпечення протиепізоотичної роботи (Кучерявенко О.О.) довести цей наказ до відома установ ветеринарної медицини.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Голови державного департаменту ветеринарної медицини Горжеєва В.М.

Стаття 42. Вимоги до забезпечення благополуччя тварин під час забою

1. Оператори потужностей повинні забезпечити поводження з тваринами у спосіб, що не завдає їм зайвого болю та страждань, під час забою та операцій, пов’язаних із забоєм, зокрема:

1) тварини повинні утримуватися чистими та в належних температурних умовах, захищеними від падіння, ковзання, фізичних ушкоджень;

2) поводження з тваринами та їх утримання повинні відповідати типовій поведінці таких тварин;

3) не повинно спостерігатися ознак зайвого болю або нетипової поведінки тварин;

4) годування та поїння тварин повинні здійснюватися з періодичністю, що забезпечує їхні природні потреби;

5) тварини повинні бути захищеними від контакту з іншими тваринами, що можуть спричинити негативний вплив на їхнє благополуччя.

2. Положення частини першої цієї статті не поширюються на:

1) забій тварин під час полювання, рекреаційного рибальства, культурних та спортивних заходів;

2) забій тварин під час наукових досліджень, що проводяться під наглядом компетентного органу;

3) забій птиці, кролів та зайців, що здійснюється за межами бійні власником тварин для власного споживання.

3. Забій тварини може здійснюватися лише після оглушення, за умови втрати твариною свідомості та чутливості, що має тривати до настання смерті.

4. Вимоги частини третьої цієї статті не застосовуються до забою тварин відповідно до релігійних обрядів, за умови що такий забій тварин відбувається на бійні. Вимоги до благополуччя тварин під час забою затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, та повинні забезпечувати захист тварин від жорстокого поводження з урахуванням міжнародних зобов’язань України.

• Стаття 1. Визначення термінів
• Стаття 2. Законодавство про ветеринарну медицину та благополуччя тварин
• Стаття 3. Сфера дії Закону
• Стаття 4. Основні напрями державної політики у сфері ветеринарної медицини
• Стаття 5. Органи державного управління у сфері ветеринарної медицини
• Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері ветеринарної медицини
• Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини
• Стаття 8. Система та повноваження компетентного органу
• Стаття 9. Державні надзвичайні протиепізоотичні комісії
• Стаття 10. Державна фармакологічна комісія ветеринарної медицини
• Стаття 11. Належний рівень захисту здоров’я тварин та пов’язаного з цим здоров’я людей
• Стаття 12. Розроблення, затвердження та перегляд ветеринарно-санітарних заходів
• Стаття 13. Аналіз ризику
• Стаття 14. Процедури управління ризиком
• Стаття 15. Повідомлення про запропоновані ветеринарно-санітарні заходи
• Стаття 16. Інформування про ветеринарно-санітарні заходи
• Стаття 17. Принципи застосування ветеринарно-санітарних заходів
• Стаття 18. Процедури державного контролю та дозвільні процедури
• Стаття 19. Визнання еквівалентності ветеринарно-санітарних заходів
• Стаття 20. Хвороби тварин, що підлягають повідомленню
• Стаття 21. Емерджентні хвороби тварин
• Стаття 22. Види тварин, сприйнятливі до хвороб тварин, що підлягають повідомленню
• Стаття 23. Моніторинг хвороб тварин
• Стаття 24. Плани ліквідації хвороб тварин, що підлягають повідомленню
• Стаття 25. Обов’язки утримувачів тварин щодо захисту здоров’я тварин
• Стаття 26. Вимоги до ведення записів
• Стаття 27. Вимоги до простежуваності свійських наземних тварин та репродуктивного матеріалу
• Стаття 28. Профілактичний карантин тварин
• Стаття 29. Підозра спалаху хвороби тварин, що підлягає повідомленню
• Стаття 30. Епізоотичне розслідування
• Стаття 31. Підтвердження спалаху хвороби тварин, що підлягає повідомленню, та запровадження карантину тварин
• Стаття 32. Карантинні заходи (карантинні обмеження)
• Стаття 33. Ліквідація спалаху хвороби тварин, що підлягає повідомленню
• Стаття 34. Завдання Національної поліції України під час спалаху хвороби тварин
• Стаття 35. Гарантії прав фізичних та юридичних осіб в умовах дії карантинних заходів (карантинних обмежень)
• Стаття 36. Основні засади забезпечення благополуччя тварин під час утримання
• Стаття 37. Вимоги до утримання сільськогосподарських тварин на потужностях
• Стаття 38. Вимоги до потужностей, на яких утримуються сільськогосподарські тварини
• Стаття 39. Вимоги до годування, поїння та використання інших речовин
• Стаття 40. Вимоги до забезпечення благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх розведення
• Стаття 41. Вимоги до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування
• Стаття 42. Вимоги до забезпечення благополуччя тварин під час забою
• Стаття 43. Затвердження тваринницьких потужностей для цілей експорту, імпорту та здійснення діяльності, що становить високий ризик
• Стаття 44. Державна реєстрація тваринницьких потужностей та операторів ринку
• Стаття 45. Вимоги до переміщення тварин
• Стаття 46. Вимоги до діяльності зі збору свійських копитних тварин та птиці
• Стаття 47. Вимоги до переміщення гідробіонтів
• Стаття 48. Вимоги до виробництва та обігу репродуктивного матеріалу
• Стаття 49. Ветеринарні документи
• Стаття 50. Професійна підготовка та атестація спеціалістів ветеринарної медицини
• Стаття 51. Наукове забезпечення ветеринарної медицини
• Стаття 52. Діагностика захворювань тварин
• Стаття 53. Лабораторні дослідження (випробування)
• Стаття 54. Загальні вимоги щодо державної реєстрації ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 55. Порядок державної реєстрації ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 56. Особливості державної реєстрації генеричних ветеринарних лікарських засобів (генериків)
• Стаття 57. Особливості державної реєстрації гібридних ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 58. Особливості державної реєстрації комбінованих ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 59. Особливості державної реєстрації ветеринарних лікарських засобів на підставі письмового дозволу
• Стаття 60. Особливості державної реєстрації ветеринарних лікарських засобів на підставі бібліографічних даних
• Стаття 61. Особливості державної реєстрації ветеринарних лікарських засобів за виняткових обставин
• Стаття 62. Особливості державної реєстрації гомеопатичних ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 63. Клінічні дослідження (випробування)
• Стаття 64. Захист інформації, що міститься в реєстраційному досьє
• Стаття 65. Державний реєстр ветеринарних лікарських засобів України
• Стаття 66. Зміна умов, призупинення та скасування державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу
• Стаття 67. Лікувальні корми та проміжні продукти для виробництва лікувальних кормів
• Стаття 68. Виробництво ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 69. Державний реєстр операторів ринку ветеринарних препаратів
• Стаття 70. Ліцензування виробництва та імпорту ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 71. Кваліфікована особа, відповідальна за виробництво та імпорт ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 72. Маркування на первинному пакуванні
• Стаття 73. Маркування на вторинному пакуванні
• Стаття 74. Обіг ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 75. Eкспорт ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 76. Реалізація ветеринарних лікарських засобів дистанційним способом
• Стаття 77. Ветеринарні лікарські засоби, що відпускаються за рецептом
• Стаття 78. Застосування ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 79. Обов’язки операторів ринку ветеринарних препаратів
• Стаття 80. Ведення записів власниками (утримувачами) продуктивних тварин
• Стаття 81. Ветеринарний фармакологічний нагляд
• Стаття 82. Обов’язки операторів ринку ветеринарних препаратів щодо ветеринарного фармакологічного нагляду
• Стаття 83. Кваліфікована особа, відповідальна за фармакологічний нагляд
• Стаття 84. Утилізація та знищення ветеринарних лікарських засобів
• Стаття 85. Фінансування системи компетентного органу та сплата членських внесків до міжнародних організацій
• Стаття 86. Фінансування планів моніторингу хвороб тварин, залишкових кількостей ветеринарних препаратів і забруднюючих речовин та протиепізоотичних заходів
• Стаття 87. Оплата послуг у сфері ветеринарної медицини
• Стаття 88. Матеріально-технічне та соціальне забезпечення спеціалістів ветеринарної медицини
• Стаття 89. Інформаційне забезпечення у сфері ветеринарної медицини
• Стаття 90. Ветеринарна практика
• Стаття 91. Залучення ліцензованих закладів та спеціалістів ветеринарної медицини до виконання ветеринарно-санітарних заходів
• Стаття 92. Громадські об’єднання у сфері ветеринарної медицини
• Стаття 93. Державний контроль за дотриманням законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин
• Стаття 94. Відповідальність за порушення законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин
• Стаття 95. Міжнародне співробітництво у сфері ветеринарної медицини