Гвоздика турецька: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 23 листопада 2023 Опубліковано: 15 лютого 2019 Перша редакція: 15 травня 2017 🕒 10 хвилин 👀 40842 рази 💬 5 коментарів

Гвоздика турецька, або гвоздика бородата (лат. Dianthus barbatus) – рослина роду Гвоздика родини Гвоздикові. Родове ім’я рослини перекладається з грецької як «квітка Зевса» або «божественна квітка», а бородатою цю гвоздику називають за наявність приквіткових листочків із війчастими краями. Родом гвоздика турецька з Південної Європи. Росте на річкових пісках, у гаях, листяних лісах, на луках і скелях.

У культурі рослина з 1573 року, і сьогодні гвоздику турецьку можна зустріти майже в кожному саду. Її використовують для створення альпійських гірок, квітників, бордюрів і навіть у ролі ґрунтопокривної рослини.

Посадка й догляд за турецькою гвоздикою

• Цвітіння: із кінця червня до кінця липня.
• Посадка: посів насіння на розсаду – у кінці березня або на початку квітня, висадка сіянців у ґрунт – у другій половині травня. Посів насіння безпосередньо в ґрунт – у кінці травня або на початку червня, а також у жовтні, але під зиму сіють тільки сухе насіння.
• Освітлення: яскраве сонячне світло.
• Ґрунт: родючий, супіщаний або суглинний.
• Полив: 2 рази на тиждень, при витраті 12-15 л води на 1 м² ділянки. У спекотне й посушливе літо доведеться поливати частіше.
• Підживлення: тричі за сезон: коли сіянці виростуть до 10-12 см, у стадії утворення перших бутонів і під час цвітіння. Застосовувати можна як мінеральні, так і органічні розчини.
• Розмноження: насіннєве – розсадне й безрозсадне.
• Шкідники: капустянки та щипавки.
• Хвороби: фузаріоз, іржа та вірусна крапчастість.

Турецька гвоздика – опис

Турецька гвоздика – трав’янистий багаторічник, що вирощується в дворічній культурі. У неї прямі, міцні вузлуваті стебла заввишки 30-75 см, голе, сидяче ланцетоподібне супротивне листя, зелене або синьо-зелене з червонуватим відтінком, і численні запашні, махрові, напівмахрові або прості квітки діаметром від 1,5 до 3 см різних відтінків білого, червоного, рожевого, кремового кольору – одноколірні, двоколірні, строкаті, оксамитові, з облямівкою або очком. Зібрані квітки в щиткоподібне суцвіття до 12 см у діаметрі, яке розкривається на другий рік життя і цвіте впродовж місяця з кінця червня. У перший рік турецька гвоздика утворює тільки розетку листя. Плід рослини – коробочка з чорним плоским насінням, що дозріває до серпня і зберігає прорісність від 3 до 5 років. Вирощують турецьку гвоздику не тільки для озеленення, а й на зрізання: її суцвіття стоять у воді до двох тижнів.

Вирощування турецької гвоздики з насіння

Посів турецької гвоздики

Якщо ви вирішили вирощувати турецьку гвоздику розсадним способом, то посів здійснюють у березні або на початку квітня в субстрат, попередньо знезаражений темно-рожевим розчином марганцівки. Субстрат готують із піску й листового перегною в рівних частинах. Замість піску можна взяти вермикуліт. У ролі посуду можуть підійти ящики або контейнери, які перед використанням необхідно вимити гарячою водою з содою. На дно посудини укладають шар дренажу, а зверху поміщають вологий субстрат.

Насіння турецької гвоздики сіють на глибину 1 см, розкладаючи з дистанцією 2-3 см. Посіви накривають нещільним білим папером і утримують при температурі 16-18 ºC, час від часу зволожуючи субстрат із пульверизатора водою кімнатної температури.

Догляд за розсадою турецької гвоздики

Щойно з’являться сходи, посіви переносять якомога ближче до світла, а температуру утримання знижують на 2-3 градуси, щоб сіянці не витягувалися. Цілком імовірно, що вам доведеться організувати для розсади додаткове освітлення, оскільки рослинам потрібно багато світла. У стадії формування другої пари справжніх листків сіянці пікірують у торф’яні горщики з ґрунтосумішшю того ж складу, в який ви сіяли насіння. Догляд за розсадою турецької гвоздики полягає в регулярних поливаннях і обережному розпушуванні субстрату навколо сіянців.

У відкритий ґрунт сіянці висаджують у другій половині травня, коли встановиться тепла погода, але перед висадкою розсада турецької гвоздики має пройти гартівні процедури: щодня посіви виносять на відкрите повітря, поступово збільшуючи тривалість сеансу. Спочатку досить півгодини, але за два тижні турецька гвоздика з насіння має звикнути до нового середовища настільки, щоб можна було без побоювання висаджувати її на клумбу.

Посів турецької гвоздики в ґрунт

Коли сіяти турецьку гвоздику у відкритий ґрунт

Квіти турецька гвоздика можна сіяти просто в саду, оминаючи етап вирощування розсади. Коли садити турецьку гвоздику в ґрунт? У кінці травня або на початку червня, коли ґрунт прогріється і мине загроза поворотних заморозків. Сіяти насіння турецької гвоздики можна і в жовтні, але не забувайте, що будь-який осінній посів має проводитися сухим насінням, і ґрунт теж має бути сухим. Восени посіви мульчують торфом або тирсою, а навесні мульчу прибирають.

Як садити турецьку гвоздику в саду

Виберіть для рослини сонячну ділянку з родючим ґрунтом, найкраще супіщаним або суглинистим. Ґрунт на ділянці за тиждень-два до посіву потрібно перекопати на глибину 20-25 см з одночасним внесенням компосту або перегною і деревної золи з розрахунку 6-8 кг органіки і 200-300 г золи на 1 м² ділянки. Можна також унести й мінеральні добрива: по столовій ложці Нітрофоски і по чайній ложці Агріколи для квітучих рослин на ту ж одиницю площі. Після перекопування ділянку накривають поліетиленовою плівкою.

Коли настане пора сіяти гвоздику, плівку прибирають, у ґрунті роблять борозенки завглибшки 1-1,5 см на відстані 15 см одна від одної, добре проливають їх водою, а потім розкладають у них насіння з кроком 2-3 см. Після загортання насіння поверхню злегка ущільнюють і до появи сходів накривають нетканим матеріалом.

Догляд за турецькою гвоздикою

Як доглядати за турецькою гвоздикою

Садова турецька гвоздика потребує регулярного поливу: 2 рази на тиждень при нормі 12-15 л на м² ділянки. Якщо літо сухе й спекотне, то поливати доведеться частіше. Воду намагайтеся лити на землю, щоби струмінь не потрапляв на саму рослину, інакше вона може отримати сонячний опік. Однак якщо гвоздика росте в низині, будьте з поливом обережні, інакше рослина від перезволоження може захворіти на кореневу гниль: тільки-но ви виявите, що турецька гвоздика скидає прикореневі розетки, обробіть її розчином 40 г препарату ХОМ у 10 л води.

Вирощування турецької гвоздики передбачає внесення в ґрунт добрив. Перше підживлення проводять, коли сіянці сягнуть у висоту 10-12 см. У ролі добрива використовують розчин однієї столової ложки Нітрофоски й однієї столової ложки Агріколи Форвард у 10 л води. Наступного разу рослину підживлюють у стадії формування перших бутонів: у 10 л води розводять по столовій ложці суперфосфату й сульфату калію. Під час цвітіння в ґрунт уносять розчин 1 столової ложки Агріколи для квітучих рослин у 10 л води.

Після поливання, дощу й унесення добрив ґрунт навколо рослин потрібно розпушити, щоб запобігти швидкому випаровуванню вологи. Не забувайте також своєчасно видаляти бур’ян і обрізати відцвілі стебла на висоті 10-15 см від землі: через місяць у гвоздики відростуть нові пагони, і до осені вона може зацвісти повторно.

Багаторічна турецька гвоздика хоч і є морозостійкою рослиною, але краще переживе зиму під шаром торфу або перегною завтовшки 8-10 см. Узагалі ж за сприятливих умов і при гарному догляді термін життя багаторічної гвоздики 5-6 років, а за менш вдалих обставин – від сили 2 -3 роки.

Шкідники і хвороби турецької гвоздики

У нормальних умовах турецька гвоздика зазвичай не хворіє, та й комахи її рідко пошкоджують, але іноді неприємності все-таки трапляються, і потрібно бути до них готовим. Чим може захворіти турецька гвоздика в саду? Крім того, що вона чутлива до важких металів і міського задимлення, її можуть вразити:

• фузаріоз – грибкова хвороба, що руйнує судинну систему рослини. Листя гвоздики рівномірно жовтіє, в’яне, але не опадає, стебло червоніє або буріє, квітки розпускаються не повністю або не розкриваються зовсім, прикоренева частина стебла й коренева система рослини загнивають. Хворі екземпляри потрібно негайно знищити, а поки що здорові рослини і ґрунт навколо них обробляють фунгіцидним препаратом у два етапи з інтервалом 10-15 днів;
• іржа – теж грибкова хвороба, що вражає листя, черешки та стебла гвоздики: на них з’являються здуття бурого кольору з жовтуватими плямами, рослини пригнічуються, стебла засихають і ламаються. Прогресує хвороба на тлі підвищеної вологості ґрунту, надлишку азоту й нестачі калію. При появі ознак захворювання рослини обробляють одновідсотковою бордоською рідиною, розчином препарату ХОМ або будь-якого іншого фунгіциду подібної дії;
• крапчастість може проявитися навесні у вигляді плям на листках без чітких контурів, деформації квіток і ряболистості. Ліків від цієї вірусної хвороби не існує, тому уражені рослини знищують.

Зі шкідників турецькій гвоздиці можуть докучати капустянки й щипавки, від яких потерпають сходи, молоді пагони та квітки рослини через те, що вони пошкоджують коріння. Боротьба з капустянками й щипавками ведеться такими засобами, як осіннє перекопування ґрунту та влаштування пасток: викопайте яму, наповніть її гноєм і накрийте чим-небудь від дощу. Капустянки зберуться в яму перезимувати в теплі, і навесні їх можна буде знищити. У літню пору капустянок можна вивести, заливши в проходи, що ведуть до їхніх гнізд, концентрований мильний розчин, а для щипавок розкладають по ділянці приманки у вигляді накритих дощечками купок вологої трави або напівперепрілого сіна, в які шкідники заповзають ховатися від спеки.

Турецька гвоздика в домашніх умовах

На відміну від інших видів гвоздик, які є рослинами довгого світлового дня, домашня турецька гвоздика може рости в притінку без шкоди для здоров’я і декоративності. Оптимальна температура для рослини 15-18 ºC.

Ґрунт турецькій гвоздиці потрібен родючий, нейтральної реакції, наприклад, суміш листової землі, піску, торфу й дернової землі в співвідношенні 1:1:1:2. Перед посадкою суміш знезаражують. При пересадці коренева шийка має залишатися на рівні поверхні ділянки. Для формування більш пишного кущика молоду гвоздику прищипують, тільки-но у неї утворюється 5-7 пар листя.

Поливати гвоздику потрібно рясно – земляна грудка в горщику не повинна висихати. Вода для поливу використовується м’яка, кімнатної температури. Вечірньої пори спекотного літа турецьку гвоздику обприскують.

Починаючи з місячного віку, гвоздику кожні десять днів підживлюють комплексним мінеральним добривом для квітучих рослин. Розводять добрива у воді з додаванням молока й обприскують цим розчином ґрунт у горщику з пульверизатора. Підживлення вносять із весни до жовтня, у зимовий час рослину не підживлюють.

Турецьку гвоздику в домашніх умовах можуть вразити павутинні кліщі, попелиці й борошнисті червці. Змийте шкідників мильним розчином, після чого обприскайте рослину настоєм пижма, чистотілу або деревію, але якщо ці заходи результату не дадуть, обробіть турецьку гвоздику Актелліком, Актарою або іншим інсектоакарицидом.

Сорти турецької гвоздики

Найпоширенішими сортами турецької гвоздики є:

• Діадема – кущики заввишки до 45 см із пагонами й листям темно-зеленого кольору з червоним відтінком і темно-червоними вузлами. Темно-кармінові квітки з великим білим очком і зубчастими по краю пелюстками зібрані в суцвіття діаметром до 10 см;
• Скарлет Б’юті – кущі заввишки 45-50 см із темно-зеленим листям і пагонами та яскраво-червоними квітками діаметром до 23 мм із зубчастими по краю пелюстками;
• Хайматланд – кущі заввишки до 50 см із пагонами та листям темно-зеленого кольору з темно-червоним відтінком. Квітки темно-червоні діаметром до 2 см із вічком і глибокозубчастими по краю пелюстками. Суцвіття у цього сорту діаметром до 12 см;
• Лахскенігін – сорт заввишки близько 45 см із великими суцвіттями з лососево-рожевих квіток;
• Шнеебаль – біла турецька гвоздика заввишки до 40 см із зеленим листям і пагонами. Махрові з зубчастими краями пелюсток квітки зібрані в суцвіття до 11 см у діаметрі;
• Вайс Різен – кущі заввишки до півметра з зеленим листям і пагонами та білими квітками діаметром до 25 мм, зібраними в суцвіття до 12 см у діаметрі;
• Купферрот – кущі заввишки до півметра з темно-зеленим листям і пагонами та мідно-червоними квітками діаметром до 22 мм із зубчастими краями. Суцвіття сягають у діаметрі 9-10 см;
• єгиптянка – сорт заввишки до 60 см із вузьким бордовим листям і помітними темно-бордовими квітками з білою облямівкою;
• Ундіна – у цього сорту квітки фіолетові з білою серединою і білою облямівкою.

Популярність завоював і сортотип Голландія – група сортів заввишки близько 60 см із гіллястими стеблами і багатоквітковими суцвіттями до 12 см у діаметрі. У зрізці квіти цієї серії стоять до двох тижнів:

• Чардаш – сорт зі щільними суцвіттями, що складаються з червоних квіток;
• Мазурка – сорт із білими простими квітками з рожевим кільцем;
• Міджет – карликовий сорт із темно-червоними квітками;
• Полум’яне серце – компактні кущі середньої висоти з яскраво-червоними суцвіттями;
• Угольок – сорт заввишки до 65 см із багатоквітковими суцвіттями з чорно-малиново-фіолетових квіток із білими тичинками.

Затребувані серед квітникарів також англійські сортосуміші Ві Віллі, Рондо і Раундебаут – рослини, що сягають у висоту 15-20 см. Особливий інтерес становить сорт Нігрікенс із темно-пурпуровим листям і стеблами та дуже темними квітками. Із новинок селекціонери з Нідерландів пропонують серію сортів Новерна заввишки 40-45 см із великими простими квітками найрізноманітніших забарвлень, зібраних у кулясті суцвіття, які з’являються вже в перший рік після посіву.

Турецька гвоздика: посадка, вирощування і догляд

Серед садівників дуже популярна турецька гвоздика. Любов до цієї квітки пояснюється його невибагливістю, тривалістю цвітіння і дуже яскравим забарвленням. Рослина є декоративним. Щоб отримати таку красу, вирощування і догляд повинні бути грамотними.

1. Трохи про турецьку гвоздику
2. Посадка насіння турецької гвоздики
3. Підготовка грунту
4. Посадка в грунт
5. Висаджування рослин
6. Догляд за турецької гвоздикою
7. Правила догляду
8. Полив
9. Підгодівля
10. Розмноження вегетативними способами
11. Захист від шкідників

Трохи про турецьку гвоздику

Її висота буває 15-20 см (низькоросла гвоздика) і 60-80 см (висока). Діаметр суцвіть, які зібрані квітки, дорівнює 10-12 см. У квіток спостерігається найбільш різноманітне забарвлення: біла, червона, рожева, бордова. Гвоздика може бути одноколірним або двох — триколірної, з незвичайним розподілом колірних ділянок.

Суцвіття можуть бути простими і махровими, у вигляді великих шапок. У турецької гвоздики дуже ніжний аромат.

Посадка насіння турецької гвоздики

Підготовка грунту

Насіння турецької гвоздики можна посадити прямо в грунт в травні-червні або на розсаду в березні-квітні.

Для вирощування турецької гвоздики з насіння, слід підготувати грунт. За пару тижнів до посадки землю слід перекопати на глибину 20-25 см Після розпушування та поливання її накривають поліетиленовою плівкою. Її знімають через два тижні і починають посадку насіння.

Гвоздика може бути висаджена і під зиму, в жовтні. Але насіння обов’язково повинні бути сухими, як і земля. Інакше осінні заморозки погублять насіння. Гвоздика є холодоустойчивым рослиною. Тим не менш, на зиму буде корисним грунт близько рослини мульчувати шаром торфу або перегною 10 див. Навесні, як тільки зійде сніг, щоб не було опіків, рослину слід укривним матеріалом притіняти від сонця, поки воно не піде в зростання.

Посадка в грунт

В грунт насіння треба сіяти рядками, з шириною між ними не менше 15 см. При цьому між насінням в одному ряду відстань повинна бути 0,5-2 див. Рекомендована глибина заробки насіння – 1 див.

Посіявши насіння, слід притиснути грунт, обприскати її водою кімнатної температури, і над посівами натягнути нетканий укривний матеріал. Через 8-10 днів, як правило, з’являються сходи.

Через 20 днів потрібно распикировать сіянці. Між ними слід залишити відстань в ряду 6-7 см. Ширина між рядами 15 см зберігається. Пікіровку краще проводити ввечері, пізніше 18 год., або в похмуру погоду. Після пікірування сіянці знову захищаються покривним матеріалом.

Висаджування рослин

В кінці літа вже можна висаджувати молоді рослини на заздалегідь підготовлені ділянки. Між ними повинен бути проміжок в 20-30 див. В перший рік формується кущик. У наступному році він витягується на 40-50 см, а в середині червня вже можна милуватися великими суцвіттями. Листки, що утворилися в перший рік, слід на зиму вкривати лапником.

Деякі види турецької гвоздики відрізняються повторним цвітінням восени. Тривалість життя рослини дорівнює 5-6 років.

Догляд за турецької гвоздикою

Правила догляду

Для догляду за гвоздикою потрібно:

Полив

Поливати гвоздику слід до двох разів на тиждень. На квадратний метр витрачається 12-15 л. В жарку погоду поливу потрібно приділяти особливу увагу. Однак переливати теж не слід, інакше розвинеться прикоренева гниль. В процесі поливу струмінь води потрібно намагатися направляти ближче до землі, щоб не обливати квітучі рослини.

Підгодівля

При досягненні рослинами висоти 10-12 см робиться перша підгодівля. Десяти літрів води відповідає столова ложка нітрофоски і стільки ж добрива «Агрікола Форвард».

Для другої підгодівлі слід дочекатися освіти квіткових бутонів. На десять літрів води доводиться сульфат калію і суперфосфат по столовій ложці.

Нарешті, третя підгодівля дається в період цвітіння. Десяти літрів води відповідає добриво «Агрікола для квітучих рослин» в кількості столової ложки.

Витрата зазначених розчинів дорівнює 3-5 л на один квадратний метр.

Якщо правильно здійснювати догляд за турецької гвоздикою, ці квіти будуть добре рости і в півтіні, і на сонце, практично на будь-якому грунті. Але краще всього їм підходять легкі суглинки з нейтральною і слабокислою реакцією ґрунтового. Гвоздика висаджується окремими групами у вигляді куртин, рабаток поруч з тими рослинами, які цвітуть пізніше.

Розмноження вегетативними способами

Вподобаний сорт гвоздики часто розмножують відведеннями в липні-серпні. Для цього потрібно пагони пригнути до землі, закріпити шпильками і присипати грунтом. Стебло у верхній частині підв’язується до кілочка для забезпечення постійного вертикального положення. В межах двох-трьох тижнів у вузлах з’являються коріння, а ще через якийсь час – вже пагони і листя. Восени від материнського рослини слід відрізати вкорінені пагони і відлучати.

Розмножувати турецьку гвоздику можна і живцями, які нарізаються з стебел, не утворили суцвіть. З торішнього самосіву виростають кущики 5-10 см заввишки, їх восени можна розсадити.

Захист від шкідників

Ці квіти найчастіше піддаються нападу попелиці та павутинного кліща. З такими комахами можна ефективно боротися з допомогою свіжо приготованого настою картоплиння. Для його отримання потрібно взяти сухої гички (0,6-0,8 кг) або зеленого бадилля з листям (1,2 кг) на 10 л води. Все це настоюється 1,5 доби. Потім у склад додають одну столову ложку рідкого мила.

Оптимальний час для обприскування гвоздики — ранок або вечір.

Для боротьби з мишами треба помістити приманки з отрутою в їх ходи близько посадок. У зимовий час потрібно обов’язково притаптывать і ущільнювати сніг біля кущів (при відлизі особливо).

У літній час сади расцвечиваются веселими шапочками турецької гвоздики. Строкатим килимом вона стелеться по землі, заповнює альпійську гірку, утворюючи оригінальні квітучі візерунки. Щоб мати можливість насолоджуватись цією красою, потрібно подбати про неї заздалегідь і грамотно здійснювати посадку, вирощування і догляд за цими прекрасними квітами.

Види гвоздики, її користь і способи вирощування

Які існують види та сорти, способи вирощування гвоздики у відритому і закритому ґрунті та догляд за ними. Чим же підкорила ця квітка флористів, її застосування в кулінарії та що все-таки символізує гвоздика у світі.

1. Види гвоздики та сорти
2. Гвоздика турецька або бородата
3. Гвоздика китайська
4. Гвоздика садова або голландська
5. Гвоздика Шабо
6. Гвоздика периста
7. Гвоздика трав’янка
8. Гвоздика польова
9. Гвоздика альпійська
10. Способи вирощування гвоздики з насіння
11. Посів насіння на розсаду
12. Висаджування розсади гвоздики
13. Прямий посів насіння гвоздики у відкритий грунт
14. Як виростити гвоздику в горщику
15. Вегетативні способи розмноження гвоздики
16. Розмноження гвоздики живцюванням
17. Розмноження гвоздики відводками
18. Розмноження гвоздики діленням куща
19. Догляд за гвоздикою
20. Хвороби гвоздики
21. Шкідники гвоздики
22. Корисні властивості гвоздики
23. Квіти гвоздики в кулінарії
24. Цікаві факти про гвоздику

Види гвоздики та сорти

Гвоздика турецька або бородата

Це популярна декоративна гвоздика. Дана невибаглива квітка в природі живе біля річок, в лісах, на галявинах і горах Південної Європи. Гвоздику турецьку вирощують як дволітку, хоча вона належить до багатолітників. Рослину вирощують на зріз і для озеленення клумб, квітників і бордюрів.

Дані види гвоздики мають пагони довжиною 30-75 см, з видовженим загостреним листям зеленого або сизого забарвлення. Суцвіття складається з безлічі пахучих, пишних квіток розміром 1,5-3 см. Пелюстки гвоздики бувають всіх кольорів білого, червоного, рожевого і бежевого кольору. При вирощуванні гвоздики цвітіння починається на другому році життя і триває протягом місяця.

Популярний сорт гвоздики турецької та кращі гібриди: Піноккіо, Династія F1, Діабунда F1 і Барбаріні F1.

Гвоздика китайська

Багаторічна рослина, але її вирощують як однорічник. Китайська гвоздика невибаглива, з нею впорається навіть початківець-квітникар в саду або на підвіконні. Ці види гвоздики відмінно ростуть в півтіні та на сонці. Рослина холодостійка, тому підходить для ранньої посадки. Поєднується з іншими низькорослими квітами.

Рослина висотою 15-50 см, з подовженим листям, загорнутим на кінці. Бутони розпускаються на початку липня і цвітуть до перших морозів. Пелюстки можуть мати один або два відтінки бордового, рожевого і білого кольорів з тонкими смугами бордового кольору.

Гібриди китайської гвоздики: Венті Парфайт F1, Грейс F1, Діана F1.

Гвоздика садова або голландська

Найпоширеніший вид, який вирощують в теплицях і продають у квіткових магазинах. Квітка була отримана шляхом схрещування різних сортів і видів гвоздик. Голландська гвоздика ділиться на три види: високоросла (на зріз), середньоросла і низькоросла (для озеленення саду, бордюрів і т.д.).

Високорослий сорт гвоздики, котрий в довжину досягає 60-80 см. Листя подовжене, пофарбоване в темно-зелений колір. Ароматні бутони діаметром до 7 см, бувають різного забарвлення від білого до фіолетового. Великі махрові квітки бувають поодинокими, а також зібраними в густі суцвіття. Види гвоздики садової люблять м’який і вологий клімат. Добре себе почуває на півдні України.

Гвоздика Шабо

Це різновид голландської гвоздики. Трав’яниста багаторічна квітка, яку часто вирощують як однорічник. Від посіву до цвітіння проходить 4-6 місяців. Рослина теплолюбна, але може зимувати в помірному кліматі під укриттям. Сорт гвоздики починає цвісти в липні та продовжує до самих заморозків. На яскравому сонці рожеві квітки вигоряють.

Кущик заввишки 30-70 см. Листя сіро-зелене, лінійне, довжиною 4-12 см. Цей вид включає в себе квіти різного типу: прості, махрові, напівмахрові, гофровані та глибоко розсічені. Ширина розкритого бутона – 4-7 см. За кольором Шабо буває різним: від білого до насичено червоного.

Вирощування видів гвоздики Шабо в контейнерах послужить відмінною прикрасою балконів, терас і альтанок.

Гвоздика периста

Красива і невибаглива багаторічна рослина. Батьківщиною вважають Східну Європу. Гвоздика периста популярна у квітникарів за свою різноманітність розмальовок та можливість рости на одному і тому ж місці кілька років. У квітів цього виду насичений і сильний запах.

Кущ розміром 30-40 см. Пагони рівні, листя ланцетоподібне, бутони зібрані по парах в парасольки. Пелюстки бувають білими та рожевими з перетином до центру.

Як і більшість багаторічників, сорт гвоздики перистої цвіте на другий рік з початку літа. Фаза цвітіння триває 1 місяць. Види гвоздики перистої розмножують через насіння, діленням куща і живцюванням.

Гвоздика трав’янка

Популярна прикраса клумб та кам’янистих гірок. Рослина не вимоглива, її легко вирощувати. Даний вид витримує зниження температури до -35…-40°С, тому що він прибув з Сибіру. Це багаторічна гвоздика, яка в природі живе в лісових галявинах і околицях галявин в лісі. Також рослина росте на піщаних ґрунтах, височинах, схилах і біля узбережжя річок.

Квітконоси розміром до 40 см, густо вкриті смарагдовим листям. Квіти шириною 1,5-2 см. На кожному бутоні розташовано п’ять пелюсток з зазубреними краями. У основи пелюсток є характерна облямівка у вигляді кільця. Квітуча трав’янка заворожує своїми повітряними суцвіттями білого і всіх тонів рожевого кольору. Цвітіння данного сорту гвоздики триває з червня по вересень.

Гвоздика польова

Ця повзуча багаторічна квітка — корінний житель Центральної Європи та Азії. Пагони розміром 30-50 см, листя лінійної форми. Квітки схожі на маленькі зірочки шириною 1-2 см з зазубреними пелюстками рожево-пурпурного кольору. З нижнього боку пелюстки зеленуватого відтінку.

Гвоздика польова цвіте з кінця червня по серпень. Квітка здатна сформувати суцільний килим квітучих рожевих бутонів. У садових композиціях культура поєднується з синіми волошками та білими ромашками. Дана квітка легко приживається при посіві насінням та пересадці дорослої рослини.

Підходить для підзимового посіву. В такому випадку, проросте в квітні.

Гвоздика альпійська

Гірська мешканка Італії, Словенії та Австрії, яка любить вапняні ґрунти. Рослина легко переносить посуху. Також не рекомендується садити дані види гвоздики в тіні. Краще вибирати сонячне місце на узвишші.

Чудово поєднується в композиції з каменями. Пагони тонкі, полягаючі, довжиною 15-25 см. Листя синьо-зелене, в період активного цвітіння воно приховане під пишними суцвіттями. Квіти великі, діаметром 3-4 см, червоно-пурпурного кольору. Пелюстки гофровані, з зубчастими краями.

Сорт гвоздики альпійської підходить для оформлення альпінаріїв, бордюрів і газонів.

Способи вирощування гвоздики з насіння

Гвоздику можна вирощувати з насіння, посіяного на ранній стадії в приміщенні та пересаджувати на вулицю після заморозків, або висівати у відкритий ґрунт влітку.

Посів насіння на розсаду

Щоб отримати цвітіння гвоздики в першому році, висівайте насіння за 8 тижнів до передбачуваної дати останніх весняних заморозків.

Насіння гвоздики сіють в контейнери або лотки в спеціальний легкий торф на поверхню і зверху присипають ґрунтом. Потім лоток обертають харчовою плівкою і переносять в приміщення з температурою повітря +15…+20°C. Поливи краще проводити з пульверизатора, щоб не розмити та не поглибити крихітне насіння. Під час проростання плівку потрібно періодично знімати для провітрювання.

Перші сходи з’являться через 2-3 тижні. Як тільки насіння проросте, потрібно забезпечити багато сонячного світла. Наприклад, поставити на підвіконня або зробити підсвічування флуоресцентними лампами для рослин, включеними 16 годин в день і вимкненими на 8 годин вночі. Підніміть світло, коли рослини стануть вище. Лампи накалювання не підходять для цього процесу, тому що сильно нагріваються.

Саджанці не потребують великої кількості добрив, тому першу підгодівлю варто проводити через 3-4 тижні від сходів комплексним добривом для кімнатних квітів.

Перед посадкою в сад розсаду рекомендується «загартувати». Привчіть молоді рослини до вуличних умов, перенісши їх на тиждень в захищене від вітру і сонця місце на вулиці. Якщо вночі загрожує мороз, накрийте і занесіть лотки або контейнери в приміщення, а вранці знову виносіть. Цей процес зміцнює клітинну структуру рослини та прискорить її приживлюваність без стресів.

Висаджування розсади гвоздики

Для висадки у відкритий ґрунт розсада гвоздики повинна мати 2-3 справжніх листочки. Підготуйте грядку: перекопайте ґрунт на глибину 15-30 см, видаліть все сміття і рослинні залишки. Після цього ретельно розрівняйте землю. Внесення органіки (компост, перепрілий гній) принесе користь всьому саду і буде доречним для саджанців гвоздики.

Пересаджуйте розсаду в сад після того, як піде загроза появи заморозків. Виберіть місце на яскравому сонці з пухким, дренованим ґрунтом. Щоб зменшити стрес від пересадки, висаджуйте розсаду ввечері або в похмурий день.

Як висадити розсаду гвоздики:

1. Викопайте ямки такого розміру, щоб в них помістилася рослина разом із грудкою землі, в якій її вирощували. Оптимальна відстань між кущами – 25-30 см (в залежності від виду гвоздики).
2. Після того як дістали розсаду з лотка або касети, рукою злегка ослабте кореневий ком. Це буде стимулювати зростання коренів.
3. Садити гвоздику рекомендується на рівні землі, без поглиблення.
4. Засипте саджанець землею до самого верху кореневого кома та щільно притисніть ґрунт рукою.
5. Ретельно пролийте рослини та нанесіть легкий шар мульчі (сіно, тирса, кора) поверх ґрунту, щоб зберегти вологість ґрунту і зменшити кількість бур’янів у квітнику.

Прямий посів насіння гвоздики у відкритий грунт

Ще один спосіб вирощування гвоздики з насіння в домашніх умовах. Посів проводять в середині літа для цвітіння в наступному році. Для цього обирайте сонячне місце з пухким, дренованим ґрунтом. Очистіть ділянку від бур’янів і рослинних залишків. Перекопайте ґрунт на глибину 15-20 см і внесіть органічні добрива. Після цього розрівняйте ґрунт і робіть посів насіння на глибину 5-6 мм.

Насіння зійде через 2-3 тижні в залежності від ґрунтових і погодних умов. В період проростання слід стежити за вологістю ґрунту — не допускати переливу і пересихання.

Тримайте бур’яни під контролем протягом вегетаційного періоду. Бур’яни конкурують з рослинами за воду, простір і поживні речовини, тому контролюйте їх, видаляючи непотрібні сходи. Також для боротьби з небажаною рослинністю після сходів гвоздики можна покласти на ґрунт мульчу. Мульча буде утримувати вологу в ґрунті, потрібну температуру і не давати бур’янам прорости.

Для багаторічних рослин органічна мульча з кори або подрібненого листя надає грядці природний вигляд і покращує ґрунт, оскільки вона з часом руйнується. Також мульча навколо стебел рослин, допомагає запобігти появі гнилі.

Ретельний полив важливий для старту росту рослин. Поливайте посіви не рідше одного разу в тиждень, щоб нове коріння правильно сформувалося. Ґрунт повинен бути вологим приблизно на 3 см нижче поверхні ґрунту. Перевірити це можна, встромивши палець в ґрунт.

Поливайте рослини рано вранці, щоб все листя встигло висохнути. Для більшості квітів рекомендується 25-30 мм опадів або один полив в тиждень. Можете перевірити, чи потрібно додавати воду, за допомогою вимірника опадів.

Як виростити гвоздику в горщику

Посійте насіння в лотки або касети з легким торфом на глибину не більше 5-6 мм. Потім полийте посіви за допомогою пульверизатора і накрийте склом або плівкою для підтримки вологості. Місткості з посівами варто розмістити у світлому місці, але не під прямими сонячними променями. Температура повітря для проростання насіння повинна бути не більше +20°С.

Проростання триває 14-21 день. До появи сходів посіви потрібно часто провітрювати та поливати при потребі. Після того як гвоздика зійде, укриття прибирають. Рослини готові до пересадки, як тільки на них виросте 1-2 справжніх листочки. Квітку пересаджують в горщики діаметром не менше ніж 20 см. Горщики з рослинами розміщують на сонячне підвіконня або відкритий балкон.

Потім догляд полягає в поливах і підгодівлі добривами раз в 1-2 тижні.

Вегетативні способи розмноження гвоздики

Вирощувати гвоздику можна і за допомогою вегетативного розмноження. Крім насіння, гвоздика багаторічна відмінно розмножується живцями, відводками та діленням куща.

Розмноження гвоздики живцюванням

Живцювання використовують для збереження сорту гвоздики. Для цього беруть пагони довжиною 10-12 см і видаляють з них листя на нижній частині. Готові живці занурюють в ґрунт на глибину 1-2 см. Через три тижні пагони пустять коріння і в наступному році нічим не відрізнятимуться від материнської рослини.

Важливо, щоб ґрунт для пророщування був легким. Для цього, в торф додайте перегній, пісок або перліт. А також проведіть знезараження ґрунту розчином марганцівки. Після посадки живців, їх потрібно полити та поставити в півтінь.

Те, що живці вкоренилися можна буде визначити за відновленням зростання верхівок. Після цього потрібно поступово привчати саджанці до відкритого сонця і підгодовувати рослини комплексними добривами для квітів.

Розмноження гвоздики відводками

Цим методом розмножують гвоздику садову. Даний процес найкраще проводити в липні.

Як розмножувати гвоздику відводками:

1. Виберіть сильний боковий пагін гвоздики, який ще не зацвів.
2. Видаліть на ньому нижнє листя і залиште 4-5 пар листя на верхній частині.
3. Ніжно стисніть стебло пальцем, щоб воно зігнулося, але не зламався.
4. Зробіть надріз нижче останньої пари листя і злегка зігніть утворився язичок.
5. Прикопайте пагін в ґрунт і закріпіть зігнутим дротом або скріпкою.
6. На такому стеблі перше коріння з’явиться через 1,5 місяці. Тоді таку рослину можна відокремити від батьківської та пересадити на нове місце або в горщик.

Розмноження гвоздики діленням куща

Такий метод підходить для розмноження і вирощування турецької гвоздики, тому що її коренева система мичкувата і поверхнева. При вдалому поділі квітка зацвіте в той же рік. Поділ куща рекомендується проводити ранньою весною, до початку сокоруху.

Як розмножувати гвоздику діленням куща:

1. Викопайте рослину і струсіть з коренів землю.
2. Гострим ножем розріжте кущ на дві-три частини, так щоб на них залишилася мінімум одна листкова розетка.
3. Потім секатором видаліть сухі стебла і коріння.
4. Посадіть частини кущів в ґрунт і регулярно їх поливайте.

Догляд за гвоздикою

Гвоздика невибаглива до догляду, вирощування цієї квітки не займе багато сил і праці. Під час вегетації рослину важливо своєчасно поливати, підгодовувати та видаляти бур’яни навколо неї.

Намагайтеся уникати перезволоження гвоздики, тому що це може привести до появи гнилей. Для цього поливайте квітку часто, але невеликими нормами, а також робіть розпушування ґрунту навколо рослин.

Гвоздика позитивно відгукується на внесення добрив. Для пишного листя і яскраво цвітіння рекомендується провести як мінімум два підживлення: через тиждень після висадки та на початку фази цвітіння.

Перше підживлення при вирощуванні гвоздики проводять добривами з рівним складом мікроелементів (наприклад, Новалон 20-20-20+0,5MgO) нормою 0,5 столової ложки на одну рослину. Або можна зробити суміш самостійно з аміачної селітри, суперфосфату і калійної солі.

Підвищений вміст фосфору позитивно позначиться на розвитку коренів. У фазу бутонізації використовують підгодівлі з низьким вмістом азоту і високим — калію.

З органічних добрив можна вносити тільки перепрілий гній або перегній.

Чи потрібно обрізати квіти після того, як вони відцвітуть?

І так і ні. Видалення опалих квітів збільшить кількість квітів і сприятиме повторному цвітінню у деяких типів, але це не є необхідним доглядом.

Гвоздики в ідеальних умовах вирощування і турботі здатні повторно зацвісти ближче до осені.

На зиму рослину краще укрити плівкою або агроволокном, особливо якщо має бути зима без снігу. Завзяті садівники для збереження культури пересаджують її в горщики та заносять в приміщення, де вона зимує. У такому випадку потрібна ще одна підгодівля добривами на початку вересня.

Хвороби гвоздики

Найчастіше страждають квіти, які ростуть в закритому ґрунті. Але і в відкритому саду до них можуть приєднатися хвороби. В першу чергу поява захворювання на рослині варто попередити, а потім вже використовувати препарати по боротьбі. Хімічні інсектициди не рекомендується використовувати на кімнатних рослинах, через те, що вони шкідливі для людей і тварин. Дані препарати більше підійдуть для гвоздик у відкритому ґрунті.

Альтернаріоз або чорна плямистість листя гвоздики

На верхній частині та вздовж жилок листя утворюються маленькі круглі червонувато-коричневі плями з білим або сірим центром. Ураження можуть оточувати стебла і викликати в’янення. Захворювання посилюється в теплу, сиру або вологу погоду.

Профілактика і лікування альтернаріозу на гвоздиці:

Уникайте попадання води на листя. Видаліть заражені частини рослин і не працюйте поруч з вологими рослинами до їх висихання. Забезпечте провітрювання рослин.

При появі перших ознак хвороби, рослини обробляють фунгіцидами: Бордоська рідина, Хлорокис міді, Скор, Ридоміл Голд.

Цей гриб викликає появу сірої цвілі на квітках, листках, стеблах і бутонах. Він добре росте в прохолодних вологих погодних умовах.

Профілактика і лікування сірої гнилі

Не варто перевищувати густоту посадки рослин, оскільки це буде провокувати розвиток грибків. Також не можна вносити під гвоздику занадто великі дози добрив з фосфором і калієм.

Якщо хвороба вже виявлена, видаліть уражені частини рослини, уникайте поливу вночі та попадання води на листя при поливі, забезпечте хорошу циркуляцію повітря.

Для лікування використовують фунгіциди: Ровраль Аквафло, Фундазол, Топсин М 70, Топаз.

Несправжня борошниста роса

Цей гриб викликає появу білувато-сірих плям на нижньому боці та, в кінцевому підсумку, на обох сторонах листя. На нижньому боці листя розвивається слабкий борошнистий наліт. Уражені листки стають гофрованими, передчасно засихають і опадають. Бутони або опадають, або формують деформовані квітки.

Профілактика і лікування несправжньої борошнистої роси

Рекомендуємо чергувати посіви з рослинами з іншого сімейства, уникати поливу зверху, забезпечити хорошу циркуляцію повітря, не перевантажувати рослини та не працювати поруч з вологими квітами.

З народних засобів для лікування використовують молочно-йодовий розчин. Для його приготування змішують 1 л молока з 9 л води та 10-12 крапель йоду. Цим засобом обробляють рослини раз в 7 днів.

У період вегетації рослини обприскують препаратами: Фітоспорін, Бордоська суміш, Курзат, Стробі та Ревус.

Борошниста роса

Грибкове захворювання, яке виникає на верхівці листя при підвищеній вологості. Листя має білувату або сіру поверхню і може скручуватися.

Профілактика і лікування борошнистої роси на гвоздиці

Щоб уникнути появи хвороби, варто забезпечити провітрювання рослин шляхом правильного розміщення та обрізки. Також варто приділити увагу підгодівлі та проводити нормовані поливи.

Добре себе зарекомендувало обприскування мильно-содовим розчином (0,3-0,5%-ний розчин кальцинованої соди з додаванням 30-40 г мила на 10 л води) і мідно-мильною сумішшю (25 г мідного купоросу і 200 г мила на 10 л води).

Серед хімічних препаратів з борошнистою росою борються за допомогою Фундазолу, Тілту і Топсину М.

Шкідники гвоздики

При вирощуванні гвоздики в саду або на підвіконні ви можете зустріти на ній тлю (попелицю), кліщів або трипсів. Важливо вчасно помітити появу комах на квітці, адже вони можуть не тільки самостійно пошкодити рослини, але і заразити їх хворобою.

Сисні комахи зеленуватого, червоного, чорного або персикового кольору. Попелиці поширюють хвороби за допомогою колючо-сисного ротового апарату. Комахи залишають на листі липкий осад, який привертає мурах.

Боротьба з попелицею на гвоздиці

У попелиці є природні вороги — це сонечка і журчалки. У відкритому ґрунті можна їх залучити в сад за допомогою висадки фенхелю, кропу, моркви та петрушки. А ароматна лаванда відлякує тлю. Змити комах з рослин можна сильним напором води.

Для боротьби з комахами використовують інсектициди – Бітоксибацилін і Актара.

Павутинні кліщі

Це крихітні павукоподібні шкідники гвоздики та інших культур. Кліщі можуть бути червоними, чорними, коричневими або жовтими. Шкідники висмоктують соки рослин, при цьому вводять токсини. Через них листя жовтіє, стає сухим і покритим плямами. Комахи швидко розмножуються і прекрасно себе почувають в посушливих умовах.

Боротьба з кліщем на гвоздиці

Для того, щоб не допустити розвитку комахи, варто регулярно оглядати рослини та видаляти підозріле листя.

З павутинним кліщем можна боротися за допомогою сильного напору води через день і обробки мильним розчином. Даний метод хороший для кімнатних рослин.

Якщо вище запропоновані методи не допомагають, варто використати препарати Актофіт або Актеллік.

Це крихітні комахи чорного або солом’яного кольору. Вони висмоктують соки рослин і атакують пелюстки, листя і стебла квітів. Рослина буде мати точкову або знебарвлену плямистість на поверхні листа. Трипс може передавати багато хвороб з рослини на рослину.

Боротьба з трипсами на гвоздиці

Для профілактики появи трипсів в саду, восени прибирають всі рослинні залишки та бур’яни, через те, що на них можуть залишатися шкідники на зимівлю.

Багатьох трипсів відлякують листи алюмінієвої фольги, розстелені між рядами рослин.

Шкідників можна змити сильним напором води або обробивши рослини препаратами Фітоверм, Вертімек, Актара, Актеллік або Конфідор.

Корисні властивості гвоздики

Є багато переваг для здоров’я від вживання гвоздики як всередину, так і зовні. Відомо, що квітка допомагає заспокоїти нервову систему, зменшити м’язові спазми, поліпшити здоров’я серця.

Квітка має потогінні властивості та є допоміжним засобом при лікуванні сухості шкіри, висипу та екземі. Гвоздику використовують для виготовлення косметики по догляду за шкірою, включаючи креми, лосьйони та духи.

Крім фізичних проблем, за допомогою гвоздик можна усунути або зменшити емоційні проблеми. Це включає в себе різні нервові розлади, напругу і нервозність, тому квітку часто використовують в масажних оліях. Насправді її заспокійливі здібності вражають, хоча багато з них ще не підтверджені наукою.

Щоб зменшити або усунути фізичні та емоційні симптоми, гвоздику можна використовувати кількома способами:

• Ефірна олія гвоздики. Її можна придбати в аптеці або інтернет-магазині для ароматерапії в приміщенні.
• Чай з гвоздики. Найчастіше робиться з порошку сушених гвоздик. На склянку окропу використовують одну чайну ложку подрібнених квітів і стебел гвоздики та настоюють мінімум 5 хвилин перед вживанням.

Вченими було доведено, що вживання гвоздики полегшує багато захворювань. Включаючи різні запалення, ендометріоз, подразнення шкіри, нудоту, симптоми грипу та застуди, занепокоєння, ПМС, діарею і в’ялість шкіри.

Звичайно, як і у багатьох трав і квітів, є деякі протипоказання, про які потрібно знати кожному. Найважливішим з них є той факт, що гвоздики можуть стимулювати матку, а це значить, що годуючим жінкам і вагітним не можна її вживати. Перед вживанням гвоздики рекомендується проконсультуватися з лікарем, особливо якщо ви приймаєте ще які-небудь ліки.

Квіти гвоздики в кулінарії

Ніжні пелюстки гвоздики садової або китайської використовують в їжу. Ці їстівні квіти злегка солодкі на смак і дуже ароматні. Перш ніж використовувати їх в їжу, видаліть основу пелюсток, оскільки вона має гіркуватий присмак.

За допомогою строкатих пелюсток, ви зможете оживити свої запіканки, салати та бутерброди. Гвоздику можна використовувати як пряність і додавати до вина для приготування глінтвейну. Також пелюстки гвоздики можна зацукрувати та використовувати в тортах і іншій солодкій випічці як живу прикрасу.

В епоху Відродження (15-17 ст.) Пелюстки гвоздики стали головним інгредієнтом «Шартрезу» – лікеру, який готували ченці картезіанського ордена у винних погребах комуни Вуарон на кордоні гірського масиву Шартрез в Передальпах.

Цікаві факти про гвоздику

1. Ця чарівна квітка була популярною протягом століть і є однією з найстаріших існуючих квітів. Історія цієї екзотичної квітки походить від давньогрецьких і римських часів, через те, що квіти вважалися важливою частиною мистецтва і декору.
2. Гвоздика також має релігійний підтекст, оскільки християни вважають, що квітка вперше з’явилася на землі, коли Мати Марія плакала за Ісуса, який несе хрест.
3. У США гвоздика вважається символом Дня матері, тому що Анна Джарвіс (засновниця свята) подарувала своїй матері саме цю квітку.
4. Цвітіння гвоздики триває навіть після зрізання.

В цілому, гвоздика символізує жіночу любов і чарівність. Але, крім цього, кожен її колір має різні значення. Тому, перш ніж дарувати гвоздику, подумайте який колір більше підійде цій людині.

Значення кольору гвоздики:

• Рожева — материнська любов;
• Світло-червона — захоплення;
• Темно-червона — глибока любов і жіноча прихильність;
• Біла — чиста любов і удача;
• Смугаста — співчуття або відмова;
• Фіолетова — примхливість;
• Жовта — розчарування і зневіра.

Чи можна змінити колір зрізаних гвоздик?

Якщо додати харчовий барвник в воду у вазі, білі гвоздики змінять колір пелюсток.

Діліться в коментарях фотографіями своїх квітів. Також можете залишати свої запитання. Ми із задоволенням допоможемо Вам у вирощуванні гвоздики та інших квітів.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.