Вірші про квітень для дітей та дорослих – другий місяць весни

Пропонуємо вашій увазі прекрасні вірші про квітень для дітей та дорослих.

Розповідь про квітень

Це четвертий місяць року та другий місяць весни. Він приходить слідом за березнем, приносить світлу й сонячну погоду. На початку місяця, вночі, ще бувають морози. Та вдень вже не дме снігова завірюха, а віє теплий і лагідний вітерець.

У квітні розпускаються бруньки на деревах. Першою випускає свої білі пухнасті котики верба. Зацвітають ліщина та вільха. Набухають бруньки у берези, тополі, черемхи.

У цей час зацвітає медунка, сон-трава, ряст, гусяча цибуля, первоцвіт.

Квітень – це період активного цвітіння рослин.

У квітні прилітають жайворонки, шпаки, зяблики, дрозди, трясогузки. Ліси та поля наповнюються гомінким щебетом птахів. Тварини прокидаються від зимової сплячки. Дзюрчать струмочки.

Коли оживає природа, оживають і люди. Так приємно спостерігати, як змінюється все навколо. З’являється надія на краще, сила і додаткова енергія. Посилюється віра та любов. А ще приємно усвідомлювати, що холод та сніг вже позаду, а попереду – сонячне, тепле літо.

Чому квітень так називається?

Назва місяця пов’язана з цвітінням квітів у пору, коли весна повністю вступила в свої права. В цей період вся земля квітує довкола.

Відомі також народні назви: лукавець, дзюрчальник, краснець, водолій, цвітень, снігогін.

Вірші про квітень для дітей та дорослих

Я квітую

– Я квітую, – каже квітень, –
Квітом луків і гаїв.
Листя зграйками на вітах
Жде-чекає солов’їв.

– Я квітую! – квітень каже, –
Весно-сестро, пам’ятай,
Що довік бажання наше –
Прикрашати рідний край.
(М. Сингаївський)

Квітень

Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки:
Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки —
Малюкам плести віночки.
(О. Коваленко)

Квітень

Як же нам не радіти, діти!
Он чудова весна бринить.
Завітав до нас місяць Квітень —
Чудеса на землі творить.
Сонце землю так ніжно гріє,
День у квітні росте й росте.
І верба над ставком жовтіє,
А навкруг первоцвіт росте.
І травички зелені списи
Раптом виткнулись із землі.
Ну, а скільки пташок у лісі!
Ну, а скільки роботи в селі!
День проходить в труді у квітні,
Пташенята гніздечка в’ють.
І метелики гарні й тендітні
Над лугами весь день снують.
Квітень в лісі господар, в полі,
Одягає у цвіт луги.
Он погляньте: цвітуть тополі,
Стало гарно так навкруги!
(Н. Красоткіна)

Чарівні вірші про квітень для дітей

Квітуча весна

У квітні квітує квітуча Весна,
Квіти виповнюють весну
До дна.
У квітні квітують нарциси,
Тюльпани,
У квітні цвітуть всякі квіти
Весняні.
У квітні квітують і Місяць,
І зорі,
Квітень вкрив цвітом поля
Неозорі,
Квітень всю землю
Зачарував…
Квітень скінчився – і травень
Настав!
(М. Трохим)

Квітень

Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.
І хоч, може буде влітку
Більше квітів запашних,
Та для нас найперша квітка
Наймиліша від усіх.
Завжди ми її помітим,
З лісу в дім принесемо.
І тому цей місяць Квітнем
По заслузі ми звемо.
(Н. Забіла)

Квітень

Місяць квітень йшов з базару,
Ніс дарунок для весни:
Кошик гарних,
Різнобарвних
Квітів ніжно-запашних.
Ось підходить він до лісу, –
Путь нелегка навесні. –
Кошик з квітами повісив,
Сам спочити сів на пні.
А в цей час вітрець повіяв,
Геть всі квіти розтрусив.
Місяць скрикнув: – Лиходію,
Що ж оце ти наробив!
Ой, гультяю і ледащо!
Шкоду робиш ти завжди,
Порозносив квіти кращі
У гаї, луки, сади… –
Вітерець травицю топче:
– Квіти ці не пропадуть,
Не журися, любий хлопче,
Всюди хай вони цвітуть. –
І з тих пір, коли все квітне,
Журавлі в наш край пливуть,
Того хлопця люди квітнем,
Квітнем місяцем зовуть!
(М. Лисич)

Квітень! квітень.

Квітень! Квітень. проліски — аж сяють!
Сині очі юної Весни!
Співом птахи Сонце зустрічають,
Ти ж для щастя двері відчини.
Хай цей Квітень розцвіте, мов вперше!
Потривожить, і здивує знов!
Разом з ним твоє зігріють серце —
Віра, і Надія! і Любов.
( majra poetryclub)

Чудові вірші про квітень

Квітень

Квітень в гості завітав,
Килимок з трави прослав,
Із птахами привітався,
Сонцем зранку посміхався,
Вітерець легкий приніс,
Розбудив і сад, і ліс.
Прокидаються поля,
Розквітає вся земля.
(Е. Эрато)

Про квітень

Природа радістю чарує,
Знов розпустилися бруньки.
Зеленим одягом милує,
Біжать по річечці струмки.
І іншим стало синє небо,
І час кохання настає.
Бо править весна-королева,
Розквітне щастя знов моє.
І посміхнеться сонце тепле,
І ніжний спів в душі луна.
Пишається красою земле,
По ній крокує вже весна…
(Н. Брага)

Квітень

Удосвіта Весна вставала,
Все шила Квiтневi сорочку:
Зробила сонячну торочку,
Найкращі квіти вишивала.
Ще здавна сказано в народі,
Що Квітня Веснонька квітчає.
Та він того не помічає –
Щось сіє, садить на городі.
Бо сам надумав (та чи зможе)
Рік днем весняним годувати.
Чи встигне все позасівати?
Хіба що Травень допоможе.
Спинився враз, замилувався
На подаровану обнову,
Вдягнув сорочку празникову
I таки справді заквітчався.
(Т. Чорновіл)

Квітень

Заквітував квітень снігами,
Ці білі сльози до землі,
Вже повернулись журавлі,
Сумують десь понад лугами.
Чомусь вернулася зима,
Ввірвавшись наче злая тітка,
Покрита плаче снігом квітка:
Невже, розквітнула дарма…
На віхолу дивлюсь, дивуюсь,
Душі так хочеться тепла:
Чому ж ти, весно, підвела?
Гукаю, а вона не чує.
(Г. Грицина)

Квітень

Зацвіли усі діброви,
І долини, і луги,
І річки синіють знову
І не входять в береги.
(М. Стельмах)

Ось такі чудові вірші про квітень допоможуть дітям більше дізнатися про цей місяць, його основні явища та відмінності.

Квіти літа

українські вірші та картинки анімації про Квіти літа

Дзвіночки
Дзвеніли дзвіночки, і линуло в травах;
Маленькі листочки і квіти яскраві.
Підспівував дуб, разом ясени-хлопці.
Там білка гуляла в руденькій сорочці.

Дзвеніли дзвіночки і літо гуділо;
Летіли хмаринки по небу лиш білі.
Красу дарували, бриніли в лісочку
Чаруючі квіти, синенькі дзвіночки.
автор Андрій Гагін

Метелики барвисті
Метелики барвисті
Над квітами яскравими
Махали собі крильцями
Привітними, ласкавими.
Пелюсточкам легесеньким
Із вітерцем би гратися,
Де квіти, де метелики –
Уже й не розібратися.
автор Галина Каранда

Відживала квітка своє тепле літо…
Відживала квітка своє тепле літо…
В погляді звабливім тихий сум ховавсь…
Ще душа тендітна, сонечком зігріта,
В самім серці ніжно завиток звивавсь…

А під ним зернинку — крихітну дитинку,
Вітерець в колисці трепетно гойдав…
Зронить лебедину хмарка їй сльозинку
Перлами засяє в пелюстках вода.

Ще думки у мріях, як сади в завіях…
Не про вік короткий, паморозь, туман…
А життя — в любові, пахощах, надіях…
На її пелюстках — в сторінках роман.

Там — весняні зливи, птахів переливи,
В пісні, що зродилась серед літніх віт…
Почуттів розливи, щирі, не зрадливі,
Та краса, що тішить й зберігає світ.

І нехай відійде це життя за обрій —
Вихором у пам’ять пахощі прийду́ть ….
Душу залоскочуть… Стане серцю добре…
Спогади-пелюстки в осінь поведуть.
автор Любов Таборовець

Квіти
Квіти — співзвучність любові й краси,
Райдуги світла, діамантів роси.
Обласкані сонцем й умиті дощами,
Живильні землею й пахучі вітрами.

Квіти — прекраснеє чудо природи,
Це витвір Творця, дарунок від Бога.
Це безліч фарбів, кольорів і відтінків,
На сонці квітують, глядять із затінків.

Це різновид форм красоти неповторних,
П’янких запахів, ароматів природних.
Квіти – потішники в щасті й любові,
Квіти – розрадники в смутку і горі.

Коли приходить в світ мала дитина,
Квітки у крижмочку складають на хрестини.
Із свічкою і запашним васильком,
З молитвою хрестять малу дитинку.

Букетик той у купіль опускають,
Дитя духмяною водою омивають.
Дають красу, здоров’ я й щастя,
І бережуть від горя і нещастя.

Впродовж життя квітками нас чарують,
На всі свята і празники дарують.
На дні народин і в весільні дати,
Спішать букетом квітів привітати.

В сумні хвилини жалобної рани,
Приносять квіти пам’яті і шани.
І сльози, як роса на пелюстках жевріє,
І ця краса нам душу обігріє.

І кожен день природа нам дарує,
Цей неповторний, цей квітковий рай.
Різноманітність і духмяність нас чарує,
Неперевершений, божественний розмай.
автор Ніна Люлька

Квіти осені

українські вірші та картинки анімації про Квіти Осені

Осінні квіти різнобарв’ям кольорів…
Осінні квіти різнобарв’ям кольорів
Співають пісню, що призначена для тебе,
Неначе ноти, що принесли сім вітрів
Веселка струнами їх випнула на небі.

І ніжно — легкий тих акордів перебір
Забарвить наші мрії всіми кольорами
Застелить землю, наче нотами папір,
Простелить листя дорогими килимами.
автор Богдана Копачинська

Осінні квіти
Осінні квіти. Аромат овіяний коханням!
Душа співає, вдихає подих тишини.
Стоять в воді з самого вечора до рання,
Усі гуртом, а я на самоті.
Кожна пелюстка барвами своїми,шепоче оду —
Ту, що шепотав мені і ти!
Ну а на серці начебто негода в такі осінні теплі дні.
Оцей букет до себе пригортаю,
Вдихаю аромати запашні і добре знаю,
Що твоє кохання в’яне, так само, як ці квіти у воді.
автор Зюльчик poetryclub.com.ua

Нехай мене чарують квіти,
Нехай життя їм віддаю:
Ніяк я барвами досхочу
Своїх очей не напою»

Нехай і так… але довіку
Я не лишуся в їх саду;
В останню ніч я вийду в поле
І біля травоньки впаду.
автор Олександр Олесь

Осінні квіти
Той час тягнувся якось довго,
Бо вже й ромашки встигли відцвісти,
По їх пелюстках відступало літо,
І осені виднілися сліди.

В садах потроху розпускались хризантеми:
Рожеві, білі, жовто-золоті —
І душу сповнили пусті надії,
Що ми зустрінемось у ті чарівні дні.

Гвоздики голови ще не хилили,
Та осінь розгулялась не на жарт,
З тобою ми побачитись хaотіли,
Але почався зразу фінішем наш старт.

Зірвав пелюстки буйний свіжий вітер
Із зачісок тих панночок троянд,
І покружляв їх, наче ненароком,
І кинув вниз, чекаючи команд.

Той час тягнувся якось довго —
Вже квіти всі осінні відцвіли,
Далеко за горами бродить літо,
А де тепер є я, а де є ти?
автор Аліна Голик

Осiннi квiти
Щедра осінь стоїть на порозі,
До людей вона добра й ласкава.
Квіти вмилися ранком у росах,
І вдягли собі барви яскраві.

Айстри, ніби манісіньки зорі,
Головами своїми кивають,
Листям плескають, наче те море,
І на радість усім розквітають.

Чорнобривці накрили подвір’я,
Мов оранжевий килим-стежина.
Гладіолусів вибух-сузір’я,
І гортензії наче перлини.

А манірні п’янкі хризантеми
Ніби панночки дуже серйозні.
Все навпошепки творять поеми,
Та комах зазивають у гості.

За подвір’ям лани золотіють,
Кукурудза шевелить волоссям,
Поряд соняшник радісно мріє,
І пшениця схиляє колосся.

Далі ока зеленії луки
Польовими квітками палають.
Наче добрі слухняні онуки
Літо в довгую путь проводжають.
автор Августо proza.ru