Зміст:
✅Аналіз вірша Бодлера «Альбатрос»
Одним з найбільш символічних творів французької літератури вважається «Альбатрос» Шарля Бодлера. Цей вірш входить у велику кількість збірок світової поезії, його вивчають в школах і часто цитують на різних заходах.
Твір написаний в короткій формі і переповнений різними символами. Автор описує боротьбу:
Безліч критиків по-своєму трактують рядки вірша і намагаються виділити цікаві аналогії.
Практично вся творчість поета написана в стилі романтизму з яскравими символами, за якими ховаються вади людини або всього суспільства, їм протиставляється окрема особистість із сильним характером, із загостреним почуттям справедливості і масою інших позитивних якостей.
«Альбатрос» був написаний в 1842 році, але опублікований набагато пізніше, в 1859 Цей період життя Бодлера проходив в різних поїздках, в тому числі і морських. У його вірші птах став символом свободи, на тлі незграбних моряків. Вони знущаються з нього, і з позиції автора це виглядає огидно.
Очевидно, мрії альбатроса залишаться “сумними думками” поета. Надії немає: серед всіх присутніх не виявилося нікого, хто б зупинив дурні розваги або хоча б засудив їх. Таке суспільство ніколи не буде ідеальним, та й не хоче воно прагнути до цього. Чітко простежується схожість долі птиці і долі поета.
Цей сильний птах з великими крилами, він може підніматися високо і довго триматися в небі.
Альбатроса можна назвати мандрівником, який знаходиться у важких і небезпечних мандрах, адже він літає над розбурханим морем.
Читаючи поезію Шарля Бодлера, в багатьох віршах відчувається смуток і якась безвихідь, ці почуття часто супроводжували поета в його самотньому житті. Він мріяв про світле і прекрасне, але романтична мрія так і залишилася для нього недосяжною.
За словами Олександра Блока, який добре знав і любив творчість Бодлера, своєю поезією він переконував, що, попри всі труднощі і нерозуміння, треба намагатися доносити до людей високі почуття і переживання.
Сьогодні є кілька перекладів цього вірша на українську мову, але вони не так точно передають зміст твору, як мова оригіналу.
Французька мова робить символи більш яскравими і показовими, тому в оригіналі текст дещо глибше.
Наповнюючи змістом кожного героя свого твору, автор в одній сцені розкриває багато граней суспільства, це було актуально не тільки в 19 столітті, але і знаходить аналогії в сьогоднішніх днях.
Щоб краще зрозуміти для себе сенс «Альбатроса», треба перечитати кілька різних перекладів, оскільки вірш невеликий і чіткий за своєю будовою. В цьому і є велика складність для перекладачів, оскільки треба передати весь символізм в декількох словах.
Мабуть, тільки французька мова, як рідна мова автора, могла найбільш повно і точно показати всю трагічність і суперечливість його душі. Багато творів автора було переведено на іноземні мови.
Таблиця з поясненнями на тему “Аналіз вірша Бодлера «Альбатрос»”
| Аспект | Опис | Цитати з Вірша | Інтерпретація |
|---|---|---|---|
| Тема та Мотиви | Вірш “Альбатрос” зосереджується на темі свободи та обмеження, використовуючи образ альбатроса як метафору. | “Часто, щоб розважити себе, моряки Ловлять альбатросів, великих птахів океанів…” | Метафора альбатроса символізує поета або творчу особистість, що відчуває себе зв’язаною в обмеженому світі. |
| Структура та Форма | Вірш складається з чотирьох катренів, написаних у традиційному французькому стилі. | “І як він смішний і незграбний на палубі! Він, ніби нездара, злітає на повітря!” | Ритмічна структура та римування підкреслюють контраст між величчю альбатроса у повітрі та його безпорадністю на землі. |
| Символізм | Альбатрос символізує велич та свободу, а його страждання на землі символізує втрату цих якостей. | “Альбатрос, величний князь хмар, Який знущань недоречних стає жертвою…” | Альбатрос як символ поета або генія, що відчуває себе обмеженим у прагматичному світі. |
| Тон та Настрій | Вірш має меланхолійний та рефлексивний тон, відображаючи смуток та розчарування. | “Той, хто літав безстрашно, як стріла, Тепер незграбний, смішний, нещасний та слабкий!” | Тон відображає внутрішні почуття поета – роздуми про свою власну долю та роль у світі. |
Висновок
Вірш “Альбатрос” Шарля Бодлера – це глибокий поетичний твір, що використовує образ альбатроса для висловлення ідей про свободу, творчість, та ізоляцію генія від звичайного світу.
Через символіку альбатроса Бодлер висловлює своє розуміння ролі поета у суспільстві, демонструючи контраст між величчю та вразливістю творчої душі. Вірш відображає почуття відчуження та незручності, які часто відчувають митці, відрізнені від звичайного життя своєю творчістю та баченням світу.
Альбатрос
Буває, пливучи дорогами морськими,
Аби розвіятись, полюють моряки
На альбатросів тих, що в вишині над ними
Серед блакиті й хмар пливуть віддалеки.
Коли на палубу вже люта сила збила,
Король небес, що знав всі грози без числа.
Волочить важко так свої великі крила,
Мов сніжно-білі два розкинуті весла.
Крилатий мандрівник — який незграбний в рухах,
В польоті буйнокрил — каліка на ногах!
Ще й дражняться — той в дзьоб йому із люльки дмуха,
А той, глузуючи, кульгає, ніби птах!
Поете! Князю хмар твоя подібна сила,
Між блискавок ти свій у грозовій імлі;
Але під шал образ перешкоджають крила
Тобі, вигнанцеві, ступати по землі.
Переклад Миколи Терещенка
Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів
Серед нестримних вод розбурханих морів
Безпечно ловить птиць, величних альбатросів,
Що люблять пролітать слідами кораблів.
На палубу несуть ясних висот владику.
I сумно тягне він приборкане крило,
Що втратило свою колишню міць велику,
Мов серед буйних вод поламане весло.
Мандрівник зборканий знесилено ступає!
Плавець повітряний незграбний і смішний!
Той тютюновий дим у дзьоб йому пускає,
А цей, дратуючи, кульгає, мов кривий.
Поет подібний теж до владаря блакиті,
Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі.
Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій
Він крила велетня волочить по землі.
Переклад Дмитра Павличка
Буває, моряки піймають альбатроса,
Як заманеться їм розваги та забав.
І дивиться на них король блакиті скоса —
Він їхній корабель здалека проводжав.
Ходити по дошках природа не навчила —
Він присоромлений, хода його смішна.
Волочаться за ним великі білі крила,
Як весла по боках розбитого човна.
Незграба немічний ступає клишоного;
Прекрасний в небесах, а тут — як інвалід.
Той люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,
Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!
Поет, як альбатрос — володар гроз і грому,
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти.