Кальцію хлорид – інструкція для медичного застосування

Фармакотерапевтична група. Розчини електролітів. Код АТС В 05Х А 07.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Іони кальцію беруть участь у передачі нервових імпульсів, скороченні гладких та посмугованих м’язів, функціонуванні міокарда, згортанні крові; вони необхідні для формування кісткової тканини, функціонування інших систем та органів. Концентрація іонів кальцію в крові зменшується при багатьох патологічних процесах, і виражена гіпокальціємія сприяє виникненню тетанії. Препарат, крім усунення гіпокальціємії, зменшує проникність судин, виявляє проти алергійну, протизапальну, кровоспинну дію. Внутрішньо венне введення призводить до збудження симпатичної нервової системи: посилення виділення норадреналіну.

Фармакокінетика. У крові знаходиться в іонізованому стані. Фізіологічну активність має іонізований кальцій. Його депо є кісткова тканина. Виводиться із організму з сечею та калом.

Показання для застосування. Недостатність функції пара щитоподібних залоз (спазмофілія, тетанія), посилене виділення кальцію з організму (зокрема при тривалій нерухомості), алергічні захворювання (ангіо невротичний набряк, кропив’янка, сінна гарячка, сироваткова хвороба, серед них обумовлених ліками), для зменшення проникності судинної стінки (променева хвороба, геморагічні васкуліти), при запальних і ексудативних процесах (плевритах, пневмоніях, ендометриті, аднекситі), шкірних захворюваннях (псоріаз, екземи); при токсичних ураженнях печінки, паренхіматозному гепатиті, нефриті, еклампсії; пароксизмальній міоплегії (гіперкаліємічна форма). При зовнішніх та внутрішніх кровотечах, вводять як антидот при отруєннях щавлевою кислотою та її солями, розчинними солями фтористої кислоти, солями магнію. При комплексному стимулюванні пологової діяльності.

Спосіб застосування та дози. Кальцію хлорид призначають внутрішньо венно струминно (дуже повільно!) та внутрішньо венно краплинно (повільно); вводять також методом електрофорезу. Внутрішньо венне введення краплинно: 5 – 10 мл 10 % розчину препарату розводять в 100 –
200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози; вводять зі швидкістю
6 крапель/хв. Внутрішньо венне введення струминно: 5 мл 10 % розчину вводять протягом 3 –
5 хв.

Тривалість курсу обумовлена характером, вираженістю захворювання, досягнутим терапевтичним ефектом.

Добова доза для дорослих складає 0,5 – 1,0 г (5 – 10 мл 10 % розчину), для дітей віком до 6 місяців – 50 мг (0,5 мл 10 % розчину), 7-12 місяців – 50 – 100 мг (0,5 – 1 мл 10 % розчину), 1-
3 роки – 100 – 200 мг (1 – 2 мл 10 % розчину), 4-6 років – 200 – 300 мг (2 – 3 мл 10 % розчину), 7-12 років – 300 – 500 мг (3 – 4 мл 10 % розчину). Препарат вводять дрібно 3-4 рази на добу.

При внутрішньо венному введенні препарату з’являється звичайна реакція на нього – відчуття жару в порожнині рота, а потім у всьому тілі.

Побічна дія. При внутрішньо венному введенні кальцію хлорид може викликати брадикардію, а при швидкому введенні – фібриляцію шлуночків. Лікування – симптоматичне.

Протипоказання. Тромбози та схильність до них, тромбофлебіти, виражений атеросклероз, гіперкальціємія (гіперфункція паратиреоїдна).

Передозування. Посилення побічних ефектів, пригнічення серцевої діяльності та тахікардія. Терапія – симптоматична.

Особливості застосування. Кальцію хлорид не можна вводити під шкіру або в м’язи через його сильну подразнювальну та некротизуючу дію. У разі потрапляння розчину препарату під шкіру або в м’яз слід по можливості відсмоктати кальцію хлорид за допомогою шприца і в місце ін’єкції ввести 10 мл 25 % натрію сульфату або 5 – 10 мл 25 % розчину магнію сульфату. Для усунення резорбтивного впливу призначають димедрол, при гіперкальціємії – етиленді-амінтетраоцтову кислоту (ЕДТА).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Застосовують у комплексній терапії з антиалергічними засобами. Препарат не слід застосовувати одночасно з тетрациклінами. При одночасному застосуванні кальцію хлорид зменшує дію блокаторів кальцієвих каналів; з хінідіном – можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності і підвищення токсичності хінідіну. Під час лікування серцевими глікозидами парентеральне застосування кальцію хлориду не рекомендується у зв’язку з можливими посиленням кардіотоксичної дії.

Умови та термін зберігання. При температурі від 15 °С до 25 °С.

Термін придатності – 5 років.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. Ампули по 5 мл; по 10 ампул у коробках.

Адреса. 61070, Україна, м. Харків, Помірки.

Кальция хлорид (Calcii chloridum)

Фармакологическое действие препарата Кальция хлорид:
Кальций играет важную роль в жизнедеятельности организма. Ионы кальция необходимы для осуществления процесса передачи нервных импульсов, сокращения скелетных и гладких мышц, деятельности мышцы сердца, формирования костной ткани, свертывания крови, а также для нормальной деятельности других органов и систем.
Уменьшенное содержание кальция в плазме крови наблюдается при целом ряде патологических состояний. Выраженная гипокальциемия (пониженное содержание кальция в крови) приводит к развитию тетании (судороги).
Коррекция гипокальциемии проводится при помощи препаратов кальция, а также гормональных препаратов (см. кальиитонин -стр. 543, паратиреоидин -стр. 545), эргокальииферола и др.

Показания к применению препарата Кальция хлорид:
При недостаточной функции парашитовидных желез, сопровождающейся тетанией или спазмофилией (заболеванием у детей, связанном с уменьшением содержания в крови ионов кальция и зашелачиванием крови). При усиленном выделении кальция из организма, что может иметь место при длительном обездвиживании больных. При аллергических заболеваниях (сывороточная болезнь, крапивница, ангионевротический отек, сенная лихорадка и др.) и аллергических осложнениях, связанных с приемом лекарств. Механизм антиаллергического действия неясен, следует, однако, отметить, что внутривенное введение солей кальция вызывает возбуждение симпатической нервной системы и усиление выделения надпочечниками адреналина. Как средство, уменьшающее проницаемость сосудов, при геморрагическом васкулите (кровоизлиянии вследствие воспаления стенок кровеносных сосудов), явлениях лучевой болезни, воспалительных и экссудативных процессах (выделении из мелких сосудов ткани богатой белком жидкости) – пневмония (воспаление легких), плеврит (воспаление оболочки, покрывающей легкие и выстилающей стенки грудной полости), аднексит (воспаление придатков матки), эндометрит (воспаление внутренней поверхности матки) и др. При кожных заболеваниях (зуд, экзема, псориаз и др.). При паренхиматозном гепатите (воспалении ткани печени), токсических поражениях печени (поражении печени вредными веществами), нефрите (воспалении почки), эклампсии (тяжелой форме позднего токсикоза беременных), гиперкалиемической форме пароксизмальной миоплегии (пароксизмальном /периодически возникающий/ параличе, протекающем с повышением содержания калия в крови).
Применяют также как кровоостанавливающее средство при легочных, желудочно-кишечных, носовых, маточных кровотечениях; в хирургической практике иногда вводят перед оперативным вмешательством для повышения свертываемости крови. Однако достаточно достоверных данных о гемостатическом (кровоостанавливающем) действии введенных в организм извне солей кальция нет; ионы кальция необходимы для свертывания крови, но количество кальция, содержащегося обычно в плазме крови, превышает количество, необходимое для превращения протромбина в тромбин (один из факторов свертываемости крови).
Применяют также как противоядие при отравлении солями магния (см. магния сульфат), щавелевой кислотой и ее растворимыми солями, а также растворимыми солями фтористой кислоты (при взаимодействии с кальция хлоридом образуются недиссоциируюшие /не распадающиеся/ и нетоксичные оксалат и фторид кальция).
Препарат применяют также в сочетании с другими методами и средствами для стимулирования родовой деятельности.
При приеме внутрь (8-10 г) оказывает диуретический (мочегонный) эффект; по механизму действия относится к кислотообразующим диуретикам (мочегонным средствам – см. аммония хлорид).

Способ применения препарата Кальция хлорид:
Назначают кальция хлорид внутрь, внутривенно капельно (медленно), внутривенно струйно (очень медленно!), а также вводят методом электрофореза (чрезкожным способом введения лекарственных веществ посредством электрического тока).
Внутрь принимают после еды в виде 5-10% раствора 2-3 раза в день. Взрослым назначают по 10-15 мл на прием (десертная или столовая ложка раствора); детям – по 5-10 мл (чайная или десертная ложка).
В вену капельно вводят по 6 капель в минуту, разбавляя перед введением 5-10 мл 10% раствора в 100-200 мл изотонического раствора натрия хлорида или 5% раствора глюкозы. Внутривенно струйно вводят медленно (в течение 3-5 мин) 5 мл 10% раствора.
Для лечения аллергических заболеваний рекомендуется совместное применение кальция хлорида и противогистаминных препаратов.

Побочные действия препарата Кальция хлорид:
При приеме кальция хлорида внутрь возможны боли в подложечной области, изжога; при введении в вену -брадикардия (урежение пульса); при быстром введении может возникнуть фибрилляция желудочков сердца (хаотичные сокращения сердечной мышцы). При внутривенном введении кальция хлорида появляется ощущение жара сначала в полости рта, а затем по всему телу. Эту особенность препарата ранее использовали при определении скорости кровотока; определяли время между моментом его введения в вену и появлением ощущения жара.

Противопоказания к применению препарата Кальция хлорид:
Растворы кальция хлорида нельзя вводить подкожно или внутримышечно, так как они вызывают сильное раздражение и некроз (омертвение) тканей.
Кальция хлорид противопоказан при склонности к тромбозам (закупорке сосуда сгустком крови), далеко зашедшем атеросклерозе, повышенном содержании кальция в крови.

Форма выпуска препарата Кальция хлорид:
Порошок в небольших хорошо укупоренных стеклянных банках с пробкой, залитой парафином; 10% раствор в ампулах по 5 и 10 мл; 5% и 10% растворы для приема внутрь.

Условия хранения препарата Кальция хлорид:
Порошок – в сухом месте.

Синонимы к препарату Кальция хлорид:
Кальций хлористый, Кальций хлористый кристаллический.

Состав препарата Кальция хлорид:
Бесцветные кристаллы без запаха, горько-соленого вкуса. Легко растворим в воде (4:1) (с сильным охлаждением раствора). Очень гигроскопичен, на воздухе расплывается. Плавится при температуре + 34 *С в своей кристаллизационной воде. Содержит 27 % кальция. Растворы (рН 5,5 – 7,0) стерилизуют при температуре + 100 “С в течение 30 мин.

Дополнительные сведения по препарату Кальция хлорид:
Кальция хлорид входит в состав Кальция хлорид амп. 10% 5мл. №10 препаратов губка гемостатическая с амбеном, губка антисептическая с канамицином.

Кальцію хлорид (Calcii chloridum) Лікарські препарати

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група

Кровозамінники і перфузійні розчини. Розчини електролітів. Код АТX В05Х А07.

Фармакологічні властивості

Лікарський засіб «Кальцію хлорид» усуває дефіцит іонів кальцію. Іони кальцію беруть участь у передачі нервових імпульсів, скороченні гладкої та скелетної мускулатури, у функціональній діяльності міокарда, згортанні крові; необхідні для формування кісткової тканини, функціонування інших систем і органів. Концентрація іонів кальцію у крові зменшується внаслідок багатьох патологічних процесів, виражена гіпокальціємія сприяє виникненню тетанії. Кальцію хлорид, крім усунення гіпокальціємії, зменшує проникність судин, проявляє кровоспинну дію.

Внутрішньовенне введення кальцію спричиняє стимуляцію симпатичної нервової системи, що посилює виділення норадреналіну.

У крові кальцій перебуває у сполуках і в іонізованому стані. Фізіологічна активність притаманна іонізованому кальцію. Депонується у кістковій тканині. Виводиться нирками (20%) і кишечником (80%). 95% кальцію, що виводиться шляхом гломерулярної фільтрації, піддається реабсорбції.

Показання

Випадки гіпокальціємії, що потребують швидкого підвищення концентрації іонів кальцію у плазмі крові (тетанія при функціональній недостатності паращитовидної залози, тетанія при недостатності вітаміну D, гіпокальціємія при обмінному переливанні крові та вливанні цитратної крові, алкалозі). Гостра свинцева коліка — у складі комплексної терапії. Випадки магнієвої інтоксикації, що виникають при передозуванні магнію. Гіперкаліємія, зареєстрована на ЕКГ як порушення серцевої функції.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, гіперкальціємія, виражена гіперкальціурія, нефроуролітіаз (кальцієвий), тяжка ниркова недостатність, саркоїдоз, гіперкоагуляція, схильність до тромбоутворення.

Виражений атеросклероз із явищами артеріальної оклюзії. Фібриляція шлуночків. Асистолія та електромеханічні дисоціації. Прийом препаратів наперстянки.

Одночасне застосування з цефтриаксоном.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

На сьогоднішній день відсутні достовірні наукові дані щодо виникнення внутрішньосудинних преципітатів у пацієнтів (крім новонароджених) при одночасному застосуванні цефтриаксону та кальцієвмісних лікарських засобів. Проте не варто застосовувати розчинники, що містять кальцій, змішувати або одночасно вводити цефтриаксон та кальцієвмісні лікарські засоби всім категоріям пацієнтів. Кальцієвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.

Кальцієвмісні продукти можуть зменшити ефективність блокаторів кальцієвих каналів, знижувати ефект кальцитоніну при гіперкальціємії, біодоступність фенітоїну.
Солі кальцію зменшують всмоктування ряду лікарських засобів, таких як бісфосфонати, фториди, деякі фторхінолони і тетрацикліни; введення слід розподілити не менше ніж на 3 години.

Кальцію хлорид знижує кардіотонічні ефекти добутаміну.

При одночасному застосуванні з хінідіном можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину.

При сумісному застосуванні лікарського засобу з серцевими глікозидами підсилюються кардіотоксичні ефекти останніх.

Солі кальцію не можна змішувати з карбонатами, фосфатами, сульфатами або тартратами у парентеральних сумішах.

Тіазидні діуретики знижують екскрецію кальцію з сечею, що підвищує ризик розвитку гіперкальціємії.

При одночасному застосуванні з вітаміном D або його похідними підвищується всмоктуваність кальцію.

Одночасне застосування з іншими кальціє- або магнієвмісними лікарськими засобами підвищує ризик гіперкаліємії або гіпермагніємії відповідно, особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю.
Знижує ефективність недеполяризуючих міорелаксантів. Може збільшувати тривалість дії тубокурарину хлориду.

Особливості застосування

При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гіперкальціємія з відкладенням солей кальцію в організмі.

Ін’єкцію слід проводити через тонку голку у велику вену, щоб мінімізувати пошкоджувальну дію лікарського засобу на стінку судин. Розчин слід нагріти до температури тіла.

При внутрішньовенному введенні лікарського засобу з’являється звичайна реакція на нього — відчуття жару у порожнині рота, а потім — у всьому тілі.

Кальцію хлорид не можна вводити під шкіру або у м’язи через його подразнювальну та некротизуючу дію. У випадку потрапляння розчину лікарського засобу під шкіру або у м’яз треба, по можливості, відсмоктати кальцію хлорид за допомогою шприца у місце ін’єкції ввести 10 мл натрію сульфату, розчин для ін’єкцій 25%, або 5–10 мл магнію сульфату, розчин для ін’єкцій 25%. Для усунення резорбтивного впливу призначають димедрол, при гіперкальціємії етилендиамінтетраацетатну кислоту (ЕДТА).

З обережністю застосовувати пацієнтам при хронічній нирковій недостатності легкого та середнього ступеня тяжкості, дегідратації, порушеннях електролітного балансу (ризик гіперкальціємії), захворюваннях серця (ризик аритмії), захворюваннях нирок, пацієнтам з нефролітіазом або захворюваннями, що супроводжуються гіперкальціємією (зокрема зі злоякісними новоутвореннями та саркоїдозом), при «легеневому» серці, респіраторному ацидозі, дихальній недостатності (ризик токсичних реакцій внаслідок окислення кальцію хлориду). Під час застосування необхідно проводити ретельний моніторинг рівня кальцію у крові.

При швидкому внутрішньовенному введенні можливе помірне зниження артеріального тиску внаслідок вазодилатації.

Кальцій хлористий для ін’єкцій не слід призначати дітям внутрішньо через тяжке подразнення шлунково-кишкового тракту.

Ін’єкції дітям не слід проводити через шкіру голови.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Адекватні та суворо контрольовані дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу у вагітних жінок не проводилися. Застосування у період вагітності можливе тільки у випадку, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Можливе застосування лікарського засобу у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У період лікування лікарським засобом протипоказані керування автотранспортом та робота з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Кальцію хлорид призначають внутрішньовенно струминно (дуже повільно) і внутрішньовенно краплинно (повільно).

Внутрішньовенне введення струминно: 5 мл 10% розчину вводити зі швидкістю 1 мл/хв.

Внутрішньовенне введення краплинно: 5–10 мл 10% розчину лікарського засобу розводити в 100–200 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози; вводять зі швидкістю 6–8 крапель/хв.

Обмінне переливання крові та переливання цитратної крові: дорослим і дітям по 30 мг (0,3 мл) на кожні 100 мл крові.

Тетанія: 10 мл 10% розчину (1 г) протягом 10–30 хв, у разі необхідності повторити через 6 годин.

Гіпокальціємія: від 500 мг до 1 г (5–10 мл) з інтервалом від 1 до 3 днів, залежно від реакції пацієнта або рівня кальцію у плазмі крові. У разі необхідності можна ввести повторну дозу лікарського засобу.

Магнієва інтоксикація: 500 мг (5 мл) вводити швидко. Введення проводиться під лікарським наглядом з моніторингом стану пацієнта перед введенням наступних доз.

Гіперкаліємія, зареєстрована на ЕКГ як порушення серцевої функції: слід підбирати дозу індивідуально, залежно від стану пацієнта, який потрібно постійно контролювати за допомогою кардіограми.

Дози для пацієнтів літнього віку збігаються з дозами для дорослих.

Гіпокальціємія: вводять повільно, зі швидкістю до 0,5 мл/хв, у дозі 10–20 мг/кг маси тіла (0,1–0,2 мл/кг маси тіла), при необхідності повторюють кожні 4–6 годин.

Тетанія: 10 мг/кг маси тіла (0,1 мл/кг маси тіла) протягом 5–10 хвилин, у разі необхідності повторюють через 6 годин або продовжують у вигляді інфузій. Максимальна добова доза для дітей (незалежно від віку)–10 мл (1000 мг).

Діти

Застосування дітям можливе з 1-го року життя.

Передозування

Симптоми гіперкальціємії: слабкість, анорексія, біль у животі, блювання, нудота, закреп, полідипсія, поліурія, підвищена стомлюваність, дратівливість, погане самопочуття, депресія, дегідратація, можливі порушення серцевого ритму, тахікардія, можливе різке зниження артеріального тиску та артеріальна гіпертензія, міалгія, артралгія, кома.

Лікування: при незначному передозуванні (концентрація кальцію в сироватці крові — 2,6–2,9 ммоль/л) введення припиняють і відміняють інші кальцієвмісні лікарські засоби. При тяжкому передозуванні (концентрація кальцію в сироватці крові більше 2,9 ммоль/л) парентерально вводити кальцитонін у дозі 5–10 МО/кг маси тіла на добу (розводячи його у 500 мл 0,9% розчину натрію хлориду) внутрішньовенно краплинно протягом 6 годин. Можливе внутрішньовенне струминне повільне введення 2–4 рази на добу. Застосовують нетіазидні діуретики; проводять контроль концентрації калію і магнію у сироватці, при необхідності — вводити лікарські засоби калію і магнію; проводити контроль функції серцево-судинної системи, вводити бета-адреноблокатори для профілактики аритмій. У разі необхідності проводити гемодіаліз.

Побічні реакції

З боку органів чуття: смак крейди у роті.

З боку обміну речовин, метаболізму: гіперкальціємія.

З боку серцево-судинної системи: помірне та короткочасне зниження артеріального тиску, брадикардія, аритмія, артеріальна гіпертензія, венозний тромбоз. При надмірно швидкому введенні–фібриляція шлуночків серця.

З боку імунної системи: відчуття жару, поколювання спочатку у порожнині рота, а потім по всьому тілу, гіперемія шкіри обличчя, алергічні реакції, кропив’янка.

Загальні розлади та реакції в місці введення: біль та гіперемія по ходу вени. При екстравазації можливі: печія, некроз тканин і виникнення струпа, целюліт і кальцифікація м’яких тканин.