Ревізор

Ревізор — це той, хто проводить перевірку господарчо-економічної діяльності конкретної установи, підприємства або підрозділу. При чому ревізор лише оглядає та дає оцінку, не видає розпоряджень та наказів.

Що робить ревізор

Ревізор самостійно або керуючи групою інших експертів-ревізорів здійснює ревізію (перевірку) господарчо-фінансової діяльності того чи іншого підприємства, філіалу, відділів або окремих підрозділів. Він організує та забезпечує заходи з контролю, аналізу та оцінки стану справ відповідного напрямку.

Ревізор здійснює контроль за тим, щоб усі кошти, що надходять, та товарно-матеріальні цінності віддзеркалювалися у бухгалтерському обліку, щоб податки та зарплати платилися у визначені терміни. Стежить за правильністю витрачання коштів, матеріалів, топлива, електроенергії. Робить так, щоб підвищити ефективність використання фінансів, забезпечує збереження власності підприємств та правильну організацію бухгалтерського обліку. Організовує проведення інвентаризації.

Ревізор оформлює або стежить за оформленням результатів ревізії, дає рекомендації керівництву підприємства чи установи, де проводилася перевірка, щодо усунення виявлених недоліків або порушень, а також подає результати ревізії у відповідні інстанції для подальшого вчинення необхідних заходів. Контролює усунення недоліків у бухгалтерському обліку чи фінансовій дисципліні.

Скільки отримує ревізор

Розмір заробітної плати ревізора залежить від компанії-роботодавця, міста розташування офісу, виду зайнятості та фактичного обсягу виконуваної роботи. Можливі премії.

По домівках українців ходять “ревізори”: як перевіряють субсидіантів і чим це загрожує

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

В Україні починаючи з цього сезону діють нові правила для субсидіантів. Тепер в окремих випадках призначити знижку можуть тільки після візиту соціального інспектора. Так, якщо за загальними правилами субсидія не призначається, але потреба в ній є, можна звернутися в органи соцзахисту з проханням індивідуально розглянути ситуацію сім’ї. Крім того, інспектори повинні перевіряти всіх переселенців із субсидіями і будинки, в яких проживають менше людей, ніж зареєстровано.

OBOZREVATEL розібрався, кого і як перевірятимуть соціальні інспектори.

Кого перевірятимуть

Міністерство соціальної політики ще кілька років тому розробило проект закону “Про соціальну інспекцію”, однак документ так і не розглянули в Раді. Приймаючи правки до постанови про надання субсидій, уряд дозволив “ревізорам” перевіряти окремих пільговиків. Так, перевірятимуть:

Сім’ї, які не відповідають новим вимогам, але хочуть отримати субсидію. В такому випадку доведеться писати заяву в органи соцзахисту. Мовляв, матеріальні обставини не дозволяють оплачувати комунальні послуги за повною вартістю, прошу комісію надати субсидію.

Переселенців. Якщо раніше переселенці з непідконтрольної території мали надавати договір про оренду квартири чи будинку, то тепер достатньо написати заяву і декларацію. Інспектор прийде в гості, перевірить умови життя і складе акт. За підсумками цього акту комісія прийме рішення, давати субсидію чи ні.

У квартирі живе менше людей, ніж зареєстровано. В такому випадку в заяві потрібно додатково вказати, що окремі члени сім’ї (або просто зареєстровані у квартирі) живуть окремо. Як доказ можна надати довідку з роботи в іншому місті або договір про оренду іншої квартири. Інспектор має вивчити ситуацію і з’ясувати, чи не збрехали потенційні субсидіанти.

“Управління соціального захисту направляє до приміщення заявника державного соціального інспектора. Складає акт обстеження матеріально-побутових умов проживання. Далі в органі соціального захисту готують подання на комісію. І комісія приймає рішення: призначити субсидію, скажімо, не на п’ятьох осіб, а на трьох, чи ні “, – розповідають в Міністерстві соціальної політики.

На дорогий холодильник увагу звернуть, але заглядати в нього не стануть

Зайти до будинку або в квартиру можуть тільки на запрошення, розповідає юрист Олександр Плахотник. Якщо інспектор постукав, а ви не відчинили, або не впустили, ломитися до будинку не мають права. У той же час варто враховувати, що інспектор вкаже в акті, що субсидіант не впустив його до будинку. І комісія може відмовити у комунальній знижці.

Згідно із затвердженим урядом актом, інспектор повинен зібрати інформацію про майно, яке перебуває у власності родини, про додаткові джерела доходу, про великі покупки. Заглядати до холодильника “ревізори” не будуть, однак, якщо це новий і дорогий холодильник, можуть запитати, де взяли на нього гроші. Інспектора може звернути увагу на будь-яку техніку чи предмет інтер’єру. І якщо є бажання отримати субсидію, доведеться відповідати на питання.

До слова, в неопалювальний сезон кількість субсидіантів в Україні різко скорочується. А вже у жовтні, коли органи соцзахисту призначатимуть знижки на опалювальний сезон, кількість охочих їх отримати різко зросте. Взимку комунальні знижки отримує кожна друга сім’я.

Міжнародні партнери та профільні експерти ідею жорсткіше перевіряти пільговиків підтримують. Більше того, Світовий банк готовий виділити Україні $35 млн, якщо парламент прийме закон “Про соціальну інспекцію”. Економіст Галина Третякова впевнена: в Україні потрібно не тільки посилити перевірку, а й посилити вимоги. Наприклад, не давати знижку сім’ям, у яких є два будинки або дві квартири. “46% домогосподарств отримують субсидію. Це 6,8 млн. домогосподарств. В Європі цей показник 2-3% від загальної кількості. Це означає, що майже половина домогосподарств субсидує другу половину”, – розповіла експерт в ефірі ObozTV . Координатор житлових програм “Опори” Тетяна Бойко також вважає: знижки повинні отримувати найбідніші українці.

На думку експертів, поступово уряд повинен скорочувати норми, на які нараховують субсидії, і посилювати вимоги. На одній з публічних дискусій заступниця директора представництва ЄБРР в Україні Марина Петров як приклад для України навела Молдову. Де, за її словами, сім’ї на зиму закривають будинок, залишають одну опалювальну кімнату і на неї отримують субсидію.

Нагадаємо, раніше OBOZREVATEL докладно описував, як зміниться життя українців після прийняття закону “Про соціальну інспекцію”. Головне нововведення – системна перевірка пільговиків. Наприклад, якщо до деяких субсидіантів виникло “питання”, але в документах ніяких порушень не знайшли, соціальний інспектор має право навідатися у квартиру до такої сім’ї, дослідити їхнє матеріальне становище, умови життя. І якщо виявиться, що пільговики живуть на широку ногу, а декларують мінімальну зарплату, у такої сім’ї можуть виникнути проблеми. Згідно з документом, незаконно виділені гроші можуть забрати, а субсидії призупинити.

До шкіл прийдуть «ревізори»: до чого готуватися директорам та вчителям

В Україні буде створено Службу якості освіти, що проводитиме аудит шкіл кожні 10 років. Розповідаємо, що це означає і як вона буде працювати. Що це таке? На базі Державної інспекції.

В Україні буде створено Службу якості освіти, що проводитиме аудит шкіл кожні 10 років. Розповідаємо, що це означає і як вона буде працювати.

На базі Державної інспекції навчальних закладів створюють Державну службу якості освіти. Вона проводитиме аудит шкіл — перевірятиме роботу директорів та вчителів.

Зараз школи перевіряють місцеві управління освіти. Ці ж установи обирають директорів шкіл та формально призначають вчителів. Тобто фактично управління перевіряли свою ж роботу — власні рекомендації, норми та накази. Зараз Міносвіти бачить у цьому конфлікт інтересів.

Створюється незалежна установа, яка жодним чином не буде втручатися в діяльність навчальних закладів. Лише один раз на десять років представники обласних відділів служби будуть проводити зовнішній аудит.

Слід розуміти, що це не є інспекцією. Це перевірка дотримання норм і стандартів. Під час аудиту «ревізори» будуть дивитися, чи оптимально та ефективно працює школа як механізм, даватимуть поради як покращити ці процеси.

Серед аудиторів будуть найкращі педагоги та управлінці. Вони оцінюватимуть, як директор приймає рішення, чи відповідають вони законодавству та передовим рекомендаціям, чи всі вчителі ознайомлені із системою оцінювання учнів, чи є чинна система прозорою.

Також в аудит буде включена оцінка батьків: наскільки для них навчальний процес і перебування в школі є комфортними та приємними.

Так, це звичний термін для освітян. Зараз перевірки також відбуваються раз на 10 років.

Аудит можна провести і позачергово на вимогу місцевої влади чи наглядової або педагогічної ради школи. Останній пункт дуже важливий, адже з’являється інструмент впливу вчителів на політику навчального закладу.

Будуть розроблені стандарти та норми, затверджені найкращі практики управління й організації навчального процесу. Школи знатимуть, на що їм треба орієнтуватися в системі підвищення кваліфікації педагогів, управлінських рішеннях, організації навчального процесу.

Ок. Пройшов аудит. І що далі?

Після проведення аудиту надається висновок про якість освітньої діяльності навчального закладу, його внутрішню систему забезпечення якості освіти, а також рекомендації щодо вдосконалення діяльності школи.

Результати аудиту оприлюднюються на сайтах: закладу освіти (якщо такий є), засновника (крім засновника приватного закладу освіти) та органу, що здійснив аудит.

А якщо ми отримали негативний результат, що буде?

Якщо аудит виявив невідповідність діяльності закладу законодавству, надається строк для усунення порушень. Тривалість визначається в кожному випадку індивідуально. Після закінчення визначеного строку проводиться перевірка результатів усунення порушень. У разі негативних результатів такої перевірки засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника школи або навіть її закриття чи реорганізації.