Метилурацил таблетки – інструкція, застосування, аналоги препарату

Метилурацил таблетки – має анаболічну та антикатаболічну активність. Прискорює процеси клітинної регенерації, загоювання ран, стимулює клітинні та гуморальні фактори захисту, проявляє протизапальний ефект, нормалізує нуклеїновий обмін у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту. Характерною специфічною властивістю препарату є стимуляція еритро- та особливо лейкопоезу.

Застосування препарату Метилурацил таблетки

Агранулоцитарна ангіна, аліментарно-токсична алейкія, хронічна бензольна інтоксикація, лейкопенія, зумовлена хіміотерапією пухлин, рентгено- або радіотерапією чи іншими факторами. У комплексному лікуванні ран, які в’яло загоюються; опіків; трофічних виразок; переломів кісток; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.

Метилурацил таблетки – склад і форма випуску препарату

Діюча речовина: метилурацил; 1 таблетка містить метилурацилу 500 мг ( 0,5 г );

допоміжні речовини:крохмаль картопляний, повідон (полівініл піролідон низькомолекулярний медичний), кислота стеаринова.

Лікарська форма – таблетки.

Метилурацил таблетки: як приймати препарат

Внутрішньо, під час або після їди, запивати невеликою кількістю води.

Дорослим призначати у дозі 500 мг 4 рази на добу (при необхідності – до 6 разів на добу).

Дози для дітей віком від 3 до 8 років – по 250 м г ( 1 /₂таблетки 3 рази на добу), дітям віком від 8 років – по 250-500 мг 3 рази на добу.

Курс лікування визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання.

Курс лікування при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки зазвичай становить 30-40 днів, в інших випадках курс лікування може бути менш тривалий.

Діти. Препарат не застосовувати для лікування дітей віком до 3 років.

Метилурацил таблетки – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання.

Підвищена чутливість до метилурацилу або до інших компонентів препарату. Препарат протипоказаний при гострих та хронічних (зазвичай мієлоїдних) формах лейкозу, лімфогранулематозі, злоякісних захворюваннях кісткового мозку.

Побічні реакції.

• З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення.
• Алергічні реакції: гіперемія, набряк обличчя, кропив’янка, плямисті висипи на шкірі обличчя та шиї.

Аналоги препарату Метилурацил таблетки

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Метилурацил з мірамістином (Methyluracilum cum myramistino) ATC-класифікація

фармакодинаміка . Лікарський засіб містить метилурацил, який стимулює метаболічні процеси, та мірамістин – катіонний антисептик.
Метилурацил прискорює регенерацію, загоєння ран, стимулює клітинні і гуморальні ланки імунітету, чинить протизапальну дію.
Мірамістин має широкий спектр антимікробної дії, включаючи госпітальні штами, резистентні до антибіотиків. Чинить виражену протимікробну дію відносно грампозитивних ( Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Streptococcus pneumonia ) і грамнегативних ( Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella spp. ), аеробних і анаеробних, спороутворюючих та аспорогенних бактерій у вигляді монокультур і мікробних асоціацій, включаючи госпітальні штами з полірезистентністю до антибіотиків. Проявляє протигрибкову дію на аскоміцети (роду Aspergillus і роду Penicillium ), дріжджові ( Rhodotorula-rubra, Torulopsis gabrata ) і дріжджоподібні гриби Candida albicans, Candida tropicalis, Candida krusei, Pityrosporum orbiculare ( Malassezia furfur ), дерматофіти ( Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Trichophyton verrucosum, Trichophyton schoenleini, Trichophyton violacent, Epidermophyton Kaufman-Wolf, Epidermophyton floccosum, Microsporum gypseum, Microsporum canis ), а також на інші патогенні гриби у вигляді монокультур і мікробних асоціацій, включаючи грибкову мікрофлору з резистентністю до хіміотерапевтичних лікарських засобів. Під дією мірамістину знижується стійкість мікроорганізмів до антибіотиків.
У місці застосування стимулює захисні реакції та активізує процеси регенерації.
Завдяки широкому спектру антимікробної дії мірамістин ефективно запобігає інфікуванню ран та опіків. Лікарський засіб має виражену гіперосмолярну активність, внаслідок чого купірує ранові і перифокальні запалення, поглинає гнійний ексудат і вибірково зневоднює некротизовані тканини, сприяючи очищенню та підсушуванню рани. При цьому мазь не ушкоджує грануляції і життєздатні клітини шкіри, не пригнічує крайову епітелізацію.
Фармакокінетика . Завдяки властивостям мазевої основи утримувати діючі речовини на поверхні місця нанесення, вони суттєво не всмоктуються у системний кровотік та зазвичай не спричиняють системної дії.

Показання Метилурацил з мірамістином

ускладнені, тяжкозагоювані рани;
променеві та трофічні виразки (у тому числі у хворих з діабетичною ангіопатією, у ослаблених хворих із суттєвим пригніченням імунітету);
опіки та інші ушкодження шкіри.
Лікарський засіб чинить фотозахисну дію у хворих на фотодерматози.

Застосування Метилурацил з мірамістином

лікарський засіб застосовувати місцево. Після стандартної обробки ран та опіків мазь наносити безпосередньо на уражену поверхню, після чого накласти стерильну марлеву пов’язку або наносити мазь на перев’язочний матеріал, а потім на рану.
Також можна застосовувати тампони, просочені лікарським засобом, обережно заповнюючи порожнини гнійних ран після їх хірургічної обробки або марлеві турунди з маззю, вводячи їх у фістульні ходи.
Лікарський засіб застосовувати 1 раз на 1–2 доби. Доза залежить від площі ранової поверхні і ступеня гнійної ексудації. Тривалість лікування зумовлена динамікою очищення і загоювання ран. Лікування лікарським засобом припинити, коли з’являються ранові грануляції та рани очищаються від ранового ексудату.
Діти . Через відсутність достатнього досвіду застосування лікарський засіб не слід призначати у педіатричній практиці.

Протипоказання

підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-яких інших компонентів лікарського засобу;
гострі та хронічні форми лейкозу; лімфогранулематоз; злоякісні захворювання кісткового мозку.

Побічна дія

з боку імунної системи, шкіри і підшкірної клітковини : реакції гіперчутливості, у тому числі гіперемія, свербіж, відчуття легкого печіння, висипання, кропив’янка; сухість шкіри, дерматит, мокнуття та подразнення шкіри через вміст у складі лікарського засобу пропіленгліколю
У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій слід припинити застосування лікарського засобу та звернутися до лікаря.

Особливості застосування

лікарський засіб застосовувати з обережністю хворим із новоутвореннями, які проходять променеву і хіміотерапію.
Ефективність лікарського засобу підвищується, якщо його наносити на ранову поверхню, попередньо промиту антисептичним розчином. Наявність гнійно-некротичних мас у рані вимагає додаткової витрати мазі.
При глибокій локалізації інфекції у м’яких тканинах можливе застосування лікарського засобу разом з антибіотиками системної дії.
Пропіленгліколь може спричинити подразнення шкіри.
Спирти цетиловий, стеариловий можуть спричинити місцеві шкірні реакції (наприклад контактний дерматит).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Через відсутність контрольованих досліджень щодо безпеки та ефективності застосування лікарський засіб не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Відсутні дані щодо здатності лікарського засобу впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

при одночасному місцевому застосуванні мірамістину з аніонними поверхнево-активними речовинами (ПАР) (мильні розчини) відбувається його інактивація.
При одночасному застосуванні мірамістину із системними або місцевими антибіотиками спостерігається зниження резистентності мікроорганізмів до останніх.
При одночасному застосуванні метилурацилу зі строфантином, антибіотиками, сульфаніламідними препаратами спостерігається підвищення їхньої ефективності, а з пентоксилом – посилення його токсичних ефектів.
При одночасному застосуванні лікарського засобу з місцевими глюкокортикостероїдами його ефективність знижується.

Передозування

явища передозування не спостерігалися. Однак при нанесенні лікарського засобу на великі поверхні ураженої шкіри не виключається можливість часткового потрапляння активних компонентів мазі у системний кровотік у кількостях, не здатних викликати гостре отруєння. Проявами системної дії метилурацилу є головний біль, запаморочення, реакції гіперчутливості. Мірамістин проявляє себе як катіонний детергент і може подовжувати час кровотеч. При передозуванні, спричиненому довготривалим застосуванням великої кількості мазі, можливі зміни складу крові внаслідок впливу метилурацилу на процеси гемопоезу.
Лікування: зменшення дози або відміна лікарського засобу, симптоматична терапія.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Метилурацил (Methyluracilum) ATC-класифікація

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон (полівінілпіролідон низькомолекуляр-ний медичний), кислота стеаринова.

Лікарська форма

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з плоскою поверхнею, скошеними краями та рискою.

Фармакотерапевтична група

Анаболічні засоби. Код АТХ А14B.

Фармакологічні властивості

Метилурацил має анаболічну та антикатаболічну активність. Прискорює процеси клітинної регенерації, загоювання ран, стимулює клітинні та гуморальні фактори захисту, проявляє протизапальний ефект, нормалізує нуклеїновий обмін у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту. Характерною специфічною властивістю препарату є стимуляція еритро- та особливо лейкопоезу.

Після прийому внутрішньо всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Добре проникає в органи, тканини та рідини організму. Виводиться головним чином із сечею.

Показання

Агранулоцитарна ангіна, аліментарно-токсична алейкія, хронічна бензольна інтоксикація, лейкопенія, зумовлена хіміотерапією пухлин, рентгено- або радіотерапією чи іншими факторами. У комплексному лікуванні ран, які в’яло загоюються; опіків; трофічних виразок; переломів кісток; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.

Протипоказання

Підвищена чутливість до метилурацилу або до інших компонентів препарату. Препарат протипоказаний при гострих та хронічних (зазвичай мієлоїдних) формах лейкозу, лімфогранулематозі, злоякісних захворюваннях кісткового мозку.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Особливості застосування

Метилурацил доцільно призначати при легких формах лейкопенії. При захворюванні середнього ступеня тяжкості препарат приймати тільки після відновлення порушень регенерації клітин крові. При тяжких формах ураження кровотворення метилурацил не призначати.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат не застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Інформація щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами відсутня. Поки не буде з´ясована індивідуальна реакція пацієнта на препарат, слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, враховуючи, що під час лікування метилурацилом можливі такі побічні реакції з боку нервової системи як запаморочення.

Спосіб застосування та дози

Внутрішньо, під час або після їди, запивати невеликою кількістю води.

Дорослим призначати у дозі 500 мг 4 рази на добу (при необхідності — до 6 разів на добу).

Дози для дітей віком від 3 до 8 років — по 250 мг ( 1 /₂ таблетки 3 рази на добу), дітям віком від 8 років — по 250–500 мг 3 рази на добу.

Курс лікування визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання.

Курс лікування при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки зазвичай становить 30–40 днів, в інших випадках курс лікування може бути менш тривалий.

Діти

Препарат не застосовувати для лікування дітей віком до 3 років.