багатство

|| Достаток усього, розкіш; прот. бідність.

2》 перев. мн. Сукупність матеріальних цінностей (про надра землі, тваринний і рослинний світ).

3》 чого. Велика кількість, багатоманітність.

4》 перен. Про щось дуже цінне, важливе, значне.

Значення в інших словниках

1. багатство — (велика кількість чого-небудь) щедрість, пишність, пишнота; (про майно) маєтність, мн. капітали, мільйони; (зовнішньо) розкіш, гойність, помпезність. Словник синонімів Полюги
2. багатство — бага́тство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
3. багатство — Рівень життя людини, при якому її доходи суттєво перевищують середній рівень матеріального забезпечення в даній країні. англ. riches; нім. Reichtum m -s, -¨er; угор. gazdagság; рос. богатство. Словник із соціальної роботи
4. багатство — достаток; (добро) майно, маєтність, скарб, капітал, поет. золото-срібло; (казкове) золоті гори, золоте дно. Словник синонімів Караванського
5. багатство — [багацтво] -ва, м. (на) -в’і Орфоепічний словник української мови
6. багатство — БАГА́ТСТВО, а, с. 1. Велике майно, цінності, гроші. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
7. багатство — Багатство дме, а бідність у двоє гне. Багач оЄїдається і товстіє, а бідного нужда та робота висушують і згорблюють. Найбільше багатство — здоров’я. Здоров’я є найбільшим багатством людини, бо його не можна купити ні за які гроші. Приповідки або українсько-народня філософія
8. багатство — I багатирство, батьківщина, братівщина, добра, добро, добробут, достаток, достатки, майно, материзна, надбання, набуток, нерухомість, пишнота, пишність, пожиток, розкіш, рухомість, спадок, спадщина, статки, статок Фразеологічні синоніми: надбане майно. Словник синонімів Вусика
9. багатство — БАГА́ТСТВО (велике майно та грошові нагромадження), ГРО́ШІ мн., КАПІТА́Л розм., КАПІТА́ЛИ мн., підсил. розм., МІЛЬЙО́НИ мн., підсил. Жаль обгорнув душу Тура. Батько його Тур був давнього, славетного роду.. Але ж батько не мав ні слави, ні багатства (С. Словник синонімів української мови
10. багатство — Бага́тство, -ва, -ву; -га́тства, -га́тств Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. багатство — БАГА́ТСТВО, а, с. 1. Велике майно, цінності, гроші. Не той чоловік вбогий, що багатство стратив, а той, що не дбає ні об чім (Вовчок, VI, 1956, 251); А звідки в мене те багатство візьметься, коли я день і ніч на панській землі роблю? (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
12. багатство — Багатство, -ва с. Богатство. Бідность, багатство — єсть то божа воля. Мет. 71. Нащо мені багатство, нащо мені гроші? Чуб. V. 117. Словник української мови Грінченка

Словник української мови

1. Велике майно, цінності, гроші. Не той чоловік вбогий, що багатство стратив, а той, що не дбає ні об чім (Марко Вовчок, VI, 1956, 251) ; А звідки в мене те багатство візьметься, коли я день і ніч на панській землі роблю? (Юрій Яновський, I, 1954, 32) ; * Образно. Бліде сонце, показавшись на мить, висипало з-за хмар на землю своє останнє багатство (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 74) ;
// Достаток усього, розкіш; протилежне бідність . Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші (Панас Мирний, I, 1949, 236) ; Жити в багатстві.

2. перев. мн. Сукупність матеріальних цінностей (про надра землі, тваринний і рослинний світ). Ще ж лежать під землею багатства (Павло Тичина, I, 1957, 164) ; В океанах і морях є великі багатства. Це насамперед різноманітні тварини і рослини (Фізична географія, 5, 1956, 59) .

3. чого. Велика кількість, багатоманітність. Він.. захопився блиском та багатством європейської культури (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 135) ; Багатство дієслівних синонімів, які письменник [М. Коцюбинський] часто вживає в новому значенні, допомагає передати глибокі людські переживання (Українська література, 9 клас, 1957, 232) .

4. перен. Про щось дуже цінне, важливе, значне. Найбільше багатство — здоров’я (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 143) ; Яка краща спадщина, яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь.. І чабан береже його (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 56) .