Квасоля — більше, ніж цінний овоч

Представники сімейства Бобових незамінні у сучасному раціоні і обов’язково входять у перелік базових культур для вирощування на власному городі. І жодна рослина за популярністю не може зрівнятися з квасолею. Її цінують за високий вміст клітковини та рослинних білків, та це ще й одна з найбільш простих у вирощуванні, стабільно родючих рослин. На гарний врожай квасолі можуть розраховувати і ті садівники, що щоденно забезпечують грядкам ретельний догляд, і ті, у кого видається можливість навідуватись на дачу лише час від часу. Але від вирощування квасолі на ділянці, крім врожаю, можна отримати і ще кілька приємних бонусів.

Квасоля — більше, ніж цінний овоч

Яка буває квасоля?

Якщо вирощувати квасолю заради отримання якомога кращого врожаю цінних і смачних зелених молодих стручків або сухих бобів на зиму, то ставитись до неї варто так само, як до будь-якого іншого овоча на городі, дотримуючись схеми посадки і добре доглядаючи.

Та квасоля може здивувати зовсім іншими функціями і при цьому все одно принести хоч і скромніший, але врожай. Це чудова альтернатива сидератам та «безврожайним» рослинам для заповнення залишкових зон, поки що необлаштованих територій та грядок, які немає змоги гарно обробляти.

Квасоля може стати альтернативою неїстівним бобовим сидератам для малих та великих площ, виконуючи ті ж самі функції — відновлюючи грунт, збагачуючи азотом та покращуючи його структуру. І може обійтися мінімальним доглядом чи взагалі без догляду і все одно дати врожай! У якості «заповнювача» та «виручалочки» квасолю можна висаджувати самостійно чи комбінувати з будь-яким іншим сидератом.

Тип квасолі відповідно до її призначення та площі посадок обирайте відразу. Вона дуже різноманітна за типом росту та характеристиками врожаю, та ціль відразу підкаже, що обрати.

Якщо квасоля вирощується саме заради врожаю, можна обирати вид за своїми потребами:

• спаржева квасоля, або овочева — сорти цукрових або напівцукрових груп квасолі звичайної (у перших жорсткий прошарок і волокна в стручках взагалі відсутні, у других вони формуються поступово і за умови своєчасного збору врожаю майже не відчуваються). Є виткі та кущові, звичайні та довгостручкові, різноманітно забарвлені (жовті, зелені, фіолетові) гібриди та сорти, що радують текстурою і смаками.
• класична зернова, або лущильна квасоля, яку вирощують до повної зрілості зерен, сушать і використовують всю зиму. Наймолодші стручки можна вживати в їжу як спаржу, а зерна можна збирати навіть молодими, а не лише у стадії повної зрілості. Біла, червона, чорна, строката, дрібнозерниста, гігантська, пласка, куляста, для салатів чи пюре…

Варто звернути увагу на форму росту кущів, адже для витких і потужних знадобляться опори. І якщо «гратися» немає часу й бажання, краще одразу вибрати лише кущові компактні сорти.

Якщо ви використовуєте квасолю як культуру-заповнювач, то варто обирати виключно класичні зернові сорти:

• грунтопокривного чи виткого типу, якщо потрібно звести догляд за землею до мінімуму та немає можливості навіть виполювати бур’яни;
• кущового типу, якщо ви плануєте міжряддя обробляти, мульчувати, або комбінуєте квасолю з сидератами.

Квасолю можна вирощувати не тільки заради врожаю бобів, але й як сидерат чи рослину-заповнювач пустих ділянок

Вимоги квасолі до місця в саду

Знайти підходящий місце дуже просто: квасолю можна вирощувати лише на добре освітлених, сонячних ділянках. У деякому затінку можуть рости лише спаржева квасоля, та навіть на її врожайності нестача світла завжди позначається.

Квасоля буде рости на будь-який садовій землі, крім кислої або засоленої. Їй підходить навіть не дуже родючий ґрунт. Для отримання максимального врожаю потрібна збагачена гумусом, нейтральна, легка, повітропроникна земля. На грядки перед висівом квасолі зазвичай вносять перегній або зрілий компост (близько 1 відра на м²), якщо ви вирощуєте овочі з використанням мінеральних добрив — по 15 г азотних і 25 г фосфатних та калійних добрив.

Квасолю не потрібно чергувати на ділянках з іншими бобовими, в тому числі сидератами. Вона чудово відновлює ґрунт після вирощування капусти, картоплі, баклажанів, перцю, огірків, помідорів. На одній грядці квасолю можна суміщати з морквою, буряком, цибулею, огірками, томатами, капустою та будь-якими видами сидератів, салатів, пряних рослин.

Читайте також наші статті:

Коли і як сіяти квасолю?

Квасоля — найбільш теплолюбна рослина з усього сімейства Бобових. Для розвитку та цвітіння квасолі оптимальні показники температури повітря від +25 до +30°С. Навіть «нульові» температури призводять до загибелі рослин. Для вибору вдалого часу краще оцінювати температуру ґрунту на глибині близько 5-6 см, та зручно орієнтуватись на початок цвітіння каштанів.

Орієнтовно квасолю починають сіяти з третьої декади квітня, найчастіше — на початку травня. Якщо є можливість поливати посіви, квасолю можна продовжувати сіяти і пізніше. Спаржеву квасолю можна сіяти декілька разів, з інтервалом у 2-3 тижні для подовження строків збору стручків.

Насіння, яке зберігалося в звичайних кімнатних умовах, жодної підготовки до висіву не потребує. Після зберігання в прохолоді декілька тижнів потрібно потримати насіння на сонці, в теплі, в ідеалі, при +35°С. Насіння перебирають, відкидаючи пошкоджені квасолинки і замочують на 1-2 доби, щоб прискорити проростання. Обробка в слабкому розчині борної кислоти, марганцівки дозволяє зменшити ризик зараження хворобами та шкідниками.

Якщо ви обрали витку квасолю і не хочете дозволяти їй розстелятися по землі, в першу чергу подбайте про встановлення опор. Вони повинні бути досить стійкими до маси листя та стручків, вітру (підійдуть шпалери, решітки, кілочки, пірамідки). Можна посадити таку квасолю біля огорож чи стін, сумістити з кукурудзою, яка замінить кілочки.

Квасолю можна висаджувати:

• порядно, залишаючи від 40 до 50 см між рядками;
• здвоєними чи потроєними рядками (дистанція всередині — 10-25 см, а між серією рядків — 40-50 см).

Суміщаючи квасолю з іншою культурою, між рядками залишають дистанцію близько 20-25 см для зернової та 10-15 см для спаржевої квасолі. Якщо декілька рослин будуть підв’язувати до одного кілочка, варто збільшити міжряддя до 60-70 см і посіяти навколо опори від 5 до 7 насінин дещо ближче, ніж у рядку.

Для раннього врожаю овочевої квасолі є лише одна стратегія — посів на розсаду, в індивідуальні місткості. Квасолю висівають з таким розрахунком, щоб перенести в прогріту теплицю у віці 15-25 днів.

Сіяти квасолю зовсім не важко. Зробивши борозну глибиною від 3 до 5 см (залежно від текстури ґрунту), її рясно поливають та розкладають насіння на дистанції близько 8-10 см один від одного. Можна сіяти квасолю густіше, потім проріджувати.

Зазвичай замочене насіння сходить на 3-5 день, сухі квасолини проростають до 10-ти днів. Накривати грядки агроволокном потрібно лише при загрозі приморозків.

Квасолю вогняно-червону, або Турецькі боби (Phaseolus coccineus) вирощують здебільшого як декоративну рослину, хоча вона також дає плоди

Особливості догляду за квасолею

Квасоля може рости зовсім без догляду, особливо якщо її використовують просто як заповнювач. Та навіть на грядках догляд мінімальний.

Найбільше уваги квасоля потребує на ранній стадії розвитку, коли сходи чутливі до конкуренції та ущільнення ґрунту. Перше розпушування та виполювання бур’янів зазвичай проводять на стадії першого справжнього листка. Захищати квасолю від бур’янів потрібно лише в перший місяць, зазвичай достатньо 2-3 прополювання, та й від них можна позбавитися простим мульчуванням, тим більше, що квасолі достатньо мульчі висотою навіть у 3 см.

Для отримання якомога більшого врожаю можна подбати і про додатковий полив. Компенсувати посуху одним глибоким поливом у тиждень потрібно лише до появи п’ятого справжнього листка, під час цвітіння та початку зав’язування стручків. Посуха значно скорочує період придатності стручків спаржевої квасолі до вживання. На 1 м² грядки потрібно використовувати 1,5-2 відра води.

Якщо в ґрунт внесли достатню кількість органіки, підживлення квасолі взагалі не потрібні. Вдаватися до додаткового внесення добрив варто лише на бідній землі, за появи ознак відставання в рості. Більше підійдуть органічні добрива, наприклад, настій попелу чи зелені добрива (1 л настою на відро води та 1 м²). Якщо ви прихильник мінеральних добрив, їх краще використовувати не частіше, ніж 1 раз в 3 тижні та не більше ніж по 4-6 г фосфорних і калійних добрив на 1 м² грядки.

Шкідники та хвороби квасолі

Дотримання агротехніки, сівозміни та термінів висіву, ретельне сортування та обробка насіння — краща профілактика від будь-яких проблем.

Шкоду посівам квасолі можуть спричинити капустяна й городня совки, паросткова муха, слимаки, та найчастіше врожай страждає від квасолевої зернівки — жучка, що знищує дорогоцінні квасолини зсередини. На дорослих рослинах зі шкідниками борються біоінсектицидами та настоєм інсектицидних трав.

При ознаках того, що насадження квасолі постраждали від борошнистої роси, вірусної мозаїки, антракнозу або інших грибних хвороб, краще обмежитися використанням біопрепаратів, настоїв лікарських рослин (наприклад, лаванди, кульбаби, гіркого перцю, полину), в крайньому разі застосовувати мідевмісні препарати.

Багато сортів квасолі потребують опор для росту

Коли і як збирати врожай квасолі?

Для спаржевої квасолі важливо не упустити момент технічної зрілості та орієнтуватися на розмір зерен, які не повинні перевищувати 6-8 мм. Максимальна довжина стручків при відсутності жорстких волокон характерна для спаржевої квасолі на 7-10 день після зав’язування. Зазвичай перший збір проводять через тиждень після початку зав’язування стручків і повторюють кожні 4-6 днів, вранці або ввечері. Окрім якісних стручків потрібно збирати всі пошкоджені, деформовані, зі слідами підозрілих плям або хвороб. Звичайні сорти плодоносять місяць, але є й гібриди, що радують значно довше. Використовують і переробляють стручки відразу чи всього декілька днів зберігаючи у холодильнику.

Лущильну або насіннєву квасолю збирають лише у стадії повної сухості стручків — появи перших плодів, що самі розкриваються, визначаючи за легкістю лущення. Можна знімати стручки вручну чи зрізати все бадилля, підсушити в добре провітрюваному місці кілька тижнів, обібрати чи обмолотити. Зберігати квасолини краще в мішечках чи щільно закритій тарі.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Квасоля: види, технології вирощування, корисні властивості

Лущильні сорти (зернові). Цей сорт квасолі вирощується з метою отримання зерна. Шар цього сорту має тверду пергаментну оболонку. Вирощується як кормова культура, і у столових цілях. Зернові сорти квасолі не вживаються в їжу в незрілому вигляді, тому важливо дочекатися повного дозрівання насіння та правильно підходити до вибору регіону вирощування культури.

Напівцукрові. Сорт зі слабо вираженим пергаментним шаром зерна дозволяє вживати квасолю в незрілому вигляді разом зі стручком, а після дозрівання насіння твердіє і стає схожим на лущильний сорт. Сорт відноситься до овочевої групи квасолі та знаходить своє застосування в овочевих стравах.

Цукровий сорт квасолі, він спаржевий. Невибагливі сорти, що ростуть практично на будь-яких ґрунтах. Використовуються у свіжому вигляді, ідеальні для салатів та овочевих страв.

Кущові цукрові сорти квасолі користуються величезною популярністю у дачників, за рахунок неперевершених смакових якостей та поживності продукту. До них відносяться найбільш поширені сорти, що зарекомендували себе, скоростиглими та невибагливими. Олійний король, спаржева, сакса, пантера та пурпурна королева ідеальні як для овочевих страв, так і для салатів.

Кучеряві сорти спаржевої квасолі, носять не тільки столове, а й декоративне призначення. Довгі міні ліани квасолі відрізняються яскравим різнобарвним цвітінням і дають ніжну стручкову квасолю з відмінними смаковими якостями. Сміливо садіть сорти мелодія, переможець або золотий, їх цвітіння порадує, а довгі стручки квасолі здивують чудовим смаком. Квасолю після цвітіння можна законсервувати або вживати у свіжому вигляді.

Не здаючи позицій, і набираючи популярність такі видиВигляд – еволюційно сформована сукупність особин, що характеризується єдиним … квасолі можна назвати кращими у своєму роді:

Вирощування квасолі. Сорти квасолі

Квасоля овочева походить з Центральної та Південної Америки, де вона є однією з основних овочевих культур та представлена ​​декількома видами. У України квасолю почали вирощувати у другій половині XVI ст. Найбільш поширена квасоля звичайна, яку вирощують на Північному Кавказі, у Центрально-Чорноземному районі та на півдні Нечорноземної зони. У невеликих обсягах вирощують лимську квасолю.

Біологічні особливості. Всі районовані овочеві сорти квасолі мають кущову форму рослин із стеблами завдовжки 25-45 см. Стрижневий корінь квасолі проникає на глибину до 1 м; сильнорозвинені бічні корені поширюються у горизонтальному напрямі у радіусі до 60 див.

Листя квасолі чергові, перші прості, наступні – трійчасті, від світло-до темно-зеленого забарвлення. Квітконоси розташовані в пазухах листя, у кущових форм також на верхівці головного стебла, квітки метеликовоподібні, великі, від білого до яскраво-рожевого забарвлення, зібрані в кисті по 2-12 шт. Ноби довжиною 8-12 см, з 4-6 насінням різної форми та забарвлення (найчастіше білого), маса 1 тис. шт. насіння 120-600 р. Зріле насіння містить близько 20% легкозасвоюваного білка, близького за складом до білка м’яса, а також до 2% жиру, зелені боби та незріле насіння – до 6% білка і 4-6% вуглеводів. Нелок овочевої квасолі відрізняється наявністю великої кількості незамінних амінокислот (2,2-7,9% лізину, 4,3-8,4-аргініну, 0,8-2,5% триптофану). Овочева квасоля багата на вітаміни C (до 39 мг%), B1 B2; є провітамін C, солі кальцію, заліза та інші речовини, необхідні організму людини.

У ранньостиглих сортів квасолі від сходів до збирання технічно зрілих плодів проходить 45-60 днів, повний вегетаційний період – 80-100 днів; у середньо- і пізньостиглих сортів від сходів до збору лопаток – 55-75 днів, вегетаційний період-100-130 днів.

Квасоля-тепловимоглива культура, оптимальна температура для проростання насіння, росту та розвитку рослин +20-25°С. Квасоля вимоглива до вологи ґрунту та освітленості; рослини зазвичай короткоденні, є й нейтральні до довжини дня.

Районовані сорти. Найбільшу цінність становлять сорти без пергаментного шару та волокна або із слабким розвитком волокна на стулках боба. До них відносяться сорти Сакса без волокна 615, Тріумф цукровий 764 і Зеленострумна 517. Найбільш цінні лущильні сорти з тонким пергаментним шаром – Грибовська 92, Київська біла зеленострумна 556 і Щедра.

Агротехніка. Кращі ґрунти для обробітку квасолі – суглинні та супіщані, легкі або середні, добре прогріваються і помірно зволожені. На півдні квасоля добре росте на легких та важких чорноземно-суглинистих ґрунтах. Погано вона вдається на важких холодних ґрунтах з високим рівнем ґрунтових вод. Під квасолю відводять ділянки, добре забезпечені гумусом, чисті від бур’янів, захищені від північних та північно-східних вітрів, добре освітлені та прогрівані. Найкращі попередники квасолі — огірок, томат, капуста та картопля. Основна обробка ґрунту включає ранню глибоку зяблеву оранку, весняна — боронування та дві культивації з одночасним боронуванням. На важких суглинистих ґрунтах квасолю висівають на грядах.

Гній або перегній (20-40 т/га) вносять під попередню культуру, іноді восени під зяб. Восени вносять 200-300 кг/га хлористого калію і 300-400 – суперфосфату, а навесні під культивацію 50-100 кг/га аміачної селітри. Протягом вегетації проводять 3-5 поливів нормою 350-400 м3/га.

Рожеві квітки овочевої квасолі

Білі квітки овочевої квасолі

Квасоля сіють приблизно в ті ж терміни, що і огірок, після закінчення весняних заморозків. Норма висіву – 80-120 кг/га. Схема посіву однорядкова з міжряддями 45—70 см або дворядкова — 20+50 см, глибина — 2—5 см. На посівах проводять довсходове боронування, а після сходів — періодичне розпушування міжрядь. На бідних ґрунтах необхідні підживлення аміачною селітрою, суперфосфатом та калійною сіллю.

До збирання приступають через 8-10 днів після зав’язування бобів. Збирають багаторазово вручну, на великих площах одноразово механізовано, коли 70—75% бобів придатні для переробки. Тривалість збирання лопатки – 10-30 днів.

Використання. Крім промислової переробки (консервування) зерна та зелені боби (лопатки) овочевої квасолі широко застосовують при приготуванні різних страв у громадському харчуванні та в домашній кулінарії. Їх додають у супи, соуси, гарніри та салати. З зерен варять суп-пюре на соняшниковій олії або м’ясному бульйоні, із зерен і бобів (стручків, лопаток) варять супи з яловичиною або бараниною, з морквою, кабачками, вершками та підсмаженим борошном, з картоплею; борщ із квашеною капустою, приправленою за смаком зеленню петрушки, кропу або селери. Квасоля також варять, тушкують або запікають з грибами, нирками, томатом, з часником або цибулею, морквою, яйцями з олією, кабачками та ін.

Овочева квасоля, сорт Сакса без волокна 615

Лущильна квасоля, сорт Київська біла зеленострумна 556

Продукти переробки квасолі

Багатьом власникам заміських будинків не хочеться перетворювати свою ділянку на город, тому рекомендуємо замість грядок під картопля зробити клумби та квітники перед будинком. Це перетворить вашу ділянку на краще місце відпочинку.

Стручкова квасоля

Вологолюбна рослина із зеленими, соковитими, м’ясистими стручками та ніжним насінням усередині. Здійснюючи регулярні поливи, і прикореневі підживлення культура дає значний урожай. При цьому заболоченість ділянки стручкова квасоля не переживе.

За вітамінно-мінеральним складом квасоля знаходиться в топі життєво необхідних продуктів, тому що у складі має легкозасвоюваний рослинний білок, аскорбінову кислоту, магній та інші компоненти, які становлять основу здорового раціону людини. Стручкова квасоля багата складними вуглеводами та клітковиною, як і всі бобові ідеально підходить для дієтичного раціону. Вживають квасолю стручками, разом із ніжними зернами всередині.

Як посадити і виростити фасоль

Як і всі овочеві культури, квасоля віддає перевагу родючим, легким, пухким грунтам з нейтральною реакцією. Ми вже писали про це у статтях: “Як виростити моркву”, “Як виростити перець”, “Як виростити баклажан”.

Рослина не терпить застою дощових вод, тому її висаджують на грядках. При перекопуванні на 1 кв. м додають: 2 відра перегною, відро піску, літрову банку деревної золи, склянку доломітового борошна, 2 ст. ложки суперфосфату та 1 ст. ложку сірчанокислого калію.

Перед посівом насіння замочують на три доби, розміщуючи його між двома шарами марлі, добре намоченою розчином «Циркону» або «Цитовіту». Розчин кілька разів підливають, щоб марля не пересихала.

Насіння розкладають у борозенки глибиною 3 см на відстані 8 см один від одного. Відстань між рядами – 30 см. Після посіву борозенки засипають гнійом або компостом, що перепрів, і грядки добре поливають.

Щоб прискорити появу паростків, посіви рекомендується накрити прозорою плівкою.

Квасоля не вимагає численних підживлень. Усі необхідні поживні речовини вона отримала під час посадки. Азот її коренева система видобуває з повітря. Однак кілька разів у першу половину літа рекомендується удобрити її розчином гноївки.

Квасолі необхідні регулярні поливи, щоб земля під рослинами завжди була вологою. Після кожного проводять неглибоке розпушування ґрунту під кущами, щоб не утворилася кірка, оскільки кореневій системі рослини потрібен постійний доступ кисню до коріння.

Після початку плодоутворення поливи та підживлення припиняють, тому що сильне розростання листя перешкоджає дозріванню врожаю.

Стручковій квасолі необхідні опори, тому що стебла у неї досить тонкі. Можна поряд із рослинами поставити кілки. Можна зробити шпалеру.

Збирати лопатки квасолі починають через півтора тижні після утворення зав’язей, коли стручки досягнуть розмірів: 12 см завдовжки і 1 см завширшки. Обривають їх зазвичай один раз на тиждень. Стручки потрібно не зривати, а зрізати, щоб не пошкодити рослини.

Червона квасоля

Червоного або бурого кольору квасолю вживають у відвареному вигляді, використовуючи як гарніри, начинки для пирогів, знаходить своє застосування червона квасоля в салатах і супах. У сирому вигляді цей сорт не вживається через присутність отруйного фазину в пергаментному шарі зерна та його жорсткості. Перед варінням квасолю рекомендують замочувати у підсоленій воді близько півгодини.

Особливості вирощування квасолі у теплиці

Якщо виникло бажання отримати більш ранній урожай, можна посіяти насіння квасолі в неопалювальний або переносний парник. Можна проводити посів безпосередньо в ґрунт, а можна висадити в теплицю та розсаду, отриману в домашніх умовах. Посів можливий уже в середині квітня.

Ґрунт у ньому потрібно прогріти днів за десять до сівби.

Можна посадити квасолю на окремій площі, а можна і як ущільнювач до інших культур. У запропонованому нижче відео показаний варіант ущільнення посадок томатів та огірків у теплиці з полікарбонату. Краще посадити квасолю в торці теплиці з південного боку: тоді їй буде достатньо світла, а менш вибагливі до світла томати будуть притінені опівдні.

Щоб не сталося загущення, квасоля-ущільнювач висівається не частіше ніж одна рослина на 1м2 посадок основної культури.

Як і огірки, квасоля у теплиці потребує підв’язки. Спочатку, на висоті до півметра, бічні пагони у рослин видаляють, наступні пагони прищипують над першим суцвіттям, подібно до того, як це роблять у огірків. Після того, як рослини досягнуть висоти 2-х метрів, краще зробити прищипування верхівки, т.к. ця операція уповільнює зростання та одночасно стимулює формування зав’язей.

У період плодоношення квасоля потрібно регулярно поливати, стежачи за тим, щоб не сталося перезволоження.

Перший урожай можна збирати вже за місяць-півтора.

Відео: вирощування квасолі у теплиці

Спаржева квасоля

Спаржева квасоля є різновидом квасолі стручкової, але за рахунок свого широкого застосування на кухні вона отримала право носити звання окремого виду. Спаржеву квасолю вживають в обробленому вигляді, вона задовільно переносить заморозку, не втрачаючи своєї корисності. Її стручки містять вагому кількість білка та велику кількість вітамінів.

Чим відрізняється спаржева квасоля від стручкової?

Спільним між рослинами і те, що як спаржевая, і стручкова є різновидами квасолі. Крім того, плоди рослин обох типів – цінне джерело корисних речовин, таких як білки, вітаміни та мікроелементи.

Головна відмінність – спосіб вживання в їжу. У стручкової квасолі годяться лише боби, у спаржевої, яку також називають цукровою, їдять стручки цілком. Ніжність структури цукрової квасолі обумовлена ​​тим, що в стручках не утворюються жорсткі волокна та пергаментний шар, завдяки чому м’якоть за консистенцією та смаком нагадує спаржу, що й дало назву таким різновидам.

Вирощувати на присадибній ділянці можна як спаржеві, так і стручкові сорти, все залежить від смакових переваг господарів.

Насіння квасолі: зберігаємо, сіємо, збираємо

Теплолюбна та вологолюбна рослина добре росте на освітлених, захищених від вітру ділянках. Тому при виборі ділянки для посіву квасолі необхідно враховувати перелічені вище вимоги рослини. Грунт під культуру повинен бути слабокислим, нейтральним і вапнованим.

Суворих критеріїв до родючості ґрунту під посіви – квасоля не пред’являє, проте щоб отримати хороший урожай культури, за нею необхідно доглядати, а також удобрювати, не пускаючи на самоплив вегетації боба. Надлишок азоту прийнятний для декоративних видів квасолі та на стручок. Для зернобобових внесення азоту слід обмежити, замінюючи на калійні та фосфорні добрива. З осені, на ділянку можна внести органічні добрива та переорати ґрунт, а навесні внести азот, калій та фосфор.

Квасоля виснажує грунт, тому на тому самому місці його з року в рік сіяти не рекомендується, раз на три роки буде оптимально. Хорошими попередниками стануть капуста, томати, огірки та картопля. Для отримання високого врожаю перед сівбою в ґрунт вносять мінеральні добрива (хлорид калію, суперфосфат, азот), а на мізерних ґрунтах, восени під оранку – гумус.

Посів квасолі в першу чергу залежить від сорту та кліматичних широт. Для того щоб сходи були дружні, ґрунт повинен прогрітися до 12 градусів, кінець квітня підійде для південних регіонів, для середньої смуги оптимальним терміном сівби вважається кінець травня. Перед сівбою квасолю вимочують у слабкому марганцевокислому розчині калію, промивають і при необхідності протравлюють.

Сівбу виробляють на глибину близько 6 сантиметрів, залишаючи достатню відстань між рядками, для зручності обробки посівів. Квасолю закладають у грядки або лунки та присипають землею. Для кучерявих сортів необхідно поставити опори заввишки до півметра.

Відомості про культуру

Квасоллю називають рослину сімейства Бобових, що містить усередині стручка їстівне для людини насіння – боби.

Своє походження квасоля та її сімейство ведуть з Американського континенту. Вона була завезена до Європи італійськими мандрівниками, а до України проникла на початку 16 століття, стала звичною рослиною для наших широт ще через сотню років. Зараз цей бобовий овоч культивується у семи десятках країн по всьому світу.

На запитання: квасоля це овоч чи ні, однозначної відповіді дати не можна, адже її плоди можна переробити на крупу, а можна робити з неї готову овочеву страву, наприклад, тушкована або консервована у власному соку квасоля. Стручки розвиваються на стеблі – трав’янистому стовбурі, довжиною від 0,5 до 3 метрів, який закінчується стрижневим кореневищем. Коренева система рослини квасоля складається з метрового кореня-стрижня та бічних корінців, що поширюються горизонтально на 0,6 метрів.

Лист має парноперистий вигляд і потрійний край. Кожне суцвіття квасолі нагадують метеликів, кольори у них різні. Висячі стручки розрізняються за довжиною. Насіння також різне кількість – від 3 до 20 рекордних штук, всі вони, як правило, мають еліптичну форму. Забарвлення у стручків також може відрізнятися і бути наступних кольорів:

• жовтий;
• фіолетовий;
• темно-ліловий;
• червоний;
• зелений;
• чорний;
• строкатий або суміш кількох відтінків.

Щоб відповісти на запитання: квасоля є рослиною однодольною або дводольною, доведеться боб поділити навпіл, він легко поділяється на дві сім’ядольки, отже, це дводольний вигляд.

Саме насіння квасолі складається із захисної насіннєвої шкірки та зародка – майбутнього квасолевого кущика. У деяких видів цієї рослини під жорсткими стулками знаходиться найтонший пергаментний шар. З одного боку боба можна знайти місце його приєднання до оплодня. Поруч із ним розташовується крихітна дірка, через яку зародок насичується водою – семявхід.

Квасоля має корисні поживні властивості.

Завдяки чудовому хімічному складу, квасоля має корисні поживні властивості. Так, у ній містяться майже всі відомі вітаміни (особливо багато вітаміну С), мінеральні солі та такі мікроелементи, як:

Квасоля – добрий помічник для виведення з організму зайвої рідини, тим самим вона покращує функціонування серцево-судинної системи. Підтверджено лікувальну дію цього бобового на хворих на цукровий діабет – для нормалізації рівня цукру в крові, від якого залежить життя таких хворих, використовують рідкий та висушений екстракт квасоляної лушпиння. До цікавих фактів про квасолю можна додати її здатність стимулювати апетит, зберігаючи нормальну калорійність страви.

Квасолю краще виключити з меню людей похилого віку

Однак, у деяких випадках вживання цієї рослини може завдати шкоди здоров’ю. Так, не можна використовувати в їжу сирий плід, а також зелені стручки, оскільки вони містять шкідливі компоненти, які зникають при готуванні. За рахунок підвищеного вмісту пуринів квасолю краще виключити з меню людей похилого віку і страждаючих на подагру.

Головна область, де використовується цей смачний овоч – кулінарія: майже у всіх кухнях світу є не один рецепт страв з нього: гасіння з травами, томлення, варіння з м’ясом та овочами, приготування супів, пюре та багато іншого. Можна заморозити боби на зиму. Деякі види квасолі використовують як кормовий продукт.

Підвищуємо врожай квасолі

Головною перевагою у вирощуванні квасолі є її невибагливість. Світлолюбна рослина, страждає на затемнених ділянках та заболочених ґрунтах. Тому правильний вибір ділянки під квасолю буде першим кроком підвищення врожаю.

Вибір попередника теж не важливий. Квасоля не можна сіяти після бобових. Рослина дає високий урожай на легких та родючих ґрунтах. Тому дуже важливо удобрювати культуру під час вегетації. Перед посадкою вноситься компост та мінеральні добрива, потім підживлення повторюють під час цвітіння та формування стручків.

Висів для зручності садівника можна проводити по-різному. Квасоля не гребує насипних грядок і просто лунок у ґрунті, достатньо забезпечити рослину теплим ґрунтом та вологою і вона піде у зріст. На легких ґрунтах глибина загортання насіння варіюється від п’яти сантиметрів. На важких суглинках три сантиметри.

Для зручності садівника і щоб уникнути вилягання, загнивання – квасоля, що в’ється, необхідно підв’язувати і накидати на спеціально встановлені опори. Паростки необхідно захищати від бур’янів, ручне прополювання обов’язкове. Підгортання допоможе рослині зміцніти і наситить ґрунт киснем. Для розвитку кореневої системи бобові поливають біораствором, до складу якого входять азотоутримуючі бактерії. Бактерії об’єднані в царство Eubacteria або Bacteria. Царство ділять на кілька типів: Гр…, такі необхідні бульбочкам квасолі. Мікроаерофіли дуже важливі для бобових. Вони розкладають деякі згубні сполуки, що містять хлор, беруть участь у «захопленні» азоту, а також синтезують фітогормони, що сприяють швидкому росту рослини.

Дотримуйтесь графіку поливу, прополювань і підживлення, захищайте розсаду від шкідників, і врожай квасолі порадує вас вже через два місяці.

Особливості вирощування квасолі в домашніх умовах та догляд за нею

Якщо присадибної ділянки для занять городництвом у вас немає або зробити це не дозволяють погодні умови, можна спробувати виростити бобові культури в домашніх умовах. У міській квартирі для цих цілей чудово підійдуть засклені лоджії, багато в чому схожі на скляні теплиці.

Для вирощування в домашніх умовах краще підійдуть кущові сорти квасолі.

Для такого вирощування більше підійдуть низькорослі або кущові сорти квасолі. Вона має менш тривалий період вегетації, та й навряд чи такий варіант вирощування дозволить отримати гідний зерновий урожай.

Висівається насіння квасолі за стандартною схемою, але щільніше: відстань між рослинами — 10 см, а між рядами — 20–30 см. Краще, щоб посадки розміщувалися на південній або південно-західній стороні.

Полив виробляється так само, як і при вирощуванні у відкритому ґрунті:

• з моменту проростання до формування 4-го листка – необхідний помірний полив;
• потім полив припиняється до бутонізації;
• із початком цвітіння полив відновлюють.

Протягом вегетаційного періоду потрібно проводити невеликі підживлення фосфорно-калійними добривами (1ч.л./3л води).

Найпопулярнішими для вирощування на лоджії є сорти квасолі:

Вирощування квасолі в контейнерах

Можна вирощувати квасолю у контейнерах. Для цього способу більше підійдуть кущові сорти. Час посіву – середина березня. Для кожної рослини потрібно окремий контейнер 30 см у діаметрі. На дно горщика насипається шар гравію, щоб дренаж запобіг переувлажнению грунту. Склад ґрунту для квасолі у контейнері: городня земля (2 частини), перегній (одна частина).

Глибина посадки – 2,5-4 см. Вже через 5-7 днів рослина проросте.

Поливати квасолю краще в ранкові години, дотримуючись обережності. Вода при попаданні на листя може спричинити грибкові захворювання.

Якщо погода холодна і похмура, квасолі, що вирощується в домашніх умовах, потрібне додаткове підсвічування.

Сорти кучерявої квасолі менш вимогливі до освітленості, тому влітку їх можна вирощувати в заскленій лоджії навіть на північній стороні.

Рятуємо посіви квасолі від шкідників та хвороб

Квасоля, як і будь-яка інша культура схильна до захворювань. Найчастіше рослина піддається:

Борошнистої роси. Грибкове захворювання, яке вражає як листя, так і стебла рослини білим нальотом міцелію. Лікується хвороба фунгіцидами, а також препаратами, до складу яких входить сірка.

Антракнозу. Ще одному грибковому захворюванню, яке залишає бурі плями на листі рослини в процесі своєї життєдіяльності, призводить до загнивання стручків. Уражене листя необхідно видалити, а рослину обробити бордоською сумішшю та фунгіцидами.

Біла гнилизна, ще одне захворювання, якому схильні всі сорти бобових, при зараженні відбувається загнивання рослини та її загибель. Уражені рослини краще видалити з ділянки, щоб не заразити сусідів, а малі уражені ділянки обробити фунгіцидними препаратами і присипати розтертим вугіллям або золою.

Кореневі гнилі рослин, що розвиваються на «заболочених» ділянках і призводять до загибелі культури, профілактикою служить внесення золи в ґрунт та гарна аерація ґрунту. Можна обробити ділянку спеціальним розчином, що дезінфікує, а після збору врожаю, помістити ділянку на карантин, очистити, переорати його і внести золу.

Мозаїка бобових. Ще одне захворювання квасолі, вражає переважно листя, забарвлюючи їх у буре і жовте забарвлення, зелень морщиться, в’яне і сохне. Заражені рослини підлягають утилізації, а здорові обприскують бордоською сумішшю.

Крім хвороб на квасолю часто нападають різні шкідливі комахи, які бажають поласувати свіжою зеленню. Своєчасно проводьте обприскування своїх посівів, захисними засобами та проводьте прополювання бур’янів.

Такі комахи, як білокрилка, паросткова муха, баштанна попелиця, сарана – дуже небезпечні для рослин і здатні знищити цілі плантації. Рятувальним колом у захисті рослин послужать засоби хімічної та біологічної активності. Можна залучити на ділянку інших корисних комах ентомофагів (сонечко, златоглазка, галиця, наїзниця) вони є хижими комахами і із задоволенням звільнять ділянку від шкідників.

Захист квасолі від хвороб

Основними хворобами квасолі є грибкові, бактеріальні гнилі та вірусні захворювання.

Мозаїка

Ефективних препаратів для боротьби з вірусними захворюваннями відсутні. Захворілі рослини знищують. Відрізняє вірусне захворювання від інших карликовість рослини, мозаїчне забарвлення у вигляді вкраплень в основний колір листка (мозаїка), зморщування листя, іноді здуття у вигляді пухирів. Для обробітку на присадибних ділянках та дачах рекомендовані стійкі до мозаїки сорти Робюста та Корбетта.

Біла та сіра гнилизна квасолі

Біла гнилизна вражає стебла та боби квасолі. Основними ознаками є поява білої грибниці, що супроводжується побіленням та розм’якшенням хворих тканин. На відміну від білої, прояв сірої гнилі починається з сірого нальоту, який поступово обволікає стебла та листя, викликаючи гниття. Кінцевим результатом захворювання є загибель рослин.

Антракноз

Джерелом ураження антракноз є недосконалі гриби різних видів. Зовнішній прояв починається з листя, на якому з’являються округлі, а на стеблах – витягнуті світло-бурі плями. Плоди загнивають, а насіння в них стає рознощиками інфекції.

Кореневі гнили

Кореневі гнилі вражають розсаду, у якої відсихає кінчик головного кореня, а у дорослих рослин припиняється ріст, листя жовтіє і опадає. Квітки та зав’язі також опадають.

Борошниста роса

Як і інші бобові, квасоля уражається борошнистою росою. На ураженому листі міцелій гриба проявляється у вигляді білого борошнистого нальоту або нагадує тканину, присипану борошном. Згодом уражені органи, зокрема й стебла, жовтіють і засихають.

Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris).

Приготування стручкової квасолі

Щоб правильно приготувати квасолю, потрібно знати кілька хитрощів. Квасолю перед варінням потрібно замочувати протягом кількох годин, це пом’якшить боби, і скоротить час приготування, а також виведе із зерна олігосахариди, що викликають здуття та уповільнюють травлення. Після замочування квасолю промивають і на повільному вогні доводять до готовності (зерно стає м’яким, вода каламутною). Потім квасолю промивають, додають спеції та сіль за смаком і подають як гарнір, або доповненням до основної страви, або як заправку салату (вінегрет, квасоляний, пікантний і т.д.). Варену квасолю можна тушкувати з овочами, використовувати як додатковий інгредієнт у рагу.

Для прискорення процесу приготування квасолі багато господинь використовують скороварки і мультиварки, проте перед приготуванням квасолю також слід замочувати години на три.

Приготування молодої зеленої, квасолі стручкової полягає у відварюванні або гасінні стручків, щоб позбавити овоч від токсичної речовини фазину. Перезрілі стручки, краще відправити на корм тваринам, оскільки вміст вітамінів у них скоротилося майже вдвічі.

Завдяки поживності відвареної квасолі, за рахунок «хлібної» м’якоті зерна і високого вмісту білка, високовітамінного складу, цей вид Вид – еволюційно сформована сукупність особин, що характеризується єдиним … бобових, не тільки втамовує голод, але і служить опорою ситному, низькокалорійному меню діабетиків і тих, що «худнуть» – дуже важливо.

Зелена, червона та біла квасоля чудово поєднується з курячими та перепелиними яйцями, часником, сухариками, рибою, відвареними овочами, сиром та іншими бобовими. З неї виходять чудові овочеві та крем супи, деякі господині використовують її як заправку для борщу.

Недаремно бобові називають гідним замінником м’яса, це по-справжньому поживний, ситний і корисний продукт, що не вимагає трудомісткого процесу вирощування та високих витрат.

Квасоля користь та шкода для здоров’я

Корисні властивості квасолі
Корисні властивості «французьких бобів» на сьогоднішній день пропагуються багатьма фахівцями з харчування.

Квасоляна м’якоть відрізняється від більшості продуктів, що входять до звичайного раціону, високою часткою наступних нутрієнтів:

• Залізо: є важливим компонентом для вироблення еритроцитів, стабілізації кров’яного складу, посилення захисних функцій організму, що підвищує ефективність транспортування кисню кров’ю;
• Магній: стабілізує функціональність серцевих м’язів та нервової системи, потрібний організму для запобігання спазмам та профілактиці стресових ситуацій;
• Калій: один із ключових елементів, необхідних для підтримки здорового водно-сольового балансу, запобігає набрякам, зміцнює серцево-судинну систему.
• Фосфор та кальцій: складають основу міцного скелета та зубів, тісно включені в обмінні процеси, забезпечують ефективну роботу м’язів, підтримуючи їх тонус.
• Мідь: бере участь у процесі кровотворення, знезаражує тканини та судини, покращує функції транспортування, стимулює вироблення колагену.
• Цинк та селен: рідкісні елементи, необхідні для зміцнення здоров’я шкіри, волосся, збереження молодості. Перешкоджають розвитку ракових захворювань.
• Молібден: сильно включений у процес виведення токсинів з організму, зокрема сульфатів – консервантів, що містяться в багатьох продуктах.
• Триптофан, тирозин, метіонін: рідкісні амінокислоти, які мають антидепресантну та протиракову дію.
• Фолієва кислота: здійснює життєво важливу функцію виведення гомоцистену, що необхідно для профілактики патологій периферичних кровоносних судин та інсульту.

Лікарські дослідження показують, що амінокислотний склад наближає квасоляні боби за корисністю до м’яса або риби, а їхня білкова маса засвоюється в тілі на ¾.

Це свідчить про ефективність цього продукту у вегетаріанському харчуванні, коли потрібно шукати гідні альтернативи м’ясним інгредієнтам.

Позитивний вплив міді, заліза, фолієвої кислоти та магнію здійснює як попередження, так і позбавлення від проблем, пов’язаних із серцем та судинами. При вживанні страв із цією бобовою крупою, налагоджується серцевий ритм, зміцнюються судинні стінки, підвищується їхня еластичність і проникність.

Стручкова (спаржева) квасоля користь та шкода для здоров’я

Стручкова (спаржева) квасоля
Спаржовий різновид продукту сильно відрізняється і зовні, і за хімічними складовими. Тому й корисні риси в нього інші.

Основною відмінністю є помітно велика частка вітамінів та мінімальна калорійність.

Основна благотворна дія стручків полягає в амінокислотах та антиоксидантах.

Вони налагоджують роботу репродуктивної та ендокринної системи, покращують зовнішній вигляд, підвищують здатність організму уповільнювати процеси старіння, попереджати онкологічні недуги та знищувати віруси.

Флавоноїди, що входять до складу стручків, мають протизапальну та знезаражуючу дію.

Постійне вживання квасолевих стручків допомагає у запобіганні та лікуванні атеросклерозу, гіпертонії, хвороб серця та дихальних шляхів.

Користь спаржевої квасолі робить її важливим продуктом для дітей, організм яких тільки формується і потребує хорошої підтримки зростання, розвитку та захисту.

Корисні властивості квасолі для організму жінок, чоловіків, для схуднення

Для жінок корисні властивості як бобового, так і стручкового різновиду даного продукту представлені впливом на репродуктивну систему та його дієтичну характеристику.

У першому випадку високий вміст заліза дозволяє утримувати рівень гемоглобіну в крові на нормальному рівні під час критичних днів, вагітності та лактації.

Крім того, репродуктивне здоров’я покращується за рахунок вмісту амінокислот аргініну, тирозину (балансує ендокринні функції) та лізину (бореться з вірусами, інфекціями, онкологічними захворюваннями дією).

Квасоля для схуднення

Для схуднення квасоляні боби, стручки і стулки, перш за все, корисні тому, що добре насичують, містять безліч білків та клітковини.

Саме білкова маса відповідає за насичення та відтягування моменту, коли знову виникає голод.

Користь стулок квасолі і стручків аналогічна – при відчутті ситості організм отримує недостатню кількість калорій з їжі і починає використовувати резерви.

І користь, і шкода білої квасолі, а також інших зернових різновидів полягає у високій долі грубих харчових волокон – клітковини.

Ними виконується важлива функція, що забезпечує ефективність травлення – неперетравлювана волокниста маса, подібно до щітки, виводить з кишечника харчовий баласт, запобігаючи його застою та загниванню.

Таке якісне чищення дозволяє скинути кілька кілограмів за короткий термін. Крім того, волокна, м’яко подразнюючи стінки органів травлення, стимулюють кровотік.

Завдяки цьому підвищується активність обміну речовин, засвоювання та інших, пов’язаних із переробкою їжі, процесів.

А ефективна робота шлунково-кишкового тракту є дуже важливою для того, щоб скинуті кілограми не повернулися.

Квасоля користь і шкода – Лікувальні властивості квасолі

За рахунок великої кількості мікро- та макроелементів можна розглядати квасолю як джерело властивостей, необхідних для лікування багатьох захворювань.
Найчастіше, під час обговорення цього питання, йдеться про лікування цукрового діабету, ревматичних патологій, змін роботи сечостатевої системи, захворювань травного тракту.

При анемії та дефектах вироблення крові благотворний ефект забезпечується тим, що продукт приносить в організм багато заліза, міді та калію. Окремо відзначається користь квасоляних відварів для тих, хто страждає на діабет або перебуває в групі ризику.

Боби – цінне джерело аргініну, яке має інсуліноподібний вплив на обмін речовин, сприяючи зниженню вмісту глюкози в крові.

Користь квасолі для організму в подібних випадках закладена і в тому, що зерна не містять «легких» вуглеводів, які провокують швидке зростання цього показника після вживання.

Лікування квасолею та лікарські форми

Стручки і стулки рослини з часу появи на городах знайшли широке застосування в народній медицині.

Відвари, настоянки та інші лікувальні засоби, виготовлені на їх основі, вживаються при набряках, ниркових хворобах, проблемах сечового міхура, подагрі, ревматизмі, запаленнях шкіри:

При цукровому діабеті слід тричі на день пити перед їдою 2 столові ложки відвару квасоляних стулок. Вариться він 10 хвилин після закипання води на слабкому вогні із розрахунку 3 ст. л. дрібно порубаної сировини на 200 мл води.

Стручковий відвар квасолі для лікування запалень та хронічних захворювань нирок готується зі 100 грам зеленого продукту. Спочатку потрібно залити їх 0,5 л гарячої, але не окропу і поставити на слабкий вогонь наварюватися 20 хвилин.

Після цього відвар можна використовувати, але краще, накривши рушником, залишити для наполягання протягом 2-3 годин.

Отриманий засіб повинен прийматися не більше ніж 100 мл до 3 разів на добу. Відвар допомагає зняти запальні процеси, полегшити стан при сечо- та жовчнокам’яній хворобі.

Свіжі квасоляні стручки можуть допомогти і тим, хто страждає від ревматоїдного артриту.

Для приготування цілющого чаю довести до кипіння літр води, зробити слабкий вогонь і кинути зелень варитися на 10 хвилин.

Після охолодження відвар пропускається через друшляк і п’ється по ½ склянки тричі на день за півгодини до трапези.

Наступний рецепт використовується для надання цукрознижувального та сечогінного засобу. Подрібнені стручки (4 ст.л.) заливаються 0,5 л окропу та тримаються під кришкою на водяній бані чверть години.

Через 45 хвилин засіб потрібно процідити через 3-шарову марлю, добре віджавши макуху, і долити водою до початкового об’єму. Зроблений таким чином розчин приймається по склянці тричі на день.

Для лікування подагри та хронічного ревматизму береться 20 г лушпиння стручків, подрібнюється і кип’ятиться в 1 л води на мінімальному вогні протягом 2-3 годин. Після охолодження та проціджування приймається по 100 мл до 5 разів на день.

Для лікування хронічного панкреатиту, паралельно з основним курсом лікування, приймається стручковий квасоляний настій.

У термос з 1 л окропу додається 4 ст. ложки стулок, замотується кришкою. Час настоювання – 5 годин, при цьому краще замотати посудину в рушник.

Після приготування настій п’ється до 4 разів на добу за 30 хвилин перед трапезою по ½ склянки.

При атеросклерозі, аритмії, гіпертонії та набряку серця потрібно пити чай з 0,4 л окропу та 4 ст. л. навколоплід квасолі, настояний протягом 3 годин. Проціджені ліки потрібно пити тричі на день по ½ склянки за півгодини до їди.

Як і скільки варити квасолю

Розповідаємо, як варити квасолю правильно, та ділимося секретами швидкого приготування страви. Бобові культури – ситна, корисна їжа, повна вітамінів та мінералів. Вони допомагають боротися із зайвою вагою, знижують рівень холестерину та запобігають розвитку онкологічних захворювань та серцево-судинної системи. Одна з найяскравіших представниць цього сімейства – квасоля.

Квасолю вживають як самостійну страву, додають у салати, супи, рагу або використовують для інших кулінарних рецептів. Багато хто, до головного недоліку бобових відносять, тривалий час приготування. Дійсно, для варіння квасолі потрібно до 2-х годин, а також попереднє замочування. Ми розповімо, як приготувати квасолю, скільки варити квасолю та як отримати максимум користі від цієї рослинної їжі.

Перший етап: готуємо бобові до варіння

Перед тим як варити квасолю, потрібно провести невеликі підготовчі роботи. З огляду на те, що в їжу квасолю вживають нечасто, напевно, вона довгий час стоїть у кухонних шафах. Щоб страва вийшла смачною, а квасоля не розварилася, необхідно дізнатися термін придатності. Якщо боби лежать більше року, вони не придатні для вживання. За цей час квасоля висихає і навіть 2-4 годинне варіння не допоможе продукту стати смачним і м’яким.

Перш ніж зварити квасолю, бобові необхідно перебрати і позбутися пошкоджених і зморщених ядер. Цілісний і свіжий продукт потрібно промити під струменем холодної води. Зручніше це робити, використовуючи друшляк.

Другий етап: замочуємо бобові перед варінням

Приготування квасолі не обходиться без замочування. Всі знають, що основна причина замочування – прискорення процесу варіння. Скільки варити квасолю, якщо це не робити? Квасолю можна не замочувати, але процес приготування розтягнеться на довгі години.

Існує ще кілька причин, з яких потрібно обов’язково замочувати квасолю:

1. Наявність анти нутрієнтів, які впливають на засвоєння поживних речовин. При замочуванні ці сполуки йдуть із квасолі.
2. У бобах міститься фітинова кислота, яка заважає організму засвоювати магній, залізо, цинк та кальцій. Попереднє замочування допомагає усунути ці компоненти та сприяє нормальному травленню та засвоєнню поживних речовин.
3. У воді розчиняються олігосахариди. Саме вони відповідають за надмірне газоутворення у кишечнику.

Скільки замочувати квасолю

Існує два способи замочування бобових, перед тим як варити квасолю:

1. Перший спосіб славиться своєю повільністю. Для цього необхідно залити квасолю холодною водою та поставити на 24 години в холодильник. Прихильники цього методу стверджують, що подібна процедура дозволяє надалі уникнути надмірного газоутворення у шлунку.
2. Швидкий спосіб, для якого знадобиться гаряча вода. Беремо одну склянку сухої квасолі і висипаємо в каструлю, попередньо додавши 5 склянок води. Доводимо до кипіння і проварюємо боби протягом 2-3 хвилин, далі знімаємо каструлю з плити і даємо продукту годину, щоб постояти перед подальшим варінням.

Порада! Не забувайте, що під час приготування боби значно збільшуються в розмірах, щоб квасолі не було тісно, ​​краще взяти каструлю побільше.

Як варити квасолю без замочування

Як варити квасолю, якщо не хочете її замочувати? Квасолю без замочування варити не рекомендується. У цьому випадку процес варіння може тривати до 4-х годин. Тому краще скористатися одним із представлених методів замочування бобів. Скільки варити квасолю залежить від її кольору: біла квасоля вариться швидше, ніж червона. При цьому якщо білу квасолю ще можна не замочувати, то червоні сорти потрібно занурювати у воду на 12-24 години обов’язково. Якщо час все ж таки підтискає, ми розповімо, як зварити квасолю без попереднього замочування.

1. Викладаємо квасолю у велику каструлю і заливаємо достатньою кількістю води, рідина повинна повністю покривати бобові.
2. Після закипання додаємо у воду одну столову ложку олії. Цей лайфхак використовують для зменшення піни.
3. Після закипання зменшуємо газ і варимо квасолю на повільному вогні.
4. Через кожні півгодини перевіряємо кількість води. У процесі приготування може знадобитися більше рідини.
5. На швидкість приготування впливає як сорт квасолі, так і якість води. В середньому час варіння займає 1-3 години.

Важливо! Під час приготування не потрібно закривати каструлю кришкою та постійно перемішувати квасолю – від цього вона розвариться та втратить форму.

Скільки варити квасолю до готовності

Готовність квасолі можна визначити на смак. Цілком зварені боби будуть м’якими, але не розвареними. Скільки варити квасолю, якщо після зняття проби відчувається хрускіт? Потрібно проварити продукт ще протягом 15 хвилин.

Як варити молоду квасолю

Як варити квасолю, якщо вона молода та свіжа? Для варіння такого продукту необхідно дотримуватись стандартних методів, які застосовуються для варіння червоних або білих бобів.

1. Перебираємо квасолю, викладаємо в каструлю та заливаємо водою. Вода має повністю покривати квасолю.
2. На невеликому вогні доводимо воду до кипіння, виливаємо її та наливаємо нову холодну рідину і знову доводимо до кипіння на невеликому вогні.
3. Після закипання знижуємо температуру та варимо квасолю до готовності протягом 0,5-2 годин. Періодично перевіряємо кількість води, за необхідності доливаємо теплу воду.
4. Каструлю не накриваємо кришкою під час приготування.
5. Перевіряємо готовність продукту, якщо квасоля не готова, продовжуємо процес варіння протягом 15 хвилин.

Лайфхаки для швидкого приготування квасолі

Якщо ви хочете дізнатися. як варити квасолю швидше, то вам допоможуть ці лайфхаки.

1. Після закипання, злийте гарячу воду і налийте в каструлю холодної води, так квасоля вийде ніжною.
2. Не слід постійно мішати продукт під час варіння.
3. Сіль не впливає на смакові якості квасолі, тому, якщо ви хочете додати спеції та приправи, ви можете це зробити під час закипання або після приготування.
4. Не накривайте каструлю кришкою, боби готуються у відкритому посуді.
5. Перевіряйте кількість води, якщо рідини стає менше, необхідно додати ще води, але не холодної, а гарячої.
6. Ви можете не замочувати білі сорти квасолі, але червоні сорти потрібно замочувати обов’язково.
7. Ідеальний час для замочування 6-10 годин. Не тримайте бобові у воді надто довго, особливо у теплу пору року. При високих температурах квасоля може забродити.
8. Готова квасоля зберігається у холодильнику не більше 4-х днів.
9. Використовуйте для зберігання неглибокі контейнери.

Квасоля — більше, ніж цінний овоч

Представники сімейства Бобових незамінні у сучасному раціоні і обов’язково входять у перелік базових культур для вирощування на власному городі. І жодна рослина за популярністю не може зрівнятися з квасолею. Її цінують за високий вміст клітковини та рослинних білків, та це ще й одна з найбільш простих у вирощуванні, стабільно родючих рослин. На гарний врожай квасолі можуть розраховувати і ті садівники, що щоденно забезпечують грядкам ретельний догляд, і ті, у кого видається можливість навідуватись на дачу лише час від часу. Але від вирощування квасолі на ділянці, крім врожаю, можна отримати і ще кілька приємних бонусів.

Квасоля — більше, ніж цінний овоч

Яка буває квасоля?

Якщо вирощувати квасолю заради отримання якомога кращого врожаю цінних і смачних зелених молодих стручків або сухих бобів на зиму, то ставитись до неї варто так само, як до будь-якого іншого овоча на городі, дотримуючись схеми посадки і добре доглядаючи.

Та квасоля може здивувати зовсім іншими функціями і при цьому все одно принести хоч і скромніший, але врожай. Це чудова альтернатива сидератам та «безврожайним» рослинам для заповнення залишкових зон, поки що необлаштованих територій та грядок, які немає змоги гарно обробляти.

Квасоля може стати альтернативою неїстівним бобовим сидератам для малих та великих площ, виконуючи ті ж самі функції — відновлюючи грунт, збагачуючи азотом та покращуючи його структуру. І може обійтися мінімальним доглядом чи взагалі без догляду і все одно дати врожай! У якості «заповнювача» та «виручалочки» квасолю можна висаджувати самостійно чи комбінувати з будь-яким іншим сидератом.

Тип квасолі відповідно до її призначення та площі посадок обирайте відразу. Вона дуже різноманітна за типом росту та характеристиками врожаю, та ціль відразу підкаже, що обрати.

Якщо квасоля вирощується саме заради врожаю, можна обирати вид за своїми потребами:

• спаржева квасоля, або овочева — сорти цукрових або напівцукрових груп квасолі звичайної (у перших жорсткий прошарок і волокна в стручках взагалі відсутні, у других вони формуються поступово і за умови своєчасного збору врожаю майже не відчуваються). Є виткі та кущові, звичайні та довгостручкові, різноманітно забарвлені (жовті, зелені, фіолетові) гібриди та сорти, що радують текстурою і смаками.
• класична зернова, або лущильна квасоля, яку вирощують до повної зрілості зерен, сушать і використовують всю зиму. Наймолодші стручки можна вживати в їжу як спаржу, а зерна можна збирати навіть молодими, а не лише у стадії повної зрілості. Біла, червона, чорна, строката, дрібнозерниста, гігантська, пласка, куляста, для салатів чи пюре…

Варто звернути увагу на форму росту кущів, адже для витких і потужних знадобляться опори. І якщо «гратися» немає часу й бажання, краще одразу вибрати лише кущові компактні сорти.

Якщо ви використовуєте квасолю як культуру-заповнювач, то варто обирати виключно класичні зернові сорти:

• грунтопокривного чи виткого типу, якщо потрібно звести догляд за землею до мінімуму та немає можливості навіть виполювати бур’яни;
• кущового типу, якщо ви плануєте міжряддя обробляти, мульчувати, або комбінуєте квасолю з сидератами.

Квасолю можна вирощувати не тільки заради врожаю бобів, але й як сидерат чи рослину-заповнювач пустих ділянок

Вимоги квасолі до місця в саду

Знайти підходящий місце дуже просто: квасолю можна вирощувати лише на добре освітлених, сонячних ділянках. У деякому затінку можуть рости лише спаржева квасоля, та навіть на її врожайності нестача світла завжди позначається.

Квасоля буде рости на будь-який садовій землі, крім кислої або засоленої. Їй підходить навіть не дуже родючий ґрунт. Для отримання максимального врожаю потрібна збагачена гумусом, нейтральна, легка, повітропроникна земля. На грядки перед висівом квасолі зазвичай вносять перегній або зрілий компост (близько 1 відра на м²), якщо ви вирощуєте овочі з використанням мінеральних добрив — по 15 г азотних і 25 г фосфатних та калійних добрив.

Квасолю не потрібно чергувати на ділянках з іншими бобовими, в тому числі сидератами. Вона чудово відновлює ґрунт після вирощування капусти, картоплі, баклажанів, перцю, огірків, помідорів. На одній грядці квасолю можна суміщати з морквою, буряком, цибулею, огірками, томатами, капустою та будь-якими видами сидератів, салатів, пряних рослин.

Читайте також наші статті:

Коли і як сіяти квасолю?

Квасоля — найбільш теплолюбна рослина з усього сімейства Бобових. Для розвитку та цвітіння квасолі оптимальні показники температури повітря від +25 до +30°С. Навіть «нульові» температури призводять до загибелі рослин. Для вибору вдалого часу краще оцінювати температуру ґрунту на глибині близько 5-6 см, та зручно орієнтуватись на початок цвітіння каштанів.

Орієнтовно квасолю починають сіяти з третьої декади квітня, найчастіше — на початку травня. Якщо є можливість поливати посіви, квасолю можна продовжувати сіяти і пізніше. Спаржеву квасолю можна сіяти декілька разів, з інтервалом у 2-3 тижні для подовження строків збору стручків.

Насіння, яке зберігалося в звичайних кімнатних умовах, жодної підготовки до висіву не потребує. Після зберігання в прохолоді декілька тижнів потрібно потримати насіння на сонці, в теплі, в ідеалі, при +35°С. Насіння перебирають, відкидаючи пошкоджені квасолинки і замочують на 1-2 доби, щоб прискорити проростання. Обробка в слабкому розчині борної кислоти, марганцівки дозволяє зменшити ризик зараження хворобами та шкідниками.

Якщо ви обрали витку квасолю і не хочете дозволяти їй розстелятися по землі, в першу чергу подбайте про встановлення опор. Вони повинні бути досить стійкими до маси листя та стручків, вітру (підійдуть шпалери, решітки, кілочки, пірамідки). Можна посадити таку квасолю біля огорож чи стін, сумістити з кукурудзою, яка замінить кілочки.

Квасолю можна висаджувати:

• порядно, залишаючи від 40 до 50 см між рядками;
• здвоєними чи потроєними рядками (дистанція всередині — 10-25 см, а між серією рядків — 40-50 см).

Суміщаючи квасолю з іншою культурою, між рядками залишають дистанцію близько 20-25 см для зернової та 10-15 см для спаржевої квасолі. Якщо декілька рослин будуть підв’язувати до одного кілочка, варто збільшити міжряддя до 60-70 см і посіяти навколо опори від 5 до 7 насінин дещо ближче, ніж у рядку.

Для раннього врожаю овочевої квасолі є лише одна стратегія — посів на розсаду, в індивідуальні місткості. Квасолю висівають з таким розрахунком, щоб перенести в прогріту теплицю у віці 15-25 днів.

Сіяти квасолю зовсім не важко. Зробивши борозну глибиною від 3 до 5 см (залежно від текстури ґрунту), її рясно поливають та розкладають насіння на дистанції близько 8-10 см один від одного. Можна сіяти квасолю густіше, потім проріджувати.

Зазвичай замочене насіння сходить на 3-5 день, сухі квасолини проростають до 10-ти днів. Накривати грядки агроволокном потрібно лише при загрозі приморозків.

Квасолю вогняно-червону, або Турецькі боби (Phaseolus coccineus) вирощують здебільшого як декоративну рослину, хоча вона також дає плоди

Особливості догляду за квасолею

Квасоля може рости зовсім без догляду, особливо якщо її використовують просто як заповнювач. Та навіть на грядках догляд мінімальний.

Найбільше уваги квасоля потребує на ранній стадії розвитку, коли сходи чутливі до конкуренції та ущільнення ґрунту. Перше розпушування та виполювання бур’янів зазвичай проводять на стадії першого справжнього листка. Захищати квасолю від бур’янів потрібно лише в перший місяць, зазвичай достатньо 2-3 прополювання, та й від них можна позбавитися простим мульчуванням, тим більше, що квасолі достатньо мульчі висотою навіть у 3 см.

Для отримання якомога більшого врожаю можна подбати і про додатковий полив. Компенсувати посуху одним глибоким поливом у тиждень потрібно лише до появи п’ятого справжнього листка, під час цвітіння та початку зав’язування стручків. Посуха значно скорочує період придатності стручків спаржевої квасолі до вживання. На 1 м² грядки потрібно використовувати 1,5-2 відра води.

Якщо в ґрунт внесли достатню кількість органіки, підживлення квасолі взагалі не потрібні. Вдаватися до додаткового внесення добрив варто лише на бідній землі, за появи ознак відставання в рості. Більше підійдуть органічні добрива, наприклад, настій попелу чи зелені добрива (1 л настою на відро води та 1 м²). Якщо ви прихильник мінеральних добрив, їх краще використовувати не частіше, ніж 1 раз в 3 тижні та не більше ніж по 4-6 г фосфорних і калійних добрив на 1 м² грядки.

Шкідники та хвороби квасолі

Дотримання агротехніки, сівозміни та термінів висіву, ретельне сортування та обробка насіння — краща профілактика від будь-яких проблем.

Шкоду посівам квасолі можуть спричинити капустяна й городня совки, паросткова муха, слимаки, та найчастіше врожай страждає від квасолевої зернівки — жучка, що знищує дорогоцінні квасолини зсередини. На дорослих рослинах зі шкідниками борються біоінсектицидами та настоєм інсектицидних трав.

При ознаках того, що насадження квасолі постраждали від борошнистої роси, вірусної мозаїки, антракнозу або інших грибних хвороб, краще обмежитися використанням біопрепаратів, настоїв лікарських рослин (наприклад, лаванди, кульбаби, гіркого перцю, полину), в крайньому разі застосовувати мідевмісні препарати.

Багато сортів квасолі потребують опор для росту

Коли і як збирати врожай квасолі?

Для спаржевої квасолі важливо не упустити момент технічної зрілості та орієнтуватися на розмір зерен, які не повинні перевищувати 6-8 мм. Максимальна довжина стручків при відсутності жорстких волокон характерна для спаржевої квасолі на 7-10 день після зав’язування. Зазвичай перший збір проводять через тиждень після початку зав’язування стручків і повторюють кожні 4-6 днів, вранці або ввечері. Окрім якісних стручків потрібно збирати всі пошкоджені, деформовані, зі слідами підозрілих плям або хвороб. Звичайні сорти плодоносять місяць, але є й гібриди, що радують значно довше. Використовують і переробляють стручки відразу чи всього декілька днів зберігаючи у холодильнику.

Лущильну або насіннєву квасолю збирають лише у стадії повної сухості стручків — появи перших плодів, що самі розкриваються, визначаючи за легкістю лущення. Можна знімати стручки вручну чи зрізати все бадилля, підсушити в добре провітрюваному місці кілька тижнів, обібрати чи обмолотити. Зберігати квасолини краще в мішечках чи щільно закритій тарі.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Квасоля: види, технології вирощування, корисні властивості

Лущильні сорти (зернові). Цей сорт квасолі вирощується з метою отримання зерна. Шар цього сорту має тверду пергаментну оболонку. Вирощується як кормова культура, і у столових цілях. Зернові сорти квасолі не вживаються в їжу в незрілому вигляді, тому важливо дочекатися повного дозрівання насіння та правильно підходити до вибору регіону вирощування культури.

Напівцукрові. Сорт зі слабо вираженим пергаментним шаром зерна дозволяє вживати квасолю в незрілому вигляді разом зі стручком, а після дозрівання насіння твердіє і стає схожим на лущильний сорт. Сорт відноситься до овочевої групи квасолі та знаходить своє застосування в овочевих стравах.

Цукровий сорт квасолі, він спаржевий. Невибагливі сорти, що ростуть практично на будь-яких ґрунтах. Використовуються у свіжому вигляді, ідеальні для салатів та овочевих страв.

Кущові цукрові сорти квасолі користуються величезною популярністю у дачників, за рахунок неперевершених смакових якостей та поживності продукту. До них відносяться найбільш поширені сорти, що зарекомендували себе, скоростиглими та невибагливими. Олійний король, спаржева, сакса, пантера та пурпурна королева ідеальні як для овочевих страв, так і для салатів.

Кучеряві сорти спаржевої квасолі, носять не тільки столове, а й декоративне призначення. Довгі міні ліани квасолі відрізняються яскравим різнобарвним цвітінням і дають ніжну стручкову квасолю з відмінними смаковими якостями. Сміливо садіть сорти мелодія, переможець або золотий, їх цвітіння порадує, а довгі стручки квасолі здивують чудовим смаком. Квасолю після цвітіння можна законсервувати або вживати у свіжому вигляді.

Не здаючи позицій, і набираючи популярність такі видиВигляд – еволюційно сформована сукупність особин, що характеризується єдиним … квасолі можна назвати кращими у своєму роді:

Вирощування квасолі. Сорти квасолі

Квасоля овочева походить з Центральної та Південної Америки, де вона є однією з основних овочевих культур та представлена ​​декількома видами. У України квасолю почали вирощувати у другій половині XVI ст. Найбільш поширена квасоля звичайна, яку вирощують на Північному Кавказі, у Центрально-Чорноземному районі та на півдні Нечорноземної зони. У невеликих обсягах вирощують лимську квасолю.

Біологічні особливості. Всі районовані овочеві сорти квасолі мають кущову форму рослин із стеблами завдовжки 25-45 см. Стрижневий корінь квасолі проникає на глибину до 1 м; сильнорозвинені бічні корені поширюються у горизонтальному напрямі у радіусі до 60 див.

Листя квасолі чергові, перші прості, наступні – трійчасті, від світло-до темно-зеленого забарвлення. Квітконоси розташовані в пазухах листя, у кущових форм також на верхівці головного стебла, квітки метеликовоподібні, великі, від білого до яскраво-рожевого забарвлення, зібрані в кисті по 2-12 шт. Ноби довжиною 8-12 см, з 4-6 насінням різної форми та забарвлення (найчастіше білого), маса 1 тис. шт. насіння 120-600 р. Зріле насіння містить близько 20% легкозасвоюваного білка, близького за складом до білка м’яса, а також до 2% жиру, зелені боби та незріле насіння – до 6% білка і 4-6% вуглеводів. Нелок овочевої квасолі відрізняється наявністю великої кількості незамінних амінокислот (2,2-7,9% лізину, 4,3-8,4-аргініну, 0,8-2,5% триптофану). Овочева квасоля багата на вітаміни C (до 39 мг%), B1 B2; є провітамін C, солі кальцію, заліза та інші речовини, необхідні організму людини.

У ранньостиглих сортів квасолі від сходів до збирання технічно зрілих плодів проходить 45-60 днів, повний вегетаційний період – 80-100 днів; у середньо- і пізньостиглих сортів від сходів до збору лопаток – 55-75 днів, вегетаційний період-100-130 днів.

Квасоля-тепловимоглива культура, оптимальна температура для проростання насіння, росту та розвитку рослин +20-25°С. Квасоля вимоглива до вологи ґрунту та освітленості; рослини зазвичай короткоденні, є й нейтральні до довжини дня.

Районовані сорти. Найбільшу цінність становлять сорти без пергаментного шару та волокна або із слабким розвитком волокна на стулках боба. До них відносяться сорти Сакса без волокна 615, Тріумф цукровий 764 і Зеленострумна 517. Найбільш цінні лущильні сорти з тонким пергаментним шаром – Грибовська 92, Київська біла зеленострумна 556 і Щедра.

Агротехніка. Кращі ґрунти для обробітку квасолі – суглинні та супіщані, легкі або середні, добре прогріваються і помірно зволожені. На півдні квасоля добре росте на легких та важких чорноземно-суглинистих ґрунтах. Погано вона вдається на важких холодних ґрунтах з високим рівнем ґрунтових вод. Під квасолю відводять ділянки, добре забезпечені гумусом, чисті від бур’янів, захищені від північних та північно-східних вітрів, добре освітлені та прогрівані. Найкращі попередники квасолі — огірок, томат, капуста та картопля. Основна обробка ґрунту включає ранню глибоку зяблеву оранку, весняна — боронування та дві культивації з одночасним боронуванням. На важких суглинистих ґрунтах квасолю висівають на грядах.

Гній або перегній (20-40 т/га) вносять під попередню культуру, іноді восени під зяб. Восени вносять 200-300 кг/га хлористого калію і 300-400 – суперфосфату, а навесні під культивацію 50-100 кг/га аміачної селітри. Протягом вегетації проводять 3-5 поливів нормою 350-400 м3/га.

Рожеві квітки овочевої квасолі

Білі квітки овочевої квасолі

Квасоля сіють приблизно в ті ж терміни, що і огірок, після закінчення весняних заморозків. Норма висіву – 80-120 кг/га. Схема посіву однорядкова з міжряддями 45—70 см або дворядкова — 20+50 см, глибина — 2—5 см. На посівах проводять довсходове боронування, а після сходів — періодичне розпушування міжрядь. На бідних ґрунтах необхідні підживлення аміачною селітрою, суперфосфатом та калійною сіллю.

До збирання приступають через 8-10 днів після зав’язування бобів. Збирають багаторазово вручну, на великих площах одноразово механізовано, коли 70—75% бобів придатні для переробки. Тривалість збирання лопатки – 10-30 днів.

Використання. Крім промислової переробки (консервування) зерна та зелені боби (лопатки) овочевої квасолі широко застосовують при приготуванні різних страв у громадському харчуванні та в домашній кулінарії. Їх додають у супи, соуси, гарніри та салати. З зерен варять суп-пюре на соняшниковій олії або м’ясному бульйоні, із зерен і бобів (стручків, лопаток) варять супи з яловичиною або бараниною, з морквою, кабачками, вершками та підсмаженим борошном, з картоплею; борщ із квашеною капустою, приправленою за смаком зеленню петрушки, кропу або селери. Квасоля також варять, тушкують або запікають з грибами, нирками, томатом, з часником або цибулею, морквою, яйцями з олією, кабачками та ін.

Овочева квасоля, сорт Сакса без волокна 615

Лущильна квасоля, сорт Київська біла зеленострумна 556

Продукти переробки квасолі

Багатьом власникам заміських будинків не хочеться перетворювати свою ділянку на город, тому рекомендуємо замість грядок під картопля зробити клумби та квітники перед будинком. Це перетворить вашу ділянку на краще місце відпочинку.

Стручкова квасоля

Вологолюбна рослина із зеленими, соковитими, м’ясистими стручками та ніжним насінням усередині. Здійснюючи регулярні поливи, і прикореневі підживлення культура дає значний урожай. При цьому заболоченість ділянки стручкова квасоля не переживе.

За вітамінно-мінеральним складом квасоля знаходиться в топі життєво необхідних продуктів, тому що у складі має легкозасвоюваний рослинний білок, аскорбінову кислоту, магній та інші компоненти, які становлять основу здорового раціону людини. Стручкова квасоля багата складними вуглеводами та клітковиною, як і всі бобові ідеально підходить для дієтичного раціону. Вживають квасолю стручками, разом із ніжними зернами всередині.

Як посадити і виростити фасоль

Як і всі овочеві культури, квасоля віддає перевагу родючим, легким, пухким грунтам з нейтральною реакцією. Ми вже писали про це у статтях: “Як виростити моркву”, “Як виростити перець”, “Як виростити баклажан”.

Рослина не терпить застою дощових вод, тому її висаджують на грядках. При перекопуванні на 1 кв. м додають: 2 відра перегною, відро піску, літрову банку деревної золи, склянку доломітового борошна, 2 ст. ложки суперфосфату та 1 ст. ложку сірчанокислого калію.

Перед посівом насіння замочують на три доби, розміщуючи його між двома шарами марлі, добре намоченою розчином «Циркону» або «Цитовіту». Розчин кілька разів підливають, щоб марля не пересихала.

Насіння розкладають у борозенки глибиною 3 см на відстані 8 см один від одного. Відстань між рядами – 30 см. Після посіву борозенки засипають гнійом або компостом, що перепрів, і грядки добре поливають.

Щоб прискорити появу паростків, посіви рекомендується накрити прозорою плівкою.

Квасоля не вимагає численних підживлень. Усі необхідні поживні речовини вона отримала під час посадки. Азот її коренева система видобуває з повітря. Однак кілька разів у першу половину літа рекомендується удобрити її розчином гноївки.

Квасолі необхідні регулярні поливи, щоб земля під рослинами завжди була вологою. Після кожного проводять неглибоке розпушування ґрунту під кущами, щоб не утворилася кірка, оскільки кореневій системі рослини потрібен постійний доступ кисню до коріння.

Після початку плодоутворення поливи та підживлення припиняють, тому що сильне розростання листя перешкоджає дозріванню врожаю.

Стручковій квасолі необхідні опори, тому що стебла у неї досить тонкі. Можна поряд із рослинами поставити кілки. Можна зробити шпалеру.

Збирати лопатки квасолі починають через півтора тижні після утворення зав’язей, коли стручки досягнуть розмірів: 12 см завдовжки і 1 см завширшки. Обривають їх зазвичай один раз на тиждень. Стручки потрібно не зривати, а зрізати, щоб не пошкодити рослини.

Червона квасоля

Червоного або бурого кольору квасолю вживають у відвареному вигляді, використовуючи як гарніри, начинки для пирогів, знаходить своє застосування червона квасоля в салатах і супах. У сирому вигляді цей сорт не вживається через присутність отруйного фазину в пергаментному шарі зерна та його жорсткості. Перед варінням квасолю рекомендують замочувати у підсоленій воді близько півгодини.

Особливості вирощування квасолі у теплиці

Якщо виникло бажання отримати більш ранній урожай, можна посіяти насіння квасолі в неопалювальний або переносний парник. Можна проводити посів безпосередньо в ґрунт, а можна висадити в теплицю та розсаду, отриману в домашніх умовах. Посів можливий уже в середині квітня.

Ґрунт у ньому потрібно прогріти днів за десять до сівби.

Можна посадити квасолю на окремій площі, а можна і як ущільнювач до інших культур. У запропонованому нижче відео показаний варіант ущільнення посадок томатів та огірків у теплиці з полікарбонату. Краще посадити квасолю в торці теплиці з південного боку: тоді їй буде достатньо світла, а менш вибагливі до світла томати будуть притінені опівдні.

Щоб не сталося загущення, квасоля-ущільнювач висівається не частіше ніж одна рослина на 1м2 посадок основної культури.

Як і огірки, квасоля у теплиці потребує підв’язки. Спочатку, на висоті до півметра, бічні пагони у рослин видаляють, наступні пагони прищипують над першим суцвіттям, подібно до того, як це роблять у огірків. Після того, як рослини досягнуть висоти 2-х метрів, краще зробити прищипування верхівки, т.к. ця операція уповільнює зростання та одночасно стимулює формування зав’язей.

У період плодоношення квасоля потрібно регулярно поливати, стежачи за тим, щоб не сталося перезволоження.

Перший урожай можна збирати вже за місяць-півтора.

Відео: вирощування квасолі у теплиці

Спаржева квасоля

Спаржева квасоля є різновидом квасолі стручкової, але за рахунок свого широкого застосування на кухні вона отримала право носити звання окремого виду. Спаржеву квасолю вживають в обробленому вигляді, вона задовільно переносить заморозку, не втрачаючи своєї корисності. Її стручки містять вагому кількість білка та велику кількість вітамінів.

Чим відрізняється спаржева квасоля від стручкової?

Спільним між рослинами і те, що як спаржевая, і стручкова є різновидами квасолі. Крім того, плоди рослин обох типів – цінне джерело корисних речовин, таких як білки, вітаміни та мікроелементи.

Головна відмінність – спосіб вживання в їжу. У стручкової квасолі годяться лише боби, у спаржевої, яку також називають цукровою, їдять стручки цілком. Ніжність структури цукрової квасолі обумовлена ​​тим, що в стручках не утворюються жорсткі волокна та пергаментний шар, завдяки чому м’якоть за консистенцією та смаком нагадує спаржу, що й дало назву таким різновидам.

Вирощувати на присадибній ділянці можна як спаржеві, так і стручкові сорти, все залежить від смакових переваг господарів.

Насіння квасолі: зберігаємо, сіємо, збираємо

Теплолюбна та вологолюбна рослина добре росте на освітлених, захищених від вітру ділянках. Тому при виборі ділянки для посіву квасолі необхідно враховувати перелічені вище вимоги рослини. Грунт під культуру повинен бути слабокислим, нейтральним і вапнованим.

Суворих критеріїв до родючості ґрунту під посіви – квасоля не пред’являє, проте щоб отримати хороший урожай культури, за нею необхідно доглядати, а також удобрювати, не пускаючи на самоплив вегетації боба. Надлишок азоту прийнятний для декоративних видів квасолі та на стручок. Для зернобобових внесення азоту слід обмежити, замінюючи на калійні та фосфорні добрива. З осені, на ділянку можна внести органічні добрива та переорати ґрунт, а навесні внести азот, калій та фосфор.

Квасоля виснажує грунт, тому на тому самому місці його з року в рік сіяти не рекомендується, раз на три роки буде оптимально. Хорошими попередниками стануть капуста, томати, огірки та картопля. Для отримання високого врожаю перед сівбою в ґрунт вносять мінеральні добрива (хлорид калію, суперфосфат, азот), а на мізерних ґрунтах, восени під оранку – гумус.

Посів квасолі в першу чергу залежить від сорту та кліматичних широт. Для того щоб сходи були дружні, ґрунт повинен прогрітися до 12 градусів, кінець квітня підійде для південних регіонів, для середньої смуги оптимальним терміном сівби вважається кінець травня. Перед сівбою квасолю вимочують у слабкому марганцевокислому розчині калію, промивають і при необхідності протравлюють.

Сівбу виробляють на глибину близько 6 сантиметрів, залишаючи достатню відстань між рядками, для зручності обробки посівів. Квасолю закладають у грядки або лунки та присипають землею. Для кучерявих сортів необхідно поставити опори заввишки до півметра.

Відомості про культуру

Квасоллю називають рослину сімейства Бобових, що містить усередині стручка їстівне для людини насіння – боби.

Своє походження квасоля та її сімейство ведуть з Американського континенту. Вона була завезена до Європи італійськими мандрівниками, а до України проникла на початку 16 століття, стала звичною рослиною для наших широт ще через сотню років. Зараз цей бобовий овоч культивується у семи десятках країн по всьому світу.

На запитання: квасоля це овоч чи ні, однозначної відповіді дати не можна, адже її плоди можна переробити на крупу, а можна робити з неї готову овочеву страву, наприклад, тушкована або консервована у власному соку квасоля. Стручки розвиваються на стеблі – трав’янистому стовбурі, довжиною від 0,5 до 3 метрів, який закінчується стрижневим кореневищем. Коренева система рослини квасоля складається з метрового кореня-стрижня та бічних корінців, що поширюються горизонтально на 0,6 метрів.

Лист має парноперистий вигляд і потрійний край. Кожне суцвіття квасолі нагадують метеликів, кольори у них різні. Висячі стручки розрізняються за довжиною. Насіння також різне кількість – від 3 до 20 рекордних штук, всі вони, як правило, мають еліптичну форму. Забарвлення у стручків також може відрізнятися і бути наступних кольорів:

• жовтий;
• фіолетовий;
• темно-ліловий;
• червоний;
• зелений;
• чорний;
• строкатий або суміш кількох відтінків.

Щоб відповісти на запитання: квасоля є рослиною однодольною або дводольною, доведеться боб поділити навпіл, він легко поділяється на дві сім’ядольки, отже, це дводольний вигляд.

Саме насіння квасолі складається із захисної насіннєвої шкірки та зародка – майбутнього квасолевого кущика. У деяких видів цієї рослини під жорсткими стулками знаходиться найтонший пергаментний шар. З одного боку боба можна знайти місце його приєднання до оплодня. Поруч із ним розташовується крихітна дірка, через яку зародок насичується водою – семявхід.

Квасоля має корисні поживні властивості.

Завдяки чудовому хімічному складу, квасоля має корисні поживні властивості. Так, у ній містяться майже всі відомі вітаміни (особливо багато вітаміну С), мінеральні солі та такі мікроелементи, як:

Квасоля – добрий помічник для виведення з організму зайвої рідини, тим самим вона покращує функціонування серцево-судинної системи. Підтверджено лікувальну дію цього бобового на хворих на цукровий діабет – для нормалізації рівня цукру в крові, від якого залежить життя таких хворих, використовують рідкий та висушений екстракт квасоляної лушпиння. До цікавих фактів про квасолю можна додати її здатність стимулювати апетит, зберігаючи нормальну калорійність страви.

Квасолю краще виключити з меню людей похилого віку

Однак, у деяких випадках вживання цієї рослини може завдати шкоди здоров’ю. Так, не можна використовувати в їжу сирий плід, а також зелені стручки, оскільки вони містять шкідливі компоненти, які зникають при готуванні. За рахунок підвищеного вмісту пуринів квасолю краще виключити з меню людей похилого віку і страждаючих на подагру.

Головна область, де використовується цей смачний овоч – кулінарія: майже у всіх кухнях світу є не один рецепт страв з нього: гасіння з травами, томлення, варіння з м’ясом та овочами, приготування супів, пюре та багато іншого. Можна заморозити боби на зиму. Деякі види квасолі використовують як кормовий продукт.

Підвищуємо врожай квасолі

Головною перевагою у вирощуванні квасолі є її невибагливість. Світлолюбна рослина, страждає на затемнених ділянках та заболочених ґрунтах. Тому правильний вибір ділянки під квасолю буде першим кроком підвищення врожаю.

Вибір попередника теж не важливий. Квасоля не можна сіяти після бобових. Рослина дає високий урожай на легких та родючих ґрунтах. Тому дуже важливо удобрювати культуру під час вегетації. Перед посадкою вноситься компост та мінеральні добрива, потім підживлення повторюють під час цвітіння та формування стручків.

Висів для зручності садівника можна проводити по-різному. Квасоля не гребує насипних грядок і просто лунок у ґрунті, достатньо забезпечити рослину теплим ґрунтом та вологою і вона піде у зріст. На легких ґрунтах глибина загортання насіння варіюється від п’яти сантиметрів. На важких суглинках три сантиметри.

Для зручності садівника і щоб уникнути вилягання, загнивання – квасоля, що в’ється, необхідно підв’язувати і накидати на спеціально встановлені опори. Паростки необхідно захищати від бур’янів, ручне прополювання обов’язкове. Підгортання допоможе рослині зміцніти і наситить ґрунт киснем. Для розвитку кореневої системи бобові поливають біораствором, до складу якого входять азотоутримуючі бактерії. Бактерії об’єднані в царство Eubacteria або Bacteria. Царство ділять на кілька типів: Гр…, такі необхідні бульбочкам квасолі. Мікроаерофіли дуже важливі для бобових. Вони розкладають деякі згубні сполуки, що містять хлор, беруть участь у «захопленні» азоту, а також синтезують фітогормони, що сприяють швидкому росту рослини.

Дотримуйтесь графіку поливу, прополювань і підживлення, захищайте розсаду від шкідників, і врожай квасолі порадує вас вже через два місяці.

Особливості вирощування квасолі в домашніх умовах та догляд за нею

Якщо присадибної ділянки для занять городництвом у вас немає або зробити це не дозволяють погодні умови, можна спробувати виростити бобові культури в домашніх умовах. У міській квартирі для цих цілей чудово підійдуть засклені лоджії, багато в чому схожі на скляні теплиці.

Для вирощування в домашніх умовах краще підійдуть кущові сорти квасолі.

Для такого вирощування більше підійдуть низькорослі або кущові сорти квасолі. Вона має менш тривалий період вегетації, та й навряд чи такий варіант вирощування дозволить отримати гідний зерновий урожай.

Висівається насіння квасолі за стандартною схемою, але щільніше: відстань між рослинами — 10 см, а між рядами — 20–30 см. Краще, щоб посадки розміщувалися на південній або південно-західній стороні.

Полив виробляється так само, як і при вирощуванні у відкритому ґрунті:

• з моменту проростання до формування 4-го листка – необхідний помірний полив;
• потім полив припиняється до бутонізації;
• із початком цвітіння полив відновлюють.

Протягом вегетаційного періоду потрібно проводити невеликі підживлення фосфорно-калійними добривами (1ч.л./3л води).

Найпопулярнішими для вирощування на лоджії є сорти квасолі:

Вирощування квасолі в контейнерах

Можна вирощувати квасолю у контейнерах. Для цього способу більше підійдуть кущові сорти. Час посіву – середина березня. Для кожної рослини потрібно окремий контейнер 30 см у діаметрі. На дно горщика насипається шар гравію, щоб дренаж запобіг переувлажнению грунту. Склад ґрунту для квасолі у контейнері: городня земля (2 частини), перегній (одна частина).

Глибина посадки – 2,5-4 см. Вже через 5-7 днів рослина проросте.

Поливати квасолю краще в ранкові години, дотримуючись обережності. Вода при попаданні на листя може спричинити грибкові захворювання.

Якщо погода холодна і похмура, квасолі, що вирощується в домашніх умовах, потрібне додаткове підсвічування.

Сорти кучерявої квасолі менш вимогливі до освітленості, тому влітку їх можна вирощувати в заскленій лоджії навіть на північній стороні.

Рятуємо посіви квасолі від шкідників та хвороб

Квасоля, як і будь-яка інша культура схильна до захворювань. Найчастіше рослина піддається:

Борошнистої роси. Грибкове захворювання, яке вражає як листя, так і стебла рослини білим нальотом міцелію. Лікується хвороба фунгіцидами, а також препаратами, до складу яких входить сірка.

Антракнозу. Ще одному грибковому захворюванню, яке залишає бурі плями на листі рослини в процесі своєї життєдіяльності, призводить до загнивання стручків. Уражене листя необхідно видалити, а рослину обробити бордоською сумішшю та фунгіцидами.

Біла гнилизна, ще одне захворювання, якому схильні всі сорти бобових, при зараженні відбувається загнивання рослини та її загибель. Уражені рослини краще видалити з ділянки, щоб не заразити сусідів, а малі уражені ділянки обробити фунгіцидними препаратами і присипати розтертим вугіллям або золою.

Кореневі гнилі рослин, що розвиваються на «заболочених» ділянках і призводять до загибелі культури, профілактикою служить внесення золи в ґрунт та гарна аерація ґрунту. Можна обробити ділянку спеціальним розчином, що дезінфікує, а після збору врожаю, помістити ділянку на карантин, очистити, переорати його і внести золу.

Мозаїка бобових. Ще одне захворювання квасолі, вражає переважно листя, забарвлюючи їх у буре і жовте забарвлення, зелень морщиться, в’яне і сохне. Заражені рослини підлягають утилізації, а здорові обприскують бордоською сумішшю.

Крім хвороб на квасолю часто нападають різні шкідливі комахи, які бажають поласувати свіжою зеленню. Своєчасно проводьте обприскування своїх посівів, захисними засобами та проводьте прополювання бур’янів.

Такі комахи, як білокрилка, паросткова муха, баштанна попелиця, сарана – дуже небезпечні для рослин і здатні знищити цілі плантації. Рятувальним колом у захисті рослин послужать засоби хімічної та біологічної активності. Можна залучити на ділянку інших корисних комах ентомофагів (сонечко, златоглазка, галиця, наїзниця) вони є хижими комахами і із задоволенням звільнять ділянку від шкідників.

Захист квасолі від хвороб

Основними хворобами квасолі є грибкові, бактеріальні гнилі та вірусні захворювання.

Мозаїка

Ефективних препаратів для боротьби з вірусними захворюваннями відсутні. Захворілі рослини знищують. Відрізняє вірусне захворювання від інших карликовість рослини, мозаїчне забарвлення у вигляді вкраплень в основний колір листка (мозаїка), зморщування листя, іноді здуття у вигляді пухирів. Для обробітку на присадибних ділянках та дачах рекомендовані стійкі до мозаїки сорти Робюста та Корбетта.

Біла та сіра гнилизна квасолі

Біла гнилизна вражає стебла та боби квасолі. Основними ознаками є поява білої грибниці, що супроводжується побіленням та розм’якшенням хворих тканин. На відміну від білої, прояв сірої гнилі починається з сірого нальоту, який поступово обволікає стебла та листя, викликаючи гниття. Кінцевим результатом захворювання є загибель рослин.

Антракноз

Джерелом ураження антракноз є недосконалі гриби різних видів. Зовнішній прояв починається з листя, на якому з’являються округлі, а на стеблах – витягнуті світло-бурі плями. Плоди загнивають, а насіння в них стає рознощиками інфекції.

Кореневі гнили

Кореневі гнилі вражають розсаду, у якої відсихає кінчик головного кореня, а у дорослих рослин припиняється ріст, листя жовтіє і опадає. Квітки та зав’язі також опадають.

Борошниста роса

Як і інші бобові, квасоля уражається борошнистою росою. На ураженому листі міцелій гриба проявляється у вигляді білого борошнистого нальоту або нагадує тканину, присипану борошном. Згодом уражені органи, зокрема й стебла, жовтіють і засихають.

Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris).

Приготування стручкової квасолі

Щоб правильно приготувати квасолю, потрібно знати кілька хитрощів. Квасолю перед варінням потрібно замочувати протягом кількох годин, це пом’якшить боби, і скоротить час приготування, а також виведе із зерна олігосахариди, що викликають здуття та уповільнюють травлення. Після замочування квасолю промивають і на повільному вогні доводять до готовності (зерно стає м’яким, вода каламутною). Потім квасолю промивають, додають спеції та сіль за смаком і подають як гарнір, або доповненням до основної страви, або як заправку салату (вінегрет, квасоляний, пікантний і т.д.). Варену квасолю можна тушкувати з овочами, використовувати як додатковий інгредієнт у рагу.

Для прискорення процесу приготування квасолі багато господинь використовують скороварки і мультиварки, проте перед приготуванням квасолю також слід замочувати години на три.

Приготування молодої зеленої, квасолі стручкової полягає у відварюванні або гасінні стручків, щоб позбавити овоч від токсичної речовини фазину. Перезрілі стручки, краще відправити на корм тваринам, оскільки вміст вітамінів у них скоротилося майже вдвічі.

Завдяки поживності відвареної квасолі, за рахунок «хлібної» м’якоті зерна і високого вмісту білка, високовітамінного складу, цей вид Вид – еволюційно сформована сукупність особин, що характеризується єдиним … бобових, не тільки втамовує голод, але і служить опорою ситному, низькокалорійному меню діабетиків і тих, що «худнуть» – дуже важливо.

Зелена, червона та біла квасоля чудово поєднується з курячими та перепелиними яйцями, часником, сухариками, рибою, відвареними овочами, сиром та іншими бобовими. З неї виходять чудові овочеві та крем супи, деякі господині використовують її як заправку для борщу.

Недаремно бобові називають гідним замінником м’яса, це по-справжньому поживний, ситний і корисний продукт, що не вимагає трудомісткого процесу вирощування та високих витрат.

Квасоля користь та шкода для здоров’я

Корисні властивості квасолі
Корисні властивості «французьких бобів» на сьогоднішній день пропагуються багатьма фахівцями з харчування.

Квасоляна м’якоть відрізняється від більшості продуктів, що входять до звичайного раціону, високою часткою наступних нутрієнтів:

• Залізо: є важливим компонентом для вироблення еритроцитів, стабілізації кров’яного складу, посилення захисних функцій організму, що підвищує ефективність транспортування кисню кров’ю;
• Магній: стабілізує функціональність серцевих м’язів та нервової системи, потрібний організму для запобігання спазмам та профілактиці стресових ситуацій;
• Калій: один із ключових елементів, необхідних для підтримки здорового водно-сольового балансу, запобігає набрякам, зміцнює серцево-судинну систему.
• Фосфор та кальцій: складають основу міцного скелета та зубів, тісно включені в обмінні процеси, забезпечують ефективну роботу м’язів, підтримуючи їх тонус.
• Мідь: бере участь у процесі кровотворення, знезаражує тканини та судини, покращує функції транспортування, стимулює вироблення колагену.
• Цинк та селен: рідкісні елементи, необхідні для зміцнення здоров’я шкіри, волосся, збереження молодості. Перешкоджають розвитку ракових захворювань.
• Молібден: сильно включений у процес виведення токсинів з організму, зокрема сульфатів – консервантів, що містяться в багатьох продуктах.
• Триптофан, тирозин, метіонін: рідкісні амінокислоти, які мають антидепресантну та протиракову дію.
• Фолієва кислота: здійснює життєво важливу функцію виведення гомоцистену, що необхідно для профілактики патологій периферичних кровоносних судин та інсульту.

Лікарські дослідження показують, що амінокислотний склад наближає квасоляні боби за корисністю до м’яса або риби, а їхня білкова маса засвоюється в тілі на ¾.

Це свідчить про ефективність цього продукту у вегетаріанському харчуванні, коли потрібно шукати гідні альтернативи м’ясним інгредієнтам.

Позитивний вплив міді, заліза, фолієвої кислоти та магнію здійснює як попередження, так і позбавлення від проблем, пов’язаних із серцем та судинами. При вживанні страв із цією бобовою крупою, налагоджується серцевий ритм, зміцнюються судинні стінки, підвищується їхня еластичність і проникність.

Стручкова (спаржева) квасоля користь та шкода для здоров’я

Стручкова (спаржева) квасоля
Спаржовий різновид продукту сильно відрізняється і зовні, і за хімічними складовими. Тому й корисні риси в нього інші.

Основною відмінністю є помітно велика частка вітамінів та мінімальна калорійність.

Основна благотворна дія стручків полягає в амінокислотах та антиоксидантах.

Вони налагоджують роботу репродуктивної та ендокринної системи, покращують зовнішній вигляд, підвищують здатність організму уповільнювати процеси старіння, попереджати онкологічні недуги та знищувати віруси.

Флавоноїди, що входять до складу стручків, мають протизапальну та знезаражуючу дію.

Постійне вживання квасолевих стручків допомагає у запобіганні та лікуванні атеросклерозу, гіпертонії, хвороб серця та дихальних шляхів.

Користь спаржевої квасолі робить її важливим продуктом для дітей, організм яких тільки формується і потребує хорошої підтримки зростання, розвитку та захисту.

Корисні властивості квасолі для організму жінок, чоловіків, для схуднення

Для жінок корисні властивості як бобового, так і стручкового різновиду даного продукту представлені впливом на репродуктивну систему та його дієтичну характеристику.

У першому випадку високий вміст заліза дозволяє утримувати рівень гемоглобіну в крові на нормальному рівні під час критичних днів, вагітності та лактації.

Крім того, репродуктивне здоров’я покращується за рахунок вмісту амінокислот аргініну, тирозину (балансує ендокринні функції) та лізину (бореться з вірусами, інфекціями, онкологічними захворюваннями дією).

Квасоля для схуднення

Для схуднення квасоляні боби, стручки і стулки, перш за все, корисні тому, що добре насичують, містять безліч білків та клітковини.

Саме білкова маса відповідає за насичення та відтягування моменту, коли знову виникає голод.

Користь стулок квасолі і стручків аналогічна – при відчутті ситості організм отримує недостатню кількість калорій з їжі і починає використовувати резерви.

І користь, і шкода білої квасолі, а також інших зернових різновидів полягає у високій долі грубих харчових волокон – клітковини.

Ними виконується важлива функція, що забезпечує ефективність травлення – неперетравлювана волокниста маса, подібно до щітки, виводить з кишечника харчовий баласт, запобігаючи його застою та загниванню.

Таке якісне чищення дозволяє скинути кілька кілограмів за короткий термін. Крім того, волокна, м’яко подразнюючи стінки органів травлення, стимулюють кровотік.

Завдяки цьому підвищується активність обміну речовин, засвоювання та інших, пов’язаних із переробкою їжі, процесів.

А ефективна робота шлунково-кишкового тракту є дуже важливою для того, щоб скинуті кілограми не повернулися.

Квасоля користь і шкода – Лікувальні властивості квасолі

За рахунок великої кількості мікро- та макроелементів можна розглядати квасолю як джерело властивостей, необхідних для лікування багатьох захворювань.
Найчастіше, під час обговорення цього питання, йдеться про лікування цукрового діабету, ревматичних патологій, змін роботи сечостатевої системи, захворювань травного тракту.

При анемії та дефектах вироблення крові благотворний ефект забезпечується тим, що продукт приносить в організм багато заліза, міді та калію. Окремо відзначається користь квасоляних відварів для тих, хто страждає на діабет або перебуває в групі ризику.

Боби – цінне джерело аргініну, яке має інсуліноподібний вплив на обмін речовин, сприяючи зниженню вмісту глюкози в крові.

Користь квасолі для організму в подібних випадках закладена і в тому, що зерна не містять «легких» вуглеводів, які провокують швидке зростання цього показника після вживання.

Лікування квасолею та лікарські форми

Стручки і стулки рослини з часу появи на городах знайшли широке застосування в народній медицині.

Відвари, настоянки та інші лікувальні засоби, виготовлені на їх основі, вживаються при набряках, ниркових хворобах, проблемах сечового міхура, подагрі, ревматизмі, запаленнях шкіри:

При цукровому діабеті слід тричі на день пити перед їдою 2 столові ложки відвару квасоляних стулок. Вариться він 10 хвилин після закипання води на слабкому вогні із розрахунку 3 ст. л. дрібно порубаної сировини на 200 мл води.

Стручковий відвар квасолі для лікування запалень та хронічних захворювань нирок готується зі 100 грам зеленого продукту. Спочатку потрібно залити їх 0,5 л гарячої, але не окропу і поставити на слабкий вогонь наварюватися 20 хвилин.

Після цього відвар можна використовувати, але краще, накривши рушником, залишити для наполягання протягом 2-3 годин.

Отриманий засіб повинен прийматися не більше ніж 100 мл до 3 разів на добу. Відвар допомагає зняти запальні процеси, полегшити стан при сечо- та жовчнокам’яній хворобі.

Свіжі квасоляні стручки можуть допомогти і тим, хто страждає від ревматоїдного артриту.

Для приготування цілющого чаю довести до кипіння літр води, зробити слабкий вогонь і кинути зелень варитися на 10 хвилин.

Після охолодження відвар пропускається через друшляк і п’ється по ½ склянки тричі на день за півгодини до трапези.

Наступний рецепт використовується для надання цукрознижувального та сечогінного засобу. Подрібнені стручки (4 ст.л.) заливаються 0,5 л окропу та тримаються під кришкою на водяній бані чверть години.

Через 45 хвилин засіб потрібно процідити через 3-шарову марлю, добре віджавши макуху, і долити водою до початкового об’єму. Зроблений таким чином розчин приймається по склянці тричі на день.

Для лікування подагри та хронічного ревматизму береться 20 г лушпиння стручків, подрібнюється і кип’ятиться в 1 л води на мінімальному вогні протягом 2-3 годин. Після охолодження та проціджування приймається по 100 мл до 5 разів на день.

Для лікування хронічного панкреатиту, паралельно з основним курсом лікування, приймається стручковий квасоляний настій.

У термос з 1 л окропу додається 4 ст. ложки стулок, замотується кришкою. Час настоювання – 5 годин, при цьому краще замотати посудину в рушник.

Після приготування настій п’ється до 4 разів на добу за 30 хвилин перед трапезою по ½ склянки.

При атеросклерозі, аритмії, гіпертонії та набряку серця потрібно пити чай з 0,4 л окропу та 4 ст. л. навколоплід квасолі, настояний протягом 3 годин. Проціджені ліки потрібно пити тричі на день по ½ склянки за півгодини до їди.

Квасоля. Рослина. Види, сорти. Догляд, розмноження, вирощування. Хвороби і шкідники. Фото. – Ботанічка.ru

Квасоля є одним з найдавніших культурних рослин планети. В даний час квасоля займає серед бобових друге місце в світі після сої.

До Росії квасоля потрапила порівняно недавно – в 16 столітті – з Туреччини і Франції. Спочатку її називали бобами і спеціально вирощували тільки в декоративних цілях. Як овоч квасоля стали вирощувати тільки в 18 столітті. В останні роки квасоля стала більш популярною.

Квасоля, латинське – Phaseolus.

Рід рослин сімейства Бобові.

Квітколоже з чашоподібним диском. Крила метеликового віночка більш-менш зрощені з човником, довга вертушка якої, а також тичинки і стовпчик спірально скручені. Боб двостулковий, між насінням з неповними перегородками з губчастої тканини. Трав’янисті рослини, частіше однорічні, здебільшого кучеряве, з пір’ястими листям. Листочків 3, дуже рідко 1. І весь лист, і кожен листочок забезпечений прилистниками. Квіти в кистях пазух. Насіння багаті легуміном і крохмалем.

Підготовка ділянки під квасолю

Квасоля – теплолюбна рослина, тому для неї слід відвести грядку на сонячному місці. Вирощування квасолі на захищених від холодних вітрів ділянках сприятливо впливає на підвищення врожайності. Під квасоля відводять ділянки з нейтральною або слабокислою реакцією грунтового середовища (рН 6-7). При необхідності грунт перед посівом потрібно вапнувати.

Грунт повинен бути родючим, але без надлишку азоту. У городі овочеву квасоля потрібно сіяти на 2-3-й рік після внесення органічних добрив. В городах, де грунту зазвичай добре заправлені органічними добривами, досить внести лише мінеральні, в першу чергу фосфорні та калійні. Мінеральні азотні добрива не вносять, інакше розвивається потужна вегетативна маса на шкоду плодам.

На грунтах з низьким вмістом гумусу органічні добрива у вигляді компосту вносять восени під перекопування з розрахунку 4 кг (піввідра) на 1 кв.м. Навесні під квасолю вносять мінеральні добрива: 30 г суперфосфату, 20 г хлориду калію на 1 кв.м. Кращі попередники – огірок, капуста, томат, картопля. На одному і тому ж місці квасоля можна висівати не раніше ніж через 3-4 роки.

Висівають квасоля у два строки: ранній, коли грунт на глибині 10 см прогріється до 12-14 ° С, і через 7-10 днів. Перед посівом насіння 20 хв витримують в 1% -ному розчині марганцевокислого калію (10 г на 1 л води), а потім промивають у чистій воді і просушують.

Звичайну кустовую квасоля сіють на глибину 5-6 см на відстані 40 см ряд від ряду і 20-25 см між рослинами. Кучеряву квасолю сіють на відстані 50 см ряд від ряду, 25-30 см між рослинами. Для неї ставлять опори висотою до 1,5 м. На легких, добре прогріваються грунтах квасолю сіють на рівній поверхні, а на холодних, з близьким рівнем грунтових вод – на грядках.

догляд

Безсумнівна перевага квасолі – дивовижна невибагливість.

Це теплолюбна і світлолюбна рослина, але вирощують її, висіваючи насіння безпосередньо в грунт в кінці травня – початку червня. Більш точно встановити час посадки квасолі можна самостійно, її сіють одночасно з огірками, тобто коли можна більше не побоюватися заморозків.

Найкраще квасоля росте на легкій, родючої, дренированной грунті. Перед посадкою в грядку вносять перегній або компост. Кущових квасоля вирощують на грядках в три ряди і висаджують в шаховому порядку. При посіві в лунку кладуть по два заздалегідь замочених зерна на глибину 3-6 см (в залежності від механічного складу ґрунту, на легких – глибше). Відстань між лунками – 20-30 см, рядами – 30-45 см.

Перед посівом полувьющіхся і кучерявих різновидів квасолі треба встановити міцні підпірки з кілків або дерев’яних рейок (пластмасові та металеві не годяться, тому що рослина не зможе за них “зачепитися”) висотою 2-2,5 м. Поряд з кожною опорою роблять лунку, в яку на глибину 5 см кладуть 2 зерна. Відстань між лунками – 15 см. Для додання стійкості стебел зійшли паростки підгортають.

Сходи з’являються через 5-7 доби, вони дуже чутливі до заморозків. При загрозі похолодання сходи накривають спанбондом або іншим покривним матеріалом. Дорослі рослини можуть витримувати короткочасні легкі заморозки. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 20-25 ° С.

Догляд за квасолею полягає в регулярних прополка, полив (при жаркій посушливій погоді) і розпушуванні міжрядь. Щоб звести поливи і прополки до мінімуму, грунт можна замульчувати. Урожай бобів (лопаток) починають збирати через дві-три тижні з початку цвітіння.

розмноження

Квасоля розмножується насінням. Грунт готують з осені: перекопують, попередньо розсипавши на її поверхні фосфорні добрива – 30-40 г / м. кв. Калійні добрива (20-30 г / м. Кв.) Вносять навесні перед посівом або у вигляді підгодівлі у фазі 2-3-го справжнього листка. Ранньою весною граблями розпушують поверхню гряди, закриваючи вологу. Посів проводять, коли грунт прогріється до 8-12 ° С (в південних районах – III декада квітня, в центральних і північних – III декада травня). Сіють рядовим способом за схемою 45 × 20-25 см для сортів кучерявих і 25-30 × 10 – 15 см – для кущових. Глибина загортання насіння 3-4 см. Сходи з’являються через 4-6 днів після посіву. У фазу 1-го справжнього листка сіянці проріджують. У період вегетації грунт у рядках і міжряддях 3-4 рази розпушують, видаляючи бур’яни. Квасоля досить посухостійка культура, але в посушливі роки потрібно полив.

Технічна стиглість бобів спаржевої квасолі настає через 44-47 днів у ранніх і 50-55 днів – у середньостиглих сортів після появи сходів. До цього часу стручки досягають 10-15 см в довжину, а насіння в них мають розмір пшеничного зерна. Збирання проводять вибірково, у міру наростання бобів, протягом 2-3 тижнів.

Терміни надходження врожаю свіжих бобів можна продовжити за рахунок повторних посівів. При посіві в червні урожай починає надходити в кінці серпня, при посіві в липні – на місяць пізніше. Зазвичай квасоля сіють другий культурою після збирання ранніх овочів (капуста, картопля, салат, редис). Для повторних посівів використовують ранні сорти спаржевої квасолі. Боби від повторних посівів ніжніше.

особливості удобрення

Якщо зернобобові культури висівають після овочів, які отримали великі дози органічних і мінеральних добрив (коренеплоди, капуста, картопля, огірки, помідори), то додаткового добрива вони не вимагають.

Якщо зернобобові культури планують пустити в якості першопрохідців на ділянці або висівають на неродючих грунтах, то слід ретельно підібрати добрива, щоб забезпечити необхідне рослини і не дати зайвого.

Особливістю харчування зернобобових культур є їх підвищена в порівнянні з іншими культурами потреба в кальції, тому внесення вапна або гіпсу під осінню перекопування дозволяє зробити дві добрі справи для зернобобових культур – створити оптимальну кислотність грунту і забезпечити їх необхідним кальцієм.

Як тільки у квасолі розвинеться перший справжній лист, проводять першу підгодівлю, а приблизно через три тижні – другу.

Оскільки квасоля, завдяки бульбочкових бактерій, частково використовує азот повітря, то для підгодівлі застосовують тільки бідне азотом повне добриво. Квасоля краще відгукується на підгодівлю розчинами поживних речовин, ніж на поверхневе внесення сухих добрив. У будь-якому випадку слід проводити наступний полив чистою водою, добре омиваючи листя.

Сухі добрива або розчини ні в якому разі не повинні потрапити на листя квасолі, інакше рослини отримають сильні опіки. Листя квасолі в цьому відношенні дуже чутливі. Навіть негайне змивання добрив чистою водою не завжди може запобігти опікам. Тому при внесенні добрив потрібна велика обережність. При внесенні сухих добрив рука з добривами повинна знаходитися у самій поверхні грунту. А при внесенні рідкої підгодівлі сітку з лійки знімають, а носик направляють на грунт між рядами.

Дворазове підгортання квасолі краще проводити після припинення підгодівлі.

Так як насіння квасолі закладають неглибоко, то підгортання необхідно: рослини отримують опору і не вилягає після дощу і при вітрі. Підгортають квасоля, як тільки грунт підсохне після внесення підгодівлі і супутніх поливів. У перший раз рослини підгортають грунтом до заснування першого листа, вдруге – трохи вище.

Зверніть увагу!

Кущова квасоля придатна в якості другої культури після всіх овочів, які прибираються до початку липня.

Кущових квасоля можна висівати з середини травня в різні терміни залежно від типу грунтів і експозиції ділянки.

Найкраще посів виробляти кожні два тижні з тим, щоб безперервно прибирати зелені боби. Однак, потрібно мати на увазі, що 15 липня – крайній термін посіву квасолі, при якому ще можна отримати урожай. Цей термін слід враховувати насамперед там, де квасоля використовується в якості проміжної культури на плодоносних насадженнях спаржі. На ділянках холодної (північній) експозиції марно висівати квасолю після 10 липня. Важливо також для пізнього посіву використовувати тільки скоростиглі сорти.

Для отримання врожаю насіння квасолі її слід сіяти в ранні терміни, так як при пізньому посіві насіння не встигають досить визріти. Найпізніший термін сівби на легких ґрунтах – перша декада червня. На всіх інших ґрунтах квасоля на насіння потрібно сіяти не пізніше кінця травня.

При вирощуванні квасолі на насіння багато звичайні сорти дають вищі врожаї, ніж безволокнистого сорти: важливі в даному випадку не смакові якості стулок, а розмір врожаю сухого насіння. Для цього найбільш придатний старий сорт Полярна зірка. У нього великі білі насіння і високий урожай. З усіх сортів кущовий квасолі у нього найкоротший період вегетації. Слід сіяти цей сорт не нижче, ніж зазначено вище.

Прибирання квасолі на насіння проводиться після повного їх дозрівання. Не цілком визріли насіння квасолі псуються при зберіганні. Час збирання можна визначити по сухим зморщеним стулок стручків. Якщо вчасно збирання очікується дощова погода, рослини цілком, не чіпаючи стручків, зрізають біля поверхні грунту (але не виривають їх з корінням). Пов’язані в пучки рослини квасолі розвішують в сухому, провітрюваному місці (сарай, горище). Тут вони перебувають до тих пір, поки насіння в стручках не висохнуть, після чого їх можна лущити.

Чи не вирвані коріння разом з бульбочкових бактерій залишаються в грунті. Тут вони розкладаються і збагачують грунт перегноєм і азотом. Це призводить до того, що у культур, що вирощуються після квасолі, спостерігається особливо енергійний зростання і без внесення азотних добрив. Однак активного росту бактерій можна очікувати тільки там, де сама квасоля добре розвивалася.

Види і сорти

Всі сорти квасолі можна поділити на три групи: лущильні, напівцукрові, цукрові. За формою квасоля буває кущова, полувьющаяся і кучерява. По термінах дозрівання сорти діляться на ранньостиглі (до 65 днів), середньоранні (65-75 днів), середні (75 – 85 днів), середньостиглі (85-100 днів), пізні (більше 100 днів).

Групи квасолі

1. Лущильні, або зернові, – їх вирощують виключно для отримання зерен, так як стулки цих бобів мають пергаментним шаром. Більшість з них в середній смузі Росії вирощувати недоцільно – вони не дозрівають, а в недостиглому вигляді їх використовувати не можна.
2. Напівцукрові – боби мають слабке чи пізно з’являються пергаментним шаром, в них є неприємні грубі волокна, які перед приготуванням треба обов’язково видаляти, що, природно, не дуже зручно.
3. Цукровий, або Спаржеві, – вони не містять пергаментного шару. Серед них особливо популярні ті сорти, в яких немає жорстких волокон між стулками.

сорти квасолі

• ‘Секунда’ – ранньостиглий сорт цукрової квасолі. Рослина кущова, компактна. Незрілі стручки циліндричні, без волокон, зелені, довжиною 10-12 см.
• ‘Сакса’ – скоростиглий сорт спаржевої квасолі. Боби відрізняються ніжним смаком і мясистостью.
• ‘Сакса без волокна 615’ – скоростиглий сорт кущовий квасолі. Сорт з цукровими ніжними бобами, дуже смачний, з тривалим періодом плодоношення. Насіння зеленувато-жовті.
• ‘Рожева’ – високоврожайний середньостиглий сорт в’юнкий квасолі. Від сходів до першого збору лопатки проходить 65-85 днів. Боби довгі, мармурово-рожеві, мечевидной форми, без пергаментного шару і волокон, в кожному стручку по 6-10 зерен.
• ‘Плоска довга’ – високоврожайний ранньостиглий сорт кучерявої квасолі. Період від сходів до першого збору лопатки – 45-50 днів, дозрівання насіння – 70-75 днів. Боби темно-зелені, мечевидной форми, плоскі, довжиною 24-25 см, без пергаментного шару і волокон.
• ‘Огненно-червона’ – високоврожайний безволокнистий сорт квасолі. Боби готові для збору через 90 днів після посіву. Боби темно-зелені, плоскі, стручки мають довжину до 30 см.
• ‘Фіолетова’ – середньостиглий сорт кучерявої квасолі. Період від сходів до технічної стиглості – 65-85 днів. Боби довгі, без пергаментного шару, округло-плоскі, слабоізогнутие форми, фіолетові, в кожному стручку по 6-10 зерен.

Хвороби і шкідники

З шкідників найбільш шкідливою є квасолева зерновка – Anthoscelides obtectus Say. Жук довжиною 2,8-3,5 мм, зверху покритий сірими і жовтувато-сірими волосками, які утворюють численні нерізкі цятки; пі-гідій жовто-червоний, передня спинка без зубчиків на боках, більш-менш коловідная; на стегнах задніх ніг знизу на внутрішньому краї по одному гострому зубця і 2-3 маленьких зубця за ним. Яйце довжиною 0,55-0,7 мм, шириною 0,24-0,31 мм, подовжено-овальне, сігаровідное, рідше – злегка зігнуте, біле, матове. Доросла личинка, яка відроджує з яйця, довжиною 3-5 мм, жовтувато-біла, слабоізогнутие; замість ніг невеликі горбки. Личинка першого покоління біла, з добре розвиненими ногами. Лялечка завдовжки 3-4 мм, жовтувато-біла.

Поширена на Чорноморському узбережжі Кавказу, Північному Кавказі, в Західній Україні, Криму і Молдавії.

Шкідник зимує всередині зерна в місцях його зберігання, а в польових умовах – в падалиці та в грунті під рослинними залишками. Так як у фасолевой зернівки відсутня діа-пауза, вона продовжує розвиток восени і взимку при зберіганні і може зустрічатися там в різних фазах розвитку. У місцях зберігання квасолі шкідник розвивається до 6 поколінь. У польових умовах зерновка дає 1-2 покоління.

Навесні жуки розлітаються з місць зимівлі на відстань до 2,5 км. Вони харчуються генеративних органами різних бобових рослин: пилком, пелюстками, квітками. Навесні і на початку літа зернівку можна знайти на засмічених рослинах, на відростаючих після укосу люцерни, на насінниках люцерни. На квасолі зернівка з’являється і на початку утворення бобів; масово – на початку дозрівання бобів, спочатку на ранніх сортах, потім – на середніх і пізньостиглих. Самки відкладають яйця в тріщини шва бобів і в спеціально вигризає в спинному шві ямки, а також прямо на шов (в місцях зберігання на зерно) групами по 20-40 яєць. Плодючість однієї самки – 70-100 яєць. Ембріональний розвиток триває від 5 до 11 днів. Оптимальні умови для нього створюються при 28 . 30 ° С і відносній вологості повітря 70-80%. Личинки вгризаються всередину насіння, і весь подальший розвиток шкідника проходить там. Личинка розвивається від 18 до 30 днів, лялечка – 8-16 днів.

При -10 ° С жуки фасолевой зернівки всередині зерна гинуть через 12 годин, лялечки – через 8, личинки – через 7, а яйця витримують більше 16 годин. Повний знезараження насіння від шкідника в усіх фазах розвитку досягається при 0 ° С протягом двох місяців.

Квасолева зерновка пошкоджує всі види і сорти квасолі, але частіше – Звичайну, а також нут і чину. Рідше вона пошкоджує: з квасолі – Тепарі, Золотисту (Маш), незграбність (Адзукі), Рисову, Лімської (Місячну) і багатоквіткові, а з інших рослин – вогне, кормові боби і сочевицю. В одному зерні може перебувати до 28 личинок, які істачівают зерно, забруднюють екскрементами, і його харчові та насіннєві якості знижуються. Як паразита фасолевой зернівки відомий Diparmus laticepsAshm.

На думку дієтологів бобові входять в список 10-ти найбільш корисних для здоров’я продуктів. Квасоля придатна для діабетичного харчування і розвантажувальних дієт. Клітковина, якої багаті бобові, – це природне проносне, яке попереджає від запору.

В їжу використовують насіння квасолі і зелені стручки. Особлива харчова цінність квасолі – в поєднанні високоякісного білка з крохмалем, цукрами, мінеральними речовинами, вітамінами і незамінними амінокислотами. Ніби здорові!