Зміст:
Як живуть дельфіни у Чорному морі. Розповідає зоолог
Дату затвердили у 1982 році на засіданні Міжнародної китобійної комісії, аби закликати людей стати на захист тварин.
Скільки дельфінів проживає у Чорному морі, чому і від кого їх слід захищати, навіщо тварини об’єднуються в альянси та чи можуть захворіти на коронавірус?
Про це і не тільки LIGA.Life розповів український зоолог, провідний науковий співробітник відділу еволюційної морфології Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України та співробітник Лабораторії морських хребетних тварин Українського наукового центру екології моря Павло Гольдін.
Хто з китоподібних у Чорному морі живе
У Чорному морі проживає три види китоподібних – афаліна, звичайний дельфін білобочка та дельфіноподібна істота морська свиня (яку називають також “азовкою”).
У 2018-2019 роках відбулася історична подія – 100 науковців з усіх прибережних країн на 10 літаках та шести суднах взялися провести облік китоподібних Середземного та Чорного морів.
У Чорному морі обрахували понад 60% загальної площі моря й оцінили, що на цій акваторії живе щонайменше 253 000 дельфінів:
“Насправді цифра може бути більшою, треба внести поправки до моделей за результатами спостереження. Оскільки ми рахували тільки тварин, яких бачили над водою.
Багато це чи мало і як змінилась кількість за останні роки – невідомо.
“Облік такого масштабу – перший в історії. Авіаційні обліки робили радянські науковці у 60-80-х роках. Але тоді була холодна війна і не можна було одночасно зробити, наприклад, облік і в Україні, і в Туреччині”, – розповідає зоолог.
Фото з групи у фейсбуці Дельфіни Азовського та Чорного морів, автор Олена Гладіліна
Тому робили тільки на північних акваторіях Чорного моря, але не всі дані за різні роки збігалися між собою. Адже дельфіни мігрують до турецьких вод. Одночасно турецькі колеги робили свої суднові обліки, у яких були свої підрахунки, які не збігалися з радянськими.
Крім того, наприкінці 80-х років у Чорному морі сталася екокатастрофа, коли завезли реброплава мнеміопсіса, який завдав великої шкоди. Не маючи природних ворогів, він почав неконтрольовано розмножуватися і знищував ікру та личинки риб.
Відповідно, зменшилася і чисельність дельфінів, які живляться хамсою.
Павло Гольдін додає, що поступово ситуація почала покращуватися лише через 20 років – після того, як у Чорне море завезли інший вид реброплава, який живиться мнеміопсісом.
Фото з групи у фейсбуці Дельфіни Азовського та Чорного морів, автор Каріна Вишнякова
“Зараз можемо обережно сказати, що наслідки катастрофи минулих років частково подолані. Чисельність дельфінів більша, ніж була 30 років тому. Але остаточні висновки важко робити, оскільки потрібні додаткові розрахунки початкових даних, і поки що говоримо лише про тенденцію”, – наголошує зоолог.
Нещодавно науковці розпочали програму пасивного акустичного моніторингу. Вони слухають, які ультразвуки видають дельфіни (коли перебувають під водою), щоб дізнатися про поширення і активність китоподібних на певній території.
Як живуть дельфіни
Павло Гольдін зазначає, що афаліни живуть великими сім’ями, чисельністю від 50 особин. Вздовж південного берега Криму можуть траплятися групи до 1500 особин.
Залежно від району, можуть бути більші чи менші угрупування, які утворюються за принципом тимчасових альянсів.
“Є маленькі альянси, які можуть бути дуже міцними й тримаються по десять років і більше. Зазвичай це парні альянси, що виникають між особинами однієї статі – самець-самець або самка-самка. І ці маленькі альянси утворюють більш складні, але короткочасні альянси з іншими групами. Наприклад, альянс із 20 особин, який може тривати кілька років”, – розповідає науковець.
За його словами, для афалін дуже важливим є групове полювання.
“Живлення забирає багато часу у дельфінів, на це йде до 30% загального бюджету часу. Тому групове полювання заощаджує сили та енергію”, – уточнює Гольдін.
Комунікація є у всіх дельфінів і відбувається різними засобами.
Фото з групи у фейсбуці Дельфіни Азовського та Чорного морів, автор Олена Гладіліна
“У дельфінів – звукова картина світу. Зазвичай є два типи звукових сигналів – комунікаційний та ехолокаційний. Ехолокаційні слугують для того, щоб розпізнавати предмети у просторі (здобич, сородичів, підводний рельєф тощо), а комунікаційний – суто для спілкування. Зазвичай такі сигнали мають нижчу частоту, ніж ехолокаційні”, – пояснює експерт.
В афалінів комунікаційні сигнали розташовані у звуковому діапазоні. Тобто їх можна відчути людським вухом, як так звані клацання та свист. Ехолокаційний сигнал зазвичай людським вухом не відчувається, бо лягає в ультразвуковому діапазоні.
“Але, наприклад, у морських свиней нещодавно науковці відкрили комунікативні сигнали, які відбуваються на ультразвукових частотах, тому можна вважати, що їхня комунікація у деяких випадках може відбуватися на частотах, близьких до ехолокаційних. Можна сказати, що вони й спілкуються і бачать дуже схожими механізмами. Це дуже незвичайно. Це треба ще вивчати”, – додає зоолог.
Де можна побачити дельфінів
Дельфінів можна побачити, наприклад, біля острова Джарилгач. За цією групою дослідники спостерігають з 2016 року.
“На острові Джарилгач біля маяка вони заходять прямо в прибої, полюють там на рибу, й це рідкісна риса, яка притаманна тільки цій групі дельфінів. Загалом навколо острова Джарилгач ми нарахували трішки менш як 50 афалін. Це маленька група і вразлива. А близько до берега підпливають 5-6 дельфінів. Зазвичай, одні і ті самі. Це тому, що це культурна традиція цієї групки, вони між собою дуже соціалізовані”, – пояснює Павло Гольдін.
Фото з групи у фейсбуці Дельфіни Азовського та Чорного морів, автор Каріна Вишнякова
Наголошує: в поодиноких випадках дельфіни можуть проявити агресивну поведінку, але людина несе для них набагато більшу загрозу.
Що загрожує дельфінам
Є низка чинників, що впливають на популяцію всіх трьох видів дельфінів.
“Найбільшу тривогу викликає випадкова загибель у рибальських сітках. Першочергово це стосується морської свині.
Ми зробили попередню оцінку, яка збігається з даними інших колег: щороку у Чорному морі випадково у рибальських сітках гине від 12 000 до 20 000 морських свиней.
Це висока цифра – від 5 до 20% всієї популяції залежно від методів розрахунків. Навіть якщо брати найобережнішу оцінку у 5%, це означає, що це найвищий показник у світі”, – розповідає Павло Гольдін.
Каже: це тривожний сигнал, така ситуація спостерігається щороку, постійно тисне на популяцію морської свині, не дає їй збільшуватися, або в деяких регіонах (наприклад, в Азовському морі) – знижує.
Зменшується і тривалість життя дельфінів, додає вчений:
“Коли я починав працювати на Азовському морі 25 років тому, можна було побачити морських свиней, які помирають у віці 20 років. Зараз немає і десятирічних.
Натомість дельфіни афаліни доживають у Чорному морі до 40, а в інших морях – навіть до 60 років.
Фото з групи у фейсбуці Дельфіни Азовського та Чорного морів, автор Каріна Вишнякова
“Ми просимо всіх небайдужих надавати будь-яку інформацію про загиблих дельфінів, яких вони бачать на березі. Обов’язково робити фотографії та передавати їх разом з координатами науковцям, щоб вони могли відреагувати та відмітити цей інцидент. Ми зараз працюємо над моделюванням викидів мертвих китоподібних на берег для аналізу чинників, які призводять до цього і прогнозування подальших викидів”, – каже Павло Гольдін і додає, що писати і телефонувати можна, як у соцмережі, так і на телефони, вказані на сайті УкрНЦЕМу.
Великою проблемою є й накопичення органічних біогенних речовин у воді. Через зарегульованість річкового стоку, будування каскаду водосховищ у минулому сторіччі та через сільськогосподарську діяльність всі стоки, добрива, фосфати тощо потрапляють у море.
“У підсумку змінюється хімічний склад води й багато організмів, які не пристосовані до нього, гинуть, а інші навпаки – розмножуються. Це погано для екосистеми, бо викликає мор риби, а дельфінам відповідно немає чим живитися і вони кидають ці райони”, – пояснює Павло Гольдін.
Найбільше ця проблема стосується північних районів Чорного моря, зокрема українських північно-західних. Наприклад, в українських водах, поблизу Одеси чи Миколаївської області, щільність дельфінів набагато нижча, ніж у болгарських водах, де цієї проблеми немає.
Є також такий негативний фактор як інфекції (вірусні, бактеріальні, грибкові), що викликають у деяких випадках масову загибель дельфінів. В останнє десятиріччя, за словами зоолога, це трапляється частіше, ніж зазвичай.
“Чому так відбувається, поки складно пояснити. У мене є гіпотеза, яку треба перевіряти. Більшість цих подій (зараження) починається у російських водах.
Тобто ми бачили, як це розгортається у лютому чи у березні у Краснодарському краї, а потім усюди – і у Криму, і в західній частині Чорного моря і південно-західній, аж до Туреччини. Влітку до нас всіх доходить. Ми спостерігали цю сумну картину у 2011, 2012 та у 2017 роках.
Фото з групи у фейсбуці Дельфіни Азовського та Чорного морів, автор Каріна Вишнякова
Епізоотія (широке вибухоподібне поширення інфекційної хвороби тварин) невідомого походження розгортається за одним і тим самим сценарієм. Я пов’язую це із діяльністю тваринницьких величезних комплексів, які розташовані у Краснодарському краї. Тобто це якийсь виток із цих скотарських комплексів. Але треба перевіряти, брати проби, робити аналізи.
Ми всі у причорноморських країнах робимо, хто що може, та результати непевні. Але, вочевидь, низка інфекцій циркулює в чорноморському регіоні”, – розповідає Гольдін.
Дельфінарії – зло для дельфінів
Зоолог наголошує: дельфінарії використовують червонокнижний вид дельфінів – чорноморську афаліну, яку заборонено відловлювати.
“Група афалін має складну структуру, побудовану на індивідуальних зв’язках, що тривають роками.
Відловлюють зазвичай дорослу самку з дитинчам, оскільки вони найповільніші. Це приносить непоправні втрати для всієї групи.
Адже дорослих самок може бути дуже мало і народжують вони не щороку. Тому це призводить до розпаду стабільних альянсів – дельфінячих стосунків – та ламає всю їхню соціальну структуру”, – розповідає Павло Гольдін.
З погляду природоохоронного законодавства і здорового глузду відлов дельфінів для дельфінарію – злочин. Але в Україні ще ніхто не довів такої справи до суду.
Інший аспект – жорстоке поводження з дельфінами.
“У дельфінаріях тварин жорстоко тренують через голод, побої, ізоляцію, обмежують спілкування з собі подібними.
Вони там хворіють, їх лікують великими дозами антибіотиків, через що вони стають залежними від постійної терапії. Басейни, у яких їх утримують, не відповідають природним потребам дельфінів”, – перераховує науковець негативні аспекти роботи дельфінаріїв.
Фото з групи у фейсбуці Дельфіни Азовського та Чорного морів, автор Олена Гладіліна
Ще один нюанс – дозвіл на фотографування з відвідувачами.
“Зараз Верховна Рада ухвалила закон №2351, який удосконалює питання охорони тваринного світу. Але там збережена норма, що можна фотографуватися з дельфінами в дельфінарії. Це абсурд, бо відвідувачі є джерелом інфекції для тварин. Зокрема, поширення того самого коронавірусу, яким дельфіни можуть хворіти”, – розповідає зоолог.
Він пояснює, що під час такого контакту небезпека є як для тварини, так і для людини.
Бойові дельфіни. Що вони вміють і чи здатні захистити російські кораблі
Востаннє про них писала наприкінці червня британська розвідка. З посиланням на супутникові знімки міноборони Великої Британії повідомило, що росіяни посилили охорону бази Чорноморського флоту у Севастополі.
Вони встановили нові сітки та загородження, а також збільшили вдвічі кількість тренованих морських ссавців, вочевидь, дельфінів-афалінів.
Раніше про це також повідомляло спеціалізоване видання Naval News.
Але чи дійсно дельфіни можуть врятувати російські кораблі від атаки і які завдання вони здатні виконувати? Чи використовує Україна дельфінів у військових цілях? І головне, чи страждають тварини від такої “служби”? BBC спитала в експертів.
Чим озброювали дельфінів
У дельфінів є унікальний природний радар, сонар, завдяки якому вони можуть виявляти під водою людей та обʼєкти на великій відстані, пояснює BBC військовий експерт, капітан 1-го рангу запасу ЗСУ Андрій Риженко.
Цю природну здатність дельфінів використовували з двома цілями – щоб виявляти диверсантів та мінувати кораблі.
Такий підрозділ із морськими тваринами створили ще у 1970-тих роках у Козачій бухті Севастополя, згадує Риженко, який провів дитинство у цьому місті.
“Обʼєкт був засекречений, але про нього було багато розмов”, – каже колишній військовий.
Автор фото, Архів НДЦ ЗС України “Державний океанаріум”
Озброєний дельфін – фото з архіву “Державного океанаріума”
Це була експериментальна база, яка згодом стала науково-дослідним центром “Державний океанаріум”, розповідає її історію сайт Новини Військово-морських сил.
Спочатку дельфінів вивчали лише як модель для створення швидших і тихших кораблів.
Однак, Океанаріум у ті роки працював не тільки на науку, але й в інтересах військово-морського флоту. Саме тоді декілька спеціально навчених дельфінів передали загону, який боровся з диверсантами.
З 1975 року бойовий підрозділ морських ссавців охороняв Севастопольську бухту, виходячи на чергування біля Костянтинівського равеліну (фортеці на вході у бухту).
Дельфінів озброїли та навчили вбивати людей, якими могли бути водолази-диверсанти.
На тіло тварин кріпили спеціальний спис, в який подавали повітря високого тиску. Дельфінів тренували наближатися до плавця і вдаряти його цим списом у груди, пояснює Риженко.
Експерт додає, що цей пристрій йому показували під час навчання у Військово-морському училищі в Севастополі у 1980-тих.
Утім, даних про те, що дельфінам вдалося знищити принаймні одну диверсійну групу, немає.
У центрі тренували та досліджували й інших морських ссавців
Коли Україна здобула незалежність і Океанаріум перейшов під її юрисдикцію, військові експерименти з морськими тваринами припинилися.
Їх продовжували вивчати у наукових цілях, а згодом для лікування та оздоровлення дітей і дорослих. Популярну тоді дельфінотерапію тепер вчені ставлять під сумнів, а захисники тварин палко критикують.
У 2013 році десяток дельфінів з Океанаріума передали у розпорядження українського флоту, тварин навчали шукати обʼєкти на дні моря.
Після анексії Криму у 2014 році базу Океанаріума захопили російські військові, а співробітники центру переїхали до Одеси, де продовжили наукову діяльність.
Даних про те, що Україна зараз використовує дельфінів у воєнних цілях, немає.
На “службі” у росіян
З 2014 року Росія відновила підрозділ бойових морських ссавців.
Частину дельфінів забрали з цивільного севастопольського дельфінарію і передали окремому загону протидії диверсійним силам і засобам, розповідав експерт з питань флоту Павло Лакійчук у передачі блогера Сергія Мамаєва.
Вночі тварин випускають для пошуку українських диверсантів, пояснив Лакійчук.
У 2022 році супутникові знімки показали, що росіяни розмістили клітки з дельфінами на вході в Севастопольську бухту. Тоді, за оцінками видання Naval News, поголів’я дельфінів у бухті складало 3-4 особини.
Нові знімки, опубліковані британськими розвідниками, свідчать, що кліток стало більше.
Автор фото, Twitter UK Ministry of Defence
На супутниковому знімку видно лінії захисту Севастопольської бухти (сітки, бони, понтонні баржі та катер), згори праворуч – клітки з морськими ссавцями. Фото – 23 червня
Хоча доказів успішного застосування дельфінів проти бойових плавців досі немає, експерти вважають цю практику ефективною. Жодний плавець не здатен втекти від тренованої тварини та ще й у її природному середовищі.
Інше питання у тому, що головною загрозою російським кораблям є підводні і надводні дрони, а не плавці-диверсанти, каже Лакійчук.
Крім того, сучасні технології на Заході дозволяють замість дельфінів використовувати підводні апарати, керовані штучним інтелектом, додає Андрій Риженко. Але у Росії таких технологій немає, припускає експерт, тому там не готові відмовлятися від застарілих практик.
Після кількох атак дронів на Севастопольську бухту росіяни не відчувають безпеки і намагаються посилити її захист усім, чим можуть.
Злочин проти природи
Дельфіни, яких тренують для бойових цілей, це – афаліни, особливий вид чорноморських дельфінів.
“Афаліна дуже дружня до людей і швидко до них звикає, це дуже розумна тварина”, – пояснює BBC біолог Іван Русєв.
Афаліни супроводжували людей з давніх часів. Відомі випадки, коли вони рятували потопельників або відганяли акул.
Деякі дослідники вважають, що афаліни у дресуванні перевершують навіть мавп і собак. Але саме через ці здібності цей вид і постраждав найбільше.
Афаліни найкраще піддаються дресуванню і дружні до людей
Дельфінів почали сотнями і навіть тисячами відловлювати у 1960-ті роки для тренувань і експериментів, але тварини швидко гинули у неволі, пояснює Русєв, який деякий час працював у дослідницькому центрі “Державний океанаріум” в Одесі.
Щоби дельфіни під час тренування добре виконували завдання, їх подовгу не годують, через що тварини слабшають і починають хворіти.
Тренування дельфіна у Океанаріумі у Севастополі. Фото 1992 року
Досі немає жодного доказу ефективності бойових дельфінів, але витрати на розвиток цього напрямку і шкода природі – колосальні, твердить дослідник.
“Це злочин проти природи”, – каже Русєв.
На його думку, будь-яке використання дельфінів людиною – недоцільне, адже це рідкісна тварина, занесена у Червону книгу, і вона має жити в морі.
З початку повномасштабної війни, за підрахунком Русєва і його команди, у Чорному морі загинуло близько 50 тисяч дельфінів трьох видів.
Вони гинуть через контузію від гідроакустичних систем кораблів, від бомбардувань – спочатку біля Зміїного, а тепер біля Кінбурнської коси – та розривів мін у морі, пояснює вчений.