Як перейменовують українські міста та села

У п’ятницю, 30 червня, ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповідає про те, як триває перейменування українських міст і сіл.

Славське перейменували у Славсько

Напередодні Верховна Рада підтримала перейменування десяти населених пунктів в Україні. Зокрема, нардепи проголосували за зміну назви селища у Львівській області зі Славське на Славсько. Ніби й одна літера, а для місцевої громади це було принципово. Славсько знане у всій країні як лижний курорт, в якого є всі шанси стати конкурентом Буковеля.

Місцеві мешканці хотіли повернути історичну назву вже давно. Ще три роки тому селищна рада проголосувала за перейменування, далі рішення погодила Львівська обласна рада, а тепер уже й Верховна Рада поставила крапку у цій історії. Ініціаторкою повернення Славсько історичної назви була донедавна місцева депутатка Наталія Улинець. У родинному архіві вона знайшла документи, яким уже двісті років. Це допомогло ініціативі з повернення назви селища.

«Ми маємо документи різними мовами: німецькою мовою, полькою мовою, українсько мовою. І в жодному документі до кінця 40-х років я не бачила Славське. Якою б мовою не був документ і який би це не був документ», – каже Наталія Улинець.

«І мені просто все до купи склалося, що прийшли НКВДисти, вони все змінювали, на жаль. І втручалися в зміну власних назв населених пунктів. І, власне, змінили це «о» на «е», тому що було їм зручно російською мовою вимовляти Славськає, а, відповідно, в українській конотації це почало звучати як Славське», – пояснює екс-депутатка.

Топоніміка багато каже про історію певного краю. Іноді одна літера у назві населеного пункту відіграє велике значення. От росіянам було зручніше змінити у назві Славсько прикінцеве «о» на «е». Те саме відбулося із закарпатським Мукачево, якому назву повернули у 2017 році. І це ще квіточки, бо у процесі совкової русифікації назву Славсько взагалі ж могли змінити на якесь Гірське. По-російськи, Горноє. А що? Хороша ж назва. Всєм всьо понятно.

До Верховини справа не дійшла

Приблизно так у 1962 році змінили назву гуцульської столиці – селища Жаб’є, яке відтоді стало Верховиною. І хоч місцеві між собою далі вживають автохтонну назву, але офіційно її так і не повернули. Можливо, це справа найближчого майбутнього. Все ж таки Жаб’є звучить оригінальніше і цікавіше, ніж назва марки сигарет без фільтру часів совка.

У нас були і протилежні випадки, коли Верховна Рада спочатку перейменувала населений пункт, а потім через бажання місцевої громади змушена була повертати радянську назву. Такий казус, до речі, теж відбувся на Львівщині.

У 2016 році парламент перейменував село Андріївка у Золочівському районі на Мармузовичі. Таке рішення ухвалили у процесі декомунізації. Назва Андріївка нібито походила від прізвища комуніста Івана Андрєєва. Згодом мотив забувся, а до самої назви місцеві звикли і сприймали її як цілком ідеологічно нейтральну. Перейменування на Мармузовичі мешканці села вважали втручанням у справи громади і категорично цієї назви не сприйняли. Боролися майже п’ять років, аж поки не повернули собі Андріївку нібито на честь апостола Андрія Первозванного.

На черзі – Червоноград

Як бачимо, перейменування – це справа непроста, але процес триває. Тепер Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує розглянути перейменування міста Червоноград, селища міського типу Красне та ще двадцяти двох сіл у Львівській області, назви яких не відповідають нормам української мови або стосуються російської імперської політики.

Особлива увага до населених пунктів, які були перейменовані у часи Радянського Союзу. Йдеться про села Червоне Золочівської громади та Переможне Комарнівської громади, а також про місто Червоноград. Їхні назви мають замінити повністю, а саме повернути історичні. Той же Червоноград від заснування до 1951 року називався Кристинополем. Національна комісія виокремила також назви сіл та міст, які можуть мати стосунок до російської імперської політики. Наприклад, йдеться про такі назви як Красне, Заводське, Трудове, Трудолюбівка, Красносільці та Красницю. Деякі з них справді типово радянські. Однак ті, що походять від прикметника «красний» у значенні гарний, аж ніяк не суперечать стандартам української мови. Тож припускаю, що місцеві громади будуть проти перейменування. Щоб обґрунтувати своє рішення у них є півроку. Інакше народні депутати затвердять нові назви цих населених пунктів.

Наша країна поступово очищається від топонімів російського і радянського колоніалізму. Дебати і конфлікти – це невід’ємна частина такого процесу. Та сьогодні вже немає сумніву, що Кропивницький кращий за Кіровоград, а Горішні Плавні за Комсомольськ, який місцева влада теж захищала до останнього. Однак у такому делікатному процесі як перейменування важливо разом з водою не вихлюпнути геть і немовля.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

• Головні новини
• Новини Хмельницького
• Червоноград
• Новини Тернополя
• Новини Івано-Франківська
• Новини Волині
• Новини Закарпаття
• Новини Чернівців
• Новини Рівного
• ZAXID.NET Новини
• Андрій Дрозда
• Славська ОТГ
• Верховина

Рада перейменувала сотні міст і сіл

Змінило свою назву й одне з найбільших міст країни – Дніпропетровськ. Попри протести представників “Опозиційного блоку”, Верховна Рада перейменувала його на Дніпро.

Місто Дніпродзержинськ перейменували на Кам’янське, Комсомольськ Полтавської області – на Горішні Плавні, Артемове Донецької області – на Залізне, Ульяновку Кіровоградської області – на Благовіщенське, Кузнецовськ Рівненської області – на Вараш, а Цюрупинськ Херсонської області – на Олешки.

За словами начальника відділу Інституту національної пам’яті Богдана Короленка, після четвергових рішень перейменування в Україні очікують близько десятка населених пунктів, найбільшим з яких є обласний центр Кіровоград.

Він пояснює, що у більшості випадків затримка з рішеннями щодо цих перейменувань пов’язана з тим, що місцеві ради, місцеві адміністрації та Інститут національної пам’яті мають різні точки зору на те, якою повинні бути нова назва того чи іншого населеного пункту.

Згідно з вимогами закону, всі перейменування в Україні мали відбутися до кінця лютого, однак цей термін зсунувся через політичну кризу, каже пан Короленко.

Донбас, Крим

Минулого тижня Рада змінила назви понад двохсот населених пунктів України, окремою постановою перейменувавши 74 міста, села та райони на непідконтрольних урядові територіях Донецької та Луганської областей.

Ще одним рішенням парламент перейменував 75 міст, районів та селищ на території анексованого Росією Криму, переважно повернувши їм старі кримськотатарські назви.

У проекті постанови йдеться про те, що вона набуває чинності з моменту повернення Криму до України.

Депутат Ради, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наполягав, щоб вона почала діяти з моменту ухвалення.

Рада почала декомунізаційні перейменування у лютому цього року.

Всього в рамках цього процесу мали змінити назви понад 900 населених пунктів по всій Україні.