РИНОФІМА НОСА. ЛІКУВАННЯ.

Ринофіма (шишкоподібний ніс, винний ніс, «ніс п’яниці») – це запальне захворювання шкіри носа (іноді у вигляді доброякісного пухлиноподібного новоутворення), що характеризується фіброзним розростанням усіх елементів шкіри: сполучної тканини, кровоносних судин і сальних залоз.

Візуально проявляється збільшенням носа в розмірах, втратою його природної форми та зміною кольору шкіри.

Це захворювання вважається ускладненням розвитку нелікованих рожевих вугрів або розацеа і демодекозу (підшкірного кліща). Найчастіше ринофіма зустрічається у чоловіків після 40-50 років. Процес розвивається повільно впродовж декількох років, іноді стрибками, іноді майже зупиняючись.

ВАЖЛИВО: ринофіма не має тенденції до самовилікування і без професійного втручання може призвести до страшних з естетичної точки зору наслідків. У деяких запущених випадках ринофіма може ускладнювати прийом їжі, гігієнічні процедури і навіть дихання.

Причини розвитку ринофіми носа

Етимологія захворювання до кінця не вивчена. Але відомо, що ринофіма може розвиватися внаслідок демодекозу (шкірне захворювання, викликане зануренням мікроскопічного кліща демодекса в шкірний шар) або інших хронічних запальних захворювань шкіри.

Фактори, що сприяють розвитку ринофіми носа:

• алкоголізм;
• гормональні порушення, викликані захворюваннями щитоподібної, підшлункової залози та ін .;
• аутоімунні захворювання;
• хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту;
• несприятлива екологічна обстановка (висока запиленість, підвищена вологість повітря, різка зміна температур, переохолодження, тривале перебування в умовах високих температур);
• хіміотерапія (при онкологічних захворюваннях);
• статева приналежність (захворювання характерно для чоловіків старше 40 років);
• гіповітаміноз;
• часті стреси і депресивний стан.

Симптоми та розвиток ринофіми носа

Ринофіма розвивається повільно. Можливі чергування стадій швидкого зростання з періодами затихання. Через кілька років процес навіть може зупинитися, але виниклі зміни не зникають. Через збільшений розміру носа шкіра втрачає свою природну красу й інші естетичні характеристики, тому являє собою потворний наріст.

При гістологічному (тканинному) дослідженні встановлено, що збільшення всіх елементів шкіри, особливо сальних залоз, розвивається на тлі хронічного уповільненого запального процесу.

Симптоми залежать від різновиду ринофіми:
1. Залозиста (гландулярна) форма – утворюються горбисті або гроноподібні м’які утворення, синюшно-червоного кольору, з блискучою сальною поверхнею і великою кількістю розширених судин та сальних залоз, з усть яких при натисканні виділяється шкірне сало. Розростання шкіри при запущеному процесі досягають величезних розмірів, звисають вниз, закривають ніздрі та рот, утрудняючи дихання, прийом їжі і спотворюючи обличчя.
2. Фіброзна форма – уражена шкіра носа гладка, ущільнена, збільшена в розмірах (припухла), червоно-фіолетового відтінку.
3. Фіброангіоматозна форма – ніс стає мідно-червоним або багрянисто-червоним. Розмір носа збільшений, на поверхні проглядаються великі розширені вени. На відміну від фіброзної стадії можна побачити велику кількість поверхневих та глибших пустул. Вміст пустул зсихається в кров’янисто-гнійні кірки. Хворі скаржаться на парестезії, свербіж і болючість.
4. Актинічна форма – характерна для людей, шкіра яких погано переносить сонце і легко обгорає. Ніс помірно рівномірно збільшений. На поверхні виступають вузлуваті скупчення еластичної тканини, які поступово набувають буро-синюшного забарвлення.

Діагностика ринофіми носа

Ринофіма носа легко діагностується, оскільки визначити дане захворювання можна і після візуального огляду пацієнта. ЛОР-лікар бачить незворотні зміни в структурі носа, тому вже після вивчення скарг і проведення візуального огляду ставить остаточний діагноз.

Якщо ж з визначенням ринофіми виникають певні складнощі, то потрібні результати лабораторних досліджень. Це, перш за все, гістологічне дослідження, яке визначає характер патології, його умовні межі, інтенсивність патологічного процесу і можливі ускладнення для здоров’я. Також не буде зайвою індивідуальна консультація у дерматолога й онколога.

Потім потрібно встановити форму ринофіми і написати план лікування. Щоб виключити онкологію – рекомендують зробити біопсію наросту.

Диференціальна діагностика ринофіми проводиться з наступними захворюваннями:
• риносклерома;
• ретикулосаркома;
• лепра.

Лікування ринофіми носа

На початковій стадії ринофіма виглядає як шорсткість шкіри, викликана розширеними порами і розпочатим потовщенням тканини. У цей період, коли незворотні зміни шкіри ще не почалися, можливе проведення консервативного лікування. Хворим призначають такі препарати:
• поліпшуючі прохідність кишкового тракту і мікроциркуляцію шкіри (з метою підвищення надходження кисню);
• препарати для нормалізації гормонального фону;
• лікарські розчини та мазі для позбавлення від вугрів та вузликів на поверхні шкіри.

Хірургічне лікування під місцевою анестезією в умовах стаціонару полягає в висіченні патологічних розростань на поверхні носа.

Для отримання максимального естетичного ефекту може застосовуватися лазерна хірургія, але вона буде ефективна тільки в тому випадку, якщо ушкоджена невелика ділянка шкірного покриву.

Глибокі форми ураження шкірного покриву вимагають проведення клиновидного висічення або підшкірного висічення ділянок ураженої шкіри. При невеликому ураженні на поверхню рани достатньо накласти шви. При вузлах великих розмірів виконують пластичні операції.
Варіант операції вибирає ЛОР-хірург у залежності від особливостей ринофіми у конкретного пацієнта та його історії хвороби.
Після операції проводять протизапальну терапію. На місці наросту утворюється еритема – червона ділянка шкіри. Вона може зберігатися впродовж кількох тижнів і навіть місяців, потім шкіра повертається до свого природного кольору.

В результаті операції, як правило, вдається відновити нормальну конфігурацію носа. При неповному видаленні уражених тканин можливі рецидиви. Описані випадки малігнізації (озлоякіснення).

Ускладнення та наслідки ринофіми носа

• рецидиви (при неповному видаленні уражених тканин);
• озлоякіснення ринофіми (при відсутності своєчасного й адекватного лікування);
• естетичний і функціональний дефект (утруднення носового дихання при великому розмірі наростів, які можуть частково перекривати вхід у ніздрі).

• своєчасне лікування розацеа і рожевих вугрів;
• дотримання дієти з обмеженням гострої і копченої їжі;
• уникнення перепадів температур;
• захист шкіру від засмаги;
• виключення фізичних і хімічних чинників професійної шкідливості;
• відмова від алкоголю.

При виявленні у себе описаних в статті симптомів, чим раніше пацієнт звернеться до ЛОР-хірурга, тим більш сприятливим буде результат захворювання.

Ринофіма носа: причини, симптоми, діагностика та особливості лікування

Ті патології, які знешкоджують обличчя, негативним чином позначаються не тільки на фізичному, а й на психологічному стані людини. Ринофіма носа якраз є одним з таких захворювань.

Що таке хвороба?

Вона характеризується надмірним розростанням м ‘яких тканин і порушенням функцій дихання (в особливо складних випадках). Ринофіма носа є хронічною хворобою, яка тривалий час має повільний темп розвитку. Однак приходить час, коли її прогресування прискорюється.

В результаті ніс стає дуже великим, зовнішній вигляд його значно погіршується. Крім розростання тканин у людини в ураженій області розвивається слаботекущий запальний процес.

Ринофіма носа у жінок розвивається набагато рідше, ніж у чоловіків. Причому в останніх її прогресування особливо помітне у віці 40-50 років. Без нормального лікування розростання будуть продовжувати збільшуватися.

Найчастіше захворювання проявляється у людей зі світлим волоссям і шкірою, з гормональними порушеннями. Розвитку патології сприяє постійний сильний перепад температур. Також вона спостерігається у тих хворих, родичам яких був поставлений діагноз “” розацеа “”.

Причини появи хвороби

На сьогоднішній день вони точно не визначені. Лікарі припускають, що якщо у хворого діагностується ринофіма носа, причини появи цього захворювання такі:

Однак точно відомо, які фактори можуть запустити механізм розвитку:

• Надмірне зловживання спиртним.
• Занадто сухе або запилене повітря.
• Патології імунітету.
• Порушення роботи шлунка і кишечника.
• Тривалий прийом хімічних медикаментозних ліків.
• Прямий вплив сонячних променів.
• Вікові зміни шкіри.
• Стрес.
• Патології кровоносних судин.
• Брак вітамінів в організмі.

Класифікація патології

Ринофіма носа буває гіпертрофічною і фіброзною. Крім того, існує й інша класифікація патології:

Прояви патології залежить від того, який її тип розвивається у хворого.

Симптоми захворювання

Якщо у пацієнта з ‘явилася ринофіма, причини, симптоми і провокуючі фактори слід обов’ язково розглянути, щоб лікар міг призначити адекватне лікування. Отже, залежно від форми хвороби ознаки можуть бути такими:

• Фіброзна. Тут розростаються тільки шкірні покриви носа. Крім того, дрібні судини розширюються, хоча поверхня ураженої частини тіла залишається гладкою. Шкіра набуває фіолетового кольору.
• Фіброзно-ангіектатична. Розростання тканин у цьому випадку відбувається рівномірно, тобто зовні природні обриси носа практично не змінюються. Шкіра стає червоною, причому дуже яскравою, оскільки всередині утворення з ‘являються нові капіляри. На носі можна помітити осередки запалення, в яких міститься гній. Дана форма патології характеризується сильним зудом, а також больовими відчуттями.
• Актинічна. Вона більше проявляється у тих людей, які часто піддаються впливу прямих сонячних променів, і які володіють світлою шкірою (волоссям). При цьому тканина розростається рівномірно, кровоносні судини, що розташовуються на крилах носа, розширюються. Коду стає фіолетово-коричневою.
• Гранулярна. Це найнебезпечніша і неприємна форма розвитку захворювання, оскільки у хворого відзначаються бугристі розростання, ніс набуває неприродних обрисів. Сальні залози теж збільшуються. При насуванні на бугри з них виділяється рідина з поганим запахом. Зміни зачіпають не тільки епідерміс, а й тканини хряща.

Ці симптоми характерні практично для всіх пацієнтів. Їхня вираженість залежить від ступеня занедбаності хвороби, оскільки далеко не всі пацієнти звертаються за медичною допомогою.

Особливості діагностики

Ринофіма носа визначається вже при візуально огляді пацієнта. Однак для того щоб врахувати всі нюанси патології, лікар зобов ‘язаний провести аналіз змінених тканин. Можна призначити хворому їх біопсію, щоб визначити характер освіти: злоякісний або доброякісний.

Також робиться лабораторний соскоб на визначення наявності кожного кліща. Інструментальні методи обстеження не є інформативними. Також проводиться цитологічне та гістологічне дослідження.

Особливості консервативної терапії

Якщо у пацієнта спостерігається ринофіма носа, лікування необхідно призначати на ранніх стадіях її розвитку, поки розростання тканин не набуло незворотної форми. На перших порах застосовується консервативна терапія. Вона включає в себе такі препарати:

1. Мазі і креми.
2. Примочки на основі борного або танінового складу. Вони забезпечують протизапальний ефект.
3. Гормональні мазі і таблетки, які застосовуються при неефективності більш легких ліків.

При такому захворюванні, як ринофіма носа, лікування народними засобами буде неефективним. Мова йде не про простий запальний процес, а про розростання тканин, яке прибрати відварами трав практично неможливо. Хоча деякі народні кошти можуть бути призначені лікарем на початкових стадіях розвитку патології.

Хірургічне лікування

Якщо консервативна терапія не дала належного ефекту, то лікар може вдатися до оперативного втручання. Невеликі бугри прибираються за допомогою лазерної терапії або електрокоагуляції. Передбачається точковий вплив на уражену область, тому після проведення операції у хворого залишається невелика ранка. Заживає вона дуже швидко, що забезпечує прискорення процесу відновлення пацієнта.

Найефективнішим вважається все-таки лазерне лікування. Якщо патологія має вже запущену форму, то тут рекомендується операція з відновлення форми носа. У цьому випадку застосовується лазер, електричний скальпель. Кожен тип оперативного втручання вибирається індивідуально.

Наприклад, якщо розростання має невеликі розміри, то фахівець проведе дермабразію – шліфування верхніх шарів шкіри до моменту отримання рівної раневої поверхні. Далі відбувається природне відновлення кожного покриву.

Більш серйозні операції з накладенням швів можуть залишати після себе рубці. Можлива також більш глобальна пластична операція. У цьому випадку хірург видаляє всі уражені тканини, після чого проводиться коригування форми носа.

Також використовується радіохвильове лікування. Воно дозволяє не тільки швидко видалити розрослу тканину, а й відновити природні форми ураженої частини. При такому способі втручання відсутні кровотечі та набряки. Післяопераційні ускладнення в цьому випадку теж практично не з ‘являються.

Після операції проводиться терапія протизапальними лікарськими засобами. Відновлення епітеліального шару відбувається за 1-2 тижні. При цьому шкіру потрібно всіляко захищати від впливу негативних факторів.

Які ускладнення можуть виникнути?

Якщо пацієнт звернувся до лікаря не своєчасно, то у нього можуть з ‘явитися такі ускладнення:

• Естетичний дефект.
• Утруднення дихання, оскільки вузлики тканини проростають всередину, перекриваючи носові ходи.
• Перехід освіти в злоякісну пухлину.

У будь-якому випадку краще не затягувати з лікуванням. Так можна буде швидше досягти позитивного результату.

Профілактичні заходи

Для того щоб патологія не з ‘являлася знову, необхідно дотримуватися таких рекомендацій фахівців:

1. Уникати тривалого впливу холодного або гарячого повітря, не перебувати в запилених приміщеннях.
2. Краще ретельно захищатися від прямого впливу сонячних променів за допомогою закритого одягу або сонцезахисних кремів.
3. Слід відмовитися від походів в сауну або лазню.
4. Важливо правильно харчуватися.
5. Необхідно стежити за функціональністю шлунка і кишечника.
6. Важливо здійснювати своєчасну терапію вугрів.
7. Потрібно суттєво обмежити вживання спиртного або відмовитися від нього зовсім.

Тільки в цьому випадку чоловікові або жінці вдасться уникнути рецидивів захворювання. Ось і вся інформація по темі: “Ринофіма носа: причини, симптоми, діагностика та лікування “”. Звичайно, краще попередити захворювання, ніж його лікувати. Тому візит до лікаря слід здійснити при перших же проявах патології. Будьте здорові!

Ринофіма

Ринофіма – це шкірне захворювання, яке характеризується великим, червоним, пухирчастим або цибулинним носом. Він може виникати як частина фіматозної розацеа. Точна причина ринофіми невідома, але вона вважається підтипом важкої розацеа. Цей стан значно частіше зустрічається у чоловіків, особливо у віці від 50 до 70 років.

Загалом, розацеа – це звичайний хронічний запальний стан шкіри. Це викликає нерегулярне почервоніння або рум’янець вашого обличчя, особливо в області щік або носа. Невеликі червоні шишки, заповнені гноєм, які називаються пустулами, можуть з’явитися на обличчі як частина цього стану. За даними Національного товариства з розацеа (NRS), розацеєю страждають понад 16 мільйонів американців.

Всесвітня експертна група з питань розацеа визначила чотири підтипи. Підтипи можуть бути від легкого до важкого. Незвичайно для людей є більше одного підтипу.

Ринофіма класифікується як частина підтипу 3 розацеа. Він утворюється поступово протягом декількох років і, як вважають, є наслідком погано обробленої або необробленої розацеа. Результатом зазвичай є велика маса на нижній половині вашого носа.

Причини ринофіми

Невідома причина ринофіми. Раніше вважалося, що це пов’язано з вживанням алкоголю, але останні дослідження спростувати цей зв’язок.

Фактори ризику ринофіми

До факторів ризику належать стать та вік. Ринофіма зустрічається частіше у чоловіків, ніж у жінок. Стан поступово розвивається після початку початкових стадій розацеа, які зазвичай трапляються у віці від 25 до 50 років.

Ви ризикуєте отримати більш важку розацею та ринофіму, якщо у вас є:

• світла шкіра
• ірландський, англійський, шотландський, скандинавський або східноєвропейський расовий характер
• сімейний анамнез розацеа

Симптоми ринофіми

Ринофіма зазвичай виникає у більш важких випадках розацеа. Ви можете побачити деякі з наступних симптомів на менш важких стадіях розацеа або помітити інші підтипи, до яких належать:

• випадкове промивання обличчя
• червоні, плямисті ділянки в центрі вашого обличчя
• періодичні шишки і прищі, часто помилково сприймаються прищами
• телеангіектазія – це набряк крихітних судин на носі та щоках
• дуже чутлива шкіра
• очна розацея, яка характеризується печінням або сильним відчуттям в очах, часто разом з кон’юнктивітом, що характеризується почервонінням і запаленням ока, і блефаритом, запаленням або повікою

Симптоми можуть посилюватися в міру прогресування вашої розацеї. Більше симптомів виникає з початком ринофіми. Наприклад, сполучна тканина і масляні залози на вашому носі можуть збільшуватися. Ви також можете помітити наступні зміни у своєму носі:

• поступове зростання в набряклу цибулину форми
• численні масляні залози
• розширені пори шкіри
• червонуватий відтінок шкіри
• потовщення зовнішніх шарів шкіри
• воскоподібний, шорсткий, жовтуватий вигляд

Симптоми ринофіми посилюються, якщо їх не лікувати. Вони також можуть виникати за циклами.

Діагностика ринофіми

Ранні стадії розацеа можна сплутати з прищами та іншими шкірними захворюваннями. Однак зазвичай ринофіма виникає після виявлення розацеа.

Ринофіма має унікальні характеристики. Зазвичай ваш лікар може поставити діагноз без аналізів. Вони можуть поставити діагноз, просто запитавши про історію хвороби та провівши фізичний огляд. Іноді для підтвердження діагнозу може знадобитися шкірна біопсія, особливо у рідкісних випадках, коли стан не відповідає лікуванню.

Лікування ринофіми

Ринофіму можна лікувати медикаментами або хірургічним шляхом. Ви та ваш лікар можете вирішити, який варіант лікування буде найкращим для вас.

Ліки

Зазвичай, коли ринофіма розвивається, вона не реагує добре на ліки. Ліки можуть бути успішними при лікуванні менш важких випадків та інших підтипів розацеа. До них належать:

• місцеві та пероральні антибіотики для зменшення запалення та почервоніння, такі як метронідазол, сульфацетамід, тетрациклін, еритроміцин (стеарат еритроцину) та міноциклін (міноцин)
• медикаменти для місцевого застосування, які допомагають мінімізувати запалення, такі як третіноін (ретин-А) та азелаїнова кислота (азелекс)
• пероральні капсули, які не дозволяють шкірним залозам виробляти масло, наприклад, пероральний ізотретиноін

Хірургія

Хірургія – найпоширеніше лікування ринофіми. Розширені кровоносні судини та розростання тканин можуть спричинити викривлення. Це може бути постійним, якщо уражену ділянку не буде видалено. Хірургія є кращим лікуванням для більшості випадків. Це вважається найбільш ефективним варіантом для довгострокового успіху.

Для відновлення зовнішнього вигляду вашого носа зазвичай застосовуються такі хірургічні методи лікування та методи:

• операція з використанням скальпеля
• лазерна шліфовка лазером з діоксидом вуглецю
• кріохірургія, яка використовує надзвичайно холодні температури для заморожування та видалення аномальних тканин
• дермабразія, яка використовує невеликий обертовий інструмент для зняття верхніх шарів шкіри

Хірургічне лікування може:

• переформатуйте спотворений ніс
• усунути переростання тканини
• мінімізувати розширені судини
• поліпшити косметичний зовнішній вигляд

Прогноз ринофіми

Симптоми ринофіми можуть викликати тривожність і емоційний дистрес у деяких людей. У деяких випадках хірургічне лікування може поліпшити зовнішній вигляд і допомогти полегшити тривогу. Однак проблема може з’явитися знову після лікування.

При діагнозі ринофіма важливо звернутися до лікаря. Люди з цим станом ризикують отримати рак шкіри всередині ураженої тканини. Найбільш поширеним типом раку шкіри в цих випадках є базальноклітинна карцинома. Це вражає близько 5 відсотків людей з ринофімою. Деякі експерти стверджують, що ринофіма насправді є передраковим станом шкіри.

Порадьтеся з лікарем про тривалі варіанти лікування, щоб полегшити симптоми та уникнути майбутніх спалахів та ускладнень.

Раннє медичне лікування разом з хірургічними процедурами може зменшити симптоми і запобігти постійному викривлення. Лікування, яке починається на ранніх стадіях, може мати найкращі результати. За даними НРС, багато людей повідомляють про покращення свого емоційного самопочуття та професійної та соціальної взаємодії після того, як вони отримують ефективне лікування.

Як запобігти ринофіму

Невідомий спосіб запобігти ринофіму. Однак деякі фактори можуть посилити приплив крові до поверхні вашої шкіри та посилити симптоми розацеа. Експерти рекомендують уникати цих можливих тригерів, щоб обмежити спалахи:

• гарячі продукти та напої
• гостра їжа
• алкоголь
• кофеїну
• дуже гаряча або дуже холодна температура
• потрапляння сонячних променів
• емоційний стрес і тривога
• напружені вправи

Експерти також рекомендують застосовувати здорову рутину щодо догляду за шкірою обличчя для людей з розацеєю незалежно від підтипу. Це включає:

• регулярне використання сонцезахисного крему із SPF 15 або вище та захистом від UVA / UVB
• чутливу шкіру або гіпоалергенний зволожуючий засіб
• правильний догляд за очима при необхідності, наприклад, штучні сльози та безпечне очищення

Вивчення себе та інших щодо причини розацеа чи ринофіми може допомогти зняти соціальні стигми навколо розладу. Групи підтримки та мережі можуть з’єднати вас з іншими, у кого є розацеа. Вони можуть запропонувати інформацію про подолання фізичних та емоційних наслідків розладу. NRS – найбільша у світі мережа підтримки тих, хто страждає від розацеа.