Якщо хочеш грамотно писати, диктуй слово собі пошепки за складами. Чітко промовляй кожен звук та протягуй голосний, поки не запишеш його: лііі-тооо, лам-пааа. Якщо склад вимовляється з посиленою інтонацією, то на нього падає наголос. Такий склад зветься наголошеним, решта — ненаголошеними.

В українській мові наголос може падати на будь-який склад: на перший, другий, третій тощо. Це означає, що він є вільним: разом – наголошено перший склад, принести – третій. У межах одного слова наголос може змінюватися: голова – голови (він є рухомим).

Нерухомий і рухомий наголос Нерухомим (сталим) наголос вважається коли при зміні форми конкретного слова, його наголос падає на один і той самий склад: зеленіти, зеленію, зеленів, зеленіли, позеленів тощо. Якщо ж при зміні форми одного слова, наголос переміщується з одного складу на інший, він є рухомим.

Основні принципи наголошування прикметників У більшості випадків, коли прикметник має два склади, наголос падає на другий склад (тобто на закінчення), наприклад: дзвінки́й, нови́й, тонки́й, котри́й.

Слова чергови́й, листопа́д, правочи́н у сучасній українській літературній мові наголошуємо на останньому складі. Саме такий наголос зафіксованій в академічних словниках, граматиках, порадниках та довідниках.

Склад, на який падає наголос, називають наголошеним, а решту – ненаголошеними. НАПРИКЛАД, у слові вітер перший склад – наголошений, а другий – ненаголошений.