Чому треба лікуватися тим, хто хропе, як діагностувати апное та у чому його небезпека: розповідає лікар-ендокринолог

Багато людей уві сні хроплять. Але небезпечно, коли хропіння переривається і на деякий час западає тиша. Якщо пауза затягується, людина може померти. Чому треба лікуватися тим, хто хропе? Чи можна позбутися зупинок дихання (апное) під час сну? У чому небезпека апное? На ці та інші запитання наших читачів під час прямої лінії відповів ендокринолог, сомнолог, старший науковий співробітник відділу патології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України кандидат медичних наук Костянтин Зуєв.

«У повних людей з короткою шиєю апное зустрічається часто»

— Телефонує Марія з міста Бровари Київської області. Син (йому зараз 35 років) набрав вагу і почав дуже хропіти. Час від часу в нього на кілька секунд зупиняється дихання. Подібне було ще в дитячому садку, але минулося після того, як видалили аденоїди. Нині хропіння виникло через зайву вагу?

— Насправді худорлявих людей з апное (як і з діабетом другого типу) треба ще пошукати. Характерна статура наших пацієнтів: повна людина з короткою шиєю (типу «голова-груди»). Але буває, і дуже повні люди можуть не хропіти. Проте нормалізувати вагу, якщо є її надлишок, однозначно потрібно, як і позбутися зупинок дихання уві сні. Тоді знизиться артеріальний тиск, поліпшиться робота печінки завдяки нормалізації печінкових показників і зменшення жирової хвороби, а також знизиться рівень цукру в крові та холестерину.

Причиною хропіння у дітей можуть бути збільшені аденоїди. А ще у малюків, які смокчуть пальчик, деформується лицьо¬вий скелет: зменшується нижня і висувається вперед верхня щелепа. Через це виникають так звані орофаціальні дисфункції. В дорослому віці такі діти можуть страждати на синдром обструктивного апное сну або синдром нічного апное.

Це серйозна хвороба, за якої хропіння є лише одним з симптомів. Якщо у людини ожиріння, уві сні виникають зупинки дихання, підвищується тиск, а вранці з’являється головний біль, потрібно звертатися до спеціаліста з медицини сну — сомнолога. Хропіння — це, можливо, апное, яке здатне вбити.

— Турбує Олег з Прилук Чернігівської області. Яке обстеження допоможе зрозуміти, чи є загроза апное?

— Нині золотий стандарт діагностики — полісомнографія. Це запис електроенцефалограми, електроокулограми та електроміограми (електричних потенціалів мозку, рухів очей і тонусу м’язів). Ці показники (гіпнограма) визначають, спить людина чи ні, а якщо спить — наскільки глибокий сон. Додатково можна записати дихання, насичення крові киснем, рух грудної клітини, щоб розрізнити, чи є апное, а також діагностувати його тип. Обструктивний пов’язаний з западанням язика і м’якого піднебіння, а центральний — викликаний патологією дихального центру мозку. До речі, при центральному апное хропіння може не бути, але саме цей тип є однією з причин смерті пацієнтів із серцевою недостатністю.

На жаль, сомнологів, як і лабораторій сну, мало, діагностика високовартісна. Тому обстежити всіх, хто потребує цього, за допомогою повної полісомнографії нереально. Відтак кожна третя людина з важкою формою синдрому апное (більше 30 зупинок дихання за годину) гине упродовж 12—13 років.

Проте є обстеження без запису гіпнограми — поліграфія сну або кардіореспіраторний моніторинг. Реєструються дихання, насичення крові киснем, рух грудної клітини, положення тіла в просторі. Така діагностика простіша, адже пацієнт, котрому видали прилад, може обстежитися самостійно вдома, а вранці лікар прочитає інформацію про його сон.

— Людмила з Умані Черкаської області. Мій знайомий, який важить більше 130 кілограмів, кілька разів раптово засинав… за кермом. На щастя, щоразу встигав натиснути на гальма, хоча сам казав, що був за мить до смерті. До лікарів звертатися не хоче. Як йому допомогти?

— Така людина може сідати за кермо лише після обстеження, встановлення діагнозу і лікування. Навіть епізоду мікросну тривалістю кілька секунд на швидкості 50 кілометрів на годину достатньо, щоб з’їхати з дороги. А якщо на спідометрі близько 100 кілометрів на годину? Це може обернутися бідою. Денна сонливість із зупинками дихання уві сні пов’язана з тим, що у сплячої людини язик і м’яке піднебіння більше западають, закривається просвіт дихальних шляхів. Щоб не задихнутися, людина намагається прокинутися, аби ковтнути повітря. А це призводить до зменшення глибини сну.

«Через куріння звужуються дихальні шляхи»

— «ФАКТИ»? Турбує Наталя зі Скалата Тернопільської області. Мій брат викурює більше пачки сигарет щодня. Вночі дуже хропе і час від часу замовкає на пару десятків секунд. Коли його торсаю — дратується. Що порадите?

— Вмовте брата обстежитися в лабораторії сну або пройти мобільне дослідження. Зупинки дихання вночі є у всіх людей, і не варто турбуватися, якщо це до п’яти разів за годину. Більше 10—15 — потрібно проконсультуватися у лікаря. Куріння — один із чинників ризику синдрому апное. Дим посилює набряк м’яких тканин та слизової оболонки ротоглотки і звужує дихальні шляхи. Тут важливий кожен міліметр. З віком ще й відкладається жир за задньою стінкою глотки і на шиї, що додатково посилює звуження на рівні верхніх дихальних шляхів.

— Тетяна з Запорізької області. Як лікують апное?

— Найчастіше за допомогою СІПАП-терапії. Більше 90 відсотків пацієнтів із синдромом нічних апное в усьому світі користуються нею. СІПАП — це абревіатура англійських слів, що означає «постійний позитивний тиск у дихальних шляхах». Під час сну людина використовує спеціальний прилад. Він працює як маленький пилосос, герметично приєднаний до маски, що кріпиться на обличчі, але не всмоктує повітря, а нагнітає його. Утворюється ніби повітряна подушка, яка не дає западати язику і м’якому піднебінню.

Звісно, до того, щоб так дихати, слід звикнути. Проте люди, які роками не висипались, люблять спати з СІПАПом. Адже спокійний сон — не єдина перевага лікування. Знижується тиск, людина може схуднути, припинити вставати серед ночі в туалет. Для тих, у кого легший перебіг (до 15—20 зупинок дихання на годину), існують спеціальні капи, які висувають нижню щелепу вперед, піднімаючи язик, щоб він не западав. Капи виготовляють індивідуально стоматологи, але контролюють лікування сомнологи.

Огрядним людям, котрі страждають на апное уві сні, можна зменшити шлунок за допомогою баріатричної операції. А тим, хто має лицьову аномалію — маленьку нижню щелепу, можна висунути її вперед, виконавши ортогнатичну операцію. Після неї на все життя забувають про апное. Але шлях до одужання не швидкий: до і після втручання слід носити брекети для вирівнювання зубного ряду. Для пацієнтів з центральним апное існують спеціальні таблетки, які призначає лікар. Він контролює терапію.

Якщо позбутися звички спати горілиць, то можна уникнути позиційного різновиду апное. Допоможе кишенька на спинці піжами, куди кладуть тенісний м’ячик. Існують і позиційні тренери: поясок на грудну клітину будить уночі і «просить» повернутися на бік.

— Чи впливає на появу апное спосіб життя?

— Без сумніву. Раджу відмовитись від куріння, не зловживати алкоголем. У того, хто має шкідливі звички, язик і м’яке піднебіння сильніше западають, провокуючи зупинки дихання. Слід схуднути, якщо є зайва вага. Жирові від¬кладення, зокрема по задній стінці глотки, звужують дихальні шляхи.

На замітку

Щоб позбутися звички спати горілиць, в кишеньку на спинці піжами покладіть тенісний м’ячик.

«У чоловіків, які почали нормально дихати, відновлюється потенція»

— Телефонує Лілія з Миколаївської області. Чи може бути апное симптомом якихось захворювань?

— Апное часто виникає у тих, хто хворіє на цукровий діабет другого типу, особливо на фоні ожиріння. При зниженні функції щитоподібної залози (гіпотиреозі) відбувається набряк м’яких тканин, язика, слизової, що теж спричиняє зупинки дихання. Страждають і люди, котрі хворіють на акромегалію (хворобу, за якої надлишок гормону росту викликає, зокрема, деформацію щелеп і збільшення язика). Має значення і дефіцит статевих гормонів, що зазвичай буває у чоловіків старшого і похилого віку.

— Коли звертатися до лікаря?

— Привід для тривоги — зупинка дихання, що триває понад десять секунд. Важливо, і скільки таких пауз за годину, і які їхні наслідки. Ми іноді вагаємося: 15—20 зупинок на годину — ближче до легкої форми, але якщо у людини від нестачі кисню порушується робота мозку, вона не висипається вночі і сонна вдень, підвищується тиск, то рекомендуємо лікуватися.

— Вадим з Чорноморська Одеської області. Апное може призвести до смерті уві сні?

— Звісно. Зупинка дихання викликає стрес, який стимулює виділення стресових гормонів — адреналіну і кортизолу, підвищення тиску. А де тонко, там і рветься. Чому вночі, найчастіше вдосвіта, трапляється більше інфарктів та інсультів? Це апогей шкідливого впливу апное.

— Апное здебільшого чоловіча проблема? Як це впливає на потенцію?

— Чоловіки страждають удвічі частіше. А зв’язок з еректильною дисфункцією прямий. Коли ми лікуємо апное, то у чоловіків покращується і потенція (хоча рівень тестостерону незмінний) — поліпшується кровообіг, кровопостачання всіх органів, зокрема і статевого.

— Це Оксана з Коломиї Івано-Франківської області. Чоловік спить дуже неспокійно і мало — близько п’яти годин. Скільки слід спати?

— В нормі сім-вісім годин. Якщо ж людина спить не менше п’яти годин, то можна вважати, що мінімально ефективно психічно і фізично вона відпочила.

— Чи треба на вікна щільні штори? Читала, що в темряві добре спиться, бо краще виробляється гормон сну.

— Після 55 років мелатонін не виділяється, тому це більш стосується молодших людей. Спати в темній кімнаті добре, але людина, яка хоче спати, засне і в ясний день.

— Можна випити заспокійливого чаю з ромашкою, м’ятою?

— Чай розслаблює і заспокоює, а сон приходить до спокійних душ. Але коли людина збуджена і ніч не поспала, нічого страшного — наступної ночі спатиме глибше. Якщо хтось не справляється з порушенням сну самостійно, потрібно звертатися до сомнолога. Сон — базова функція людини, він триває третину всього життя.

— О котрій годині краще лягати спати?

— Слово «опівночі» означає, що вже минула половина ночі. На жаль, багато сучасних людей в цей час лише починають лягати спати. А прокидаючись, як діди-прадіди, о шостій ранку, можна вкрасти у себе дві години сну. Це не минає безслідно — збільшується кількість помилок, знижується ефективність роботи, страждають пам’ять, інтелект. Тому краще в ліжко йти о 22-й годині, щонайпізніше — о 23-й. Проте глобально важливіше не те, о котрій годині людина лягає, а скільки часу спить.

• Лягати спати краще о 22—23-й годині.
• Тривалість сну — сім-вісім годин.

Фото Оксани ЛЕВЧУК, «ФАКТИ»

Про апное сну без купюр

Чому інколи попри усі зусилля, не вдається досягти мети лікування? Чому одні й ті ж самі ліки є ефективними для одних пацієнтів, не працюють для інших? Чому, при максимумі зусиль, людині не вдається схуднути і, зрештою, чому під час проходження військово-лікарської комісії вас можуть запитати: як ви спите?

Про все це ThePharmaMedia говорила з лікарем-сомнологом, кардіологом, головним лікарем Лабораторії Сну «УКРТЕЛЕМЕД», президентом Української Асоціації Медицини Сну, Юрієм ПОГОРЕЦЬКИМ.

Сон – еліксир краси та здоров’я

Як виникла «мода» на здоровий сон?

– Революційні відкриття в медицині стаються не щодня. Сьогоднішня розмова про одне з таких. Воно змусило змінити погляд не лише на причини погіршення самопочуття людини, а й розвитку багатьох патологій та можливостей їх лікування. Мова про відкриття і вивчення фізіологічного значення гормону мелатоніну. До слова, ми досі не знаємо всіх його ефектів, як, власне й про сам сон. Тож дослідження тривають і сьогодні ця тема набула характеру справжнього буму. Адже переосмисливши значення сну для соматичного й ментального здоров’я людини, медична спільнота, зокрема, Американська кардіологічна асоціація додала у серпні 2022 року повноцінний сон до складових здорового способу життя поряд із раціональним харчуванням, фізичною активністю, відмовою від шкідливих звичок тощо.

Що таке здоровий сон?

– Восьмигодинний цикл сну складається з 5 фаз по 90-100 хвилин: дві основні – швидка та повільна й чотири, що відбуваються під час повільної фази.

Швидка фаза сну (триває близько 20 хв) – мозок продовжує працювати, спить лише тіло: тонус м’язів більшості нульовий, крім діафрагмальних, слухових кісточок і над віками. На цю фазу сну припадають найяскравіші реалістичні сновидіння.

Повільна/парадоксальна фаза: дрімота триває 5-10 хв до занурення в глибокий сон; занурення у сон триває 20 хв; фаза глибокого сну; максимально глибокий сон або REM (від англ. Rapid Eye Movement – швидкий рух очних яблук). На цій фазі людину складно розбудити, а після різкого пробудження, ще довго не сприйматиме реальність. На цій стадії проявляються симптоми сомнамбулізму, енурез, людина може розмовляти уві сні, їй дошкуляють нічні жахіття.

Після повільної фази, людина знову переходить до швидкої та проходить всі фази 5 циклів, аж поки не прокинеться (в нормі!) бадьорою та відпочилою.

Усі фази сну важливі, а от відносно часу доби найбільш корисним є сон з 23 по 24 годину. У цей період мелатоніну виробляється, в середньому, у п’ять (!) разів більше, ніж за всю ніч. А сьогодні ми вже знаємо, що мелатонін – це наш спокій, стресостійкість, мудрість, імунітет, профілактика онкологічних захворювань, працездатність, сексуальне здоров’я і, зрештою, щастя.

Тож, будь ласка, звільніться з полону «рятівних» думок про те, що можна лягти спати о першій годині ночі, проспати до першої дня й вважати це здоровим сном, мовляв, проспав же свої 8-10 годин. Наукова робота щодо циркадних ритмів, не дарма отримала таку високу винагороду – вона тривала понад сорок років, тож доказів зібрано досить багато.

Нобелівська премія з фізіології та медицини, яку було присуджено групі учених у 2017 році за дослідження циркадних ритмів, з’ясувавши як вони функціонують. Отже, тепер ми знаємо, що головний цикл сну «сон-неспання» не можна зміщувати.

Читайте також

Хропіння та апное сну

Чому з’являються хропіння та апное сну?

– Синдром обструктивного апное сну – це левова частка (майже 85%) всіх видів порушень сну. Причин розвитку цієї проблеми багато, але, перш за все, це відсутність культури/гігієни сну. У загальних рисах, кожна людина розуміє чи не з дитинства цей взаємозв’язок: не виспався – маєш мало життєво енергії, складно концентрувати увагу, стаєш роздратованим, словом, погано себе почуваєш. Але величезна помилка вважати, що це «на один день», мовляв, висплюся й все прийде до норми. На жаль…

Гормон мелатонін було винайдено у 1958 році, але лише зараз ми починаємо усвідомлювати його важливість. Наразі лікарі будь-якої спеціалізації віддають належне цьому фактору, розуміючи, що витоки багатьох порушень здоров’я – у відсутності здорового сну. Адже, окрім властивостей, про які вже згадувалося, мелатонін відповідає також і за тонус м’язів горла. Коли на тлі дефіциту цього гормону знижується тонус м’язів, з’являється хропіння, яке, на жаль, рано чи пізно ускладниться апное сну – зупинкою дихання уві сні. Сумарно за ніч людина з апное може не дихати від 3 до 5 годин, що складаються з від 5 до 30 пауз на годину по понад 10 секунд. Залежно від кількості таких епізодів розрізняють три ступені апное:

• легкий (5-14 епізодів по понад 10 секунд/годину),
• середній (15-29 епізодів),
• тяжкий (понад 30 епізодів).

Але бувають паузи набагато триваліші за 10 секунд – до 2 хвилин!

Порушення дихання уві сні можуть виникати через спадковість; анатомічні порушення (вузькі носові ходи, збільшені мигдалики, поліпи, викривлення носової перетинки тощо); хронічні ЛОР-захворювання; неправильний прикус, зміщення щелепи; зниження функції щитоподібної залози; ожиріння, природне старіння організму, менопауза; дефіцит сну, хронічна втома, нездоровий спосіб життя, зловживання алкоголем та снодійними ЛЗ.

Які зміни в медицині сну відбулися останніми десятиліттями?

– Вже понад сорок років в європейських країнах та США впроваджуються т.з. сомнологічні технології. Наприклад, в Німеччині працює понад 300 лабораторій сну, в США таких близько 1500. Всі лікарі, на всіх рівнях надання медичної допомоги, починаючи з сімейного лікаря і до високоспеціалізованої медичної допомоги, співпрацюють з цими лабораторіями. Адже через зупинку дихання знижується рівень кисню в крові, виникає гіпоксія. При нормі 96-98 % у людей з храпом або апное вночі можна виявити сатурацію 50-20%. Це головна катастрофа, що призводить до інсультів та інфарктів вночі під ранок або й гірше – людина лягає спати і ніколи вже не прокидається.

Внаслідок апное розвиваються порушення ритму серця, цукровий діабет, метаболічний синдром тощо.

Апное – це ще питання безпеки. Нещодавно наказом Міністерства оборони № 490 від 18.08.2023 внесено зміни до Постанови КМУ від 07 вересня 1993 року № 708 «Про порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи». Зокрема, включено: епізодичні та пароксизмальні розлади G40-G47 (епілепсія та епілептичні синдроми, епілептичний статус, мігрень, розлади сну, у тому числі апное сну).

Йдеться про важкий ступінь, коли людина, щоб повноцінно спати, має постійно використовувати апарат. Хоча деяких моїх пацієнтів це не зупиняє, вони знаходять можливість користуватися CPAP-апаратом навіть на передовій.

Як і хто сьогодні лікує хропіння та апное

Чи існує «золотий стандарт» діагностики та лікування апное?

– Понад двадцять років отоларингологи впроваджують хірургічні методи лікування шляхом резекції піднебіння, язичка, вирівнювання носових перетинок тощо. Декілька років тому наші отоларингологи імплементували у свою практику європейські стандарти, відповідно до яких, будь-якому хірургічному втручанню з приводу хропіння та апное має передувати дослідження в лабораторії сну, «золотий стандарт» діагностики розладів сну – полісомнографія.

Якщо немає такої можливості, слід провести скринінгове дослідження навіть у домашніх умовах. При підтвердженні наявності обструктивного синдрому апное існує «золотий стандарт» лікування апное та хропіння у 98% випадків – CPAP-терапія, що полягає у застосуванні компактного компресійного апарату.

Хочу підкреслити, що ефект від CPAP-терапії настає відразу: людина починає спати, занурюючись у глибокі фази сну, відновлюється продукція мелатоніну, покращується загальне самопочуття та показники здоров’я.

Читайте також

До якого спеціаліста звертатися?

– Розрізняють центральне апное – мозок припиняє подавати сигнали м’язам, але дихальні шляхи залишаються відкритими. Причиною цього стану є вірусні інфекції (кліщовий енцефаліт, COVID тощо), черепно-мозкові травми у т.ч. контузії.

Обструктивне апное – це неконтрольоване розслаблення м’язів та звуження дихального шляху. Поки це звуження незначне, людина трохи сопе уві сні, поступово м’язи втрачають тонус через що м’які тканини задньої поверхні гортані западають, просвіт між стінок звужуються й гортань перекривається повністю. Через різке зниження рівня кисню мозок дає команду підвищити тонус м’язів та зробити вдих. Вся ця послідовність є циклічною, тож вона практично усуває глибоку фазу сну.

Власне, диференціацією виду апное займається лікар-сомнолог. Цей лікар, не залежно від виду апное має також підібрати для пацієнта індивідуальний прилад, що допомагатиме людині налагодити здоровий сон. Приладів на ринку чимало, якісь мають понад 10 функцій, якісь менше, лікар підбере той, що потрібен саме для цієї клінічної ситуації і навчить ним користуватися.

Отоларингологи – важлива частина команди. Адже, наприклад, у випадку анатомічної причини апное або у діток при аденотонзилярній недостатності — збільшені гланди, аденоїди, дитина сопе або хропе уві сні. На жаль, апное розвивається й у дітей, тому після хірургічного втручання на 2-3 місяці призначають CPAP-терапію.

Ортодонт – ще один необхідний спеціаліст такої мультидисциплінарної команди, який займається корекцією вроджених вад щелепи та неправильного прикусу. Але у період, поки відбувається така корекція, дитина має отримувати CPAP-терапію. Адже для дітей здоровий сон – це нормальний розвиток, підтримка імунної системи тощо.

Я недаремно декілька разів наголошував на командному підході до цієї проблеми. Адже, на жаль, є чимало випадків, коли без консультації з сомнологом, лікар відразу обирає хірургічний метод лікування. Результат – декілька повторних операцій без досягнення головного ефекту – усунення апное. У кращому випадку, пацієнт все ж таки потрапить до сомнолога. Але є трагічні випадки (за кермом тощо), адже пацієнт вважає, що вилікувався й епізодів раптового денного засинання у нього більше немає. Підтверджено, що кожна третя ДТП пов’язана саме з цим.

Все частіше до цієї команди долучаються фармацевти. Адже випадки небажаних реакцій та взаємодії між лікарськими засобами у коморбідних хворих (до таких належать наші пацієнти), які споживають багато ЛЗ, — це їхня царина. Вони знають про ліки набагато більше, ніж лікарі.