Як працює наша пам’ять: Механізми та особливості

Пам’ять — це один з найважливіших аспектів нашого пізнавального процесу та щоденного життя. Вона допомагає нам зберігати та використовувати інформацію, досвід та враження з минулого. Але як саме працює наша пам’ять? Ця стаття розгляне механізми та особливості роботи нашої пам’яті.

Три основні типи пам’яті
Пам’ять поділяється на три основних типи:

Сенсорна пам’ять: Цей тип пам’яті відповідає за тимчасове збереження відомостей, отриманих через наші органи чуттів — зору, слуху, дотику і т.д. Вона дуже обмежена за обсягом і тривалістю зберігання, але важлива для обробки потоку інформації.

Короткострокова пам’ять: Ця форма пам’яті відповідає за тимчасове зберігання інформації, зазвичай протягом декількох секунд або хвилин. Це той вид пам’яті, який ми використовуємо, наприклад, для запам’ятовування номера телефону, який ми збираємося набрати. Однак короткострокова пам’ять обмежена за обсягом і тривалістю.

Довгострокова пам’ять: Ця форма пам’яті відповідає за тривале зберігання інформації впродовж декількох годин, днів, років або навіть протягом життя. Вона дозволяє нам запам’ятовувати події, навчати навички, зберігати знання та долати досвід.

Основні процеси пам’яті
Щоб зрозуміти, як працює наша пам’ять, важливо зазначити наступні основні процеси:

Кодування: Першим етапом є кодування інформації, коли зовнішні подразники перетворюються на внутрішні представлення, які можуть бути збережені в пам’яті.

Зберігання: Зберігання охоплює тримання інформації у короткостроковій та довгостроковій пам’яті.

Відтворення: Цей етап містить вилучення інформації з пам’яті, коли ми згадуємо події, факти, навички або досвід.

Забування: Пам’ять також піддається процесу забування, коли інформація втрачається з часом або через невикористання.

Фактори, що впливають на пам’ять
Пам’ять — складний процес, який піддається впливу різних факторів:

Увага: Пам’ять потребує належної уваги, щоб інформація була ефективно закодована.

Емоції: Емоції можуть підвищити якість інформаційного кодування та вплинути на зберігання та відтворення.

Повторення: Повторення і відпрацювання інформації допомагають перенести її з короткострокової пам’яті в довгострокову.

Засоби асоціації: Створення асоціацій та зв’язків між інформацією полегшує її збереження та відтворення.

Пам’ять — надзвичайно важливий аспект нашого когнітивного функціонування. Розуміння того, як вона працює, допомагає нам оптимізувати процеси навчання, прийняття рішень та взаємодії з навколишнім світом. Цей огляд допоміг розкрити ключові аспекти роботи нашої пам’яті та важливість її догляду та розвитку.

Сенсорна пам’ять: що це таке в психології? Протягом якого часу функціонує сенсорна підсистема?

Процес запам’ятовування будь-якої інформації починається не з роботи мозку, а з сприйняття фактів і подій органами почуттів. Мова йде про сенсорної пам’яті. Давайте розберемося, що це таке і як її тренувати.

Що це таке і навіщо потрібна?

У психології її відносять до підсистеми пам’яті, що забезпечує утримання продуктів сенсорної обробки нових відомостей, які сприймаються нервовими клітинами органів чуття протягом дуже короткого проміжку часу. Даний вид пам’яті потрібен як початкова стадія утримування образу для тривалого збереження його в майбутньому. На цій стадії пам’яті відбувається опрацювання нового матеріалу для передачі його в наступну підсистему – короткочасну пам’ять. Інформація може потрапляти відразу в довготривалу пам’ять, минаючи рівень свідомої обробки.

Сенсорна пам’ять працює незалежно від бажання індивіда. Даний вид пам’яті умовний, так як утримує тільки фізичні ознаки без їх семантичного кодування. Ці ознаки дорівнюють обсягу сприйняття. Сенсорна копія інформації володіє великою ємністю. В процесі переробки частина сигналів стирається з пам’яті внаслідок швидкого згасання, руйнації і маскування інформативних слідів на сенсорному рівні.

Старі події моментально заміщуються новою інформацією.

Сенсорний регістр являє собою надто короткострокове об’ємне сховище понять, завдяки якому індивід сприймає світ у його безперервної цілісності. Інакше б всі в уяві людини складалося з не пов’язаних між собою зображень. Моргання очей призводило б до забування всіх попередніх подій. Звуки теж представляли б собою розірвані фрагменти. Діти бачать світ у вигляді скупчення колірних плям, тому що їх органи чуття ще недорозвинені.

Особливості

Сенсорна пам’ять є первинним етапом запам’ятовування. Вона діє на рівні рецепторів, які сприймають будь-які подразнення із зовнішнього світу або внутрішнього середовища і перетворюють їх на нервові сигнали. Інформація залишає моментальні відбитки на периферичних ділянках аналізаторів. Час збереження інформаційних слідів незначно. Переробка матеріалу здійснюється протягом 0,25-0,5 с. Якщо за цей час дані не просунулися далі, то вони забуваються, а сенсорний регістр поповнюється новими сигналами. Йде відсівання інформації.

Цей вид пам’яті не створює жодних перешкод для запам’ятовування великих інформативних блоків. Відмінною рисою служить безмежна ємність для збережених фактів. Процес фіксації інформації відбувається безперервно. Швидкість надходження інформації настільки велика, що інформація не встигає оброблятися на цьому етапі. В думках створюються ілюзії. Наприклад, на екрані телевізора рух, але картинки настільки швидко змінюють один одного, що з’являється ілюзія руху.

Таким чином, сенсорна пам’ять характеризується дуже короткостроковим зберіганням надходить матеріалу, який відразу переходить в іншу підсистему або безслідно втрачається. На цьому етапі відомості зберігаються в незмінному вигляді. Їх не можна затримати, посилити чіткість або відтворити. Неможливо свідомо управляти процесами, що виникають на сенсорному рівні сприйняття. Така пам’ять функціонує в моменти руху очей і в хвилини моргання, забезпечує звичне сприйняття світу.

Різновиди

Структура сенсорної підсистеми має кілька рівнів модальних різновидів. Аналоговий код сенсорного регістра містить зорові, звукові образи і тактильні відчуття. В залежності від цього виділяють иконическую (від слова «ікона» – зображення) і эхоическую (від слова «ехо») пам’ять.

Иконическая

Слід даного стимулу відтворюється за допомогою зорового аналізатора. Відбувається портретна фіксація. Рівень зберігання варіюється від 0,25 до 0,75 с. Він визначається індивідуальними інтересами людини, особливостями, творчими та інтелектуальними здібностями, життєвим досвідом. Вплив емоційного фону на зоровий вид сенсорного регістра має велике значення. При високому його рівні забезпечується ефект зворотного маскування.

Коди способу потрапляють в структуру головного мозку миттєво. За рахунок цього регулярно розширюються межі зорового поля. У виникаючих нових відомостях індивід вбачає риси попередніх фактів. У людини виникає ілюзія по відношенню до того, що він бачить. Функціонування іконічним пам’яті можна легко перевірити швидким проведенням олівця перед очима. За ним буде залишатися розпливчастий слід.

Несвідомо починається дорисовка подій.

Эхоическая

Для сліду короткого слухового стимулу сенсорної пам’яті характерне досить тривале зберігання образів у порівнянні з зоровим слідом. Надійшла акустична інформація може зберігатися від 1 до 3 секунд. Це властивість дає можливість уловлювати не окремі звуки, а сприймати цілісну мелодію.

Сенсорна копія забезпечує інтеграцію в образ послідовно надходить звуковий інформації. Для запам’ятовування мають значення ритм і сила звуків, тембр голосу. Від швидкості переробки почутого матеріалу залежить можливість відтворення отриманої раніше інформації.

Як тренувати?

Мозок пластичний. Щоденні тренування розвивають його. Нерідко проблеми із запам’ятовуванням виникають через невміння концентрувати увагу. Сенсорна пам’ять зумовлює взаємозв’язок всіх органів почуттів. Людині часом досить добре зосередитися на запам’ятовуванні в момент прийому нових відомостей.

Сенсорна пам’ять піддається вдосконаленню. Вивчення іноземних мов, поповнення словникового запасу, придбання нових знань сприяють отриманню бажаного результату. Потрібно повторювати тільки що набуті знання протягом кількох годин. Потім треба переключити себе на інший вид діяльності. Потім слід знову повернутися до повторення.

У перші дні інформація забувається швидко, тому її слід прив’язати до якихось образів або емоцій. Уявний потік потрібно перетворювати в візуалізацію химерних образів. Складання асоціативних зв’язків допомагає утримувати відомості в голові тривалий час.

Для тренування пам’яті існує велика кількість вправ. Радять поглянути на будь-яку картинку, а через 2 секунди закрити очі і подумки згадати зображене. Потім потрібно відкрити очі і знову подивитися на картинку: правильно вона була відтворена в уяві.

Інша вправа передбачає розкидання кількох ручок в хаотичному порядку. Далі фіксують у пам’яті їх розташування і через кілька секунд на іншому столі розкладають у такому ж порядку ручки без підглядання. При легкому відтворення вихідного розташування збільшують кількість ручок.

Бажано щодня вчити напам’ять кілька віршів. Це підвищує можливості запам’ятовування. Рекомендується щоденно ввечері згадувати прожитий день в деталях, але в зворотній послідовності: починається відтворення з підготовки до відходу до сну і закінчується пробудженням.

Поліпшення пам’яті також сприяють рухливий спосіб життя, повноцінне харчування, здоровий сон, уникнення стресових ситуацій та негативних емоцій.