25 найрозумніших компаній України

Головні світові компанії дедалі більше витрачають на R&D – дослідження та розробки. Як влаштовано освоєння технологічного фронтиру в українському приватному бізнесі?

29 лютого буває раз на 4 роки.💸 Тому ми даруємо 40% знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Вартість зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом F29 тільки 28-29 лютого. Оформлюйте зараз за цим посиланням

Щоб вивчити R&D-процеси, Forbes анкетував близько 150 підприємств – це учасники списку 100 найбільших приватних компаній України, а також головні IT-роботодавці країни. Результат цього дослідження – список із 25 компаній, які змогли досить переконливо розповісти, як налагодили дослідження нових продуктів. Його учасники розташовані в алфавітному порядку.

Усі вони шукають відповідь на питання – як зберігати актуальність за умов глобальної конкуренції? Ось їхні рецепти.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Рік заснування: 1993

Рік запуску R&D‑відділу: 2020

Штат R&D‑відділу: 181

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівник напряму: Андрій Гриценюк

За R&D в Альфа‑Банку відповідає експериментальний IT‑департамент «Спарта». Його сформували 2020‑го, а за рік влили до загального IT‑відділу на 600 осіб, яким керує Андрій Гриценюк, котрий раніше відповідав за технології у ПриватБанку.

Головне завдання «Спарти» – розвивати банківську програму Sense SuperApp. Уже запущено відкриття дебетових та кредитних карток через відеочат і «Дію», оплату комунальних платежів, штрафів, інтеграцію з акаунтами для ФОП. «Додаток оновлюється 20 разів на рік», – каже Гриценюк.

У Sense близько 1,2 млн клієнтів. У головного конкурента, monobank, понад 4 млн користувачів. «Потрібно бігти щосили, аби тільки залишатися на місці, – цитує Гриценюк Льюїса Керрола. – А щоб кудись потрапити, треба бігти щонайменше вдвічі швидше».

Рік заснування: 1930

Рік запуску R&D‑відділу: 1993

Штат R&D‑відділу: 80

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівник напряму: Інна Деняк

У фармацевтичній компанії «Дарниця» R&D‑відділ запрацював на повну у 2014‑му, коли на підприємстві з’явився департамент розвитку бізнесу. Тоді компанія обрала стратегічні напрямки виготовлення ліків: кардіологія, неврологія, розв’язання проблем болю.

Протягом 2015–2020 років «Дарниця» випустила на ринок 50 брендів, що продаються у 15 країнах. Лідирують за обсягом експорту таблетки від головного болю «Цитрамон‑Дарниця». Є в арсеналі й більш новаторські розробки. У дослідженні Оксфордського університету протизапальний лікарський засіб «Дексаметазон» показав ефективність у зниженні ризику смертності серед тяжкохворих пацієнтів із COVID‑19.

За підсумками 2021‑го компанія має намір випустити 22 продукти (минулого року було 10 релізів). «Дарниця» розвиває експорт та планує виходити на нові ринки», – говорить керівниця R&D‑напряму Інна Деняк. Аби пришвидшити експансію, налагоджують внутрішні процеси: автоматизували перевірку пакування та інструкцій до ліків, перенесли IT‑інфраструктуру для логістики та контролю якості у хмару.

Рік заснування: 2005

Рік запуску R&D‑відділу: 2018

Штат R&D‑відділу: 16

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівник напряму: Емануеле Вольпе

Замість традиційного R&D‑департаменту ДТЕК використовує підхід відкритих інновацій – шукає розробки на ринку через команду скаутів. Орієнтуються на показник TLR (рівень готовності технології), який має бути більшим за п’ять. Це означає, що прототип можна тестувати у реальних умовах.

Якщо рішення допомагає бізнесу стати безпечнішим, екологічнішим чи ефективнішим, ДТЕК ліцензує технологію, розповідає керівник компанії з інновацій Емануеле Вольпе. Операційна ефективність на другому плані – перед Вольпе не ставлять завдання, щоб проєкти приносили прибуток. З 2200 заявок до реалізації поки що дійшли 12 ідей у семи бізнес‑вертикалях ДТЕК.

Стартап EverScan запропонував вимірювати обсяги вугілля на складах ТЕС за допомогою дронів, оснащених лідарами. Виміри прискорилися з двох днів до двох – чотирьох годин і стали на 10% точнішими. «Раніше співробітники мали підійматися на гору вугілля, – каже Вольпе. – Нині достатньо натиснути кнопку, і дрон усе зробить». Стартап AxDraft запропонував конструктор договорів: документи тепер готують на 70% швидше. Це дозволило заощадити за рік близько $3 млн. Вольпе планує лише прискорюватися, план – понад 10 нових пілотів щороку.

Рік заснування: 1994

Рік запуску R&D‑відділу: 2019

Штат R&D‑відділу: 150

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівник напряму: Михайло Нестор

Найуспішніші у світі оператори отримують 15–20% доходу від не пов’язаних із телекомом сервісів, каже голова департаменту розробки продуктів «Київстару» Михайло Нестор. Його амбіція – зробити так, щоб найбільший гравець українського телеком‑ринку був серед них. Переведенням компанії на цифрові рейки займається пів тисячі співробітників, безпосередньо у департаменті Нестора – понад 150 розробників.

Телеком‑індустрія проспала революцію месенджерів. «Три‑чотири месенджери забирають 99% месенджер‑трафіку», – розповідав Forbes СЕО «Київстару» Олександр Комаров.

Програш компенсують за рахунок інших технологій. Виторг оператора за дев’ять місяців 2021‑го – 21,2 млрд грн. Попит на хмарні технології, BigData, сервіси Microsoft підштовхнув до зростання доходів від бізнес‑клієнтів на 12,5% за квартал. Одна з успішних знахідок – сервіс ADWISOR. Він допомагає компаніям самостійно запускати таргетовані СМС‑розсилки за допомогою великих даних.

Рік заснування: 2006

Рік запуску R&D‑відділу: 2010

Штат R&D‑відділу: не розкривається

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівник напряму: Владислав Горбатенко

Головне завдання R&D‑напряму найбільшої гірничо‑металургійної групи України – створення та виведення на ринок нових видів сталі. «Розробку спущено на місця», – каже менеджер із нових продуктів Владислав Горбатенко. На кожному комбінаті працюють підрозділи інновацій та розвитку, а також проєктні команди. Координує роботу дирекція з технічного розвитку «Метінвест Інжиніринг».

Розробка простого продукту від ідеї до виробництва забирає до двох місяців. Запуск складних сортів сталі може тривати понад рік. У портфелі «Метінвесту» 377 видів сталі, розроблених за 10 років дослідницькими командами підприємств групи. Економічний ефект компанія оцінює більш ніж у $400 млн. Що далі? «Йтимемо у складніший та екологічніший сортамент», – каже Горбатенко. Найбільш перспективні напрями – розширення лінійки високоміцної сталі, плоского прокату з цинковим та полімерним покривом.

Рік заснування: 1998

Рік запуску R&D‑відділу: 2019

Штат R&D‑відділу: 10

Інвестиції в R&D: понад 40 млн грн (2020 рік)

Керівники напряму: Олена Косюк, Микола Такзей

Коли основний власник МХП Юрій Косюк оголосив про курс на зближення зі споживачем, у компанії з’явилися два нові відділи: з R&D та інновацій. Обидва відповідають головному критерію для потрапляння у список Forbes – розробляють нові продукти.

R&D‑відділ працює над поліпшенням процесів усередині МХП, а також перепаковує в нові формати основний для компанії продукт – курятину. Нещодавно компанія випустила кулінарні конструктори. Роботи ведуть у R&D‑центрі площею понад 1000 кв. м, який відкрили влітку 2021 року під Києвом. Інвестиції у майданчик перевищили 30 млн грн – окрім виробництва тестових партій, там розташувалися школи кухарів та сенсорна лабораторія для фокус‑груп. Курує напрям Олена Косюк – голова департаменту технології, якості та безпеки харчової продукції МХП.

Окремо у МХП виділили інноваційний підрозділ, керувати яким влітку 2020 року покликали Миколу Такзея із Philip Morris International. Йому дозволені сміливіші експерименти. Команда з 10 осіб вигадує продукти, послуги й бізнес‑моделі, не властиві основному бізнесу МХП. «Готові заморожені страви, бульйони, супи – наша тема», – каже Такзей. У розробці також додаток, який допоможе людям дотримуватися здорового способу життя. «Ми будуємо цілісну екосистему сервісів, продуктів та партнерів компанії», – пояснює він.

За півтора року відділ інновацій випустив 10 пілотних продуктів. Ціна кожного експерименту – близько 1 млн грн. Кулінарна трансформація має підвищити EBITDA компанії з нинішніх $395 млн до $1 млрд, упевнений Косюк.

Рік заснування: 2001

Рік запуску R&D‑відділу: 2019

Штат R&D‑відділу: 20

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівник напряму: Володимир Масюк

Наприкінці липня 2021 року дрон Discovery українського виробника «Аеродрон» доправив посилку «Нової пошти» з Києва до Харкова. Безпілотник вантажопідйомністю 340 кг подолав 480 км за п’ять годин. «Мета – скоротити час польоту до трьох годин», – каже СЕО НП Олександр Бульба. У майбутньому дрони‑доставники зможуть приземлятися на дах депо «Нової пошти» – компактних відділень із поштоматами, що працюють цілодобово.

З 2019 року роботизацією ланцюжка постачання займається команда iHub. Розробники розмістилися на 720 кв. м 16‑го поверху київського бізнес‑центру «Європа». Проєктний офіс працює за методикою Scrum, тижневими спринтами. Після успішного завершення проєкт передають до відділень для тестування, а потім масштабують на всю мережу.

Крім дронів різного типу, R&D‑підрозділ «Нової пошти» розробляє електротранспорт, поштомати, пакування, формати прийому та видачі посилок. Одна з розробок – поштомати нового формату без дисплея, де комірки відкриваються за допомогою мобільного додатка. Комплектовання для виробництва замовляється у всьому світі, а фінальне складання здійснюється в Україні. До кінця 2021 року НП планує збільшити мережу поштоматів у 2,5 раза – до 17 000 пристроїв.

Рік заснування: 1925

Рік запуску R&D‑відділу: 1998

Штат R&D‑відділу: 190

Інвестиції в R&D: $17 млн (2020 рік)

Завдання R&D‑відділу фармацевтичної компанії «Фармак», на який з моменту його заснування витрачено $150 млн, – розробляти власні та генеричні лікарські препарати. «Ми повинні своєчасно і якісно виробляти продукти, – розповідає керівник напряму Роман Смішко. – Засіб має легко реєструватися в інших країнах з мінімальними зауваженнями регуляторних органів».

«Фармак» зареєстрував і продає у Європі та Азії понад 20 ліків і хоче наростити експортний портфель іще на 70%. Один із бестселерів – противірусний засіб «Амізон», який постачають до Казахстану, Білорусі, Узбекистану, Молдови, Киргизстану, Монголії, Туркменістану. «Фармак» досліджує його ефективність у лікуванні пацієнтів з COVID‑19 середньої тяжкості, а також розробляє експериментальний ПЛР‑тест, що може одночасно виявляти хвороби зі схожими симптомами: штами коронавірусу, грипу типів A і B та респіраторно‑синцитіального вірусу (RSV).

«Фармак» планує посилити позиції в біотехнології, розвивати діагностику й братися за розробку складніших препаратів. «Так ми станемо конкурентним науковим центром у Європі», – говорить Смішко.

Рік запуску в Україні: 1996

Рік запуску R&D‑відділу: 2008

Штат R&D‑відділу: 30

Інвестиції в R&D: понад $1 млн (2020 рік)

Керівник напряму: Інга Панич

R&D‑відділ найбільшого виробника пива в Україні орієнтований на оптимізацію внутрішніх процесів. Актуальне завдання – перебудувати систему продажів, аби відмовитися від послуг торгових представників. Для цього в AB InBev Efes створили та розвивають платформу «ВыBEERрай».

«Стара модель обмежує в часі, – пояснює директор із цифрової трансформації продажів Інга Панич. – Нова дає доступ до замовлень у режимі 24/7». Оптимізацію стимулює несприятлива ринкова кон’юнктура. 2020 року український пивний ринок, за даними Nielsen, упав на 1,9%. Виторг АВ InBev Efes знизився на 0,8%.

Повернутися до зростання допоможе диджиталізація. Крім нової моделі продажів компанія щороку тестує близько 50 дрібніших проєктів – наприклад, уже впровадила автоматизований облік обладнання, використовує ШІ для пошуку та аналізу сумнівних операцій усередині компанії. Обходяться ці експерименти недорого – щорічні витрати на R&D не перевищують 0,4% від виторгу.

Рік заснування: 2011

Рік запуску R&D‑відділу: 2011

Штат R&D‑відділу: 350

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівники напряму: Богдан Купченко, Максим Мельник, Олександр Березанський

Ajax Systems випускає бездротові системи безпеки й непогано із цим справляється – у компанії 1,2 млн клієнтів із більш ніж 120 країн. За розробку пристроїв відповідає R&D‑департамент із чотирьох відділів у Києві: розробка ПО та девайсів, автоматизація та тестування. Загальний штат – близько 350 спеціалістів. Це кожен п’ятий співробітник компанії. Як влаштована їхня робота? Команда вивчає, які характеристики повинен мати прилад, робить прототип, тестує, допрацьовує його і сертифікує. Результат – лінійка з 50 пристроїв і постійне оновлення мобільного застосунку.

«Одне із завдань – постійно стежити за викликами ринку й відповідати на них новими інженерними рішеннями», – говорить R&D‑директор департаменту Device Максим Мельник.

Пристрої Ajax мають власну операційну систему реального часу OS Malevich, а всі дані зберігаються у хмарі Ajax Cloud. Система датчиків Ajax також навчилася виявляти рухи не лише в будинку, а й за його межами, тому може заздалегідь сповістити про ймовірну крадіжку. Для надійної передачі даних на відстань до 2 км розробили власний протокол Jeweller. Такий набір технологій – єдиний спосіб відвоювати місце на ринку в умовах глобальної конкуренції. «Я продаю порушення законів фізики», – говорить засновник Ajax Systems Олександр Конотопський.

Рік заснування: 2002

Рік запуску R&D‑відділу: 2019

Штат R&D‑відділу: 50

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівник напряму: Роман Михайлишин

R&D‑відділ компанії Ciklum називається RPA / Intelligent Automation і спеціалізується на автоматизації бізнес‑процесів. У підрозділі працює близько 50 фахівців. «Наш відділ – це інший підхід до роботи з клієнтами, – говорить керівник напряму Роман Михайлишин. – Ми даємо повний комплекс послуг – від консалтингу до впровадження рішення на їхній інфраструктурі».

У 2020‑му відділ обробив понад 25 замовлень. Для внутрішніх потреб автоматизували публікацію й оновлення вакансій на агрегаторах. Для британського розробника автомобілів відділ автоматизував процес постачання деталей, для міжнародної платіжної системи – фінансовий облік.

R&D‑відділ має найвищу маржинальність проти інших департаментів Ciklum, говорить Михайлишин. У майбутнє він дивиться з оптимізмом: «Попит на автоматизацію буде тільки зростати, а ми – розширювати свої компетенції».

Рік заснування: 2005

Рік запуску R&D‑відділу: 2019

Штат R&D‑відділу: 25

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівники напряму: Алекс Агізім, Артем Мігаєв (на фото)

EPAM має в Україні 11 офісів, а також окремий R&D‑відділ – Automotive & Embedded lab. У нього два керівники – Алекс Агізім і Артем Мігаєв, які управляють командою з 25 фахівців. «Клієнти звертаються до EPAM не просто по виконання певних проєктів, а по експертизу, готові рішення, – говорить Агізім. – Центри з досліджень та розробки потрібні, щоб уже сьогодні створювати продукти й технології, які будуть необхідні нашим клієнтам завтра».

R&D‑відділ працює над програмним забезпеченням для автомобільної галузі. Одне з готових рішень – програма з відкритим кодом XEN Hypervisor. Це віртуалізоване середовище, яке підвищує безпеку, надійність, продуктивність апаратної роботи.

Відділ також розробляє Aos Connected Vehicle Platform – відкриту платформу для розробників автомобільного ПЗ. Вона дозволяє встановлювати на авто універсальні сервіси як додаток на смартфон. «Наявність Лабораторії дозволяє EPAM позиціюватися як лідер у сфері мобільності», – говорить Агізім.

Рік заснування: 1997

Рік запуску R&D‑відділу: 2020

Штат R&D‑відділу: 70

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівник напряму: Андрій Янбухтін

Інженери «Лабораторії Зі» – R&D‑департаменту Fozzy Group – навчили робота відрізняти борщ від солянки, котлети від пиріжків та вибивати чеки вдесятеро швидше за людину. Їхня головна технологія – розумна каса на базі нейромереж та комп’ютерного зору Kissa AI. Перша така каса працює з літа 2021 року у кафе «Кантин» київського бізнес‑центру Silver Breeze.

«У R&D шлях до успіху – спочатку показати, що ідея взагалі реалістична, – говорить голова департаменту Андрій Янбухтін. – Потім показати її необхідність у бізнесі, втілити в життя».

У власників другого найбільшого ритейлера України з виторгом понад 80 млрд грн є своя IT‑компанія TemaBit на 1250 осіб з офісами у Києві, Вінниці та США. Наприкінці 2020‑го невелику команду фахівців із штучного інтелекту виділили в окремий R&D‑департамент. Його завдання – пристосувати машинне навчання, data science та роботизацію під потреби ритейлу. Яка мета? «Один із ключових напрямів розробок – магазин майбутнього», – каже Янбухтін.

Рік заснування: 2008

Рік запуску R&D‑відділу: 2017

Штат R&D‑відділу: 300

Інвестиції в R&D: $10 млн (з 2017 року)

Керівник напряму: Віталій Лаптенок

У Genesis немає класичного R&D‑відділу – це радше студія стартапів, де ідеї перетворюються на окремі бізнеси. Запуск власного департаменту інновацій ініціював керівний партнер корпоративного фонду Flyer One Ventures Віталій Лаптенок. «Genesis досі знають як африканський бізнес, але компанія хотіла переорієнтуватися на США, – каже він. – Для цього запустили R&D, з якого виходять конкурентні проєкти».

Завдяки експертизі в маркетингу Genesis створює додатки за передплатою. Працівники компанії приходять у R&D‑відділ з ідеєю, отримують фінансування й розвивають стартап усередині Genesis. Нові проєкти, як правило, мають 6–18 місяців, аби вийти на прибуток. У внутрішніх стартапах працює до 300 співробітників. «Людина була програмістом, а стала керівником проєкту», – розповідає про мотивацію Лаптенок.

За чотири роки Genesis інвестувала у 15 внутрішніх проєктів близько $10 млн. Найуспішніші – Headway, Universe, Boosters, PlantIn, Impulse. Команда зростання з 10 осіб (Growth Team) допомагає стартапам із дослідженням ринку, маркетингом, аналітикою, рекрутингом тощо. «Для нас R&D – це більше стаття доходів, ніж витрат», – говорить Лаптенок.

Рік заснування: 2006 (вказано дату відкриття першого офісу в Україні)

Рік запуску R&D‑відділу: 2011

Штат R&D‑відділу: 150

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівники напряму: Юлія Штукатурова (на фото), Роман Разуваєв, Денис Балацко

За внутрішні розробки у GlobalLogic відповідає напрям Practices. Він не є відокремленим підрозділом і розподілений між трьома Delivery Groups, якими керує тріумвірат зі старших віцепрезидентів з інжинірингу. У відділі фіксовано працює близько 150 фахівців. До 300 добровольців приєднуються до окремих розробок.

Компанія веде розробки в телекомі, медіа, медицині, автомобільній промисловості тощо. «Ми створюємо напівготові рішення, щоб прийти з ними до клієнта й сказати, що ми вміємо робити, – говорить одна з членів тріумвірату Юлія Штукатурова. – У нас є частина рішення, ми можемо її доробити під клієнта й створити комерційний продукт. Економія коштів і часу».

Наприклад, телеком‑оператори шукають, як змусити 5G приносити прибуток. GlobalLogic запропонував компаніям рішення, яке дозволяє безпечніше керувати безпілотними автомобілями завдяки швидкісному інтернету: машина швидке «бачитиме» інших учасників руху та орієнтуватиметься на дорозі. У R&D‑відділі також зародилася технологія, яка по фото родимки визначає розвиток меланоми в пацієнта.

Майбутнє за телемедициною, віртуальною реальністю, комп’ютерним зором, вважають лідери GlobalLogic. У липні 2021‑го виробник електротехніки Hitachi придбав GlobalLogic за $10 млрд. «Тепер ми маємо використати свої індустріальні знання, щоб зробити продукти Hitachi більш цифровими», – говорить Штукатурова.

Рік заснування: 1990

Рік запуску R&D‑відділу: 2016

Штат R&D‑відділу: 20

Інвестиції в R&D: $100 млн (з 2016‑го)

Керівники напряму: Олександр Овчинніков, Борис Ломакін (на фото)

Для «Інтерпайпу» наявність департаменту розробок – квиток до вищої ліги постачальників колісної та трубної продукції. Бізнес Віктора Пінчука єдиний у СНД домігся контракту на постачання коліс для швидкісних поїздів Deutsche Bahn. R&D‑фахівцям слід забезпечити потрібне співвідношення пластичності, міцності та геометричних параметрів, аби зменшити навантаження на рейки від тертя. Серед інших контрактів, виграних завдяки розробкам, – постачання для копалень у Бразилії, а також метрополітенів у Делі, Анкарі та Баку.

У розпорядженні R&D‑відділу бюджети у розмірі десятків мільйонів доларів. Лише у будівництво лінії для механічної обробки залізничних коліс під експорт вклали $14 млн.

По інший бік «Інтерпайпу» – у трубному департаменті – створили лінійку різьбових з’єднань. Їх можна використовувати для видобутку нафти та газу на свердловинах завглибшки до 8000 м. «На планеті дедалі менше свердловин завглибшки 500–1500 м, звідки можна вільно добувати нафту й газ», – пояснює директор з технічного супроводу продажів Борис Ломакін.

На виробничу лінію для цієї продукції пішло ще $10 млн. Крім «Інтерпайпу» такі труби можуть випускати лише три підприємства: італійська Tenaris, французька Vallourec та японська Sumitomo.

Рік заснування: 2004

Рік запуску R&D‑відділу: 2020

Штат R&D‑відділу: 10

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівник напряму: Артур Аревшатян

«Ми першими заявили, що ми – цифровий оператор, першими розпочали диджиталізацію», – розповідав Forbes гендиректор lifecell Ісмет Язиджі. Підрозділ стратегії, який відповідає за нові напрями бізнесу, існує у компанії шість років. Але в окремий підрозділ інноваторів вивели лише 2020‑го.

Що нового може бути у телекомі? Компанія має проєкти з цифровізації міст, інтернету речей та BigData. Ринку для цих послуг поки що немає, каже Язиджі. У фокусі lifecell також є MVNO – запуск віртуальних мобільних операторів на власній мережі. У світі їх близько 1600, половина – у Європі, каже директор з розвитку бізнесу lifecell Артур Аревшатян. Це понад 100 млн користувачів, або 10% ринку. У lifecell поки що 8,9 млн абонентів. Віртуальні оператори можуть принести ще 5 млн, оцінює Аревшатян.

Рік заснування: 2002

Рік запуску R&D‑відділу: 2018

Штат R&D‑відділу: 6

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівник напряму: Сергій Нетесаний

R&D‑відділ аутсорсера N‑iX називається Solution Group. Постійний штат невеликий – шість фахівців, але для досліджень залучають фахівців з центру експертизи компанії. «R&D‑відділ був потрібен, щоб акумулювати експертизу, яка в нас сформувалася за всі ці роки, – говорить директор відділу Сергій Нетесаний. – Ми швидше можемо приймати рішення».

Основні напрями для розробок – хмарні сервіси та інтернет речей. У 2020‑му відділ обробив 68 запитів і для потреб компанії, і від клієнтів. Наприклад, для себе N‑iX розробив інструмент, що автоматично формує файл із пропозицією клієнту на базі каталогу з уже виконаних робіт. У ручному режимі це займало у п’ять разів більше часу. Для виробника мінеральної води (назву не розголошують) розробляли додаток, який давав підказки щодо розміщення товару на прилавках. Для автомобільної компанії AVL розробили бізнес‑модель продуктового IT‑відділу.

«Наша мета – сформувати базу знань і компетенцій, щоб бути конкурентними і швидко виводити на ринок продукт клієнта», – говорить Нетесаний.

Рік заснування: 2014

Рік запуску R&D‑відділу: 2017

Штат R&D‑відділу: понад 200

Інвестиції в R&D: 120 млн грн (у 2020 році)

Керівник напряму: Олександр Дондік

Noosphere Ventures – група проєктів українця Максима Полякова. Її космічний R&D‑напрям називається Flight Control. Там працює понад 200 фахівців: проєктанти, інженери‑конструктори, технологи, токарі, фрезерувальники, слюсарі та випробувачі. «Цей напрям є базисом, з якого все починається», – говорить керівник департаменту Олександр Дондік.

Серед свіжих досягнень – технологія, що дозволяє вести 3D‑друк нікелевими сплавами, алюмінієм, бронзою, нержавіючою сталлю. Двигуни, виготовлені із таких компонентів, потребують менше деталей, мають меншу вагу, дешевші та швидше сходять з конвеєра. Інша розробка – жаростійке металокерамічне покриття для турбонасосного агрегату та інших поверхонь, що піддаються впливу високих температур. Всього в арсеналі Flight Control 14 прототипів: рідинний ракетний двигун, камери згоряння й газогенератори, сервоприводи тощо.

Глобальна ціль – допомогти у відправленні людей на Місяць. Компанія працює із NASA й до 2023‑го має збудувати модуль Blue Ghost для місії «Артеміда». Він знадобиться для безпечного доправлення вантажу на поверхню супутника Землі та зможе нести 50 кг корисного навантаження.

Рік заснування: 2005

Рік заснування R&D‑відділу: 2008

Штат R&D‑відділу: 575

Інвестиції в R&D: $14 млн на рік

Керівник напряму: Ігор Валенкевич

Найбільший онлайн‑ритейлер України Rozetka прирівнює IT‑відділ до R&D. Головний клопіт – робити гарну вітрину для 12 млн товарів, а також розвивати внутрішні сервіси.

У листопаді Rozetka запустилася в Узбекистані. «Ми розвиваємося навіть швидше, ніж планували», – написав співзасновник компанії Владислав Чечоткін. Rozetka збирається відкрити шість точок у Ташкенті та розпочати експансію до регіонів – від Самарканда до Бухари.

«Внутрішні продукти на 90% створені нашою командою», – каже керівник IT‑відділу Ігор Валенкевич. Серед них CRM‑ та ERP‑системи, програма відеоспостереження для складу й додаток, який допомагає кур’єру планувати маршрут. Пропонувати ідеї нових фіч може будь‑який співробітник, було б кому реалізувати – у Rozetka відкрито понад 100 вакансій у IT‑департаменті.

Рік заснування: 2002

Рік запуску R&D‑відділу: 2016

Інвестиції в R&D: понад $1,5 млн (2016–2021 роки)

Керівники напряму: Максим Ковтун, Євгеній Яковлєв

Українсько‑шведська сервісна компанія Sigma Software Group має R&D‑відділи в Києві, Львові, Харкові й Одесі. Виділеного штату немає – у дослідницьких проєктах за весь час брали участь понад 70 осіб. «Розробки потрібні для сервісної частини бізнесу, щоб мати експертизу в нових технологіях: віртуальна реальність, AI, комп’ютерний зір, – говорить CEO компанії Валерій Красовський. – У R&D‑центрі також зароджуються рішення для окремих бізнесів».

За 2021 рік у лабораторії створили близько 20 продуктових прототипів. Деякі врешті запускаються як самостійні бізнеси. Так із R&D‑департаменту виріс стартап із кібербезпеки Clean IO. Інший приклад – стартап для аналізу криптовалютних операцій Global Ledger – вийшов з R&D‑лабораторії IdeaSoft, компанії з групи Sigma Software. У листопаді 2021‑го він залучив $3,5 млн від швейцарського фонду Promethiem Group.

«R&D – це про конкурентність на світовому ринку, – каже Красовський. – Ми показуємо креативність українських інженерів нашим клієнтам, і це нас відрізняє від, наприклад, індійський сервісних компаній».

Рік заснування: 1993

Рік запуску R&D‑відділу: 2008

Штат R&D‑відділу: 70

Інвестиції в R&D: $5 млн (2021 рік)

Керівник напряму: Микола Максименко

SoftServe має чотири R&D‑офіси, де працює 70 осіб: в Україні, Польщі, Болгарії та Сінгапурі. «Ми працюємо з талантами, які можна знайти лише в конкретній локації через розвиток там певного напряму», – пояснює строкату географію директор R&D‑напряму Микола Максименко.

Ключові напрями – біотехнології, віртуальна реальність, квантова фізика. Що вже зробили? Life Science – сервіси автоматично визначають дозування ліків та аналізують генетичні дані пацієнтів із COVID‑19. Технологія Biosense за допомогою відео вимірює пульс, рівень кисню й частоту дихання. Всі розробки одразу віддають на реалізацію клієнтам – роками тримати інновації в лабораторіях SoftServe не планує. Biosense, наприклад, тестують медичний університет у Флориді та клієнти у сфері телемедицини.

«Наша мета – бути на піку інновацій, – говорить Максименко. – Інакше нас буде легко обігнати».

Рік заснування: 1999

Рік запуску R&D‑відділу: 2016

Штат R&D‑відділу: 5

Інвестиції в R&D: понад 10 млн грн (2020 рік)

Керівник напряму: Анатолій Дроздов

П’ять років тому Terra Food вирішила систематизувати роботу з тестування нової продукції та відкрила R&D‑відділ. Ставка виявилася вдалою – невеликий колектив із п’яти осіб уже вивів на ринок два хіти, адаптувавши для українського ринку італійську моцарелу та грецьку фету.

Попрацювати довелося і над смаком, і над собівартістю. За оцінкою компанії, вона утримує частку в 70% з продажу фети. Terra Food лідирує і на ринку моцарели, випускаючи по 450 т на місяць. Цей сир довелося зробити твердішим і відмовитися від розсолу. «Наш принцип – економити за рахунок масштабу», – каже керівник департаменту нових розробок Анатолій Дроздов.

Щоб генерувати хіти, потрібно протестувати багато гіпотез – щороку R&D‑відділ створює 50 прототипів нової чи модернізованої продукції. До прилавків доходять ті, що пройшли все коло оцінювання: брейншторм із департаментом маркетингу, дослідження аналітиків та розробку ефективної схеми виробництва. Інше завдання – відповідати духу часу. Компанія сфокусувалася на відмові від синтетичних оксидантів для консервації і тестує їх заміну на екстракт зеленого чаю. Він має збільшити термін зберігання молочної продукції у 2–2,5 раза. «Ми – фахівці із застосування технологій», – коротко описує свою роботу Дроздов.

Рік заснування: 1993

Рік заснування R&D‑відділу: 1997

Штат R&D‑відділу: понад 200

Інвестиції в R&D: ~€3 млн на рік

Керівник напряму: не розкривається

Харківська UBC Group виробляє холодильне обладнання та підходить до R&D‑функцій прагматично. «Ми не вигадуємо ефемерні продукти, – каже засновник компанії Ігор Гуменний. – Наші інновації розв’язують конкретні проблеми. Без цього ми давно закрилися б».

Ринок комерційних холодильників, за оцінкою Гуменного, щодо пропозиції перенасичений у півтора‑два рази – отже, контракти потрібно вибивати розробками. Як приклад Гуменний наводить роботу з Heineken, для якої UBC зробила партію із 5000 розумних холодильників із вбудованою телевізійною панеллю. Вони використовуватимуться у Північній та Південній Америці. Спеціальний софт дозволяє одночасно керувати відеопотоком на пристроях.

Інший напрям – інтернет речей. Розумний модуль UBC підключається до торгового обладнання і працює під керуванням Skynet. Цим зловісним ім’ям назвали систему, яка збирає, передає та аналізує дані про продаж і споживання електроенергії. Експертиза стала у пригоді для переходу в інші ніші. 2020‑го UBC налагодила співпрацю з фірмою Medtronic, аби прокачати їхні апарати ШВЛ. Тепер вони здатні реагувати на імпульси з головного мозку та постійно перебувають онлайн.

Рік заснування: 1992

Рік запуску R&D‑відділу: 2019

Штат R&D‑відділу: 100

Інвестиції в R&D: не розкриваються

Керівник напряму: Микола Тракнов

Незабаром український Vodafone може зайнятися фінтехом, оголосив в інтерв’ю UBR новопризначений голова телеком‑напряму материнської NEQSOL Holding Василь Лацанич. Бракує лише фінансових ліцензій. У плані IT мобільні оператори, за його словами, на голову вищі за будь‑який банк.

Власну IT‑компанію Vodafone вже має. У 2019 році всі підрозділи з розробки та впровадження нових продуктів виділили в окремий бізнес IT SmartFlex. В арсеналі – з пів десятка технологій, від інтернету до машинного навчання. У роботі – понад 40 проєктів. Мета розробок – створити конкурентні переваги для Vodafone, каже CEO компанії Микола Тракнов.

Одну з них IT SmartFlex устиг запатентувати. Інженери Анатолій Медведчук та Ігор Шкурко придумали новий спосіб авторизації користувачів на сайтах та в додатках. Для MSISDN – ідентифікації за мобільним номером – не потрібні логін та пароль. Достатньо лише смартфона або планшета із SIM‑картою.

«Бергер Карго». Логістика, загартована війною

«Бергер Карго» на логістичному ринку України працює вже 9 років. Хоча, зважаючи на події, які відбувалися минулої весни після повномасштабного вторгнення агресора на територію нашої країни, можна сказати, що компанія уже може відзначати і другий день народження. Утім, суворі випробування дозволили вийти на новий рівень роботи. Тепер логістичний оператор додав до свого портфелю нові послуги, розширив географію присутності у регіонах України та в Європі.

Починалося усе приблизно так само, як у більшості успішних підприємців – з гарної та перспективної ідеї, яка спершу нагадувала звичайну юнацьку мрію зробити те, чого до тебе ніхто ще не робив.

«На початку ми створювали компанію, яка б обслуговувала автомобільний напрямок. Звісно, починали з автозапчастин, – пригадує Валерій Баранівський, директор та співзасновник «Бергер Карго». – Була ідея розвивати співпрацю з корейцями. Так вийшло, що саме у Південній Кореї у нас були ті ділові знайомства, які дозволяли на першому етапі швидко адаптуватися у далекій та чужій для українців країні. І тут з’ясувалося, що корейські підприємці також зацікавлені у співпраці з Україною. Причому, не лише в тому, щоб експортувати сюди свої товари. Вони хотіли отримувати вантажі від нас! На той момент це була дуже перспективна ідея. Головне, відповідати стандартам якості логістичних послуг. Отже, ми взялися створювати бізнес такого рівня, щоб ним можна було пишатися».

Як і кожний новачок на ринку, «Бергер Карго» розпочинав з невеликого штату працівників. Першими клієнтами також були аж ніяк не великі замовники. Але навіть тепер, коли ситуація для компанії радикально змінилася, Валерій Баранівський вважає, що не варто нехтувати дрібними клієнтами.

«Я знаю чимало прикладів, коли логістичні оператори переставали працювати з дрібними клієнтами саме тому, що вони робили маленькі замовлення та сплачували невеликі суми, – пояснює Валерій. – У мене зовсім інша філософія. Я пишаюся тим, що ми однаково ставимося як до великих, так і до дрібних клієнтів, не робимо в обслуговуванні жодної різниці. Мені незрозуміло, як можна «позбутися» клієнта лише через те, що його бізнес тобі здається дрібним».

Свій перший договір оренди «Бергер Карго» підписав на склад площею у 1500 квадратних метрів, хоча всю площу заповнити одразу не вдавалося. Зате склад був чистим, сухим, з якісною підлогою, освітленням тощо. Тобто, можна було говорити про достатньо високу якість приміщення. Мабуть тому, коли до «Бергер Карго» приїхав перший поважний іноземець-бізнесмен, з ним швидко підписали угоду про співпрацю.

Зараз у розпорядженні «Бергер Карго» 8 логістичних комплексів, загальною площею приблизно 65 тис. кв. м. З них:

• На Київщині – 52,2 тис. кв. м.
• На Львівщині – 6,5 тис. кв. м.
• У Чернівецькій області– 5 тис. кв. м.

Компанія обслуговує понад сотню клієнтів та має більше 150 працівників у своєму штаті. У складських приміщеннях підтримуються всі необхідні умови для якісного зберігання. Це споруди класу «А» та «В+» з антипиловим покриттям підлоги. На складах утримується постійний температурний режим від +15 до +24 С˚. Комплекси забезпечено автоматичними системами пожежогасіння та цілодобовим відеоспостереженням.

Випробування 2022

У часи великих потрясінь різні бізнеси поводяться по різному. Деякі зупиняються, інші відкривають для себе нові можливості. Для «Бергер Карго» суворі випробування стали чимось на зразок трампліна.

З початком війни Велика Олександрівка на Київщині, де компанія розвивала свою логістику, опинилася у небезпечній близькості до зони бойових дій, всього у декількох кілометрах від фронту. Клієнти компанії переносили свій бізнес у більш безпечні регіони і ставили завдання забезпечити їм логістичний сервіс на нових локаціях. Власне, саме так з’явилися склади «Бергер Карго» у Львівській та Чернівецькій областях.

Але успіх 3РL-оператора залежить не лише від наявності складів. Потрібно ще в режимі реального часу зберігати можливість обслуговувати своїх клієнтів.

«Перша декада березня 2022 року була найважча, – згадує Валерій. – Мені довелося буквально жити на роботі у Великій Олександрівці, де постійно було чути вибухи, а ситуація щодня ставала все більш небезпечною. Тоді разом зі мною залишалося п’ять чи шість чоловік, бо хтось із працівників одразу потрапив під окупацію, хтось швидко евакуювався, інші через воєнний стан просто не могли доїхати до місця роботи. Але крос-док у цей момент був просто божевільним.

Десь із сьомої ранку і до самого вечора відвантажувалися машини. А щойно на вулиці темнішало, ми усе зупиняли, робили максимальне світломаскування та йшли у дальній куток офісу, де було наше житло. Зрештою ми витримали, і жодний клієнт, якого ми мали до війни, не пішов від нас. Щоправда, є компанія, яка переїхала за кордон. Але ми з нею підтримуємо зв’язок. Тож усі розуміють, якого логістичного оператора вона обере, коли повернеться чи відновить роботу з Україною».

Одночасно компанія шукала потужності на заході країни. Спочатку знайшли склад у Чернівцях, потім виникла потреба у площах біля Львова. Однак варто нагадати, що у той самий час релокацію проводили і всі інші. Тож транспорт, якого з кожним днем ставало дедалі менше у вільному доступі, став надто дорогим. Платити по 50 тисяч за рейс вантажівки, коли потрібно щодня через крос-док пропустити до 40 машин – це божевілля. Валерій дякує своїм колегам по цеху, які прийшли на порятунок у критичний момент. Також він говорить, що саме тоді зрозумів, наскільки важливо мати також і свій транспорт. Зараз у «Бергер Карго» є і 20-тонники, і 5-тонники, і вантажні буси. А до війни компанія покладалася винятково на аутсорсинг, що могло дорого обійтися, коли перевізники через реальну небезпеку для життя відмовлялися виконувати рейси з прифронтової зони.

Якою компанія стала зараз

Окрім власних автомобілів різної вантажопідйомності, які компанія придбала під час війни, «Бергер Карго» створив відділ міжнародних перевезень. Валерій Баранівський розповів, що рік тому не думав про це так само, як і не планував набувати склади у Львові та Чернівцях. Та виявилося, що це ефективне рішення, яке надає нові перспективи для розвитку. Тепер Валерій думає і про власне представництво у Польщі, а також про свій склад за західним кордоном. За його словами, ланцюги постачання за рік змінилися до невпізнання.

Найбільше це стосується морських та повітряних перевезень. Як відомо, небо над Україною закрите на час війни, а морські порти навіть дотепер не розблоковані для вантажів, що виходять за рамки Зернового коридору. Але доставка літаками працює через польські аеропорти, а контейнери на кораблі можна доставити або до Гданська, або до Констанци. Звідти на автомобілях «Бергер Карго» доправляє вантажі своїм клієнтам. Але, оскільки мова йде про перетин державного кордону у різних місцях, без свого митного брокера уже не обійтися.

– Нещодавно ми отримали можливість доставляти контейнери морським транспортом ще і до Клайпеди, – говорить Валерій. – І все ж після початку війни морська доставка у нас просіла приблизно на 30%. Але я впевнений, що ми відновимо обсяги на цьому напрямку, не чекаючи, коли українські порти розблокують.

Натомість у сфері автомобільних перевезень відбувся справжній квантовий стрибок. Обсяги суттєво збільшилися, а спектр послуг розширився. «Бергер Карго», як і раніше, доставляє вантажі у будь-який регіон України, звісно, за винятком тих, які недоступні через війну. Водночас компанія зараз пропонує надійний автотранспорт між Україною та країнами Європи. При цьому оператор зважає на усі організаційні моменти, у тому числі різноманітні нормативні акти, що діють у кожній країні. Завдяки цьому «Бергер Карго» максимально уникає непередбачуваних затримок вантажів та гарантує дотримання термінів доставки.

Паралельно компанія надає транспортно-експедиційні послуги, де створена по-справжньому досконала система обслуговування. Товар клієнтів «Бергер Карго» готовий відправили до будь-якого куточку світу усіма доступними видами транспорту. При організації внутрішніх та міжнародних перевезень компанія бере на себе додаткові зобов’язання, у тому числі здійснює юридичний супровід та страхування. У відділі працюють досвідчені фахівці високої кваліфікації, які гарантують якісне надання послуг. На сьогодні «Бергер Карго» забезпечує перевезення до понад 50 країн світу.

Митно-брокерські послуги також надаються «під ключ». Водночас представники компанії готові докладно консультувати клієнтів з різних питань, пов’язаних з митним оформленням. Компанія забезпечує проходження ветеринарного, фітосанітарного, екологічного та інших видів державного контролю.

Основна ж діяльність компанії зосереджена на повному комплексі складських послуг. Серед них:

• Широкий спектр навантажувально-розвантажувальних робіт та обробки вантажів у різних видах пакування.
• Поштучне якісне і кількісне приймання товару.
• Сортування та зберігання.
• Відбір товару.
• Відстеження термінів придатності, облік сезонності і розпродажів.
• Приймання повернень.
• Стікерування.
• Формування акційних наборів;
• Проведення інвентаризацій (надання звітності, аналіз результатів) тощо.

Найкращим визнанням професіоналізму логістичного оператора стала співпраця з всесвітньою некомерційною організацією World Food Programme. У рамках гуманітарної продовольчої програми силами «Бергер Карго» було зібрано 2 291 787 гуманітарних продовольчих наборів та запущено фасувальний хаб, де щодня розфасовується 10 тонн борошна у 5-ти кілограмові пакети, які потім разом з крупами, консервами та іншими продуктами харчування пакуються в коробки з гуманітарною допомогою та відправляються людям, які найбільше її потребують в різних містечках України.

– Одною з переваг нашого складського господарства є повне забезпечення навантажувально-розвантажувальною технікою найвищого рівня і використання сучасної хмарної WMS «Бергер Софт», – говорить Валерій Баранівський. – Наша компанія несе повну відповідальність за зберігання товарів клієнта. Це означає, що ми дбайливо ставимося до кожної одиниці товару та її упаковки.

Наша мета – надати замовникам максимально якісний спектр складських послуг. Саме тому ми ніколи не намагалися стати найдешевшим оператором на ринку, натомість завжди хотіли стати найкращим.

На завершення розмови ми поставили пану Валерію запитання: чи не надто ризиковано у наш непевний час віддавати логістику в аутсорсинг? Відповідаючи, він зазначив, що навіть після більш ніж року війни тут мало що змінилося.

– Усе залежить від того, як компанія обирає собі партнерів. Якщо ви впевнені у тих людях, з якими збираєтеся працювати, можете передавати їм свою логістику, – підсумовує Валерій Баранівський.