Говорімо українською правильно: найпоширеніші лексичні помилки

Кожна людина має притаманний стиль мовлення. Хтось вміє вдало використовувати фразеологічні звороти, синоніми та цікаві неологізми. Хтось наповнює мову діалектизмами чи навіть застарілою лексикою. Головне завдання мовців – не змішувати всі стилі мовлення в один, інакше це призведе до появи лексичних помилок. Про них і поговоримо в цьому матеріалі.

Що таке лексична помилка?

Якщо пояснювати просто, лексична помилка – це неправильне слово в неправильному місці. Природа лексичних помилок полягає у вживанні слів у невластивому їм значенні, постійному повторі, використанні зайвих слів у реченні, що призводить до спотворення його змісту. Щоб говорити українською правильно й навчитися запобігати найпоширеніших лексичних помилок, скористайтеся допомогою репетитора. Займайтеся з викладачем онлайн за програмою підготовки з української від Buki School.

Список найпоширеніших лексичних помилок

• суржик (росіянізми);
• тавтологія;
• плеоназми;
• багатослів’я;
• мовна недостатність;
• некоректне поєднання слів;
• помилкові фразеологізми.

Детально розповімо про кожну групу й наведемо поширені приклади помилок.

Суржик

Суржик або росіянізми – це найпопулярніший тип лексичних помилок в українській мові, що полягає в змішуванні російської та української мов. Попри те, що такі помилки помітні кожному пересічному мовцю, їх досі продовжують використовувати в повсякденному спілкуванні.

Суржик у нашій мові з’явився не випадково. Річ у тім, що упродовж багатьох століть українську націю намагалися русифікувати спочатку Російська імперія, а згодом і Радянський Союз. На щастя, їм не вдалося знищити нашу національну ідентичність. Проте, багато українців і далі говорять російською мовою вже в незалежній Україні.

До найпоширеніших суржиків належать такі приклади:

Схожий російський відповідник

Правильна форма словосполучення

не дивлячись на перешкоди

З великої чи з малої літери: як правильно писати назви посад в Україні

В українській мові з великої літери пишуться лише офіційні назви найвищих державних посад та посад керівників міжнародних організацій. Окрім того, також можна писати з великої букви назви посад міністрів, послів, президентів академій в офіційних документах (для підкреслення урочистості).

Про це нагадав сучасний український педагог, дослідник і популяризатор української мови, письменник Олександр Авраменко.

Мовознавець вказав на поширену помилку, яку допускають в Україні під час написання назв посад.

“З великої букви пишемо лише офіційні назви найвищих державних посад та посад керівників міжнародних організацій: Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН, Премʼєр-міністр Канади, Голова Верховної Ради України… А також можна писати з великої букви назви посад міністрів, послів, президентів академій в офіційних документах (для підкреслення урочистості): Міністр освіти і науки України, Посол Республіки Польща”, – пише Авраменко.

Він проілюстрував свій допис заявою народного депутата, який напередодні склав повноваження, і вказав на помилку.

“ Шановні депутати, голови зібрань, президенти компаній і всякі народні й заслужені діячі, ви нічим не кращі за вчителів та лікарів, художників і продавців… Тож пишіть назву своєї посади чи звання з малої букви, згідно з правилами чинного правопису”, – написав мовознавець.

Авраменко рекомендує послуговуватися параграфом 56 чинного правопису.

Вас також може зацікавити:

“Апостроф” запустив рубрику “Говоримо українською правильно”, де ми будемо проводити лагідну українізацію: пояснювати випадки застосування правопису, мовних норм, публікувати цікавинки про мову. Робимо це для того, щоб в нашій країні з кожним днем ставало більше україномовних українців, а наша солов’їна мова лунала звідусіль!