Смачна, ароматна і корисна. Кроки посадки та вирощування садової лохини для отримання до 10 кг ягід

Про лохину написано багато і про її унікальні властивості також. Проте для садівників лохина приховує ще одну неочікувану перевагу.

У кожному саду зазвичай є куточок поблизу водопровідного крана, який викликає легке незадоволення: його ніхто не доглядає, і він нагадує дикі зарості. Однак, якщо на цей куточок падає сонячне світло, то природа створила це місце саме для того, щоб там виростити лохину. Позбуваємося бур’янів, садимо лохину і майже без жодного догляду отримуємо щороку до 10 кг смачних, ароматних і корисних ягід.

Що таке лохина

Садова лохина — це кущ, що втрачає листя восени, має розгалужені стебла, висотою від 0,9 до 2,5 метра. У нього є два типи пагонів: формуючі, потужні, які ростуть з підземних бруньок, і розгалужені, що мають вегетативні бруньки, розташовані в пазухах нижніх листків. Квіткові бруньки, які утворюються на верхній частині куща, є більшими вдвічі, ніж вегетативні бруньки.

Коріння лохини є мочкуватим, добре розгалуженим і знаходиться на глибині близько 15 сантиметрів над поверхнею. Головний корінь у рослини майже відсутній і має довжину всього 3 сантиметри. Кореневі волоски, призначені для всмоктування, відсутні на коренях. Замість них мікориза — грибкова колонія — забезпечує постачання рослині необхідних поживних речовин. Гриби розвиваються у кислому середовищі.

Як садити лохину: вибір місця, підготовка ґрунту

Лохина полюбляє вологу і сонце, тому ідеальне місце для неї — неподалік від водяного крана. Краще обрати місце на пагорбі, а не в низині, де нагромаджується холодне повітря. Якщо ґрунт глинистий, потрібно забезпечити дренаж, щоб уникнути замокання коренів. Ідеальний варіант — земля, яка довгий час не оброблялася. Перед висадкою лохини було б корисно посадити овес і чорнобривці, ці культури забезпечать достатню кількість органічних речовин і пригнітять розвиток нематод.

Жито не є найкращим сидератом, оскільки, хоча воно багате на поживні речовини, одночасно стимулює розвиток нематод. Вирощування трав — тривалий процес, тому в яму можна внести готову солому і перепрілу стеблову масу сидеральних культур. Підготовку посадкової ями слід провести уважно — ґрунт має бути не просто кислим ( pH 6,0−6,5), а дуже кислим — pH 3,5−4,5. Допускається відхилення кислотності до рівня 5, але при цьому зростають вимоги до якості регулярного догляду. Ширина та глибина ями повинні становити 60−80 см. Якщо ґрунт піщаний, бажано закрити боки ями плівкою. На дно ями слід покласти шар глини зі щебенем і шишками.

Ще один добре зарекомендований метод для отримання багатого врожаю лохини — це вирощування на гребенях. У цьому випадку створюють насипний пагорб з ґрунтом потрібної кислотності. Ґрунтову суміш для засипки готують із садової землі, піску, торфу, хвойних опадів ( можна використовувати соснову кору) та мінеральних добрив. Додавати потрібно суперфосфат — 25 г/м²; сульфат магнію — 15−20 г на кущ; сульфат калію — 20−25 г на кущ; повну ложку комплексної мінеральної суміші.

Рекомендується уникати застосування хлору в розмірі хлориду кальцію для підживлення рослини. Після посадки рослини рекомендується застосовувати мульчування. Для цього підійдуть тирса, хвоя, шишки, кора, торф та інші матеріали.

Після того, як саджанець досягне віку чотирьох років, норма додаткового годування стає постійною: 4 ложки на кожну рослину. Полив потрібно здійснювати рівномірно: вологість ґрунту повинна бути на рівні 70%. Обрізку стебел лохини проводять восени. Формування куща — таке ж, як для смородини. Ягоди збирають у 2−3 прийоми — їх дозрівання відбувається нерівномірно.

Лохина: вирощування та догляд

Лохина – дуже корисна ягода. В ній багато калію, кальцію, магнію, натрію, заліза і фосфору. Багата вона вітамінами С, В1, В2, К і РР.

При вирощуванні лохини, догляд особливо важливий поки кущі молоденькі, а бур’яни та посуха є її найлютішими ворогами. Як доглядати за лохиною та деякі тонкощі вирощування ми описали у цій статті, а як посадити лохину, читайте у статті “Як садити лохину”

Догляд за лохиною – полив

При вирощуванні лохини основний догляд полягає у контролі за вологістю грунту, оскільки ця рослина потребує багато вологи. Дуже важливо не допустити пересихання грунту. Поки саджанець лохини не приживеться, треба щоб земля була постійно вологою і протягом декількох тижнів потрібно підтримувати щоденний полив.

Далі, якщо погода стоїть суха, лохину потрібно поливати двічі на тиждень і краще це робити вранці і ввечері. А при жаркій погоді бажано ще й обприскувати кущі холодною водою. У липні-серпні коли кущі плодоносять і закладають квіткові бруньки для майбутнього врожаю, лохині дуже необхідний рясний полив. При догляді за лохиною треба врахувати, що хоч вона й дуже вологолюбна рослина, але надлишок вологи їй теж заборонений. Тому застою води слід уникати.

Вирощування лохини – розпушування та мульчування грунту

Не менш важливим у догляді за лохиною є розпушування грунту, але при цьому не слід забувати, що коренева система залягає на глибині 20-40 см і, тому розпушування пристовбурових кіл ми повинні робити на глибину не більше 8-10 см.

При вирощуванні лохини, протягом періоду вегетації, пристовбурові кола бажано 2-3 рази мульчувати сумішшю, що складається з тирси та перепрілого гною.

Чим підживляти лохину

Підживлення у догляді за лохиною відіграє досить вагоме значення. Для поліпшення росту і збільшення врожаю, лохину добре підживляти мінеральними добривами, в той час як органічні добрива їй просто протипоказані.

1. Підживляти лохину рекомендують два рази весною:
2. Перший раз підживляємо лохину, коли набухають бруньки;
3. а другий раз – через 6-7 тижнів.

• Підживлення лохини слід починати з другого року вирощування:
• на дворічний кущ додають 1 столову ложку повного мінерального добрива;
• на трирічний кущ лохини потрібно – 2 столові ложки;
• на 4-річний – 4 столові ложки;
• на 5-річний – 8 столових ложок;
• на 6-річний і більше – 16 столових ложок.

За зовнішнім виглядом лохини дуже легко визначити яких мінеральних елементів їй не вистачає на даний момент.

Так, наприклад, якщо не вистачає:

фосфору – листя тісно притискаються до стебла і набувають фіолетового відтінку;

калію – відмирають кінчики листя, з’являються плями, верхівки молодих пагонів чорніють і відмирають;

азоту – сповільнюється ріст пагонів, старе листя стає жовтувато-зеленими, а якщо дефіцит азоту значний, то вже весь кущ виглядає жовтувато-зеленим, потім на листках з’являється червонуватий відтінок і врожай зменшується, ягоди стають дрібнішими;

Читайте також:ОРХІДЕЇ – ДОГЛЯД ЗА ОРХІДЕЯМИ

магнію – у листя червоні краю, але в той же час біля середньої жилки зберігається зелений колір;

кальцію – листя деформуються, а їх краї стають жовтими;

сірки – листя набувають жовтувато-білого колбору, а іноді і цілком стають білими.

бору – верхівкові листя набувають блакитного забарвлення, з’являється пожовтіння між жилками старого листя, зупиняється ріст пагонів, а потім вони відмирають;

заліза – на молодих верхівкових листках з’являється пожовтіння між жилками, утворюється сітка зелених жилок на тлі жовтого забарвлення всього листа.

Знаючи ці ознаки можна з великою ймовірністю визначити яких елементів бракує рослині і своєчасно його додати. Тож при вирощуванні лохини не забувайте додатково підживляти її відповідними мінеральними добривами.

Вирощування та догляд за лохиною – обрізка

Догляд за кущами лохини полягає також в обрізці та омолоджені. При вирощуванні лохини, обрізати її в молодому віці не рекомендується. Можна лише ранньою весною (до набрякання бруньок) у неплодоносних гілок вирізати хворі частини, поламані, що стеляться по землі, слабкі і підмерзлі гілки.

Але вже до 10-12 річного віку куща починається здрібніння ягід і зниження врожайності. Тому необхідно провести омолоджуючу обрізку лохини, яку можна здійснити двома способами:

1. Відразу ж в один рік видаляємо всі старі гілки. Недолік цього методу в тому, що протягом 2-3 років буде значна втрата врожаю.

2. У перший рік обрізки видаляємо тільки частину старих гілок, а решта залишаємо для плодоношення. А потім на наступний рік, коли відростуть молоді пагони, старі видаляємо.

Вирощування лохини – збір врожаю

Догляд за лохиною полягає і у зборі врожаю. Терміни дозрівання ягід залежать від того, які сорти ви посадили.

Так якщо сорт лохини:

ранньостиглий, то ягоди починаємо збирати з першої декади липня;

середньостиглий – з другої-третьої декади липня;

пізньостиглий – з другої-третьої декади серпня.

Плоди лохини достигають неодночасно, тому збір врожаю на кущі триває більше місяця.

Першою ознакою початку дозрівання ягід лохини є зміна зеленого кольору ягід на блакитно-фіолетовий. Це означає, що через тиждень при гарній погоді ягоди вже дозріють. Зривати з куща потрібно тільки такі ягоди, які легко відриваються.

Найбільш великими і смачними є ягоди першого і другого збору, так, що їх найкраще споживати в свіжому вигляді. А ягоди наступних зборів набагато дрібніші і, їх рекомендую переробляти.

Вирощування та догляд за лохиною – укриття на зиму

Важливим у догляді за лохиною є укриття рослини на зиму, від укриття залежить майбутній врожай. У більшості випадків, межею морозостійкості кущів лохини є температура – 23 – -25 градусів, а також велика ймовірність підмерзання рослини в безсніжну зиму.

Якщо ви вирішили вирощувати пізньостиглі сорти, то не забудьте, що вони часто страждають від ранньо-осінніх заморозків і, тому ці сорти необхідно першими накривати. Підготовку кущів до зими треба починати завчасно.

Як утепляти лохину

Гілки лохини пригинають до землі, для цього можна використовувати шпагат або дротові дуги, розташувавши їх навхрест.

Потім з настанням стійких морозів кущі накриваємо мішковиною чи агротканиною. Поліетиленову плівку краще не використовувати. Взимку кущі можна присипати розсипчастим снігом так, щоб верхівки стебел постійно були під білим покривалом.

З настанням весни укриття знімаємо, обрізаємо кінчики підмерзлих гілочок. Квітки лохини зазвичай не потребують додаткового захисту від різкого весняного похолодання, так, як можуть переносити заморозки до – 7 градусів.

Розмноження лохини

Хвороби та шкідники лохини

Хвороби сіра гниль, антракноз. Шкідники птахи, хрущі.

Повноцінний урожай: як посадити і виростити садову лохину

Про унікальну користь лохини написано дуже багато. Але для садівників-перфекціоністів лохина приберегла ще одну несподівану чесноту. У кожному саду є куточок – недалеко від крана з водою, який викликає тихе роздратування: за ним ніхто не доглядає, і він схожий на узлісся. Якщо цей куточок освітлюється сонцем, то і сумніватися не варто! Це місце створене самою природою, щоб там висадити лохину. Прибираємо чортополох, садимо лохину і майже без догляду отримуємо щосезону до 10 кг смачних ароматних корисних ягід.

Лохина – витончена лісова красуня без будь-якої брутальності. Її тендітні, рожеві або блакитні як порцеляна квітки-дзвіночки зачаровують ніжністю. Ягоди майже не містять кислот: їхній смак підкорює кожного, до того ж вони – офіційно визнані світовою охороною здоров’я лікарською сировиною.

Лохина – опис

Садова лохина – листопадний кущ із розгалуженими стеблами, висота яких коливається в межах 0,9-2,5 м.

Розрізняють пагони 2-х видів:

• формуючі, потужні – ростуть від підземних бруньок,
• розгалужені – з вегетативними бруньками, розташованими в пазухах нижніх листків.

Квіткові бруньки – верхівкові і бічні утворюються на верхній частині куща. Вони вдвічі більші за вегетативні.

Коріння лохини – мочкувате, добре розгалужене, поверхневого типу: майже всі вони знаходяться на глибині 15 см. Головного кореня у рослини практично немає – його довжина лише 3 см.

На коренях відсутні всмоктувальні волоски. Замість них роль постачальника поживних речовин виконує мікориза – грибна колонія. Гриби розвиваються в кислому середовищі.

Вирощування лохини – досить просте заняття. Кущ з успіхом можна розводити на щільних, багатих гумусом суглинках, на супісках і в бідних пісковиках. Головне – підтримувати в них кисле середовище.

Лохина садова – сорти

Садова культурна лохина отримана в результаті схрещування між собою різних північноамериканських видів – високорослих, австралійських – великоплідних, і низькорослих – морозостійких.

1. Лохина північна високоросла (V. corymbosumL): висота куща 1,5-2,5 м; витримує до -30о морозу, в спокої перебуває понад 800 годин.
2. Лохина південна великоплідна австралійська (V. australe): кущ висотою 4 м, морозостійкість – до -5о, в спокої менш як 600 годин.
3. Лохина низька вузьколиста (V. angustifblium Ail.): висота 0,2-0,7 м, витримує -30о морозу, час спокою – 1000 годин.

На основі цих видів отримані десятки культиварів, адаптованих до клімату різних країн. Лохина садова – сорти, які вирощуються в Україні:

1. Ранньостиглі – Река;Боніфацій; Біг Блю; Блюрей; Блю Стар; Веймут.
2. Середньоранні – Ранкокас; Стенлі; Лісовий Скарб.
3. Середньостиглі – Гігант Блю; Латеблю; Блюкроп; Конкорд; Дюк; Блю Беррі.
4. Середньопізні – Лохина XXL; Берклі; Норд Кантрі.
5. Пізньостиглі – Ерліблю, Діксі, Елізабет; Герберт, Ковілл Чандлер.

У центральних регіонах краще посадити лохину середньостиглих і ранніх сортів, а в степових садах, які добре прогріваються – пізньостиглих. Для ділянок, розташованих на північ від Києва, рекомендується висаджувати напіввисокі культивари. У них великий вплив низькорослої і зимостійкої канадської лохини вузьколистої. Це давно випробуваний Веймут (Weymouth), а також Латеблю, Дюк; Біг Блю.

На північному заході добре розвиваються Норд Блю і Норд Кантрі – гібриди з генами вузьколистої лохини.

У регіонах на південь від Кропивницького є сенс розводити сорти з більш великими і солодкими ягодами:

Сортів багато, така велика кількість пов’язана з тим, що природні умови в країні чудово підходять для вирощування цієї ягоди. Доглядати за культурою досить просто:

• рослина невибаглива,
• легко розмножується зеленими і деревними живцями,
• родить понад 70 років.

Головне в цій справі – знати, як посадити лохину.

Як садити лохину: вибір місця, підготовка ґрунту

Кущ любить вологу і сонце, тому місце неподалік від водяного крану – одне з найкращих. Краще вибрати взгірок, ніж улоговинку, в яку стікає холодне повітря. Якщо земля глиниста, то дренаж необхідний – потрібно уникнути замокання коренів.

Ідеальна ділянка – та, що не оброблялася довгий час.

Добре було б заздалегідь на місці, де буде лохина, посадити овес і чорнобривці: ці культури дають досить органіки і пригнічують нематод. Жито – гірший сидерат: він багатий на поживні речовини, але водночас стимулює розвиток нематод. Вирощування трав – процес довгий, тому в яму можна внести вже готову солому і перепрілу стеблову масу сидеральних культур.

Посадкову яму слід підготувати – ґрунт має бути не просто кислим (pH 6,0-6,5), а дуже кислим – pH 3.5-4.5. Допускається відхилення кислотності до рівня 5, але при цьому вимоги до якості регулярного догляду зростають.

Яму викопують шириною 60-80 см, такої ж глибини. Якщо ґрунт піщаний, то боки лунки краще закрити плівкою. На дно такої ями слід укласти глину зі щебенем і шишками.

Добре зарекомендував ще один прийом, при якому щедро родить лохина: вирощування на гребенях. В цьому випадку роблять насипний пагорб з ґрунтом потрібної кислотності.

Ґрунтосуміш для засипки готують з садової землі, піску, торфу, хвойного опаду (можна з сосновою корою) і суміші мінеральних добрив. Додають:

• суперфосфат – 25 г/м2;
• сульфат магнію – 15-20 г на кущ;
• сульфат калію – 20-25 г на кущ;
• повну ложку комплексної мінеральної суміші.

Бажано не давати рослині підгодівлі з хлором – типу хлориду кальцію.

Після посадки рослину мульчують. Підійдуть тирса, хвоя, шишки, кора, торф та інші.

Інші тонкощі, знання яких вимагає лохина – коли садити, коли удобрювати – труднощів не викликають. Одно-дворічні саджанці з закритою кореневою системою висаджують ранньою весною. Осінні посадки також допускаються. У перший рік кущі не підгодовують. У наступні роки їм дають мінеральний комплекс: кількість ложок має відповідати кількості років. Після досягнення саджанцем чотирирічного віку, норма стає постійною: 4 ложки на рослину.

Полив здійснюють рівномірний: вологість ґрунту повинна становити 70%. Якщо листя рослини почало світлішати, у воду додають:

• лимонну або щавлеву кислоту – 3 ст. ложка. на 10 л води,
• 9-відсоткову оцтову кислоту – 100 мл на 10 л води.

Восени під кожен кущ вносять колоїдну сірку – по одній ст. ложці.

Обрізку стебел лохини проводять восени. Формування куща – таке ж, як для смородини.

Ягоди збирають у 2-3 прийоми – їх дозрівання відбувається нерівномірно. Плоди довго не осипаються – за цим показником лохина набагато перевершує інші ягідники.

Ну а для тих, хто по-справжньому цікавиться вирощуванням ягідних культур – наша постійна рубрика «Ягідний сад». У цьому розділі ми публікуємо корисні відомості про агротехніку ягідних культур, розповідаємо про ефективні техніки догляду за рослинами, їх обрізки та боротьбі зі шкідниками. Ми допоможемо зробити Ваш сад більш врожайним!