Зміст:
Українські прізвища – список і відмінювання чоловічих і жіночих
Українські імена дуже добре поширені, не кажучи вже про прізвища. Коли Київська Русь звернулася в християнство, почали зароджуватися красиві слова, які згодом стали українськими. Християнський церковний календар свідчить про те, що основу всіх даних складає він. Так у чому ж магія української мови?
Українські імена та прізвища
Походження українських прізвищ – це довга історія, яка вкорінюється в минуле на кілька століть назад. Є один дуже цікавий факт: українські дані увійшли в ужиток набагато раніше, ніж російські чи англійські. Перші прізвища з суфіксом –енко-, який зараз вже відомий і навіть звичний. Але мало хто знає, що це один з самих давніх суфіксів, який відноситься до 16 століття.
Кожне слово давалося людям не просто так, воно щось означало. Так, наприклад, поширене прізвище Майстренко має переклад «свобода», тобто хтось в роду був не кріпаком, а мав право бути майстром. Етнічний українець може входити в групу, що має довгу історію, завдяки наявності деяких специфічних ознак освіти прізвища.
Українські чоловічі прізвища
Українські чоловічі прізвища залежать від закінчень і від суфіксів – це самий головний показник побудови. Утворювалися вони довгий час, спираючись на прізвиська людей, їх професії, зовнішність та регіон проживання, так вони могли їх отримувати виходячи із специфіки своєї діяльності. Поширені суфікси за алфавітом, грають головну роль в освіті даних, це:
Українські жіночі прізвища
Українські жіночі прізвища утворюються так само, як і чоловічі. Тут трохи змінюються закінчення, мають відмінювання, але лише завдяки цьому можна зрозуміти, що перед нами жінка. Так само, форми для дівчат існують далеко не для всіх. Є і такі дані, які не змінюються, тобто підходять до обом полам відразу. Приклади суфіксів ті ж самі, що надані вище. Але краще всього розібрати на наочному варіанті.
Смішні українські прізвища
Словник українських прізвищ рясніє цікавими, смішними даними, які навіть за імена вважати дивно. Ні, справа зовсім не у висміюванні. Просто вони дійсно дуже смішні, забавні, мало хто набереться сміливості дати своїй дитині таке ім’я. Хоча, для України такі імена вважаються найкращими з усіх:
- Ківш;
- Голка;
- Нестреляй;
- Недайхлеб;
- Худоба;
- Куропятник;
- Страх;
- Пипко-Біснувата;
- Бидло;
- Кочмарик;
- Гривул;
- Гуррагча;
- Сурдул;
- Мош;
- Бошара;
- Жовна.
Список можна продовжувати нескінченно, є і зовсім не найвдаліші варіанти, які звучать не дуже естетично. Але що поробиш, такий українську мову, і ми повинні його поважати.
Красиві українські прізвища
Красиві українські прізвища, список яких великий. Тут є знайомі дані, які часто зустрічаються. Дані дійсно дуже цікаві, відомі, а найголовніше – співзвучні.
- Ткаченко;
- Степаненко;
- Плющенко;
- Лещенко;
- Скрипко;
- Гончаренко;
- Собчак;
- Тищенко;
- Винниченка;
- Тимошенко;
- Романюк;
- Онищенко;
- Гузенко.
Західно-українські прізвища
Західно-українські прізвища мають суфікси –ів-, він зустрічається абсолютно скрізь. Наприклад, Иллив, Іванів, Іванців. Взагалі, у Західній Україні не так вже й багато закінчень і суфіксів, тому народ обмежився основними доповненнями до даних, без відмінювання: -віл-, -ич-, -ович-, -эвич – і –ч-. Ось і все розмаїття. Якщо слово буде закінчуватися на одне з цих суфіксів, то слід відразу ж визначати, що це виключно Західна Україна. Так, наприклад, ряд відомих імен, що належать до західно-української системі складання:
- Мішкєвич;
- Коганович;
- Мрыч;
- Енукович;
- Горбацевич;
- Кривич;
- Беконович;
- Винич;
- Строганович;
- Страровойтович;
- Гудзевич;
- Бикович;
- Кпекыч.
Поширені українські прізвища
Є так само десятка – найпоширеніші українські прізвища, які не тільки зустрічаються на кожному розі, але і вважаються найбільш популярними з усіх. Велика кількість відомих людей є власниками справжніх прізвищ українського походження, наприклад, космонавти, політики і т. д. Список українських прізвищ:
Як схиляються українські прізвища
Схиляються українські прізвища? Взагалі, чоловіча прізвище завжди буде підходити під це правило. Але є так само і ще одне вагоме правило: неросійські прізвища, які закінчуються на приголосну, обов’язково схиляються, а іноземні дані, що відносяться до неслов’янським традицій з закінченням на голосну – залишаються незмінними. Жіноча сторона не така гнучка, так як є деякі суфікси, які просто випадають. Так, жінкам доводиться все життя ходити з чоловічими даними, але це ніяк не засмучує, адже в більшості випадків ці прізвища дуже лаконічні і красиві.
“Я бачив вашого чоловіка і розумію, чого весь час думаєте про мене”: Береза потролив пропагандистку Скабєєву
Член української делегації у ПАРЄ Борислав Береза протролив російську пропагандистку з телеканалу “Россия 24” Ольгу Скабєєву
Про це він написав у Facebook.
Береза зазначив, що неоднократно чув від колег, що Скабєєва у своїх включеннях та розмовах з іншими членами ПАРЄ згадує його прізвище.
Він розповів, що дещо пізніше до нього підійшла гостьовий редактор телеканалу “Россия 24” і запитала, чи може він сказати декілька слів Скабєєвой. Український депутат погодився, адже “давно дозріли запитання до неї” .
“У мене є питання: Чого ви весь час згадуєте Березу? Невже жоден чоловік вас більше не цікавить і нікого немає у вашій фантазії? Я розумію, я бачив вашого чоловіка, це трагедія”, – заявив Береза Скабєєвій.
Пізніше він написав у соцмережі, що бачив її чоловіка і розуміє, чому вона весь час думає про нього.
Після цього у Скабєєвої почалась істерика: вона забрала мікрофон від українського депутата і кричала в камеру, через слово згадуючи Березу.
Дивіться після 01:40 хвилини
Як прізвище чоловіка Скабєєвої
Українські прізвища дуже різноманітні за джерелами виникнення і граматичною будовою. Прізвища належать до іменників, але за походженням, будовою та особливостями відмінювання їх ділять на дві групи:
а) прізвища іменникового типу: Гнатюк, Довженко, Кравченко, Ломака, Паляниця, Швець;
б) прізвища прикметникового типу: Береговий, Головатий, Кривенька, Пишний, Садова.
Відмінювання прізвищ іменникового типу
Серед прізвищ (антропонімів) іменникового походження відомі утворення чотирьох відмін:
I відміни: Кочерга, Сирота;
II відміни: Коваль, Кравчук, Мірошниченко;
III відміни: Путь, Заморозь;
IV відміни: Немовля, Теля.
Проте іменникові прізвища відмінюються лише за зразком I та II відмін відповідної групи: твердої, м’якої, мішаної.
| Закінчення прізвища | Відмінювання |
|---|---|
| Як іменники I відміни | |
| чоловічі та жіночі прізвища на -а(-я) | чоловічі і жіночі прізвища, незалежно від способу творення, мають однакові відмінкові закінчення: тверда група – Сердега, Сердеги, Сердезі. м’яка група – Паляниця, Паляниці, Паляницю. мішана група – Тараща, Таращі, Таращу. |
| Увага! Відповідно до фонетичних правил української мови приголосні основи г, к, х у давальному та місцевому відмінках змінюються на з, ц, с: Муха – Мусі, Кривега – Кривезі, Солоха – Солосі, Мишуга – Мишузі, Осика – Осиці, Нудьга — Нудьзі, Здоровега — Здоровезі, Заволока — Заволоці, Дробаха — Дробасі. | |
| прізвища типу Гайдученя, Зубеня, Немовля що походять від іменників ІV відміни , відмінюємо за типом І відміни (разом зі зміною наголосу вони втрачають суфікс -ат, -ят: Василь Немовля – Василеві Немовлі (хоч немовля – немовляті), Гайдучéні, Зубéні. | |
| Як іменники II відміни | |
| прізвища на приголосний, -ко, -енко, -о | чоловічі прізвища відмінюються як іменники II відміни відповідної групи: тверда група – Кравченко, Кравченка, Кравченкові(-у). м’яка група – Буревій, Буревія, Буревієві(-ю). мішана група – Дорош, Дороша, Дорошеві(-у). |
| Увага! Жіночі прізвища цього типу : Тетяна Карпенко – Тетяни Карпенко, Тетяні Карпенко; Світлана Пиляй – Світлани Пиляй, Світлані Пиляй; Марина Драч – Марини Драч, Марині Драч. | |
| Зауваження щодо відмінювання прізвищ іменникового типу ІІ відміни | |
| не відмінюють українські прізвища на зразок Півторадні, Леле, псевдоніми Ле, Трублаїні | |
| За відмінювання відбувається типове для загальних назв чергування: | голосні о, е чергуються в закритому складі з і: Біловіл — Біловола, Сивокінь — Сивоконя, Кіт — Кота, Корінь — Кореня, Перебийніс — Перебийноса. АЛЕ в деяких прізвищах буква і зберігається й у відкритому складі: Куліш — Куліша (хоч куліш – кулешу), Кисіль — Кисіля (хоч кисіль – киселю), Чміль — Чміля, Чіп — Чіпа. |
| голосні о, е чергуються з нульовим звуком (випадання о, є): Гачок — Гачка, Довженок — Довженкá (пор. Довженко — Довжéнка), Жайворонок — Жайворонка, Задніпрянець — Задніпрянця, Кривень — Кривня, Майстер — Майстра та ін. Якщо ж такі прізвища не мають спільнозвучної загальної назви, то ці голосні в них не випадають під час відмінювання, тому що послабиться зв’язок відмінкових форм з вихідною формою прізвища: Белей — Белея, Белеєві, Белеєм. Ґетлетей — Ґелетея, Ґелетеєві, Ґелетеєм. Гутор — Гутора, Гуторові, Гутором. | |
| у прізвищах Жнець, Швець не відбувається перестановки голосного е: Жнець — Жнеця, Жнецем (хоч жнець – женця, женцем), Швець — Швеця, Швецем (хоч швець — шевця, шевцем). | |
| не випадає е у прізвищі Чернець — Чернеця (хоч чернець — ченця), Мудрець — Мудреця, Перець — Переця, Шершень — Шершеня; а також у чеських і польських прізвищах: Гашек — Гашека, Гавлічек — Гавлічека, Вільчек — Вільчека. | |
| чоловічі прізвища типу Гомоляко, Задирако, Рево, Скибо, Сороко, Шакало | ці прізвища іноді безпідставно вважають невідмінюваними, їх слід відмінювати за парадигмою ІІ відміни: Іван Задирако (Рево, Скибо, Сороко, Шакало) — Івана Задирака (Рева, Скиба, Сорока, Шакала), Іванові Задираку (Ревові, Скибові, Сорокові, Шакалові) тощо. |
| прізвища із суфіксами -ин, утворені від назв осіб за національністю та етнічним походженням: Литвин, Турчин, Угрин, Русин, Сербин, Волошин | ці прізвища належать до іменникових, а не прикметникових прізвищ, тому в орудному відмінку мають закінчення -ом: Литвином, Турчином, Угрином, Русином, Сербином, Волошином |
| Увага! Жіночі прізвища, утворені від назв осіб за національністю та етнічним походженням, не відмінюють: Валентину Литвин, Ірини Турчин, Марією Сербин. | |
| прізвища на -р належать до трьох груп й відмінюються як відповідні іменники | тверда група — усі прізвища, окрім тих, що мають суфікс -ар (-яр): Вихор — Вихора, Вихорові(-у), Вихором… Кушнір — Кушніра, Кушнірові(-у), Кушніром… Кочур — Кочура, Кочурові(-у), Кочуром… |
| м’яка група — прізвища із суфіксом -ар, -ир: Кобзар – Кобзаря, Кобзареві(-ю), Кобзарем. Паламар – Паламаря, Паламареві(-ю), Паламаре́м . Пушкар – Пушкаря́, Пушкареві(-ю), Пушкарем… Пузир – Пузиря, Пузиреві(-ю), Пузирем. АЛЕ прізвища Гайдар, Гончар, як винятки, відмінюються за типом твердої групи: Гайдар – Гадара, Гайдарові; Гончар – Гончара, Гончаром (хоч гончар – гончаря, гончарем). | |
| мішана група — прізвища із суфіксом -яр: Діхтяр – Діхтяра, Діхтярові(-у), Діхтярем… Маляр – Маляра, Малярові(-у), Малярем. Школяр – Школяра, Школяреві(-у), Школярем. | |
| Увага! У прізвища на -р мають ті самі закінчення, що й загальновживані слова, від яких їх утворено: Кушнір – Кушніра, Бондар – Бондаря, Скляр – Скляра, Тесляр – Тесляра. | |
| прізвища на -ишин (-їшин), -ин, -ін (-їн) | чоловічі прізвища відмінюють як іменники II відміни: Василишин – Василишина, Василишинові(-у). Бондаришин – Бондаришина, Бондаришинові(-у). Савин – Савина, Совинові(-у). |
| чоловічі прізвища в вживають із закінченням -им: Василишиним, Бондаришиним, Савиним. | |
| жіночі прізвища можуть бути невідмінюваними й відмінюваними за прикметниковим типом: Людмила Савин – Людмили Савин; Людмила Савина – Людмили Савиної; | |
| На відміну від однозвучних загальних назв, що мають у однини закінчення –у (-ю), прізвища в цьому відмінку закінчуються на –а (-я): Вітер – Вітра, Сніг – Сніга, Борщ – Борща, Мед – Меда, Мороз – Мороза (пор. вітер – вітру, сніг – снігу, борщ – борщу, мед – меду, мороз – морозу). | |
| За типом ІІ відміни змінюють чоловічі прізвища типу Піч, Рись, Розкіш*, утворені від іменників жіночого роду ІІІ відміни: Піч – Піча, Пічеві(-у), Пічем… (хоч піч – пе́чі, пе́чі, пі́ччю. ) Рись – Ри́ся, Ри́севі(-ю), Рисем. (хоч рись – ри́сі, ри́сі, ри́ссю…) Ро́зкіш – Ро́зкоша, Ро́зкошеві(-у), Розкошем… (хоч ро́зкіш – ро́зкоші, ро́зкоші, ро́зкішшю…) | |
*Примітка. Прізвища, що походять від назв тварин, предметів, загальних назв людей за певною ознакою, в офіційних текстах рекомендується вживати в поєднанні з ім’ям, назвою посади тощо: привітати добродія Зайця Миколу Андрійовича, оголосити подяку Корж Галині Петрівні.
| Відмінки | Групи І відміни | ||
|---|---|---|---|
| Тверда | М’яка | Мішана | |
| Н. | Сосюра, Муха | Головня, Заведія | Діжа, Тараща |
| Р. | Сосюри, Мухи | Головні , Заведії | Діжи, Таращі |
| Д. | Сосюрі , Мусі | Головні, Заведії | Діжі, Таращі |
| Зн. | Сосюру, Муху | Головню, Заведію | Діжу, Таращу |
| Ор. | Сосюрою, Мухою | Головнею, Заведією | Діжею, Таращею |
| М. | (на/при) Сосюрі, Мусі | (на/при) Головні, Заведії | (на/при) Діжі, Таращі |
| Кл. | Сосюро, Мухо | Головне, Заведіє | Діже, Тараще |
| Відмінки | Групи ІI відміни | ||
|---|---|---|---|
| Тверда | М’яка | Мішана | |
| Н. | Кириченко, Гачок | Кобець, Свічкар | Піч, Дорош |
| Р. | Кириченка, Гачка | Кобця, Свічкаря | Піча, Дороша |
| Д. | Кириченкові(-у), Гачкові(-у) | Кобцеві(-ю), Свічкареві(-ю) | Пічеві(-у), Дорошеві(-у) |
| Зн. | Кириченка, Гачка | Кобця, Свічкаря | Піча, Дороша |
| Ор. | Кириченком, Гачком | Кобцем, Свічкарем | Пічем, Дорошем |
| М. | (на/при) Кириченкові(-у), Гачкові(-у) | (на/при) Кобцеві(-ю), Свічкареві(-ю) | (на/при) Пічі (-еві), Дороші(-еві) |
| Кл. | Кириченку, Гачку | Кобцю, Свічкарю | Піче(-у), Дороше(-у) |
Відмінювання прізвищ прикметникового типу
Чоловічі і жіночі прізвища прикметникового типу відмінюють як відповідні прикметники (твердої або м’якої групи): Волчанський – Волчанського, Волчанським; Волчанська – Волчанській, Волчанську;
Савицький – Савицького, Савицьким; Савицька – Савицької, Савицькою.
Слід розрізняти прізвища іменникового та прикметникового типу на -ин, -ін (-їн).
Чоловічі прізвища Гаршин, Воловин належать до прикметникового типу, тому в орудному відмінку мають форми Гаршиним, Воловиним. Жіночі прізвища цього типу в називному відмінку мають закінчення -а: Гаршина, Воловина.
Увага! У прізвищах на -ів відбувається чергування і – о у відкритому складі після твердих приголосних: Миронів — Миронову (бо Мирон), Семенів — Семенову (бо Семен). Відбувається також чергування і з е після м’яких та шиплячих: Іванців — Іванцева (бо Іванець), Лукашів — Лукашеву (бо Лукаш).
АЛЕ Райців — Райціва, Луців — Луцівом (зумовлено не фонетикою, а традиційними вимовою та написанням).
| Відмінки | Чоловічий рід | Жіночий рід | на -ин | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Тверда група | М’яка група | Тверда група | М’яка група | ||
| Н. | Шовковий | Завгородній | Шовкова | Завгородня | Гаршин |
| Р. | Шовкового | Завгороднього | Шовкової | Завгородньої | Гаршина |
| Д. | Шовковому | Завгородньому | Шовковій | Завгородній | Гаршинові(-у) |
| Зн. | Шовкового | Завгороднього | Шовкову | Завгородню | Гаршина |
| Ор. | Шовковим | Завгороднім | Шовковою | Завгородньою | Гаршиним |
| М. | (на/при) Шовковому | (на/при) Завгородньому | (на/при) Шовковій | (на/при) Завгородній | (на/при) Гаршині |
| Кл. | Шовковий | Задорожній | Шовкова | Задорожня | Гаршине |
Форми присвійних прикметників мають прізвища на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Авдєєв, Трошин, Ананьїн, Трофимов, Миронів, Курилів. Жіночі прізвища з основою на -ишин (на кшталт Іванчишин), як і решта жіночих прізвищ, подібних до присвійних прикметників, відмінюються, зберігаючи прикметникові форми в усіх відмінках однини й множини*.
*Українська без помилок. Говоримо і пишемо правильно. Сучасний довідник з урахуванням останніх змін у правописі і мовленні // укладач О. М. Журенко, Харків : “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2015, c. 234
| Відмінки | Приклади прізвищ на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин (-їн) | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Н. | Панченков | Миронів | Дєєв | Іванчишин (ч.р.) Іванчишин (ж.р.) | Ільїн Ільїна | Стеців |
| Р. | Панченкова | Миронова | Дєєва | Іванчишина, Іванчишиної | Ільїна Ільїної | Стецева(-іва)* |
| Д.** | Панченкову | Миронову | Дєєву | Іванчишину, Іванчишиній | Ільїну Ільїній | Стеціву |
| Зн. | Панченкова | Миронова | Дєєва | Іванчишина, Іванчишину | Ільїна Ільїну | Стеціва |
| Ор. | Панченковим | Мироновим | Дєєвим | Іванчишиним, Іванчишиною | Ільїним Ільїною | Стецівим |
| М. | (на/при) Панченкову | (на/при) Миронові | (на/при) Дєєві | (на/при) Іванчишині, Іванчишиній | (на/при) Ільїні Ільїній | (на/при) Стеціві |
| Кл.*** | Панченкове | Миронове | Дєєве | Іванишине (ч.р.) | Ільїне (ч.р.) | Стеціве |
*Олександр Пономарів у книзі “Культура слова: Мовностилістичні поради” зазначає, що, попри закріплену чинним правописом норму, варіанти прізвищ без чергування на зразок Михайл, Олійник, Прокоп тощо мають яскраво виражений розмовний характер, тимчасом як нормативна форма вимагає чергування.
**Чоловічі прізвища прикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн), згідно з парадигмами відмінювання, які наводить Правопис 2019 р., у давальному відмінку не мають паралельних закінчень -ові, -еві (-єві), а тільки -у: Ребро́ву, Петро́ву, Ковале́ву, Фе́дорову, Андруси́шину тощо.
***Чоловічі прізвища прикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн), згідно з парадигмами відмінювання, які наводяться у § 102 Правопису 2015 р. (чинний до 2024 р.), у кличному відмінку однини мають форми із закінченням -е та з нульовим закінченням: Па́влов – Па́влове й Па́влов, Ковалі́в – Ковале́ве й Ковалі́в тощо. І. Р. Вихованець та К. Г. Городенська для таких прізвищ у кличному відмінку однини наводять лише форму на -е, але не наводять форми з нульовим закінченням: Прокопів – Прокопове, Михайлишин – Михайлишине. Так само лише закінчення на -е пропонує уживати й Правопис 2019 р.
У складних чоловічих та жіночих прізвищах змінюють обидві частини відповідно до правил відмінювання кожної з них. Винятки з цього правила – це ті подвійні прізвища, першу частину яких сприймають як прикладку, а не як окреме прізвище: Смаль-Стоцького, Кос-Анатольского, Яр-Кравченка .
| Відмінок | Чоловіче прізвище | Жіноче прізвище |
|---|---|---|
| Н. | Лобода-Клименко | Лобода-Клименко |
| Р. | Лободи-Клименка | Лободи-Клименко |
| Д. | Лободі-Клименкові(-у) | Лободі-Клименко |
| Зн. | Лободу-Клименка | Лободу-Клименко |
| Ор. | Лободою-Клименком | Лободою-Клименко |
| М. | (на/при) Лободі-Клименкові(-у) | (на/при) Лободі-Клименко |
| Кл. | Лободо-Клименку | Лободо-Клименко |
Відмінювання прізвищ іншомовного походження
| Відмінюють | НЕ відмінюють |
|---|---|
| чоловічі прізвища на -о: Бранко – Бранка, Бранкові(-у). Тіто – Тіта, Тітові(-у). | чоловічі й жіночі прізвища іншомовного походження на -е, -є, -і, -ї, -о, -у, -ю: Беккі, Віардо, Він’ї, Вінчі, Віньї, Гамсуладзе, Готьє, Джонні, Дідро, Картьє, Кюрі, Мане, Міро, Руссо, Шагане |
| чоловічі та жіночі прізвища на -а (-я): Обама – Обами, Обамі. | чоловічі та жіночі прізвища на та з Бенуа, Векуа, Делакруа, Жоффруа, Дюма, Золя |
| прізвища на -ія потрібно відмінювати як іменники І відміни м’якої групи, до яких вони формально подібні: Гамсахурдія – Гамсахурдії, Гамсахурдію, Гамсахурдією. Телія – Телії, Телію, Телією. | прізвища на -швілі, -дзе через їхній виразний неслов’янський характер невідмінювані: Гурамішвілі, Саакашвілі, Шеварднадзе, Кавалерідзе, Гонгадзе |
| іншомовні чоловічі прізвища, що закінчуються на приголосний, відмінюють як звичайні українські прізвища II відміни відповідної групи: Ньютон – Ньютона, Ньютоном. Ремарк – Ремарка, Ремарком. Шиллер – Шиллера, Шиллером. | жіночі прізвища на -ін, -ов: Луїзи Чаплін, Ельзи Дубров |
| чоловічі та жіночі прізвища на -их, -акі, -ово, -аго: Блєдних, Бураго, Дурново, Живаго, Сєдих, Сухово, Танакі, Толстих | |
| Неслов’янські прізвища, що закінчуються на -ов, -ин, -ін в однини мають закінчення -ом: Чапліном, Дарвіном, Царицином, Бородіном, Святошином, Люботином (пор.: Вишневим, Сніжним — іменники, що відмінюються, як прикметники). АЛЕ Волошиним, Лесиним — слов’янські прізвища. | |
| У відмінюванні прізвищ слов’янського походження на -ець суфіксальний -е- випадає: Ка́ролець – Ка́рольця, Ка́рольцеві…, Мора́вець – Мора́вця, Мора́вцеві… тощо. | |