Як відбувається проростання насіння

Для доведення необхідності води, повітря і тепла учні наводять результати досліду. Один з учнів розповідає про методику постановки та проведення досліду.

Учні замальовують у зошитах чотири банки (або пробірки), під малюнками підписують, у яких умовах перебувало насіння й що з ним відбулося.

Спостереження учнів підсумовуються їхніми відповідями на запитання:

• В яких умовах перебувало насіння в банці № 1?
• Чи змінилося насіння?
• В яких умовах перебувало насіння в банках № 3 і № 4?
• Що відбулося з насінням в обох банках?
• В яких умовах перебувало насіння в банці № 2?
• Чому в цій банці насіння проросло?
• Які умови необхідні для проростання насіння?

У зошитах учні записують висновок: «Для проростання насіння необхідні одночасно три умови: вода, повітря і тепло».

У підсумковій бесіді з’ясовується значення води, повітря і тепла для проростання насіння та чи для всіх насінин різних рослин потрібний однаковий обсяг цих умов, а також з допомогою яких агротехнічних прийомів людина створює найбільш сприятливі умови для появи дружних сходів після посіву насіння культурних рослин.

До уроку необхідно закласти досліди для виявлення дихання насіння. Для цього потрібно наповнити кілька великих пробірок вуглекислим газом; інші пробірки — киснем і щільно закрити їх гумовими пробками.

Дихання насіння

Використовуючи життєвий досвід учнів, а також знання, набуті під час вивчення природознавства, урок можна почати з бесіди:

• Яке значення має повітря для життя людини, тварин і рослин?
• Який газ поглинається під час дихання та який виділяється?
• Які властивості кисню і вуглекислого газу вам відомі?

Вислухавши відповіді, учитель ставить перед учнями наступне запитання: як з’ясувати, чи дихає насіння? Зазвичай на це запитання учні відповідають ствердно і як доказ наводять дослід, що розглядався на минулому уроці (під товстим шаром води насіння пшениці не проросло). Далі вчитель ставить пізнавальну завдання: який газ поглинається в процесі проростання насіння, а який виділяється? Як це можна з’ясувати?

Відповіді на запитання дають досліди з дихання насіння, що проростає, закладені заздалегідь. Під час демонстрації вчитель проводить бесіду:

• Якщо насіння, що проростає, дихає, то який газ повинен накопичитися в закритій колбі, в якій воно перебуває?
• Як можна дізнатися, який газ міститься в колбі?

Спостереження допомагають учням зробити правильний висновок: «Кисень у колбі витратився на дихання, насіння виділило вуглекислий газ».

Постановкою питання: яке значення має дихання для насіння, що проростають? — привертається увага учнів до розглядання результатів досліду, що доводить вплив дихання на ріст органів проростка.

Учитель просить пояснити, чим спричинена така велика різниця у величині проростків у закритій і відкритій колбах, хоча насіння було покладено в них одночасно і колби стояли поряд у кімнатній теплиці. Учні зазвичай правильно вказують причину явища.

У зошитах учні малюють дві колби з проростками й роблять запис приблизно такого змісту: «У відкритій колбі насіння проросло. Висота проростків від… до… см. До насіння вільно проникало повітря. У закритій колбі насіння набубнявіло і лише деяке почало проростати. У колбу не проникало свіже повітря. Висновок: насіння дихає. Під час дихання воно поглинає кисень, а виділяє вуглекислий газ. Дихання необхідне для росту і розвитку проростка».

З метою оволодіння учнями поняттям «умови зберігання насіння» проводиться бесіда, у процесі якої відзначається необхідність провітрювання зерносховищ для підтримки рівномірної температури й вологості в приміщенні.

Удома учні продовжують спостереження за розвитком проростків.

Для вивчення теми «Живлення і ріст проростків» необхідно:

1. Підготувати проростки дводольних і однодольних рослин у різних фазах розвитку, починаючи із проростання насіння.

2. Принести на урок заздалегідь закладені досліди зі з’ясування впливу величини запасів поживних речовин на розвиток проростка рослини.

Живлення і розвиток проростків дводольних і однодольних рослин

Вивчення питання про живлення пов’язане зі з’ясуванням особливостей розвитку проростків дводольних і однодольних рослин і того, що відбувається при цьому із запасними речовинами насіння, в якому стані вони можуть поглинатися клітинами й чому для посіву необхідно брати повноваге добірне насіння.

На початку уроку учні виконують самостійну роботу за завданням учителя.

Завдання 1. Розглянути розвиток органів у проростка пшениці й відповісти на запитання:

• Який орган зародка рушає в ріст першим?
• Що розвивається із зародкового зачатка?
• Як змінився ендосперм у процесі розвитку проростка? (Відокремити ендосперм у всіх проростків і розглянути його.)

Завдання 2. Розглянути розвиток органів у проростка квасолі й відповісти на запитання:

• Який орган зародка починає рости першим?
• Що відбувається із сім’ядолями в процесі розвитку проростка?

Порівняти проростки однодольної та дводольної рослин. Чим вони відрізняються одна від одної?

Після виконання завдань проводиться узагальнююча бесіда за запитаннями:

• Чим живляться проростки рослин?
• Як ви про це довідалися?
• За рахунок чого відбувається ріст органів проростка, збільшення їх розмірів? (Клітини живляться, ростуть, діляться)
• За якими ознаками можна відрізнити проростки однодольних рослин від дводольних?

На цьому ж уроці проводиться бесіда про значення запасних поживних речовин насіння. Учитель демонструє проростки, що виросли з половини сім’ядолі, з однієї та двох сім’ядоль, а також проростки, що розвинулися з дрібних і великих насінин.

Бесіда проводиться за запитаннями:

• Чим відрізняються проростки із двома сім’ядолями від проростків з однією і половиною сім’ядолі?
• Який висновок можна зробити із цього досліду?
• У чому полягає відмінність проростків, що розвинулися з дрібних і великих насінин?
• Яке насіння слід відбирати для посіву?

Вислухавши й доповнивши відповіді учнів, учитель підкреслює, що клітини проростка можуть усмоктувати запасні речовини тільки в розчиненому стані. Тому без води не відбувається проростання насіння.

На завершення уроку учні роблять висновок: клітини проростка всмоктують розчинені речовини насінини. Чим більше запасних поживних речовин у насінині, тим більшим за розмірами виростає проросток. Великі проростки краще переносять несприятливі умови погоди, тому необхідно брати для посіву великі насінини.

Удома учні повторюють матеріал про будову й склад насінини, умови, необхідні для їх проростання, дихання і живлення проростків, продовжують спостереження за розвитком проростків.

Узагальнення знань з теми

Узагальнення і перевірка знань учнів проводяться шляхом усного і письмового опитувань. Відповіді учнів мають бути доказовими: з демонстрацією дослідів, виконанням малюнків, показом натуральних об’єктів, використанням таблиць.

Урок доцільно почати з короткого вступу, в якому вчитель пропонує учням розповісти, про що вони дізналися, вивчаючи тему «Насіння», та який матеріал, на їхню думку, слід було б повторити.

Вислухавши учнів, учитель виділяє головний і найбільш складний матеріал, на який слід звернути увагу, виявити прогалини в його засвоєнні школярами та усунути їх.

Бесіду рекомендується провести за такими запитаннями:

1. На які дві групи можна ділити насінини за будовою їх зародка? (Насіння однодольних і дводольних рослин)

2. У чому полягає подібність у будові насінин обох груп і в чому їх відмінність? (Подібність: насінини дводольних і однодольних рослин мають зародок рослини й запасні поживні речовини; відмінність: насінина дводольних — дві великі сім’ядолі із запасними речовинами, в однодольних— одна тонка сім’ядоля, а запасні речовини містяться в ендоспермі)

3. Як можна довести, що в насінині є зародок рослини? Що для цього необхідно зробити? (Створити умови для проростання насінини, поставити дослід, що доводить дихання насіння)

4. Які умови необхідні для проростання насіння? Яке значення має кожна з умов? (Розповісти про досліди та продемонструвати їх. Указати значення води — для набухання насіння і розриву шкірки, розчинення запасних речовин та їх рух у розчиненому вигляді до клітин зародка рослини; повітря (кисень) — для дихання живих клітин насіння; тепла — для нормального протікання життєвих процесів — живлення, дихання, росту, на холоді вони протікають слабко або зовсім припиняються)

5. Як можна довести, що насіння дихає? Який газ воно поглинає і виділяє? (Розповісти про дослід і показати його закладку, а якщо можна, то і його результати)

6. Чим живиться проросток під час проростання насінини? Покажіть. (Наводяться результати спостережень за зменшенням запасних речовин насінини, розміри проростків великих і дрібних насінин, з вилученою частиною запасних речовин)

7. Чому насіння різних рослин висівають на різну глибину й у різний термін?

8. Які знання, набуті вами в темі «Насіння», ви зможете використати для зберігання насіння і посіву його у ґрунт?

Після усного опитування проводиться письмова перевірка знань, розрахована на 12—15 хвилин.

1. Опишіть будову насінини дводольної рослини.

2. Які речовини входять до складу насінини?

1. Опишіть будову насінини однодольної рослини.

2. Назвіть умови, необхідні для проростання насіння в ґрунті. Учитель спостерігає за ходом письмової роботи й висловлює оцінні судження про якість її виконання.

У підсумковій бесіді вчитель підводить учнів до загальних висновків: «За будовою насіння рослини об’єднують у дві групи — однодольні та дводольні. У насінні міститься живий зародок рослини й запасні поживні речовини для нього (органічні й мінеральні). Для проростання насіння одночасно необхідні три умови: вода, повітря, тепло. Знання будови насіння та умов його проростання дозволяє людині створювати під час посіву насіння найбільш сприятливі умови в ґрунті й завдяки цьому одержувати високі врожаї».

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь

Дати відповіді на питання

• Які фактори можуть впливати на схожість насіння?
• Як проростає насіння?
• Що таке період спокою?

Проростання насіння, умови його підростання, біологія

Повернутися на сторінку Біологія

Умови проростання насіння. Будова плодів, їх класифікація. Реферат

Насіння квіткових рослин різноманітне за формою і розмірами. Насінина може досягати кількох десятків сантиметрів (пальми) і бути майже непомітною (орхідні, вовчок), мати кулясту, видовжено-кулясту, циліндричну або іншу форму. Завдяки такій формі забезпечується мінімальний контакт поверхні насінини з навколишнім середовищем. Це полегшує їм витримувати несприятливі умови.

Мал. 1. Схема будови насіння квасолі (а) і зернівки пшениці (б):

1 — насіннєва шкірка; 2 — сім’ядолі; З — рубчик; 4 — мікропіле; 5 — корінець; в — стебельце; 7 — брунька; 8 — чубчик; 9 — плодова оболонка; 10 — ендосперм

Зовні насінина вкрита насіннєвою шкіркою. Поверхня насінини зазвичай гладенька, але може бути і шорсткою, з шипами, ребрами, волосками, горбиками та іншими виростами шкірки. Всі ці утвори – пристосування насіння до поширення.

На поверхні насінини помітні рубчик і пилковхід. Рубчик – слід від насіннєвої ніжки, за допомогою якої насіннєвий зародок кріпиться до стінки зав’язі, пилковхід зберігається у вигляді маленького отвору в шкірці насінини.

Під шкірою розміщена головна частина насінини – зародок. У багатьох рослин (однодольні) у насінні є спеціалізована запаслива тканина – ендосперм. У насіння, де ендосперму немає (дводольні), поживні речовини відкладаються в сім’ядолях зародка.

Будова насінин у дводольних і однодольних рослин неоднакова. Типовою дводольною рослиною є квасоля, однодольною – жито. Головною відмінністю в будові насінин є наявність двох сім’ядоль у зародку дводольних і однієї – у однодольних рослин. Функції їх різні: в насінні дводольних у товстих, м’ясистих сім’ядолях містяться поживні речовини (квасоля).

У однодольних єдина сім’ядоля – щиток – тоненька пластиночка, розміщена між зародком і ендоспермом насінини і щільно притиснена до ендосперму (жито). При проростанні насінини клітини щитка поглинають поживні речовини з ендосперму і передають їх до зародка. Друга сім’ядоля редукована або відсутня.

Умови проростання насіння. Дихання насіння

Насіння квіткових рослин може тривалий час витримувати несприятливі умови, зберігаючи життєздатність зародка. Прорости і дати початок новій рослині може насіння з живим зародком, таке насіння називають схожим. Схожість виражають кількістю пророслого насіння у відсотках до загальної кількості висіяного. При низькій схожості посіви зріджені, що значною мірою зменшує врожай сільськогосподарських культур. Схожість посівного матеріалу має становити близько 100%.

Для проростання насіння необхідна ціла сукупність сприятливих умов: наявність певної температури, води, повітря.

Діапазон коливань температури, за якої може проростати насіння, залежить від географічного походження їх. Для вихідців з півночі потрібна нижча температура, ніж для вихідців з півдня. Так, насіння пшениці проростає за температури від 0° до +1 °С, а кукурудзи – за +12 °С. Це слід враховувати, встановлюючи терміни висівання.

Другою умовою для проростання насіння є наявність води. Проростати може лише добре зволожене насіння. Потреба у воді для набрякання насіння залежить від складу поживних речовин. Найбільшу кількість води поглинає насіння, багате на білки (горох, квасоля), найменшу – багате на жири (соняшник).

Вода, проникаючи через пилковхід і шкірку в міжклітинні простори та клітини, виводить зародок насінини зі стану спокою. Органічні сполуки, що є в насінні, приходять у рух і зазнають певних змін. Насамперед посилюється дихання і активуються ферменти. Під впливом ферментів запасні поживні речовини перетворюються на легкозасвоювані форми: жири і крохмаль перетворюються на органічні кислоти і цукри, а білки – на амінокислоти.

Для активного дихання зволоженого насіння потрібний доступ кисню з повітря. Під час дихання виділяється теплота. У зволоженого насіння дихання активніше, ніж у сухого. Якщо сире насіння скласти товстим шаром, воно швидко нагріється і може зіпріти, що призведе до руйнування зародка. Тому для зберігання засипають лише сухе насіння і зберігають його в добре провітрюваних приміщеннях. Для висівання слід відбирати велике і повноцінне насіння без домішок насіння бур’янів.

Очищення і сортування насіння здійснюють на сортувальних і зерноочисних машинах. Перед сівбою перевіряють якість насіння: схожість, життєздатність, вологість, зараженість шкідниками і хворобами. Для цього використовують відповідні стандартні методи. Якщо насіння відповідає вимогам стандарту, його називають кондиційним.

Насіння зернових, зернобобових, олійних, бобових культур і злакових трав залежно від посівних якостей поділяють на три класи, а насіння цукрових буряків, кормових коренеплодів, баштанних і овочевих культур – на два класи. Для сівби бажано використовувати насіння першого класу. Некондиційне висівати заборонено. Контроль за якістю насіння в господарствах здійснюють державні насінні інспекції.

Під час сівби слід враховувати глибину загортання насіння в ґрунт. Дрібнонасінні культури (цибулю, моркву, кріп) потрібно сіяти на глибину 1-2 см, велико-насінні (квасолю, гарбуз) – на 4-5 см. Має значення і характер проростання: насіння, яке виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту (соя, люпин, квасоля, цукрові буряки), загортають на меншу глибину, ніж насіння такого самого розміру, в якого сім’ядолі залишаються в ґрунті (горох, сочевиця).

Глибина загортання насіння залежить і від типу ґрунту. На легких (піщаних) ґрунтах, де водний режим менш стійкий, дрібне насіння потрібно висівати глибше, ніж на важких (глинистих) ґрунтах. Глибину висівання також збільшують, якщо в ґрунті мало вологи.

Дуже важливо рівномірно розмістити насіння за глибиною. Порушення цієї умови призводить до неодночасного проростання, розвитку і достигання рослин. Глибоко висіяне насіння дасть пізні сходи, а мілко загорнуте може зовсім не прорости. В усіх випадках насіння слід загортати у вологий шар ґрунту. У разі мілкого загортання насіння озимих культур вузол кущіння утворюється ближче до поверхні ґрунту, що збільшує загрозу вимерзання.

Для кращого проростання насіння слід розміщувати на твердому ложі, де кращий доступ вологи з нижніх шарів ґрунту, а також прикривати пухкою землею для кращого надходження повітря та вільного виходу сходів на поверхню.

За наявності комплексу сприятливих умов схоже насіння починає проростати і перетворюватися на проросток. Під час проростання і на перших етапах розвитку зародок живиться гетеротрофне, використовуючи запас поживних речовин ендосперму або сім’ядоль.

У насіння всіх рослин проростання починається видовженням зародкового корінця, виходом його через пилковхід та перетворенням на головний корінь рослини. Потім витягується стебельце разом із сім’ядолями і, нарешті, починає рости брунька, даючи початок головному стеблу. Така послідовність розвитку зародка біологічно виправдана, тому що корінець, який вступає в ріст раніше, прикріплює проросток до субстрату і постачає його водою та мінеральними речовинами. Витягуючись, стебельце виносить на світло перші органи проростка сім’ядолі. Лише після цього можливі формування і ріст надземних частин молодої рослини.

Проростки дводольних і однодольних рослин відрізняються одні від одних і своїми надземними частинами. У дводольних є дві сім’ядолі, які нагадують листочки, а в однодольних їх немає. Щиток зародка однодольних, який вважається єдиною сім’ядолею їх насінин, під час проростання зародка зникає, тобто використовується зародком для живлення.

У частини дводольних під час проростання сім’ядолі виносяться над поверхнею ґрунту і стають першими фото-синтезуючими листками. Це надземний тип проростання (гарбуз, клен). У інших сім’ядолі залишаються під землею і є джерелом живлення проростка (горох). Автотрофне живлення починається після появи пагонів із зеленими листками над ґрунтом. Це підземний тип проростання.

Утворення плодів

Плід формується із зав’язі маточки після запліднення (вишня, виноград та ін.) і є характерною ознакою квіткової рослини. У деяких рослин (особливо тих, що мають нижню зав’язь, – яблуня, груша та ін.) в утворенні плода беруть участь також інші частини квітки (квітколоже, оцвітина). Плід захищає насіння на всіх етапах його дозрівання від висихання, холоду, механічних пошкоджень і сприяє його поширенню. Саме через наявність плода квіткові рослини називають покритонасінними.

Під час формування плода стінки зав’язі розростаються і утворюють оплодень, що складається з трьох шарів: зовнішнього, середнього і внутрішнього. У різних рослин співвідношення товщини й щільності всіх трьох шарів різне і є видовою ознакою. Зовнішній шар зазвичай тонкий, а середній може бути товстим, соковитим і м’ясистим, із значним вмістом цукру (вишня, абрикос) або олії (маслини). Внутрішній шар тонкий; нерідко він видозмінюється і перетворюється на кам’янисту тканину – кісточку (слива, вишня, абрикос). Зелені плоди багаті на хлорофіл. Під час дозрівання колір плодів змінюється, що є пристосуванням до поширення.

Розрізняють такі типи плодів:

Сухі і соковиті плоди різняться за вмістом води та поживних речовин. Зовнішня шкірочка зав’язі, що зберігається на плодах, часто утворює різні вирости, придатки у вигляді шипів, волосків, крилаток. Соковиті плоди мають добре розвинений, м’ясистий середній шар оплодня і одну або кілька насінин. Вони можуть бути простими і складними. Прості мають одну або багато насінин і утворюються з однієї маточки. Простий однонасінний плід – кістянку мають вишня, абрикос.

Складні соковиті плоди утворюються або з кількох окремих квіток, як супліддя у шовковиці, або з кількох маточок однієї квітки, як багато-кістянка у малини. Після дозрівання супліддя обпадає цілком, а багато-кістянка може розсипатися на окремі плоди.

Сухі плоди не мають соковитої м’якоті і містять одну, кілька або багато насінин. Сухі нерозкривні плоди, як правило, однонасінні. Це горіх (ліщина, дуб), що має твердий, здерев’янілий оплодень. Сім’янка (соняшник) має шкірястий оплодень, що складається з двох плодолистиків, близько прилягає до насінини, але не зростається з нею. У зернівки (пшениця, жито) стінки тонкого шкірястого оплодня щільно зростаються з насіниною, тому можна сказати, що зернівка одночасно є і плодом, і насіниною.

Сухі розкривні плоди мають кілька або багато насінин, їхні стінки можуть бути здерев’янілими, шкірястими або перетинчастими. Це листянка – багатонасінний одногніздий плід, розкривається по шву зростання плодолистика (півонія, сокирки, калюжниця). Біб – одногніздий багатонасінний плід, розкривається двома лушпинами по черевному і спинному швах. Насіння прикріплюється до черевного шва.

Під час достигання плода лушпини часто скручуються і розкидають насіння (бобові, мімозові). Стручок – двогніздий багатонасінний плід, утворений двома плодолистиками і поздовжньою плівчастою перегородкою. Насінини прикріплені з обох її боків. Розкривається двома лушпинами від основи до верхівки, лушпини обпадають (капуста, редька, свиріпа).

Розрізняють ще плід стручечок – стручок, довжина якого перевищує ширину менш як у чотири рази (грицики, рижій). Коробочка – багатонасінний плід, що утворюється з одного або кількох плодолистиків. Часто коробочки бувають одногніздими (мак, кукіль, коронарія), двогніздими (блекота, вероніка) або багатогніздими (смілка, первоцвіт). Коробочки розкриваються дірочками (мак), зубчиками (смілка) або поздовжніми тріщинами (молочай, фіалка).

Крім перелічених типів плодів, характерних для найпоширеніших рослин, є й інші.

Описана класифікація плодів штучна, оскільки враховує в основному лише їхні морфологічні ознаки. Робляться спроби створення природної, еволюційної класифікації плодів.

Склад плодів і насіння

Плоди і насіння багаті на вуглеводи, білки, жири, мінеральні солі, органічні кислоти, вітаміни та ін.

Залежно від того, яких поживних речовин найбільше накопичується в плодах чи насінні, культурні рослини поділяють на:

зернові, що містять багато крохмалю:

• в зернівках пшениці – понад 60%,
• рису – 75%;
• бобові, з підвищеним вмістом білка (до 30-37% і більше):
• арахіс містить білка 38%,
• соя – 33-45%,
• люпин – близько 61%.

олійні (дають цінну продовольчу і технічну олію):

• соняшник,
• сафлор,
• рицина,
• кунжут,
• мак олійний,
• перила,
• лялеманція,
• ріпак,
• рижій,
• гірчиця сиза й біла,
• льон,
• коноплі та ін.

Понад 20 видів рослин використовують для добування дуже цінних ефірних олій, що нагромаджуються в плодах і насінні (коріандр, кмин, фенхель).

Поширення плодів і насіння. Насіння квіткових рослин після дозрівання, як правило, втрачає зв’язок з материнською рослиною і проростає десь в іншому місці, оскільки для розмноження організмів потрібна територія. Поширення плодів і насіння здійснюється вітром, водою, тваринами, людиною або насіння розкидається під час розкривання плодів.

І — сухі; ІІ — соковиті; ІІІ — складні; 1 — ліщина; 2 — соняшник; З— пшениця; 4 — вишня; 5 — абрикос; 6 — малина; 7 — мак; S — капуста; 9 — горох; 10 — смородина; 11 — томат; 12 — шипшина; а — горіх; 6 — сім’янка; в — зернівка; г — кістянка; д — складна кістянка; е — коробочка; є — стручок; ж — біб; з — ягода; й — складний плід з горішками оплодня такого плоду складається з кам’янистих клітин, що утворюють “кісточку” з насіниною.

Багатонасінні плоди – ягоди (виноград, смородина, томат), у їхню соковиту м’якоть занурено кілька насінин.

Так, вітром розносяться насіння й плоди рослин, що мають парашутики (кульбаба, осот) або крилоподібні придатки (береза, клен), легке насіння (заразиха, верес). У степових рослин, які називають “перекотиполем”, вітер несе відламану від своєї підземної частини кулеподібну надземну частину, розсіваючи при цьому насіння на великі відстані (кермеки, верблюжа колючка, залізняк козацький, катран татарський). Рослини, насіння яких може плавати, розселяються водою (півники болотні, кокосова пальма, латаття, частуха звичайна).

Таблиця 1. Вміст речовин у насінні деяких рослин

Як швидко пророщувати насіння

Найбільш поширений спосіб розмноження рослин – насінням, яке проростає в грунті. Майже все насіння має певний тип спокою. Проростання – це перехід насіння рослин від спокою до активної життєдіяльності. У багатьох випадках достатньо їм просто вбрати воду, і це може викликати їх зростання.

Як пророщувати насіння

Скільки потрібно часу, щоб проросло насіння? Час, необхідний для проростання насіння в домашніх умовах, залежить як від типу рослини, так і від конкретних умов, таких як клімат або вологість. Деякі насіння проростають всього за 24 години, тоді як іншим може знадобитися до 15 днів і більше.

Вищі та нижчі температури також можуть впливати на проростання. А ще є насіння, яке вимагає попередньої обробки, перш ніж воно проросте.

Процес проростання насіння може зайняти до двох тижнів, і щоб не чекати, поки насіння проросте через цей термін, процес можна прискорити за кілька днів. Існують різні способи пророщування насіння.

Як проростити насіння у воді

Замочування насіння в ємності з водою – це найпростіший спосіб проростити їх. Залишають їх там на кілька годин за кімнатної температури. Насіння вбере воду і швидше пробивається зародок.

Пророщування насіння перед посадкою

Важливо! Занадто довго тримати їх у воді не варто, тому що є ризик, що насіння проросте в склянці, і в цьому випадку воно згниє.

Як використовувати ромашку для пророщування насіння

Може статися так, що зародок не в змозі розбити насіння і розвивається всередині. Зростання в цьому випадку судилося загинути, якщо не спробувати звільнити його. Використовують властивості ромашки для сходів. Для цього потрібно приготувати настій із пакетика ромашки та склянки води.

Ромашка корисна при проростанні насіння

Ромашка дуже корисна при посіві, оскільки служить для знезараження насіння і розм’якшення їхньої зовнішньої шкірки, полегшуючи тим самим вихід паростка.

Для розм’якшення|насіннєвої|оболонки рекомендується приготувати настій на основі ромашки. У ромашковому чаї замочують насіння на 24-36 годин. При цьому насіння буде проростати швидше, рівномірніше і енергійніше.

Як сіяти насіння на паперовий рушник

Можна легко проростити деякі насіння без землі використовуючи паперовий рушник. За допомогою прозорої пластикової коробки можна створити правильне середовище для проростання насіння.

Насіння на паперовому рушник

Коробка має бути з кришкою. Отвори в ній призначені для циркуляції повітря, підтримки оптимальної вологості і температури всередині.

Додаткова інформація! Ця система відмінно підходить для сортів, що вимагають дозрівання в теплі, таких як перець, помідори, і що дозволить висаджувати в грядку вже готову розсаду,

Папірний рушник використовується для покриття дна прозорої коробки. Передбачливо не використовують занадто товсті та міцні паперові рушники. Тонкі коріння проникають у текстуру паперу і заплутуються, що утруднить пересадку.

Щоб не псувати коріння, що дуже важливо на даному етапі, краще вирізати шматок паперу, і пересадити із саджанцем у ґрунт. Папірний рушник біорозкладається, і зникне через короткий час, як органічна речовина.

Рушник необхідно змочити водою перед посівом. Води має бути небагато, але достатньо, щоб просочити весь папір. Краще використовувати безбарвний папір, що вбирає, без малюнків і фарби.

Між насінням необхідно залишити достатньо місця для виходу корінців для майбутнього зростання. Якщо насіння посадити надто близько, його буде важко пересадити, тому що коріння заплутаються, а переміщення може призвести до пошкодження.

Коробку можна зберігати в теплому місці поруч із джерелом тепла. Швидке проростання зазвичай досягається за нормальної температури близько 28-30 грАдуси, Освітлення навколишнього середовища буде достатньо для проростання. Пізніше, коли з’являться паростки і розвинеться листя, їх пересаджують у землю, давши розсаді правильне освітлення.

Конденсат на кришці коробки вказує на правильну наявність води в пророщувачі. Якщо ефект конденсації зменшується, можна зрозуміти, що рушник висихає.

Зверніть увагу! Якщо паперовий рушник сухий, насіння навряд чи проросте. Їм зазвичай потрібне постійне зволоження. Постійно перевіряють паперові рушники, якщо вони сухі, збризкують їх водою.

Якщо папір занадто вологий, насіння вбиратиме багато води і не проросте, а згниє.

Можна проростити насіння загорнувши їх у вологі паперові рушники і скласти в поліетиленові пакети, створивши парниковий ефект. Цей метод є чудовим варіантом, якщо у вас обмежений простір. Використання поліетиленових пакетів та паперових рушників для пророщування займає дуже мало місця і їх можна розмістити практично в будь-якому місці.

Проростання відбувається швидше і можна вдвічі скоротити час проростання, підготувати насіння за одну ніч. Цей метод пророщування, мабуть, є найпростішим способом прискорити час проростання. Щоб це спрацювало, потрібно постійно зволожувати насіння, яке використовують для посадки.

Пікування пророслого насіння

Після проростання, як тільки рослини випустять два перші листки, їх пересаджують у ємності, наповнені дрібною посівною землею, з хорошим вмістом торфу.

Рослини висаджують у відкритий ґрунт лише тоді, коли стебло буде розвиненішим.

Які види насіння проростуть за допомогою цього методу?

У деяких культур насіння природно проростає швидше, ніж у інших. Такі як капуста, не виграють від короткого часу проростання, тому що вони мають інші умови для сходів.

Можливі варіанти для пророщування:

• перець;
• огірки;
• баклажани;
• помідори;
• кабачки;
• квасоля;
• горох;
• боби.

Час, необхідний проростання насіння, буде різним кожного виду. Наприклад насіння гороху природним чином проростає швидше, ніж перцю. Використання цього методу для таких рослин, як баклажани, помідори та перець полегшать пророщування насіння.

Методи з використанням паперових рушників допомагають значно прискорити проростання насіння, дозволяючи висаджувати його на остаточне місце, знаючи, що паростки будуть добре рости.