Спинний мозок людини – будова і функції

Спинний мозок – один з головних органів будь-якої живої істоти, адже від його будови і функцій залежить робота всього організму.

Як правило, навіть сама незначна його травма може привести до порушеного функціонування всього організму.

Без його роботи неможлива діяльність серця, сечового міхура, легенів та інших важливих органів. Саме тому про його функціонування і фізіології необхідно знати більше.

Як виглядає спинний мозок у людини

Фахівці виділяють п’ять відділів спинного мозку, кожен з яких включає певну кількість хребців:

• Шия складається з шийного відділу (8 хребців).
• Груди складається з грудного відділу (12 хребців).
• Поперек з поперекового відділу (5 хребців).
• Крижі з крижового відділу (5 хребців).
• Куприк з куприкового відділу (один хребець).

Сегменти спинного мозку

Сектори спинного мозку – окремі області хребта. У таблиці можна побачити, що кожна частина контролює роботу певної кінцівки.

У чому полягає провідна функція спинного мозку

Пояснити провідну функцію досить непросто. Почнемо з того, що в головному мозку, куди стікається інформація про роботу органів, зароджується імпульс. Після цього він обробляється і по хребту йде на периферію нервів, перекидають команду м’язам, які після цього скорочуються.

Внутрішня будова спинного мозку людини

Якщо виконати поперечний розріз спинного мозку і поглянути на малюнок, то стане видно, що колір спинного мозку неоднорідний. Він включає в себе два кольори – сірий і білий.

Сірий відповідає за пучки нейронів, а Білий – за нерви.

Біла речовина спинного мозку

Волокна білої речовини утворюють провідну систему, що передає сигнали головного мозку. Нерви включають укорочені і довгі волокна. Перші пролягають у всіх рівнях спини, без них людина не зможе ходити.

З їх назви стає ясно, що від хребта вони не відходять до найближчих нервових закінчень. Вони розташовуються тільки навколо спини. Довгі волокна бувають двох видів: висхідними і низхідними. Перші йдуть до головного мозку, а спадні – у зворотний бік.

Чим утворена сіра речовина спинного мозку

Якщо розрізати навпіл хребет, то всередині сірий колір нагадує великого метелика, який по краях виділений білим кольором. Великі крила метелика схожі на роги, від яких йдуть нервові закінчення.

Передні крила ширше задніх крил, також є невеликі бічні відростки (бічні роги). Усередині цього метелика прокладений центральний канал, по якому йде ліквор, що насичує весь хребет мінералами.

В основному сіра речовина складається з корінцевих клітин, які своєю чергою складаються з аксонів.

Як правило, ці клітини знаходяться в передній частині сірої речовини. Пучкові клітини скріплюють між собою відділи спини. Задні корінці (вставні клітини) складаються з синапсів. Всього сіра речовина включає понад 10 мільйонів різних клітин, разом створюють ядра сірої речовини.

Ядрами сірої речовини називають так звані пучки, які об’єднують безліч клітин. У передньому крилі сірого кольору об’єднані вентромедіальні, вентролатеральні, дорсомедіальні і центральні ядра. У задніх крилах виділяються власні і грудні ядра, а в бічних рогах розташовується проміжне ядро.

Де розташований спинний мозок

Спинний мозок бере свій початок від головного мозку і пролягає всередині хребта, утворюючи кільце, діаметром в один сантиметр.

На самому верху він з’єднаний з довгастим мозком, знизу – з куприком. В області попереку від нього йде зв’язка нервів, яка з’єднується з куприком.

Які функції виконує спинний мозок

Спинний мозок несе дві основні функції:

Пояснити першу функцію можна, порівнявши спиною мозок з лінією електропередач, по якій тече струм. За рахунок цієї лінії з нейронами, в обидві півкулі мозку по спеціальних каналах потрапляють сигнали. За іншим волокнам (низхідним) від всіх м’язів організму до мозку надходять спеціальні команди.

Друга функція – рефлекторна, має на увазі виконання простих рухів, які називають рефлексами. До таких рухів, наприклад, відноситься підняття і опускання рук і ніг.

Зверніть увагу: цей орган контролює тільки примітивні рефлекси і дії людини. Наприклад, за ходьбу, біг, стрибки відповідає головний мозок.

Довжина спинного мозку

Протяжність спинного мозку звичайної людини дорівнює 40-45 см, що набагато менше хребта. Пов’язано це з тим, що хребет росте все життя, а спинний мозок росте тільки до 4-6 років.

Висновок

На закінчення слід зазначити, що спинний мозок дійсно важливий орган. Якщо не захищати його від пошкоджень, то можна втратити певну функцію, наприклад, що відповідає за згинання та розгинання рук.

Але це не найстрашніше. Гірше може бути тільки повна паралізація кінцівок. Тому найголовніше – стежити за своїм здоров’ям і не перевантажувати хребет.

Для цього кожен день потрібно починати зі зміцнення спини, а саме з виконання пари простих вправ. В цьому випадку будь-які навантаження на спину будуть менш травмонебезпечними, а такі захворювання, як радикуліт і остеохондроз, будуть вам невідомі.

Спинний мозок: будова і функції, основи фізіології

Спинний мозок – це частина центральної нервової системи. Він розташовується в хребетному каналі. Являє собою товстостінну трубку з вузьким каналом всередині, кілька сплюснутую в передньо-задньому напрямку. Має досить складну будову і забезпечує передачу нервових імпульсів від головного мозку до периферичних структурам нервової системи, а також здійснює власну рефлекторну діяльність. Без функціонування спинного мозку неможливі нормальне дихання, серцебиття, травлення, сечовипускання, сексуальна діяльність, будь-які рухи в кінцівках. З цієї статті Ви зможете дізнатися про будову спинного мозку і особливості його функціонування і фізіології.

Спинний мозок закладається на 4-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Зазвичай жінка ще навіть не підозрює, що у неї буде дитина. Протягом всієї вагітності відбувається диференціювання різних елементів, а деякі відділи спинного мозку повністю закінчують своє формування вже після народження протягом перших двох років життя.

Як виглядає спинний мозок зовні?

Початок спинного мозку умовно визначається на рівні верхнього краю I шийного хребця і великого потиличного отвори черепа. У цій області спинний мозок м’яко перебудовується в головний мозок, чіткого поділу між ними немає. У цьому місці здійснюється перехрест так званих пірамідних шляхів: провідників, відповідальних за рухи кінцівок. Нижній край спинного мозку відповідає верхньому краю II поперекового хребця. Таким чином, довжина спинного мозку виявляється менше, ніж довжина хребетного каналу. Саме ця особливість розташування спинного мозку дозволяє проводити спинномозкову пункцію на рівні III – IV поперекових хребців (неможливо пошкодити спинний мозок при люмбальної пункції між остистими відростками III – IV поперекових хребців, так як його там просто немає).

Розміри спинного мозку людини такі: довжина приблизно 40-45 см, товщина – 1-1,5 см, вага – близько 30-35 м

По довжині виділяють кілька відділів спинного мозку:

В області шийного і попереково-крижового рівнів спинний мозок товщі, ніж в інших відділах, тому що в цих місцях розташовуються скупчення нервових клітин, що забезпечують рухи рук і ніг.

Останні крижові сегменти разом з куприкова називаються конусом спинного мозку через відповідної геометричної форми. Конус переходить в термінальну (кінцеву) нитку. Нитка вже не має нервових елементів в своєму складі, а тільки лише сполучну тканину, і покрита оболонками спинного мозку. Термінальна нитка фіксується до II куприкового хребця.

Спинний мозок на всьому своєму протязі покритий 3-ма мозковими оболонками. Перша (внутрішня) оболонка спинного мозку називається м’якою. Вона несе в собі артеріальні і венозні судини, які забезпечують кровопостачання спинного мозку. Наступна оболонка (середня) – павутинна (арахноідальной). Між внутрішньою і середньою оболонками знаходиться субарахноїдальний (подпаутинное) простір, що містить спинномозкову рідину (ліквор). При проведенні спинномозкової пункції голка повинна потрапити саме в цей простір, щоб можна було взяти ліквор на аналіз. Зовнішня оболонка спинного мозку – тверда. Тверда мозкова оболонка продовжується до міжхребцевих отворів, супроводжуючи нервові корінці.

Всередині хребетного каналу спинний мозок фіксується до поверхні хребців за допомогою зв’язок.

Посередині спинного мозку на всій його довжині знаходиться вузенька трубочка, центральний канал. Вона також містить спинномозкову рідину.

З усіх боків вглиб спинного мозку вдаються поглиблення – щілини і борозни. Найбільші з них – передня і задня серединні щілини, які розмежовують дві половини спинного мозку (ліву і праву). У кожній половині є додаткові поглиблення (борозни). Борозни дроблять спинний мозок на канатики. У підсумку виходить два передніх, два задніх і два бокових канатика. Подібне анатомічне поділ має під собою функціональне підставу – в різних канатиках проходять нервові волокна, що несуть різну інформацію (про біль, про дотики, про температурні відчуття, про рухах і т.д.). У борозни і щілини проникають кровоносні судини.

Сегментарна будова спинного мозку – що це?

Як же спинний мозок пов’язаний з органами? У поперечному напрямку спинний мозок поділяється на особливі відділи, або сегменти. З кожного сегмента виходять корінці, пара передніх і пара задніх, які і здійснюють зв’язок нервової системи з іншими органами. Корінці виходять з хребетного каналу, формують нерви, які прямують до різних структур організму. Передні корінці передають інформацію переважно про рухах (стимулюють м’язове скорочення), тому називаються руховими. Задні корінці несуть в спинний мозок інформацію від рецепторів, тобто посилають інформацію про відчуття, тому їх називають чутливими.

Кількість сегментів у всіх людей однакова: 8 шийних сегментів, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1-3 куприкових (частіше 1). Корінці з кожного сегмента спрямовуються в міжхребцевий отвір. Оскільки довжина спинного мозку коротше, ніж довжина хребетного каналу, то корінці змінюють свій напрямок. У шийному відділі вони спрямовані горизонтально, в грудному – косо, в поперековому і крижовому відділах – майже вертикально вниз. Через різницю в довжині спинного мозку і хребта також змінюється і відстань від виходу корінців з спинного мозку до міжхребцевого отвору: в шийному відділі корінці найкоротші, а в попереково-крижовому – найдовші. Корінці чотирьох нижніх поперекових, п’яти крижових і куприкового сегментів утворюють так званий кінський хвіст. Саме він і розташовується в хребетному каналі нижче II поперекового хребця, а не сам спинний мозок.

За кожним сегментом спинного мозку закріплена строго окреслена зона іннервації на периферії. У цю зону входить ділянку шкіри, певні м’язи, кістки, частина внутрішніх органів. Ці зони практично однакові у всіх людей. Ця особливість будови спинного мозку дозволяє діагностувати місце розташування патологічного процесу при захворюванні. Наприклад, знаючи, що чутливість шкіри в області пупка регулюється 10-м грудним сегментом, при втраті відчуттів дотику до шкіри нижче цієї області, можна припустити, що патологічний процес в спинному мозку розташований нижче 10-го грудного сегмента. Подібний принцип працює тільки з урахуванням зіставлення зон іннервації всіх структур (і шкіри, і м’язів, і внутрішніх органів).

Якщо зробити зріз спинного мозку в поперечному напрямку, то він буде виглядати неоднаково за кольором. На зрізі можна побачити два кольори: сірий і білий. Сірий колір – це місце розташування тіл нейронів, а білий колір – це периферичні і центральні відростки нейронів (нервові волокна). Всього в спинному мозку налічується понад 13 мільйонів нервових клітин.

Тіла нейронів сірого кольору так розташовані, що мають химерну форму метелики. У цього метелика чітко простежуються опуклості – передні роги (масивні, товсті) і задні роги (значно тонше і дрібніше). У деяких сегментах є ще і бічні роги. В області передніх рогів містяться тіла нейронів, що відповідають за рухи, в області задніх рогів – нейрони, що сприймають чутливі імпульси, в бічних рогах – нейрони вегетативної нервової системи. У деяких відділах спинного мозку сконцентровані тіла нервових клітин, що відповідають за функції окремих органів. Місця локалізації цих нейронів вивчені і чітко визначені. Так, в 8-м шийному і 1-м грудному сегменті розташовуються нейрони, що відповідають за іннервацію зіниці ока, в 3 – 4-м шийних сегментах – за іннервацію головним дихальним м’язи (діафрагми), в 1 – 5-м грудних сегментах – за регуляцію серцевої діяльності. Навіщо це потрібно знати? Це використовується в клінічній діагностиці. Наприклад, відомо, що бічні роги 2 – 5-го крижових сегментів спинного мозку регулюють діяльність органів малого таза (сечового міхура і прямої кишки). При наявності патологічного процесу в цій галузі (крововилив, пухлина, руйнування при травмі і ін.) У людини розвивається нетримання сечі і калу.

Відростки тел нейронів утворюють зв’язку один з одним, з різними частинами спинного і головного мозку, відповідно прагнуть вгору і вниз. Ці нервові волокна, які мають білий колір, і складають біла речовина на поперечному зрізі. Вони ж і формують канатики. У канатиках волокна розподіляються в особливій закономірності. У задніх канатиках розташовуються провідники від рецепторів м’язів і суглобів (суглобово-м’язове почуття), від шкіри (впізнавання предмета на дотик із закритими очима, відчуття дотику), тобто інформація йде в висхідному напрямку. У бічних канатиках проходять волокна, що несуть інформацію про дотик, біль, температурної чутливості в головний мозок, в мозочок про положення тіла в просторі, м’язовому тонусі (висхідні провідники). Крім того, бічні канатики містять і спадні волокна, що забезпечують рухи тіла, програмовані в головному мозку. У передніх канатиках проходять як спадні (рухові), так і висхідні (відчуття тиску на шкіру, дотик) шляху.

Волокна можуть бути короткими, в такому випадку вони з’єднують сегменти спинного мозку між собою, і довгими, тоді вони здійснюють зв’язок з головним мозком. У деяких місцях волокна можуть здійснювати перехрещення або просто переходити на протилежну сторону. Перехрест різних провідників відбувається на різних рівнях (наприклад, волокна, що відповідають за відчуття болю і температурну чутливість, перехрещуються на 2-3 сегмента вище рівня вступу в спинний мозок, а волокна суглобово- м’язового почуття йдуть неперекрещеннимі до самих верхніх відділів спинного мозку). Результатом цього стає наступний факт: у лівій половині спинного мозку проходять провідники від правих частин тіла. Це стосується не всіх нервових волокон, але особливо характерно для чутливих відростків. Вивчення ходу нервових волокон також необхідно для діагностики місця ураження при захворюванні.

Кровопостачання спинного мозку

Харчування спинного мозку забезпечується кровоносними судинами, що йдуть від хребетних артерій і від аорти. Самі верхні шийні сегменти отримують кров із системи хребетних артерій (як і частина головного мозку) за так званим передній і заднім спінальних артерій.

По ходу всього спинного мозку в передню і задні спінальні артерії впадають додаткові судини, що несуть кров від аорти, – корінцево-спинальні артерії. Останні також бувають передні і задні. Кількість подібних судин обумовлено індивідуальними особливостями. Зазвичай передніх корінцево-спінальних артерій близько 6-8, вони більші в діаметрі (найбільш товсті підходять до шийного і поперекового потовщення). Нижня корінцево-спінальна артерія (найбільша) називається артерією Адамкевича. У деяких людей є додаткова корінцево-спінальна артерія, що йде від крижових артерій, – артерія Депрож-Готтерона. Зона кровопостачання передніх корінцево-спінальних артерій займає наступні структури: передні і бічні роги, підстава бічного роги, центральні відділи переднього і бічного канатиків.

Задніх корінцево-спінальних артерій на порядок більше, ніж передніх, – від 15 до 20. Але вони мають менший діаметр. Зоною їх кровопостачання є задня третина спинного мозку в поперечному розрізі (задні канатики, основна частина заднього рогу, частина бічних канатиків).

В системі корінцево-спінальних артерій існують анастомози, тобто місця з’єднання судин між собою. Це відіграє важливу роль в харчуванні спинного мозку. У разі, якщо якусь посудину перестає функціонувати (наприклад, тромб перекрив просвіт), то кров надходить по анастомозу, і нейрони спинного мозку продовжують виконувати свої функції.

Відня спинного мозку супроводжують артерії. Венозна система спинного мозку має широкі зв’язки з хребетними венозними сплетеннями, венами черепа. Кров від спинного мозку по цілій системі судин відтікає в верхню і нижню порожнисті вени. У місці проходження вен спинного мозку через тверду мозкову оболонку є клапани, які дозволяють крові текти в зворотному напрямку.

Функції спинного мозку

По суті у спинного мозку всього дві функції:

Розглянемо докладніше кожну з них.

Рефлекторна функція спинного мозку

Рефлекторна функція спинного мозку полягає в відповідної реакції нервової системи на подразнення. Ви доторкнулися до гарячого і мимоволі відсмикнув руку? Це рефлекс. Вам щось потрапило в горло, і Ви захекалися? Це теж рефлекс. Багато наших повсякденні дії засновані саме на рефлексах, які здійснюються завдяки спинному мозку.

Отже, рефлекс – це відповідна реакція. Як же вона відтворюється?

Щоб було зрозуміліше, давайте для прикладу візьмемо реакцію отдергивания руки у відповідь на дотик до гарячого предмету (1). У шкірі кисті знаходяться рецептори (2), що сприймають тепло або холод. Коли людина доторкається до гарячого, то від рецептора по периферичного нервового волокна (3) імпульс (сигналізує про «гарячому») прагне до спинного мозку. У міжхребцевого отвору розташовується спинномозковий вузол, в якому знаходиться тіло нейрона (4), по периферичного волокна якого прийшов імпульс. Далі по центральному волокну від тіла нейрона (5) імпульс входить в задні роги спинного мозку, де як би «перемикається» на інший нейрон (6). Відростки цього нейрона направляються до передніх рогів (7). У передніх рогах імпульс переключається на рухові нейрони (8), відповідальні за роботу м’язів руки. Відростки рухових нейронів (9) виходять зі спинного мозку, проходять через міжхребцевий отвір і в складі нерва направляються до м’язів руки (10). Імпульс “про гарячому» змушує м’язи скоротитися, і рука відсмикує від гарячого предмета. Таким чином, утворилося рефлекторне кільце (дуга), яке забезпечило відповідна дія на подразник. При цьому головний мозок абсолютно не брав участі в процесі. Людина відсмикнув руку, не замислюючись про це.

У кожній рефлекторну дугу є обов’язкові ланки: аферентні ланка (рецепторний нейрон з периферичних і центральним відростками), вставні ланка (нейрон, що зв’язує аферентні ланка з нейроном-виконавцем) і еферентної ланка (нейрон, що передає імпульс безпосередньому виконавцю – органу, м’язі).

На основі такої дуги і побудована рефлекторна функція спинного мозку. Рефлекси бувають вроджені (які можна визначити з самого народження) і придбані (утворюються в процесі життя під час навчання), замикаються вони на різних рівнях. Наприклад, колінний рефлекс замикається на рівні 3-4-го поперекових сегментів. Перевіряючи його, лікар переконується в цілості всіх елементів рефлекторної дуги, в тому числі і сегментів спинного мозку.

Для лікаря має значення перевірка рефлекторної функції спинного мозку. Це робиться при кожному неврологічному огляді. Найчастіше перевіряються поверхневі рефлекси, які викликаються дотиком, штриховим подразненням, уколом шкіри або слизових оболонок, і глибокі, які викликаються ударом неврологічного молоточка. До поверхневих рефлексів, які здійснюються спинним мозком, відносять черевні рефлекси (штрихове роздратування шкіри живота в нормі викликає скорочення м’язів живота на цій же стороні), підошовний рефлекс (штрихове роздратування шкіри зовнішнього краю підошви у напрямку від п’яти до пальців в нормі викликає згинання пальців стопи) . До глибоким рефлексів відносять згинальних-ліктьовий, карпорадіальний, разгибательно-ліктьовий, колінний, ахилові.

Провідникова функція спинного мозку

Провідникова функція спинного мозку полягає в передачі імпульсів з периферії (від шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів) в центр (головний мозок) і навпаки. Провідники спинного мозку, які становлять його білу речовину, здійснюють передачу інформації в висхідному і низхідному напрямку. В головний мозок подається імпульс негативного впливу ззовні, і у людини формується певне відчуття (наприклад, Ви гладите кота, і у Вас виникає відчуття чогось м’якого і гладкого в руці). Без спинного мозку це неможливо. Доказом цьому служать випадки травм спинного мозку, коли зв’язку між головним і спинним мозком порушуються (наприклад, розрив спинного мозку). Такі люди втрачають чутливість, дотики не формують у них відчуття.

В головний мозок надходять імпульси не тільки про дотики, але і про положення тіла в просторі, стан напруження м’язів, болі і так далі.

Спадні імпульсі дозволяють головного мозком «Керувати» тілом. Таким чином, те, що задумав людина, здійснюється за допомогою спинного мозку. Ви захотіли наздогнати виїжджаючих автобус? Задум негайно реалізується – в рух приводяться потрібні м’язи (причому Ви не замислювалися, які саме м’язи потрібно скоротити, а які розслабити). Це здійснює спинний мозок.

Звичайно, реалізація рухових актів або формування відчуття вимагають складної і добре скоординованої діяльності всіх структур спинного мозку. Насправді, потрібно задіяти тисячі нейронів, щоб отримати результат.

Спинний мозок є дуже важливою анатомічної структурою. Його нормальне функціонування забезпечує всю життєдіяльність людини. Він служить проміжною ланкою між головним мозком і різними частинами тіла, передаючи інформацію у вигляді імпульсів в обох напрямках. Знання особливостей будови і функціонування спинного мозку необхідно для діагностики захворювань нервової системи.

Відео на тему «Будова і функції спинного мозку»

Науково-пізнавальний фільм часів СРСР на тему «Спинний мозок»

Спинний мозок: будова і функції, основи фізіології

Спинний мозок – це частина центральної нервової системи. Він розташовується в хребетному каналі. Являє собою товстостінну трубку з вузьким каналом всередині, кілька сплюснутую в передньо-задньому напрямку. Має досить складну будову і забезпечує передачу нервових імпульсів від головного мозку до периферичних структурам нервової системи, а також здійснює власну рефлекторну діяльність. Без функціонування спинного мозку неможливі нормальне дихання, серцебиття, травлення, сечовипускання, сексуальна діяльність, будь-які рухи в кінцівках. З цієї статті Ви зможете дізнатися про будову спинного мозку і особливості його функціонування і фізіології.

Спинний мозок закладається на 4-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Зазвичай жінка ще навіть не підозрює, що у неї буде дитина. Протягом всієї вагітності відбувається диференціювання різних елементів, а деякі відділи спинного мозку повністю закінчують своє формування вже після народження протягом перших двох років життя.

Як виглядає спинний мозок зовні?

Початок спинного мозку умовно визначається на рівні верхнього краю I шийного хребця і великого потиличного отвори черепа. У цій області спинний мозок м’яко перебудовується в головний мозок, чіткого поділу між ними немає. У цьому місці здійснюється перехрест так званих пірамідних шляхів: провідників, відповідальних за рухи кінцівок. Нижній край спинного мозку відповідає верхньому краю II поперекового хребця. Таким чином, довжина спинного мозку виявляється менше, ніж довжина хребетного каналу. Саме ця особливість розташування спинного мозку дозволяє проводити спинномозкову пункцію на рівні III – IV поперекових хребців (неможливо пошкодити спинний мозок при люмбальної пункції між остистими відростками III – IV поперекових хребців, так як його там просто немає).

Розміри спинного мозку людини такі: довжина приблизно 40-45 см, товщина – 1-1,5 см, вага – близько 30-35 м

По довжині виділяють кілька відділів спинного мозку:

В області шийного і попереково-крижового рівнів спинний мозок товщі, ніж в інших відділах, тому що в цих місцях розташовуються скупчення нервових клітин, що забезпечують рухи рук і ніг.

Останні крижові сегменти разом з куприкова називаються конусом спинного мозку через відповідної геометричної форми. Конус переходить в термінальну (кінцеву) нитку. Нитка вже не має нервових елементів в своєму складі, а тільки лише сполучну тканину, і покрита оболонками спинного мозку. Термінальна нитка фіксується до II куприкового хребця.

Спинний мозок на всьому своєму протязі покритий 3-ма мозковими оболонками. Перша (внутрішня) оболонка спинного мозку називається м’якою. Вона несе в собі артеріальні і венозні судини, які забезпечують кровопостачання спинного мозку. Наступна оболонка (середня) – павутинна (арахноідальной). Між внутрішньою і середньою оболонками знаходиться субарахноїдальний (подпаутинное) простір, що містить спинномозкову рідину (ліквор). При проведенні спинномозкової пункції голка повинна потрапити саме в цей простір, щоб можна було взяти ліквор на аналіз. Зовнішня оболонка спинного мозку – тверда. Тверда мозкова оболонка продовжується до міжхребцевих отворів, супроводжуючи нервові корінці.

Всередині хребетного каналу спинний мозок фіксується до поверхні хребців за допомогою зв’язок.

Посередині спинного мозку на всій його довжині знаходиться вузенька трубочка, центральний канал. Вона також містить спинномозкову рідину.

З усіх боків вглиб спинного мозку вдаються поглиблення – щілини і борозни. Найбільші з них – передня і задня серединні щілини, які розмежовують дві половини спинного мозку (ліву і праву). У кожній половині є додаткові поглиблення (борозни). Борозни дроблять спинний мозок на канатики. У підсумку виходить два передніх, два задніх і два бокових канатика. Подібне анатомічне поділ має під собою функціональне підставу – в різних канатиках проходять нервові волокна, що несуть різну інформацію (про біль, про дотики, про температурні відчуття, про рухах і т.д.). У борозни і щілини проникають кровоносні судини.

Сегментарна будова спинного мозку – що це?

Як же спинний мозок пов’язаний з органами? У поперечному напрямку спинний мозок поділяється на особливі відділи, або сегменти. З кожного сегмента виходять корінці, пара передніх і пара задніх, які і здійснюють зв’язок нервової системи з іншими органами. Корінці виходять з хребетного каналу, формують нерви, які прямують до різних структур організму. Передні корінці передають інформацію переважно про рухах (стимулюють м’язове скорочення), тому називаються руховими. Задні корінці несуть в спинний мозок інформацію від рецепторів, тобто посилають інформацію про відчуття, тому їх називають чутливими.

Кількість сегментів у всіх людей однакова: 8 шийних сегментів, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1-3 куприкових (частіше 1). Корінці з кожного сегмента спрямовуються в міжхребцевий отвір. Оскільки довжина спинного мозку коротше, ніж довжина хребетного каналу, то корінці змінюють свій напрямок. У шийному відділі вони спрямовані горизонтально, в грудному – косо, в поперековому і крижовому відділах – майже вертикально вниз. Через різницю в довжині спинного мозку і хребта також змінюється і відстань від виходу корінців з спинного мозку до міжхребцевого отвору: в шийному відділі корінці найкоротші, а в попереково-крижовому – найдовші. Корінці чотирьох нижніх поперекових, п’яти крижових і куприкового сегментів утворюють так званий кінський хвіст. Саме він і розташовується в хребетному каналі нижче II поперекового хребця, а не сам спинний мозок.

За кожним сегментом спинного мозку закріплена строго окреслена зона іннервації на периферії. У цю зону входить ділянку шкіри, певні м’язи, кістки, частина внутрішніх органів. Ці зони практично однакові у всіх людей. Ця особливість будови спинного мозку дозволяє діагностувати місце розташування патологічного процесу при захворюванні. Наприклад, знаючи, що чутливість шкіри в області пупка регулюється 10-м грудним сегментом, при втраті відчуттів дотику до шкіри нижче цієї області, можна припустити, що патологічний процес в спинному мозку розташований нижче 10-го грудного сегмента. Подібний принцип працює тільки з урахуванням зіставлення зон іннервації всіх структур (і шкіри, і м’язів, і внутрішніх органів).

Якщо зробити зріз спинного мозку в поперечному напрямку, то він буде виглядати неоднаково за кольором. На зрізі можна побачити два кольори: сірий і білий. Сірий колір – це місце розташування тіл нейронів, а білий колір – це периферичні і центральні відростки нейронів (нервові волокна). Всього в спинному мозку налічується понад 13 мільйонів нервових клітин.

Тіла нейронів сірого кольору так розташовані, що мають химерну форму метелики. У цього метелика чітко простежуються опуклості – передні роги (масивні, товсті) і задні роги (значно тонше і дрібніше). У деяких сегментах є ще і бічні роги. В області передніх рогів містяться тіла нейронів, що відповідають за рухи, в області задніх рогів – нейрони, що сприймають чутливі імпульси, в бічних рогах – нейрони вегетативної нервової системи. У деяких відділах спинного мозку сконцентровані тіла нервових клітин, що відповідають за функції окремих органів. Місця локалізації цих нейронів вивчені і чітко визначені. Так, в 8-м шийному і 1-м грудному сегменті розташовуються нейрони, що відповідають за іннервацію зіниці ока, в 3 – 4-м шийних сегментах – за іннервацію головним дихальним м’язи (діафрагми), в 1 – 5-м грудних сегментах – за регуляцію серцевої діяльності. Навіщо це потрібно знати? Це використовується в клінічній діагностиці. Наприклад, відомо, що бічні роги 2 – 5-го крижових сегментів спинного мозку регулюють діяльність органів малого таза (сечового міхура і прямої кишки). При наявності патологічного процесу в цій галузі (крововилив, пухлина, руйнування при травмі і ін.) У людини розвивається нетримання сечі і калу.

Відростки тел нейронів утворюють зв’язку один з одним, з різними частинами спинного і головного мозку, відповідно прагнуть вгору і вниз. Ці нервові волокна, які мають білий колір, і складають біла речовина на поперечному зрізі. Вони ж і формують канатики. У канатиках волокна розподіляються в особливій закономірності. У задніх канатиках розташовуються провідники від рецепторів м’язів і суглобів (суглобово-м’язове почуття), від шкіри (впізнавання предмета на дотик із закритими очима, відчуття дотику), тобто інформація йде в висхідному напрямку. У бічних канатиках проходять волокна, що несуть інформацію про дотик, біль, температурної чутливості в головний мозок, в мозочок про положення тіла в просторі, м’язовому тонусі (висхідні провідники). Крім того, бічні канатики містять і спадні волокна, що забезпечують рухи тіла, програмовані в головному мозку. У передніх канатиках проходять як спадні (рухові), так і висхідні (відчуття тиску на шкіру, дотик) шляху.

Волокна можуть бути короткими, в такому випадку вони з’єднують сегменти спинного мозку між собою, і довгими, тоді вони здійснюють зв’язок з головним мозком. У деяких місцях волокна можуть здійснювати перехрещення або просто переходити на протилежну сторону. Перехрест різних провідників відбувається на різних рівнях (наприклад, волокна, що відповідають за відчуття болю і температурну чутливість, перехрещуються на 2-3 сегмента вище рівня вступу в спинний мозок, а волокна суглобово- м’язового почуття йдуть неперекрещеннимі до самих верхніх відділів спинного мозку). Результатом цього стає наступний факт: у лівій половині спинного мозку проходять провідники від правих частин тіла. Це стосується не всіх нервових волокон, але особливо характерно для чутливих відростків. Вивчення ходу нервових волокон також необхідно для діагностики місця ураження при захворюванні.

Кровопостачання спинного мозку

Харчування спинного мозку забезпечується кровоносними судинами, що йдуть від хребетних артерій і від аорти. Самі верхні шийні сегменти отримують кров із системи хребетних артерій (як і частина головного мозку) за так званим передній і заднім спінальних артерій.

По ходу всього спинного мозку в передню і задні спінальні артерії впадають додаткові судини, що несуть кров від аорти, – корінцево-спинальні артерії. Останні також бувають передні і задні. Кількість подібних судин обумовлено індивідуальними особливостями. Зазвичай передніх корінцево-спінальних артерій близько 6-8, вони більші в діаметрі (найбільш товсті підходять до шийного і поперекового потовщення). Нижня корінцево-спінальна артерія (найбільша) називається артерією Адамкевича. У деяких людей є додаткова корінцево-спінальна артерія, що йде від крижових артерій, – артерія Депрож-Готтерона. Зона кровопостачання передніх корінцево-спінальних артерій займає наступні структури: передні і бічні роги, підстава бічного роги, центральні відділи переднього і бічного канатиків.

Задніх корінцево-спінальних артерій на порядок більше, ніж передніх, – від 15 до 20. Але вони мають менший діаметр. Зоною їх кровопостачання є задня третина спинного мозку в поперечному розрізі (задні канатики, основна частина заднього рогу, частина бічних канатиків).

В системі корінцево-спінальних артерій існують анастомози, тобто місця з’єднання судин між собою. Це відіграє важливу роль в харчуванні спинного мозку. У разі, якщо якусь посудину перестає функціонувати (наприклад, тромб перекрив просвіт), то кров надходить по анастомозу, і нейрони спинного мозку продовжують виконувати свої функції.

Відня спинного мозку супроводжують артерії. Венозна система спинного мозку має широкі зв’язки з хребетними венозними сплетеннями, венами черепа. Кров від спинного мозку по цілій системі судин відтікає в верхню і нижню порожнисті вени. У місці проходження вен спинного мозку через тверду мозкову оболонку є клапани, які дозволяють крові текти в зворотному напрямку.

Функції спинного мозку

По суті у спинного мозку всього дві функції:

Розглянемо докладніше кожну з них.

Рефлекторна функція спинного мозку

Рефлекторна функція спинного мозку полягає в відповідної реакції нервової системи на подразнення. Ви доторкнулися до гарячого і мимоволі відсмикнув руку? Це рефлекс. Вам щось потрапило в горло, і Ви захекалися? Це теж рефлекс. Багато наших повсякденні дії засновані саме на рефлексах, які здійснюються завдяки спинному мозку.

Отже, рефлекс – це відповідна реакція. Як же вона відтворюється?

Щоб було зрозуміліше, давайте для прикладу візьмемо реакцію отдергивания руки у відповідь на дотик до гарячого предмету (1). У шкірі кисті знаходяться рецептори (2), що сприймають тепло або холод. Коли людина доторкається до гарячого, то від рецептора по периферичного нервового волокна (3) імпульс (сигналізує про «гарячому») прагне до спинного мозку. У міжхребцевого отвору розташовується спинномозковий вузол, в якому знаходиться тіло нейрона (4), по периферичного волокна якого прийшов імпульс. Далі по центральному волокну від тіла нейрона (5) імпульс входить в задні роги спинного мозку, де як би «перемикається» на інший нейрон (6). Відростки цього нейрона направляються до передніх рогів (7). У передніх рогах імпульс переключається на рухові нейрони (8), відповідальні за роботу м’язів руки. Відростки рухових нейронів (9) виходять зі спинного мозку, проходять через міжхребцевий отвір і в складі нерва направляються до м’язів руки (10). Імпульс “про гарячому» змушує м’язи скоротитися, і рука відсмикує від гарячого предмета. Таким чином, утворилося рефлекторне кільце (дуга), яке забезпечило відповідна дія на подразник. При цьому головний мозок абсолютно не брав участі в процесі. Людина відсмикнув руку, не замислюючись про це.

У кожній рефлекторну дугу є обов’язкові ланки: аферентні ланка (рецепторний нейрон з периферичних і центральним відростками), вставні ланка (нейрон, що зв’язує аферентні ланка з нейроном-виконавцем) і еферентної ланка (нейрон, що передає імпульс безпосередньому виконавцю – органу, м’язі).

На основі такої дуги і побудована рефлекторна функція спинного мозку. Рефлекси бувають вроджені (які можна визначити з самого народження) і придбані (утворюються в процесі життя під час навчання), замикаються вони на різних рівнях. Наприклад, колінний рефлекс замикається на рівні 3-4-го поперекових сегментів. Перевіряючи його, лікар переконується в цілості всіх елементів рефлекторної дуги, в тому числі і сегментів спинного мозку.

Для лікаря має значення перевірка рефлекторної функції спинного мозку. Це робиться при кожному неврологічному огляді. Найчастіше перевіряються поверхневі рефлекси, які викликаються дотиком, штриховим подразненням, уколом шкіри або слизових оболонок, і глибокі, які викликаються ударом неврологічного молоточка. До поверхневих рефлексів, які здійснюються спинним мозком, відносять черевні рефлекси (штрихове роздратування шкіри живота в нормі викликає скорочення м’язів живота на цій же стороні), підошовний рефлекс (штрихове роздратування шкіри зовнішнього краю підошви у напрямку від п’яти до пальців в нормі викликає згинання пальців стопи) . До глибоким рефлексів відносять згинальних-ліктьовий, карпорадіальний, разгибательно-ліктьовий, колінний, ахилові.

Провідникова функція спинного мозку

Провідникова функція спинного мозку полягає в передачі імпульсів з периферії (від шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів) в центр (головний мозок) і навпаки. Провідники спинного мозку, які становлять його білу речовину, здійснюють передачу інформації в висхідному і низхідному напрямку. В головний мозок подається імпульс негативного впливу ззовні, і у людини формується певне відчуття (наприклад, Ви гладите кота, і у Вас виникає відчуття чогось м’якого і гладкого в руці). Без спинного мозку це неможливо. Доказом цьому служать випадки травм спинного мозку, коли зв’язку між головним і спинним мозком порушуються (наприклад, розрив спинного мозку). Такі люди втрачають чутливість, дотики не формують у них відчуття.

В головний мозок надходять імпульси не тільки про дотики, але і про положення тіла в просторі, стан напруження м’язів, болі і так далі.

Спадні імпульсі дозволяють головного мозком «Керувати» тілом. Таким чином, те, що задумав людина, здійснюється за допомогою спинного мозку. Ви захотіли наздогнати виїжджаючих автобус? Задум негайно реалізується – в рух приводяться потрібні м’язи (причому Ви не замислювалися, які саме м’язи потрібно скоротити, а які розслабити). Це здійснює спинний мозок.

Звичайно, реалізація рухових актів або формування відчуття вимагають складної і добре скоординованої діяльності всіх структур спинного мозку. Насправді, потрібно задіяти тисячі нейронів, щоб отримати результат.

Спинний мозок є дуже важливою анатомічної структурою. Його нормальне функціонування забезпечує всю життєдіяльність людини. Він служить проміжною ланкою між головним мозком і різними частинами тіла, передаючи інформацію у вигляді імпульсів в обох напрямках. Знання особливостей будови і функціонування спинного мозку необхідно для діагностики захворювань нервової системи.

Відео на тему «Будова і функції спинного мозку»

Науково-пізнавальний фільм часів СРСР на тему «Спинний мозок»