Як виростити мікрозелень в домашніх умовах?

Вперше про мікрозелень заговорили у США на початку 1980-х років. Саме тоді у фешенебельних ресторанах кухарі почали додавати до своїх кулінарних шедеврів «найкориснішу» зелень. По суті це паростки рослин заввишки 2-4 см. на самому початку розвитку. На весь цикл, починаючи з посадки насіння до збору врожаю, йде від 1 до 2 тижнів. Вирощувати можна традиційні культури у вигляді цибулі, пряних трав і салату, а також інші рослини – дайкон, редис, амарант та буряк, злаки, капусту, нут, соняшник та ін.

Що таке і навіщо потрібна мікрозелень?

Мікрогрін, вона ж мікрозелень, стала модним словом у прихильників здорового способу життя. Не згадують про неї лише найледачіші. Блогери з мільйонами передплатників активно оспівують користь пророщених рослин, а ресторани вегетаріанського харчування включають в рецептуру класичних страв. Основна перевага мікрозелені полягає в її екологічній чистоті, що обумовлено вирощуванням у чистій воді, куди принципово не додають хімікати. Насіння перед посадкою не протруюють, відбирають тільки ті, у яких потенційно висока схожість. Для вирощування мікрозелені використовують грунт або підходящий субстрат на основі торфу, а також гідропоніку – технологію, яка пропонує використовувати воду з корисними речовинами. Для гідропоніки беруть ємності, наповнені субстратом з вермикуліту та кокосового волокна. Так рослини вирощуються без землі і можуть одразу вживатися в їжу.

Яка користь від мікрозелені?

Очікувана користь від вживання мікрозелені грунтується на ідеї, що на ранньому етапі розвитку в рослинах міститься максимальна кількість корисних речовин. Дослідження підтверджують, що у паростках вміст мікроелементів у п’ять разів вищий, чим у дорослих рослинах. Пояснюється це просто: під час зростання культури максимально використовують запаси харчування, закладені у насіння. У дорослих рослин вміст мікроелементів залежить від того, як вирощувати культури та на якому грунті. Корисні речовини з молодих рослин засвоюються краще. Особливо це стосується злакових культур. Крупи, окрім різних мікроелементів, містять жири, вуглеводи, клейковину, крохмаль. Всі ці нутрієнти, але з більшою користю можна отримати, якщо вживати крупи не у висушеному вигляді після температурної обробки, а на стадії мікрозелені. У пророщеному насінні містяться вітаміни E, C, PP, а також фосфор, залізо та фолієва кислота, магній. У складі кінзи, базиліка і коріандру також є ефірні олії, що мають антиоксидантну дію.

Популярні види мікрозелені

Молоді та такі корисні сходи можна виростити з звичайних рослин. Найчастіше використовують коренеплоди та зелень, рідше – злакові культури. Мікрозелень відрізняється від проростків тим, що перша встигає випустити пару справжніх листків, а другі вживають відразу, як тільки проріжеться корінець. Однак не все насіння можна вживати в пророщеному вигляді, тому рослини дорощують до появи першого молодого листя. Спочатку вирощували лише кілька видів рослин — руколу, буряки, базилік, капусту, коріандр. У 2020 році до перерахованого асортименту додали десятки культур, але не всі набули популярності. Найбільш затребувана мікрозелень з гороху, міцуни, гірчиці, сої, крес-салату, дайкону, соняшнику, сочевиці, гречки, люцерни. Зовсім не вирощують мікрозелень з пасльонових (томатів, баклажанів, перців) і картоплі, оскільки в бадиллі цих культур містяться алкалоїди – природні отрути. Те саме стосується насіння кабачків, гарбуза та квасолі — у їхніх паростках є інгібітори, які заважають засвоєнню поживних речовин, тому якщо і варто вживати їх у їжу, то тільки після температурної обробки.

Особливості вирощування рослин у домашніх умовах

Щоб одержати на підвіконні врожай «зелених вітамінів», необхідно ретельно відібрати насіння. Велике насіння кілька годин витримують у воді, після чого відправляють у лоток для пророщування. Дрібне не замочують, а одразу висівають. Вирощування мікрозелені в домашніх умовах передбачає створення сприятливих умов, включаючи освітлення, температуру та рівень вологості. Штучне освітлення задіяти необов’язково, але від рівня освітленості в деяких культур змінюються смак і колір. Кукурудза, вирощена у темряві, дасть солодку зелень, а при вирощуванні зі світлом – гірку. Тим, хто вирішив задіяти підсвічування, потрібно правильно вибрати спектр, інтенсивність та тривалість впливу з урахуванням потреб конкретної культури. Червоне світло низької інтенсивності допоможе подовжити листя та стебла. Синє світло робить листя темним і пряним, а також компактним. Вирощена при червоному світлі мікрозелень хороша в салаті, при синьому – як приправа. Сприятливою для мікрозелені вважається температура середовища від 18 до 24 ° C, вологість – від 40 до 60%. У кожної рослини свої потреби. Швидко росте рукола, крес-салат та інші хрестоцвіті, довго – листова петрушка. Вибираючи пророщувач для мікрозелені своїми руками, необхідно запобігти розвитку хвороботворних мікроорганізмів у кокосовому волокні або іншому вибраному субстраті. У цьому плані виграє кам’яна вата (мінвата). Матеріал відноситься до екологічно чистих, виготовляється із вулканічного каменю. У кам’яній ваті немає шкідливих речовин, вона добре утримує воду. Насіння рослин акуратно поміщають у ємність з субстратом, не поливають, а лише зволожують, щоб не загнили. Врожай збирають відразу, як з’явиться пара справжнього листя: рослину зрізають гострими ножицями, промивають під проточною водою та ховають в упаковку. Термін зберігання свіжої зелені – до 6 днів у холодному місці.

Рекомендації, як правильно вживати?

1. Чим свіжіша зелень, тим більш насичений у ній склад корисних мікроелементів, вітамінів і мінералів. Майже відразу після збирання врожаю їх вміст знижується, а при тривалому зберіганні вітаміни руйнуються, і смак мікрозелені стає менш насиченим. Тому бажано зрізати паростки з листям безпосередньо перед вживанням у їжу.
2. Термічна обробка мікрозелені протипоказана, як і будь-яка інша. Якщо смажити чи варити листя, вони перетворяться на зелену масу, від якої користі не буде. Маринувати, заморожувати, солити та консервувати паростки теж безглуздо. Тільки свіжий врожай мікрозелені дає перераховану вище користь. Інакше немає сенсу вирощувати продукцію.

Смак у мікрозелені відомий, характерний для культур. Так, паростки і листя редиски за смаком нагадують молоду редиску, а зелень гірчиці тішить знайомими пряно-пікантними нотками. Дотримуючись технології вирощування та вищенаведених рекомендацій щодо вживання, можна отримати смачний і корисний продукт.

Способи вирощування мікрозелені

Купувати контейнери та пакетики з ніжною зеленню у супермаркетах дорого, та й недоцільно, коли можна самостійно її виростити в домашніх умовах. При правильному догляді зелень росте швидко, отримуючи харчування з запасів, що ув’язнені в насінні. Найпростіші способи вирощування мікрозелені перераховані нижче.

У субстраті

Найбільш відомий та доступний варіант того, як вирощувати мікрозелень. Знадобиться широка ємність, у яку потрібно насипати трохи розсадного грунту чи садової землі. Поверх землі розкласти насіння та рясно зволожити за допомогою пульверизатора. Після цього залишається трохи прикрити насіння грунтом, а ємність – склом, харчовою плівкою або іншим прозорим укриттям. Місткість помістити на добре освітлене підвіконня на південній стороні. Як тільки з’являться паростки, укриття зняти.

На папері

Як основу під вирощування мікрозелені можна вибрати гігроскопічний папір. Існує кілька варіантів того, як виростити мікрозелень у домашніх умовах цим способом:

• Підготувати лоток з низькими бортиками, на дно укласти папір, рясно його змочити. Поверх розкласти насіння, накрити лоток плівкою та поставити на підвіконня. Води має бути достатньо, але щоб насіння не плавало в ємності. З моменту появи паростків укриття прибрати, а папір підтримувати у вологому стані, обприскуючи зелень, що росте, 2-3 рази на день.
• Підготувати туалетний папір, порізати поліетилен аналогічної ширини. Укласти поверх смужки плівки туалетний папір. Змочити отриману основу пульверизатором. З одного краю розкласти насіння та скачати основу у рулет. Кілька скручених таким чином рулонів помістити вертикально в ємність, що підходить за розміром, налити на дно трохи води, накрити ємність плівкою. У рулонах мікрозелень добре росте без поливу та обприскування. Єдиною умовою є наявність невеликого об’єму води на дні ємності.

На ваті

Ще один простий і доступний спосіб виростити мікрозелень у домашніх умовах. Замість вати можна використовувати косметичні диски – ними зручніше регулювати товщину основи. Вату укласти в ємність потрібного розміру, зволожити. На поверхню викласти насіння. Укрити ємність харчовою плівкою. Далі потрібно лише підтримувати вологість ватяної основи регулярним обприскуванням доти, доки сіянці не виростуть до потрібного розміру.

У скляній банці

У чисту банку насипати насіння, залити водою та залишити на добу. Наступного дня надіти марлю на шийку банки, зафіксувати резинкою. Коли насіння набухне, банку перевернути і злити рідину через марлю. Сіянці промити, щоб уникнути утворення цвілі і встановити банку на піддон під кутом для стікання води. У процесі вирощування зелені продовжувати промивати насіння кілька разів на день.

У пророщувачі

Пророщувач – зручне пристосування, що дозволяє виростити корисну зелень у домашніх умовах. Прості конструкції коштують недорого і є закритою ємністю під воду з сітчастим піддоном. У ємність наливають воду, на сітчастий піддон розкладають насіння і накривають кришкою. Багатофункціональні пристрої оснащені автоматичною системою поливу.

Незалежно від вибраного способу, потрібно захищати зелень від плісняви. Заходи профілактики включають ретельне очищення використовуваних ємностей перед кожною посадкою насіння і щоденний огляд паростків. Прискорити проростання насіння можна попереднім замочуванням. Для кожного виду зелені рекомендації за часом відрізняються. Так, для крес-салату достатньо 20 хвилин, а насіння буряків та гороху потрібно близько 8 годин.

Що таке мікрозелень і як її використовують?

Ви чули про мікрозелень? Напевно, вони звучать вам знайомо, і, можливо, ви їх навіть пробували, особливо якщо ви любителі ресторанів високої кухні. Ці невеликі овочі широко використовуються для прикраси страв і додання їм більшого смаку. Але які саме вони? Як вони використовуються?

У цій статті ми відповімо на ці два питання про мікрозелень, поговоримо про важливість, яку вони мають сьогодні. крім того, Ми прокоментуємо деякі відмінності, які вони мають з бруньками. Якщо ви хочете дізнатися більше про ці маленькі овочі, я рекомендую вам продовжувати читати.

Що таке мікрозелень?

Ми почнемо з пояснення, що таке мікрозелень, також відома як мікрозелень, мікрозелень, мікрозелень, мікротрава або мікророслини. Це зелені овочі, які збирають відразу після того, як розвинеться сім’ядоль листя. Що це? Ну, сім’ядолі є першими листками рослини і є частиною насіннєвого зародка. Знаючи це, важливо не плутати цю мікрозелень з паростками або паростками. В основному вони трохи більші за пагони, але не досягають розмірів листка салату.

Як правило, люди, які купують або вирощують ці мікророслини Вони зосереджені переважно на харчуванні та гастрономії. Їх можна використовувати як як інгредієнт до страви, так і як візуально-смаковий компонент. Тому не дивно, що мікрозелень ми знаходимо в елітних ресторанах, але за ними можна доглядати і вдома. Кухарі високої кухні досить часто використовують мікрозелень різних кольорів для прикраси страви або поєднують різні смаки, такі як солодке та пряне.

Слід зазначити, що мікрозелень менша за так звану дитячу зелень, також відому як бабівердес або бебівердес. Зазвичай це шпинат, капуста або капуста, рукола або рукола, або радиккіо. крім того, збирають пізніше сходів, тож вони мають проміжний розмір.

Сьогодні продуктові магазини класу люкс Мікрозелень вони вважають особливим родом овочів. Вони ідеально підходять для прикраси різних страв, супів, салатів і бутербродів, а також надають їм нотку смаку. Ти хочеш їх спробувати, правда?

Які насіння корисні для мікрозелені?

Для виробництва їстівних молодих овочів, таких як мікрозелень, використовуються різні види овочів і зелень. Загалом, Для вирощування мікрозелені найбільше використовуються наступні насіння:

Щоб забезпечити успішне вирощування мікрозелених рослин, необхідно придбати спеціальні насіння для пророщування. Таким чином, ми можемо бути впевнені, що вони не отримали жодної обробки, яка могла б послабити або навіть пригнічувати їхнє проростання. Звичайно, найбільш доцільно, щоб ми вибирали для пророщування насіння, які є екологічними, без пестицидів, маніпуляцій та будь-яких інших забруднюючих речовин.

Включно з листям і стеблом, розмір, якого зазвичай досягає мікрозелень, коливається від 2,5 до 7,6 сантиметрів. Під час їх обрізання зазвичай це робиться трохи вище лінії землі. Після збору вони вже повинні мати повністю розвинені сім’ядольні листки і, можливо, навіть кілька досить крихітних справжніх листків. Зазвичай, Більшість мікрозелені можна збирати протягом десяти-чотирнадцяти днів після посадки. З іншого боку, пагони зазвичай збирають приблизно через сім днів, не більше того.

Іншим аспектом, який відрізняє мікрозелень від паростків і паростків, є спосіб їх вирощування. Останні зазвичай ростуть у воді і повинні зберігатися в банках або пакетах в холодильнику кілька днів. натомість мікрозелень росте в грунті і зазвичай збирається, коли збирається вживати в їжу.

Як використовується мікрозелень?

Походження мікрозелені в Каліфорнії, США. Там кухарі хотіли внести інновації у свої страви, включивши в них смак, колір та текстуру. Вони зробили це завдяки цим маленьким овочам. Успіх цієї геніальної ідеї був такий, що мікрозелень поширилася по всьому світу з вражаючою швидкістю. В даний час вони використовуються як гарніри, начинки та ароматизатори для салатів. Вони є першорядним інгредієнтом багатьох найвишуканіших страв, і їх вартість дуже висока як в магазинах, так і в супермаркетах.

Оскільки ці овочі збирають на дуже незрілому етапі, Дуже часто сіяти ці насіння у високій густоті, щоб максимізувати урожай. Примітно, що це також дозволяє розсаді рости прямо і високо, зберігаючи ніжний, майже повністю білий стебло з добре розвиненими блискучими листками.

Хоча це правда, що широкий спектр різних видів рослин вирощується як мікрозелень, деякі з них виробляються спеціально для їх корисних сполук і властивостей. Таким чином вони знайшли нішу в індустрії здорового харчування і стали дуже популярними серед окремих людей і фермерів.

З усіх мікрозелених рослин, які вирощують заради їх корисних властивостей, найвідомішим, безумовно, є пирій. Це культивується протягом багатьох років як настійно рекомендована добавка для піклування про наше здоров’я. Інші види, такі як сорти льону, брокколі, червона капуста і чіа, також мають дуже корисні сполуки, які представляють особливий інтерес. Також заслуговують на увагу червоні та фіолетові різновиди мікрозелені темної редьки, молоде листя якої дуже блискуче. Вони містять досить високий рівень антиоксидантів, який допомагає боротися з раком. Зовсім непогано, правда?

Як бачите, мікрозелень, окрім того, що вона дійсно ефектна в стравах, також додає страви смак і містить дуже корисні властивості для нашого здоров’я. Тому не дивно, що вони дуже бажані овочі, особливо у високій кухні. А ви, вони вам подобаються? Ви можете залишити нам свій досвід та думки в коментарях.

Повний шлях до статті: Садівництво на » JARDINERÍA » Овочевий пластир » Що таке мікрозелень і як її використовують?

Будьте першим, щоб коментувати