Як вимовляємо слово вода

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

вода

1. Прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем.

Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Шевч., II, 1953, 37);

Десь внизу засичала, заклекотіла вода, мов щось важке і живе покотилось по трубі (Збан., Незабутнє, 1953, 50);

// перен. з означенням. Напій або розчин якоїсь речовини.

Я пив газовану воду з кизиловим сиропом (Ю. Янов., І, 1958, 355);

// з означ. і в мн. Лікувальна рідина мінеральних джерел.

Для полегшення головного болю вживається аспірин і пірамідон, при кашлі — лужні води наполовину з теплим молоком (Наука. 1, 1958, 22);

// перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів’я.

Вода пухлих дисертацій без всякої шкоди для діла може бути.. викачана з них заздалегідь (Мовозн., XIII, 1955, 12).

◊ Важка́ вода́ див. важки́й;

Дистильо́вана вода́ див. дистильо́ваний;

Та́ла вода́ див. та́лий.

◊ Вари́ти во́ду з кого див. вари́ти;

Водо́ю не розли́ти (не розіллє́ш) кого — хтось із кимсь дуже дружить.

Всі вони (артилеристи] зв’язані міцною дружбою; їх і водою не розіллєш (Кучер, Чорноморці, 1956, 331);

Дму́хати на холо́дну во́ду див. дму́хати;

[І] за холо́дну во́ду не бра́тися (не взя́тися) — нічого не робити.

— До вісімнадцяти років мати мені й за холодну воду братися не дозволяла (Руд., Остання шабля, 1959, 30);

Нема́ проми́тої води́ кому від кого — немає просвітку (життя, спокою).

То було батько тихий, тихий, а тепер мені промитої води нема ні від матері, ні від батька (Барв., Опов. 1902, 238);

Не розли́й вода́ — нерозлучні.

— Андрій з якимсь чорнявим парубчаком товаришує. Прямо не розлий вода стали (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 762);

Посади́ти на хліб і во́ду див. поса́дити;

Сьо́ма (деся́та) вода́ на киселі́, ірон. — про далеке споріднення.

Такий він мені родич, як десята вода на киселі! (Укр.. присл. 1955, 325);

Товкти́ во́ду в сту́пі — робити що-небудь марно.

— Той піп давно воду в ступі товче (Барв., Опов. 1902, 159);

Утопи́ти кого в ло́жці води́ див. утопи́ти;

Холо́дною водо́ю обли́ти (обда́ти) — вгамувати чийсь запал.

Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон… (Коцюб., І, 1955, 21);

Хоч водо́ю розлива́й — затятий, упертий (про бійку, сварку і т. ін.).

Зчиняли бучу, хоч водою їх розливай (Чорн., Пісні. 1958, 79);

Хоч з лиця́ во́ду пи́ти (пий) — дуже гарний (гарна, гарне) на вроду.

Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Вовчок, І, 1955, 80);

Як (мов і т. ін.) вого́нь з водо́ю хто з ким див. вого́нь;

Як (мов і т. ін.) води́ в рот набра́ти — вперто мовчати, нічого не говорити.

Чіпка — як води набрав в рот. Він мовчки їв, мовчки пив (Мирний, II, 1954, 229);

Кузьмін мовчить, мов води в рот набрав (Збан., Сеспель, 1961, 38);

Марко наче в рот води набрав: не звертався, не обзивався ні до кого (Л. Янов., I, 1959, 103);

Як (мов і т.ін.) кра́пля (дві кра́плі) води́ поді́бний (схо́жий) на кого — дуже подібний (схожий) на когось.

[Березняк:] Ти молодим, як крапля води, на нього схожий був (Крот., Вибр., 1959, 509);

Як (мов і т. ін.) у во́ду диви́тися — неначе наперед знати, точно передбачати події.

І таки Миколка як у воду дивився. Рівно через місяць.. з’явилися радянські танки (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 358).

2. перев. мн. Водна маса джерел, озер, річок, морів, океанів.

Це річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (Коцюб., III, 1956, 349);

Джерельні води відводять з допомогою одного або кількох каналів — вловлювачів (Колг. енц., II, 1956, 216);

// Водна поверхня морів, озер, річок.

Сотні суден борознять води Дніпра (Рад. Укр., 3. XI 1948, 3);

На тихих подах і на суходолі Весна співа на різні голоси (Дор., Тобі, народе. 1959, 9);

// Водні простори, ділянки морів, озер, річок.

◊ Бага́то (чима́ло) води́ утекло́ (утече́) — минуло (мине) багато часу.

А може, поки зійдемося знову, Води багато утече з річок (Л. Укр., І, 1951, 102);

Виво́дити (ви́вести) на чи́сту (сві́жу) во́ду див. виво́дити¹;

Вихо́дити (ви́йти) сухи́м з води́ див. вихо́дити;

Ви́лами [по воді́] пи́сано див. ви́ла;

[Хоч] з мо́сту [та] у во́ду — так тяжко, що краще утопитися, заподіяти собі смерть.

Всі вмовляють та просять: — Не йди за кріпака, не йди. Як такого ходу, то лучче з мосту та в воду (Вовчок, І, 1955, 23);

Зі служби господар прогнав, домівку забрали… Хоч з мосту мені та у воду (М. Ол., Чуєш. 1959, 51);

Іти́ (йти, піти́) [і] у вого́нь і [у] во́ду див. вого́нь;

Каламу́тити во́ду див. каламу́тити;

Кінці́ у во́ду див. кіне́ць;

Ли́ти во́ду на чийсь млин (чиєсь ко́лесо) див. ли́ти;

Лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній воді́ див. лови́ти;

Як (мов і т. ін.) у во́ду опу́щений — похмурий, сумний.

— Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? (Кв.-Осн., II, 1956, 37);

Ни́жче трави́, тихі́ше води́ див. трава́;

Піти́ (збі́гти) за водо́ю:

а) минути без вороття (про час).

Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Вовчок, І, 1955, 126);

б) зникнути, марно пропасти.

Ой ще зілля піднесеться вранці під росою, — та твоєї доні доля пішла за водою. (У. Кравч., Вибр., 1958, 38);

Пройти́ вого́нь і во́ду див. вого́нь;

Про́ти води́ плисти́ — йти проти загального напряму;

Хоч у во́ду скачи́ (стриба́й і т. ін.) — хоч топися, хоч заподій собі смерть;

Чи́стої води́ хто, що — справжній, справжнісінький.

І хоч лист його звучить нібито й патріотично, але це ж чистої води провокація! (Руд., Остання шабля, 1959, 460);

Як (мов і т. ін.) вода́ зми́ла (уми́ла) — зник (зникла і т. ін.) швидко й безслідно.

Повернулись пани на державу, — і усі музики ті й танці як вода умила (Вовчок, I, 1955, 172);

Як (мов і т. ін.) з води́ йде́ (росте́) — дуже легко, гарно й швидко.

— Торік.. ми проходили, сеї хати не було. — Еге, у нас так — у нас все, як з води йде! — усміхнувся кривий (Мирний, IV, 1955, 206);

Як (мов і т. ін.) з гу́ски вода́ див. гу́ска;

Як (мов і т. ін.) у во́ду впа́сти — зникнути безслідно; пропасти.

Перевернув у коморі все догори дном, а халяви — мов у воду впали (Іщук, Вербівчани, 1961, 7);

Цілісінький день шукали Тихозорова. Хлопець наче у воду впав (Донч., II. 1956, 67);

Як (мов і т. ін.) ри́ба з водо́ю див. ри́ба;

Як (мов і т. ін.) ри́ба у воді́ (бу́ти, почува́ти себе́ і т. ін.) див. ри́ба.

3. тільки мн. Лікувальні мінеральні джерела, а також курорт з такими джерелами.

На той год [рік] ми хочем знов їхати куди-небудь на води (Л. Укр., V, 1956, 8).

4. тільки мн., мед. Навколоплідна рідина.

Значення в інших словниках

1. вода — вода́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. вода — (газована) пиття, питво, напій; П. багатослів’я; мн. ВОДИ, моря, річки, озера: (гойні) курорт. Словник синонімів Караванського
3. вода — Вода — water — Wasser – дуже поширена в природі найпростіша стійка хім. сполука водню з киснем Н2О. За звичайних умов В. — безбарвна рідина без запаху і смаку. Молекул. маса 18,0153. Густина 1,0. Вміст в літосфері 1,3-1,4 млрд. км3, в гідросфері — 1,4-1. Гірничий енциклопедичний словник
4. вода — -и, ж. 1》 Прозора, безбарвна рідина, що становить найпростішу хімічну сполуку Гідрогену з Оксигеном. || перев. з означенням. Напій або розчин якоїсь речовини. || перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів’я. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вода — ВОДА́, и́, ж. 1. Прозора безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Т. Словник української мови у 20 томах
6. вода — вода́: ◊ вода́ з бу́льками газована вода (ср, ст)||вода содова ◊ вода́ кольо́нська одеколон; туалетна вода (м, ср, ст) ◊ во́да́ содова = вода́ з бу́льками: А вода содова – то був просто смішний напиток. Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. вода — Без води і борщу не звариш. Без води не звариш і найпростішої страви. Блаженна вода не мутяща ума. Говорять тверезі п’ючи воду. Боїться, як чорт свяченої води. Дуже боїться. Вірування, що свячена вода має маґічну силу прогнати злого духа — чорта. Приповідки або українсько-народня філософія
8. вода — И, ж. Горілка. ◇ Жива вода. Не хочу я ні коньяк, ні шмурдяк — тільки живу воду. Словник сучасного українського сленгу
9. вода — (-и) ж. 1. жрм, крим. Горілка. Словник жарґонної лексики української мови
10. вода — Бистра, вода-мати, водиця, водиця-єлениця (в замовлянні: “Помагай, Біг, водице-єленице”), водиця-студениця, водиченька, водичка, водонька, джерелиця, джерелянка, джерель-вода, дощавиця, дощівка, жерелянка, зельтерська, їржоводдя (іржава вода). Словник синонімів Вусика
11. вода — Н2О, дуже поширена в природі хіміч. сполука; добрий розчинник — природна в. містить розчинені солі та гази (особливо морська в. і мінеральні в.); очищають в. від забруднень переважно методом дистиляції (дистильована. Універсальний словник-енциклопедія
12. вода — бага́то (чима́ло) води́ сплило́ (спливло́, упливло́, утекло́ і т. ін.). 1. Минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події. Відтоді багато води сплило. але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Фразеологічний словник української мови
13. вода — БАГАТОСЛІ́В’Я (уживання без потреби в розмові, книжці і т. ін. великої кількості слів), БАГАТОСЛІ́ВНІСТЬ, ВЕЛЕМО́ВНІСТЬ, ШИРОКОМО́ВНІСТЬ рідше, ВЕЛЕРЕЧИ́ВІСТЬ заст., ірон., ПРОСТОРІ́КУВАТІСТЬ розм.; ВОДА́ розм. (багатослів’я при бідності змісту). Словник синонімів української мови
14. вода — Вода́, води́; во́ди, вод, во́дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
15. вода — Вода, -ди ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Мет. 14. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Мет. 65. Не все те переймай, що на воді пливе. посл. Щоб росло — як з води йшло. Мил. 43. Будь здорова як вода! по воду піти. Словник української мови Грінченка

Словник української мови

1. Прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Тарас Шевченко, II, 1953, 37) ; Десь внизу засичала, заклекотіла вода, мов щось важке і живе покотилось по трубі (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 50) ;
// перев. з означенням. Напій або розчин якоїсь речовини. Я пив газовану воду з кизиловим сиропом (Юрій Яновський, I, 1958, 355) ;
// з означ. і в мн. Лікувальна рідина мінеральних джерел. Для полегшення головного болю вживається аспірин і пірамідон, при кашлі — лужні води наполовину з теплим молоком (Наука і життя, 1, 1958, 22) ;
// перен. , розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів’я. Вода пухлих дисертацій без всякої шкоди для діла може бути.. викачана з них заздалегідь (Мовознавство, XIII, 1955, 12) .
▲ Важка вода див. важкий; Дистильована вода див. дистильований; Тала вода див. талий.
♦ Варити воду з кого див. варити; Водою не розлити (не розіллєш) кого — хтось із кимсь дуже дружить. Всі вони [артилеристи] зв’язані міцною дружбою; їх і водою не розіллєш (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 331) ; Дмухати на холодну воду див. дмухати; [І] за холодну воду не братися (не взятися) — нічого не робити. — До вісімнадцяти років мати мені й за холодну воду братися не дозволяла (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 30) ; Нема промитої води кому від кого — немає просвітку (життя, спокою). То було батько тихий, тихий, а тепер мені промитої води нема ні від матері, ні від батька (Ганна Барвінок, Опов. 1902, 238) ; Не розлий вода — нерозлучні. — Андрій з якимсь чорнявим парубчаком товаришує. Прямо не розлий вода стали (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 762) ; Посадити на хліб і воду див. посадити; Сьома (десята) вода на киселі , ірон. — про далеке споріднення. Такий він мені родич, як десята вода на киселі! (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 325) ; Товкти воду в ступі — робити що-небудь марно. — Той піп давно воду в ступі товче (Ганна Барвінок, Опов. 1902, 159) ; Утопити кого в ложці води див. утопити; Холодною водою облити (обдати) — вгамувати чийсь запал. Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 21) ; Хоч водою розливай — затятий, упертий (про бійку, сварку і т. ін.). Зчиняли бучу, хоч водою їх розливай (Степан Чорнобривець, Пісні. 1958, 79) ; Хоч з лиця воду пити (пий) — дуже гарний (гарна, гарне) на вроду. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок, I, 1955, 80) ; Як (мов і т. ін. ) вогонь з водою хто з ким див. вогонь; Як (мов і т. ін. ) води в рот набрати — вперто мовчати, нічого не говорити. Чіпка — як води набрав в рот. Він мовчки їв, мовчки пив (Панас Мирний, II, 1954, 229) ; Кузьмін мовчить, мов води в рот набрав (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 38) ; Марко наче в рот води набрав: не звертався, не обзивався ні до кого (Любов Яновська, I, 1959, 103) ; Як (мов і т. ін. ) крапля (дві краплі) води подібний (схожий) на кого — дуже подібний (схожий) на когось. [Березняк:] Ти молодим, як крапля води, на нього схожий був (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 509) ; Як (мов і т. ін. ) у воду дивитися — неначе наперед знати, точно передбачати події. І таки Миколка як у воду дивився. Рівно через місяць.. з’явилися радянські танки (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 358) .

2. перев. мн. Водна маса джерел, озер, річок, морів, океанів. Це річки розмивають глиняні гори і наносять І глину в морські води (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 349) ; Джерельні води відводять з допомогою одного або кількох каналів — вловлювачів (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 216) ;
// Водна поверхня морів, озер, річок. Сотні суден борознять води Дніпра (Радянська Україна, 3.XI 1948, 3) ; На тихих водах і на суходолі Весна співа на різні голоси (Петро Дорошко, Тобі, народе. 1959, 9) ;
// Водні простори, ділянки морів, озер, річок. Територіальні води.
♦ Багато (чимало) води утекло (утече) — минуло (мине) багато часу. А може, поки зійдемося знову, Води багато утече з річок (Леся Українка, I, 1951, 102) ; Виводити (вивести) на чисту (свіжу) воду див. виводити 1; Виходити (вийти) сухим з води див. виходити; Вилами [по воді] писано див. вила; [Хоч] з мосту [та] у воду — так тяжко, що краще утопитися, заподіяти собі смерть. Всі вмовляють та просять: — Не йди за кріпака, не йди. Як такого ходу, то лучче з мосту та в воду (Марко Вовчок, I, 1955, 23) ; Зі служби господар прогнав, домівку забрали. Хоч з мосту мені та у воду (Микола Олійник, Чуєш. 1959, 51) ; Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду див. вогонь; Каламутити воду див. каламутити; Кінці у воду див. кінець; Лити воду на чийсь млин (чиєсь колесо) див. лити; Ловити рибу (рибку) в каламутній воді див. ловити; Як (мов і т. ін. ) у воду опущений — похмурий, сумний. — Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 37) ; Нижче трави, тихіше води див. трава; Піти (збігти) за водою: а) минути без вороття (про час). Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок, I, 1955, 126) ; б) зникнути, марно пропасти. Ой ще зілля піднесеться вранці під росою, — та твоєї доні доля пішла за водою (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 38) ; Пройти вогонь і воду див. вогонь; Проти води плисти — йти проти загального напряму; Хоч у воду скачи (стрибай і т. ін. ) — хоч топися, хоч заподій собі смерть; Чистої води хто, що — справжній, справжнісінький. І хоч лист його звучить нібито й патріотично, але це ж чистої води провокація! (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 460) ; Як (мов і т. ін. ) вода змила (умила) — зник (зникла і т. ін.) швидко й безслідно. Повернулись пани на державу, — і усі музики ті й танці як вода умила (Марко Вовчок, I, 1955, 172) ; Як (мов і т. ін. ) з води йде (росте) — дуже легко, гарно й швидко. — Торік.. ми проходили, сеї хати не було. — Еге, у нас так — у нас все, як з води йде! — усміхнувся кривий (Панас Мирний, IV, 1955, 206) ; Як (мов і т. ін. ) з гуски вода див. гуска; Як (мов і т. ін. ) у воду впасти — зникнути безслідно; пропасти. Перевернув у коморі все догори дном, а халяви — мов у воду впали (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 7) ; Цілісінький день шукали Тихозорова. Хлопець наче у воду впав (Олесь Донченко, II, 1956, 67) ; Як (мов і т. ін. ) риба з водою див. риба; Як (мов і т. ін. ) риба у воді (бути, почувати себе і т. ін. ) див. риба.

3. тільки мн. Лікувальні мінеральні джерела, а також курорт з такими джерелами. На той год [рік] ми хочем знов їхати куди-небудь на води (Леся Українка, V, 1956, 8) .

4. тільки мн. , мед. Навколоплідна рідина.