Як проводять огляд водія на стан наркотичного сп’яніння

Огляд на стан наркотичного сп’яніння проводять лише в медичному закладі.

При цьому водія не можна визнати винним у наркотичному сп’янінні лише через те, що він фізіологічно не може здати аналізи. Такого висновку дійшов суд.

За керування у стані наркотичного сп’яніння водій може отримати штраф до 51 тис. грн. з позбавленням права керування до 10-ти років. Однак, неможливість водія здати аналізи сечі на підтвердження чи спростування такого стану не є підставою для визнання його винним за статтею 130 КУпАП.

Як було на місці зупинки

Працівники поліції зупинили автомобіль за порушення ПДР. Під час спілкування, працівникам поліції здалося, що зіниці очей водія не реагують на світло та тремтять пальці рук. Водієві запропонували пройти огляд у наркологічній лікарні. Водій погодився та проїхав з інспекторами до медичного закладу.

У медичному закладі водій декілька разів намагався здати сечу для досліджень, однак не зміг цього зробити. Він пояснив, що не відмовляється здати для аналізу сечу, проте в силу фізіологічних особливостей не може цього зробити. Інші зразки біологічного середовища водієві здати не пропонували.

Після декількох невдалих спроб здати аналізи сечі, лікар на підставі візуального огляду видав висновок, що водій перебуває в стані наркотичного сп’яніння. У медичному висновку лікар зазначив: “Стан сп`яніння внаслідок вживання канабіноїдів, встановлено за результатами зовнішнього огляду і виявлення клінічних ознак наркотичного сп`яніння”.

На підставі цього висновку, поліцейські склали протокол про притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Що каже закон

Згідно з п.7 Р.ІІІ Інструкції №1452/735 “проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов’язкове”.

Відповідно до п.12 Р.ІІІ цієї Інструкції “Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук”.

Пунктом 13 Р.ІІІ Інструкції передбачено, що “Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу”.

Що вирішив суд

В порушення передбаченої процедури, працівниками медичного закладу було порушено порядок огляду на стан сп’яніння. А саме, при фізіологічній неможливості водієм здати сечу, йому навіть не пропонувалось надати зразки слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву, обличчя і рук чи крові.

Попри це, працівники медичного закладу підтвердили стан наркотичного сп’яніння, в той час, коли водій фактично виконував всі їхні вказівки.

В той таки час Інструкція вказує на необхідність проведення лабораторних досліджень. При цьому предметом лабораторного дослідження може бути не тільки сеча, а й слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а також кров.

Отже, на думку суду, в порушення Інструкції, водію не було забезпечено можливості проведення повноцінного огляду в медичному закладі шляхом досліджень всіх можливих зразків біологічного середовища.

З урахуванням зазначеного, суд зробив висновок, що огляд водія у медичному закладі проведений з порушенням Інструкції. За наслідками розгляду справи суд визнав водія не винним та закрив провадження у справі, не притягнувши його до жодної відповідальності (рішення у справі №755/4998/21).

Для того, щоб вимагати від водія пройти огляд на стан сп’яніння, поліція має довести законність його зупинки: позиція суду

Поліція склала протокол за керування у стані сп’яніння, однак із матеріалів справи про адмінправопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення ПДР, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами: позиція суду.

Зупинка водія поліцією «просто так» не є законною, тому всі подальші вимоги поліції до нього, зокрема й проходження огляду на стан сп’яніння, водій виконувати не зобов’язаний. Такого висновку дійшов Чернівецький апеляційний суд у рішенні 13 жовтня 2022 року по справі 718/1824/22.

Як було встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР , які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

Отже, на думку апеляційного суду, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху , за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.

Обставини справи

Так, постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 вересня 2022 року громадянина України було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП (керування у стані сп’яніння), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з постановою районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення чоловіка було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керував транспортним засобом BMW з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову захисником було подано апеляційну скаргу. Він стверджував, що застосований до його довірителя порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, а відтак саму процедуру проведення огляду слід визнати порушеною і незаконною.

Звертав увагу суду на те, що надані суду відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять відмови водія від проходження огляду, під час огляду відсутні свідки, а навпаки у ньому відображено намагання пройти огляд та прохання його довірителя про інший спосіб здати аналізи (кров, змиви поверхні губ), однак у вказаному йому було безпідставно відмовлено.

В той же день, 22.08.2022 року, після складання протоколу водій в тому ж Чернівецькиому обласному наркологічному диспансері (ЧОНД) та у того ж лікаря здав відповідні аналізи, зокрема кров, сечу та змиви поверхні губи.

Адвокат вказав, що час, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення та в направленні на огляд водія у закладі охорони здоров`я, є помилковим та таким, що не відповідає встановленому часі у відеозаписах, які містяться в матеріалах справи.

Зазначає, що ознаки, які були названі поліцейською автоматично, не було встановлено перевіркою. З відеозапису чітко видно, що у водія відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна (мова зрозуміла, чітка, нормальне формулювання своїх думок, рухи тіла теж адекватні, зовсім не схоже, як у людей, які вживають наркотичні речовини), реакцію на світло зіниць очей працівники поліції також не перевіряли.

Стверджує, що під час складання зазначеного протоколу працівники патрульної поліції жодного разу не роз`яснили водію суть його правопорушення, його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Апеляційний суд зробив такий висновок.

Відповідно до вимог статей 245 , 251 , 252 , 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість водія за ч. 1 ст. 130КУпАП , не дотримався.

Як на доказ винуватості у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення; направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; висновок МОЗ України ОКНП ЧОНД № 1722 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; постанову про накладення адміністративного стягнення; відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції.

Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість водія у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , виходячи із такого.

Відповідно до ст. 266 КУпАП , «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП , та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційним судом було встановлено ряд порушень при складанні працівниками патрульної поліції зазначеного протоколу, зокрема ст. 256 КУпАП , п. 2.6 Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, ч. 11 розділу 2 Інструкції, ч. 4 ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дату його складеня, зокрема рік та час вчинення адміністративного правопорушення, а саме рік.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «гр-ну роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України , ст. 268 КУпАП» відсутній його підпис.

Вказана обставина підтверджується долученими до матеріалів справи відеозаписами, з яких вбачається, що водію уповноваженою особою не було роз`яснено його права, передбачені ст.ст. 55 , 56 , 59 , 63 Конституції України , ст. 268 КУпАП , що є порушенням його права на захист.

При цьому працівниками поліції не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, другий примірник протоколу, що також підтверджується відеозаписами.

Також поліцейськими було порушено п. 10 розділу 2 Інструкції, оскільки ними не було складено акт огляду на стан сп`яніння, який мав бути складений у двох примірниках, один з яких мав бути вручений водію.

Крім цього, апеляційним судом встановлено з наявних в матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, що всі дії, які були вчинені поліцейськими при складанні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема заповнення направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння, постанова про накладення адміністративного стягнення, – здійснені після виходу з ОКНП «ЧОНД» та після надання лікарем висновку щодо результатів медичного огляду, що свідчить про порушення процедури проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння.

Більше того, з наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст 130 КУпАП відносно водія вбачається, що під час спілкування з поліцейськими водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці.

Також переглядом відеозапису встановлено, що поліцейською автоматично було названо водію декілька ознак наркотичного сп`яніння, при цьому не було зафіксовано порядок перевірки виявлених ознак наркотичного сп`яніння, зокрема перевірки реакції його зіниць очей на світло, огляд його рук. З відеозапису чітко видно, що у водія відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні,

Відеозаписом не зафіксовано і відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснення йому його процесуальних прав та суті його провопорушення.

Крім цього, як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР , які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

Тобто, на думку апеляційного суду, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху , за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Такі висновки апеляційного суду повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.

Окрім того, у відповідності до вимог ст. 265-2 КУпАП , у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Однак всупереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення водія не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документа встановленої форми, а саме, акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що працівником патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушенні вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини водія у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , у зв`язку із чим постанова суду про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП .

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нюанси притягнення до відповідальності водіїв за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп’яніння: адвокат Колокольніков

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також п. 2.9 Правил дорожнього руху встановлено відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного сп’яніння, як правило, проводиться з використанням портативних спеціальних технічних засобів, здебільшого це алкотестер Dräger Alcotest.

Водночас стан наркотичного сп’яніння, як правило, визначається імунохроматографічним (ІХА) методом дослідження, який використовується для визначення того, чи містить зразок або речовина, що досліджується (наприклад, сеча, слина чи кров), певні біохімічні показники.

Це швидкі тести на кшталт тестів для визначення вагітності, інфекцій, онкологічних, гінекологічних та кардіологічних захворювань, які надають можливість встановити візуальним шляхом (тест-смужки) наявність чи відсутність реакції тесту на певні речовини (в нашому випадку – наркотичні речовини).

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів.

Тільки у разі незгоди водія на проведення такого огляду поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Аналогічні положення передбачає п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (Інструкція).

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння, згідно з п. 4 розд. ІІ Інструкції, є:

• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
• сповільненість або, навпаки, підвищена жвавість чи рухливість ходи, мовлення;
• почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Як ми бачимо, ознаки сп’яніння (особливо наркотичного) є більш ніж загальними і можуть мати місце, зокрема, в разі підвищення рівня нервовості громадянина під час його спілкуванні з працівниками поліції.

Певне, саме тому п. 7 розд. ІІІ Інструкції передбачено обов’язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, а п. 8 розд. ІІІ Інструкції вказано, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, які здатні спричинювати стан сп’яніння.

Прийнята в усьому світі класифікація визначення стану алкогольного сп’яніння в проміле говорить, що 0,2 проміле — це найлегше сп’яніння.

Вважається, що така кількість алкоголю не може вплинути на стан водія і виявляється тільки вимірювальними приладами — в лабораторних умовах або поліцейськими алкотестерами-драгерами.

Водночас чинним в Україні законодавством не визначено, який саме допороговий рівень наркотичних засобів у водія не впливає на стан водія та не знижує його увагу та швидкість реакції, а тому не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Це питання є принциповим, оскільки, враховуючи дані з медичної літератури, наркотичний засіб можна виявити через кілька місяців після вживання, тож кількісне визначення вмісту наркотичного засобу, його перевищення від порогового рівня (50 нг/мл), що сприймається вимірювальними засобами, та виду наркотичного засобу має принципове значення для встановлення факту перебування водія в стані наркотичного сп’яніння.

У медичній літературі зазначено, що відповідальним за психотропний ефект марихуани є дельта-9-тетрагідроканабінол.

Канабіноїди тримаються в організмі до 3-4 тижні в разі систематичного вживання, також це залежить від кількості вживання.

Таким чином, стан наркотичного сп’яніння (власне, як і можливість виявлення наркотичних засобів) у людини тримається набагато довше, ніж стан алкогольного сп’яніння.

Ці висновки підтверджуються як висновками колишнього міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун у статті «Як отримати точний результат на алкоголь та наркотики» від 4 квітня 2019 року, так і міжнародними науковими статтями в галузі токсикології.

Висновки щодо певного порогового значення для наявності інтоксикації канабіоїдами також підтверджуються й висновками профільних спеціалістів.

Ба більше, якщо проаналізувати часові межі середньостатистичного скерування водія на медичний огляд та точний час проведення медичного огляду, то стає очевидним, що середньостатистичний огляд і дослідження відбуваються за 10-20 хвилин, що є об’єктивно неможливим для проведення медичних маніпуляцій, відібрання біологічних зразків та отримання результатів їх досліджень.

Тому є очевидним, що показати правильний (точний) результат за такий короткий час будь-яке спеціалізоване медичне обладнання не зможе, що ставить під сумнів достовірність результатів дослідження.

Така позиція, на жаль, підтримується не всіма судами України зі зрозумілих причин (перевантаження суддів, небажання досліджувати медичні нюанси та спеціалізовану літературу, багаторічна практика формального розгляду судами подібних категорій справ тощо).

Однак окремі судді знаходять час та натхнення, а також неабияку процесуальну мужність скасовувати необґрунтовані протоколи працівників поліції з підстав відсутності в адміністративних матеріалах кількісного визначення вмісту наркотичного засобу, відсутності даних стосовно проведення лабораторних досліджень зразків тощо.

До таких рішень можна віднести, зокрема, такі:

Отже, є очевидним, що проста констатація наявності канабіоїду в тілі людини ще не свідчить про стан наркотичного сп’яніння, оскільки такий вміст кабіоїдів може бути меншим, ніж порогове значення для інтоксикації.

Тому обґрунтовано стверджувати про перебування водія в стані наркотичного сп’яніння під впливом канабіоїдів на час винесення працівником поліції відповідного протоколу неможливо.

Водночас працівники поліції в гонитві за кількісними показниками своєї діяльності нерідко нехтують цими положеннями.

Отже, з метою захисту своїх прав радимо одразу фіксувати всі порушення, які надалі зможуть стати основою для доведення своєї невинуватості у суді, а також невідкладно звертатись до спеціалізованої медичної установи для проведення повторного медичного огляду та отримання негативного результату.

Матеріал підготував для Юридичної практики Колокольніков Вадим, адвокат АО «БАРРІСТЕРС»

Related Posts: