Дистимія – це форма легкого, але хронічного (> 2 років) депресивного розладу. пацієнтів. У лікуванні дистимії ефективними є антидепресанти та психотерапія.

Хворі з так званою, «маскованою» депресією проявляють багаточисельні скарги соматичного характеру, найчастіше стосовно безсонні, психалгій (головний біль, болі в серці, м'язові болі та болі в спині), шлунково-кишкові розлади, зміни апетиту, астенія.

Депресія по-різному впливає на людей і спричиняє різні симптоми: від тривалого поганого настрою і відчуття безнадії, до втрати інтересу до усього, чим ви раніше захоплювались. Можуть бути й фізичні симптоми, такі як відчуття втоми, поганий сон, відсутність апетиту чи статевого потягу, болі.

Для лікування депресії віддають перевагу препаратам групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Це флуоксетин (Прозак), флувоксамін, пароксетин (Пароксин), сертралін (Золофт), циталопрам, есциталопрам (Ципралекс).

За її словами, якщо не лікувати депресію, це може привести до додаткових побічних захворювань: розладу харчової поведінки, виникненню фобій, неможливості повноцінно функціонувати та втраті соціальних контактів.

Дистимія (від др.-грец. δυσθυμία — «журбота, пригніченість, смуток») — це депресивний розлад настрою, який характеризується наявністю у хворого на хронічну, постійну, але легку депресію, що зачіпає 3-6% людей у ​​суспільстві і до 36% амбулаторних. пацієнтів у психіатричних установах. …