Автор, на жаль, невідомий, але ж наскільки життєво! Задумайтеся…
У нас більше зручностей, комфорту, але все менше часу.
Більше наукових ступенів, але менше здорового глузду.
Більше знань, але менше здатності до об’єктивного судження.
Більше фахівців, але ще більше проблем.
Більше ліків, але менше здоров’я.
Ми пройшли довгий шлях до місяця і назад, але нам важко перейти вулицю, щоб познайомитися з новим сусідом.
Ми створили багато комп’ютерів для зберігання та копіювання великих обсягів інформації, але все менше і менше спілкуємось один з одним.
Ми виграли в кількості, але програли в якості.
Це час швидкого харчування, але повільного засвоєння.
Людей високого зросту, але низької моральності.
Високих доходів, але поверхневих стосунків.
Це час, коли так багато за вікном, але нічого в кімнаті!
Автор невідомий
“Кожну хвилину хтось покидає цей світ… Ми вже встали в цю чергу, навіть якщо не здогадуємося про це… Ми ніколи не дізнаємось, скільки людей перед нами… Ми не зможемо встати знову в кінець цієї черги… Ми не можемо вийти з цієї черги… Ми не зможемо уникнути черги…⠀ Тому, поки стоїмо в цій черзі: Помічайте хороші моменти! Зробіть такий очікуваний дзвінок! Розставте пріоритети! Цінуйте кожну свою хвилину! Визнавайте цінність іншої людини! Зробіть так, щоб вас почули! Робіть маленькі речі великими! Змусьте когось посміхнутися! Вносьте зміни, робіть добро! Любіть! Вигадуйте і творіть! Примиріться з тими, з ким у сварці! Не забудьте сказати своїм близьким і дорогим людям, що вони кохані! Не шкодуйте про те, що було! Переконайтеся в тому, що ви готові…» Автор невідомий
Викинь все, що не працює Викинь все, що не працює. Прямо зараз. От візьми і неси в сміття. Наприклад туфлі, в яких ти спотикаєшся, незручно в них – в смітник!Навушники, в яких одне вухо барахлить, а так ще нічого – туди ж. Разом з побитими колонками.Тарілку від старого сервізу, в яку навіть печиво не покладеш – така вона безглузда. Вистав біля під’їзду, раптом комусь буде за щастя.Листочок з дієтою на дверцятах холодильника (не смішно. ) Вечірні розмови по телефону, коли вона тобі: «Ну ти уявляєш, який жах!» – а ти: «Угу! Звісно!” – а сама в цей час переминається з ноги на ногу, бо не подивилася Хауса і не покупалася в ароматній ванні після важкого дня. А у неї кожен день жах – навіщо воно тобі? Слова вранці: «Ще п’ять хвилин!» – таймером на мобільному по-фіг. Або вставай вчасно, або став час для себе, а не «по совісті». Не працює. Манеру терти очі, коли вони нафарбовані (або не крась, або не три! Очам ж боляче! Жалкування про минулі вчинки, відносини, про вибір, зроблений колись … Жалість – під три чорти! Все правильно. Що б там не було, це було єдине вірне рішення для тебе тодішньої, в тій конкретній ситуації. Ніякого каяття, тільки досвід і подяка. Роздуми про те, «а що, якби …» – або роби, або Не думай. Спробуй – сподобається – йди далі. Каток, японську мову, познайомитися з кимось, нову роботу, змінити стрижку, сходити в театр і ін. Прямо завтра – хоча б щось одне, м? Замість роздумів. Звичку завжди по кілька разів вибачатися. Досить одного щирого «пробач», якщо є причина. Все інше – зайве, баласт. “Відносини-валізи”- коли нести важко, а кинути шкода. Руки ще не відвалюються? Зважся нарешті, і перейди на елегантні кейси з такими коліщатками, які самі собою їдуть і приносять тобі задоволення. Красиво, легко, комфортно, надійно. Метафора зрозуміла? Обіцянки «як-небудь перетнутися», написати, зробити, занести, купити, і т. п. – якщо воно висить довше тижня (ну двох, добре!) І ніхто не помер, мабуть, не треба. Зайве. Викреслюємо. Слова «я не вмію» або «я в цьому не розбираюся» – не працюють. Розбирайся, вчися, вмій, або плати тому, хто вміє. Ти ж не комплекси в собі вирощуєш, а намагаєшся собі полегшити життя, правда? Спогади, від яких сльози на очах і руки трусяться. Якщо є, викинь. Повернуться – ще раз «delete». Нема чого собі життя отруювати! Було та сплило! Манеру завжди поступатися, «бути хорошою дівчинкою», тихо мовчати, навіть коли тобі щось дуже сильно треба, але «що люди подумають» – рви з коренем. Говори, проси, коментуй, висловлюйся, пояснюй ввічливо і тактовно, але по-своєму і про своє. Хороші дівчатка потрапляють на небеса, а погані – куди захочуть. Страх постаріти, боязнь нового, сумніви в своїй красі і привабливості, невіра в своє щастя – в щільний пакет, спалити і попіл за вітром. Це не працює: не допомагає, а тільки заважає жити по-людськи. Поломані дверцята і ручки – разом з кухнею, плитою, чайником і іншим. Лагодити дорожче. Викинь – швидше купиш нове, таке, як подобається.Звичку просиджувати час в інтернеті – прямо зараз кинь. Дочитаєш, і йди гуляти на вулицю. Там добре, там свіжий вітер, сонце, зелень, сніг, дощ. Пройдися, подихай, подивися, понюхай.Це живе.Це працює. Джерело
“Кожну хвилину хтось покидає цей світ… Ми вже встали в цю чергу, навіть якщо не здогадуємося про це… Ми ніколи не дізнаємось, скільки людей перед нами… Ми не зможемо встати знову в кінець цієї черги… Ми не можемо вийти з цієї черги… Ми не зможемо уникнути черги… Тому, поки стоїмо в цій черзі: Помічайте хороші моменти! Зробіть такий очікуваний дзвінок! Розставте пріоритети! Цінуйте кожну свою хвилину! Визнавайте цінність іншої людини! Зробіть так, щоб вас почули! Робіть маленькі речі великими! Змусьте когось посміхнутися! Вносьте зміни, робіть добро! Моліться, любіть і будьте щасливими! Разом з Богом і тільки для Бога живіть! Примиріться з тими, з ким у сварці! Не забудьте сказати своїм близьким і дорогим людям, що вони найкращі! Не шкодуйте про те, що було! Переконайтеся в тому, що ви готові…» Джерело
Один чоловік сказав: – Я йду на роботу і хочу відчувати, що виходжу з дому ситим – їжею, теплом, любов’ю. Тому що тоді очі мої не будуть бажати, а руки – тягнутися до того, що пропонує мені навколишній світ. Коли дитина виходить з дому голодною, вона їсть те, що їй дають інші люди – у неї немає іншого виходу. Те ж саме відбувається і в людських взаєминах. І подружжя, які розлучаються – це подружжя, які не насичуються своїми відносинами вдома. Задумайтеся, що ви даєте іншим, і не думайте, що ваша дружина або ваш чоловік – це хтось, у кого минув час вибору і вже не існує небезпеки його втратити. У групі ризику знаходяться ті сім’ї, в яких один не «підгодовує» іншого. На жаль, багато хто не помічає знаків, які посилає інша людина. Жодне розлучення несподівано не відбувається. Тільки здається, що бомба вибухає раптово, і ми повідомляємо іншим людям: “Все! Ми розлучилися!” Насправді, бомба не вибухає раптово, це накопичувалося, накопичувалося… Тому давайте людині те, чого вона потребує, щоб вона могла сказати: – Спасибі, я багато не візьму! Це хороший спосіб утримати свою половинку. Адже тоді у колеги по роботі, сусіда, або когось ще, спокушаючого близьку вам людину різними привабливими пропозиціями, не буде шансів”. Архим. Андрій (Конанос) Джерело
Ми думаємо, що головний прояв любові – це поцілунки та обійми. Ні, це один з найслабших… Найсильніший прояв кохання — це прийняти людину такою, якою вона є в житті… з усіма недоліками та заморочками. Хочете знайти таку людину, з якою будете щасливі, з якою зможете стати успішними і впевненими в майбутньому? Тоді вибирайте того, кому зможете сказати про втому, свої проблеми, сумніви. Того, хто заради вас зможе розтоптати свою гордість та самолюбство, але й ви при цьому заради якого ви зможете піти на жертви. Того, хто готовий слухати і чути, кому ви зможете відкрити своє серце. Того, кого ви поважаєте та отримуєте повагу у відповідь. Того, хто може поставити вас на перше місце. Людина, яка завжди буде вам щиро радою, буде пишатися вами незалежно, “зі щитом ви повернулися, на щиті, або взагалі без нього”. Того, хто вам, без сумніву, зможе подарувати душу. Того, хто потребує вас, як повітря. Того, з ким ви можете бути собою, з ким тепло та затишно. Того, хто надихає вас йти до вищої істини, і надихає вас ставати краще, розкривати всі свої якості. Того, хто має незмінні вічні цінності в житті, які дають йому опору і допомагають вам йти вперед. Джерело
Незважаючи на те, що всі ми унікальні і у кожного з нас свої баланси інтересів, є базові очікування, які мають чоловіки, і базові очікування, які мають жінки в стосунках. Це не примхи і не фантазії, це життєва необхідність – отримати певні компоненти. Є три речі, які чоловікові життєво необхідно отримати від жінки, і відповідно три важливі якості, необхідних в житті жінки для того, щоб чоловік поруч з нею розквітав. Тому що якщо чоловік поруч з жінкою не розквітає, то він в’яне. А якщо він в’яне, то у нього натурально витрачаються життєві сили і страждає здоров’я. Питання не в тому, що він вередує або паразитує, просто він як немовля, який не отримує молока, не задовольняє свою потребу в харчуванні і просто руйнується. І якщо він з почуття обов’язку, з якоїсь прихильності або з почуття провини живе з жінкою, гірше буде всім: і йому, і жінці, і їх дітям, і всім іншим. Отже, перша жіноча якість – це самодостатність. Що це таке? Це вміння радіти незалежно від обставин. Тобто по суті це – ресурсний стан. Якщо жінка відчуває себе добре, якщо вона натхнена, якщо вона щебече як пташка, якщо вона радіє тому, що вона робить чи не робить, вона генерує енергію. Ще в давньокитайських джерелах була прописана мудрість про те, що жінка є джерелом енергії. Тому чоловік, приходячи з роботи, припадає до неї, щоб насититися. І якщо в жінки поганий настрій, йому нема чого отримати, щоб потім робити свої справи. Тому перш за все жінка повинна робити те, що їй подобається. Якщо вона хоче вишивати, нехай вишиває. Якщо вона хоче співати, нехай співає. А якщо не хоче, хай не співає і не вишиває, нехай милується на себе в дзеркало, якщо у неї від цього підніметься настрій. Якщо жінка задоволена життям, значить чоловік отримає поруч з нею те харчування, яке дозволить йому виграти у війні, створити свій дохід і вирішити всі інші чоловічі проблеми. Без стану задоволеності собою ми, жінки, втрачаємо свою привабливість для чоловіків. Біологічно чоловіки і жінки влаштовані так, що один з них є донором, а другий – споживачем. І донором є жінка. Їй не потрібно отримувати енергію від чоловіка, вона отримує енергію від природи. Скільки б у жінки не було дітей – вона здатна їх усіх любити. Скільки б у жінки не було захоплень – вона може усіма ними захоплюватися. Тому що в ній приховано нескінченне джерело розвитку, вона призначена природою для того, щоб генерувати нове життя. Дуже важливо, щоб ви зрозуміли цю просту річ: базова потреба чоловіка – отримувати від жінки енергію. Ми – жінки сучасності – взяли естафету у наших мам, які, на жаль, змушені були виживати. Навіть не у мам, у бабусь. Тому ми хочемо поєднати відразу всі ролі (або не хочемо, але змушені), забуваючи про найголовнішу свою роль – роль джерела енергії. Якщо ви не радісні, якщо ви не щасливі тим, чим ви зайняті, якщо вам неприємно бути собою, то неважливо при цьому, які у вас є переваги, яка ви прекрасна господиня або мати, скільки ви заробляєте грошей … Якщо ви не цікаві самі собі, як ви можете бути цікаві чоловікові? Ви повинні самі собою милуватися, тоді вами будуть милуватися інші. Отже, першим пунктом є ваше власне щастя, ваша особиста, що не залежить від чоловіка, вміння радіти життю. Другим пунктом є ваша великодушність, ваше вміння вірити в чоловіка, не дивлячись на те, що в даний момент він виявляє слабкість. Мастрояні, відомий італійський актор, сказав, що кожен чоловік у будь-якій жінці в глибині душі сподівається зустріти матір. Якби я такі слова почула 25 років тому, я б страшно обурилася. Я б сказала: «Навіщо мені потрібен чоловік, якого потрібно любити, як дитину?» Але коли я прожила життя, я знаю, що ми просто неправильно любимо своїх дітей. Слово «мати» в нашому менталітеті має сильно інший сенс, ніж в італійському. У нашому менталітеті мати – це авторитарна жінка, яка часто говорить: «Ти – дурень, синку». А в італійському менталітеті мати – це жінка, яка захоплюється своєю дитиною. В силу того, що жінка генерує енергію природи, якщо жінка вимагає від чоловіка щось (вимагає – тобто незадоволена тим, що є), значить, автоматично, вона не вірить в те, що він може впоратися зі своїми завданнями, що він здатний реалізуватися в цьому житті, що він такий, як треба. Фактично вона дає чоловікові сигнал: «Ти не такий, як треба. Ти повинен намагатися, ти повинен виправлятися, ти повинен бути іншим». Якщо ви вибрали цього чоловіка, щоб бути з ним разом, дайте собі усвідомити, що ви цінуєте в цій людині. Які сильні сторони ви оцінили б в ньому, навіть якщо б він був до вас байдужим? Що в цій людині привернуло б вас, викликало повагу і захоплення? Це, до речі, практична порада. Якщо у вас недостатньо взаєморозуміння і щастя в стосунках, просто напишіть такий списочок – якби ця людина була чужою людиною, що б ви оцінили? Безвідносно до того, як він до вас ставиться. Тому що дуже часто мені кажуть: «О! Так він з іншими жінками золотий, а вдома він тиран (ледар, дармоїд, грубіян, бездушний йолоп)». А ви подивіться на нього як на людину в стосунках з іншими людьми. Тому що якщо він у вас вдома не проявляє ті якості, які здатний виявляти з іншими людьми, то проблема в даному випадку тільки в вас. Дуже корисно навіть зробити таку взаємну вправу: дружина письмово відповідає на питання «Моєму чоловікові найбільше подобається, коли я…» і «Мого чоловіка найбільше бісить, коли я…», а чоловік – на аналогічні питання зі свого боку; потім потрібно обмінятися листочками. На жаль, дуже часто бувають ситуації, коли люди прожили разом життя і не спромоглися дізнатися, що людині потрібно в партнері! Справжня співтворчість сім’ї, справжнє життя, в якому ми підтримуємо один одного і обмінюємося енергією, можливе тоді, коли ми віддаємо енергію. А то виходить, що кожен віддає краще, на його думку, а партнеру це краще не потрібно, йому потрібно щось зовсім інше. І замість того, щоб прояснити ситуацію, люди збирають образи і терплять. Якщо ж у списку якостей людини, ви не бачите ніяких цікавих для вас достоїнств, але продовжуєте жити з цією людиною, то чому дивуватися, що ви не задоволені цими стосунками. Задумайтесь – чи потрібні вони вам взагалі? В наші дні формальна сім’я не може дати ні щастя, ні здоров’я. Пів століття тому це було можливо – прожити, ненавидячи одне одного, або прожити паралельними курсами і цілком успішно дожити до глибокої старості і навіть подружитися до кінця життя. У наші дні це неможливо, тому що ми дуже швидко від негативних емоцій руйнуємося фізично. Якщо жінка постійно незадоволена своїм чоловіком, у неї починаються порушення в ендокринній системі, обов’язково страждає дітородна зона… Тому доведеться подивитися правді в очі і задати собі питання: хто я? що я хочу? хто він? чого він хоче? навіщо ми разом? Дуже часто такі прості питання прояснюють дуже важливі речі. Отже, друга умова успіху, після того, як ви самі зможете бути щасливою – це вміння вірити в ту людину, яка поруч з вами. Я повторюю ще раз: наші взаємини з чоловіками – це енергетичні взаємини, ми просто випромінюємо свій настрій. І якщо ми випромінюємо невдоволення, чоловік отримує такий сигнал, як отримує хлопчик від мами: «ти не такий, як треба; ти нікуди не підходиш». І хлопчик, який отримує такий сигнал від мами, завжди демонструє гірші якості з тих, які він може продемонструвати. Тому що навіть якщо він прагне щосили вислужитися, він втрачає себе. Якщо він каже: «Так, я такий, і інший не буду!» – він епатує публіку. Але, найголовніше, людина не може розвиватися, реалізувати свої сильні сторони, якщо не отримує підтримки-віри в те, що у нього все вийде. Тут розмова не про те, щоб бути мамою свого чоловіка, тут розмова про те, щоб вірити в людину. Просто справжня материнська любов найбільш яскраво демонструє цю рису. А якщо ви не можете вірити, так краще розлучайтеся з цією людиною. Тому що як би ви не маскували свою невіру, вона обов’язково підтвердиться в реальності: чоловік розориться, або буде вам зраджувати, або буде поганим батьком… Це обов’язково проявиться, якщо ви не бачите в ньому цінних якостей. І третім пунктом є знання: знання того, як ми влаштовані, знання того, що у людей є певні інструменти реагування. По суті, знання нашої природи, жіночої та чоловічої, полягає в тому, що потрібно прийняти просту річ: ми дуже різні, і важливо вивчити, хто є я, і хто є він, для того, щоб взаємодіяти. Ми не просто говоримо на різних мовах, ми завжди будемо говорити на різних мовах. У цьому диво життя, що можна любити, бути щасливим, відчувати почуття єднання, пізнавати світ з абсолютно несхожою на тебе істотою! Якби ми були схожі, у нас би не було такої еволюції. Тому перше, до чого я вас закликаю – не судіть чоловіків, а розумійте. Вивчайте, як влаштована чоловіча психологія. Не особисто вашого чоловіка, а взагалі. Зважайте на те, що у них інший спосіб мислення. Благо, зараз є маса книг і тренінгів на цю тему. Від себе додам, що це дуже цікаво – вчитися розуміти цілий світ, не схожий на тебе, коханий світ, дорогий тобі світ, дорогоцінний тобі світ. І тоді це взаємне цінування приносить таке щастя, яке не можна порівняти ні з чим. Джерело
Астрологи вважають, що багато в чому емоційна сила людини залежить від її дати народження, від знака Зодіаку. Хочеш довідатися, що твій знак говорить про тебе? Продовжуй читати цю статтю! Овен Ти завжди точно знаєш, чого ти хочеш і ні за що на світі не погодишся на менше. І робити те, що тобі не подобається, ніхто тебе не змусить. Ти не будеш терпіти несправедливість по відношенню до себе через бажання сподобатися іншим. Ти постійно контролюєш все, особливо свій час. Ти не станеш витрачати його даремно. Ти будеш робити те, що тобі підказує твоє серце, без страху, що ти залишишся ні з чим. Ти готовий до невдач заздалегідь. Просто продовжуй в тому ж дусі, у тебе все схвачено. І ніхто цьому не завадить. Телець Ти збудував навколо себе товсті стіни і на це є причини. Ти не можеш дозволити комусь увірватися в твоє життя і зруйнувати все, що тобі дороге. Ти знаєш собі ціну. І дуже обережно ставишся до вибору людей в своє близьке коло. Близнюки Усередині тебе завжди свято. Навіть не свято, а справжня вечірка. І ніхто там не ставить музику крім тебе. Ти не поважаєш тих, хто засмучує інших, заражаючи своєю нудьгою. І ти намагаєшся триматися від них подалі. А якщо вони все ж підбираються, ти даєш їм ясно зрозуміти, що з тобою цей номер не пройде. Рак Ти дуже любиш ідею «любові». Але не завжди можеш чітко для себе визначити що це таке і що вона для тебе означає. Ти не раз уже залишався один на один зі своїм розбитим серцем і розчаруваннями, але ти не втратив віру в любов і життєрадісність. Насправді, ти і не думав здаватися. Саме це робить тебе таким сильним: готовність показати свою вразливість, але, незважаючи ні на що, вставати знову і йти далі з гордо піднятою головою. Лев Ти бажаєш добра всьому світу, кожній людині. І намагаєшся зробити все, що в твоїх силах, щоб це все-таки сталося. Ти жертвуєш, допомагаєш і твориш з людьми і для людей, які цього потребують. І робиш ти це все зовсім не напоказ. Це просто вираз прагнень твого серця. Діва Діви завжди знали, що життя – це те, що відбувається з нами, поки ми зайняті своїми справами і будуємо плани. І тому саме вони – кращий приклад того, як радіти простим дрібницям, які трапляються з нами постійно. Вони не сильно стурбовані складанням списку справ і не думають цілий день про те, як би максимально точно його дотримуватися. Вони просто намагаються бути щасливими, що б вони не робили. Терези Щастя – це усвідомлений вибір, який кожен представник знаку Терези робить щодня. Тому що вони знають, що, крім них самих, ніхто про їх щастя не подбає. Навіть якщо вони трохи засумували, вони будуть продовжувати носити цю, нехай і трохи дурну, але щасливу посмішку на обличчі, поки не відчують себе щасливими насправді. Скорпіон Ти знаєш собі ціну і не даси ні собі, ні іншим забути чого ти вартуєш. Ти знаєш чого хочеш, що ти робиш і не витрачаєш часу на сумніви. Ти впевнений в собі. Стрілець Тобі наплювати, впишешся ти в соціум чи ні. Більше шансів на те, що ти будеш йти напролом, навіть при наявності ризику осуду з боку більшості. Козеріг Нам відведено не так вже й багато часу. І Козеріг робить все можливе, щоб всі ці дні провести на максимум. Вони завжди чимось зайняті. Смачною їжею, цікавими місцями для прогулянки – з боку здається, що їх взагалі не зупинити. Вони бачать масу можливостей кожного дня. І живуть так, ніби він останній. Завдяки цьому підходу вони знаходять привід для радості і щастя кожен день. Водолій Вони завжди дотримуються свого серця, роблять тільки те, що їм подобається. І це дуже правильний підхід до життя. Ти знаєш, що нікому нічого не винен і тому тебе нічого не зупиняє робити ті речі, які ти хочеш, навіть якщо тебе просять їх не робити. Риби Ти вміло практікуєшь техніку «відпускати» те, що тебе гризе. Тому що ти знаєш, що надмірне переживання нікого ще не робило щасливим. Тобі простіше проговорити свої проблеми і питання з тими, кого вони стосуються, ніж тримати все в голові і постійно про це думати. І ти маєш рацію. Біль простіше відпустити. І це вже гідний перший крок до щастя. І ніхто не знає цього краще за тебе. Джерело
«Завжди давай людині рівно три шанси. Насправді ці шанси ти даєш собі. Не прогаяти щось важливе, не зіпсувати собі долю, навчитися чогось нового. Але не більше!”. Вона була не від цього світу… Могла піти на ринок у святковому костюмі. Нанести на зап’ястя улюблені парфуми під час походу до пекарні. Вона багато читала, не зважаючи на пилюку. На дачі годинами сиділа на веранді, милуючись західним сонцем. І бур’яни в саду її зовсім не турбували. Нічого не економила і користувалася сімейною порцеляною, щоб попити чай. Вона – це бабуся моєї подруги. Ми тоді були юні, наші голови були забиті ідеологічною нісенітницею. Все це наклало стійкий відбиток на все життя. З нескінченними «треба» та «повинен», з неодмінними поневіряннями та подоланнями. З ухилом у жорстку дисципліну, ну ви розумієте. Звичайно, на цьому фоні бабусине — «життя треба смакувати, а не терпіти» — виглядало щонайменше недоречно. Як клоунський ковпак на директорі загальноосвітньої школи. І багато з того, що вона говорила, ми бездумно пропускали повз вуха. Тільки тепер я намагаюся усвідомити всі ці моменти та переосмислити їх наново. А бабуся казала нам: “Дівчатка, принців мало, і вони дуже люблять себе. Їх вистачає лише на дуреп. Беріть хороших тихих хлопчиків, і вони зарплату носитимуть додому, а не всяким дурепам”. Так! Авжеж! Ще бабуся казала: «Бійся надто гарячих чоловіків. Вони не приносять нічого крім доброї близькості, великого головного болю та непотрібних страждань. Це марний і руйнуючий вогонь. Він не гріє. Він просто спалює все. Віру в людей, надію та любов». Ця фраза, що викликала тоді праведний гнів, стала зрозумілою набагато пізніше. Після опалених крил. А ось це просто шедевр: «Якщо ти хочеш послати людину далеко, не вказуй цей напрямок просто так. Задай людині ціль, намалюй її карту, дай її чарівний клубок. А раптом дістанеться?». Або ще: «Ніколи не роби поспішних висновків, не ухвалюй різких рішень. Сядь. Посидь. Послухай хорошу музику, смачно поїж, усміхнись. Може, до цього моменту нічого вирішувати вже і не доведеться». «Не треба бути доброю. Добро – поняття відносне, для кожного своє. Просто будь об’єктивною та справедливою». “Завжди давай людині рівно три шанси. Насправді ці шанси ти даєш собі. Не прогаяти щось важливе, не зіпсувати собі долю, навчитися чогось нового. Але не більше!”. “Не бійся заводити собі ворогів. Вони потрібні, щоб тебе розбурхувати. Бійся заводити собі дешевих друзів, вони тебе потягнуть на дно”. «Просто сядь на березі і чекай. Час — це ресурс, здатний вирішити все і завжди». Мені здається, що таких слів, як “колись” і “одного разу” не було в її лексиконі. Якщо щось варто було бачити, чути чи робити, вона прагнула і бачити, і чути, і робити зараз. Як же вона мала рацію! Як жаль, що ми її мало слухали! Джерело
Автор, на жаль, невідомий, але текст просто чудовий!
Не забудьте сказати своїм близьким і дорогим людям, що вони найкращі!
Не шкодуйте про те, що було! Переконайтеся в тому, що ви готові…»
“Кожну хвилину хтось покидає цей світ… Ми вже встали в цю чергу, навіть якщо не здогадуємося про це… Ми ніколи не дізнаємось, скільки людей перед нами… Ми не зможемо встати знову в кінець цієї черги… Ми не можемо вийти з цієї черги… Ми не зможемо уникнути черги…⠀ Тому, поки стоїмо в цій черзі: Помічайте хороші моменти! Зробіть такий очікуваний дзвінок! Розставте пріоритети! Цінуйте кожну свою хвилину! Визнавайте цінність іншої людини! Зробіть так, щоб вас почули! Робіть маленькі речі великими! Змусьте когось посміхнутися! Вносьте зміни, робіть добро! Любіть! Вигадуйте і творіть! Примиріться з тими, з ким у сварці! Не забудьте сказати своїм близьким і дорогим людям, що вони кохані! Не шкодуйте про те, що було! Переконайтеся в тому, що ви готові…» Автор невідомий
Викинь все, що не працює Викинь все, що не працює. Прямо зараз. От візьми і неси в сміття. Наприклад туфлі, в яких ти спотикаєшся, незручно в них – в смітник!Навушники, в яких одне вухо барахлить, а так ще нічого – туди ж. Разом з побитими колонками.Тарілку від старого сервізу, в яку навіть печиво не покладеш – така вона безглузда. Вистав біля під’їзду, раптом комусь буде за щастя.Листочок з дієтою на дверцятах холодильника (не смішно. ) Вечірні розмови по телефону, коли вона тобі: «Ну ти уявляєш, який жах!» – а ти: «Угу! Звісно!” – а сама в цей час переминається з ноги на ногу, бо не подивилася Хауса і не покупалася в ароматній ванні після важкого дня. А у неї кожен день жах – навіщо воно тобі? Слова вранці: «Ще п’ять хвилин!» – таймером на мобільному по-фіг. Або вставай вчасно, або став час для себе, а не «по совісті». Не працює. Манеру терти очі, коли вони нафарбовані (або не крась, або не три! Очам ж боляче! Жалкування про минулі вчинки, відносини, про вибір, зроблений колись … Жалість – під три чорти! Все правильно. Що б там не було, це було єдине вірне рішення для тебе тодішньої, в тій конкретній ситуації. Ніякого каяття, тільки досвід і подяка. Роздуми про те, «а що, якби …» – або роби, або Не думай. Спробуй – сподобається – йди далі. Каток, японську мову, познайомитися з кимось, нову роботу, змінити стрижку, сходити в театр і ін. Прямо завтра – хоча б щось одне, м? Замість роздумів. Звичку завжди по кілька разів вибачатися. Досить одного щирого «пробач», якщо є причина. Все інше – зайве, баласт. “Відносини-валізи”- коли нести важко, а кинути шкода. Руки ще не відвалюються? Зважся нарешті, і перейди на елегантні кейси з такими коліщатками, які самі собою їдуть і приносять тобі задоволення. Красиво, легко, комфортно, надійно. Метафора зрозуміла? Обіцянки «як-небудь перетнутися», написати, зробити, занести, купити, і т. п. – якщо воно висить довше тижня (ну двох, добре!) І ніхто не помер, мабуть, не треба. Зайве. Викреслюємо. Слова «я не вмію» або «я в цьому не розбираюся» – не працюють. Розбирайся, вчися, вмій, або плати тому, хто вміє. Ти ж не комплекси в собі вирощуєш, а намагаєшся собі полегшити життя, правда? Спогади, від яких сльози на очах і руки трусяться. Якщо є, викинь. Повернуться – ще раз «delete». Нема чого собі життя отруювати! Було та сплило! Манеру завжди поступатися, «бути хорошою дівчинкою», тихо мовчати, навіть коли тобі щось дуже сильно треба, але «що люди подумають» – рви з коренем. Говори, проси, коментуй, висловлюйся, пояснюй ввічливо і тактовно, але по-своєму і про своє. Хороші дівчатка потрапляють на небеса, а погані – куди захочуть. Страх постаріти, боязнь нового, сумніви в своїй красі і привабливості, невіра в своє щастя – в щільний пакет, спалити і попіл за вітром. Це не працює: не допомагає, а тільки заважає жити по-людськи. Поломані дверцята і ручки – разом з кухнею, плитою, чайником і іншим. Лагодити дорожче. Викинь – швидше купиш нове, таке, як подобається.Звичку просиджувати час в інтернеті – прямо зараз кинь. Дочитаєш, і йди гуляти на вулицю. Там добре, там свіжий вітер, сонце, зелень, сніг, дощ. Пройдися, подихай, подивися, понюхай.Це живе.Це працює. Джерело
Людей у віці 70-80-90 років опитали, про що вони найбільше шкодують в кінці життя. На першому місці: жаль з приводу того, що велика частина життя була віддана ненависній роботі. На другому місці: що так мало часу було приділено близьким і коханим людям. На третьому місці: жаль з приводу того, що так по-варварськи ставилися до свого тіла: неправильно харчувалися і не займалися профілактикою хвороб. І четверте: гіркота від того, що так і не встигли подивитися світ. Ніхто не шкодує про те, що у нього було недостатньо машин, дорогої техніки і смартфонів. Ніхто не шкодує, що провів мало часу в нічних клубах або порожній балаканині. Всі шкодують лише про одне: що не вистачило сміливості жити так, як їм хотілося. Джерело
Є чудовий вислів: «У моєму храмі тебе бережуть, але не тримають.» Я за жіночу гордість. За ту, яка не дозволяє писати першою, дзвонити першою, навіть думати першою. Який вік би не був. Чоловік повинен залишатися чоловіком. Робити перший крок. Боротися. Я б не стала шантажем і істериками тримати чоловіка, який прийняв рішення піти з відносин. Не стала б обривати телефон і вибивати двері чоловікові, якому плювати на мене. Не стала б душити його любов’ю, перевірками, незрозумілими стеження, вторгатися в його особистий простір. Я ставилася б до нього з належною довірою і повагою. Не стала б опускатися до рівня шукачів, обнюхувати сорочки, нишпорити по кишенях, переглядати телефон, дочекавшись моменту, коли він піде в душ або ляже спати. Загрожувати самогубством, якщо він мене залишить. І якби розставання все – таки сталося з його ініціативи, я попросила б його залишитися. Один раз. І якби він мене не почув, я не побігла б за ним слідом жалюгідним песиком, бо я готова зробити сто кроків назустріч, але жодного навздогін.Так. Я горда. Але це не означає, що я не люблю його. Поясню. Просто, по – перше, я переконана, що розставання в любові подібно смерті та той, хто дійсно по справжньому тебе любить, ніколи не зможе піти з відносин спокійно і легко, без пояснень, з недбалою посмішкою, просто мовчки зібравши свої речі.По-друге, я просто не бачу сенсу змушувати насильно любити себе. Змушувати людину бути присутнім в моєму житті проти його волі. Це найостанніша справа. Це вкрай принизливо для жінки. Я вмирала б від болю, сходила з розуму від ревнощів, мучилася невідомістю, нудьгувала до одуріння, задихалася без нього, горіла б у своїх почуттях заживо, але не зробила жодного дзвінка до того, хто не усвідомив моєї цінності й по добрій волі прийняв рішення піти. Я не нав’язую себе, нікому. Якщо я потрібна чоловікові, він мене знайде. У будь-якому випадку розшукає, приїде, забере, дістане з – під землі, увімкне всі свої здібності, докладе багато зусиль і знайде способи, щоб вимолити прощення за всі мої безсонні ночі в холодному ліжку без нього. Чи усвідомить свої помилки, знайде правильні потрібні слова, ніжністю, ласкою і турботою залікує рани на моєму серці, які сам же і завдав.Це все хлопчик зробити не зможе, лише чоловік. Тільки справжній чоловік може боротися. Відповідати за слова. Брати відповідальність. Він доведе глибину своїх почуттів і серйозність своїх намірів стосовно мене не на словах, а на вчинках. Насправді чоловіки дуже сильні. Сильні та винахідливі. І якщо жінка дійсно потрібна, він гори зверне, щоб повернути її, щоб бути з нею, але свого доб’ється. Саме жалюгідне і мерзенне – це жінка, яка намагається домогтися чоловіка, що пропонує себе, що воює за нього з іншими жінками. Встаючи з ними в ряд, вимушена боротися за свого чоловіка за його ж ініціативою, жінка знецінює себе, втрачає свою гордість. Це огидно. Якщо ти не будеш сама себе поважати, він теж не стане цього робити. Якщо ти будеш йому потрібна, він ніколи не поставить тебе в такі дикі та принизливі умови, він сам зробить все, щоб тебе добитися, заслужити твоє прощення. Він поверне тебе і твою довіру. Жінка дуже емоційна, тому чоловік повинен бути впевненим в собі. Поважай себе настільки, щоб не віддавати всіх сил душі того, хто тебе не цінує і не поважає. Не будь там, де витирають ноги об твою жіночу честь, де плюють у твою душу, де грають твоїм серцем, де твої почуття топчуть ногами як винний виноград. Будь там, де тебе ставлять на перше місце, де тобі ясно, що ти улюблена і єдина. Нерозумно бігти за тим, хто сам відпустив твою руку. Нерозумно дозволяти користуватися тобою. Нерозумно намагатися повернути того, хто ніколи не повернеться. Чоловік повинен робити перший крок. Нести відповідальність, обривати телефон, зустрічати біля під’їзду з банальним букетом троянд, приймати рішення. Вольові. Чоловічі. Кардинальні. Чоловік повинен повертати кохану жінку. Сам. Все інше – неприпустимо.Все решта – слова… Джерело
Про людей … Останнім часом я часто думаю про те, як важливо оточувати себе людьми, поруч з якими хочеться бути кращим … Ви помічали, що є люди – зі змістом. Поруч з ними немов ростеш душею. Вони говорять про складне просто. І роблять те, що вважають важливим не на догоду комусь, а тому що у всьому, в роботі, відносинах, захопленнях – для них важливий сенс. Є люди – сердечність. Поруч з ними відпочиваєш душею. У них можуть бути найпростіші погляди на життя і життя їх далеко не завжди легке. Але вони мають дивовижний дар – зігрівати втомлені серця, зігрівати – нічого не вимагаючи натомість. Вони знають, що світ сповнений випробувань, болю і хаосу, але якщо вони можуть допомогти хоча б одному серцю, вони будуть поруч, тому що на самоті легко зламатися, а разом, разом можна обійнятися і пережити біль. Є люди – істина. З ними непросто, вони позбавляють ілюзій, змушують дивитися правді в обличчя і бачити свої недосконалості. Але якщо налаштуватися з ними на одну хвилю, то стає зрозумілим таємний задум – бути справжнім. На початку це може налякати. Адже нас вчили бути хорошими, та й це нормальне бажання – бути хорошим. Ось тільки бути і здаватися, це різні за суттю речі. Перебуваючи поруч з людьми – істина, ми вчимося приймати себе і бачити різні боки, як хороші, так і слабкі, щоб зрозуміти, в чому наша справжня сила. Є люди – глибина. Вони несуть знання про світ, про взаємини, про природу речей і щедро цим діляться. Вони не випинають те, чим володіють, не кричать про це на кожному кроці, вони своїм життям – простим і справжнім кажуть: «Все просто. Просто треба знати і робити ». Їх мудрість прозора і глибока, раніше таких людей було багато. Мої бабусі були такими – вони жили просто і глибоко, з вірою і любов’ю. Є люди – музи. Поруч з ними в нас прокидається творча іскра. Вони можуть бути веселими і сумними. Вони самі можуть не володіти якимось особливим талантом або володіти відразу декількома і при цьому головною їх перевагою є те, як вони впливають на нас. Ми раптом починаємо вірити в свої таланти, ламаємо стереотипи «у мене це точно не вийде» і просто починаємо робити: нерівно, косо, нескладно, але, завдяки цим людям, ми відкриваємо в собі безмежну можливість творити. Є люди – течія. З ними поруч ми входимо в особливий стан, коли раптом, немов за помахом чарівної палички все починає змінюватися. Ми потрапляємо в незримий потік, який несе нас до нових відкриттів, подій і поворотів долі. Є люди – мета. Потрапляючи в їх поле, ми вчимося ставити і досягати цілей. Їх дії точні і множинні. Вони знають чого хочуть, і вірять в те, що все можливо. Вони як магніт притягують до себе ресурси: гроші, зв’язки, можливості. Вони вчать в помилках робити висновки і діяти далі. Вони не досконалі, але вони точно знають, що не буває мрії без способу її досягти. Є люди – нагорода. Вони не вчать, не наставляють, не надихають і не спонукають на великі справи. Поруч з ними легко розслабитися і бути собою. Вони вчать слухати своє серце і довіряти йому. Такі люди – нагорода, яку ми часто недооцінюємо і усвідомлюємо лише, коли втрачаємо з ними зв’язок … Шукайте тих, поруч з ким ви ростете, тих, хто вірить в вас і вчить підніматися і бачити крізь хмари сонце. І пам’ятайте, що ви теж для когось можете стати істиною, потоком, глибиною або змістом, щоб одного разу знайти головну нагороду – справжнього себе … Джерело
Зверни увагу на дуже просту істину – ти НЕ СМАЧНА коли брешеш!ТЕБЕ НЕ ХОЧЕТЬСЯ, коли ти звучиш «з голови»!Ти НІКОМУ НЕ ПОТРІБНА, коли віддаєш себе! Як би ти не намагалася зробити все так як ,, ТРЕБА” – твою жертву ніхто ніколи не оцінить, тому що це просто несмачно . Поки ти живеш натужно, як робоча конячка, роблячи себе зручною для всіх навколо – ніхто ніколи не полюбить тебе! Тільки коли ти увійдеш в свою сміливість – звучати собою – тільки тоді у тебе з’явиться СМАК! Тільки тоді чоловік зможе нарешті розсмакувати тебе справжню! Тільки тоді люди навколо ПОБАЧАТЬ тебе. Тільки тоді ти викличеш щирий інтерес, а не БАЖАННЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ ТЕБЕ в своїх цілях … Лунай, чарівна! Досить бути прісною і кислою. Досить бути компромісом між радістю і сумом. Досить себе зраджувати заради примарної надії бути «кимось коханою» … Не будеш, рідна! Не будеш, тому що в тебе немає смаку … В тобі немає іскри. Нема життя. ТЕБЕ МОВ НЕМАЄ …Пора додати в своє життя спецій! Але не підкоряючись гламурним рецептам – а слідуючи лише за покликом своєї душі!Не бійся помилитися – бійся стояти на місці! Не бійся втрачати людей – бійся зрадити себе!Додай в себе смак! Не заради когось – тільки заради себе!Тільки входячи в свою цінність ти починаєш бути по справжньому ЦІКАВОЮ! Але тобі це буде вже не важливо … І в цьому головний секрет)Відпусти себе на волю! Дай собі право бути! Приправляй себе тими емоціями які живуть в тобі прямо зараз! Але будь усвідомлена … Не провалюйся в них як в болото. Інакше вони втоплять тебе …Звучати – не значить кричати в істериці … Крик народжується в голові від відчаю і безвиході. Там він і може застрягнути. Істерика фонить брехнею. І викликає тільки агресію у чоловіків. Так само як і логічні висновки і «продумані» слова …Голос, який звучить «З ГОЛОВИ» – НІКОГО НЕ ЦІКАВИТЬ . Він мертвий. Вчися звучати своєю глибиною рідна … Своєю маткою. Своєю правдою. Своїми кордонами. Своєю цінністю. СВОЄЇ ЛЮБОВ’Ю … Не бійся своєї СИЛИ. Так, вона може бути руйнівна спочатку. Але до тих пір, поки ти боїшся когось втратити – ти щодня втрачаєш себе …Коли ти звучиш своєю правдою – ти не чекаєш, що тебе оцінять!Коли ти звучиш своєю правдою – ти сама даєш собі цінність!Коли ти звучиш своєю правдою – ти змінюєш правила гри!Ти знаходиш свій смак. Свій колір. Своє тіло. Саму себе…Ти стаєш повноцінною. І ось тоді – люди починають тягнутися до тебе … Шукати тебе. Любити тебе. Цінувати тебе. Але ти вже не залежиш від них … ЦЕ І Є СВОБОДА!Просто звучи …. © Регіна Жиляєва Джерело
Все так і повинно бути! Так вважає людина, коли у неї це є. Просто є – і все. Руки, ноги, зір, слух, вірний друг, здорові діти, робота, будинок, хліб з маслом, вода з крана. Так і має бути. Тільки потім людина зрозуміє, як вона чудово жила. Так як одна жінка жила з хорошим, люблячим і турботливим чоловіком. Добре жила. Чоловік ще й по дому все робив, клопотав, бо у нього були золоті руки і золоте серце. У них нічого поганого не сталося. На щастя, зовсім нічого поганого не сталося. Просто жінка трохи подорослішала і зрозуміла… Лягла з чоловіком спати, поклала голову на його золоте серце, обняла і поцілувала його золоті руки. Чоловік страшенно зніяковів і запитав: – Ти чого, що з тобою? А вона розповіла йому, який він хороший. І яке щастя, що він у неї є. – Але ж так і повинно бути! – здивувався чоловік. – Не повинно. А те, що у нас є хорошого, – воно не «має бути». Воно просто є. Ну ось такі ми щасливі, бо все це є. І треба це все цінувати. Навіть воду з крана і хліб. І серце, яке дивним чином б’ється саме по собі. Звідки ця впевненість, що так і повинно бути? Ми й самі не знаємо. А цінувати починаємо тоді, коли втрачаємо. Або просто – відключать воду чи світло. Це таке маленьке нагадування, що у нас в будь-який момент, все що маємо, можуть відключити. Але краще не треба. І дякуймо за те, що у нас є. Анна Кир’янова Джерело
“У кожного – своя скринька з ґудзиками”: чудовий текст, який варто прочитати усім батькам без виключення!
Вчора в спортзалі спостерігала за п’ятирічним хлопчиком. Поки мама займалася фітнесом, він сидів біля основи шведської стінки майже без руху. Малюк возив по повітрі уявний корабель і ледь чутно віддавав команди штурману: – Ліво руля! Прямо по курсу акули! Він був щасливий. У перервах між підходами до тренажерів, мама з неприхованим роздратуванням смикала сина: – Піди на велодоріжку! Спробуй поприсідати з м’ячиком! Візьми скакалку! Малюк кивав, але сидів на місці. Жінка заводилася. Я згадала другий курс факультету психології. Ми складали «Заповіді вихователя». Усади холерика вирізати ножицями – приготуй зеленку. Крикни на меланхоліка – наживи собі ворога. Застав сангвініка заповнити прописи – подивися на його сльози. Відправ флегматика на «веселі старти» – хоч посмієшся. Темперамент – це назавжди. Малюк не «колупається вам на зло» – у нього просто інший ритм життя. Ми або приймаємо це – або мучимося. Дратуємося, сердимося, сваримось. Моя мама часто згадує, якою «золотою дитиною» я була. – Даси тобі шкатулку з ґудзиками, і півтори години можна займатися будь-якими справами! Своїх ґудзиків я не пам’ятаю. Але мама запевняє, що я сортувала їх за кольором і формою, за структурою і кількістю дірочок. Будувала пірамідки і викладала геометричні фігури. Я була щаслива. Коли моїй дочці виповнилося два роки, я (передбачаючи півторагодинну відпустку) із задоволенням вручила їй сімейну реліквію – символ материнського спокою – шкатулку з ґудзиками. І що? Вміст миттєво полетів на підлогу. Красиво, з гуркотом, по всій квартирі. Дочка була щаслива. Скажу чесно, мені було непросто прийняти цей феєрверк. Але з часом я зрозуміла абсолютно очевидну річ, яка до сих пір допомагає нам уникати конфліктів: у кожного – своя скринька з ґудзиками. © Анна Грін
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання. При копіюванні матеріалів сайту обов’язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання на цитовану статтю.