Карась

Карась – це риба, яка водиться практично у всіх водоймах, де є вода. Карась виживає в умовах, коли інші види риб гинуть. Це пов’язано з тим, що карась може зариватися в мул і зимувати в таких умовах, перебуваючи в стані анабіозу. Ловля карася – це цікаве заняття. До того ж, у цієї риби досить смачне м’ясо, тому з нього можна приготувати багато корисних і смачних страв.

Карась: опис, види

Карась є яскравим представником сімейства коропових і однойменного роду – роду карасів. У карася високе тіло, стиснуте з боків. Спинний плавець довгий, а сама спина товста. Тіло покрите щодо великою, гладкою на дотик, лускою. Забарвлення риби може незначно змінюватися в залежності від умов проживання.

У природі існує 2 види карасів: срібний і золотий. Найбільш поширеним видом вважається карась срібний. Існує ще один вид – декоративний, який виведений штучно і відомий багатьом акваріумістам під назвою «золота рибка».

Карась срібний

Срібний карась зовні відрізняється від золотого карася, при цьому не тільки кольором луски, але і пропорціями тіла. Причому подібні відмінності багато в чому залежать від середовища проживання. Якщо подивитися збоку, то у срібного карася морда трохи загострена, в той час, як у золотого карася, вона практично кругла. Відмінною особливістю є форма спинного і анального плавців. Перший промінь цих плавців схожий на твердий шип, причому досить гострий. Інші промені м’які і неколючие. Хвостовий плавець відрізняється правильними формами. Цей вид карасів здатний відтворювати потомство способом гиногенеза.

Золотий карась

Золоті або, як їх ще називають, звичайні карасі населяють ті ж водойми, що і срібні, при цьому зустрічаються набагато рідше. В першу чергу золотий карась відрізняється кольором луски, яка відрізняється золотим відтінком. Золоті карасі не відрізняються значними розмірами. Відрізняються вони ще й тим, що всі плавці пофарбовані в темно-коричневі кольори. У зв’язку з цим, срібного карася з золотим відтінком називають срібним карасем, незважаючи на те, що плавці мають такий же відтінок, як і луска.

Поширення та місця проживання

Карась – це риба, яка мешкає практично у всіх водоймах усіх континентів, хоча спочатку він жив у басейні річки Амур. Карась досить швидко, не без участі людини, поширився по інших сибірським та європейським водойм. Розселення карася відбувається і в наші дні, тому що він починає обживати водойми Індії та Північної Америки, а також інші регіони. На жаль, чисельність карасів звичайних (золотих) різко знижується, так як карась срібний витісняє цей вид.

Карась віддає перевагу жити в будь-яких водоймах, як зі стоячою водою, так і в умовах наявності течії. При цьому для своєї життєдіяльності вибирає акваторії з м’яким дном і наявністю рясного водної рослинності. Карась ловиться в різних водоймах, а також в заплавах річок, у протоках, в ставках, затоплених кар’єрах і т. д. Карась – це риба, яка не вимоглива до концентрації кисню у воді, тому населяє заболочені місця, які взимку можуть промерзати до самого дна. Карась віддає перевагу вести придонний спосіб життя, так як на дні він знаходить для себе їжу.

Вік і розміри

Карась звичайний (золотий) зростає в довжину до півметра, набираючи при цьому вага близько 3-х кг. Срібний карась відрізняється більш скромними розмірами: виростає до40 см в довжину при вазі не більше 2-х кг. Такі особи вважаються старими. Доросла особина, що представляє інтерес для рибалки, не перевищує ваги в 1 кг.

У великих водоймах карасі набирають вагу не більше 1,5 кг, хоча при наявності гарної кормової бази ця величина може бути значно більшою.

Карась стає статевозрілим, досягнувши віку 3-5 років і набравши при цьому ваги близько 400 грамів. Насправді, більша частина 3-х річних особин досягає ваги не більше 200 грамів. У дворічному віці карась має довжину близько 4-х див. Коли умови проживання досить комфортні і достатньо їжі, дворічні особини можуть важити до 300 грамів.

Тому можна сміливо говорити про те, що розміри риби і її вага прямо залежать від наявності кормової бази. Живиться карась в основному рослинною їжею, тому у водоймах, де піщане дно і мало водної рослинності, карасі ростуть досить повільно. Риба росте набагато швидше, якщо у водоймі є не тільки рослинна їжа, але і тваринна.

Коли у водоймі переважає карась, то в основному зустрічається дрібне поголів’я, хоча уповільнення в зростанні пов’язано і з іншими факторами.

Спосіб життя

Різниця між звичайним карасем і срібним несуттєва, тому не має сенсу розглядати кожен вид окремо. Карась – це, мабуть, сама невибаглива риба, так як може жити в будь-яких видах водойм, як у стоячій, так і з проточною водою. При цьому рибу можна зустріти в напівпідземних водоймах, затягнутих трясовиною, а також у великих водоймах, де, крім карася і ротана, не виживе жодна риба.

Чим більше тіни у водоймі, тим краще для карася, оскільки в таких умовах карась легко здобуває для себе їжу, у вигляді залишків органіки, дрібних черв’яків і інших частинок. З настанням зими риба заривається в цей мул і виживає навіть у найбільш суворі безсніжні зими, коли вода промерзає до дна. Є свідчення того, що карасів викопували з мулу з глибини 0,7 метрів абсолютно живими. Причому це траплялося при повній відсутності води у водоймі. Особливою живучістю відрізняються золоті карасі, тому практично неможливо зустріти водойма, де б не водилася ця риба. Карасі часто виявляються в не великих ставках або озерах абсолютно випадково, особливо після весняного водопілля. При цьому, відомо, що ікра риби переноситься дикої водоплавної птахом на значні відстані. Цей природний фактор дозволяє карасеві обживати водойми, далекі від цивілізації. Якщо умови для розвитку карася досить комфортні, то вже через 5 років у водоймі буде повно карася, хоча до цього його (водойма) вважали безрыбным.

Карась зустрічається у багатьох водоймах, хоча в меншій мірі він зустрічається в річках і деяких озерах, що пов’язано з характером самого водоймища. При цьому, він може облюбувати затоки, затоки або заплави, де багато водоростей і тинистое дно, хоча сам водойма може характеризуватися наявністю піщаного або кам’янистого дна. Карась сам по собі досить незграбний і важко справляється навіть з самим повільним плином. Багато хижаки користуються неповороткістю цієї риби і незабаром можуть знищити всю популяцію карася, якщо йому ніде буде сховатися. При цьому сильно страждає молодь і ікра риби. До того ж, якщо дно тверде, то карась залишиться голодним і навряд чи приживеться в таких умовах.

Карась не боїться холодної води, так як зустрічається на Уралі, а також в ямах на значній глибині з джерельною водою.

Нерест карася

Нерест карася, в залежності від місць проживання, починається з середини травня або початку червня. Часто вже в середині травня можна спостерігати шлюбні ігри риби не далеко від берега. Це сигнал для рибалок, який свідчить про те, що карась йде на нерест і його клювання може припинитися повністю. У цей період карася не цікавить їжа, хоча в перші кілька днів після початку шлюбних ігор ще спостерігаються активні покльовки. Тому, чим ближче до кінця весни, тим менше шансів на піймання карася, особливо досягла статевої зрілості.

Після ікрометання, ікра активно поїдається зеленими жабами і тритонами, які мешкають в тих же умовах, що і карась. Коли з решти ікри з’являються мальки карася, вони стають жертвою цих хижаків. Плавунці – це великі водяні жуки, які так само полюють на молодих карасиків, хоча ці мисливці не приносять популяції карасів відчутної шкоди. Вони на природному рівні регулюють чисельність риби у водоймах.

Оскільки карась відрізняється неповороткістю, то він часто стає жертвою багатьох підводних хижаків, в тому числі і хижої риби. Карась не потребує швидкості пересування, тим більше, якщо для нього достатньо їжі. Карась любить зариватися в мул, коли з мулу стирчить один хвіст. Так він добуває для себе їжу, але при цьому він може стати їжею для інших хижаків, оскільки забуває про свою безпеку. Коли на вулиці тепло чи зовсім жарко, карась переміщається ближче до берегових заростей рослинності, особливо рано вранці або пізно ввечері. Тут він живиться молодими пагонами водної рослинності, особливо очеретом.

Зимує карась, зарившись у мул. При цьому глибина водойми впливає на глибину занурення карася в мул. Чим дрібніше водойма, тим глибше заривається карась. Так він проводить всю зиму, поки водойму не очиститься від льоду повністю. Після цього карася можна зустріти біля берегової лінії, де переважають водні рослини. Виходить карась із своїх зимових укриттів незадовго до ікрометання, коли температура води помітно підвищується, а вода починає мутнеть і з дна піднімається водна рослинність. У цей період починає цвісти шипшина.

Ловля карася

В основному карась населяє водойми зі стоячою водою, хоча зустрічається і в річках, в умовах незначного течії. Чисельність золотого карася зменшується з кожним роком, а от срібний карась зустрічається повсюдно і в значних кількостях.

Як правило, краще всього карась клює рано вранці або пізно ввечері. Після заходу сонця на вудку починає потрапляти великий карась, що важливо для будь-якого рибалки. За короткий проміжок часу, у цей період можна зловити більш великих карасів і більше, ніж за цілий день. Місце лову слід відшукати більш уважно, спираючись на знання того, як веде себе карась в конкретних умовах. Без знання звичок риби це зробити неможливо.

Якщо лов здійснюється на звичайну поплавкову вудку, то краще розташуватися поряд з заростями очерету або іншої водної рослинності. Не менш важливо, щоб на дні водойми так само була присутня рослинність, що вкриває дно ставка або ставка. Різниця глибин в таких місцях повинна становити близько півметра. Щоб приманити карася і утримати його в точці лову, підійде комбікорм, макуха або варений горох. При цьому карася можна ловити на вудку, на гумку або на донну снасть. В якості наживки можна використовувати хробака, мотиля, опариша або принади рослинного походження, у вигляді перловки, тіста, м’якушки білого хліба і т. д.

Великого карася можна спокусити на шматочки «тюльки». Кожна покльовка відрізняється сміливістю. Після того, як він схопить наживку, він намагається тягнути її в бік або на глибину. Оскільки в основному попадаються на гачок не великі особини, то для його лову потрібно чутлива снасть, з гачком №№4-6, з повідцем, товщиною не більше 0,15 мм і основною волосінню діаметром до 0,25 мм. Головне, щоб поплавець був чутливим. Як правило, такими характеристиками володіє поплавок типу «гусяче перо». Найчастіше у карася досить обережні покльовки, які вимагають швидкої реакції. Несвоєчасна підсікання залишає гачок без насадки, а рибалки без улова.

Кращий період клювання

Карась добре клює в переднерестовий період, коли вода прогрівається до 14 градусів. А взагалі влітку клюють нерівно, капризно, особливо якщо у водоймі багато природного корму. Найкраще клюють вранці, зі сходом сонця, і ввечері при спаді денної спеки.

Зимова риболовля

Існують водойми, де карась веде себе активно протягом усього року, а бувають водойми, де карась не втрачає своєї активності по першому і останньому льоду. При цьому основна маса водойм відрізняється тим, що карася в таких водоймах ловити взимку практично марно.

Більш дрібний карась заривається в мул вже на початку грудня місяця, а більш крупний карась ще продовжує переміщатися по водоймі в пошуках корму. Тому взимку в основному ловиться великий карась, вагою до півкілограма, а то й більше. Найбільшу активність риба проявляє в грудні і січні місяці, а також у березні місяці з першими ознаками настає тепла.

Коли на вулиці встановлюється занадто холодна погода, карась йде на глибину, але для годівлі виходить на більш дрібні ділянки водойми. Навіть у таких умовах карась віддає перевагу триматися поруч з заростями очерету або очерету. При наявності у водоймі хижої риби, можна сміливо говорити про те, що в цій водоймі водиться карась.

Карась, як і інші види риб, досить чутливий до перепадів атмосферного тиску. На його упіймання можна рас зчитувати у безвітряні сонячні дні, а от в умовах хуртовини, снігопади і сильні морози, карася краще не виїжджати.

Ловля карася навесні

Весна – це сприятливий період для риболовлі на карася. Вже при температурі води +8 градусів він стає набагато активніше, а при підвищенні температури води до +15 градусів карась і зовсім починає активно брати наживку. Якщо на вулиці встановилася тепла весняна погода, то його активний кльов може спостерігатися вже в березні місяці. Карась починає вередувати тоді, коли не може встановитися температура води на належному рівні.

З приходом весни, коли ще не почала оживати водна рослинність, великі і дрібні екземпляри можуть перебувати в різних місцях акваторії. Якщо на одному місці почав клювати дрібний карась, то краще пошукати інше місце, де зупинилася зграя більш крупного карася.

У цей період риба вибирає місця для своєї стоянки, де вода швидко прогрівається. Карасеві також хочеться погрітися на дільницях під прямими сонячними променями. Тому в цей період карась знаходиться на більш мілководних ділянках, порослих очеретом, очеретом або рдестом. У карася, як і у багатьох інших видів риб, зазначається переднерестовый і посленерестовый жор. Важливо точно визначити ці моменти в житті карася і тоді улов може виявитися вельми відчутним.

Літня риболовля

Ловля карася влітку вважається найбільш прийнятною, незважаючи на те, що для нього у водоймі вже достатньо їжі. Саме влітку можна розраховувати на улов трофейних екземплярів. При цьому потрібно обов’язково звертати увагу на погодні умови. Якщо на вулиці похолодання, дощова й вітряна погода, то розраховувати на значну активність карася не слід.

Перша половина червня не настільки продуктивна в плані рибалки, так як у карася ще триває нерест. У цей період карась практично не годується, а на гачок попадаються особини, які не досягли статевої зрілості. Унікальність карася полягає в тому, що він може нереститися протягом літа кілька разів. Тому спостерігаються короткочасні сплески активності і пасивності, що впливає на клювання риби. У період нересту, коли відрізняється справжній жор, карась бере будь-яку наживку.

Щоб рибалка виявилась вдалою, потрібно вміти правильно вибрати перспективне місце. Коли на вулиці встановилася спекотна погода, карась постійно мігрує в пошуках затінених місць, де можна сховатися від прямих сонячних променів. В таких умовах карася слід шукати в тіні повисли над водою дерев, поряд з береговою лінією, порослої різноманітною рослинністю. Тут риба може клювати на протязі всього дня. Де поверхня води починає цвісти, там карася не буде з-за сильної нестачі кисню.

Осіння ловля карася

Ловля карася восени має деякі особливості. У зв’язку з пониженням температури води, а також з поступовим відмиранням водної рослинності, яка влітку служила для риби кормом, карась відходить від берега на глибину від 3-х метрів і більше, де температура води більш стабільна.

На початку осені карась ще відвідує місця постійної годівлі. Особливо це актуально в умовах теплої осінньої погоди. По мірі зниження температури води карась постійно мігрує по водоймі, відшукуючи для себе більш комфортні ділянки акваторії. Існують водойми з мінімальною глибиною, де карась з настанням холодів відразу ж заривається в мул, тому розраховувати на улов восени в таких умовах не доводиться.

У водоймах зі значними перепадами глибин карась зимує в глибоких ямах, при цьому він може зовсім не реагувати на будь-які види прикормок. До появи першого льоду на водоймі ще можливий клювання карася, якщо знайти місце його стоянки.

Карась може активно клювати в похмуру, але теплу погоду із теплим дощиком. Сплески активності так само спостерігаються перед зміною погоди. На думку багатьох рибалок, карась особливо активно починає клювати перед грозою, під час дощу або снігопаду, особливо, якщо карась запасається поживними речовинами.

Висновок

Багато рибалок практикують в основному ловлю карася і називаються «карасятниками». Це пов’язано з тим, що карась переважає у багатьох ставках, ставках, а також інших не великих водоймах, де інша риба просто не виживає. Крім того, ловля карася є досить азартним і цікавим заняттям, м’ясо досить смачне, хоча і костистое. Особливо це стосується дрібниці, але ось піймавши трофейного карася, з нього можна приготувати досить смачне блюдо. Щоб воно було ще й корисним, краще карася запекти в духовці. Смажений карась не менш смачний, але таку страву можна вживати в їжу тільки здоровим людям, які не мають проблем з ШКТ.

У будь-якому випадку, вживання риби дозволяє людині регулярно поповнювати свій організм необхідними корисними речовинами, такими як вітаміни та мінерали. Причому в рибі вони знаходяться в легкодоступній формі. Вживання риби дозволяє уповільнити процес старіння, зміцнити кісткові тканини, привести в норму шкірні покриви, зміцнити волосся і т. д. Іншими словами, наявність в рибі всіх необхідних з’єднань дозволяє людині не допустити появи багатьох хвороб, які пов’язані з нестачею вітамінів і мінералів.

В наш час карась – це, мабуть, єдина риба, яка водиться у ставках і у великих кількостях. Вирушаючи на риболовлю на карася можна бути впевненим у тому, що його завжди вдасться зловити, порівняно з іншими видами риб, хоча існують водойми, де крім карася інша риба не водиться. Хоча і це не дає гарантії того, що рибалка буде успішною. Невідомо з яких причин, але іноді карась відмовляється брати найпривабливіші наживки.

Карась зустрічається практично в будь-яких водоймах, де є вода і достатньо корму. А перезимувати він зможе, зарившись в мул на значну глибину.

Як правильно ловити карася?

Чи пам’ятаєте ви свої перші виходи на риболовлю? Це було на сільському ставку, де ви проводили все літо, перебуваючи на канікулах у бабусі з дідусем. Саме там ви зрозуміли, що ставок не лише для того, щоб у ньому купатися, а і класне місце посидіти з поплавчанкою. Саме там ви вперше спробували, що таке рибалка на карася. Потім ви подорослішали і цей вид риболовлі продовжив бути вашим улюбленим, а може ви тимчасово стали спінінгістом, але як перше кохання забути неможливо, так само і перших карасів ви не забудете. Ловля карася не відпускає. Потім ви знову повернетесь до вудочки або фідера, і своєї вимостки в очеретах.

Які існують карасі та де їх ловити

Перед тим, як ловити карася, варто згадати, що тих карасів є два види: золотий та срібний. Золотий в наших водоймах зустрічається вкрай рідко, і він занесений до Червоної книги України. А от срібний карась, завезений до нас півстоліття тому з Далекого Сходу, розплодився у такій кількості, що іноді стає домінантним видом і займає нішу інших мирних риб, виїдаючи їх кормову базу. Сріблястий карась є не вибагливим до умов проживання та дуже швидко розмножується. Нерест карася може відбуватися в три етапи, бо дуже залежний від температури води. За нормальних умов починає відкладати ікру на початку травня, а завершити може в середині червня. При цьому навіть під час нересту інтенсивно клює, іноді навіть активніше, ніж до нересту.

Де живе карась і де успішно його можна ловити? Я зустрічав його у всіх типах водойм і абсолютно в кожному регіоні України. Єдине обмеження для нього – то гори Карпати і їх круті гірські річки з льодяною водою та неймовірно сильною течією. Карась найчастіше обирає непроточні ділянки річок, мілкі озера з великою кількістю водної рослинності та великим шаром мулу на дні. У випадку суворої зими, коли весь шар води в такому озері замерзає, карась просто закопується в муляку і єдиним з риб виживає в цій водоймі. Тому він просто не має конкурентів саме в таких типах водойм. Хоча останнім часом його кількість стрімко зростає на фарфатерних ділянках швидких і повноводних річок типу Десни. Він там займає нішу ляща, стоїть поруч з ним і виїдає його кормову базу.

Приманки та наживки на карася

А зараз будемо розбиратися, на що клює карась, тобто з тим, що у нас на гачку. Будемо копати поле під назвою «наживки та насадки на карася». А копати нам таки доведеться, проте переважно не поле, а купу перегною в пошуках червоних гнойових хробаків. Якщо ви живете в місті й не маєте можливості накопати собі хробаків, то придбайте їх на риболовному ринку або в риболовних магазинах на виїздах з міста. Там же ви придбаєте й інші популярні сезонні наживки: опариш – влітку, мотиль – взимку і навесні. Коли чіпляєте їх на свій гачок не заморочуйтесь і не маскуйте жало гачка хробаком. То є міф з нашого дитинства, що якщо лишити відкритим жало, то клювати буде гірше. Головне правильно зберігати всіх цих хробаків, бо вони вибагливі до температури, вологості та наявності кисню.

Тепер будемо розбиратися з насадками. Найпопулярніший варіант вашого дитинства – це ловля карася на хліб. Хліб мав бути білим зі скоринкою, його трохи зволожували і розминали між пальцями до консистенції м’якого пластиліну. Наступними за популярністю були і є: перловка, горох, манка, суміш гороху та манки (мастирка), картопля. З коропової ловлі зайшли такі насадки, як кукурудза на волосяному монтажі, а також дрібний насадковий пелець і поп-апи. Останні 10 років шаленої популярності набули пуфіки – це такі кульки зі спіненого тіста. А попередником пуфів була ловля карася на пінопласт. Тобто ці круглі кульки різного розміру, що ми добували з пресованих брикетів, якими ущільнювали коробки з побутовою технікою. Що пуфіки, що пінопласт, пофарбовані в різні яскраві кольори, є рухомими і це дуже добре, бо гачок з насадкою підіймається над замуленим дном і знаходиться в легкому доступі у карася. При цьому пуфіки можна додатково обробити різними пахучими речовинами типу спреїв та діпів, а ось пінопласт на себе ці аромати не приймає і тому пуфікам програє. Якщо говорити про аромати, які дуже до вподоби карасю, то в лідерах буде часник. Одним з популярних запитів у Google є «ловля карася на часник», при цьому новачків дивує, що сам часник ніколи не використовується, а лише ароматизатори з його запахом. В ТОП-5 ароматів по карасю входять:

Основні снасті для лову карася

Наступним питанням буде розібратися, на що ловити карася, і тут мова вже про снасть. Тут на вибір є велике різноманіття снастей, але в більшості випадків це дуже бюджетна народна риболовля, а саме: ловля на поплавочну вудочку, на вудочку з боковим кивком, на фідер, на гумку, на «вбивцю карася», на мормишку з криги, руками.

Ловля карася руками – то окремий найбюджетніший вид добування цієї риби. Він практикувався в селах у сезон теплої води. Дуже хоробрі хлопці, які пхали руки по лікоть у нори під берегами ставків та малих річок, і там лапали тих карасів, ризикуючи сунути пальці в зуби якійсь тварині, що в тій норі живе. Також цим займались дорослі й діти, коли спекотним бездощовим літом пересихали ставки чи канави. Тоді замурзані чортенята лазили по муляці, немов ті павуки, і намагалися босою ногою намацати там карася або руками його відчути, перегрібаючи кубометри того липкого багна.

У сезон відкритої води у нас стоїть основний вибір між класичною донною ловлею з фідерним вудлищем і ловлею з поплавочним вудлищем. При цьому на фідерному вудлищі можна використати класичний фідерний монтаж типу інлайн або патерностер, можна фідером закинути «вбивцю карася», а можна класичний флет фідерний монтаж. Тут вибір варто робити, відштовхуючись від умов ловлі та характеру берегової лінії. Якщо берега зарослі очеретами, то однозначним пріоритетом буде ловля карася на поплавок. Іноді варто попередньо облаштувати місце ловлі, викосивши галявину діаметром метр серед щільної трави, і почати її завчасно підгодовувати. Якщо простір між очеретами дуже обмежений, то результативнішою буде ловля карася з боковим кивком. Причому для ловлі в очеретах або серед густої трави, як на класичний поплавок, так і на боковий кивок, варто використовувати потужні вудочки, жилку з запасом міцності, гачки з міцної проволоки.

Карась – риба потужна і пре, як локомотив до укриття, тож спинити його ви маєте потужним комплектом. Робочий діапазон глибин для ловлі карася на вудку в очеретах від пів метра до 2-х метрів. Якщо обирати між класичним поплавочним вудлищем з глухою оснасткою і болонським вудлищем з кільцями, я б обрав болонське. Воно дозволяє ловити в більшому діапазоні місць і за потреби переоснащується під боковий кивок. Щодо оснастки вудлища, то для стартового набору достатньо жилки 0,2 мм без повідця, поплавка вантажністю від 1 до 3 г, набору дробинок вагою 0,1-0,3 г. Дробинки розносимо по всій довжині жилки між поплавком та гачком, найлегшу дробинку, так званий підпасок, фіксуємо не менше, ніж за 10 см до гачка. Ну а на гачок номером 8-10 за міжнародною нумерацією, чіпляємо щось із вище перелічених насадок чи наживок.

Цілеспрямована ловля карася на фідер з класичними фідерними оснастками, типу патерностер та інлайн, не дуже популярна, оскільки ті, хто обирає такий спосіб, ловлять на течії, або на місцях з твердим дном. А там карась це не основна цільова риба. Але якщо на великій затоці або озері ви не маєте відповідних прибережних точок для поплавочної ловлі, а карась там 100% є, то в хід варто пускати саме фідер. Він дозволить вам працювати навіть на дистанціях до 100 метрів, і в руках риболова-спортсмена здатен обловити навіть місцевого експерта з «вбивцями карася».

Свого часу багато галасу наробила снасть «вбивця карася». На етапі, коли всі ловили карася на поплавчанку, ця снасть давала певні переваги, оскільки це принципово відмінна від поплавка донна ловля. А ще багатьох охочих приваблювала велика кількість гачків і відповідно можливість одночасно піймати декілька карасів. Снасть складається з однієї пружини або декількох, послідовно поєднаних через вставки з жилки довжиною 20 см. Завершується ця конструкція грузилом краплеподібної форми, а на кожній пружині закріплено по одному чи по декілька гачків. Пружини бувають різних форм та розмірів, а ваги грузил в межах 10-70 г. Щодо кількості гачків, то вона залежить від вашої жадібності. Проте за актуальними правилами риболовлі на одного риболова дозволено не більше 7 гачків сумарно на всіх снастях. Пружину забивали мастиркою, липкими кашами або сумішами каші з сухарями, а на гачки чіпляли пінопластові кульки. Але з часом на гачку опинилася класична наживка на карася – опариш, спінене тісто (воно ж пуфіки), перловка. Якщо врахувати, що на цій снасті карась найчастіше самозасікався, то для простого невибагливого риболова це була мрія. Ти жбурнув декілька закидушок з тими «вбивцями», через певний період часу дістав намисто зі сріблястих або золотистих риб, набив повне відро і пішов додому смажити їх чи тушкувати у сметані. Проте з розвитком в Україні фідера, уловистість «вбивці» дещо потьмяніла, і водночас з класичним фідерним монтажем риболовля набагато цікавіша й азартніша.

Лов карася в залежності від сезону

Якщо говорити про сезони ловлі, то активність карася починає зростати після скресання криги й поступово доходить до свого максимуму в період найбільшого прогріву води. Багато початківців не знають, що ловля карася весною – це не початок травня, а середина чи кінець березня, бо в цей час він сидить в глибині очеретів і просто треба змінити підхід до вибору точки ловлі. У цей період він часто буває примхливим і може не клювати через дуже товсту жилку, або через те, що мотиль не достатньо свіжий. А ось в травні карась майже не вередує, тож починайте ловити всім асортиментом насадок на чистих та відкритих ділянках ставків, трохи далі від щільних заростей трави. Пік активності карася на мілких водоймах, які швидко прогріваються, – це найчастіше початок червня, для глибоких водойм – кінець червня. Потім на однаково високому рівні тримається до середини серпня. У цей період поплавочна та фідерна ловля є однаково успішними.

Після нічних похолодань і скорочення тривалості світлового дня активність карася спадає, і восени він може мігрувати в інші частини водойми, тому ви будете змушені багато часу присвятити пошукам його нової улюбленої акваторії та підбору наживки чи насадки. Ловля карася восени найбільш продуктивна фідерним вудлищем, бо він часто може мігрувати на віддалені або глибші ділянки водойм, і поплавковою вудкою ви його там не дістанете. Ловля карася взимку результативна на озерах під час тривалої відлиги серед зими або в період останньої криги. У такий період варто ловити карася на мормишку з великим пучком мотиля, і за такої умови не варто економити на жилці. Основна проблема в тому, що ловля ведеться на малих глибинах, і тонка павутинка 0,08 мм або не якісна жилка від не зрозумілого бренду просто не встигнуть чи не зможуть замортизувати потужні ривки карася.

Якщо говорити про добовий розклад активності карася, то в період теплої води – це весь світлий період доби, у холодні періоди року теплі полуденні години дадуть більше шансів на клювання.

Усі ці рекомендації є справедливими для риболовів-початківців та диких водойм з невеликою щільністю популяції карася. Для риболовів-спортсменів і комерційних водойм шлях до завжди повного садка з карасями у будь-який сезон буде набагато простішим. Якщо для вас важливішим є процес, а результат – другорядним, то ви можете з одною вудочкою чи одним фідерним комплектом ловити 10 років, мати певний результат, отримувати естетичне задоволення від краси природи та медитувати, споглядаючи поплавок або вершинку фідера. Вам не треба паритись над оновленням парку снастей чи перебором безлічі насадок, вудочок, спорядження. Якщо ви заточені для досягнення результату, то раджу підписатись на декількох риболовів-спортсменів на YouTube, дослухатись до їхніх порад, брати приклад снастей, підбору місць ловлі й тактики підгодовування та утримання риби на точці лову.