Додавання або віднімання значень часу

Припустімо, щоб отримати підсумок, потрібно додати два різні значення часу. Або потрібно відняти одне значення часу від іншого, щоб отримати загальний час, витрачений на роботу над проектом.

Як ви побачите в розділах нижче, Excel спрощує додавання або віднімання часу.

Додавання проміжків часу

Припустімо, що потрібно дізнатися, скільки годин і хвилин займе виконання двох завдань. Проаналізувавши, ви зрозуміли, що на виконання першого завдання потрібно 6 годин 45 хвилин, а на виконання другого – 9 годин 30 хвилин.

Це можна зробити на аркуші одним зі способів.

1. Введіть 6:45 у клітинку B2 та введіть 9:30 у клітинку B3.
2. У клітинці B4 введіть =B2+B3 , а потім натисніть клавішу Enter.

Результат – 16:15–16 годин і 15 хвилин – для виконання двох завдань.

Порада.: Проміжки часу можна також додавати за допомогою функції Автосума для підсумовування чисел. Виділіть клітинку B4, а потім на вкладці Основне натисніть кнопку Автосума. Формула матиме такий вигляд: =SUM(B2:B3). Натисніть клавішу Enter, щоб отримати такий самий результат: 16 годин 15 хвилин.

Вище описано простий приклад, проте існують ситуації, коли потрібно скласти проміжки часу, більші за 24 години. У такому випадку до результату формули потрібно буде застосувати спеціальний формат.

Щоб додати більше 24 годин:

1. У клітинку B2 введіть 12:45, а в клітинку B3 введіть 15:30.
2. У клітинку B4 введіть =B2+B3 й натисніть клавішу Enter.

Результат становить 28 годин 15 хвилин. Наступного разу цей формат уже буде у списку Тип.

Віднімання часу

Ось ще один приклад. Припустімо, що ви та ваші друзі знаєте час початку та завершення волонтерського проекту та хочете дізнатися, скільки часу ви витратили в цілому.

Виконайте ці кроки, щоб отримати проміжок часу, який є різницею між двома значеннями часу.

1. У клітинці B2 введіть час початку та додайте “a” для AM або p для pm, а потім натисніть клавішу Enter.
2. У клітинці C2 введіть час завершення, зокрема “a” або “p“, а потім натисніть клавішу Enter.
3. Введіть інший час початку й завершення для своїх подруг, Олени та Наталі.
4. У клітинці D2 відніміть час завершення від часу початку, ввівши формулу =C2-B2, а потім натисніть клавішу Enter.

Щоб відняти час, більший за 24 години, виконайте наведені нижче дії.

Необхідно створити формулу, щоб відняти різницю між двома значеннями часу, загальною сумою понад 24 години.

Виконайте наведені нижче дії.

1. Повертаючись до попереднього прикладу, виділіть клітинку B1 і перетягніть виділення на клітинку B2, щоб формат можна було застосувати до обох клітинок одночасно.
2. У полі Формат клітинок у списку Числові формати виберіть пункт Настроювані.
3. У полі Тип угорі списку форматів введіть dd.mm.yyyy hh:mm. Зверніть увагу на вільне місце в кінці рррр і в кінці мм. Новий формат за потреби буде доступний у списку Тип.
4. У клітинці B1 введіть дату початку, зокрема день, місяць, рік і час.

У результаті отримаємо 31,5 годин.

Примітка.: У Інтернет-версія Excel можна додавати та віднімати більше 24 годин, але застосувати настроюваний числовий формат не можна.

Додавання проміжків часу

Припустімо, потрібно дізнатися, скільки годин і хвилин триватиме виконання двох завдань. Ви вважаєте, що для першого завдання знадобиться 6 годин 45 хвилин, а для другого – 9 годин 30 хвилин.

1. У клітинку B2 введіть 6:45, а в клітинку B3 введіть 9:30.
2. У клітинку B4 введіть =B2+B3 й натисніть клавішу Enter.

Для виконання двох завдань потрібно 16 годин 15 хвилин.

Порада.: Щоб додавати проміжки часу, можна також використовувати функцію “Автосума”. Клацніть клітинку B4. Потім на вкладці Основне натисніть кнопку Автосума. Формула виглядатиме так: =SUM(B2:B3). Натисніть клавішу Enter, щоб отримати результат (16 годин 15 хвилин).

Віднімання часу

Припустімо, ви з друзями берете участь у волонтерському проекті, знаєте час його початку й завершення та хочете з’ясувати його тривалість. Іншими словами, вам потрібен проміжок часу або різниця між двома його значеннями.

1. У клітинці B2 введіть час початку, пробіл, потім введіть a для часу до опівдня або p для часу після опівдня та натисніть клавішу Enter. У клітинці C2 введіть час завершення, включивши, відповідно, літери a або p, і натисніть клавішу Enter. Введіть інший час початку й завершення для своїх друзів.
2. У клітинці D2 відніміть час завершення від часу початку, ввівши формулу =C2-B2 та натиснувши клавішу Enter. Тепер можна побачити, що Роман працював 3 години 45 хвилин.

Урок 43. Знаходження цілого за величиною його частини
Розділ ІІ. Величини. Частини величини

Мета: формувати уявлення про дроби із чисельником 1.

Дидактична задача: удосконалювати обчислювальні навички табличного множення та ділення; актуалізувати спосіб практичного одержання частин, вміння записувати дроби, що відповідають заштрихованим частинам фігури, порівнювати частини на основі наочності; вчити досліджувати залежність величини частини від її знаменника; актуалізувати вміння розв’язувати задачі на знаходження частини від числа, складати й розв’язувати обернені задачі на знаходження числа за його частиною; ознайомити з правилами знаходження цілого за величиною його частини, знаходження частини від цілого; вчити зіставляти прості задачі на знаходження частини від числа та числа за величиною його частини; вдосконалювати вміння розв’язувати задачі на конкретний зміст множення, складати й розв’язувати взаємно обернені задачі.

Розвивальна задача: розвивати наочно-образне мислення (під час виконання завдань № 1, 4, 5); формувати прийоми розумових дій аналізу, порівняння, узагальнення (під час виконання завдань № 1, 4); розвивати варіативне мислення в ході роботи з «магічними» квадратами.

Хід уроку

I. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

У Стародавній Греції арифметику — науку про загальні властивості чисел — відокремлювали від логістики — мистецтва обчислення. Греки вважали, що дроби можна використовувати лише у логістиці. Вони вільно виконували арифметичні дії з дробами, але числами їх не вважали. Грецькі вчені були впевнені в тому, що математики мають займатися лише цілими числами, а дробами — купці, землеміри, механіки та інші. Засновник афінської академії, видатний філософ Платон, говорив: «Якщо ти захочеш поділити одиницю на частини, то математики піднімуть тебе на кпини і не дозволять цього зробити». Таким було ставлення до дробів вчених-математиків Стародавньої Греції. Проте не всіх. Видатні математики Архімед та Герон Александрій-ський користувалися дробами. Навіть Піфагор, який зі священним трепетом ставився до натуральних чисел, створюючи теорію музичної шкали, пов’язав основні музичні інтервали з дробами.

Отже, сьогодні ми продовжуємо вивчати дроби з чисельником 1 — частини. На попередньому уроці ви дізналися, як знайти частину від числа, а сьогодні ви відкриєте правило знаходження числа за величиною його частини.

II. Актуалізація опорних знань та способів дії