Танк дальність стрільби. Прицільна максимальна дальність стрільби танка

На сьогоднішній день танк виступає в ролі головної вогневої сили сучасних армій. І завжди перемагає той, хто в дуелі зможе створити сприятливі умови, щоб вразити ворожий танк. Дальність стрільби при цьому має вирішальне значення, бо вона дозволяє вести вогонь по неприємцю з укриття або зони недосяжності.

Сили, що зменшують дальність польоту

В даний час інженери-конструктори розробляють все нові і нові моделі, що дозволяють збільшити дальність стрільби сучасних танків. Але як би вони не старалися, повністю ліквідувати фактори, які зменшують дальність польоту снаряда, не вийде.

У теорії, якби на снаряд не діяли сторонні сили під час польоту, то він летів би по прямій лінії. Але під дією сили тяжкості він притягується до землі, втрачає свою початкову швидкість і дальність польоту, змінює свою траєкторію на параболу.

Крім того, на будь-яке летюче тіло діє сила опору повітря, яка не тільки знижує швидкість польоту, але і прагне перекинути снаряд, надати йому вертикальний обертальний рух. Зниженням впливу перерахованих факторів можна домогтися того, що максимальна дальність стрільби танка стане більшою.

Основні шляхи збільшення дальності стрільби

Для зменшення впливу сили тяжкості можна вдатися лише до одного способу – зменшити вагу танкового снаряда. Заходи щодо зниження маси проводиться вкрай рідко, адже від неї залежить і пробивна здатність головки.

Зниження сили опору повітря снаряду надають спеціальну обтічну форму, яка покращує його аеродинамічні властивості. Головку загострюють, а запояскову частину скашують під певним кутом. Для усунення перекидання літаючого боєприпасу йому надають власний обертальний рух.

Щоб змусити снаряд обертатися навколо своєї власної осі, в стовбурі нарізаються спеціальні спіралевидні канали перед уствнівкою на танк. Дальність стрільби при цьому збільшується, але з’являється інша проблема – деривація, або відхилення снаряда вправо або вліво від лінії пострілу.

Напрямок зсуву вертикальної осі залежить від напрямку закручування каналів всередині стовбура. Якщо вони йдуть вгору направо, то снаряд буде відхилятися в праву сторону, а при прицілюванні навіднику необхідно брати випередження вліво.

Швидкість польоту і траєкторія

Існує ще один фактор, який впливає на дальність польоту – початкова швидкість руху снаряда. Відповідно, чим менше початкове прискорення, тим на більш близькій відстані повинен розташовуватися ворожий танк. Дальність стрільби залежить і від кутів кидання, які, в свою чергу, визначаються знову-таки початковою швидкістю. Чим більше метрів в секунду долає ядро під час польоту, тим менший кут необхідно задати для ураження цілі.

Всі перераховані фактори – деривація, кут кидання, початкова сила польоту – задають траєкторію руху снаряда. Основне завдання, яке стоїть перед інженерами на даному етапі розвитку танкової техніки, полягає в доданні снаряду більш прямої глісади – вертикальної лінії польоту. Зараз вона являє собою параболу.

Ефективна дальність стрільби

Називають один основний показник ефективності гармат, які встановлюють на протитанкові знаряддя і на танк – дальність стрільби прямого пострілу, тобто дистанція, яку пролетить снаряд, відхилившись від вертикальної траєкторії на відстань, що не перевищує висоту уражуваної цілі. Якщо говорити безпосередньо про танки, то висота глісади повинна бути не більше 2 метрів.

Щоб поліпшити оборону позицій, зробити її більш стійкою, необхідно в першу чергу підвищити дальність прямого пострілу. Підвищення дистанції, на якій може вестися дієвий вогонь по техніці противника, в поєднанні з масованим застосуванням танкових гармат, дозволяє підвищити ефективність оборони.

Інженери-конструктори прагнуть збільшити початкову швидкість польоту снаряда, щоб прицільна дальність стрільби танка стала вищою. Показник дистанції ефективного вогню знаходиться в прямій пропорційній залежності від початкового прискорення боєприпасу – вона на десять-двадцять відсотків вище початкової «стрімкості». Наприклад, при швидкості 1000 м/с дальність польоту складе 1100-1200 метрів.

Розсіювання снарядів

Сила вильоту снаряда з дула танка впливає також і на час польоту – чим вищий показник прискорення, тим меншу кількість часу ядро проведе в повітрі. Це має істотне значення при стрільбі по рухомим мішеням, знижує кількість помилок, які допускаються при неправильному прогнозуванні траєкторії.

На ефективність стрільби впливає і розсіювання снарядів – усереднена область попадання кожного випущеного по цілі пострілу. Відхилення попадання ядра від точки прицілювання збільшується з дистанцією до мішені. Це відбувається під дією різних факторів, у тому числі і Коріолісова прискорення. Повністю усунути розсіювання неможливо.

Дальність стрільби

На даному етапі розвитку військової техніки інженерами вводяться різні засоби, які дозволяють вражати неприяльські сили на відстані до 10 км і більше. Яка дальність стрільби танка, що стоїть на озброєнні кожної окремої армії точно сказати не можна – у кожної моделі вона різна.

Для збільшення дальності польоту конструктори не тільки використовують перераховані вище методи, але і створюють нові засоби ведення вогню. Зараз існує два основних види подібних знарядь:

1. ПТУР – протитанкова керована ракета, входить до складу озброєння більшості танків і протитанкових комплексів, раніше мала абревіатуру ПТУРС – протитанковий керований реактивний снаряд.
2. БОПС – бронебійний оперений підкаліберний снаряд, який стабілізується в повітрі не за рахунок обертання навколо власної осі, а за рахунок аеродинамічних рішень.

Так, наприклад, дальність стрільби танка T-90 знаряддями ПТКР становить близько 5000 метрів, а вести вогонь на ураження знаряддями БОПС можна на дистанції від 0,1 кілометра.

Озброєння танка T-90

Основне знаряддя танка T-90 представлено 125-мм гладкоствольною гарматою, яка спарена з кулеметною установкою і встановлена на цапфах, що забезпечують велику гнучкість при наведенні на ціль. Система стабілізації представлена конструкцією «Жасмин». Нове знаряддя має велику точність стрільби, швидку перезарядку – близько 6,5 секунд за рахунок автомата заряджання.

Однією з виняткових особливостей знаряддя є можливість ведення вогню керованими ракетами. Дальність стрільби танка T-90 знаряддями ПТУР становить 5 км. Це забезпечується сучасними конструкціями як систем наведення, так і безпосередньо ракети.

Комплекс управління реактивними снарядами представлений лазерним каналом наведення з балістичним обчислювачем, автоматизованого блоку управління і власне пострілами, які виробляються керованими ракетами для танкового знаряддя. Представлені інженерні рішення дозволяють з точністю більше 60% вражати як нерухомі мішені, так і рухаються на швидкості більше 70 км/год.

Озброєння танка T-80

Танк T-80 прославився тим, що був першою у світі бойовою машиною з газотурбінним двигуном. Він дозволив скоротити час підготовки машини до подальшої експлуатації. Завдяки тому, що тепер не був потрібен розігрів движка, машина могла:

1. Негайно почати рух при плюсових температурах.
2. Приступити до передислокації через 2-3 хвилини після запуску силової установки при температурі навколишнього середовища – 18 градусів за Цельсієм.
3. Почати рух через 20-30 хвилин при більш суворих кліматичних умовах.

На даний момент є застарілою моделлю, але досі перебуває на озброєнні в деяких країнах. Був розроблений в 1976 році. Основне знаряддя представлено 125 мм гарматою типу 2A46-1.

Дальність стрільби танка T-80 з основного знаряддя становить близько 3700 метрів. На початку свого виробництва не оснащувався керованими ракетними снарядами. Наступні модифікації техніки обзавелися установками ПТКР, а дальність польоту ракет склала близько 5 кілометрів.

Озброєння танка T-64

Основний бойовий танк T-64 випускався в 70-80 роках минулого століття. Незважаючи на свій похилий вік, ця техніка може похвалитися солідними характеристиками. Основна вогнева міць машини представлена гладкоствольною 125 мм гарматою, яка може робити постріли 4 типами снарядів – підкаліберними, кумулятивними, осколково-фугасними і керованими ракетами.

Відбили ТТХ танка T-64 дальність стрільби його взброєння. Знаряддя ПТКР можуть вражати ціль на відстані понад 10 тисяч метрів. Зенітний комплекс, представлений кулеметом зі стрічковим харчуванням калібру 12,7 мм, може вразити ціль у повітрі на дистанції до 1,5 км. Знаряддя завдають точних ударів як по нерухомих, так і по рухомих мішенях.

Для того щоб дальність стрільби танка T-64 була більш ефективною, в кабіні є кілька оптичних засобів, що знаходяться в розпорядженні капітана машини і навідника. Прилади оснащені 9-разовим оптичним зумом і системою нічного розпізнавання цілей. Незважаючи на свій солідний вік, машина перебуває на озброєнні багатьох країн світу.

“Смерть, що шепоче” та міць перевірена часом: на що здатні танки Abrams, які отримала Україна

До України нарешті прибули довгооочікувані американські танки M1 Abrams. Ця бронетехніка здатна посилити не одну бригаду ЗСУ та відіграти неабияку важливу роль у контрнаступі ЗСУ. Водночас ця техніка відрізняється від тієї, що вже отримала Україна від інших держав.

Танки M1 Abrams уже понад 40 років стоять на озброєнні в американської армії і за цей час пройшли чималий шлях вдосконалень та модернізації, що робить їх одними з найпотужніших у світі. Якими є характеристики отриманої Україною бронетехніки та як M1 Abrams уже встигли себе зарекомендувати в світі – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Новий проєкт після невдалої заміни M60: як з’явилися M1 Abrams

З 1959 року основним бойовим танком американської армії був M60 Patton, однак вже у 1970-их у США вирішили працювати над новою технікою, адже то були часи холодної війни й американська армія готувалася до потенційної війни з СРСР, яка тоді мала всі шанси спалахнути.

• Першою спробою став танк MBT-70 – спільний проєкт США та Західної Німеччини. Проєкт повністю провалився, однак у США не здавались і представили ще один – танк XM803. Однак і цей проєкт виявився невдалим, бо танк за собівартістю вийшов дорожчим за M60, а можливості мав майже такі ж. Тому в 1971 році Конгрес підтримав закриття обох проєктів і вже наступного року розпочалася робота над новим.
• У 1976 році Пентагон уклав трирічні контракти з компаніями Chrysler Corporation та General Motors Corporation. Обидві працювали над своїми версіями. Наприклад, Chrysler обрав для танка реактивний двигун, а General Motors – дизельний.
• У підсумку Пентагон обрав варіант, створений корпорацією Chrysler, і трапилося це далеко не в останню чергу через те, що компанія пообіцяла можливість включення до нової розробки німецької гармати калібру 120 міліметрів Rheinmetall M256 без збільшення витрат, ваги танка чи термінів виробництва. Армія спершу підтримувала варіант General Motors, але пізніше також схилилася до іншої версії.

У 1980 році перші танки M1 Abrams взяла на озброєння американська армія. Уже через 4 роки з’явилася модифікація M1IP з незначними оновленнями та покращеннями. А у 1986 році з’явилась модифікація M1A1 Abrams з покращеною бронею, захистом від хімічного, біологічного чи радіоактивного забруднень і за наступні 6 років таких танків виготовили у кількості 6 000 одиниць.

Цікаво! Новий бойовий танк США вирішили назвати іменем генерала Крейтона Абрамса – американського генерала, який під час Другої світової війни був одним із кращих танкових командувачів.

На останніх етапах війни у В’єтнамі керував американським контингентом та проводив виведення військ, після чого ініціював масштабне реформування армії.

Генерал Крейтон Абрамс / Фото Co Rentmeester

“Смерть, що шепоче”: як американські танки зарекомендували себе у війні в Перській затоці

Першим бойовим випробуванням для американських танків M1 Abrams стала війна в Перській затоці, після того, як Ірак під керівництвом Саддама Хусейна окупував сусідній Кувейт та проголосив його 19-ою провінцією.

Американські танки відіграли одну з ключових ролей. Тоді цю техніку називали “смерть, що шепоче”, оскільки двигун працював тихо, а танк, за мірками тих часів, рухався швидко. Тоді навіть існувало таке собі повір’я-застереження – якщо ти чуєш Abrams, то ти вже мертвий.

Війна у Перській затоці відзначилася масштабними танковими битвами. І вони були доволі символічними, адже США розробляли свої танки з розрахунком на війну з СРСР, а Ірак застосовував куплені в Радянського Союзу танки Т-72.

Знищений іракський радянський танк (зліва) та американські Abrams / фото US Navy/PHC D.W. Holmes II

Довідково! 27 лютого 1991 року відбулася масштабна танкова битва за Норфолк, яку самі ветерани війни прозвали “ніч страху”, адже це була одна з найбільших танкових битв ХХ століття, в ході якої війська коаліції знищили близько 850 танків іракської армії, втративши при тому 31 одиницю бронетехніки.

Загалом за час війни в Перській затоці був підбитий чи знищений 21 танк M1 Abrams, з яких 2 знищили американці, аби іракці не отримали трофей. Також кілька танків були пошкоджені через “дружній вогонь”.

Та показовим є інший факт – попри прямі влучання в танк, жоден член екіпажу не загинув і за весь час операції 20 членів екіпажів усіх підбитих танків зазнали поранень.

Врахування помилок: як з’явився M1A2 Abrams

Після успішної операції в Перській затоці та відновлення незалежності Кувейту, США взялися за врахування помилок після першого бойового застосування нових танків M1 Abrams.

• Найперше було вирішено побороти проблему “дружнього вогню”. Тому нова модифікація M1A2 танка отримала ідентифікаційні панелі на боках та задніх частинах башт.
• Також через витрати пального з’явився задум покращити двигун та зробити його більш економним, однак від цієї ідеї вирішили відмовитися.

Для посилення захисту самого танка, було вирішено використати броню зі збідненого урану. Вона зробила танк міцнішим, але водночас і важчим. Крім того, з’явилося чимало покращень у системі управління та навігації. Також було враховано і побажання екіпажів танків щодо покращення систем охолодження.

Нові випробування M1 Abrams в Іраку

20 березня 2003 року США та союзники розпочали нову операцію в Перській затоці проти Іраку та режиму Саддама Хусейна. Тоді американські танки відігравали також одну з ключових ролей, як і в операції 12 роками раніше.

M1 Abrams проявили себе, як техніка, здатна витримати влучання гранат, мінометів та РПГ. Хоча не обійшлося без втрат. Станом на 2005 рік 80 американських танків були виведені з ладу, при цьому 17 не підлягали відновленню.

На той момент єдиними жертвами серед екіпажів були 4 американських військових, які загинули, коли один з танків з’їхав з мосту наприкінці березня 2003 року. Ще 3 членів екіпажів танків загинули у 2006 році через засідки. Урахування цього досвіду також призвело до модернізацій та появи нових модифікацій.

Американські танки в Іраку, 2006 рік / Фото Пентагону

З 2008 року США почали продавати танки M1 Abrams Іраку, новим випробуванням для них став 2014 рік, коли іракські війська були вимушені протидіяти терористам “Ісламської держави”. Тоді терористи знищили декілька американських танків, які мав на озброєнні Ірак, і ще кілька захопили. Один із них терористи використовували під час захоплення Мосульської греблі – найбільшої дамби Іраку на річці Тигр.

У 2016 році іракська армія повернула під свій контроль місто Хіт, яке раніше захопили терористи ІДІЛ. Цікаво, що в операції брали участь 3 танкові екіпажі M1 Abrams, однак 2 танки були виведені з ладу на початку наступу, але 1 танк продовжував операцію, демонструючи неабиякі результати. США, які спостерігали за подіями, були впевнені, що Ірак використовує кілька танків, і були дуже здивовані, дізнавшись, що такі результати демонструє один-єдиний екіпаж.

M1 Abrams – основні технічні характеристики

Танк M1 Abrams має численні модифікації, однак основними лініями є М1A1 та М1A2, на основі яких і створюють нові версії з тими чи іншими покращеннями. Тому на основні технічні характеристики ми будемо дивитися саме в контексті двох основних версій:

• екіпаж – 4 особи (командир, навідник, заряджальник та механік-водій);
• висота танка – 2,89 метра;
• довжина – 9,83 метра (з гарматою), 7,9 метра (без гармати);
• ширина – 3,65 метра;
• вага – від 57 до 61 тонни (залежно від моделі);
• основна гармата – М256, гладкоствольна, калібру 120 міліметрів;
• додаткове озброєння – кулемет калібром 12,7 міліметра і ще 2 кулемети калібром 7,62 міліметра;
• діапазон дії – 400 кілометрів;
• потужність двигуна – 1 500 кінських сил. Він використовує одразу 4 види пального, основним є реактивне. Однак за його відсутності танк може використовувати дизель, бензин чи гас;
• об’єм паливного баку – 1 900 літрів;
• витрати пального – 4 літри на 1 милю (1,6 кілометра) руху, 45 літрів на годину роботи в холостому режимі;
• швидкість – 67 кілометрів на годину по шосе та 48 кілометрів на годину по пересічній місцевості;

Характеристика танків M1 Abrams / Інфографіка 24 Каналу

Чим Abrams відрізняють від інших танків

У порівнянні з танками Challenger 2 чи Leopard, які вже є на озброєнні в України, M1 Abrams важчий, має складнішу броню та більш потужний двигун. При цьому він є складнішим в обслуговуванні та потребує більше пального. Однак потужний двигун не робить його найшвидшим танком, оскільки він є більш габаритним через міцну броню.

Також американський танк має потужніший двигун, ніж “російська гордість” Т-90, який є трофеєм в руках наших воїнів. Попри те, що M1 Abrams є важчим, за російський танк, він є швидшим, довшим та вищим. Хоч Т-90 використовують гармату калібром 125-міліметрів, але M1 Abrams є кошмаром для противника через боєприпаси зі збідненого урану, а сам танк міцноброньований.

Водночас американські танки мають найбільший бойовий досвід з-поміж тих, які отримає Україна. Крім двох операцій у Перській затоці, ці танки були у складі миротворчої місії у Боснії та Герцеговині й в Афганістані.

Що відомо про танки M1 Abrams: дивіться відео

Точно без одного компонента: яку модифікацію танка отримає Україна

Коли у січні 2023 року США погодили надання танків Україні, було оголошено, що нашу державу підсилять новіші танки M1A2, які були створені після першої війни у Перській затоці. Для цього Пентагон підписав контракт з виробником на закупівлю 31 нового танка. Однак модель для України може мати зміни – вона мала б бути без збідненого урану.

Річ у тім, що броня зі збідненого урану – розробка, яку США тримають в секреті. Відповідно до тамтешнього законодавства, секретні технології не можна передавати іншим країнам. Ба більше, в умовах загрози того, що вони можуть потрапити до рук росіян.

Та створення нових танків, навчання і подальше відправлення зайняли б багато часу. Тому у США вирішили надати Україні старішу модифікацію M1A1, яка так само добре зарекомендувала себе у боях.

Перед відправленням танки модернізували, тому цілком ймовірно, що там могли з’явитися ідентифікаційні панелі наступної моделі та інші важливі компоненти. Однак інформації про такі деталі зараз немає. Як і немає інформації про те, чи всі танки, які нададуть США, будуть моделями M1A1, чи все ж частина танків буде моделі M1A2.

Однак розчаровуватися відсутністю броні зі збідненим ураном не варто, адже 7 вересня 2023 року США оголосили про надання бронебійних танкових снарядів з тим же збідненим ураном. У росіян це б могло викликати істерику, однак вони вже змирилися з наявністю в України цієї зброї, коли на такий крок навесні цього року пішла Велика Британія.

Танк дальность стрельбы. Прицельная максимальная дальность стрельбы танка

На сегодняшний день танк выступает в роли главной огневой силы современных армий. И всегда побеждает тот, кто в дуэли сможет создать благоприятные условия, чтобы поразить вражеский танк. Дальность стрельбы при этом имеет решающее значение, ибо она позволяет вести огонь по неприятелю из укрытия или зоны недосягаемости.

Силы, уменьшающие дальность полета

В настоящее время инженеры-конструкторы разрабатывают все новые и новые модели, позволяющие увеличить дальность стрельбы современных танков. Но как бы они не старались, полностью ликвидировать факторы, которые уменьшают дальность полета снаряда, не получится.

В теории, если бы на снаряд не действовали сторонние силы во время полета, то он летел бы по прямой линии. Но под действием силы тяжести он притягивается к земле, теряет свою первоначальную скорость и дальность полета, меняет свою траекторию на параболу.

Кроме того, на любое летящее тело действует сила сопротивления воздуха, которая не только снижает скорость полета, но и стремится опрокинуть снаряд, придать ему вертикальное вращательное движение. Снижением влияния перечисленных факторов можно добиться того, что максимальная дальность стрельбы танка станет больше.

Основные пути увеличения дальности стрельбы

Для уменьшения воздействия силы тяжести можно прибегнуть лишь к одному способу – уменьшить вес танкового снаряда. Мероприятия по снижению массы проводится крайне редко, ведь от нее зависит и пробивная способность головки.

Снижение силы сопротивления воздуха снаряду придают специальную обтекаемую форму, которая улучшает его аэродинамические свойства. Головку заостряют, а запоясковую часть скашивают под определенным углом. Для устранения опрокидывания летящего боеприпаса ему придают собственное вращательное движение.

Чтобы заставить снаряд вращаться вокруг своей собственной оси, в стволе нарезаются специальные спиралевидные каналы перед уствновкой на танк. Дальность стрельбы при этом увеличивается, но появляется другая проблема – деривация, или отклонение снаряда вправо или влево от линии выстрела.

Направление смещения в вертикальной оси зависит от направления закручивания каналов внутри ствола. Если они идут вверх направо, то летящий снаряд будет отклоняться в правую сторону, а при прицеливании наводчику необходимо брать упреждение влево.

Скорость полета и траектория

Существует еще один фактор, который влияет на дальность полета – начальная скорость движения снаряда. Соответственно, чем меньше начальное ускорение, тем на более близком расстоянии должен располагаться вражеский танк. Дальность стрельбы зависит и от углов бросания, которые, в свою очередь, определяются опять-таки начальной скоростью. Чем больше метров в секунду преодолевает ядро во время полета, тем меньший угол необходимо задать для поражения цели.

Все перечисленные факторы – деривация, угол бросания, начальная сила полета – задают траекторию движения снаряда. Основная задача, которая стоит перед инженерами на данном этапе развития танковой техники, заключается в придании снаряду более прямой глиссады – вертикальной линии полета. Сейчас она представляет собой параболу.

Эффективная дальность стрельбы

Называют один основной показатель эффективности пушек, которые устанавливают на противотанковые орудия и на танк – дальность стрельбы прямого выстрела, то есть дистанция, которую пролетит снаряд, отклонившись от вертикальной траектории на расстояние, не превышающее высоту поражаемой цели. Если говорить непосредственно о танках, то высота глиссады должна быть не более 2 метров.

Дабы улучшить оборону позиций, сделать ее более устойчивой, необходимо в первую очередь повысить дальность прямого выстрела. Повышение дистанции, на которой может вестись действенный огонь по технике противника, в сочетании с массированным применением танковых орудий, позволяет повысить эффективность обороны.

Инженеры-конструкторы стремятся увеличить начальную скорость полета снаряда, чтобы прицельная дальность стрельбы танка стала выше. Показатель дистанции эффективного огня находится в прямой пропорциональной зависимости от начального ускорения боеприпаса – она на десять-двадцать процентов выше начальной «стремительности». Например, при скорости 1000 м/с дальность полета составит 1100-1200 метров.

Рассеивание снарядов

Сила вылета снаряда из дула танка влияет также и на время полета – чем выше показатель ускорения, тем меньшее количество времени ядро проведет в воздухе. Это имеет существенное значение при стрельбе по движущимся мишеням, снижает количество ошибок, допускаемых при неправильном прогнозировании траектории.

На эффективность стрельбы влияет и рассеивание снарядов – усредненная область попадания каждого выпущенного по цели выстрела. Отклонение попадания ядра от точки прицеливания увеличивается с дистанцией до мишени. Это происходит под действием разных факторов, в том числе и Кориолисова ускорения. Полностью устранить рассеивание невозможно.

Дальность стрельбы

На данном этапе развития военной техники инженерами вводятся различные средства, которые позволяют поражать неприятельские силы на расстоянии до 10 км и более. Какая дальность стрельбы танка, стоящего на вооружении каждой отдельной армии точно сказать нельзя – у каждой модели она разная.

Для увеличения дальности полета конструкторы не только используют перечисленные выше методы, но и создают новые средства ведения огня. Сейчас существует два основных вида подобных орудий:

1. ПТУР – противотанковая управляемая ракета, входит в состав вооружения большинства танков и противотанковых комплексов, раньше имела аббревиатуру ПТУРС – противотанковый управляемый реактивный снаряд.
2. БОПС – бронебойный оперенный подкалиберный снаряд, который стабилизируется в воздухе не за счет вращения вокруг собственной оси, а за счет аэродинамических решений.

Так, например, дальность стрельбы танка Т-90 орудиями ПТУР составляет порядка 5000 метров, а вести огонь на поражение орудиями БОПС можно на дистанции от 0,1 километра.

Вооружение танка Т-90

Основное орудие танка Т-90 представлено 125-мм гладкоствольной пушкой, которая спарена с пулеметной установкой и установлена на цапфах, обеспечивающих большую гибкость при наведении на цель. Система стабилизации представлена конструкцией «Жасмин». Новое орудие обладает большой точностью стрельбы, быстрой перезарядкой – порядка 6,5 секунд за счет автомата заряжания.

Одной из исключительных особенностей орудия является возможность ведения огня управляемыми ракетами. Дальность стрельбы танка Т-90 орудиями ПТУР составляет 5 км. Это обеспечивается современными конструкциями как систем наведения, так и непосредственно ракеты.

Комплекс управления реактивными снарядами представлен лазерным каналом наведения с баллистическим вычислителем, автоматизированного блока управления и собственно выстрелами, которые производятся управляемыми ракетами для танкового орудия. Представленные инженерные решения позволяют с точностью более 60% поражать как неподвижные мишени, так и движущиеся на скорости более 70 км/ч.

Вооружение танка Т-80

Танк Т-80 прославился тем, что был первой в мире боевой машиной с газотурбинным двигателем. Он позволил сократить время подготовки машины к дальнейшей эксплуатации. Благодаря тому, что теперь не требовался разогрев движка, машина могла:

1. Немедленно начать движение при плюсовых температурах.
2. Приступить к передислокации спустя 2-3 минуты после запуска силовой установки при температуре окружающей среды -18 градусов по Цельсию.
3. Начать движение через 20-30 минут при более суровых климатических условиях.

На данный момент является устаревшей моделью, но до сих пор состоит на вооружении в некоторых странах. Был разработан в 1976 году. Основное орудие представлено 125 мм пушкой типа 2А46-1.

Дальность стрельбы танка Т-80 из основного орудия составляет порядка 3700 метров. В начале своего производства не оснащался управляемыми ракетными снарядами. Последующие модификации техники обзавелись установками ПТУР, а дальность полета ракет составила около 5 километров.

Вооружение танка Т-64

Основной боевой танк Т-64 выпускался в 70-80 годах прошлого столетия. Несмотря на свой преклонный возраст, эта техника может похвастаться солидными характеристиками. Основная огневая мощь машины представлена гладкоствольной 125 мм пушкой, которая может производить выстрелы 4 типами снарядов – подкалиберными, кумулятивными, осколочно-фугасными и управляемыми ракетами.

Отразили ТТХ танка Т-64 дальность стрельбы его воружения. Орудия ПТУР могут поражать цель на расстоянии более 10 тысяч метров. Зенитный комплекс, представленный пулеметом с ленточным питанием калибра 12,7 мм, может поразить цель в воздухе на дистанции до 1,5 км. Орудия наносят точные удары как по неподвижным, так и по движущимся мишеням.

Для того чтобы дальность стрельбы танка Т-64 была более эффективной, в кабине имеется несколько оптических средств, находящихся в распоряжении капитана машины и наводчика. Приборы оснащены 9-кратным оптическим зумом и системой ночного распознавания целей. Несмотря на свой солидный возраст, машина состоит на вооружении многих стран мира.