✅Господарська діяльність підприємства: облік і оцінка

Господарська діяльність – це будь-яка діяльність, яка пов’язана з виробництвом і обміном матеріальними і нематеріальними благами у формі товару.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність, здійснювана в сфері суспільного виробництва, яка спрямована на випуск і реалізацію продукції, робіт, послуг.

Як правило, мета господарської діяльності це отримання прибутку. Однак, бувають і винятки і як приклад слід навести виконання підприємством ремонтних робіт різної складності власними силами, безоплатне надання майна в користування. Даний вид діяльності називається некомерційною.

Існує кілька видів господарської діяльності:

• Домашнє господарство – це господарство, ведення якого здійснює група спільно проживають людей.
• Невелике підприємство – це господарська одиниця, зайняті виготовленням відносно малої кількості товарів. Власником такого підприємства може бути одна людина або кілька. Як правило, на ньому використовується власна праця господарем або зайнято порівняно невелике число працівників.
• Великі підприємства-це підприємства, які виробляють товари масово. Як правило, ці підприємства утворюються шляхом об’єднання майна власників. Прикладом якого підприємства є акціонерне товариство.
• Національне господарство-це об’єднання економічної діяльності в масштабах всієї країни. Певною мірою ця діяльність спрямовується державою, яка, в свою чергу, намагається забезпечувати стійке зростання економіки країни і тим самим збільшити добробут всього населення.
• Світове господарство – це економічна система, в якій існує взаємозв’язку різних країн і народів.

Облік господарської діяльності

Здійснення оперативного обліку проводиться прямо на робочому місці. Наприклад на ділянці, в складі, цеху і так далі. Проведення цього обліку здійснюється безпосередньо в момент здійснення тієї чи іншої господарської операції. Цей облік служить для управління підприємством як поточного, так і повсякденного і не вимагає суворого оформлення документально.

У статистичному обліку збирається і узагальнюється вся інформація, яка носить масовий і загальнодержавний характер. Самі підприємства статистичний облік не ведуть. Цим займаються органи статистики.

Всі дані, які необхідні для проведення тих чи інших статистичних спостережень, підприємства надають самі. Порядок передачі цих даних визначених формах у статистичній звітності, яка була затверджена органами статистики.

Бухгалтерський облік являє собою систему збору, реєстрації та узагальнення всієї інформації про стан майна організації, його зобов’язання, представлена в грошовому вираженні. Збір, реєстрація та узагальнення необхідної інформації здійснюється за допомогою суцільного, безперервного, документального обліку всіх відбуваються в організації господарських операцій.

Мета даного виду обліку – це реальне відображення стану і використання активів організації протягом конкретного періоду часу. За підсумками виконаної роботи складається звіт за цей період. Даний період називається звітним.

Бухгалтерський облік в свою чергу також підрозділяється на кілька видів:

• Управлінський облік – здійснює збір, обробку та надання необхідної облікової інформації для потреб управління;
• Фінансовий облік – надає інформацію про витрати і отриманих доходів організації, про стан дебіторської та кредиторської заборгованостей, майна та ін.
• Податковий облік – узагальнення інформації здійснюється для визначення податкової бази з тих чи інших податків.

Оцінка господарської діяльності

Існує кілька основних моментів при оцінці господарської діяльності підприємства. Першим етапом йде розробка звіту. Всі підсумки здійснюваної господарської діяльності організації за результатами того чи іншого звітного періоду часу фіксується у формі розгорнутого звіту. Складання даних звітів здійснюється тільки висококваліфікованими співробітниками підприємства. У тому випадку, якщо виникне необхідність, має сенс відкрити допуск до секретних даних.

Самі підсумки звіту підлягають публікації тільки в тому випадку, якщо цього вимагає закон. Іноді інформація, що міститься в даних звітах, може залишитися засекреченою і надалі використовуватися для того, щоб розробити новий ефективний напрямок у розвитку діяльності організації.

Наступним важливим моментом є розробка прогнозу. Для цього доцільним буде надати повний і вільний доступ до всієї інформації, яка пов’язана із здійсненням фінансової діяльності організації. Це інформація повинна бути за певну кількість звітних періодів.

Це потрібно для того, щоб отриманий прогноз був максимально точний. При цьому, слід враховувати, що вся інформація, відображена у звітних документах, повинна бути достовірною.

Ще один момент, відображений в оцінці господарської діяльності організації – це Ведення обліку. В обов’язковому порядку потрібно враховувати всю господарську і фінансову діяльність організації. Для цих цілей можуть застосовуватися автоматизовані програми для обліку та обробки первинних документів.

Незалежно від того, яким чином ведеться облік господарської діяльності організації, за її результатами повинен бути складений звіт. Для здійснення господарського обліку розроблені і прийняті стандарти.

Якщо ж діяльність Організації здійснюється не тільки всередині країни, але і на міжнародних ринках, то вся її документація повинна в обов’язковому порядку відповідати міжнародним стандартам.

Ведення і складання звіту може здійснюватися як власними фахівцями організації, так і спеціалізованими працівниками іншої організації. Всі результати, які представлені у звітах, використовують для обчислення сум податкових платежів.

Поняття господарської діяльності та її види

Господарська діяльність-це будь-яка діяльність, яка пов’язана з виробництвом і обміном матеріальними і нематеріальними благами у формі товару.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність, здійснювана в сфері суспільного виробництва, яка спрямована на випуск і реалізацію продукції, робіт, послуг.

Як правило, мета господарської діяльності це отримання прибутку. Однак, бувають і винятки і як приклад слід навести виконання підприємством ремонтних робіт різної складності власними силами, безоплатне надання майна в користування. Даний вид діяльності називається некомерційною.

Існує кілька видів господарської діяльності:

• Домашнє господарство – це господарство, ведення якого здійснює група спільно проживають людей.
• Невелике підприємство – це господарська одиниця, зайняті виготовленням відносно малої кількості товарів.
• Власником такого підприємства може бути одна людина або кілька. Як правило, на ньому використовується власна праця господарем або зайнято порівняно невелике число працівників.
• Великі підприємства – це підприємства, які виробляють товари масово. Як правило, ці підприємства утворюються шляхом об’єднання майна власників. Прикладом якого підприємства є акціонерне товариство.
• Національне господарство – це об’єднання економічної діяльності в масштабах всієї країни. Певною мірою ця діяльність спрямовується державою, яка, в свою чергу, намагається забезпечувати стійке зростання економіки країни і тим самим збільшити добробут всього населення.
• Світове господарство – це економічна система, в якій існує взаємозв’язку різних країн і народів.

Облік господарської діяльності

Здійснення оперативного обліку проводиться прямо на робочому місці. Наприклад на ділянці, в складі, цеху і так далі. Проведення цього обліку здійснюється безпосередньо в момент здійснення тієї чи іншої господарської операції. Цей облік служить для управління підприємством як поточного, так і повсякденного і не вимагає суворого оформлення документально.

У статистичному обліку збирається і узагальнюється вся інформація, яка носить масовий і загальнодержавний характер. Самі підприємства статистичний облік не ведуть. Цим займаються органи статистики.

Всі дані, які необхідні для проведення тих чи інших статистичних спостережень, підприємства надають самі. Порядок передачі цих даних визначених формах у статистичній звітності, яка була затверджена органами статистики.

Бухгалтерський облік являє собою систему збору, реєстрації та узагальнення всієї інформації про стан майна організації, його зобов’язання, представлена в грошовому вираженні. Збір, реєстрація та узагальнення необхідної інформації здійснюється за допомогою суцільного, безперервного, документального обліку всіх відбуваються в організації господарських операцій.

Мета даного виду обліку-це реальне відображення стану і використання активів організації протягом конкретного періоду часу. За підсумками виконаної роботи складається звіт за цей період. Даний період називається звітним.

Бухгалтерський облік в свою чергу також підрозділяється на кілька видів:

• Управлінський облік – здійснює збір, обробку та надання необхідної облікової інформації для потреб управління;
• Фінансовий облік – надає інформацію про витрати і отриманих доходів організації, про стан дебіторської та кредиторської заборгованостей, майна та ін.
• Податковий облік – узагальнення інформації здійснюється для визначення податкової бази з тих чи інших податків.

Оцінка господарської діяльності

Існує кілька основних моментів при оцінці господарської діяльності підприємства. Першим етапом йде розробка звіту. Всі підсумки здійснюваної господарської діяльності організації за результатами того чи іншого звітного періоду часу фіксується у формі розгорнутого звіту.

Складання даних звітів здійснюється тільки висококваліфікованими співробітниками підприємства. У тому випадку, якщо виникне необхідність, має сенс відкрити допуск до секретних даних.

Самі підсумки звіту підлягають публікації тільки в тому випадку, якщо цього вимагає закон. Іноді інформація, що міститься в даних звітах, може залишитися засекреченою і надалі використовуватися для того, щоб розробити новий ефективний напрямок у розвитку діяльності організації.

Наступним важливим моментом є розробка прогнозу. Для цього доцільним буде надати повний і вільний доступ до всієї інформації, яка пов’язана із здійсненням фінансової діяльності організації. Це інформація повинна бути за певну кількість звітних періодів.

Це потрібно для того, щоб отриманий прогноз був максимально точний. При цьому, слід враховувати, що вся інформація, відображена у звітних документах, повинна бути достовірною.

Ще один момент, відображений в оцінці господарської діяльності організації – це Ведення обліку. В обов’язковому порядку потрібно враховувати всю господарську і фінансову діяльність організації. Для цих цілей можуть застосовуватися автоматизовані програми для обліку та обробки первинних документів.

Незалежно від того, яким чином ведеться облік господарської діяльності організації, за її результатами повинен бути складений звіт.

Для здійснення господарського обліку розроблені і прийняті стандарти. Якщо ж діяльність Організації здійснюється не тільки всередині країни, але і на міжнародних ринках, то вся її документація повинна в обов’язковому порядку відповідати міжнародним стандартам.

Ведення і складання звіту може здійснюватися як власними фахівцями організації, так і спеціалізованими працівниками іншої організації. Всі результати, які представлені у звітах, використовують для обчислення сум податкових платежів.

Що ми дізналися?

• Важливість бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є ключовою складовою господарської діяльності будь-якого підприємства, оскільки він забезпечує точне та систематичне відображення всіх фінансових операцій, активів та зобов’язань.
• Значення фінансової звітності. Фінансова звітність дозволяє оцінити поточний фінансовий стан підприємства, його прибутковість, ліквідність та фінансову стабільність, що є важливим для внутрішнього та зовнішнього аналізу.
• Роль аудиту. Незалежний аудит допомагає підтвердити достовірність фінансової звітності, виявити можливі помилки та шахрайство, а також оцінити ефективність системи внутрішнього контролю.
• Управлінський облік. Управлінський облік зосереджений на забезпеченні інформації для внутрішніх користувачів (менеджменту), щоб допомогти в прийнятті рішень щодо планування, контролю та управління ресурсами.
• Оцінка ризиків та внутрішній контроль. Систематична оцінка ризиків та ефективні механізми внутрішнього контролю є критично важливими для зниження потенційних збитків та оптимізації господарської діяльності.
• Значення бюджетування. Бюджетування дозволяє підприємству планувати свої доходи та витрати, контролювати фінансові потоки та прогнозувати фінансові потреби.
• Аналіз ефективності. Використання фінансових показників та аналізу витрат є фундаментальним для оцінки ефективності господарської діяльності та визначення шляхів її покращення.

Висновок

Облік та оцінка господарської діяльності підприємства відіграють життєво важливу роль у забезпеченні його фінансової стабільності, прозорості та ефективності. Через систематичний облік, ретельну фінансову звітність, аудит та аналіз, підприємства можуть краще управляти своїми ресурсами, мінімізувати ризики та оптимізувати прибутковість.

Внутрішній контроль та управлінський облік допомагають менеджменту приймати обґрунтовані рішення, що підтримують стійке зростання та конкурентоспроможність на ринку.

Стаття 3. Господарська діяльність та господарські відносини

1. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

3. Діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб’єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів.

4. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

5. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

6. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

7. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання, та відносини суб’єкта господарювання з його структурними підрозділами.

• Стаття 1. Предмет регулювання
• Стаття 2. Учасники відносин у сфері господарювання
• Стаття 3. Господарська діяльність та господарські відносини
• Стаття 4. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин
• Стаття 5. Конституційні основи правопорядку у сфері господарювання
• Стаття 6. Загальні принципи господарювання
• Стаття 7. Нормативно-правове регулювання господарської діяльності
• Стаття 8. Участь держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в господарській діяльності
• Стаття 9. Форми реалізації державою економічної політики
• Стаття 10. Основні напрями економічної політики держави
• Стаття 11. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку
• Стаття 12. Засоби державного регулювання господарської діяльності
• Стаття 13. Державне замовлення
• Стаття 14. Ліцензування, патентування та квотування у господарській діяльності
• Стаття 15. Технічне регулювання у сфері господарювання
• Стаття 16. Дотації та інші засоби державної підтримки суб’єктів господарювання
• Стаття 17. Податки в механізмі державного регулювання господарської діяльності
• Стаття 18. Обмеження монополізму та сприяння змагальності у сфері господарювання
• Стаття 19. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю
• Стаття 20. Захист прав суб’єктів господарювання та споживачів
• Стаття 21. Об’єднання підприємців
• Стаття 22. Особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки
• Стаття 23. Відносини суб’єктів господарювання з органами місцевого самоврядування
• Стаття 24. Особливості управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки
• Стаття 24-1. Продаж, найм (оренда) об’єктів державної та комунальної власності
• Стаття 25. Конкуренція у сфері господарювання
• Стаття 26. Державна допомога суб’єктам господарювання
• Стаття 27. Обмеження монополізму в економіці
• Стаття 28. Природні монополії
• Стаття 29. Зловживання монопольним становищем на ринку
• Стаття 30. Неправомірні угоди між суб’єктами господарювання
• Стаття 31. Дискримінація суб’єктів господарювання
• Стаття 32. Недобросовісна конкуренція
• Стаття 33. Неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання
• Стаття 34. Створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції
• Стаття 35. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції
• Стаття 36. Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею
• Стаття 37. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію
• Стаття 38. Правила професійної етики у конкуренції
• Стаття 39. Захист прав споживачів
• Стаття 40. Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства
• Стаття 41. Антимонопольно-конкурентне законодавство
• Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності
• Стаття 43. Свобода підприємницької діяльності
• Стаття 44. Принципи підприємницької діяльності
• Стаття 45. Організаційні форми підприємництва
• Стаття 46. Право найму працівників і соціальні гарантії щодо використання їх праці
• Стаття 47. Загальні гарантії прав підприємців
• Стаття 48. Державна підтримка підприємництва
• Стаття 49. Відповідальність суб’єктів підприємництва
• Стаття 50. Діяльність іноземних підприємців в Україні
• Стаття 51. Припинення підприємницької діяльності
• Стаття 52. Некомерційне господарювання
• Стаття 53. Організаційні форми здійснення некомерційної господарської діяльності
• Стаття 54. Регулювання некомерційної господарської діяльності
• Стаття 55. Поняття суб’єкта господарювання
• Стаття 55-1. Фіктивна діяльність суб’єкта господарювання
• Стаття 56. Утворення суб’єкта господарювання
• Стаття 57. Установчі документи
• Стаття 58. Державна реєстрація суб’єкта господарювання
• Стаття 58-1. Печатки суб’єкта господарювання
• Стаття 59. Припинення суб’єкта господарювання
• Стаття 62. Підприємство як організаційна форма господарювання
• Стаття 63. Види та організаційні форми підприємств
• Стаття 64. Організаційна структура підприємства
• Стаття 64-1. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) підприємства
• Стаття 65. Управління підприємством
• Стаття 66. Майно підприємства
• Стаття 67. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами
• Стаття 68. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
• Стаття 69. Соціальна діяльність підприємства
• Стаття 70. Об’єднання підприємств
• Стаття 71. Облік і звітність підприємства
• Стаття 72. Законодавство про підприємства
• Стаття 73. Поняття державного унітарного підприємства
• Стаття 73-1. Господарське зобов’язання державного унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість
• Стаття 73-2. Значні господарські зобов’язання державного унітарного підприємства
• Стаття 74. Державне комерційне підприємство
• Стаття 75. Особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств
• Стаття 75-1. Державне некомерційне підприємство
• Стаття 75-2. Особливості господарської діяльності державних некомерційних підприємств
• Стаття 76. Казенне підприємство
• Стаття 77. Особливості господарської діяльності казенних підприємств
• Стаття 78. Комунальні унітарні підприємства
• Стаття 78-1. Господарське зобов’язання комунального унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість
• Стаття 79. Створення та діяльність господарських товариств
• Стаття 80. Види господарських товариств
• Стаття 81.
• Стаття 82.
• Стаття 83. Державна реєстрація господарського товариства
• Стаття 84. Наслідки укладення угод до реєстрації господарського товариства
• Стаття 85.
• Стаття 86. Обмеження на формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства
• Стаття 89. Управління господарським товариством
• Стаття 90. Облік і звітність господарського товариства
• Стаття 93. Поняття підприємства колективної власності
• Стаття 94. Господарська діяльність кооперативів
• Стаття 95. Виробничий кооператив
• Стаття 96. Принципи діяльності виробничого кооперативу
• Стаття 97. Загальні умови створення виробничого кооперативу
• Стаття 98. Членство у виробничому кооперативі
• Стаття 99. Права та обов’язки членів виробничого кооперативу
• Стаття 100. Майно виробничого кооперативу
• Стаття 101. Управління виробничим кооперативом
• Стаття 102. Загальні збори членів виробничого кооперативу
• Стаття 103. Правління виробничого кооперативу
• Стаття 104. Виконавчий директор виробничого кооперативу
• Стаття 105. Спостережна рада виробничого кооперативу
• Стаття 106. Ревізійна комісія (ревізор) виробничого кооперативу
• Стаття 107. Господарська діяльність виробничого кооперативу
• Стаття 108. Майнова відповідальність виробничого кооперативу
• Стаття 109. Припинення виробничого кооперативу
• Стаття 110. Інші питання діяльності виробничого кооперативу
• Стаття 111. Споживча кооперація. Підприємства споживчої кооперації
• Стаття 112. Підприємства об’єднань громадян, релігійних організацій
• Стаття 113. Приватні підприємства
• Стаття 114. Фермерське господарство
• Стаття 114-1. Сільськогосподарський кооператив, сільськогосподарське кооперативне об’єднання
• Стаття 116. Підприємство з іноземними інвестиціями
• Стаття 117. Іноземне підприємство
• Стаття 118. Поняття об’єднання підприємств
• Стаття 119. Види об’єднань підприємств
• Стаття 120. Організаційно-правові форми об’єднань підприємств
• Стаття 121. Статус підприємства-учасника об’єднання підприємств
• Стаття 122. Управління об’єднанням підприємств
• Стаття 123. Майнові відносини в об’єднанні підприємств
• Стаття 124. Вихід учасника з об’єднання. Припинення об’єднання підприємств
• Стаття 126. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
• Стаття 127. Інші форми об’єднання інтересів підприємств
• Стаття 128. Громадянин у сфері господарювання
• Стаття 129. Особливості статусу іноземних суб’єктів господарювання
• Стаття 130. Кредитні спілки у сфері господарювання
• Стаття 131. Особливості статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання
• Стаття 133. Правовий режим майна суб’єктів господарювання
• Стаття 134. Право власності-основне речове право у сфері господарювання
• Стаття 135. Організаційно-установчі повноваження власника
• Стаття 136. Право господарського відання
• Стаття 137. Право оперативного управління
• Стаття 139. Майно у сфері господарювання
• Стаття 140. Джерела формування майна суб’єктів господарювання
• Стаття 141. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання
• Стаття 142. Прибуток (доход) суб’єкта господарювання
• Стаття 143. Цінні папери у складі майна суб’єктів господарювання
• Стаття 144. Підстави виникнення майнових прав та обов’язків суб’єкта господарювання
• Стаття 145. Майновий стан та облік майна суб’єкта господарювання
• Стаття 146. Приватизація державних та комунальних підприємств
• Стаття 147. Гарантії та захист майнових прав суб’єктів господарювання
• Стаття 148. Особливості правового режиму використання природних ресурсів у сфері господарювання
• Стаття 149. Використання природних ресурсів суб’єктами господарювання
• Стаття 150. Використання природних ресурсів на праві власності
• Стаття 151. Використання природних ресурсів на праві користування
• Стаття 152. Права суб’єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
• Стаття 153. Обов’язки суб’єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
• Стаття 154. Регулювання відносин щодо використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності
• Стаття 155. Об’єкти прав інтелектуальної власності
• Стаття 156. Правомочності щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка
• Стаття 157. Правомочності щодо використання торговельної марки
• Стаття 159. Правомочності суб’єктів господарювання щодо комерційного найменування
• Стаття 160. Правомочності щодо використання географічного зазначення
• Стаття 161. Використання назви країни походження товару
• Стаття 162. Правомочності суб’єктів господарювання щодо комерційної таємниці
• Стаття 163. Цінні папери у господарській діяльності
• Стаття 167.
• Стаття 172. Законодавство про корпоративні права держави
• Стаття 173. Господарське зобов’язання
• Стаття 174. Підстави виникнення господарських зобов’язань
• Стаття 175. Майново-господарські зобов’язання
• Стаття 176. Організаційно-господарські зобов’язання
• Стаття 177. Соціально-комунальні зобов’язання суб’єктів господарювання
• Стаття 178. Публічні зобов’язання суб’єктів господарювання
• Стаття 179. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов’язання
• Стаття 180. Істотні умови господарського договору
• Стаття 181. Загальний порядок укладення господарських договорів
• Стаття 182. Особливості укладання попередніх договорів
• Стаття 183. Особливості укладання господарських договорів за державним замовленням
• Стаття 184. Особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів
• Стаття 185. Особливості укладання господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, ярмарках та публічних торгах
• Стаття 186. Укладання організаційно-господарських договорів
• Стаття 187. Укладання господарських договорів за рішенням суду
• Стаття 188. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
• Стаття 189. Ціна у господарських зобов’язаннях
• Стаття 190. Вільні ціни
• Стаття 191. Державні регульовані ціни
• Стаття 192. Законодавство про ціни і ціноутворення
• Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов’язань
• Стаття 194. Виконання господарського зобов’язання третьою особою
• Стаття 195. Передача (делегування) прав у господарських зобов’язаннях
• Стаття 196. Виконання господарських зобов’язань, у яких беруть участь кілька управнених або кілька зобов’язаних суб’єктів
• Стаття 197. Місце виконання господарського зобов’язання
• Стаття 198. Виконання грошових зобов’язань
• Стаття 199. Забезпечення виконання господарських зобов’язань
• Стаття 200. Гарантія забезпечення виконання господарських зобов’язань
• Стаття 201. Загальногосподарські (публічні) гарантії виконання зобов’язань
• Стаття 202. Загальні умови припинення господарських зобов’язань
• Стаття 203. Припинення господарського зобов’язання виконанням або зарахуванням
• Стаття 204. Припинення господарського зобов’язання за згодою сторін чи у разі поєднання його сторін в одній особі
• Стаття 205. Припинення господарського зобов’язання у разі неможливості виконання
• Стаття 206. Розірвання господарського зобов’язання
• Стаття 208. Наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним
• Стаття 209. Неспроможність суб’єкта підприємництва
• Стаття 210. Кредитори неплатоспроможних боржників
• Стаття 211. Заходи щодо запобігання банкрутству суб’єктів підприємництва
• Стаття 212. Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника
• Стаття 213. Майнові активи неплатоспроможного боржника
• Стаття 214. Державна політика з питань банкрутства
• Стаття 215. Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство
• Стаття 216. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин
• Стаття 217. Господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання
• Стаття 218. Підстави господарсько-правової відповідальності
• Стаття 219. Межі господарсько-правової відповідальності. Зменшення розміру та звільнення від відповідальності
• Стаття 220. Прострочення боржника
• Стаття 221. Прострочення кредитора
• Стаття 222. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
• Стаття 223. Строки реалізації господарсько-правової відповідальності
• Стаття 224. Відшкодування збитків
• Стаття 225. Склад та розмір відшкодування збитків
• Стаття 226. Умови і порядок відшкодування збитків
• Стаття 227. Солідарне відшкодування збитків
• Стаття 228. Регресні вимоги щодо відшкодування збитків
• Стаття 229. Відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов’язань
• Стаття 230. Штрафні санкції
• Стаття 231. Розмір штрафних санкцій
• Стаття 232. Порядок застосування штрафних санкцій
• Стаття 233. Зменшення розміру штрафних санкцій
• Стаття 234. Обов’язок боржника, який сплатив штрафні санкції, виконати зобов’язання в натурі
• Стаття 235. Оперативно-господарські санкції
• Стаття 236. Види оперативно-господарських санкцій
• Стаття 237. Підстави та порядок застосування оперативно-господарських санкцій
• Стаття 238. Застосування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання
• Стаття 239. Види адміністративно-господарських санкцій
• Стаття 240. Безоплатне вилучення прибутку (доходу)
• Стаття 241. Штраф як адміністративно-господарська санкція
• Стаття 244. Застосування антидемпінгових заходів
• Стаття 245. Припинення експортно-імпортних операцій. Застосування індивідуального режиму ліцензування
• Стаття 246. Обмеження та зупинення діяльності суб’єкта господарювання
• Стаття 247. Ліквідація суб’єкта господарювання, діяльність якого суперечить закону чи його установчим документам
• Стаття 248. Державна реєстрація ліквідації суб’єкта господарювання
• Стаття 249. Гарантії прав суб’єктів господарювання у разі неправомірного застосування до них адміністративно-господарських санкцій
• Стаття 250. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій
• Стаття 251. Накладання штрафів за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства
• Стаття 252. Адміністративна відповідальність громадян-підприємців та посадових осіб
• Стаття 253. Вилучення незаконно одержаного прибутку (доходу)
• Стаття 254. Вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб’єкта господарювання
• Стаття 255. Відшкодування збитків
• Стаття 256. Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей
• Стаття 257. Процесуальні засади розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про недобросовісну конкуренцію
• Стаття 258. Загальні умови, що визначають особливості регулювання господарських відносин
• Стаття 259. Види господарської діяльності та їх класифікація
• Стаття 260. Галузі економіки та їх класифікація
• Стаття 261. Галузі сфери матеріального виробництва
• Стаття 262. Продукція виробничо-технічного призначення і вироби народного споживання
• Стаття 263. Господарсько-торговельна діяльність
• Стаття 264. Матеріально-технічне постачання та збут
• Стаття 265. Договір поставки
• Стаття 266. Предмет, кількість і асортимент поставки
• Стаття 267. Строки і порядок поставки
• Стаття 268. Якість товарів, що поставляються
• Стаття 269. Гарантії якості товарів. Претензії у зв’язку з недоліками поставлених товарів
• Стаття 270. Комплектність товарів, що поставляються
• Стаття 271. Положення про поставки і Особливі умови поставок
• Стаття 272. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
• Стаття 273. Особливості виконання договорів контрактації
• Стаття 274. Відповідальність за договором контрактації
• Стаття 275. Договір енергопостачання
• Стаття 276. Кількість і якість енергії. Строки, ціни та порядок розрахунків за договором енергопостачання
• Стаття 278. Товарні ринки
• Стаття 283. Оренда майна у сфері господарювання
• Стаття 284. Умови договору оренди
• Стаття 285. Основні права та обов’язки орендаря
• Стаття 286. Орендна плата
• Стаття 287. Оренда державного та комунального майна
• Стаття 288. Суборенда державного та комунального майна
• Стаття 289. Викуп (приватизація) об’єкта оренди
• Стаття 291. Припинення договору оренди
• Стаття 292. Лізинг у сфері господарювання
• Стаття 293. Міна (бартер) у сфері господарювання
• Стаття 294. Зберігання у товарному складі
• Стаття 295. Агентська діяльність
• Стаття 296. Підстави виникнення агентських відносин
• Стаття 297. Предмет агентського договору
• Стаття 298. Схвалення угоди, укладеної комерційним агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням повноважень
• Стаття 299. Немонопольні і монопольні агентські відносини
• Стаття 300. Передача прав комерційного агента
• Стаття 301. Взаєморозрахунки в агентських відносинах
• Стаття 302. Обов’язки щодо нерозголошення конфіденційної інформації в агентських відносинах
• Стаття 303. Відповідальність за порушення агентського договору
• Стаття 304. Припинення агентського договору
• Стаття 305. Законодавство про комерційне посередництво у сфері господарювання
• Стаття 306. Перевезення вантажів як вид господарської діяльності
• Стаття 307. Договір перевезення вантажу
• Стаття 308. Приймання вантажу до перевезення
• Стаття 309. Зміна умов перевезення
• Стаття 310. Одержання вантажу в пункті призначення
• Стаття 311. Плата за перевезення вантажів
• Стаття 312. Договір мультимодального перевезення
• Стаття 313. Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу
• Стаття 314. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу
• Стаття 315. Порядок вирішення спорів щодо перевезень
• Стаття 316. Договір транспортного експедирування
• Стаття 317. Підрядні відносини у капітальному будівництві
• Стаття 318. Договір підряду на капітальне будівництво
• Стаття 319. Генеральний підрядник і субпідрядник
• Стаття 320. Права замовника
• Стаття 321. Розрахунки за договором підряду на капітальне будівництво
• Стаття 322. Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне будівництво
• Стаття 323. Умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві
• Стаття 324. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт
• Стаття 325. Інноваційна діяльність
• Стаття 326. Інвестування інноваційної діяльності
• Стаття 327. Види інноваційної діяльності
• Стаття 328. Державне регулювання інноваційної діяльності
• Стаття 329. Державні гарантії інноваційної діяльності
• Стаття 330. Державна експертиза інноваційних проектів
• Стаття 331. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції
• Стаття 332. Законодавство про інноваційну діяльність
• Стаття 333.
• Стаття 334. Правовий статус банків
• Стаття 335. Національний банк України. Рада Національного банку України
• Стаття 336. Організаційно-правові форми банків
• Стаття 338. Кооперативні банки
• Стаття 339. Банківські операції
• Стаття 340. Депозитні операції банків
• Стаття 341. Розрахункові операції банків
• Стаття 342. Банківські рахунки
• Стаття 343. Відповідальність за порушення строків розрахунків
• Стаття 344. Міжнародні розрахункові операції
• Стаття 345. Кредитні операції банків
• Стаття 346. Кредитування суб’єктів господарювання
• Стаття 347. Форми та види банківського кредиту
• Стаття 348. Контроль банку за використанням кредиту
• Стаття 349. Кредитні ресурси
• Стаття 350. Факторингові операції
• Стаття 351. Лізингові операції банків
• Стаття 352. Страхування
• Стаття 353.
• Стаття 354.
• Стаття 355.
• Стаття 356.
• Стаття 357.
• Стаття 358.
• Стаття 359.
• Стаття 360.
• Стаття 361.
• Стаття 362. Аудиторська діяльність
• Стаття 363. Аудит фінансової звітності та державний фінансовий аудит
• Стаття 364. Аудитор і суб’єкти аудиторської діяльності
• Стаття 365-1. Лотерейна діяльність в Україні
• Стаття 366. Договір комерційної концесії
• Стаття 367. Форма договору комерційної концесії
• Стаття 368. Комерційна субконцесія
• Стаття 369. Винагорода за договором комерційної концесії
• Стаття 370. Обов’язки правоволодільця
• Стаття 371. Обов’язки користувача
• Стаття 372. Обмеження прав сторін за договором комерційної концесії
• Стаття 373. Відповідальність правоволодільця за вимогами, що заявляються до користувача
• Стаття 374. Зміна та розірвання договору комерційної концесії
• Стаття 375. Наслідки зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця
• Стаття 376. Правове регулювання комерційної концесії
• Стаття 377. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 378. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 379. Види зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічні операції
• Стаття 380. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 381. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій
• Стаття 382. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
• Стаття 383. Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
• Стаття 384. Митне регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 385. Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 386. Валютні рахунки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 387. Валютна виручка від зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 388. Одержання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності кредитів в іноземних фінансових установах
• Стаття 389. Захист державою прав та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 390. Іноземні інвестори
• Стаття 391. Види іноземних інвестицій
• Стаття 392. Форми здійснення іноземних інвестицій
• Стаття 393. Оцінка іноземних інвестицій
• Стаття 394. Правовий режим іноземних інвестицій
• Стаття 396. Діяльність суб’єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні
• Стаття 397. Гарантії здійснення іноземних інвестицій
• Стаття 398. Гарантії переказу та використання доходів від іноземних інвестицій
• Стаття 399. Гарантії іноземним інвесторам у разі припинення інвестиційної діяльності
• Стаття 400. Законодавство про іноземні інвестиції
• Стаття 401. Визначення спеціальної (вільної) економічної зони
• Стаття 402. Територія і статус спеціальної (вільної) економічної зони
• Стаття 403. Типи спеціальних (вільних) економічних зон
• Стаття 404. Державні гарантії інвестицій у спеціальній (вільній) економічній зоні
• Стаття 405. Законодавство, що діє на території спеціальної (вільної) економічної зони
• Стаття 406. Концесія
• Стаття 411. Виключна (морська) економічна зона України
• Стаття 412. Особливості здійснення господарської діяльності на державному кордоні України
• Стаття 413. Особливості здійснення господарської діяльності в санітарно-захисних та інших охоронних зонах, на територіях і об’єктах, що особливо охороняються
• Стаття 414. Спеціальний режим господарювання в окремих галузях економіки
• Стаття 415.
• Стаття 416. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації
• Стаття 417. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану
• Стаття 418. Гарантії прав учасників господарських відносин в умовах спеціального режиму господарювання