Природа, рослини і тварини Антарктиди

Антарктида – найзагадковіший і маловивчений континент на нашій планеті. Честь відкриття Антарктиди належить двом відважним дослідникам – Ф. Беллінсгаузену і М. Лазарєву. Саме їхня експедиція по водах південних морів підтвердила наявність величезного континенту на півдні. І сталося це лише в 1820 році.

До теперішнього часу найпівденніший континент Землі зберігає в собі безліч загадок. На сьогоднішній день встановлено, що Антарктида – найвищий материк. Висота поверхні суші над рівнем моря в середньому становить 2.000 метрів, а в центрі континенту досягає відмітки в 4.000.

Трансарктичні гори перетинають материк і ділять Антарктиду на дві частини: західну і східну. Більшу частину материка займає крижаний покрив. І лише в західній частині близько 40 тис. кв. км являють собою райони, вільні від льоду. Ці ділянки узбережжя Тихого океану, невеликі сухі рівнини і кілька гірських вершин, які називаються нунатаки. Нунатаки підносяться над крижаним покривом.

Антарктичний крижаний покрив – самий великий на Землі. Це 30 млн. кубометрів льоду, що становить майже 90% всіх крижаних запасів на планеті. До того ж, льоди Антарктиди містять найоб’ємніший запас прісної води.

Клімат Антарктиди – найхолодніший на Землі. У 1983 році тут зареєстрований абсолютний мінімум – мінус 89,2ºC. Взимку температура в Антарктиді тримається на позначці мінус 60-75ºC, влітку стовпчик термометра піднімається до мінус 50ºC. І лише на узбережжі панує більш м’який клімат з середньою температурою від 0ºC до мінус 20ºC.

В силу того, що температура повітря ніколи не піднімається вище 0 ºC, в Антарктиді можливі опади лише у вигляді снігу. Випавший сніг спресовується під своєю вагою і утворює все нові і нові пласти льоду. Дощі – явище вкрай рідкісне для цього регіону.

Тим не менш, в Антарктиді є озера і річки. З’являються вони влітку, а взимку знову одягаються в крижану кору. Всього в Антарктиді виявлено 140 підльодовикових озер. І з цієї кількості всього одне озеро є незамерзаючим – озеро Схід.

Флора Антарктиди, в силу особливих кліматичних умов, надзвичайно бідна. Найбільше тут водоростей – близько 700 видів. Узбережжя материка і його рівнини, вільні від льодів, покривають мохи та лишайники. А ось квітучих рослин всього два види. Це колобантус кито і антарктичний щучник.

Колобантус кито відноситься до сімейства гвоздикових Це трав’яниста рослина подушкообразної форми з дрібними білими і блідо-жовтими квіточками. Зростання дорослої рослини не перевищує 5 см.

Луговик антарктичний відноситься до сімейства злакових. Росте він лише на ділянках землі, добре освітлюваних сонцем. Кущики щучника можуть виростати до 20 см. Сама рослина прекрасно переносить заморозки. Морози не шкодять рослині навіть під час цвітіння.

Всі рослини Антарктиди успішно пристосувалися до вічного холоду. У їхніх клітинах міститься мало води, а всі процеси відбуваються дуже повільно.

Особливість фауни Антарктиди безпосередньо пов’язана з її кліматом. Всі тварини мешкають лише там, де є рослинність. Незважаючи на суворість кліматичних умов, в Антарктиді навіть народилася людина (це сталося в 1978 році). А розкопки показали, що на цьому материку колись мешкали динозаври.

Умовно всіх антарктичних тварин можна розділити на дві групи:

Причому повністю сухопутних тварин в Антарктиді немає.

Води навколо материка багаті зоопланктоном, який є головною їжею для китів і тюленів, морських котиків і пінгвінів. А ще тут мешкають крижані риби – дивовижні створіння, які пристосувалися до життя в крижаній воді.

З великих тварин найчастіше берега Антарктиди провідують блакитні кити, яких приваблює сюди велика кількість креветок.

У прісних водах озер мешкають круглі черв’яки і синьо-зелені водорості, зустрічаються веслоногі рачки і дафнії.

Світ пернатих представлений пінгвінами, полярними крячками і поморниками. В Антарктиді мешкає 4 види пінгвінів. Найбільша популяція – імператорських пінгвінів. Залітають на південний материк і буревісники.

Ссавців також мало. В основному це тварини, здатні жити на суші і у воді. Найбільше в Антарктиді тюленів. На узбережжі мешкають також морські леопарди, морські слони і Росса. З сімейства дельфінів зустрічаються лише невеликі групи чорно-білих або пісочного кольору дельфінів, відомих серед китобоїв під назвою “морські корови”.

Ось кого тут дуже багато – так це безхребетних членистоногих. В Антарктиді знайшли 67 видів кліщів, 4 види вошей. Є блохи, пухоїди і всюдисущі комарі. А безкрилі комарі-дзвони вугільно-чорного кольору живуть тільки в Антарктиді. Це єдині комахи ендеміки, яких можна віднести до повністю сухопутних тварин.

Велика частина комах і безхребетних принесена на берега південного континенту птахами.

§ 32. Природа Антарктиди

Завдяки колосальному зледенінню й порівняно невеликій щільності льоду Антарктида є найвищим материком на Землі. Якщо розтопити льодовиковий покрив Антарктиди, перед нами з’явився б величезний масив суходолу зі складним рельєфом, гірськими системами, рівнинами й западинами.

Жодний материк не може змагатися з Антарктидою за аномально низькими температурними показниками. Найбільш теплим місяцем в Антарктиді є грудень. Саме в цей час відбувається зміна вчених на дослідних станціях.

Органічний світ Антарктиди дуже своєрідний, адже живим істотам потрібно пристосуватися до таких надзвичайних умов.

Рис. 1. Антарктичні айсберги вражають своїми розмірами. Найбільший айсберг був зафіксований у 1956 р. Він мав приблизно 385 км у довжину та 111 км у ширину. Середня тривалість «життя» айсберга — близько чотирьох років.

1. Льодовиковий покрив.

Крижаний панцир материка називають Крижаною Антарктидою, а суходіл, який лежить під ним, — Кам’яною Антарктидою. Завдяки льодовій товщі середня висота материка становить 2330 м, що набагато вище за середні висоти всіх інших континентів. Поверхня льодовикового покриву неоднорідна. Окраїна крижаного щита в багатьох місцях виходить за межі материка на поверхню навколишніх морів, утворюючи шельфові льодовики. Найбільший шельфовий льодовик континенту — льодовик Росса. За площею його можна порівняти з територіями таких великих європейських держав, як Франція, Іспанія, Італія. Час від часу краї льодовиків обламуються, утворюючи айсберги (рис. 1).

Рис. 2. Товщина льодового покриву.

Рис. 3. Підлідний рельєф Антарктиди.

Площа льодовикового покриву Антарктиди постійно змінюється, що приводить до зміни його обрисів у літній і зимовий періоди. Проте багаторічні спостереження, а також зіставлення космічних знімків установили загальну тенденцію до скорочення площі територій, вкритих льодом Антарктиди, пов’язану з глобальним потеплінням на Землі (рис. 2).

2. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини.

Якщо уявити материк без льодовикового покриву, то Кам’яна Антарктида матиме досить складні обриси. На карті підлідного рельєфу (рис. 3) можна побачити приховані від очей гірські системи, великі рівнини, западини, які лежать на сотні й навіть тисячі метрів нижче від рівня моря.

Гігантський гірський ланцюг — Трансантарктичні гори, вершини яких сягають понад 4000 м, — ділить материк на дві нерівні частини: західну й східну. Східна Антарктида займає більшу частину материка. По її окраїнах лежать великі гірські масиви: Земля Королеви Мод, Земля Ендербі, гори Принца Чарльза. У центральній частині Східної Антарктиди розкинулися гори Гамбурцева. Між гірськими масивами простягаються великі рівнини з висотами 200—800 м над рівнем моря, хоча подекуди є западини, дно яких лежить значно нижче рівня моря.

Західна Антарктида має ще більш розчленований рельєф. Тут розташовуються як найвищі вершини всього континенту — масив Вінсон у горах Елсуерта (5140 м), так і найглибша западина — -2555 м нижче від рівня моря. Західна Кам’яна Антарктида — це архіпелаг гористих островів, оточених великою низовиною. Складчасті гори мають багато спільного з південноамериканськими Андами, тому геологи їх ще називають Антарктандами.

Приблизно 200 млн років тому Антарктида була єдиним цілим із Південною Америкою, Африкою та Австралією, утворюючи великий континент під назвою Гондвана. Там не існувало льодовикового покриву, клімат був теплим. Тому на континенті росли дерева та мешкали великі тварини.

У результаті геологічних досліджень установлено, що велика частина материка, крім Антарктичного півострова й частини Західної Антарктиди, є давньою материковою платформою. Частина Західної Антарктиди й Антарктичний півострів належать до мезозойської складчастості, яка продовжує формування і в альпійську епоху. Про це свідчить активний вулканізм у системі Трансантарктичних гір і гір Західної Антарктиди. Найбільший діючий вулкан Еребус (3794 м) розташований на одному з островів моря Росса, інший нещодавно виявлений діючий вулкан перебуває під льодовиковим покривом Західної Антарктиди.

Антарктида характеризується мінімальною порівняно з іншими материками сейсмічною активністю. Перший землетрус тут був зафіксований у 1985 р., хоча, на думку деяких учених, силу сейсмічних хвиль сильно заглушують льодовикові товщі, що ускладнює їхнє вимірювання.

Клімат Антарктиди — найхолодніший і найсуворіший на земній кулі. Виникнення таких суворих, майже космічних умов пояснюється географічним положенням материка в полярних широтах і наявністю гігантського куполоподібного льодовикового покриву. Морозність південної полярної області впливає на клімат усієї Південної півкулі, яка в цілому холодніша за Північну.

Незважаючи на те що Антарктида протягом тривалого полярного дня отримує таку саму кількість сонячної радіації, що й екваторіальні широти, 90 % цієї радіації відбивається льодовою поверхнею в космічний простір. Це обумовлює надзвичайно низькі температури повітря (рис. 4, 5).

Особливо суворий клімат внутрішніх районів материка. Середньорічні температури в центральних областях становлять -56 °С, що на 30—35 °С нижче, ніж у прибережних областях Антарктиди. Холодне й більш важке повітря центральних областей просувається до окраїн Антарктиди, утворюючи стокові вітри (рис. 6).

Рис. 4. Діаграми річного ходу температури та опадів.

Новий всесвітній рекорд найнижчої температури на поверхні Землі (-91,2 °С) зафіксували у 2013 р. вчені в Антарктиді поблизу японської станції «Купол Фудзі». Заміри були зроблені із супутника фахівцями Американського національного центру снігових і льодових даних. Попередній рекорд (-89,2 °С) був зареєстрований також в Антарктиді в 1983 р. на російській станції «Восток».

Станція «Купол Фудзі» є найбільш високогірною з усіх існуючих в Антарктиді. Вона розташована на висоті 3786 м над рівнем моря.

Уся територія материка, за винятком Антарктичного півострова, розташована в антарктичному кліматичному поясі. Антарктида — льодова пустеля із середньою річною кількістю опадів менше ніж 100 мм. Опади розподіляються нерівномірно: від 50 мм у центральних районах материка (такі показники характерні для Сахари!) до 600 мм на півночі Антарктичного півострова. Подекуди на узбережжі та прилеглих островах зустрічаються антарктичні оазиси — невеликі ділянки суходолу, вільні від льоду.

Рис. 5. Клімат Антарктиди.

4. Рослинний і тваринний світ Антарктиди.

Суворий клімат і відокремленість Антарктиди обумовили бідність видового різноманіття її органічного світу. Цілий рік на суходолі живуть лише дрібні безхребетні та деякі безкрилі комахи. Рослинність Антарктиди представлена мохами, лишайниками, грибами та водоростями й зустрічається переважно в оазисах і горах окраїнних районів.

Рис. 6. Причиною утворення стокових вітрів є великий контраст атмосферного тиску між внутрішніми та прибережними областями. Дуже холодне повітря має вищу густину й ніби «стікає» під дією сили тяжіння.

Тваринний світ Антарктиди тісно пов’язаний з океанами, які омивають материк. Води навколо материка густо заселені різноманітними морськими тваринами й рослинами. Океан багатий на планктон, який є джерелом живлення для китів, тюленів, риб. Із представників тваринного світу в Антарктиді найбільше птахів. У літні місяці на узбережжі можна зустріти папського голуба, качурку Вільсона, сріблясто-сірого, сніжного, а також антарктичного буревісників (рис. 7). Із 17 видів пінгвінів, що існують на Землі, шість різновидів мешкають в Антарктиді. Це єдине місце на планеті, де можна зустріти імператорських пінгвінів (рис. 8).

Біля узбережжя материка майже в будь-який час року можна побачити тюленів Уедделла. Інші антарктичні тюлені — крабоїди, тюлені Росса та морські леопарди — зустрічаються рідше. Інколи береги крижаного континенту відвідують найбільші ластоногі — морські слони. Часто в прибережні райони заходять кити.

5. Природні багатства Антарктиди.

Антарктида не даремно була проголошена материком міжнародного співробітництва. Наукові дослідження, які тут здійснюються, можуть стати ключовими для розв’язання низки глобальних проблем. Від поводження льодів Антарктиди багато в чому залежить зміна рівня Світового океану. В епоху глобального потепління його підняття може призвести до затоплення великих територій.

Подібно до Арктики, крижаний материк є своєрідною «кухнею погоди», яка впливає на клімат Південної півкулі й атмосферну циркуляцію в масштабах усієї планети.

Чисте небо й відсутність перешкод над Антарктидою дозволяють проводити астрономічні дослідження й вивчати процеси, які відбуваються у високих шарах атмосфери. У 1985 р. було виявлене скорочення озонового шару атмосфери, що призводить до збільшення рівня ультрафіолетової радіації, яка надходить на Землю.

Рис. 7. Антарктичний буревісник.

Надра Антарктиди приховують у собі величезні багатства. Уже за попередніми оцінками вчених, мінеральний потенціал Антарктиди просто колосальний. У земній корі зосереджено близько 150 видів різноманітних корисних копалин: кам’яного вугілля (7—10 % світових запасів), залізних руд, хрому, золота, урану, нікелю. У межах материкового шельфу є великі запаси природного газу й нафти. Також Антарктида зберігає ще один цінний ресурс, брак якого дедалі більше відчувають жителі планети, — це замерзла прісна вода.

Води Антарктиди та прибережні райони материка — справжній природний заповідник, де в унікальних умовах мешкають живі організми, які пристосувалися до низьких температур повітря. Очевидно, що в Антарктиді є робота не тільки для фахівців із наук про Землю, але й для фізиків, біологів, інженерів, медиків, зокрема спеціалістів із космічної медицини. Для останніх Антарктида є своєрідною лабораторією з вивчення життєдіяльності людей в ізольованих екстремальних умовах.

Деякі туристичні агентства включили Антарктиду в перелік туристичних об’єктів. Круїзні лайнери щорічно доставляють на материк 25—30 тис. туристів. Більшість із них висаджуються на Антарктичному півострові або пливуть уздовж суворих берегів до острова Росса, де розташований діючий вулкан Еребус.

Наукове й господарське освоєння Антарктиди відбувається інтенсивно, що викликає занепокоєння вчених. Чинними лишаються договори про використання материка лише в мирних цілях, Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики, угода про заборону китобійного промислу, охорону флори і фауни, Протокол про збереження довкілля тощо. Проте цих заходів уже недостатньо.

Рис. 8. Пінгвіни є своєрідними символами Антарктиди. Найбільші з них — імператорські — вагою до 50 кг і зростом до 120 см. Товстий шар жиру й водовідштовхувальне оперення дозволяють цим птахам виживати в суворих умовах Антарктиди.

• Антарктида характеризується могутнім покривним зледенінням, товщина якого не має собі рівних. Підлідний рельєф відрізняється складністю. Основу материка становить давня платформа та область альпійської складчастості.

• В Антарктиді найхолодніший клімат на Землі. Це область постійних від’ємних температур і малої кількості опадів. Материк майже повністю розташований у зоні антарктичних пустель.

• На континенті збереглися унікальні природні ресурси — біологічні, мінеральні, кліматичні, а також наявні величезні запаси прісної води.

• Антарктида залишається територією, доступною для наукових досліджень усіх країн.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. У чому полягає незвичайність рельєфу Антарктиди? 2. Чому Антарктиду вважають найвищим материком Землі? 3. Які причини, на ваш погляд, впливають на зміни площі льодовикового покриву Антарктиди? 4. Як утворюються айсберги? Як можна використовувати айсберги з господарською метою? 5. Якими є основні особливості рельєфу Кам’яної Антарктиди? 6. Чому в Антарктиді багато ділянок, які лежать нижче від рівня моря? 7. Які факти свідчать про сучасні горотворчі процеси в Антарктиді? 8. Які чинники обумовлюють формування холодного й суворого клімату материка? Які факти свідчать про те, що Антарктида є пустелею? 9. У чому полягає своєрідність органічного світу материка? Чому життя тварин Антарктиди тісно пов’язане з Океаном? 10. Які природні ресурси становлять багатство Антарктиди?

Практичне завдання

Порівняйте антарктичні оазиси з африканськими. Установіть спільні та відмінні риси.

Працюємо самостійно

Уявіть, що вас запросили взяти участь у роботі антарктичної експедиції. Складіть програму власних наукових досліджень в Антарктиді. Визначте можливі шляхи її здійснення; проблеми, які можуть виникнути під час реалізації вашої програми.

Практична робота 8 (закінчення)

Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Антарктиди.

Позначте на контурній карті географічні об’єкти Антарктиди: гори: Трансантарктичні; вулкан: Еребус.