§ 41. Форма правління, форма територіального устрою та політичного режиму України

Конституція України визначила форму правління нашої держави, а також закріпила основні принципи побудови державної влади, які мають закріпити республіканську форму правління.

• Висловте свою думку щодо повноти закріплення принципів республіканської форми правління Конституцією України.

З КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами (. ).

Крім того, республіканська форма правління закріплена визначенням строків повноважень Президента України, Верховної Ради України, органів місцевого самоврядування.

Республіканська форма правління має декілька різновидів.

• Пригадайте, які існують різновиди республіканської форми правління.

Основним критерієм визначення, яка саме республіка існує в державі, є порядок формування уряду. Конституція України визначила, що «Прем’єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України». Отже, уряд формується за участі як парламенту, так і Президента України.

Верховна Рада України та Президент України обираються шляхом загальнонародних виборів, президент має право вето щодо прийнятих законів, може в окремих випадках достроково припинити повноваження Верховної Ради України, а парламент — оголосити імпічмент Президенту України. Як парламент, так і Президент України беруть активну та дієву участь у політичному житті держави, у законодавчому процесі, у формуванні уряду. Це є притаманним для змішаної республіки, якою і є нині наша держава.

2. Державний (територіальний) устрій України

Україна одна з найбільших за територією та кількістю населення країн Європи. І тому питання територіального устрою держави є надзвичайно важливим.

Конституція України визначила нашу державу як унітарну державу. Територія України є єдиною, також установлено єдину систему законодавства, систему судових і правоохоронних органів, єдине громадянство. У складі нашої держави немає утворень, територіальних одиниць, які мають ознаки державного суверенітету.

Адміністративна карта України

Однак унітарний характер України не виключає існування певного адміністративно-територіального поділу території держави.

Систему адміністративно-територіального устрою нашої країни становлять Автономна Республіка Крим, області (їх 24) і міста Київ і Севастополь. До складу областей входять райони, а також міста обласного підпорядкування.

• До якої області, району, об’єднаної територіальної громади належить населений пункт, у якому ви живете?

На території районів розташовані міста, селища та села, які можуть утворювати об’єднані територіальні громади. На райони поділяються й великі міста. Усе це — області, райони, міста, райони в містах, селища та села — адміністративно-територіальні одиниці України.

Міста Київ і Севастополь, згідно з Конституцією України, мають спеціальний статус.

Особливий статус Києва пояснюється тим, що він є столицею України. У ньому знаходяться вищі органи влади країни, воно є політико-адміністративним, культурним, економічним центром держави, у ньому розміщені дипломатичні представництва іноземних держав. Саме тому Києву надано спеціальний статус.

Нині цей статус закріплено спеціальним Законом України «Про столицю України — місто-герой Київ». Цим Законом визначено, що як столиця України Київ має створювати належні умови для діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів державної влади України, офіційних представництв іноземних держав і міжнародних організацій. Передбачено прийняття Київською міською радою Статуту територіальної громади міста Києва.

3. Автономна Республіка Крим — невід’ємна складова частина України

Особливою складовою нашої держави є Автономна Республіка Крим. Конституція України 1996 р. визначила статус Автономної Республіки Крим (АРК) як автономії в складі України, яка є невід’ємною складовою частиною України.

Передбачено, що Автономна Республіка Крим має свій представницький (не законодавчий!) орган — Верховну Раду Автономної Республіки Крим, свій уряд — Раду міністрів.

Визначено повноваження цих органів. Але одночасно Конституція У країни визначає, що Конституція та нормативні акти (не закони!) Криму повинні відповідати законодавству України. Судові та правоохоронні органи АРК є єдиною системою судових і правоохоронних органів України.

У разі протиріччя між положеннями нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим і Конституцією України та законами України діють положення Конституції України й закони України. У разі невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України Президент України може зупинити їхню дію та звернутися до Конституційного Суду України для перевірки їхньої конституційності.

Автономна Республіка Крим має свої символи: Герб, Прапор і Гімн.

Конституцію Автономної Республіки Крим приймає Верховна Рада АРК, але вона набуває чинності після затвердження її Верховною Радою України. Конституцію Криму було прийнято 21 жовтня 1998 р., а 23 грудня 1998 р. її було затверджено Верховною Радою України.

4. Політичний режим України

Стаття 1 Конституції України визначила нашу державу як демократичну. Демократичність держави затверджено, зокрема, у статті 3 Конституції: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права та свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».

Правам і свободам людини й громадянина, їхнім гарантіям присвячено спеціальний розділ Основного Закону. У Конституції визначено також порядок проведення виборів і референдумів, механізми захисту прав людини.

Норми Конституції України в цілому повною мірою відповідають міжнародним стандартам демократичного суспільства.

Конституція України визначила та закріпила форму нашої держави. За формою політичного правління Україна є змішаною республікою, за територіальним (державним) устроєм — унітарною державою, за політичним режимом — демократичною державою. Особливою складовою України є Автономна Республіка Крим, яка має особливий статус.

Запам’ятайте: Україна — змішана республіка, унітарна держава, демократія; Автономна Республіка Крим.

Запитання та завдання

1. Яку форму держави Україна закріплено в Конституції України?

2. У Конституції України знайдіть норми, які закріплюють форму нашої держави.

3. У чому полягають особливості статусу Автономної Республіки Крим, закріплені законодавством України?

4*. Висловте свою думку щодо того, якою мірою сучасна Україна відповідає вимогам демократичної держави.

5*. Висловте свою думку щодо зміни, удосконалення форми правління, територіального устрою та політичного режиму нашої держави.

6. Використовуючи повідомлення засобів масової інформації, знання з історії та права, висловте свою думку щодо сучасного статусу Криму.

З історії української державності

У березні 1917 р. в м. Києві було обрано Українську Центральну раду (УЦР), яка проголосила себе «представницьким органом всієї організованої української людності». Серед найважливіших документів, прийнятих УЦР, — чотири Універсали.

У січні 1918 р. IV Універсалом Центральної ради було проголошено самостійність, незалежність і суверенітет Української Народної Республіки (УНР).

Запитання на випередження

Дізнайтеся, яким є національний склад населення України, які особливості національного складу області, регіону, де ви проживаєте.

Форми державного устрою

Prostopravo розповідає, що таке державний устрій та які його види бувають. Ви дізнаєтесь про такі форми державного устрою – унітарна держава, федерація, конфедерація

Путівник за статтею

Нотаріат в Україні: порядок та правила вчинення нотаріальних дій

Форма державного устрою визначає територіальну організацію держави, спосіб поділу території держави на складові частини та порядок взаємодії між центральними та місцевими органами державної влади.

Форма державного устрою показує:

• з яких частин складається внутрішня структура держави (адміністративно-територіальний поділ, чи є у складі держави автономії або суверенні утворення);
• який правовий статус цих складових частин і характер їх співвідношення;
• як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами;
• в якій формі виражаються інтереси кожної нації, яка проживає на території країни.

Усі держави, за формою державного устрою, поділяються на прості та складні. До простих держав належать унітарні держави. До складних: федерації та конфедерації.

Унітарна держава: що таке, ознаки, приклади

Унітарна держава – це єдине цільне державне утворення, в якому адміністративно-територіальні одиниці підпорядковуються центральним органам влади й ознаками державної незалежності не володіють, не можуть бути самостійними учасниками міжнародних відносин.

Унітарна держава характеризується наступними ознаками:

• унітарний пристрій передбачає єдині, загальні для всієї країни вищі виконавчі, представницькі і судові органи;
• на території унітарної держави діє одна конституція, єдина система законодавства, одне громадянство;
• складові частини унітарної держави (області, департаменти, округи, провінції, графства) державним суверенітетом не володіють;
• унітарна держава, на території якої проживають невеликі по чисельності національності, широко допускає національну і законодавчу автономію;
• усі зовнішні міждержавні відносини здійснюють центральні органи, що офіційно представляють країну на міжнародній арені;
• має єдині збройні сили, керівництво якими здійснюються центральними органами державної влади.

Унітарні держави можуть бути більш централізованими або характеризуватися значним ступенем децентралізації (більше повноважень на місцях), але це не стосується питань, описаних вище.

Приклади унітарних держав сьогодні: Україна, Франція, Туреччина, Велика Британія, Італія, Іспанія тощо.

Частини унітарної держави мають різні назви: в Україні — області, у Польщі — воєводства, у Великій Британії — графства, в Італії — провінції тощо.

У складі унітарних держав можуть бути автономні утворення, які наділяються певною самостійністю у сфері правотворчої та адміністративної діяльності. Найчастіше статус автономії надається тим частинам унітарної держави, які відрізняються від інших за національним (етнічним) складом і географічним положенням. Наприклад, в Україні — це Автономна Республіка Крим.

Що таке федерація. Ознаки

Федерація – одна із складних форм державного устрою, являє собою добровільне об’єднання раніше самостійних державних утворень в одну союзну державу.

Характерні ознаки федерацій:

Територія складається з окремих суб’єктів: штатів, кантів, земель, республік та ін.

1. У союзній державі верховна виконавча, законодавча і судова влада належить федеральним державним органам.
2. Суб’єкти федерації мають право прийняття власної конституції, мають свої вищі виконавчі, законодавчі і судові органи.
3. У більшості федерацій існують союзне громадянство і громадянство федеральних одиниць.
4. Двопалатний парламент: при федеральному державному устрої в парламенті є палата, що представляє інтереси членів федерації.
5. Основну загальнодержавну зовнішньополітичну діяльність у федераціях здійснюють союзні федеральні органи. Вони офіційно представляють федерацію в міждержавних відносинах
6. Можлива наявність подвійного громадянства, тобто кожний громадянин вважається одночасно і громадянином федерації, і громадянином суб’єкта федерації;
7. Наявність трьох рівнів повноважень органів влади, а саме: виключних повноважень федерації, виключних повноважень суб’єктів федерації та сумісної компетенції;
8. Державні утворення об’єднані у федерацію на підставі союзного договору, зберігаючи при цьому право на самовизначення і вихід із федерації;
9. Наявність загально федеральної податкової, митної та фінансово грошової систем;
10. Наявність загальних збройних сил;
11. Суб’єкти федерації можуть мати зовнішні ознаки суверенітету (гімн, герб, прапор), але вони не володіють повним суверенітетом і не можуть бути суб’єктами міжнародного права, хоча у випадках договірних міжнародних відносин федерація може виступати як в цілому, так і кожний із її суб’єктів самостійно.
12. У Конституціях більшості федерацій не передбачений вихід суб’єктів федерації з її складу.

Приклади федерацій у сучасному світі: США, ФРН, Канада, Мексика, Бразилія, Російська Федерація тощо.

Федерації бувають територіальними або національними.

Територіальна федерація побудована за територіальною ознакою, де всі суб’єкти одно або багатонаціональні, але жодна з національностей не має абсолютної більшості, або представники однієї національності проживають на території різних суб’єктів федерації, а в основу об’єднання покладено принцип загальних економічних, політичних, культурних інтересів.

Ознаки територіальної федерації:

• державні утворення в її складі не є суверенні, вирішення питань зовнішньої і внутрішньої політики залежить від центральних органів влади;
• юридичне розмежування повноважень між центральними і місцевими органами влади здійснюється на основі конституції;
• суб’єкти федерації не мають права представництва у міжнародних організаціях;
• федеративна конституція не передбачає або забороняє односторонній вихід суб’єктів із складу федерації;
• збройні сили підпорядковані союзним органам.

Національна федерація побудована з урахуванням багатонаціонального складу населення, що компактно проживає на території суб’єктів федерації і називається за основною (титульною) нацією.

Ознаки національної федерації:

• суб’єктами федерації є національні державні утворення, які мають рівний правовий статус;
• будується за принципом добровільного об’єднання суб’єктів федерації;
• федерація має забезпечувати суверенітет великих і малих націй, їх вільний розвиток;
• вищі органи федерації формуються із представників суб’єктів федерації;
• вищі органи федерації лише координують діяльність суб’єктів федерації;
• усі суб’єкти федерації мають право на вільний вихід із союзу.

Більшість сучасних федерацій побудовані за територіальним принципом.

Конфедерація

Конфедерація — це складна держава, тимчасовий союз суверенних держав, які добровільно об’єдналися на підставі договору для досягнення певних цілей у політичній, економічній та військовій сферах зі збереженням свого суверенітету.

Для конфедерації притаманні такі основні ознаки:

• відсутність для всієї конфедерації спільної території та єдиного державного кордону;
• конфедерація утворюється на основі договору, укладеного між двома або кількома державами;
• конфедерація не створює будь-якої нової держави, суб’єкти конфедерації зберігають свій суверенітет;
• відсутність спільних для всієї конфедерації законодавчого органу, конституції, громадянства, законодавчої, судової та фінансової систем, грошової одиниці;
• конфедерація не має єдиної централізованої влади, її органи утворюються лише з представників держав, які входять до союзу, і позбавленні владних повноважень;
• конфедерація, як правило, має тимчасовий характер;
• наявність у кожного з суб’єктів конфедерації права вільного виходу з її складу.

У різний час конфедераціями були: Нідерланди з 1579 р. по 1795 р., Німеччина з 1815 р. по 1864 р., Австро Угорщина до 1918 р., Швеція і Норвегія до 1905 р., США з 1781 р. до 1787 р., Об’єднана Арабська Республіка з 1959 р. по 1961 р., Сенегал та Гамбія з 1981 р. по 1989 р.

Конфедерація — це нестійка форма об’єднання держав, яка з часом або розпадається на окремі унітарні держави (Австро Угорщина) або перетворюється у федеративну державу (США).

Насьогодні конфедерацією офіційно є лише Швейцарія, хоча фактично Швейцарія має всі ознаки федеративної держави.

Державний устрій України

Відповідно до статті 2 Конституції України Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. Автономна Республіка Крим має свою Конституцію Автономної Республіки Крим, представницький орган – Верховну Раду Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення ВР АРК та Ради міністрів АРК не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

Ані статус Автономної Республіки Крим, ані політика децентралізації, яка активно проводиться останнім часом в Україні, не впливають на статус України як унітарної держави.

Читайте також:

• Вибори Президента України
• Виборча система США. Вибори Президента
• Виконавча влада в Україні
• Держава та її 5 основних ознак
• Державна влада
• Державний суверенітет
• Місцеве самоврядування в Україні
• Місцеві вибори в Україні
• Політичні режими: демократичний, авторитарний, тоталітарний та інші
• Політичні ідеології
• Судова влада в Україні
• Форми державного правління
• Що таке політика?